CC BY
34
экономическое В.Ю. Царук
направление СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ИНВЕСТИРОВАНИЯ ...
УДК 338.24.01;351.711;332.142.4
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ИНВЕСТИРОВАНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
© 2015
В.Ю. Царук, ассистент кафедры бухгалтерского учета и аудита Южный филиал Национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Крымский агротехнологический университет», Симферополь (Крым)
Аннотация: В статье исследован механизм инвестирования инновационной деятельности, необходимость формирования эффективного механизма для решения текущих и перспективных проблем социально-экономического развития Украины. Приведены модель функционирования механизма инвестирования инноваций. Приведены процессы, препятствующие росту объемов инвестирования инноваций.
Ключевые слова: механизм инвестирования инноваций, уровень развития, инфляция, анализ ресурсного потенциала, факторы, оценка влияния инноваций.
У сучасних умовах зовшшнього середовища, швид-ке формування рацюнального мехашзму швестування шновацшно! дiяльностi е одшею з умов досягнення ви-соких темтв соцiально-економiчного розвитку народ-ногосподарського комплексу, результативно! взаемоди вах суб'ектiв шновацшного процесу, ефективного використання матерiальних, трудових, фiнансових, iнформацiйних ресурсiв нацюнально! економiки як у поточному перiодi часi, так i в стратепчнш перспективi. У перiод науково-технiчного прогресу шновацп е одним з основних факторiв, що забезпечують отримання пере-ваг у конкурентнiй боротьбi як на нацюнальному, так i на мiжнародному ринках, що формують умови сталого економiчного зростання як окремих галузей, так i всього народногосподарського комплексу [7].
Метою до^дження е визначення методологiчних пiдходiв та механiзмiв активiзацil швестицшно-iнновацiйних процесiв в системi комплексного розвитку регiонiв.
Анализ остантх публтацт. 1снуе досить значний за обсягом та спектром шар сучасних дослщжень регулю-вання швестицшно-швестицшних процесiв в економiцi Укра!ни. Не зменшуючи значущостi внеску iнших дослщнишв, можна ввдзначити працi О. Алiмова, С. Бшо!, В. Бабича, В. Беседша, В. Воротiна, А. Гальчинського, В. Гейця, М. Герасимчука, М. Долшнього, В. Дорофiенка, I. Лукшова, В. Лушкiна, В. Мартиненка, А. Мерзляк, I. Павлова, П. Перерви, Д. Черваньова, М. Чумаченка та багатьох шших учених, як торкалися проблем швестицшно-шновацшно! дiяльностi як на рiвнi держа-ви, так i на рiвнi окремих регiонiв, тдприемств.
Вiдсутнiсть концептуально цшсно! теоретико-методолопчно! бази, недосконалiсть науково обгрунтованих рекомендацш i висновкiв з питань активiзацil державно! iнвестицiйно-iнновацiйних процесiв в системi комплексного розвитку регiонiв виз-начили актуальшсть i своечаснiсть дослвдження, його науково-практичне значення.
Виклад основного матерiалу. Формування ефектив-но функцiонуючого мехашзму швестування шновацш е найважливiшою умовою тдвищення конкурентоспро-можностi народногосподарського комплексу Украни в стратегiчному перiодi часу на основi рацiонального використання нових технологш в процесi виробництва i реалiзацi! товарiв i послуг.
Важливiсть вирiшення проблеми формування та тдвищення ефективносп функцiонування механiзму швестування шновацш обумовлена обмежешстю швес-тицшних ресурсiв господарюючих суб'ектiв в посткри-зовий перiод, зниженням норми прибутку на вкладений капiтал в умовах вщносно низьких темпiв економiчного зростання, скороченням споживчого попиту в окремих галузевих структурних складових нацiонально! еконо-мiки. Обмеженiсть iнвестицiйних ресурсiв вимагае формування таких теоретико-методолопчних i практико-методичних пiдходiв, як1 дозволили б використовувати !х максимально ефективно з урахуванням необхiдностi орiентацi! народного господарства кра!ни на виршен-
ня довгострокових проблем економiчного i сошального розвитку [8].
Проблеми пiдвищення ефективносп механiзму ш-вестування iнновацiйно! дiяльностi, створення необхвд-них передумов для зростання шновацшно! активносп суб'ектiв господарювання, рацiонально! взаемодi! учас-ник1в шновацшного процесу зростае в сучасних умовах функцюнування народногосподарського комплексу, що характеризуються суттевим посиленням невизначеносп впливу факторiв зовнiшнього середовища, е наслвдком незавершено! свiтово! економiчно! кризи i вимагае ре-алiзацi! фiнансових, органiзацiйних, нормативно-право-вих та iнших впливiв з боку державних i регiональних оргашв виконавчо! влади, а також iндивiдуальних, кор-поративних заходiв саморегулювання.
Формування та тдвищення ефективносп функцюну-вання механiзму iнвестування iнновацiйно! дiяльностi, адекватно реагуюче на змiни сукупностi рiзноспрямо-ваних факторiв зовнiшнього середовища в невизначено-му перiодi часу, надае можливiсть державним органам управлiння народним господарством з високою резуль-татившстю вирiшувати поточнi та перспективнi проблеми створення сприятливих умов для тдвищення якосп iнвестицiйних рiшень, зростання обсяпв iнвестування, збiльшення темпiв соцiально-економiчного розвитку, дозволяе залучати кошти господарюючих суб'екпв, що перебувають у приватнш власностi.
Функцiонування органiзацiйно-економiчних структур будь-яких форм власностi вiдбуваеться в умовах безперервних i iстотних змш галузево!, нацiонально! загальносвiтово! ринково! кон'юнктури, як1 мають ви-сокий стутнь невизначеностi i припускають стратегiчну орiентацiю в соцiально-економiчному розвитку п1дпри-емств, використанш !х конкурентних переваг. Процес нарощування конкурентних переваг повинен здшснюва-тися всiма учасниками економiчно! дiяльностi та пред-ставляти собою реатзацш стратегiй, спрямованих на випуск нових титв промислових товарiв або послуг, розвиток !х нових властивостей, а також ошгашзашю цiново! полiтики, що вимагае активного використання шновацш [6].
Формування ефективного мехашзму швестування шновацшно! дiяльностi необхщне для виршення поточ-них i перспективних проблем соцiально-економiчного розвитку Укра!ни в цiлому, !! окремих адмiнiстратив-но-територiальних утворень в перюд рiзкого зростання значущостi технолопчних факторiв, що роблять iстот-ний вплив на ефектившсть пiдприемницько! д1яльнос-тi в галузях як виробничо!, так i невиробничо! сфери. Рацюнальне використання iнвестицiйних ресурсiв дер-жави та приватних iнвесторiв у процеа здiйснення iн-новацiйно! дiяльностi дозволить найбшьш рацiональним чином перерозподiлити обмежеш фiнансовi кошти в масштабах вае! нацiонально! економiки, сприятиме зни-женню iнвестицiйних ризикiв при вкладаннi !х в iнно-вацiйнi проекти, що мають тривалий перiод окупностi.
Для рацюнатзацп процесу iнвестування iнновацiй-но! дiяльностi необхiдно сформувати механiзм вщбору
шновацшних проекпв, що мають потенцiйно високий рiвень окупносп. У цьому зв'язку першою ланкою, що забезпечуе розвиток шновацшно! дiяльностi, повиннi стати вищi навчальнi заклади, що володiють значним ш-новацшним потенцiалом i здатнi прилягти сшвробпни-кiв i студентiв до учасп в iнновацiйних проектах.
Для забезпечення поеднання iнтересiв держави та iнвесторiв необх1дно формування цшсно! державно! стратеги розвитку певних напрямкiв (галузей) наукових дослвджень - технологiчних платформ. Технолопчна платформа дозволить об'еднати iнтереси оргашв влади всiх рiвнiв, а також господарюючих суб'ектiв, що пере-бувають у приватнiй власностi, забезпечити концентра-цш ресурсiв на певних напрямках здiйснення наукових дослвджень. У процеа подiлу вiдповiдaльностi держава повинна взяти на себе формування загально! стратеги економiчного розвитку, адекватно! тим змшам, як1 ввд-буваються у зовшшньому середовищi, а також часткове фшансування наукових дослвджень, тодi як господарю-ючi суб'екти, що перебувають у приватнш влaсностi, -забезпечити впровадження отриманих результaтiв у певних галузевих подсистемах нaцiонaльно! економiки [4].
Основш прiоритети розвитку нaцiонaльного госпо-дарства Укра!ни можна умовно роздшити на двi кате-горi!: iнновaцiйно-орiентовaнi та соцiaльно орiентовaнi. До сощально орiентовaних прiоритетiв можна ввднести таю, як шдвищення грошових доходiв населення, ско-рочення рiвня бiдностi, збереження культурно! спадщи-ни Укра!ни та шдвищення рiвня культурного розвитку громадян. Крiм того, до цiе! групи можна ввднести розвиток сощально! шфраструктури народногосподарсько-го комплексу (будiвництво зaклaдiв охорони здоров'я, культури, мистецтва, вищо!, середньо!, початково! освь ти, сощального забезпечення, науки i наукового обслу-говування).
Вiдмiннiсть соцiaльних прiоритетiв у тому, що !х до-сягнення надае прямий i безпосереднiй вплив на рiвень життя громадян, сприяе позитивнiй динaмiцi соцiaльних процесiв як в окремих aдмiнiстрaтивно-територiaльних утвореннях, так i в крa!нi в цшому. У той же час, для досягнення сощальних прiоритетiв не вимагаеться високий рiвень iнновaцiйно! активносп, що обумовлено самим характером суспшьних процесiв, взаеминами мiж рiзними групами населення.
Для рaцiонaлiзaцi! функцiонувaння мехашзму швес-тування iнновaцiй необхвдно визначити прюритети розвитку народного господарства, провести оцшку ступеня впливу шновацш на ефективнiсть функцiонувaння на-родногосподарського комплексу, визначити прюритет-нi напрямки iнновaцiйного розвитку, провести aнaлiз впливу фaкторiв зовнiшнього середовища на результати шновацшно! дiяльностi, aнaлiз ресурсного потенщалу народногосподарського комплексу, визначити сшвввд-ношення бюджетних та позабюджетних джерел фшансування шновацш, сформувати i реaлiзувaти програму iнвестувaння iнновaцiй, провести мониторинг результа-тiв iнновaцiйно! дiяльностi, оцшити, чи досягнутi прiо-ритети розвитку народного господарства, розробити ре-комендaцi! щодо пiдвищення ефективностi iнвестувaння iнновaцiй в перспективному перiодi часу з урахуванням змiни рiзноспрямовaно впливають фaкторiв зовшшньо-го i внутрiшнього середовища.
У сучасних ринкових умовах шноваци стають най-вaжливiшим чинником пiдвищення конкурентоспро-можностi суб'ектiв господарювання, дозволяють ефек-тивно вирiшувaти завдання зростання результативносп використання всiх видiв ресурсiв народногосподар-ського комплексу, отримувати високу норму прибутку на вкладений кaпiтaл. У той же час, можна вшзначити дiaлектичний характер iнновaцiйного процесу, обумов-лений тим, що для отримання високо! норми прибутку потрiбнi знaчнi витрати, як1 в перюд активних ринкових перетворень, швидких темтв впровадження сучасних технологiй часто мають важко прогнозований перiод 142
окупносп, що ускладнюе прийняття упрaвлiнських рь шень в iнновaцiйнiй сферi, призводить до зростання ри-зикiв господарюючих суб'екпв усiх форм влaсностi.
При прийнятп перспективних упрaвлiнських рiшень в сучасних економiчних умовах може бути використана двоетапна спрощена схема оцшки проектiв. На першому етaпi розраховуються показники ефективностi проекту в цшому; на другому - проводиться оцшка ефективнос-тi iнвестицiй для кожного окремого учасника проекту. При цьому використовуються илька критерив: чистий дисконтований дохвд, внутрiшня норма прибутковостi, шдекси прибутковостi, термiн окупностi (простий i дис-контований).
У сучасних умовах господарювання юнують знaчнi ризики iнвестувaння шновацшно! дiяльностi, обумов-ленi високою швидкютю змiн у зовнiшньому середовища Трaнсформaцiйнi процеси, що ввдбуваються у зовшшньому середовищ^ можуть спричинити за собою ютотне зниження результaтивностi зaходiв iнновaцiйно! спрямовaностi, що обумовлено вiрогiдною появою в ш-ших державах б№ш сучасних технологiй, використання яких дозволить забезпечити бiльш високий сощально-економiчний ефект. Крiм того, в укра!нських умовах ризики, що виникають в процесi iнвестувaння шновацшно! д1яльносп, посилюються внaслiдок зниження рiвня ш-новaцiйностi нaцiонaльно! економiки в процеа ринко-вих перетворень.
Ризики iнвестувaння шновацшно! дiяльностi в Укрa!нi залишатимуться високими протягом тривалого перiоду часу, що обумовлено ввдсутшстю рaцiонaльно! iнфрaструктури шновацшного розвитку нaцiонaльного господарства в цшому, окремих регюшв. Отже, формування необхшно! iнфрaструктури, вiдповiдно! сучасним потребам нацюнально! економiки, е одним з найб№ш важливих нaпрямiв створення та шдвищення ефектив-ностi функцiонувaння мехашзму швестування шнова-цiйно! дiяльностi.
Перспективним напрямом розвитку iнновaцiйно! iнфрaструктури е, також, створення спещальних фон-дiв, як1 здiйснюють пiдтримку iнновaцiйного процесу на рiзних стaдiях на основi використання як фiнaнсових ресурсiв приватних iнвесторiв, так i коштiв бюджепв усiх рiвнiв. Системи венчурних фондiв успiшно дшть в промислово розвинених кра!нах, формуючи необхiднi умови для шдвищення ефективносп функцiонувaння ш-новацшно активних суб'ектiв господарювання.
Для подолання негативних тенденцiй сощально-економiчного розвитку необхщне формування фондiв пвдтримки шновацш на регюнальному рiвнi, як1 б здш-снювали iнвестувaння тих шновацшних проекпв, як1 е значущими для економши певних регiонiв, що дозволить диверсиф^вати iнструменти державно! шдтрим-ки iнновaцiйно! дiяльностi, пвдвищити шновацшну ак-тивнiсть суб'ектiв господарювання в процеа реaлiзaцi! перспективних iнвестицiйних проекпв [1].
Регiонaльнi фонди пiдтримки шновацш повинш створюватися не тiльки за рахунок прямого бюджетного фшансування, а й шляхом залучення кошпв приватних iнвесторiв, у якосп яких можуть виступати не тшьки пвдприемства рiзних галузей економiки, а й вищi нaвчaльнi заклади. Участь вищих навчальних заклащв в статутному капиат регiонaльних фондiв пвдтримки ш-новaцiй обумовлена необхiднiстю забезпечити високу яшсть експертизи iнновaцiйних проектiв, що дозволить уникнути нецiльового використання наявних кошпв бюджепв усiх рiвнiв. При цьому, частка вузiв в статутному капиат фондiв не повинна перевищувати 5-10%, оск1льки ресурси оргашзацш вищо! професiйно! освiти, як1 можуть бути використаш для фiнaнсувaння шновацш, досить обмежеш
Активне впровадження шновацш на укра!нському ринку може здшснюватися тiльки за умови створення високо конкурентного середовища, в якому господарю-ючi суб'екти рiзних галузей нацюнально! економiки бу-Карельский научный журнал. 2015. № 1(10)
экономическое направление
В.Ю. Царук
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ИНВЕСТИРОВАНИЯ ...
дуть защкавлеш в залученш додаткових споживачiв на основi використання всiх можливих iнструментiв перспективного впливу. Розвиток конкуренци е найважли-вiшим завданням органiв державно! влади як на державному, так i на регюнальному та мунiципальному рiвнях.
Розвиток конкуренци повинен здiйснюватися на основi створення ефективного антимонопольного зако-нодавства, а також посилення екологiчних стандарпв 1 норм. Розвиток антимонопольного законодавства буде сприяти ослабленню позицш монополюпв на певних ринках, обмежить !х можливост1 щодо отримання над-прибутшв. У той же час, посилення еколопчних стан-дартiв спричинить необхвдшсть активного iнвестування в iнновацiйнi технологи, як1 можуть бути використаш для зниження негативного впливу на навколишне серед-овище. При цьому, жорстшсть екологiчного законодавства дозволить отримати прямий економiчний ефект, обумовлений тдвищенням якост1 трудових ресурав, скороченням захворюваносп представнишв працездат-ного населення, що позитивно позначиться на р!вш роз-витку народногосподарського комплексу [2].
Створення та функцюнування технологiчних платформ буде усшшним т1льки в тому випадку, якщо вони будуть сформоваш на основ1 використання наукового та шновацшного потенцiалу певного суб'екта господа-рювання. В якост1 такого суб'екта, що е шновацшним центром створення технолопчних платформ, можуть ви-ступати як вищ1 навчальнi заклади, так ! науково дослвд-н1 шститути, що волод1ють потужною лабораторною базою ! е нацiональними та свгтовими лидерами в певних напрямках наукових дослвджень. Головне завдання шновацшного центру полягае в координаци наукових дослвджень за певним напрямом, що потребують залу-чення наукових оргашзацш, вищих навчальних закладiв Укра!ни та шших кра!н, дозволить розд1лити мгж ними вiдповiдальнiсть за отриманi результати науково! д1яль-ност1.
Ще одним важливим напрямком пвдвищення резуль-тативносл функцiонування механiзму iнвестування ш-новацшно! д1яльност1 в перiод переходу нацюнально! економiки Укра!ни до розвиненого ринку е створення тдсистеми фiнансового стимулювання iнновацiй. В даний час тдприемства реального сектору нацюналь-но! економши ввдчувають значний дефiцит фiнансових ресурав, що обмежуе !х можливост1 щодо швестування iнновацiйно! д1яльност1 i не дозволяе повною м!рою ви-користовувати юнуюч! в зовн1шньому середовищi пере-думови прискореного соцiально-економiчного розвитку.
Ефективне функцюнування мехашзму швестуван-ня шновацш мае здiйснюватися на основ1 науково об-грунтованих заходiв перспективно! спрямованосп, що враховують т1 зм1ни, як спостерiгаються в народному господарствi в перюд науково-технiчного прогресу.
У той же час, науково обгрунтований пвдхвд до здш-снення iнновацiйно! д1яльност1 необхвдний для пвдви-щення ефективносп використання обмежених фшансо-вих, матер!альних, трудових ресурав, як всього народного господарства, так ! окремих адмшютративно-те-риторiальних утворень, що створить сприятлив! умови сталого соцiально-економiчного розвитку в перспективному шрюд1 часу .
сл1д, також, враховувати, що в сучасних економiч-них умовах для здшснення перспективних iнновацiй по-тр16н1 значнi витрати вс1х вид1в ресур^в, що визначае необхiднiсть рацюнального п1дходу до процесу плану-вання iнновацiйно! д1яльност1 в перiод невизначеносп впливу факторiв зовн1шнього i внутршнього середови-ща суб'ектiв господарювання на !хш фiнансовi результати. Необхвдна iмiтацiйна модель функцiонування ме-хашзму iнвестування iнновацiй, що вiдповiдае потребам прискореного зростання нацiонально! економiки в перь од посилення конкуренцИ' як на укра!нському, так i на световому ринках, що дозволяе найб^ш рацiональним чином використовувати накопичений потенщал госпо-
дарства Укра!ни (рис. 1).
Рисунок 1 - 1миацшна модель функцюнування мехашзму швестування шновацш
Першим етапом у процеа формування та шдвищення ефективностi функцiонування механiзму швестування шновацш е визначення прюритепв розвитку народного господарства. Такий шдхщ обумовлений тим, що в сучасних умовах шноваци е лише одним з основних шструменпв пiдвищення конкурентоспроможносп го-сподарюючих суб'ектiв, територiальних i галузевих структурних складових народного господарства, кра!ни в ц1лому, використання яких повинно забезпечувати по-зитивну динам^ основних показникiв економiчного i сошального розвитку. У цьому зв'язку, реалiзацiя iнновацiй повинна бути спрямована на досягнення основних народногосподарських прюритепв, п^двищення р1вня життя та ступеня комфортност1 проживання в окремих регюнах Укра!ни як у поточному шрюд! часу, так i в довгостроковш i стратегiчнiй перспективi.
Вплив економiчних чинник1в зовн1шнього середо-вища на результатившсть iнновацiйно! д1яльност1 в масштабах народного господарства в цшому в даний час мае пом1рно позитивний характер. Це обумовлено тим, що в Укра!ш спостертаеться тенденцiя виновного економiчного зростання, зм1ни умов функцюнування нацюнально! економiки в посткризовий перюд. При цьому, потеншал економiчного зростання в даний час е невизначеним, осшльки в явному вигляд1 вщсутне уявлення про те, як1 шлуз! могли б виступати в якосп точок зростання народногосподарського комплексу в середньостроковiй перспективi. У той же час, там економiчнi процеси, як зниження процентних ставок за кредитами фшансових органiзацiй, збшьшення о6сяг1в кредитування нацiонально! економiки, зростання норми заощаджень, посилення конкуренци на ряд1 локальних i галузевих риншв, зростання о6сяг1в вироб-ництва та фшансових результапв в бшьшосп галузей промисловост1 та сфери послуг створюють сприятлив^ передумови для активiзацi! iнновацiйно! активности суб'ектiв господарювання [3].
Оцшка ступеня впливу iнновацiй на рiвень розвитку народного господарства необхвдна для того, щоб виз-начити, в якш м1р1 iнновацiйнi ршення в певних галу-
зях економ1ки вплинуть на результати господарсько! дiяльностi, а також сощальш процеси в кра!ш. Необх1дно враховувати, що ступiнь мультиплжативного ефекту, що досягаеться в результат здiйснення iнновaцiй, iстотно вiдрiзняеться в рiзних галузях народного господар-ства. На рубеж! ХХ-ХХ1 столiть провщними галузями, що сприяють пщвищенню ефективносл економiчного i сощадьного розвитку провщних кра!н свиу, стали телекомунiкaцi! та електрошка. Саме в них науково-технiчний прогрес призв1в до ряду важливих вщкритгав, що забезпечили суттеву змша господарського устрою на основ! прюритетного використання iнновaцiй, пщвищення продуктивносп пращ.
Шсля оцшки впливу шновацш на результати господарсько! д1яльноста необх1дно визначи-ти прюритетш напрямки шновацшного розвитку, що дозволить найбшьш ефективним чином вико-ристовувати наявш матер1адьш, трудов!, фшансов1, шформацшш ресурси нацюнально! економ1ки як у поточному перюд1 часу, так 1, особливо, в стратепчнш перспектив!. При цьому необхщно враховувати, що помилки у вибор1 прюритетав спричинять суттеве зни-ження результативноста функцюнування нацюнально! економ1ки, зробдять негативний вплив на та процеси, як1 вщбуваються в суспшьста. Отже, рацюнальний п1дх1д до формування мехашзму швестування шновацшно! д1яльноста повинен передбачати зниження ризик1в вже на стад!! планування шновацшного процесу ще до початку реад1заци заход1в перспективно! спрямованоста, що передбачають значш витрати вах вид1в ресурав.
Анад1з ресурсного потенщаду народногосподарсь-кого комплексу необхщний для того, щоб об'ективно оцшити юнуюч1 в даний час ресурсш можливоста здшснення шновацш. При цьому, в сфер! шновацш ютотно зростае значим1сть трудових ресурав, оск1льки для ефективного здшснення шновацшно! д1яльноста потр1бш висококвад1ф1коваш фах1вщ, для шдготовки яких необхщш значш витрати часу та коштав. Видаеться, що наявшсть висококвал1ф1кованих кадр1в е найважлившою конкурентною перевагою народного господарства, окремих адмшютративно-територ1адьних утворень, оск1льки дозволяе найбшьш рацюнальним чином використовувати наявш ресурси. Важливим фактором, що забезпечуе усшшне виробництво та впровад-ження шновацш, е також наявшсть технолопчного та наукового потенщаду в певних областях, наукових та 1нженерних шкш, визнаних на свгговому р1вш
Анад1з ресурсного потенщаду з урахуванням змш сташв зовшшнього середовища дозволяе дати об'ективну вшповшь на питання: чи достатньо ресурав для здшснення шновацш? Якщо наявних ресурав не достатньо, то доцшьно оцшити можлив1сть реал1заци шновацш в майбутньому. Це обумовлено тим, що, в м1ру розвитку науково-техшчного прогресу, бу-дуть змшюватися прюритети шновацшно! д1яльноста, з'являться додатков1 можливоста прискореного шновацшного розвитку народногосподарського комплексу. Отже, необхщно визначити умови, за яких та шновацшш проекти, як1 в даний час е принципово нереал1зованим або вимагають досить значних витрат уах вид1в ресурав, будуть здшснеш в подальшому. У той же час, вщсутнють необхщних ресурав повинна спричинити за собою змшу прюритетав шновацшного розвитку, що дозволить уникнути неефективного вико-ристання наявних коштав [5].
У процеа формування програми швестування шновацш необхщно визначити конкретш термши та обсяги використання коштав державного 1 регюнальних бюджетав для пщвищення ефективноста виршення юнуючих проблем шновацшного розвитку суб'ектав го-сподарювання, нацюнально! економ1ки в цшому. При цьому важдиво, щоб програма швестування коштав мютила не тальки конкретш критери, що дозволяють оцшити ефективнють 1нновац1й. але 1 враховувала та 144
змiни, як1 вщбуваються у зовнiшньому середовищi пщ впливом рiзноспрямованих факторiв. Так, в результата негативного впливу економiчних чинник1в, зниження цш на товари укра!нського експорту буде спостерiгатися скорочення доходiв державного та регюнальних бюджетав, якi можуть бути використанi для здiйснення заходiв iнновацiйноï спрямованостi. Отже, у програш iнвестування iнновацiй треба передбачити, фшансування яких заходiв може бути зменшено у разi негативних змiн у зовшшньому середовищi.
Висновок. Одночасно в економщ спостерiгаються процеси, що перешкоджають зростанню обсягiв iнвестування iнновацiй: збшьшення iнфляцiï внаслщок як структурних змш у народному господарста, так i пщ впливом негативних природних факторiв (неврожай практично всiх видiв сшьськогосподарсько! продукцiï у 2010 роцi); пщвищення тарифiв природних монополiй, як1 не защкавлеш в зниженнi витрат виробництва; лiбералiзацiя ринку електроенерги, яка спричинила за собою iстотне пщвищення цiн; значнi витрати фiнансових оргашзацш в кризовий перiод, збитки банив в результата списання кредитiв неплатоспроможних позичальникiв; низький рiвень конкуренцiï на низщ ринкiв, який часто забезпечуеться за рахунок нерацiонального використання адшшстративних ресурсiв.
Соцiально-культурнi фактори зовшшнього середовища надають рiзноспрямований вплив на ефектившсть функцiонування механiзму швестування iнновaцiйноï дiяльностi залежно вiд особливостей ретроспективного розвитку певного територiального господарського комплексу. Так, для Киева, Харкова, Одеси та шших мют характерний дуже високий рiвень освгги трудових ресурсiв, який е необхщною умовою формування позитивного шновацшного середовища, що сприяе вироб-ництву i впровадженню iнновацiй у певних структурних складових нацiонального господарства.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Вакалюк В.А. Iнновацiï, економiчна сутнiсть та роль у соцiально-економiчному розвитку суспiльства / В.А. Вакалюк // Вюник Харк1вського нацюнального унi-верситету iм. В.Н. Каразша.- 2001. - №512.- С. 108-109
2. Ващенко Л.М. Концепцiя шновацшного розвитку освгш регiону [Електронний ресурс] / Л.М. Ващенко. -Режим доступу: http://www.pleyady.kiev.ua
3. Гусев А.Б. Формирование рейтингов инновационного развития регионов России и выработка рекомендаций по стимулированию инновационной активности субъектов Российской Федерации [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.urban-planet.org/ researches_3.html
4. Жихор О.Б. Соцiально-економiчний вишр розвитку науки i науково-технiчноï дiяльностi в регюнах Украши: монографiя / О.Б. Жихор. - Львiв: Лiга-Прес, 2008. - 248 с.
5. Закон Украши «Про Нацюнальну програму сприяння розвитку малого пщприемництва в Украïнi» вiд 21.12.2000 №2157-III / Вiдомостi Верховноï Ради Украши (ВВР). - 2001. - №7. - Ст.35 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
6. Закон Украши «Про Основш засади розвитку шформацшного суспшьства в Украш на 2007-2015 роки» вщ 09.01.2007 №q537-V / Вiдомостi Верховноï Ради Укра1ни (ВВР). - 2007. - №12. - Ст.102 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
7. Онишко С.В. Фшансове забезпечення iнновацiйноï дiяльностi: Навч. посiб. / С.В. Онишко, Т.В. Паентко, К.1. Швабш. - К.: КНТ, 2008. - 256 с.
8. Опарш В.М. Фшанси (Загальна теорiя): Навч. поаб. / В.М. Опaрiн. - К.: КНЕУ, 2002. - 240 с.
экономическое направление
В.Ю. Царук
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ИНВЕСТИРОВАНИЯ ...
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ ШВЕСТУВАННЯ 1ННОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
© 2015
В. Ю. Царук, асистент кафедри бухгалтерского облшу та аудиту Швденний фтал Нащонального университету 6iopecypcie i природокористування Украгни «Кримський агротехнологiчний утверситет», Омферополь (Крим)
Анотащя: У статп дослвджено мехашзм швестування шновацшно! д1яльност1, необхвдшсть формування ефек-тивного мехашзму для виршення поточних i перспективних проблем соц1ально-економ1чного розвитку Украши. Приведено модель функцюнування мехашзму швестування шновацш Наведено процеси, що перешкоджають зро-станню обсягiв iнвестування iнновацiй.
Ключовi слова: мехашзм швестування шновацш, рiвень розвитку, шфлящя, аналiз ресурсного потенцiалу, фак-тори, оцiнка впливу iнновацiй.
IMPROVING THE MECHANISM OF INNOVATION INVESTMENT
© 2015
V. Y. Tsaruk, assistant Professor of accounting accounting and audit of the southern branch
National University of life and environmental Sciences of Ukraine "Crimean Agrotechnological University ", Simferopol (Crimea)
Abstract. This article explores the mechanism of innovation investment, the need to form an effective mechanism to solve current and future problems of socio-economic development of Ukraine. The model of functioning mechanism of the innovation investment was given. Processes that prevent the growth of investment innovation were shown.
Keywords: mechanism innovation investment, the level of inflation, analysis of resources, factors impact assessment innovation.
УДК 330.341.1:338.43.01/.02
КЛАСТЕРНЫЙ ПРИНЦИП В МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОЙ ОТРАСЛИ
РЕГИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
© 2015
И. М. Червяков, доцент кафедры «Экономическая теория» Херсонский экономически-правовой институт, Херсон (Украина)
Аннотация. В статье выделены типы кластеров, рассмотрены системные характеристики промышленного кластера, рассмотрены уровне механизма формирования и развития кластера. Перечислены основные проблемы, наблюдаемые для всех типов кластеров. Сделаны выводы, что необходимо для обеспечения эффективного развития кластеров, и отмечена важность поддержки органов власти в осуществлении конкретных направлений.
Ключевые слова: кластерная политика, развитие региона, отраслевая специфика, синергетический эффект, инновационной инфраструктуры, эффективное развитие.
Широко поширена в даний час теоретична кон-цепщя розвитку регюнальних соцiально-економiчних систем, що базуеться на прюритетному домшуванш ма-терiальноï сфери, не в змозi ввдповюти актуальним ви-кликам сучасноï дшсностг Економiчна практика потре-буе розробки нових теоретичних положень, концепцш i пiдходiв, яш б дозволили науково обгрунтувати процеси модершзацп [1].
Досить перспективною в даному контекст й усшшно апробованою на практиш розвинутих держав е кластер-на парадигма регюнального розвитку.
Метою cmammi е розробка теоретичних, методолопчних та прикладних засад формування стратеги реструктуризацп та реоргашзацп регюнальних промислових комплекав та механiзмiв ïï реалiзацiï шляхом створення регюнальних зон шновацшного розвитку.
Анализ ocmaHHix публтацш. Теоретичним i приклад-ним аспектам реструктуризацп' та реоргашзацп регюнальних промислових комплекав присвячеш розробки, представлен у наукових працях, таких науковшв, як В. М. Заболотного, А. М. Власовой Б. А. Жалшо, С. М. Козаченка та шших. Грунтовний доробок щодо сфор-мування та використання новоï системи функцюнування промисловосп в умовах нестабшьного середовища та економiчного розвитку регiонального промислового комплексу в контекст забезпечення ефективностi функцюнування нацiональноï економiки здiйснено вичизня-ними науковцями: О. М. Алимовим, Б. М. Данилишиним, В. В. Микитенко, О. I. Тимченко, В. Ю. Худолей, А. I. Чухно, Л. Г. Чернюк, О. С. Шнипко та шшими.
Виклад основного матерiалу. Результатившсть дер-жавноï поливки та економiки окремих краш пвдтвер-джуе ефективнiсть i, в рядi випадкiв, неминучiсть звер-
нення до кластерного пвдходу. У цьому зв'язку одним iз прiоритетних напрямiв створення загальнодержавноï системи iнновацiйного та технолопчного розвитку в концепцiï стратеги довгострокового сошально-еконо-мiчного розвитку Украши визначено виявлення i розвиток територiальних кластерiв, орiентованих на високо-технологiчнi свiтовi ринки.
Наявний досввд успiшного застосування кластерноï системи господарювання для проривiв нацiональних економiчних систем рiзних краш свiту пiдтверджуе ввд-сутнiсть единих механiзмiв створення i розвитку класте-рiв. У цьому зв'язку для забезпечення сталого зростання економiки дошльною i необхiдною виглядае розробка науково обгрунтованоï збалансованоï кластерноï дер-жавноï та регiональноï политики з детально ввдпрацьо-ваним алгоритмом формування та функцюнування клас-терiв, спрямованих не тiльки на виршення галузевих завдань, а й на визначення полiварiантних векторiв для забезпечення рiвномiрностi i збалансованостi регюналь-ного просторового розвитку [2].
У структурi кластерноï полiтики особливе значення придшяеться змiцненню взаемозв'язкiв мiж економiч-ними суб'ектами (учасниками кластеру) для спрощення доступу до нових технологiй, розпод^ ризикiв у рiзних формах спiльноï економiчноï дiяльностi, а також для корпоративного виходу на зовнiшнi ринки, оргашзаци колективних НДДКР, загального використання знань i основних фондiв, прискорення процесiв навчання за ра-хунок концентрацiï та фiзичних контактiв фахiвцiв свь тового рiвня, зниження транзакцшних витрат в рiзних областях, збшьшення довiри мiж учасниками кластеру.
На рiвнi регiону кластерна полiтика являе сукупшсть органiзацiйно-економiчних вiдносин, що формуються в процесi створення та пвдвищення конкурентоспромож-
