CC BY
12
Summary
CLINICAL COURSE AND TREATMENT OF COMBINED PATHOLOGY CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND ARTERIAL HYPERTENSION
Potyazhenko M.M., Ishcheykin K.Ye., Lulka N.A., Sokolyuk N.L., Gayevskiy S.O., Motorna N.N. Key words: chronic obstructive pulmonary disease, arterial hypertension
This article focuses on the course and the therapy of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and concomitant arterial hypertension(AH). It has been established that in 66 % of cases COPD was combined with AH. 74 patients with this combined pathology had been diagnosed to have AH 6-8 years before COPD was detected. The paper pays attention to mutually burdening factors of the diseases interlinked with each other by pathophysiological mechanisms. We have studied the effect of prolonged combined therapy with Amlodipin and Olmesartan on the parametres of arterial pressure, haemodynamics and the function of external breath. It has been proven this combined therapy is more effective and safer for patients with COPD and concomitant AH.
УДК: 616.98:616.24-002(477.53) Прийменко Н. О.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ПНЕВМОН1Й, ЯК1 УСКЛАДНЮВАЛИ ГРИП A/H1N1 В ЕП1ДЕМ1ЧНОМУ СЕЗОН1 2009-2010 РР. В ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою роботи було nроаналiзувати клim4Hий перебк пневмонш, якг ускладнюють перебк грипу A/H1N1. Проведено аналiз клтто-лабораторних даних 54 хворих на грип A/H1N1 ускладнений пневмотею. Було встановлено, що клнчний перебк пневмонИ, яка ускладнювала грип A/H1N1 мала особливостi: в початковому перiодi домтували симптоми тяжкого перебку грипу, якг мас-кували рантй розвиток пневмонИ, що й стало причиною тзньог госпiталiзацii хворих (тсля 4-го дня захворювання - 79,5% пацiентiв); аускультативна картина пневмонп та зниження пуль-совог сатурацп кисню випереджали рентгенологiчнi змти. Рентгенологiчними особливостями пневмонп при грип A/H1N1 були: первинне ураження базальних вiддiлiв i3 подальшим розповсю-дженням патологiчного процесу та переважання двобiчного (зливного та субтотального) запа-лення в легенях (51,8%). Значна кшьтсть хворих мала тяжкий перебк захворювання та потре-бувала кисневог терапп. Ранне призначення антибактерiальноi терапп не попереджало розвиток пневмонп та ii прогресування, що свiдчило про первинний вiрусний характер ураження ле-гень. В мжробному пейзажi бактерiологiчного дослiдження харкотиння хворих на грип A/H1N1, ускладнений пневмотею, частше видшяли Stretococcus pneumoniae, Staphylocосcus aureus, En-terococcus faecium.
Ключов1 слова: пандем1я, грип, пневмоыя, тяжкий переб1г, л1кування
Фрагмент науковоТ теми НД1 Генетичних та 1мунолог1чних основ розвитку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА»: «Визначення рол1 пол1морф1зму ТоИ-под1бних рецептор1в у мехаызмах розвитку 1муноопосередкованих захворювань», № державно' реестрацп 0109U001629.
За шдрахунками ВООЗ, щороку на грип в свт хворie до 500 млн. оаб, 2 мтьйони з яких поми-рае. В УкраТш ктькють хворих щорiчно сягае 1014 мтьйожв, що складае 95% вщ уах зареест-рованих випадш шфекцшних захворювань [1]. Пщ час пандемш грипу, як в людськш популяцп пов'язан з шифтовими змшами збудника, захво-рюванють населення зростае до 50-70% [2].
Епщемюлопя грипу A/H1N1/California, який почав циркулювати в 2009 роц^ характеризува-лась вама ознаками пандемп: вщсутнютю попу-ляцшного iмунiтету на момент активно' циркуля-цп вiрусу, весняно-л^ньою первинною хвилею, витюненням вiрусу попередника, зростанням за-хворюваност в 3-4 рази порiвняно з триваючими епiдемiями, ураженням вах вiкових груп населення, збтьшенням частоти тяжких форм захворювання з ускладненнями, зростанням лета-льност в 5-10 разiв, глобальним розповсюджен-ням протягом 1-2 рош [3]. Важливою особливю-тю переб^у пандемiчного варiанту грипу було часте та виражене ураження дихальних шляхiвi
i3 розвитком та швидким прогресуванням гостроТ дихальноТ недостатностi внаслщок рестратор-ного дистрес-синдрому й пневмони, якi вимага-ли лiкування хворих у вщдтены реашмаци та ш-тенсивноТ терапп [4].
Вiдомо, що грип ускладнюеться пневмонieю в 10% вах зaхворiвших i приблизно в половини госпiталiзованих [5]. Найтяжчий переб^ мають вiруснi та вiрусно-бактерiальнi пневмони. Вто-ринна бактерiальна пневмонiя, збудниками якоТ найчастiше е Streptococcus pneumonia (48%), Staphylococcus aureus (15-30%) розвиваеться у 25% хворих [6].
За перюд пандеми грипу A/H1N1/California 2009-2010 рр. в Полтавськш областi захворто на грип бiльше 160 тис. оаб. Ускладнення пнев-монiею розвинулось у 39% хворих i в 21 патента закiнчилось летально.
Отже, проблема грипу та його ускладнень е актуальною, що й обумовлюе необхщнють уза-гальнення дослiджень з метою покращення в подальшому його дiагностики та лiкування.
Мета роботи
Мета роботи - проаналiзувати кл^чний пе-pe6ir пневмонiй, якi ускладнюють nepe6ir грипу A/H1N1.
Матерiали та методи
Для досягнення поставлено'! мети протягом 2009-2010 рр. на 6a3i Полтавсько''' обласно''' кш-жчноТ шфекцшно''' лiкарнi (ПОКЛ) обстежено 84 хворих i3 пневмонieю, що ускладнювала переб^ грипу та гострих респiраторних вiрусних iнфекцiй (ГРВ1). Усi хворi були розподтеш на групи - ос-новну та контрольну, в залежност вiд етюлопч-ного чинника ГРВ1. В основну групу включенi 54 хворих на грип A/H1N1, ускладнений пневмош-ею, серед яких оаб жшочоТ статi - 27 (50,0%), чоловiчоl - 27 (50,0%), вком вiд 18 до 62 рош. Отриманi при 1'х обстеженнi даш порiвнювали з показниками хворих на ГРВ1 шшо''' етюлогп ускладнених пневмошею - 30 осiб (ж1нок - 14 (46,6%), чоловiкiв -16 (53,3%), вком вiд 18 до 73 рош.
Дiагноз грипу встановлювали на пiдставi еш-демiологiчних, клiнiчних даних, результат се-рологiчних дослiджень з визначенням наростан-ня титрiв специфiчних антитiл у реакцп гальму-вання гемаглютинацп з грипозними дiагностику-мами A/H1N1, A/H2N2, A/H3N2, B (ООО «Предприятие по производству диагностических препаратов», Роая) та виявленням РНК Influenza virus A/H1N1/California в полiмеразнiй ланцюговш реакцп («АмплиСенс», Росiя). Дiагноз ГРВ1 встановлювали на пiдставi клiнiко-епiдемiологiчних даних за вщсутносп лабораторного шдтвер-дження грипу. Серед факторiв, що обтяжували переб^ захворювання, розглядали вагiтнiсть, ожирiння, наявнють хрошчно''' патологи серцево-судинно' та дихально' системи, цукровий дiабет.
Дiагноз пневмонй в усiх пацiентiв пщтвердже-ний рентгенологiчно. Ступiнь тяжкостi пневмонй' визначали за шкалою Fine [7] на пiдставi даних
Демографiчнi показники й частота факторiв ризику ускладн
про BiK, супутню патологiю, результат лабора-торних, iнструментальних та рентгенолопчних дослiджень пацieнти були вiднесенi до одного з п'яти клаав (I-V). Лiкування хворих на пневмонiю II-III класу ризику проводилось в умовах дiагнос-тичного вiддiлення ПОК1Л, IV - у вщдтенш ште-нсивноТ терапп. Bei хворi отримували противiру-сну терапiю (тамiфлю 150 мг/добу при пневмонй' II-III класу ризику та 300 мг/добу при пневмонй IV класу), антибактерiальну терашю у вщповщносп з протоколом лкування (Наказами МОЗ УкраТни вiд 20.05.2009 №189 та №832 вщ 18.11.2009), кисневу терашю за показаннями.
Bсiм патентам було проведене комплексне обстеження, яке включало визначення пульсовоТ сатурацiТ кисню (SpO2), бактерiологiчне дослн дження харкотиння, лабораторш та додатковi дослiдження залежно вщ супутньоТ та дiагносто-ваноТ патологiТ iз залученням консультантiв вщ-повiдного профiлю.
Отриманi данi пщдавали статистичному ана-лiзу з використанням параметричних та непара-метричних методiв обчислення (t-критерiю Ст'юдента та X2 ^рсона).
Результати та ix обговорення
Проведет дослщження показали, що серед хворих на грип A/H1N1, ускладнений пневмошею, переважна бтьшють (81,4%) була вком до 50 рош у той час як у груш порiвняння бтьшу частину склали па^енти старшi 40 рокiв (53,2%, р<0,05). Фактори ризику тяжкого переб^у грипу виявляли практично з однаковою частотою в обох групах (в основнш - 24,0%, в контрольнш -20,0%) з них: хрошчш захворювання серцево-судинноТ системи - 5,5%, (в контрольнш -13,3%), дихальноТ - 7,4% (в контрольнш - вщсу-тш), ожирiння - 7,4% (в контрольнш - 6,6%), ва-птнють - 3,7% (в контрольнш - вщсутш), цукровий дiабет визначався лише в груш контролю -13,3% (табл. 1).
Таблиця 1
о перебгу грипу та ГРВ1 в обстежених хворих iз пневмошею
Групи хворих
Ознаки основна (n=54) контрольна (n=30)
абс. % абс. %
Стать чоловки 27 50,0 16 53,3
жшки 27 50,0 14 46,6
18-30 17 31,4 11 36,6
31-40 12 22,2 3 10,0
Вш 41-50 15 27,7 4 13,3
51-60 9 16,6 5 16,6
61 i старшi 1 1,8 7 23,3
Патолопя органiв дихання 4 7,4 - -
Фактори серцево-судинна патологiя 3 5,5 4 13,3
ризику ожиршня 4 7,4 2 6,6
вагiтнiсть 2 3,7 - -
Цукровий дiабет - - 4 13,3
Проведений аналiз термов надходження хворих до стацюнару показав, що серед па^ен-tíb основноТ групи переважала рання госшталн за^я, яка опосередковано вказуе на тяжкий пе-ребiг захворювання та раннш розвиток усклад-
нень. Так на 1-3 добу було госпiталiзовано 20,3%, 4-6 добу - 55,5% , шсля 6 доби - 24,0% (в контрольнш - 13,3%, 23,3%, 63,6% вщповщно).
Лкування на догосштальному еташ отримували 46,2% обстежених основноТ групи i 33,3%
контрольно!. При цьому антибактерiальна тера-шя призначалася в основнш rpyni - 27,7% (в контрольнш - 13,3%), противiрусна - 5,5% (в контрольна - не призначалася), лише симптоматич-
OcHoeHi клiHi4Hi симптоми у хворих на грип
на - 13,0% (в контрольна - 20,0%).
Даш щодо кл^чних проявiв захворювання та частоту ix реестрацп у пацieнтiв обох груп на момент госпiталiзацN узагальнено в табл. 2.
Таблиця 2
N1 та ГРВ1 ускладнених пневмошею етдсезош 2009-2010 рр.
Симптоми Групи хворих
основна (n=54) контрольна (n=30)
абс. % абс. %
Початок t 38-40С 50 92,5* 12 40,0
t до 38С 4 7,4 18 60,0
Головний бть 39 72,2* 10 33,3
МИалгп 24 44,4 4 13,3
Ришт 22 40,7 18 60,0
Бiль в горлi 21 38,8 10 33,3
Нудота, блювання 5 9,2 - -
Гiперемiя ротоглотки, склерит 54 100,0* 14 46,6
Бть в груднш клiтинi 20 37,0* 4 13,3
Кашель сухий 12 22,2 17 56,6
вологий 42 77,7* 13 43,3
Харкотиння кров'янисте 4 7,4 - -
Запаморочення 6 11,1 - -
Задуха 25 46,2* 4 13,3
Блщють, акроцианоз 6 11,1 1 3,3
Аускультативш змiни 52 96,2 13 43,3
Розповсюдженiсь пневмонп однобiчна 26 48,1 22 73,3
двобiчна 28 51,8* 8 26,6
ЧД До 18 7 12,9 10 33,3
19-25 39 72,2 18 60,0
26-30 12,9 2 6,6
Бтьше 30 1,8 - -
Sp O2 100 1 1,8 - -
99-96 20 37,0 26 86,6
95-92 24 44,4 4 13,3
91 i нижче 9 16,6 - -
Прим1тка: *р<0,05 в пор1внянн1 з групою контролю
Як видно з табл. 2 переб^ пневмонп в групах порiвняння мав певш вщмшностк Так у бшьшосп хворих основноТ групи захворювання мало гост-рий початок iз переважанням загальних симпто-мiв штоксикацп над мiсцевими проявами, як зу-стрiчалися з частотою: гiпертермiя (92,5%), го-ловний бть (72,2%), бiль у м'язах (44,4%). У об-стежених групи порiвняння iнтоксикацiйний синдром мав менший ступiнь вираженостi, а зазна-чеш симптоми зустрiчалися з вiрогiдно нижчою частотою 40,0%, 33,3%, 13,3% вщповщно. Такi симптоми, як нудота та блювання спостер^али-ся лише в основнш груш i рееструвалися у 9,2% па^етчв. Катаральний синдром рiзного ступеню вираженостi мав мiсце в обстежених обох груп, але у хворих на грип А/Н1Ж вiрогiдно частше виявляли склерит та пперемш слизовоТ ротоглотки - 100,0% (в контрольна - 46,6%, р<0,005), вологий кашель - 77,7% (в контрольнш - 43,3%, р<0,01). Слщ вiдмiтити, що пацiенти основноТ групи достовiрно частiше вiдмiчали бiль у груд-нiй клiтинi (37,0%, в контрольнш - 13,3%, р<0,05) та задуху (46,2%, в контрольнш - 13,3%, р<0,02). У па^ен^в основноТ групи в динамiцi переважав продуктивний кашель - 77,7% (в контрольнш -43,3%, р<0,001). Характер харкотиння в обсте-
жених основно! групи часпше був слизовим -40,7% (в контрольнш - 20,0%, р<0,05), слизово-гншним - 5,5% (в контрольнш - вщсутнш) та кров'янистим - 7,4%.
Аналiз фiзикальниx змш в легенях у госшта-лiзованиx в стацiонар показав, що ознаки пневмонп (скорочення або притуплення перкуторного звуку над ураженою частиною легеш, ослаблене або бронxiальне дихання, дрiбнопуxирчастi хрипи, крепiтацiя) визначалися у 96,2% оаб основной та 43,3% контрольно! груп (р<0,001).
Незважаючи на переважно молодий вк обстежених основно! групи пневмошя у них мала тяжчий переб^: 33,3% пацiентiв вiднесенi до IV класу ризику, серед них однобiчний процес ви-значався лише у 3 (16,6%) хворих, в шших запа-лення було двобiчним. До III класу - 20 (37,0%) па^енпв, серед них - 7 хворих з двобiчною i 13 з однобiчною пневмонiею. До II класу ризику вщ-несено 16 (29,6%) хворих, ва - з однобiчним ураженням легень. В груш порiвняння до I класу вщнесеш - 4 (13,3%) хворих, II - 20 (66,6%) ва з однобiчним процесом. До III класу - лише 6 (20%) па^енпв з них 2 хворих з двобiчною i 4 з однобiчною пневмонiею.
У 5 iз 54 хворих основно! групи (9,2%) при первинному обстеженш рентгенологiчниx про-
явiв, характерних для пневмони, виявлено не було, але в^^чалися фiзикальнi змiни (ослаб-лене дихання, дрiбнопухирчастi хрипи, кретта-цiя) та зниження SpO2, в зв'язку з чим була при-значена антибактерiальна терапiя. Однак при повторному рентгенолопчному обстеженнi, яке проводилось у зв'язку з вщсутнютю позитивно'! динамки на фон антибактерiально' терапп або попршенням стану хворого, визначалася шфть-трацiя легенево' тканини, що вказувало на пер-винно вiрусний характер ураження легень.
Рентгенологiчна картина пневмони в па^ен-тiв основно' групи мала певнi особливостi: пере-важав двобiчний запальний процес (51,8%), який розпочинався на периферп та в нижых долях, спочатку у виглядi посилення легеневого малю-нку i неоднорiдних вогнищ затемнення, що в по-дальшому розповсюджувались i формували ма-сивну зливну субтотально-тотальну шфтьтра-цiю легень. Коренi легень були значно розшире-нi та шфтьтроваш. В контрольнiй групi перева-жало однобiчне ураження легень (73,3%). Рент-генологiчнi прояви пневмонп були бтьш рiзно-манiтними за локалiзацiею, а вогнища шфтьт-раци не мали схильност до злиття. Реак^я ко-ренiв була помiрною. Розсмоктування шфтьтра-тiв у хворих основно' групи тривало довше 10 дшв i в переважно' бiльшостi (79,6%) виписаних iз стацiонару зберiгалися залишковi прояви пневмонп'. В обстежених контрольно' групи (73,3%) на ™i проведено' терапп спостер^ався зворот-нш розвиток рентгенологiчних змiн протягом 710 днiв, без залишкових явищ [8].
Рiвень SpO2 у хворих основно' групи достовн рно рiзнився в залежностi вiд розповсюдженостi запального процесу в легенях. У хворих з пневмотею II - III класу ризику SpO2 коливалась вщ 99 до 89% (середнш показник 95,1+0,3%) без ш-галяци кисню. При пневмони IV класу ризику з двобiчним ураженням легень насиченють кровi киснем коливалась вщ 93 до 80% без шгаляци О2. Всi хворi з пневмоыею, вiднесеною до IV класу ризику, перебували на лкуванш у вщдн леннi штенсивно' терапп до покращення стану вщ 2 до 12 дiб (в середньому - 5,0+1,1 доби ).
Типовими змшами в загальному аналiзi кровi пацiентiв основно' групи були лейкопешя -53,7% (в контрольна - 26,6%, р<0,05), лiмфоци-тоз - 59,2% (в контрольна - 16,6%, р<0,05). В контрольнш групi вiдмiчалися лейкоцитоз -33,3% (в основнш - 11,1%, р<0,05), паличкояде-рний зсув нейтроф^в - 93,3% (в основнiй -68,5%, р<0,05), з тенденцiею до вiрогiдностi при-скорення ШЗЕ - 60,0% (в основнш - 42,5%, р<0,1).
Бактерiологiчне дослiдження харкотиння проводилося 32 (59,2%) хворим основно' та 12 (40,0%) контрольно' групи. Проаналiзувавши отриман результати, встановлено, що спектр видтених мiкроорганiзмiв у обстежених основно' групи був ширшим - 9 збудниш (в контроль-
но' - 4). У хворих на грип А/Н1Жускладнений пневмотею з однаковою частотою (9,3%) видн ляли Stretococcus pneumoniae, Staphylocосcus aureus, Enterococcus faecium, у 6,2% - Klebsiella pneumoniaе, Stretococcus agalacticае, Candida tropicalis Candida albicans. В груп порiвняння Staphylo^^us aureus та Enterococcus faecium були видтеы у 8,3% обстежених, Candida albicans - у 25,0% (р<0,05).
З рiзних наукових джерел вщомо, що най-бiльш тяжкий переб^ з високою (50,0%) леталь-нiстю мае пневмонiя, спричинена поеднанням вiрусу грипу та S. aureus [9,10,11]. Асо^ацш за-значених збудниш видiляли в 3 (9,3%) хворих основноТ групи. Клiнiчна симптоматика пневмони в цих оаб не мала достовiрно значимих вщмш-ностей вщ iнших обстежених основноТ групи, але в уах характеризувалась тяжким переб^ом. При цьому 2 пацiенти були вщнесеш до IV класу ризику та мали двобiчне субтотальне ураження легень, а 1 - до III класу з однобiчним зливним за-пальним процесом. Слщ вщм^ити, що в 2 (3,7%) хворих основноТ групи, вщнесених до IV класу з вираженою дихальною недостатнiстю та двобiч-ним субтотальним ураженням легень, в бактерн олопчному дослiдженнi харкотиння видiляли асо^ацш - Enterococcus faecium та Klebsiella pneumoniae.
Таким чином, проведен дослiдження показали, що кл^чний перебiг пневмони, яка усклад-нювала грип A/H1N1 мала особливостп в почат-ковому пер^ домiнували симптоми тяжкого переб^у грипу, якi маскували раннiй розвиток пневмони, що й стало причиною тзньоТ гостта-лiзацiТ хворих (пюля 4-го дня захворювання -79,5% пацiентiв), аускультативна картина пневмони та зниження пульсовоТ сатурацiТ кисню ви-переджали рентгенологiчнi змiни. Рентгенолоп-чними особливостями пневмонiТ при грип A/H1N1 були: первинне ураження базальних вщд^в з послiдуючим розповсюдженням пато-логiчного процесу та переважання двобiчного (зливного та субтотального) запалення в легенях (51,8%). Значна ктькють хворих мала тяжкий переб^ захворювання та потребувала кис-невоТ терапп. Ранне призначення антибактерiа-льноТ терапiТ не попереджало розвиток пневмони та IT прогресування, що свщчило про первин-ний вiрусний характер ураження легень. В мк-робному пейзажi бактерiологiчного дослiдження харкотиння хворих на грип A/H1N1, ускладнений пневмотею, частше видiляли Stretococcus pneumoniae, Staphylo^rcus aureus, Enterococcus faecium.
Л^ература
1. Грип та його профтактика / [1.В. Дзюблик, В.П. Широкобокова, С.Г. Вороненко та ш.] ; За ред. 1.В. Дзюблик, В.П. Широкобокова. - К., 2005. - 191 с.
2. Возианова Ж.И. Пандемия гриппа A/H1N1: особенности течения и несостоявшиеся прогнозы / Ж.И. Возианова, О.А. Голу-бовская // Сучасн шфекцп. - 2010. - №2.- С.4-11.
3. Жданов К.В. Грипп А (H1N1) /California/04/2009: эпидемиология, клиническая картина и этиотропная терапия / К.В. Жданов, Н.И.
Львов, О.В. Мальцев [и др.] // TERRA MEDICA. - 2010. - №4. -С.3-8.
4. Методические рекомендации по лечению больных тяжелой формой гриппа AH1N1 / [А.Г. Рахманова, Ю.С. Полушин, А.А. Яковлев и др.] [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://far.org.ru/files/H1N1.pdf.
5. Авдеев С.Н. Пневмония при гриппе / С.Н. Авдеев // Русский Медицинский Журнал. - 2000. - Т.8, №13-14. - С.545-547.
6. Александрова М.А. Пневмония как осложнение гриппа / М.А. Александрова, С.В. Яковлев // Русский Медицинский Журнал. -2006. - №2. - С.90-92.
7. Fine M.J. A prediction rule to identify low-risk patients with community-acquired pneumonia / M.J. Fine, T.E. Auble, D.M. Yealy [et al.] // N Engl J Med. - 1997. - №336. - Р. 243-250.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ПНЕВМОНИЙ, ОСЛОЖНЯЮЩИХ ГРИПП А/И1Ш В ЭПИДЕМИЧЕСКОМ СЕЗОНЕ 2009-2010 ГГ. В ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ. Прийменко Н.О.
Ключевые слова: пандемия, грипп, пневмония, тяжелое течение, лечение
Целью работы было проанализировать клиническое течение пневмоний, осложняющих грипп A/H1N1. Проведен анализ клинико-лабораторных данных 54 больных гриппом A/H1N1, осложненным пневмонией. Было установлено, что клиническое течение пневмонии, осложняющей грипп A/H1N1, имеет особенности: в начальном периоде доминировали симптомы тяжелого течения гриппа, которые маскировали раннее развитие пневмонии, что стало причиной поздней госпитализации больных (после 4-го дня заболевания - 79,5% пациентов); аускультативная картина пневмонии и снижение пульсовой сатурации кислорода предшествовали рентгенологическим изменениям. Рентгенологическими особенностями пневмонии при гриппе A/H1N1 были: первичное поражение базальных отделов с последующим распространением патологического процесса и преобладанием двустороннего (сливного и субтотального) воспаления легких (51,8%). Значительное количество больных имело тяжелое течение заболевания и нуждалось в кислородной терапии. Ранее назначение антибактериальной терапии не предупреждало развития пневмонии и ее прогрессирования, что свидетельствовало о первично вирусном характере поражения легких. В микробном пейзаже бактериологического исследования мокроты больных гриппом A/H1N1, осложненным пневмонией, чаще выделяли Stretococcus pneumoniae, Staphylo^^us aureus, Enterococcus faecium.
Summary
PECULIARITIES OF CLINICAL COURSE OF PNEUMONIA FOLLOWING AS А/ШШ GRIPPE COMPLICATION DURING 2009-2010 EPIDEMIC SEASONS IN POLTAVA REGION Pryimenko N.O.
Key words: pandemic, grippe, pneumonia, severe course, treatment.
This work was aimed to analyze the clinical course of pneumonia followed as А/ЖЖ grippe complication. The analysis of clinical and laboratory findings of 54 patients with А/ЖЖ grippe complicated with pneumonia were carried out. It has been determined the clinical course of pneumonia that occurred as А/ЖЖ grippe complication has the following characteristics: at the initial period the symptoms of severe grippe prevails, and they mask the early development of pneumonia that results in late hospitalization (after the fourth day of the disease - 79.5% of patients); auscultative presentation of pneumonia and decrease of pulse saturation of oxygen passed ahead the radiologic changes. The radiologic changes of pneumonia resulted from А/ЖЖ grippe were the following: primary lesion of basal areas with the further spreading of pathological process and prevalence of bilateral (fused or subtotal) inflammation in the lungs (51.8%). The considerable amount of patients had severe course of the disease and needed oxygen therapy. Early administration of antibacterial therapy didn't prevent pneumonia development and its progress that testified to the primary viral character of lungs affection. The sputum microbial view of patients with А/ЖЖ grippe complicated with pneumonia during bacteriological analysis more often revealed Stretococcus pneumoniae, Staphylo^^us aureus, Enterococcus faecium.
8. Федченко Г.Г. Комплексная лучевая и эндоскопическая диагностика внегоспитальных пневмоний: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук: спец. 14.00.19 «Лучевая диагностика, лучевая терапия» / Г.Г. Федченко. - М., 2008. - 23 с.
9. Blinkhorn R.J. Community - acquired pneumonia. In: Pulmonary diseases / G.L. Baum, J.D. Crapo, B.R. Celli, J.B.Karlinsky // Lip-pincot-Raven. Philadelphia. Pulmonary diseases. - 1998. -№215. - Р. 500- 542.
10. Kallen A.J. Staphylococcus aureus community-acquired pneumonia during the 2006 to 2007 influenza season / A.J. Kallen, J. Brunkard, Z Moore, [et al.] // Ann Emerg Med. - 2009. - №53. - Р. 358-365.
11. Reed C. Infection with community-onset Staphylococcus aureus and influenzavirus in hospitalized children / C.Reed, A.J. Kallen, M. Patton [et al.] // Ped Infect Dis J. - 2009. - №28. - Р.144-148.
