CC BY
33
Литература
1. Magnus, K. Beitrage zur Dynamik des Kraftsfreien kardanisch gelagerten Kreisels. [Текст] / К. Magnus // Zeitschrift fur Angewandte Matematik und Mechanick. Ingenieur - wissenschaftliche Forschungsarbeinen, 1955. - Januar / Februar, Band 35, Heft 1/ 2, S. 23-24.
2. Ишлинский А.Ю. Механика гироскопических систем [Текст] / А.Ю. Ишлинский. - М.: Изд. НАН РФ, 1963. - 258 с.
3. Левенталь Е.Б. О некоторых явлениях трения при вибрациях и качаниях, влияющих на показания приборов [Текст] / Е.Б. Левенталь // Точная индустрия. - 1987. - №4, 5, 6.
4. Лестев А.М. О движении статически сбалансированного гироскопа в кардановом подвесе, установленного на вибрирующем основании [Текст] / А.М. Лестев // Изв. ВУЗов СССР, Приборостроение. - 1962. - Т.6, № 1. - С. 29-31.
5. Автокомпенсация инструментальных погрешностей гиросистем / [Текст]: монография / С.М. Зельдович, М.И. Малтинский, И.М. Окон, Я.Г. Остромухов. - Л.: Судостроение, 1976. - 255 с.
6. Демиденко В.П. Исследование влияния сил сухого трения на динамику одногироскопных и двухгироскопных чувствительных элементов [Текст] / В.П. Демиденко, А.А. Сенько // Анализ и синтез командно-измерительных приборов систем управления: Сб. научн. трудов. - М.: Мин. обороны СССР, 1972. - С. 49-53.
7. Петров Б.Н. Принцип инвариантности и условия его применения при расчете линейных и нелинейных систем [Текст]: сб. научн. тр. / Первый международный конгресс ИФАК по автоматическому управлению: Москва, 1961. - С. 111-119.
8. Одинцов А.А. Метод автокомпенсации влияния внешних помех, действующих на гироскопы и маятниковые акселерометры [Текст] / А.А. Одинцов // Автоматика и приборостроение. - 1973. - С. 87-94.
Визначено oco6Mueocmi застосування, недолши та переваги використання методологи проектного аналiзу, математичного моделювання роботи лог^тичного ланцюга при оцтщ ефективностi впровадження про-ектiв модершзаци
Ключовi слова: лог^тичний ланцюг, про-
екти модертзаци, ефективтсть
□-□
Определены особенности применения, недостатки и преимущества использования методологии проектного анализа, математического моделирования работы логистической цепи при оценке эффективности внедрения проектов модернизации
Ключевые слова: логистическая цепь,
проекты модернизации, эффективность □-□
The application features, disadvantages and advantages using methodology of the design analysis, mathematical modeling of logistical circuit work at estimation of introduction efficiency of modernization projects are determined Key words: logistical circuit, modernization projects, efficiency
УДК 658:338
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Р1ШЕНЬ В ПРОЕКТАХ МОДЕРШЗАЦИ ЛОГ1СТИЧНИХ ЛАНЦЮПВ
Д.М. Рославцев
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра транспортних систем i лопстики Хармвська нацюнальна академiя мюького господарства вул. Революци, 12, м. Хармв, УкраТна, 61002 Контактний тел.: (057) 707-32-61, 063-271-30-81 Е-mail: d roslavcev@mail.ru
1. Вступ
Сучасний рiвень конкуренци на ринку споживчих товарiв виводить питання ефективносп функщону-вання лопстичних ланцюпв до найважливших (на основi [1-8]). Вищевизначене обумовлюе практичний i теоретичний штерес до питань ощнки ефективносп проектних ршень в проектах удосконалення i модертзаци лопстичних ланцюпв.
2. Аналiз останшх дослщжень i публжацш
Питання ощнки ефективност проектних ршень при модертзаци лопстичних систем i ланцюпв не е новими для науки, 1хньому визначенню присвячено значна юльюсть роби, серед яких можна видшити [1, 3-9] та шшь Залежно вщ масштабу, щлей i завдань за-ходiв ефективтсть 1х впровадження ощнюеться з ви-користанням рiзних критерив. На сьогодтшнш день
широко використаються критери, що характеризують економ1чну ефектившсть проектних ршень, так як витрати, прибуток, чиста приведена варт1сть (NPV) та шш1 (на основ1 [1, 3-6, 9]. Анал1з шнуючих критерив, що характеризують економ1чну ефектившсть проектних р1шень наведено в робот [6].
Поширення одержали також критери, що характеризують технолопчну 1 оргашзацшну складов1 (на основ1 [1, 4-8]). Найб1льш широке застосування в якост1 критерив, технолопчш 1 оргашзацшш показ-ники отримали при розробщ 1 впровадженш систе-ми збалансованих показниюв ощнки ефективност1 лопстично! д1яльност1 (на основ1 [1, 4, 7, 8]. Ви-користання технолопчних показниюв, як правило, передбачае багатокритер1альну ощнку заход1в, в той час як економ1чна ефектившсть заход1в, як правило, характеризуеться одним критер1ем. Використання дек1лькох критерив, що характеризують економ1чну ефектившсть заход1в, мае м1сце при застосуванш методологи проектного анал1зу, яка також набула широкого розповсюдження при ощнки ефективност1 проектних ршень в логютищ. В багатьох випадках технолопчш 1 економ1чш показники застосовують в комплекс^ наприклад, при формуванш системи збалансованих показниюв ощнки ефективност1 лоп-стично! д1яльност1, або використовуючи певну з груп в якост1 критерив, а шшу як систему обмежень. Р1з-номашття можливих напрямюв реал1заци проект1в (заход1в) шдвищення ефективност1 функщонування лопстичних ланцюпв, !х вщмшшсть за щлями, масштабом, обмеженнями, а також постшний розвиток шдход1в щодо ощнки ефективност1 !х реал1заци за-лишае невизначеними так1 питанш як особливост1 застосування того чи шшого тдходу в конкретних умовах (на основ1 [1-9]).
_3. Мета_
В межах дано! роботи пропонуеться розглянути застосування методологи проектного анал1зу для ощнки ефективност проект1в тдвищення ефективност1 функщонування лопстичних ланцюпв.
4. Результати дослщження
Одним 1з тдход1в щодо ощнки ефективност1 про-ект1в модершзаци лопстичних ланцюпв е застосування методологи проектного анал1зу з моделюванням результат1в роботи ланцюга в ситуащях «з проектом» 1 «без проекту». Перевагою використання даного тд-ходу е (на основ1 [6,10]): можлив1сть комплексно! ощнки наслщюв прийняття р1шень для вс1х учасниюв 1 системи в щлому; можливють самостшно визначати стутнь детал1заци модел1, врахувати специфжу конкретного об'екту (у пор1внянш з готовими моделями); можлив1сть урахування важливих для конкретного випадку ефект1в ^ммобШзаци катталу, витрат упу-щених продаж1в, зменшення розкрадань, шше); мож-ливють прорахунку р1зних вар1ант1в 1 !хньо! ощнки за комплексом показниюв (прийнятих основними в методолог!! проектного анал1зу), що дае б1льш «широку» економ1чну ощнку розглянутих вар1ант1в.
Позитивним моментом е також можливють анал1зу технолопчних показниюв, !хне визначення лежить в основ! модел! функщонування лопстичного ланцюга. До недол1к1в можна вщнести складност! в математич-ному опии функщонування ланцюга, вдентифжаци випд ! витрат проекту, визначення достов1рних про-гноз1в при формуванш вихщних даних модел1 (на основ1 [6,10]). Важливо зазначити, що впровадження проект1в модершзаци для окремих учасниюв лоп-стичного ланцюга, як правило, передбачае врахування наслвдюв для вс1х його учасниюв.
Визначаючи можлив1 вар1анти проекпв, можна вид1лити !хт два принципов! напрямки: проекти, що передбачають швестици; проекти суто оргашзацшно-го характеру. Проте, як б проекти не розглядались, в основу ощнки ефективност1 !х реал1заци покладаеть-ся анал1з випд 1 витрат, який передбачае проходження наступних етатв [10]: формулювання щл1 реал1заци проекту; встановлення позици, з яко! мае проводити-ся анал1з випд 1 витрат; виявлення випд 1 витрат, що зумовлеш здшсненням проекту; визначення часового горизонту для анал1зу випд 1 витрат; представлення вигвд 1 витрат у грошовому вим1рь Реал1зац1я кожного з можливих вар1ант1в проекту знайде в1дображення у формуванш витратно! 1/або дох1дно! частини за-гального результату роботи лопстичного ланцюга. При цьому б1льш1сть можливих до реал1заци проект1в передбачае змши у витратн1й частин1, що у загальному вид1 формуеться наступними статтями [6]:
с = +и+р4+н4, (1)
де С - загальш витрати проекту за перюд 1; К - катталовкладення (1нвестиц1!) за перюд 1; и - по-точш витрати на орган1зац1ю виробничого процесу за перюд 1; - виплати за запозиченим катталом за перюд 1; Н - основн1 податки 1 збори за перюд 1.
Катталовкладення (швестици) можуть передба-чати придбання техшчних засоб1в, програмного забез-печення, п1дготовку (п1двищення квал1ф1каци) персоналу, оплату науково-досл1дних розробок, послуги консалтингових компанш або компанш, що спец1ал1-зуються на впровадженш 1нформац1йно-телекомун1-кац1йних систем. Особлив1стю визначення поточних витрат при побудов1 модел1 функц1онування лог1стич-ного ланцюга е складшсть в1докремлення певних !х складових з загальних статей, до тих, що повинш бути враховаш вщповщно до мети побудови модел1. Деталь зац1я поточних витрат залежить в1д мети, масштабу та вимог щодо результат1в моделювання.
Ще одним аспектом, на який необхщно звернути увагу, е особливост1 визначення поточних витрат для ситуаци «без проекту». При !х розрахунку повинн1 використатися прогнозш значення динам1ки зм1ни витрат при шнуючш систем1 експлуатац1!. Використання таких прогнозних значень дозволить урахувати неминучий р1ст витрат на експлуатащю в м1ру ф1зичного 1 морального старшня обладнання 1 технологш, 1, в1д-пов1дно, б1льш адекватно ощнити 1нтегральн1 варт1сн1 показники (на основ1 [9]).
Виплати за запозиченим катталом обумовлеш схемою залучення кредитних ресурав. Особливу увагу при побудов1 модел1 функц1онування лог1стичного ланцюга необхщно звернути на особливост1 форму-вання витрат, пов'язаних з залученням кредитних
ресурав. Обсяг податюв та стягнень обумовлений широким колом зовтштх i внутрiшнiх факторiв, а також специфiкою дiяльностi логiстичного ланцюга.
Загальними принципами побудови моделi функщ-онування лопстичного ланцюга для оцiнки ефектив-носи впроваджуваних заходiв повиннi бути наступт: модель повинна враховувати всi витрати i вигоди пов'язанi з впровадженням конкретного заходу; модель повинна дозволяти визначити результати роботи системи в ситуацп «без проекту»; структура вигвд i ви-трат повинна враховувати ильки и вигоди або витрати, змша яких буде обумовлена наслщками реалiзацii або вiдхилення заходу.
Визначення ефекту заходiв, в залежноси вiд iх мети, може бути представлено рiзницею показникiв «до реалiзацii» i «пiсля реалiзацii», а саме:
- змшою поточних витрат або змшою капiтальних i поточних витрат. Як правило змши у поточних або ка-пiтальних витратах впливають на формування витрат за запозиченим катталом, а також податкiв i зборiв, тому в загальному виглядк
Ас = сдо -Сшсля (2)
- змiною доходiв, що, як правило, пов'язано зi змь ною обсягiв реалiзацii продукцii внаслвдок тдвищен-ня якостi логiстичного обслуговування:
ац=цдо - ашсля. (3)
Важливо зазначити, що специфжа визначення грошового потоку для рiзних умов функцiонування логiстичного ланцюга може мати певш вiдмiнностi. Це може бути пов'язано з особливостями залучення фшансових ресурав, умовами законодавства, що ре-гулюють податковий тиск. Останне впливатиме на NPV проекту i iншi показники оцiнки ефективностi проектних рiшень, якi можуть бути обрат в якостi критерiiв. Враховуючи вищевикладене основним ви-мiрником економiчного ефекту в межах даного тдходу слщ розглядати NPV.
ДNPV = №Удо - NPVпicля . (4)
При використанi декiлькох критерiiв, наприклад, одночасне використання економiчних i технолопч-них показниюв ефективностi пропонованих заходiв, як правило, не вдаеться знайти ршення, що було б найкращим одночасно по в«х цiльових показниках. У цьому випадку ефектившсть заходу можна оцшювати за так званим компромшним рiшенням, при якому мь нiмiзуються поступки (вiдхилення вiд бажаних, опти-мальних значень) по всiм обраним показникам.
Ще однiею важливою особливктю у застосуваннi даного пiдходу е визначення часового горизонту ощн-ки ефективноси проектних рiшень. Для б^ьшосп проектiв в логiстицi це е складним завданням, осюль-ки зовшшш i внутрiшнi умови постiйно змшюються i логiстичний ланцюг повинен оперативно на це реа-гувати. Також на визначення горизонту впливатиме стратепчне бачення розвитку лопстичного ланцюга.
5. Висновки
Шдхщ до оцiнки ефективноси проекив в лоп-стичному ланцюз^ який в 0CH0Bi мае застосування методологи проектного аналiзу з моделюванням ре-зультатiв роботи ланцюга в ситуащях «з проектом» i «без проекту» мае ряд недолшв, як в бiльшостi пов'язанi зi складтстю визначення величини ефекту та його вимiром у грошовому еквiвалентi. В той же час, застосування цього тдходу може дати всебiчну оцшку економiчноi ефективностi впровадження заходiв, а також дозволяе визначити змши ключових, з погляду мети заходу, технолопчних показниюв.
Перспективою подальших дослiджень в цьому на-прямку мае бути визначення i деталiзацiя особли-востей моделювання функцiонування логiстичних ланцюгiв, узагальнення досвщу оцiнки ефективностi проектiв з використанням зазначеного тдходу.
Лиература
1. Васелевський М. та ¡и. Економша лопстичних систем:
Монографiя / За наук, ред. 6. Крикавського та С. Кубiва.
- Львiв: Видавництво «Львiвська полiтехиiка», 2008.
- 596 с.
2. Чухрай Н.1., Гiриа О.Б. Розвиток логiстики в умовах
Е-економши. // Вiсиик нащонального ушверситету «Львiвська полiтехиiка». «Логiстика» №623 - Львiв:,
2008. - с. 272 -278.
3. Лактионова О.Е. Формирование логистических систем:
методология и практика. Монография / НАН Украины. Ии-т экономики пром-сти. - Донецк, 2002. - 319 с.
4. В.В. Дыбская, Е.И. Зайцев, В.И. Сергеев, А.Н. Стерлигова.
Логистика: Учебник / под ред. В. И. Сергеева. — М.: Экс-мо, 2008. - 944 с. - (Полный курс МВА).
5. Николайчук В.Е., Кузнецов В.Г. Теория и практика управ-
ления материальными потоками (логистическая концепция): Монография. - Донецк: "КИТИС", 1999. - 413 с.
6. Горяшов О.М., Рославцев Д.М. Автотранспорт в лопстич-
них системах i ланцюгах. Монографiя. - Харгав: НТМТ,
2009. - 344 с.
7. Сергеев В.И. Новое видение системы контроллинга ло-
гистических бизнес-процессов в цепи поставок. // Логистика и управление цепями поставок, №5, 2007. - с. 9-21.
8. Григорян М.Г. Особенности использования сбалансиро-
ванной системы показателей для логистического про-вайдера//Логистика и управление цепями поставок, №5, 2007.-с. 9-21.
9. Андреев Е.А. Планирование замены оборудования в логи-
стической системе модернизации инфокоммуникаций // Интегрированная логистика, № 4, 2007. - с. 18-20.
10. Анашз вигщ i витрат: Практ. поаб. /Секретарiат Ради Скарбнищ Канади; Пер. з англ. С.Соколик; Наук. ред. пер. О. Кшевич. - К: Основи, 1999. - 175 с.
