CC BY
13
УДК 336.71
Пантелеева Н.М.,
к.т.н., доцент, докторант, УБС НБУ (м. Ки'в)
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦ1НКИ РЕЗЕРВ1В П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Ф1НАНСОВИХ 1ННОВАЦ1Й
У статт запропоновано алгоритм пiдвищення ефективносп дiяльностi банювсько' установи з урахуванням розроб-ки та впровадження фшансових iнновацiй. Розроблено методику аналiзу та оцшки резервiв фiнансових iнновацiй на шдстав1 розрахунку iнтегральних показникiв iз урахуванням основних етапiв ix життевого циклу. Поеднати якiснi та юльюсш методи оцiнки дозволяе комплексний шдхщ щентифжаци, аналiзу та оцiнки резервiв пiдвищення ефектив-ностi фiнансовиx шновацш.
Ключовi слова: шноваци, фiнансовi шноваци, ефективнiсть шновацшно' д1яльност1, ефективнiсть фшансових шновацш.
ВСТУП
Пщвищення ефективност стае для банювських установ новим цшьовим ор1ентиром стратеги посткризового вщновлення. Банки тестують ефектившсть внутршшх б1знес-процес1в, що перед-бачае виявлення р1вня i'x прозоросп, координованост та спрямованосп на результат, рацюналь-ного використання вс1х ресуршв, точшсть, безперервшсть i надшшсть. У той же час, реал1защя стратепчних завдань неможлива без прийняття iдеологii постiйного вдосконалення через безпе-рервнiсть iнновацiйноi дiяльностi, яка стае драйвером посткризового зростання банкiвського бiзне-су, але тiльки за умови забезпечення балансу притаманних 'м ризиюв i доxiдностi.
Проблемнi питання шновацшно' дiяльностi та управлiння iнновацiями досить широко розгля-дали в сво'х роботах багато зарубiжниx i втизняних учених: Водачек Л., Геець В., Глазьев С., Друкер П., 1льенкова С., Завлiн М., Лапко О., Мвдели ^Л., Портер М., Пригожш А., Санто Б., Трифiлова А., Фатхутдшов С., Федулова Л., Шумпетер И., Яковец Ю. та ш. Актуальнi питання розвитку банкiвськоi системи та дiяльностi банкiвськиx установ, у тому чи^ окремi аспекти шновацшно' дiяльностi та фiнансовиx iнновацiй, розглядали: В. Бансал, С. Баттилосси, I. Балабанов, В. Викулов, Л. Красавша, О. Лаврушин, Дж. Маршал, М. Мшлер, Ф. Мишкiн, П. Туфано, Дж. Фiнертi, А. Фельдман, Дж.К. Ван Хорн та ш. Особливосп розвитку нацiональноi банкiвськоi системи дослщжують вiтчизнянi вченi, такi як: O.I. Барановський, О.В. Васюренко, Т.А. Васильева, О.Д. Вовчак, А.С. Гальчинський, С.Б. Сгоричева, М.1. Крупка, А.Я. Кузнецова, Л.В. Кузнецова, С.М. Козьменко, С.В. Леонов, I.O. Лютий, В.1. Мiщенко, А.М. Мороз, С.В. Науменкова, Л.О. Примостка, М.1. Савлук, Т.С. Смовженко, О.М. Сохацька, В.М. Шелудько, О.О. Чуб та шшь Водночас, питання оцшки ефективносп шновацшно' дiяльностi вiтчизняниx банкiв потребують подальшого дослiдження.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е розробка методичних пiдxодiв щодо iдентифiкацii, аналiзу та оцшки резервiв пiдвищення ефективностi фiнансовиx шновацш для забезпечення результативност дiяльностi банювсько' установи.
РЕЗУЛЬТАТИ
У процесi шдвищення ефективностi особливого значення набувають новаци, якi одночасно можуть виступати як зашб виявлення та спосiб втшення резервiв. Новацii виявляють невикорис-таш резерви, поточнi реалiзують, забезпечуючи безперервшсть процесу полiпшення всix видiв дiяльностi, перспективнi формують як майбутнi довгостроковi можливостi пiдвищення ефектив-ностi. 1нноваци орiентованi перш за все на штенсивш резерви, якi пов'язанi з найбшьш повним i рацiональним використанням виробничого потенцiалу. Пiдтвердженням цього е фiнансовi шно-вацii, що яюсно покращують використання всix ресурсiв, шдшмають рiвень органiзацii й автома-тизаци внутрiшнix бiзнес-процесiв, якiсть реалiзацii продукпв i надання послуг, удосконалюють компетенци персоналу тощо.
Iнновацii мобiлiзують резерви прямо' та непрямо' ди, яю визначають вiдповiдний ефект i'x впливу на ефектившсть. Вони створюють i накопичують резерв розвитку банкiвськоi установи, що забезпечуе 'й збереження або шдвищення конкурентоспроможност та бiльш високий рiвень розвитку. Загальний алгоритм шдвищення ефективносп дiяльностi банкiвськоi установи з урахуванням залучення фiнансовиx шновацш надано на рис. 1.
Вщповщно до стратеги розвитку банювська установа оргашзовуе внутрiшнi бiзнес-процеси, оцiнка результативност яких дозволяе визначити i'x ефектившсть. Необхщшсть усунення вiдxи-
37
Рис. 1. Алгоритм тдвищення ефективносп д1яльносп банювсько! установи за рахунок роз-робки та впровадження ф1нансових ШновЯДШ (Складено автором)
лень фактичних результапв вщ планових обумовлюе актив1защю шновацшно! д1яльност1, перш за все через пошук { вщб1р шновацшних щей. До цього залучаються не тшьки кер1вний склад 1 сшвроб1тники банку, що виявляють незадоволешсть юнуючим станом оргашзаци того або шшого процесу д1яльносп та проявляють шщативу щодо його покращення, а також широке коло фах1вщв на принципах краудсорсингу. Оцшка шновацшних щей стосовно 1х адекватносп критер1ям усш-ху, витрат на реал1защю та прогнозування ризиюв, можливого ступеня 1х впливу може здшснюва-тись кшьюсними й яюсними методами. За результатами оцшки проводиться реал1защя шновацшних проекпв { заход1в оптишзаци ресурс1в { ризиюв.
Як можна бачити коли цшьовим ор1ентиром стае ефектившсть, то обов'язково постае питання виявлення резерв1в 11 тдвищення, зокрема за такими напрямами як упровадження сучасних тех-шчних засоб1в { технологш, перехщ до нових б1знес-моделей, шновацшно-швестицшна д1яльнють. Пщвищення ефективносп буде визначатись результатами шновацшно! д1яльносн, оптим1защею залучених ресурс1в на 11 здшснення й оптишзащею ризиюв, яка передбачае виявлення, ранжуван-ня за ступенем важливосн та розробку заход1в щодо 1х зниження. При оптим1зацн ризиюв обов'язково враховуються досягнення науково-техшчного прогресу, св1тов1 тенденци та стан розвит-ку нацюнально! економши, змши кон'юнктури ринку, ринкова конкуренщя.
38
Запропонований алгоритм вщповщае комплексному тдходу оргашзацп процесу тдвищення ефективносп з урахуванням оцшки резерв1в та 1х реал1заци за рахунок шновацш Значення конкретного виду резерву тдвищення ефективносп визначаеться як вщхилення фактичного значення показника оцшки, що його характеризуе, вщ максимально можливого:
АКР = - РГас4) ^ Ш1ПРтах,рГай . (1)
На практищ резерви тдвищення ефективносп за видом д1яльносп оцшюють як р1зницю м1ж потенцшно можливим (прогнозованим) { фактичним прибутком за окремий пром1жок часу.
Анал1з та оцшку резерв1в фшансових шновацш доречно проводити вщносно основних етатв 1х життевого циклу. При цьому слщ враховувати, що стади життевого циклу для фшансових шновацш в залежносп вщ 1х форми можуть вщр1знятись.
Так, життевий цикл фшансових шновацш у форм1 продукту вщповщае традицшно прийнятш структур! шновацшного процесу, що включае наступт стади: розробка новаци, впровадження, зростання, уповшьнення зростання, падшня обсяпв продажу продукпв. Якщо розглядати новаци вщносно змши ринково! ситуаци, то можна вщм!тити слщуюче: розробка новаци, вихщ на ринок, розвиток ринку, стабшзащя ринку, зменшення ринку, тдйом ринку, падшня ринку.
Фшансов! шноваци ор!ентоват на процес мають скорочений за етапами життевий цикл — розробка ново! операци, реатзащя, стабшзащя ринку, падшня ринку. Враховуючи це, слщ вщок-ремити таю категори резерв1в новацш, що можуть бути виявлеш тд час 1 з урахуванням створен-ня (дослщження, розробка, експериментальне впровадження), визначення ефективносп новацш, впровадження, розширення пропозици та ринково! конкуренци. Якщо розглядати ринковий по-тенц!ал ф!нансових !нновац!й, то вш залежить в!д значень вказаних резерв!в та однозначно буде збшьшуватись в!дносно прогнозованого обсягу доходу вщ новац!1.
В якост! показник!в оцшки шновацшно! д!яльносп, що будуть слугувати ¿ндикаторами наяв-носп резерв1в { ступеня !х використання, прийняп показники результативносп, ефективносп ви-користання ресуршв, результатившсть витрат часу. 1х значення залежно вщ стади життевого циклу шноваци можна розрахувати наступним чином.
Для стади створення шноваци результатившсть:
РКСК_шы = 1 — ) ^ 1, (2)
якщо банювська установа мае шновацшний потенщал для забезпечення власно! розробки Квдм Е новацш, як прийняп за критер1ем ефективносп, до загально! кшькосп новацш Квдм.
Для технолопчних новацш е необхщшсть придбання об'екпв штелектуально! власносп (К А). З урахуванням того, що новаци реал1зуються на ринку, при цьому значна кшьюсть яких не проходить патентування, слщ враховувати можливють !х продажу для отримання додаткового прибутку до моменту втрати монополи на ринку. Тод1
РКСК_1ЫЫ = (—1ЫЫ_Е ^ — 1Ш_А)/(—1Ш — . (3)
Але як показуе практика така ситуащя з продажем об'екпв штелектуально! власносп не е характерною для банюв, тобто Квдм 8Ь = 0.
Ефектившсть використання ресуршв буде визначатись витратами на створення шновацш з урахуванням результативносп цього процесу:
ЕСК_ШЫ = (Х Сы1М-_Е +Х Сы1М-_А)/Х Сы1М- (4)
За показник витрат часу беремо середне значення тривалосп створення шноваци:
Т =ум1-к_ЕТ/ы (5)
АУО _ СЯ _ /-11=1 • V /
Для стади впровадження результатившсть е вщношення впроваджених новацш 1ЧВДЕ до 1ЧММ Е новацш, як прийняп за критер1ем ефективносп:
РКШБ_тЫ = / — 1Ш_Е) ^ 1 . (6)
Враховуючи, що в процес шновацшно! д1яльност1 ресурси можуть бути використаш в повно-му обсяз1 на К1ММ Е новац1й, але впроваджен1 та усп1шно вийшли на ринок т1льки 1ЧВДЕ) 1ММ, то ефек-тивн1сть використання ресурс1в на стадй впровадження становить:
ЕШб_ЮЫ = Х Сы1нс_ IХ СЫ1ыы_ (7)
На цш стадй можливо розрахувати погршшсть оц1нки як розб1жн1сть м1ж прогнозованим \ фактичним значенням економ1чно! ефективност1, а також точн1сть оцшки економ1чно! ефектив-
39
ност (Ае ), в якост чого пропонуються прийняти вщношення И фактичного значення до прог-нозованого. Ц показники вказують на правильшсть { повноту використання вс1х ресурс1в або необхщшсть прийняття адекватних ршень щодо пошуку та реашзаци резерв1в.
Показник середнього значення витрат часу на впровадження новаци розраховуеться аналопч-но (5).
Стад1я впровадження новаци переходить у стади розвитку та стабшзаци ринку, тривалють яких визначаеться активним продажем шновацшного продукту до досягнення границ насиче-ност1 ринку. Важливою ознакою е тривалють кожно! з цих стадш Т^ТЕР , яку можна виразити як функщю залежну вщ фактор1в:
Т8ТЕР = {МБ, М, АБ, Ев, И, ...}, (8)
де МБ — макроеконом1чш чинники, М — маркетинг, АБ — реклама, Ев — ефектившсть канал1в продажу, И — ризики.
Пюля стабшзацл ринку обсяги продаж1в починають падати, тобто ринок зменшуеться, але попит ще юнуе. Тому цшком виправданим е вивчення попиту для проведення додаткових заход1в щодо пошуку та реал1зацп резерв1в для нових модифшацш шновацшного продукту та розширен-ня пропозици на ринку. Таким чином забезпечуеться шдйом ринку, збшьшення обсяпв продагав на деякий час.
Отже, для стадн споживання результатившсть е вщношенням кшькосп модифшованих шно-вац!йних пр°дукг1в КмОП 1ММ до впроваджених ^ 1ММ:
РИ = N / N (9)
^00_1ММ М0Б_Ш^ V '
Вщповщно ефектившсть використання ресурс1в залучених до модифшаци становить:
(10)
За аналопею з (5) розраховуеться показник середнього значення витрат часу на модифшащю новаци. Тривалють ще! стади поряд з вже вказаними факторами (8) буде залежати вщ функцю-нального резерву новаци, вичерпшсть якого поряд з шшими факторами призводить до повного скорочення продаж1в \ падшня ринку.
1нтегральш показники оцшки шдвищення ефективност фшансових шновацш визначаються наступним чином:
результатившсть
PRINN = ПЯ Х AE_INN Х PRT_INN, (11)
ефектившсть використання ресурс1в
EINN= ПЯ ES_INN, (12)
результатившсть за фактором витрат часу
PRT_INN TINN / ТАУО_в_Ш№ (13)
де ^ — результатившсть на стад1ях шновацшного процесу (розробка, впровадження, споживання)^ Ае INN — точшсть оцшки економ1чно1 ефективност^ Ев INN — ефектившсть використання ресурс1в на стади шновацшного процесу, Т^ — необхщш загальш витрати часу, ТАуо в INN — середш витрати часу на новащю на стади шновацшного процесу.
Таким чином, запропонована методика оцшки резерв1в шдвищення ефективносп шновацш на основ1 штегральних показниюв дозволяе виявити 1х на вс1х стад1ях шновацшного процесу в банювськш установи
Поряд з цим, важливим завданням е визначення фактор1в, що мають найбшьший вплив на отримання додаткового ефекту вщ реал1заци резерв1в шдвищення ефективност шновацшного процесу. Виршення цього завдання можливе шляхом застосування методу багатофакторного рег-ресшного анал1зу за полшом1альною функщею виду:
У = Ь„ +!11!1ь1х1 ^ Е^Л^, (14)
де {х., ..., хт} — незалежш фактори, {Ь0, ..., Ьт} — коефщенти регреси.
Отже, припустимо, що вектором вщгуку е вектор прибутку РЯ0Рк INN, який отримуеться за рахунок резерв1в шдвищення ефективносп за стад1ями шновацшногопроцесу, а в якосп фак-тор1в виступають показники результативности ефективносп, витрат часу за стад1ями шновацш-ного процесу: ТАуо си — середш витрати часу на розробку новаци; ТАуо ме — середш витрати часу
40
на впровадження новаци; КМЕ — кшьюсть упроваджених новаци; ТМОЕ — тривалють стади спо-живання (тдйом ринку); С-мос — витрати на стади споживання (для модифшаци); С-юы — за-гальш витрати на шновацшну д1яльшсть; БЯ — зовшшш фактори впливу на впровадження новаци та 11 дифузи на ринку (ризик невизначеносп).
Багатофакторний регресшний анал1з зпдно (14) проводиться для визначення взаемного впливу складових штегральних показниюв та !х значущосп для оцшки резерв1в за лшшним { нелшшним квадратичним регресшними полшомами. Зокрема, результати проведеного регресшного анал1зу дозволили визначити параметр1в лшшно! частини регресшного полшому:
РЯОРк_1Ш = —106,69 + 0,75 ТаУО_СК + 0,38 Т^™ + 0,43 Ыюс + 0,06 ТМоС +
+ 0,11С-моС + 0,03 + 0,83 РЯ^ = ОД6. (15)
Р1вень значущосп фактор1в вщображае наступна послщовшсть:
ТАУО_СК (6,98) > ымс (6,24) > ТмоС (3,55) > БЯ(3,53) > С^ (3,45) > ТАУОЮВ (3,42) > С^ (3,08)
Тобто, найбшьш значущим е резерв витрат часу на розробку новаци, скорочення якого надасть значш переваги в умовах динам1чносп змш на ринку та загострення конкурентно! боротьби. Це знайде вщображення в розширенш пропозици та збшьшенш тривалосп стади тдйому ринку. Результати нелшшного квадратичного регресшного полшому зокрема дисперс1я остаточна (мас-штабована) показуе, що досить незначна частина статистичного матер1алу неохоплена отрима-ною залежшстю. Коефщент детермшаци модел1 дор1внюе Я2 = 0,93, що свщчить про достатньо сильний зв'язок м1ж факторними змшними та чинником результату.
Розглянута оцшка стосуеться безпосереднього тдвищення ефективносп за рахунок резерв1в шновацшного процесу. Проте результати шновацшно! д1яльносп впроваджуються та створюють ефект за вс1ма напрямами д1яльносп банку. Тому, до загально! модел1 оцшки доцшьно включати фактори як узагальнення деяко! групи чинниюв, що характеризують стан банку та вказують на напрям майбутшх дш щодо тдвищення його ефективносп.
Тод1 комплексна оцшка резерв1в тдвищення ефективносп фшансових шновацш е:
2 = Б (¥1, ¥2, ..., ¥Д (16)
де ¥. — характеризуе ефектившсть за !-групою резерв1в.
Алгоритм комплексно! щентифшаци, анал1зу та оцшки резерв1в тдвищення ефективносп на-дано на рис. 2. Використання яюсних { кшьюсних метод1в дозволяе шдвищити точшсть оцшки. Комп'ютерна реал1защя алгоритму надае можливють формувати базу даних оцшок для подаль-шого прийняття обгрунтованих ршень щодо реал1заци резерв1в тдвищення ефективносп.
Таким чином, методика комплексно! щентифшаци, анал1зу та оцшки резерв1в тдвищення ефективносп фшансових шновацш передбачае:
1. Формування шформацшно! модел^ де шляхом декомпозици для повноти вщображення !! властивостей визначаються основш групи критерив. Такими групами з виконанням функцш уп-равлшня, планування, використання, впливу на р1вт б1знес-процес1в е система управлшня, пол1-тика та стратепя, ресурси, процеси, кадровий потенщал, кл1енти, результати. Наприклад, такими цшьовими групами критерив для банювсько! установи можуть бути: отримання прибутку та шдви-щення каттал1заци; набуття конкурентних переваг, ринкова позищя, лояльшсть ктенпв; прогре-сивш технологи та р1вень якосп б1знес-процес1в; висококвал1ф1кований кадровий потенщал. Кожнш груш приписуеться ранг значущосп, сума ранпв дор1внюе 100.
2. Подальша декомпозищя модел1 на р1вш окремо! групи з визначенням шдикатор1в ефективносп та показниюв !х оцшки. Р1вневють декомпозици не обмежуеться. 1дентиф1кащя резерв1в проводиться за допомогою збалансовано! системи показниюв згщно шкали !дентиф1кац1!.
Оц1нка значення кожного показника здшснюеться за прийнятими реперними точками для р1вня резерву, наприклад — мшмальне, середне, максимальне, реал!защя. Але враховуючи, що п1дви-щення ефективносп передбачае проведення заход1в для реал!заци окремого показника, реперн1 точки можуть вщображати прийняття плану заход1в, його реал1зац1ю 1 результативн1сть вщносно досягнення мети й отриманого ефекту, набуття статусу пост1йно! д1яльност1.
3. Яюсна оц1нка показник1в за групами критерив (на засадах самооцшки або експертним методом). Розрахунок оц1нки за критер1ем в1дбуваеться шляхом тдсумовування оц1нок за показника-ми та множення результату на ранг значущосп. Загальна оцшка е сумою вс1х оцшок.
41
Рис. 2. Алгоритм комплексно! щентифшаци, анал1зу та оцшки резерв1в шдвищення ефектив-ност1 фшансових шновацш (Складено автором)
4. Кшьюсна оцшка показниюв за групами критерив проводиться зпдно полшому:
= ь„ +ЕГ=1Ь1Г_Х1 +ЕГ=1 ЕП=1Ьи г_х1г_х ,
де Я_У — резерв шдвищення результативного показника У, г_х. — резерв приросту факторного показника х Ь — коефщ1енти регреси р1вняння зв'язку.
5. 1дентиф1кащя резерв1в. Значення резерву за критер1ем е р1зницею м1ж необхщним (плано-вим або прогнозованим) { фактичним результатом. Додатково розраховуеться вщносне значення резерву та результатившсть. Комплексна оцшка значення загального резерву е шдсумком вщнос-них значень резерв1в за вс1ма критер1ями.
6. Граф1чна шюстращя щентифшаци резерв1в. Для цього може бути побудовано д1аграму Па-рето, яка наочно вказуе на найбшьш значущ1 резерви та необхщшсть прийняття заход1в щодо 1х реал1заци в першу чергу.
42
7. Корегування модел1 стратепчних цшей банювсько! установи, а також стратепчних цшей за окремими напрямами б1знесу (роздр1бний, корпоративний, приватний) на шдстав1 результанв щен-тифшаци резерв1в за критер1ями шдвищення ефективносп.
8. Прийняття заход1в щодо вдосконалення, наприклад оргашзацшно! структури, моделей б1знес-процес1в, управлшня персоналом тощо.
ВИСНОВКИ
Таким чином, основною проблемою оцшки ефективносп фшансових шновацш е виб1р I визначення системи економ1чних показниюв, можливють !х практичного використання, що усклад-нюеться багатом1ршстю форм фшансових шновацш Така система показниюв вщображае резуль-татившсть фшансових шновацш та прямо або опосередковано вказуе на наявшсть резерв1в, що можуть бути зад1яш в шновацшнш д1яльносн. Тому оцшка ефективносп фшансових шновацш повинна бути розвинута за рахунок проведення щентифшацл, анал1зу та оцшки резерв1в !! шдви-щення. Запропоноваш методичш шдходи дозволяють побудувати ушверсальну модель оцшюван-ня резерв1в шдвищення ефективносп, яка включае критер1альну яюсну оцшку за обраними по-казниками за минут, а також отримання прогнозованих значень на майбутш перюди, можливють пор1вняння вщносно показниюв конкуренпв, що е необхщним для подальшого прийняття банюв-ською установою обгрунтованих ршень щодо реал1заци резерв1в шдвищення ефективносп.
Стаття надiйшла до редакцй 1 грудня 2013 року
43
