Клінічні та морфофункціональні зміни міокарда у хворих хронічним обструктивним захворюванням легень, гіпертонічною хворобою та при їх поєднаному перебігу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.12.071:616.24+616.12-008.331.1 РаспутЫа Л.В.

КЛ1Н1ЧН1 ТА МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬН1 ЗМ1НИ М1ОКАРДА У ХВОРИХ ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ, Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ПРИ 1Х ПОЕДНАНОМУ ПЕРЕБ1ГУ

Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iм. М.1. Пирогова

В статт{ представлен результаты морфофункцюнальних змт л{вих та правих в{ддш{в серця у хворих хронгчним обструктивним захворюванням легень, гтертотчною хворобою та при гх поеднаному перебку. Встановлено, що у хворих поеднаною патолог{ею виявляють значно важч{ порушення ремоделювання правих та л{вих в{ддш{в, переважно концентричну гтертроф{ю, що асоцшовано {з збшьшенням серцево-судинних ускладнень. Порушення дистол{чног дисфункцИ левого та правого шлуночка в{дбуваеться по типу порушення рослаблення, а отже, контингент хворих з поеднаною патолог{ею - це хвор{ високого ризику серцево-судинних ускладнень.

Ключов1 слова: хронлчне обструктивне захворювання легень, артер1альна ппертенз1я, ехокардюграф1я, л1вий шлуночок, правий шлуночок.

Робота е фрагментом планово!' науково''' роботи кафедри пропедевтики внутршньоТ медицини ВНМУ 1м. М.1. Пирогова «Особливост1 надання медичноТ допомоги на амбулаторному та стацюнарному етапах хворим за розповсюджених захворювань внутр1шн1х оргажв з урахуванням параметр1в якост1 життя та фармакоеконом1чних показник1в» (№ державно' реестрацп 0103и000201).

Вступ

Поширенють хронiчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) в свт серед чоловн кiв та жiнок складае 9,3 та 7,3%, серед кур^в -26,2 та 23,7%, вщповщно. Смертнють вiд ХОЗЛ стрiмко зростае. Артерiальна гiпертензiя (АГ) становить основну проблему здоров'я в бтьшо-сп краТн внаслiдок його впливу на показники смертност i захворюваностi населення, недо-статнього контролю та профтактики у сусптьс-твi та на шдивщуальному рiвнi.Поеднання ХОЗЛ та захворювань серцево-судинно' системи, особливо АГ коливаеться у широких межах вщ 6,8% до 72,3% за даними рiзних [1,2,9]. Така коморбн днють е однiею з найбiльш актуальних у зв'язку з ростом захворюваносп, важкютю ускладнень, а також тенден^ею до пiдвищення смертностi та стшко!' втрати працездатностi [3,5]. Наявнiсть супутньо! АГ пiдвищуе ризик серцево-судинних ускладнень та мае негативний вплив на переб^ ХОЗЛ. Найбiльш суттевi змши, зумовленi поед-нанням двох захворювань, стосуються мюкарда. Саме вони зумовлюють високу частоту ускладнень, прогресування серцево! недостатностк Тому проблема вивчення особливостей структу-рно-геометричного ремоделювання дозволить розробити диференцiйованi пщходи до лiкуван-ня цих хворих.

Мета роботи

Вивчення особливостей кпшки та структурно-геометричного ремоделювання мюкарда у хворих з ХОЗЛ, ГХ та при Т'х поеднаному переб^у.

Матерiали та методи

Обстежено 256 хворих, середнш вк 60,5±0,6 рокiв, що мали поеднаний переб^ ХОЗЛ та ГХ. Серед обстежених чоловшв було 158 (61,7%), жшок було 98 (38,3%), сшввщношення чоловн ки:жiнки 1,6:1. Стаж захворювання на ХОЗЛ становить 9 (5,12) рош, стаж захворювання на ГХ 8 (5,12) рош. Обстежено 108 хворих, середнш вк 56,5±1,2 рош, з дiагностованим ХОЗЛ без супу-

тньо! серцево-судинно! патологи. Серед обстежених чоловтв було 68 (63%), жшок було 40 (37%), сшввщношення чоловки:жшки 1,7:1. Стаж захворювання на ХОЗЛ становить 8 (6,12) рош. Обстежено 50 хворих ГХ, середнш вк 60,6±1,5ромв. Серед обстежених чоловтв було 20 (40%), жшок було 30 (60%), сшввщношення чоловки:жшки 1:1,5. Стаж захворювання на ГХ становить 10 (6,17) рош. Не в^^чалось досто-вiрноТ рiзницi мiж основними чинниками серце-во-судинних ускладнень, серед яких були курш-ня, шдекс маси тiла (1МТ), iшемiчна хвороба серця (1ХС).

Всiм хворим проводили рутинну електрокар-дiографiю у 12 вiдведеннях, визначали структу-рно-функцiональний стан серця методом ехока-рдiографiТ в М- та В- режимах на апарат Logic 5000 Siemens. Визначали розмiри лiвого перед-сердя (ЛП, мм), шдекс лiвого передсердя (iЛП, мм/м2 ), товщини задньо! стiнки лiвого шлуночка в дiастолу (ТЗСЛШд, мм), товщини мiжшлуноч-ково! перетинки лiвого шлуночка, в дiастолу (ТМШПд, мм), кшцевий дiастолiчний об'ем лiвого шлуночка (КДО ЛШ,мл), iндекс кiнцевого дiасто-лiчного об'ему лiвого шлуночка (iКДО ЛШ,мл/м2), кiнцевий систолiчний об'ем лiвого шлуночка (КСО ЛШ, мл), iндекс кiнцевогосистолiчного об'ему лiвого шлуночка (iКСО ЛШ,мл/м2), фрак-цiя викиду лiвого шлуночка (ФВ ЛШ,%), ударний обем (УО, мл), вщносна товщина мiокарда (ВТМ, ум.од), шдекс маси мюкарда лiвого шлуночка ^ММЛШ, г/м2 ), середнш тиск в легеневш артерiй (СрТЛА, мм рт ст). швидкють раннього дiастолi-чного наповнення ЛШ (Е, см/с), швидкють шз-нього дiастолiчного наповнення ЛШ(А, см/с), Е/А, DT,мс, IVRT, мс.Гiпертрофiя ЛШ дiагносту-вали при iММЛШ>134 г/м2 для чоловтва 110 г/м2 -для жiнок. Для оцшки характера гшертро-фи'ЛШ ми використовували показниквщносно! товщини мiокардаЛШ (ВТМ), що розраховували за формулою: ВТМ=(ТМШП+ТЗСЛШ)/КДР. Гео-метрична модель лiвого шлуночка нами визна-чалась за критерiями, запропонованими Ganau

Актуальт проблеми сучасно! медицини

А., DevereuxR.B. , Roman M.J. 1. et. al. (1992).Визначали po3MipM правого передсердя (ПП, мм), шдекс правого передсердя (inn, мм/м2 ), товщини передньоТ стiнки правого шлуночка (ТПСПШ, мм), кшцевий дiастолiчний розмiрпра-вого шлуночка (КДР ЛШ,мм), iндeкс кiнцeвого дь астолiчного об'емуправого шлуночка (iКДРПШ,мм/м2), кшцевий систолiчний розмiрп-равого шлуночка (КСРПШ, мм), фрак^я викиду правого шлуночка (ФВ ПШ,%), швидкiсть ран-нього дiастолiчного наповнення ПШ (Е, см/с), швидкють пiзнього дiастолiчного наповнення ПШ(А, см/с), Е/А, DT,мс, IVRT, мс. Оцшено типи ремоделювання правого шлуночка (переванта-ження тиском - ТПСПШ >4 мм, КДР ПШ < 25мм; перевантаження об'емом - ТПСПШ < 4 мм, КДР ПШ >25мм, перевантаження тиском та об'емом-ТПСПШ > 4 мм, КДР ПШ > 25мм) (Денисюк В.И., Иванов В.П, 2001), стан дiастолiчноТ функцп правого шлуночка (норма, порушення розслаб-лення, псeдонормалiзацiя, рестрективний).

Статистична обробка отриманих результат виконана на персональму комп'ютeрi за допомо-гою пакету статистичних програм SPSS 12.0 для Windows, GrandPack, SerialNumber 9593869. По-передньо проводилась пeрeвiрка значень змш-них на нормальнiсть розподтення за методом Колмогорова-Смiрнова. При нормальному роз-подiлeннi значень для подальшого статистично-го аналiзу використовували параметричн тести (t-тест Ст'юдента для 2 залежних або незалеж-

Е

захворюванням

них виборок). При ненормальному розпод^ по-козникiв за Пуассоном використовували непа-раметричнi тести (и-тест Манна-У^ш для 2 не-залежних виборок, тест Уткоксона для порiв-няння 2 залежних виборок). Дослщжуваш вели-чини представлен у виглядi «середне значення ± стандартна похибка середньоТ величини» (М±т). Достовiрними вважали результати порiв-нянь при значеннi ймовiрноТ похибки (Р) не бь льше 0,05.

Результати дослiдженнята 1х обговорення

У хворих ХОЗЛ в поеднанн з ГХ в^^чаеться достовiрно бтьший пульс нiж у хворих ХОЗЛ та ГХ, вщповщно 80 уд в хвилину, 76 уд., 65 уд. (Р1-2=0,002; Р1-3<0,0001, Р2-3<0,0001). В цiй групi хворих достовiрно бтьшою була частота дихання, а саме 20 за хвилину та 16 у хворих ГХ (Р1-3<0,0001, Р2-3<0,0001).

За даними рутинноТ елекрокардiографiТ у 12 вщведеннях встановлено, що у хворих поедна-ною патологiею на вщмшу вiд ХОЗЛ достовiрно часпше виявляли епiзоди суправентрикулярноТ тахiкардiТ (СТ), гiпертрофiя лiвого шлуночка (ГЛШ), гiпертрофiя лiвого передсердя (ГЛП) та гiпертрофiя правого шлуночка (ГПШ) (Табл.1). На вщмшу вщ хворих ГХ, у хворих поеднаною патологiею достовiрно часпше виявляли епiзоди СТ, ГПШ та ппертрофп правого передсердя (ГПП).

Таблиця 1

■mрокардiографiчнi змни у хворих хронiчним обструктивним ень, гiперmонiчною хворобою та при Тх поеднаному перебiгу

KnirnMrn групи (n=414) Р

Показники ХОЗЛ + ГХ ХОЗЛ без ГХ ГХ без ХОЗЛ Р1-2 Р1-3 Р2-3

(n=256) (n=108) (n=50)

ШЕ 22 (8,6%) 9 (8,3%) 8 (16,0%) 0,94 0,11 0,15

СЕ 25 (9,8%) 8 (7,4%) 6 (12,0%) 0,47 0,63 0,35

СТ 77 (30,1%) 5 (4,6%) 7 (14,0%) <0,0001 0,020 0,039

ФП/ТП 35 (13,7%) 20 (18,5%) 7 (14,0%) 0,24 0,95 0,48

ГЛШ 73 (28,5%) 12 (11,1%) 10 (20,0%) <0,0001 0,22 0,13

ГЛП 14 (5,5%) 1 (0,9%) 0 (0) 0,046 0,09 0,49

ГПШ 33 (12,9%) 6 (5,6%) 0 (0) 0,039 0,007 0,09

ГПП 26 (10,2%) 5 (4,6%) 0 (0) 0,08 0,018 0,12

Аналiз eхокардiографiчних показниш у трупах па^етчв з ХОЗЛ, ГХ та при Тх поеднаному переб^у дозволив встановити певн особливост зi сторони лiвих вiддiлiв серця (Табл. 2). Так встановлено, що у хворих ГХ достовiрно бть-шим на вiдмiну вiд хворих ХОЗЛ був об'ем лiво-го передсердя (Р=0,011). У хворих поеднаною патолопею вiдмiчаеться достовiрнe збiльшeння

КДО, мл та КСО, мл , порiвняно з хворими ХОЗЛ та ГХ. У па^ен^в ГХ, як i па^ен^в поеднаним пeрeбiгом ХОЗЛ та ГХ в^^чаються достовiрно бiльшi показники ТЗСЛШд, мм, ТМШПд, мм(Р1-2<0,0001; Р2-3=0,0004),що свiдчить про бiльший ступiнь гiпeртрофiТ лiвого шлуночка у цих па^е-нтiв.

Таблиця2

Особливосmi ехокардiографiчних показниюв хворих хрончним обструктивним захворюванням легень, гiпертонiчною хворобою та при ¡¡х поеднаному перебiгу

Показники Клтчш групи (n=414) Р1-2 Р1-3 Р2-3

ХОЗЛ + ГХ (n=256) ХОЗЛ без ГХ (n=108) ГХ без ХОЗЛ (n=50)

ЛП, мм 42 (38; 45) 40 (37; 44) 43 (40; 47) 0,10 0,13 0,011

КДО, мл 131 (106; 175) 126 (107; 147) 127 (103; 144) 0,027 0,017 0,21

ИКДО, мл/м2 59,4 (47,5; 78,9) 59,3 (49,6; 68,4) 55,9 (48,0; 62,4) 0,32 0,025 0,09

КСО, мл 55 (40; 80) 51 (40; 68) 46 (37; 56) 0,038 0,003 0,06

ТЗСЛШд, мм 13 (12; 14) 11 (10; 13) 13 (12; 14) <0,0001 0,50 0,0004

ТМШПд, мм 13 (12; 14) 12 (10; 13) 13 (12; 15) <0,0001 0,88 0,0009

ВТМ, ум. од. 0,48 (0,41; 0,55) 0,46 (0,40; 0,54) 0,52 (0,46; 0,54) 0,20 0,031 0,004

1ММЛШ, г/м2 138 (100; 174) 103 (78; 147) 139 (110; 170) <0,0001 0,87 0,001

ФВ, % 48 (44; 57) 56 (51; 61) 54 (50; 62) 0,004 0,007 0,18

С1, мл/м2*с-1 2,3 (1,9; 2,8) 2,4 (1,9; 2,9) 2,2 (1,8; 2,6) 0,52 0,27 0,20

Е/А 0,98 (0,88; 1,23) 1,35 (1,14; 1,56) 0,92 (0,83; 1,17) <0,0001 0,042 <0,0001

DT, мс 210 (200; 230) 160 (150; 180) 220 (200; 240) <0,0001 0,31 <0,0001

^Т, мс 82 (76; 102) 71 (62; 88) 85 (78; 110) 0,015 0,14 0,009

Пщтвердженням цього е рiвнi ВТМ та iММЛШ(г/м2), що були достовiрно бiльшими у хворих ГХ та при поеднанн ХОЗЛ та ГХ (Р1-2<0>0001; Р2-3=0,001). В той же час не в^ча-еться достовiрноT рiзницi мiж групою хворих з ГХ та при поеднаны ХОЗЛ та ГХ. Звертае на себе увагу той факт, що у хворих поеднаним перебь гом ХОЗЛ та ГХ вiдмiчаються частое ознаки си-столiчноT дисфункцп лiвого шлуночка, а також ознаки порушення дiастолiчноT дисфункцiT лiвого шлуночка (зниження Е/А) бтьше нiж у хворих ХОЗЛ та ГХ.

У 24,1% хворих ХОЗЛ не в^^чалось струк-турно-геометричного ремоделювання лiвого шлуночка. У решти пацiентiв з ХОЗЛ мали мюце у 46,3% хворих - концентричне ремоделювання лiвого шлуночка, концентрична гiпертрофiя лiво-го шлуночка дiагностована у 5,6% хворих, тодi як у 24% хворих виявлено ексцентричну ппер-

70

ХОЗЛ+ГБ ХОЗЛ ГБ

троф^ лiвого шлуночка. У хворих з поеднаним переб^ом ХОЗЛ та ГХ, в^^чаеться у 55,5%формування концентричноТ гiпертрофiT ль вого шлуночка, яка е одыею з найбiльш важких форм ремоделювання мюкарда та асоцмована з високим ризиком серцево-судинних подм. По-требують аналiзу та пояснень дан щодо рiзних типiв ремоделювання лiвого шлуночка, адже при вщсутност захворювань серцево-судинноT сис-теми у хворого з ХОЗЛ мае мюце висока частка па^етлв з дилятацмним типом ремоделювання лiвого шлуночка, беручи до уваги той факт, що показники скоротливост лiвого шлуночка у цих хворих не змшеы, можливо може мати мiсце фь зюлопчна реакцiя серця на умови функцюну-вання серцево-судинноT системи зумовленi хро-нiчною обструкцiею на змiнами правих вщд^в серця.

■ Рипдмий • Пг^дОнОрмдл&мий т Реп рен; ионий

Рисунок 1. Стан д1астол1чнот функцп лвого шлуночка у хворих хрон1чним обструктивним захворюванням легень, г1пертон1ч-

ною хворобою та при Тх поеднаному перебгу.

Встановлено, що у хворих поеднаною пато-лопею так як у хворих ГХ, достовiрно частое зустрiчалась дiастолiчна дисфункцiя по типу порушення розслаблення, що зумовлено артерiа-

льною гiпертензiею та залежить вщ рiвня тиску (Рис.1). В груп хворих, що мають поеднаний пе-ребiг, розподiл рiзних титв дiастолiчноT дисфун-кцiT не вдазняеться вiд хворих ГХ.

Таблиця 3

Анал'з основних параметр1в правих в1ддл1в серця за даними ехокард 'юграф 'Т у хворих хрончним обструктивним захворюванням легень, г1пертон1чною хворобою та при Тх поеднаному перебгу

Показники Клш1чы групи (п=414) Р1-2 Р1-3 Р2-3

ХОЗЛ + ГХ (п=256) ХОЗЛ без ГХ (п=108) ГХ без ХОЗЛ (п=50)

КДР ПШ, мм 28 (25; 33) 29 (24; 32) 24 (23; 26) 0,57 0,0004 0,0003

КСР ПШ, мм 15 (13; 19) 15 (14; 17) 12 (10; 13) 0,76 <0,0001 <0,0001

ПП, мм 39 (36; 42) 40 (39; 44) 35 (32; 40) 0,43 0,004 0,003

ТПСПШ, мм 4,3 (4,0; 4,6) 4,4 (4,0; 5,0) 3,4 (3,2; 4,1) 0,41 <0,0001 <0,0001

ФВ ПШ, % 47 (42; 53) 46 (41; 51) 54 (51; 56) 0,56 0,0003 <0,0001

Ср ТЛА 51 (45; 66) 50 (46; 67) 22 (20; 30) 0,68 <0,0001 <0,0001

Е, см/с 50 (47; 62) 56 (54; 56) 59 (57; 62) 0,003 <0,0001 0,07

А, см/с 54 (50; 65) 52 (45; 58) 45 (42; 56) 0,21 <0,0001 0,0005

Е/А 0,92 (0,84; 1,13) 1,05 (0,90; 1,20) 1,29 (1,11; 1,47) 0,003 <0,0001 0,001

DT, мс 200 (180; 230) 210 (190; 230) 180 (170; 190) 0,14 0,007 0,0003

Актуальна проблеми сучаснот медицини

| IVRT, мс | 91 (85; 114) | 95 (78; 100) | 62 (60; 71) | 0,18 | <0,0001 | <0,0001 I

У хворих з поеднаним nepe6iroM ХОЗЛ та ГХ вщ|^чаються достовiрно бiльшi показники КДР ПШ, КСР ПШ, ТПСПШ, ПП та inn, достовiрнiсть

вщм1чаеться як тж хворими ХОЗЛ, так i м1ж

100%

20% [ :f

0%

ХОЗЛ+ГБ

ХОЗЛ

хворими ГХ, а також бтьш виражен змiни дiас-толiчноT дисфункцiT правого шлуночка, зниження Е/А (Табл. 3).

| Перевантаження i иском та обемом

Перевантаження обемом

I Перевантаження гиском

I Норма

Рис. 2. Типи структурно-геометри

У 50% хворих ГХ не вщмлчалось структурно-геометричних порушень правого шлуночка. У 16% хворих мали мюце ознаки перевантаження тиском, у 30% - перевантаження об'емом та у 4% - змши, зумовлен перевантаженням тиском та об'емом (Рис.2). У хворих ХОЗЛ достовiрно бтьшою була частка хворих, що мали ознаки перевантаження як тиском, так i об'емом. У хворих з поеднаним переб^ом ХОЗЛ та ГХ у 45,7% випадюв мали мюце ознаки перевантаження об'емом, а також 25,8% випадюв - перевантаження тиском.

Ознаки дiастолiчноT дисфункцп правого шлуночка у хворих поеднаним переб^ом ХОЗЛ та ГХ у 15,6% не виявлялись, у 61,2% мали мюце ознаки порушення розслаблення, у 12,9% - псе-вдонормальний тип та у 10,2% - рестриктивний. В той же час у хворих ГХ не виявляли рестриктивний тип дiастолiчноT дисфункцп та у 36% хворих не дiагностували порушень дiастолiчноT дисфункцп правого шлуночка. В той же час у хворого з ГХ, без супутых хроычних обструктив-них захворювань легень, мають мiсце стмю морфофункцюнальы змши правого шлуночка. Таю змши можуть пояснюватись станом ппер-трофп лiвих вщд^в, а також дозволяють вста-новити спiльнiсть патогенетичних механiзмiв та змш як правих, так i лiвих вiддiлiв серця.

Висновок

Таким чином, проведене нами дослщження дае змогу розглянути вплив поеднаного переб^у ХОЗЛ та ГХ на процеси ремоделювання лiвих та правих вщд^в серця. У хворих з поеднанням ХОЗЛ та ГХ вiдмiчаеться гiпертрофiя лiвого та правого шлуночка, в переважнм бiльшостi випа-дкiв мае мiсце концентрична гiпертрофiя, що асоцмовано з високим артерiальним тиском.

' ремоделювання правого шлуночка. Вiдмiчаеться збтьшення розмiрiв лiвого перед-сердя (1ПП), що визначае високу частоту усклад-нень в цiй групi хворих, зокрема виникнення порушень ритму, а також дилята^я ПП. Мае мюце плрушення дiастолiчноT дисфункцiT як лiвого, так i правого шлуночка.Саме концентрична ппер-трофiя мае прший прогноз порiвняно з iншими типами ремоделювання, тому нашi пацiенти, що мають поеднаний переб^ ХОЗЛ та ГХ, предста-вляють групу високого серцево-судинного ризи-

ку.

Лiтература

1. Амосова К.М. Особливост дiагностики та лкування iшeмiчноT хвороби серця у хворих на хроычне обструктивне захворюван-ня легень / К.М. Амосова, Л.Ф. Конопльова, Д.Ш. Сiчiнава // Укр. пульмонол. журн. - 2009. - № 2. - С. 8.

2. Козлова Л.И. Хронические обструктивные заболевания легких и ишемическая болезнь сердца: некоторые аспекты функциональной диагностики /Л.И. Козлова // Кардиология. - 2001. -№6. - С.9-12.

3. Чичерина Е.Н.Сравнительная характеристика клинико-функциональных нарушений сердечно-сосудистой системы у больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой / Е.Н.Чичерина, В.В.Шипицына, С.В. Малых // Кардиология. - 2003. - №4. - С. 97-102.

4. Фещенко Ю.И. Фармакотерапия больных с обострениями хронического обструктивного заболевания легких / Ю.И. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.Я. Дзюблик // Здоров'я Украши. - 2008. - № 16. - С. 23-24.

5. Фещенко Ю.И. Актуальные проблемы лечения больных хроническим обструктивным заболеванием легких / Ю.И.Фещенко, Л.А.Яшина, А.Я.Дзюблик, В.Г.Гаврисюк // Здоров'я Украши. -2011. - №2(14). - С.10-11.

6. COPD and Incident Cardiovascular Disease Hospitalizations and Mortality : Kaiser Permanente Medical Care ProgramStephen Sidney, MD, MPH, Michael Sorel, MPH, Charles P. Quesenberry Jr., PhD, Cynthia DeLuise, RPA-C, MPH, Stephan Lanes, PhD and Mark D. Eisner, MD, MPH, FCC / http://chestjournal.chestpubs.org/content/128M/2068.long/

7. De Leeuw P.W. Fluid homeostasis in chronic obstructive lung disease / P.W. De Leeuw, А. Dees // Eur. Respir. J. - 2003. - V. 22, № 46. - P. 33-40.

8. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (Updated 2008) // Electronic Resourses: www.goldcopd.com.

9. Sidney S. COPD and incident cardiovascular disease hospitalizations and mortality: Kaiser Permanente Medical Care Program / S. Sidney, M. Sorel, C.P. Jr Quesenberry [et al.] // Chest. - 2005. -№128. - Р. 2068-2075.

Реферат

КЛИНИЧЕСКИЕ И МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МИОКАРДА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ, ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ И ПРИ ИХ СОЧЕТАННОМ ТЕЧЕНИИ Распутина Л.В.

Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, артериальная гипертензия, эхокардиография, левый желудочек, правый желудочек.

В статье представлены результаты морфофункциональных изменений левых и правых отделов сердца у больных хроническим обструктивным заболеванием легких, гипертонической болезнью и при их сочетанном течении. Установлено, что у больных сочетанной патологией выявляются тяжелые нарушения ремоделирования правых и левых отделов, преимущественно концентрическую гипертрофию, которая ассоциирована с увеличением сердечно-сосудистых осложнений. Нарушение дисто-лической дисфункции левого и правого желудочка происходит по типу нарушения расслабления, а следовательно, контингент больных с сочетанной патологией - это больные высокого риска сердечнососудистых осложнений.

Summary

CLINICAL, MORPHOLOGICAL AND FUNCTIONAL CHANGES IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE, ESSENTIAL HYPERTENSION AND COMBINED COURSE OF THESE DISEASES Rasputina LV

Key words: essential hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, left ventricle, right ventricle.

The paper presents the results of morphological changes in the left and right ventricles in patients with chronic obstructive pulmonary disease, essential hypertension and their combined course. It has been found out the patients with combined pathology show much heavier disturbances in remodeling right and left ventricles, mainly concentric hypertrophy that is associated with the elevation of cardiovascular complications. Disturbances in diastolic dysfunction of left and right ventricle occurs by the type of relaxation impairment and therefore the patients with combined pathology are considered to be high-risk patients with cardiovascular complications.

УДК 616-073.65+616-71+61:355.511.5

Рожков Г.С., Моргун С.О., Кожокару А.А.

ВПРОВАДЖЕННЯ СКРИН1НГУ ТЕМПЕРАТУРИ Т1ЛА ЗА ДОПОМОГОЮ ОПТИЧНИХ П1РОМЕТР1В В ЗС УКРА1НИ

Вмськово-медичний департамент МО УкраТни 63 санп"арно-епщемюлопчна лабораторiя 10 СЕЗр МО Украши Кафедра вшськово-профтактичноТ медицини УВМА, Ки'в

В po6omi проведет, шляхом по^вняння, оцтка ефективностi та визначення доцiльностi вико-ристання сучасних техтчних засобiв вимiрювання температури тша - тфрачервоних термо-метрiв (пiрометрiв) у вшськовослужбовщв строковог служби ЗС Украгни.

Ключов1 слова: оптичн трометри, скрининг, Ыфрачервоне випромЫювання, топограф1чна зона, в1йськовослужбовц1, захворюванють.

перше, дiапазон вимiрюваних температур (+5 ... +50 оС) обмежуеться температурами, при яких не руйнуються бiлковi молекули. По-друге, орга-шзм теплокровних тварин, до яких вщноситься i людина, намагаеться пщтримувати температуру внутршнього середовища постшною. В умовах стабтьноТ саморегуляци оргашзму значимi з ме-дичноТ точки зору змши температури можуть бути невеликими i складати частки вщ градуса. До того ж, у рiзних органiзмiв, нав^ь у схожих фiзiо-лопчними станами, може спостер^атися якийсь розкид значень температури, тому в медициш, крiм абсолютних вимiрювань, часто проводяться i вщносш вимiрювання температури.

По-трете, в медициш значущою шформа^ею е також визначення залежност змши температури дослщжуваноТ област вщ часу. Швидкють змши температури в живому органiзмi незначна, проте при пошуку дтянки з максимальним, або

Вступ

Вим1рювання температури в медицин! - вежлива техшчна задача, яку необхщно вир1шувати, обов'язково приймаючи до уваги бюлопчш особ-ливост людського оргашзму I галузь медичноТ практики, в якш повинш проводитися так1 вим1ри [2, 4].

Бтьшють вим1рювань в медицин! е ф1зични-ми. З одного боку, вим1рювання температури ор-гашв ц1лком можна розглядати як ф1зичн1 вимн рювання, тому що температура е м1рою серед-ньоТ к1нетичноТ швидкост1 руху молекул. З шшого боку, в медицин! температура - це ще ! важли-вий ф!з!олог!чний параметр, т!сно пов'язаний з ф!зюлопчними процесами, що проткають в ор-ган!зм! [7, 8].

Вим!рювання температури в медичних цтях стосовно людини мае певну специфку. По-