CC BY
11
УДК 616.233-007.271-057:616.12-008.331.1:502.175:615.22/.23
Т.А. Ковальчук, М.О. Шохова, Г.Ю. Яковенко, П.М. Грибанов, А.Б. 1щенко
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕЛМ1САРТАНУ (М1КАРД1СУ) У ПАЦ1СНТШ 13 ПРОФЕС1ЙНИМ ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ТА СУПУТНЬОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕН31СЮ
Укратсъкий НД1 промислово'1 медицини м. Кривий Р1г
Ключовi слова: артергальна гтертензгя, профестний бронхт, телмгсартан, добове монторуванння артергального тиску
Key words: arterial hypertension, occupational bronchitis, telmisartan, daily monitoring of arterial pressure
Резюме. Целью исследования было изучение клинической эффективности и безопасности применения блокатора рецепторов ангинотен-зина II телмисартана (микардиса) у пациентов с хроническим обструк-тивным заболеванием легких профессиональной этиологии и сопутствующей артериальной гипертензией. Обследованы 20 больных с профессиональным хроническим обструктивным заболеванием легких и сопутствующей АГ. Через 24 недели приема телмисартана в суточной дозе 40-80мг у пациентов наблюдалось снижение среднесуточных показателей САД и ДАД на 70-84%, нормализовался суточный ритм и вариабельность АД у пациентов с его нарушениями.
Summary. The purpose of the research was to study clinical efficiency and safety of application of a blocker of angiotensin receptors telmisartan (mi-cardis) in the patients with chronic obstructive bronchitis of a professional etiology and associated arterial hypertension (AH). There were examined 20 patients with professional bronchitis and accompanying AH. In 24 weeks of telmisartan use in a daily dose of 40-80 mg, the daily rhythm and variability of arterial pressure was normalized, a reduction of daily average parameters of diastolic and systolic arterial pressure by 70-80 % was marked.
На тепершнш день особливий штерес вик-ликае вивчення ефективносп рiзних клашв гшо-тензивних препарапв у пащеипв iз комбшо-ваною патолопею серцево-судинно! i бронхо -легенево! систем. Так, наявшсть супутньо! арте-рiально! гшертензи (АГ) впливае на перебп хро-шчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) [1,3], тому лшування АГ повинне бути максимально ефективним та безпечним.
Метою дослщження е вивчення ефективносп i безпечносп застосування блокатора рецепторiв ангютензину II телмюартану (мкардюу) у пащенпв iз ХОЗЛ професшно! етюлоги та супут-ньою АГ, а також особливостей добового проф> лю артерiального тиску у цих хворих.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщження було включено 20 хворих на ХОЗЛ професшно! етюлоги у вщ 45,4±0,77 року з помiрною артерiальною гiпертензiею вщповщ-но до класифшаци ВООЗ/МТГ (1999), тривалю-тю гшертензи 4,1±0,42 року i серцевою недостат-нiстю не вище II функцюнального класу (за NYHA). Пащенти не мали шшо! супутньо! патологи. Ушм хворим до початку дослщжень не призначалась гiпотензивна тератя протягом двох тижнiв. Пiсля первинного обстеження при-
значався телмiсартан (мшардю) у дозi 40-80 мг 1 раз на день. Тривалють лшування телмiсартаном складала 24 тижнi на фош базисно! бронхо-лiтичноi терапп ХОЗЛ.
YciM хворим до лшування телмiсартаном i через 24 тижш лiкування проводили стандартне загальноклiнiчне дослщження, а також добове монiторування АТ (ДМАТ) та ЕКГ iз викори-станням осцилометричного реестратора Cardio Tens («Meditech», Угорщина) за стандартним протоколом, через кожш 15 хв. удень (з 7 до 22 год.) i через кожш 30 хв. уночi (з 22 до 7 год). Аналiзували таю показники: середньодобовий, середньоденний, середньошчний систолiчний ар-терiальний тиск (САТ); середньодобовий, середньоденний, середньошчний дiастолiчний АТ (ДАТ); варiабельнiсть САТ i ДАТ протягом дня i ночi; добовий iндекс (Д1); iндекс часу САТ i ДАТ, частота скорочень серця (ЧСС).
Yd пацiенти вели щоденники монiторування i заповнювали анкети самопочуття.
Для оцшки результатiв дослiджень викори-стовувалися непараметричш статистичнi крите-рii: критерiй знаюв, критерiй Манна-Yiтнi, куто-ве перетворення Фiшера [2]. Для параметрiв, роз-подiлених за законом Гаусса, застосовувався критерш Стьюдента i Фiшера з рiвнем значу-
05/ Том X /1
55
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
щост р < 0,005, для шших - оцшювалася кшь-кiсть спостережень, у яких нормалiзувався той чи iнший параметр.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ У результат обстеження хворих до i тсля лiкування телмiсартаном виявилося, що за деяки-
ми показниками (середньодобовий i середньо-нiчний АТ, ЧСС) у процентному вщношенш кiлькiсть спостережень практично не змшилася (табл. 1), тодi як вiдзначаeться динамiка цих показниюв в абсолютних числах (табл. 2).
Таблиця 1
Кшьккть спостережень з1 зм1неними показниками д1яльност1 серцево-судинноУ системи (у %)
Середньодобовий Середньо-денний Середньо -тчний ЧСС Д1 1ндекс часу Вар. денного Вар. тчного
САТ | ДАТ САТ | ДАТ САТ ДАТ САТ | ДАТ САТ | ДАТ САТ | ДАТ
До лшування
100 100 100 100 100 100 65 25 100 85 60 70 75 60
Шсля л1кування
100 100 0 0 100 100 30 0 0 0 0 0 0 0
Такий тдхщ до ощнки ефективност був при-йнятий нами у зв'язку з тим, що, хоча бшьшють параметрiв i можна iдентифiкувати нормальним законом розподшу iмовiрностi, дослiдження 1х-нього поводження параметричними методами е малоiнформативним. Вщсутш розходження в се-реднiх i дисперсiях при окремих дуже помггних змiнах. Це позв'язано зi складною, цшьовою ре-акцiею регуляторних систем на вплив: мат зна-чення параметра зростають, великi зменшуються
до визначеного оптимуму, а т^ котрi знаходяться у зонi оптимальних значень, не змшюються. Так, низьку в порiвняннi з груповим оптимумом ЧСС (нижче 71 уд./хв.) до лшування мали 5 пацiентiв, пiдвищену (понад 75 уд./хв.) - 8, оптимальну - 7. Псля лiкування у 4 пащенпв iз низькою ЧСС цей показник зрю до групового оптимуму, а у 4 пащенпв iз високою ЧСС вiн знизився, у шших пащенпв - коливання в межах середини довiр-чого штервалу.
Таблиця 2
Змши показникчв д1яльност1 серцево-судинноУ системи в абсолютних числах
Середньодобове (Х±т) Середньон1чне (Х±т)
мм рт.ст. мм рт .ст.
САТ ДАТ САТ ДАТ
До лшування 157,3±1,1 98,8±0,4 147,1±1,4 95,2±0,6
Шсля лшування 131±0,6 86±0,6 124,4±0,56 77,5±0,53
ДМАТ у здорових 130 80 120 70
Ступшь зниження Нормашзащя в % 26,3 р<0,005 12,8 р<0,001 22,7 р<0,001 17,7 р<0,005
ввд належного, 96,2 68 83,8 70
100%
При цьому середня ЧСС по груш до лшування складала (72,9±0,99) уд./хв. пiсля (73,3±0,91), а стандартне вщхилення вiдповiдно 4,4 i 4,1, тобто розходження статистично не значущ^ Якщо за основу анатзу взяти кiлькiсть спостережень, де щ показники нормалiзувались, i застосувати не-параметричнi критери - кутове перетворення Фь
шера, критерiй знаюв, Манна-У1тш, то ми одер-жуемо статистично значуще (р < 0,0164) полш-шення цього показника тсля проведеного лшу-вання. Якщо говорити про невiдновлений серед-ньонiчний 0, як наслщок, середньодобовий) САТ i ДАТ, то, застосовуючи статистику Стьюдента, ми визначили, що змiни у бш нормалiзацil
статистично значущi та ютотш - вщновлюеться 70-84% втраченого регуляторного потенцiалу. Використовуючи бiофiзичнi методи оцiнки, можна довести, що подальше полiпшення не-можливе внаслщок незворотних структурних пе-ребудов в органах та системах. Цей структурний слщ е платою за адаптащю до багак^чно! АГ. Розтрачений пластичний резерв робить незво-ротними щ змiни, i зменшення 30% регуляторного потенщалу, що залишився, термодина-мiчно неможливе.
На пiдcтавi проведених доcлiджень можна зробити висновок: 24-тижнева терапiя телмюар-таном хворих на АГ приводить до статистично значущого вiдновлення, норматзацп регуляторного потенщалу серцево-судинно! системи.
Прийом препарату сприяе нормалiзацil почат-ково порушеного добового ритму АТ i зниженню варiабельноcтi cиcтолiчного i дiаcтолiчного АТ у пащенпв з його порушенням. Якщо до початку лiкування за ступенем зниження АТ у шчний час 8 хворих належали до dipper, 7 - до non-dipper i 1 - до over-dipper, то до кшця 24 тижня вс пащен-ти належали до dipper.
На оcновi 24-тижнево! терапп телмicартаном, за даними ДМАТ, за добу не було рiзких вщхи-лень АТ у жодного пащента. Споcтерiгавcя ста-бiльний постшний гiпотензивний ефект. Побiч-но! дп вiд застосування препарату не визнача-лось.
Патологiчних змiн при бiохiмiчному досль дженнi кровi пicля терапи телмicартаном вияв-лено не було (табл. 3).
Таким чином, телмюартан у дозi 40-80 мг на добу дозволяе надшно контролювати рiвень АТ у хворих на професшне ХОЗЛ iз супутньою АГ, добре переноситься хворими, не викликае побiч-них ефектiв, якi привели б до припинення вико-
ристання препарату, що дае можливiсть реко-мендувати його для широкого застосування у хворих на ХОЗЛ i3 супутньою АГ.
Таблиця 3
Результати бюх1м1чного дослщження кров1 хворих до та шсля л1кування телм1сартаном (M±m)
П1сля 24
Показники До лжування тижшв л1кування
Сечова кислота, мкмоль/л 375,7 ± 14,8 379,3 ± 13,4
Креатинш, мкмоль/л 93,7 ± 9,7 94,6 ± 10,2
Б1л1руб1н, мкмоль/л 16,5 ± 0,8 16,9 ± 1,3
Глюкоза, мкмоль/л 4,42 ± 0,5 4,39 ± 0,3
Холестерин, мкмоль/л 4,6 ± 0,3 4,5 ± 0,4
Триглщериди, мкмоль/л 1,8 ± 0,1 1,9 ± 0,2
Калт, мкмоль/л 4,7 ± 0,6 4,9 ± 0,4
Кальц1й, мкмоль/л 2,3 ± 0,1 2,4 ± 0,3
Магнш, мкмоль/л 0,9 ± 0,1 1,0 ± 0,1
Хлориди, мкмоль/л 108,5 ± 0,7 109,6 ± 0,5
АсАТ, МЕ 31,3 ± 4,5 29,4 ± 5,3
АлАТ, МЕ 18,2 ± 2,3 19,1 ± 2,1
ГГТ, МЕ 36,4 ± 6,2 34,5 ± 6,4
ЛФ, МЕ 84,5 ± 6,3 85,5 ± 5,4
ВИСНОВКИ
1. Застосування телмiсартану протягом 24 ти-жнiв у дозi 40-80 мг на добу у хворих на професшне ХОЗЛ i супутню помiрну АГ ефективно знижуе САТ i ДАТ, показники гшертошчного навантаження протягом доби.
2. Телмiсартан нормалiзуе добовий ритм i ва-рiабельнiсть АТ.
3. Телмюартан у терапевтичних дозах добре переноситься хворими, не викликае побiчних ефекпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Задионченко В. С., Волкова Н. В., Копалова С. М. Системная и легочная артериальная гипертония при ХНЗЛ // Рус. мед. журн. - 1996. - №12. - C.12-17.
2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследовани-
ях с использованием Excel.-К.: МОРИОН, 2001.-408с.
3.Co-morbidity contributes to predict mortality of patients with chronic obstructive pulmonarudiscase / Antonelli Incalzi R., Fuso L., De-Rosa M. et al. // Eur. Respir. J. - 1997. - Vol.10, N12. - P.2794-2800.
05/ Том X /1
57
