CC BY
40
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.155.194-084-053.3
Белих H.A., ПЛУГАТАРЕНКО H.A., БОХАН М.В., ДОБРОХОТОВА Г.В. A3 «Луганський державний медичний унверситет», Управлння охорони здоров'яЛугансько!мсько!ради Луганська мська дитяча л1карня № 1 Луганська мська дитяча л1карня № 2
OUiHKA ЕФЕКТИВНОСТ Pi3HMX cnocoBiB проф1лактики
■ _ ■ ■ ■ W ■
ЗА^ЗОДЕФЩИТНИХ CTAHiB У AiTEM ГРУДНОГО BiKy
Резюме. Мета: оцтити ефективтсть р1зних mocoöie профшактики залiзодефщитних статв у д-тей грудного вку. Матерiали та методи. У межах 30-кластерного регонального еniдемiологiчного до-лдження поширеностi йодо- та залiзодефiцитних статв у дтей було проведено аналгз результатiв скритнгу на анемт 948 дтей, анкетування матерiв, визначення концентращзалiза в грудному молощ.. Ефективтсть профиактичних заходiв оцшювали за показниками забезпеченостi оргатзму залiзом у 96 дтей залежно вгд способу проведеноi феропрофиактики. Результати до^дження. Встановлено, що застосування матiр'ю тд час лактацП залiзовмiсних втамшно-мшеральних комплекав не впливало на вмкт залiза в грудному молощ.. Доведено, що найефективншим способом профиактики залiзодефiцит-них статв у дтей, як перебувають на виключно грудному вигодовувант, е призначення сполуки гiдро-ксиду залiза (III) з полiмальтозою 1 мг/кг/добу протягом 2 м1сяц1в. Ключовi слова: залiзодефiцитна анемiя, дти грудного вку, феропрофиактика.
ЗалГзодефщит (ЗД) залишаеться одним iз най-бГльш поширених сташв, зумовлених недостатшм надходженням мжронутрГентГв у популяцп. Неста-ча залiза в органiзмi призводить до широкого кола наслщюв, що негативно впливають на стан здоров'я дитини, найбГльш вщомим та поширеним iз яких е залiзодефiцитна анем1я (ЗДА) [17].
Проблема дефщиту залiза е актуальною для бГль-шостГ кра!н свГту, не залежить вщ рiвня розвитку держави та широко рееструеться як у крашах, що розвиваються, так i в економiчно розвинених кра!-нах бвропи та Швшчно! Америки [17]. Важливють проблеми ЗДА в останнi десятирiччя визнана не лише органами охорони здоров'я, а й полГтиками. Ще в 1990 роцi лiквiдацiя анемп була визначена од-нiею з провГдних цiлей при прийняттi керiвниками низки урядiв краш ВсесвГтньо! декларацп та плану дiй «СвГт, сприятливий для дГтей» (1990), ВсесвГт-ньо! деклараци та плану дiй на м1жнароднш кон-ференцп з питань харчування (1992) [17]. ВООЗ г на даний час придГляе значну увагу питанню лГквщаци залГзодефГцитних сташв (ЗДС) у свт.
Значення залГза (Fe) як одного з головних бю-генних мГкроелементГв, необхвдних для нормально! життедГяльносп органГзму, не викликае сумнГвГв. Саме залГзо е необхщним для синтезу багатьох бГлюв та ферменпв (гемоглобГну, мГоглобГну, цитохромГв,
трансферину, феритину, гемосидерину тощо), бере участь у метаболiчних процесах (транспорт електро-нiв та кисню, формування активних центрш окис-лювально-вщновлювальних ферментiв та ш.) [1, 8, 12, 14]. Близько половини ензимiв та коферменпв циклу Кребса мiстять залiзо або функщонують за умови його присутность Доведена участь залiза в таких важливих процесах, як дiлення клггин, функ-цiонування клiтинного та гуморального iмунiтету, пiдтримка прооксидантно-антиоксидантного балансу та ш. Залiзо, що мютиться в головному мозку у складi ферментiв-оксидаз, вiдiграe важливу роль у функщонуванш дофамiн-, серотонiн- та ГАМКер-riчноi систем, тому опосередковано бере участь у когштивних та афективних реакцiях, регуляцГi по-ведiнки, сну, емоцшного тонусу, реакцiй на стрес, руховiй активностi, е каталiзатором процеав транспорту електронiв та окислення-вщновлення орга-нiчних субстратiв [3, 5, 8, 11].
Адреса для листування з авторами:
Белих Наташя Анатоливна E-mail: nbelyh@ukr.net
© Белих Н.А., Плугатаренко Н.А., Бохан М.В.,
Доброхотова Г.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Гомеостаз залiза в органiзмi забезпечуеться в першу чергу його надходженням та регулящею аб-сорбцп у шлунково-кишковому трактi. До оргашз-му людини залiзо потрапляе з гжею. У грудному ввд всмоктування залiза з грудного молока пов'язане з лактоферином — з^зоутримуючим бшком, що сприяе високiй абсорбцп залiза з жшочого молока та е одним iз найважливiших механiзмiв адаптацiйного процесу гемопоетично1 системи новонароджених та дiтей грудного вжу [1, 3, 5]. У старшому вщ осно-вним джерелом надходження залiза е продукти тва-ринного походження, оскшьки вони мютять залiзо у формi, що найбшьш легко засвоюеться (до 35 %).
Оптимальною вважаеться штенсившсть надходження Fe до органiзму в кшькосп 10—20 мг/до-бу. При надходженш мiкроелементу менше н1ж 1 мг/добу розвиваеться його дефщит. Фiзiологiчна потреба дггей раннього вiку в залiзi складаеться з необхiдностi: компенсувати природш втрати мь кроелементу; використовувати з^зо для синтезу гемоглобiну, мiоглобiну, рiзних залiзовмiсних ензи-мiв, необх1дних для нормального обмшу речовин та пщтримки гомеостазу в умовах iнтенсивного анабо-лiчного метаболiзму дитячого органiзму, який росте; пщтримувати резерви залiза [1, 3, 12, 14, 20].
У грудному вщ джерелом залiза е надходження екзогенного залiза та ендогеннi запаси. Недоношен дiти мають несформоване депо залiза при народженнi, тому становлять окрему групу ризику щодо розвитку ЗДС (частота ЗДА у недоношених немовлят, особливо народжених iз дуже та екстре-мально малою масою тша, рееструеться на першо-му рощ життя у 41—78,9 %) [3, 9, 17]. Для покриття фiзюлоriчноl потреби дитячого органiзму щоденне надходження залiза з гжею повинно становити не менше 0,7—1,0 мг/кг, а середньодобове надходження залiза з грудного молока становить 0,5—0,6 мг. На фош недостатньо1 активност процеав реутилiзацГi ендогенного залiза та високо! iнтенсивностi метабо-лiчних процесiв антенатальш запаси залiза швидко зменшуються, тому навиъ у доношено1 дитини на 5-6-му мiсяцi життя формуеться латентний дефщит залiза або ЗДА, тому саме цей перюд е оптимальним для введення прикорму як основного джерела цього мiкронутрiенту [1, 12, 13, 16, 20].
Даш щодо впливу нутритивного статусу та забез-печення материнського оргашзму залiзом та його концентраци в грудному молощ досить суперечли-вi. За результатами дослщження ВООЗ/МАГАТЕ (1991) встановлено, що рiвень залiза в грудному молощ не залежить вiд його концентраци в сиро-ватцi кровi матерi та вщ и соцiально-економiчного статусу [12, 13]. Проте деяю автори висловлюють думку щодо негативного впливу ЗДА в матерi на формування порушень функцп транспортних бiлкiв (трансферину, лактоферину), що сприяе розвитку ЗДС у дитини грудного в^ [3].
На сьогодш основнi принципи профшактики ЗДС у дiтей можна розподшити на декiлька етапiв, що включають окремо заходи для вагiтних та мате-
рiв, для новонароджених i дiтей раннього вiку та для дггей дошкшьного i шкшьного вжу [6, 17, 19].
Краши, де поширенють анемiй знаходиться в межах 5—20 %, застосовують програмний пщхвд для здiйснення профiлактичних заходiв, що включають освгтш програми для населення, групову профшак-тику з використанням феропрепаратiв серед населення з високим ризиком розвитку ЗДС, дегель-мштизащю та контроль за шфекцшними хворобами [17, 19]. У деяких крашах на нацiональному рiвнi за-проваджено систему збагачення залiзом таких про-дуктiв харчування, як пшеничне борошно, цукор та сiль, а також молочш продукти. Проте на даний час доведено, що збагачення залiзом 1ж1 не гарантуе тд-вищення всмоктування та засвоення цього мжро-нутрiенту в органiзмi, а дии грудного вiку, якi ще не вживають таких продуктiв, не отримають дотацП мiкронутрiенту [18, 19]. Отже, пошук оптимальних способiв профшактики ЗДС у дггей грудного в^ е актуальним питанням.
Мета досл1дження — ощнити ефективнiсть рiз-них способiв профшактики залiзодефiциту у дiтей грудного в^.
Матер1али та методи
У межах 30-кластерного регiонального епiдемiо-логiчного дослщження поширеностi анте- та пост-натального дефiциту йоду та залiза у дггей було проведене анкетування 1052 ваптних (середнiй тер-мiн — 36,1 ± 1,2 тижня), визначення рiвня гемогло-бiну кровi та сироваткового феритину (п = 252).
Проведено аналiз результатiв скринiнгу на ане-мiю 948 дiтей, народжених обстеженими матерями, що проводився у 9-мюячному ввд вiдповiдно до клжчного протоколу догляду за здоровою дитиною вжом до 3 рокiв. У 96 дггей ощнювали показники забезпеченосп залiзом за рiвнем сироваткового залiза, загально1 та латентно1 залiзозв'язувальноl здатносп сироватки та коефiцiенту насиченостi трансферину, тканинш запаси залiза оцiнювали за рiвнем сироваткового феритину. Всi показники ви-значали в умовах Лугансько1 дiагностичноl лабора-торП.
Концентрацiю залiза в грудному молоцi (п = 88) визначали фотометричним методом з використан-ням набору реактивiв «Пл1ва» (Чехiя) в умовах Цен-трально1 науково-дослiдноl лабораторП Донецького нацiонального ушверситету iм. М. Горького.
Ефективнiсть феропрофшактики (ФП) у дiтей грудного в^ оцiнювали у 96 дiтей, яю народилися доношеними, залежно вiд наявного способу дотацп залiза на фош виключно грудного вигодовування до 6-мюячного вiку. I групу (п = 31) становили дiти, якi отримували феропрофiлактику у виглядi сполуки гщроксиду залiза (III) з полiмальтозою в дозi 1 мг/кг щоденно протягом 2 мюящв iз 4-мiсячного в^, II групу (п = 33) — дгти, якi не отримували феропрофшактики, III групу (п = 32) — дiти, яю отримували грудне молоко вщ матерiв, якi вживали вiтамiн-но-мшеральш комплекси (ВМК) iз вмiстом залiза
60 мг/добу. Уам дiтям своечасно вводилися bîkobî продукти прикорму.
Обробку результата проводили з використанням пакету програм Statistica 7.0 та Microsoft Excel 2007. Для прийняття рiшення про вид розподшу отри-маних даних використовували критерiй Шапiро — Ушка. При нормальному розподiлi ознак описували результати у виглящ середнього арифметичного та стандартного вщхилення (m ± SD), 95% довiрчого iнтервалу (95% Д1), вiдмiннiсть ознак оцiнювали за допомогою t-критерiю Стьюдента. У разi розподiлу, вiдмiнного вщ нормального, ознаки описували у ви-глядi медiани (Ме), 25-го й 75-го перцентилiв (25%; 75%), вiдмiннiсть ознак ощнювали за допомогою U-критерiю Манна — Утгш (pu) та Краскела — Уол-лiса (pk-w). Для визначення зв'язку м1ж двома номь нативними перемшними використовували критерiй xi-квадрат (р 2). Статистичну значимiсть визначали при р < 0,05 [10].
Результати досл1дження та |'х обговорення
Проведене скриншгове дослiдження встановило значно вищу, нiж за даними офiцiйноï статистики, поширешсть ЗДА серед дiтей 9-мюячного вiку — 349,2 на 1000 (проти 52,9/1000). Було встановлено, що частота анемИ у дiтей грудного вжу не залежить вщ паритету полопв, статi дитини, характеру харчу-вання матерi та вживання залiзовмiсниx вггамшно-мiнеральниx комплексiв пiд час ваптносп [2].
Пщ час дослщження зразкiв грудного молока встановлено, що лише в 23,9 ± 4,5 % випадюв (21/88) рiвень залiза вiдповiдав нормальному ш-тервалу (5,4-16,1 мкмоль/л). У 76,1 ± 4,5 % (67/88) концентрац1я мжроелементу була менша за нижню межу норми, у т.ч. в 24,1 ± 4,6 % (20/88) дослщжених проб рiвень залiза був критично низьким (< 25-го перцентиля).
20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0 2 Box Plot Median; Box: 25-75 %; Whisker: Min-Max
=
=
1
ФП Без ФП ч Median О 25-75 % Min-Max
Рисунок 1. Вм'1ст зал 'за в грудному молоц у матер'в (мкмоль/л), як застосовували феропрофлактику (ФП) та як не проводили феропрофлактику (без ФП)
У жшок, яю щоденно вживали блюда з натурального м'яса, свiжi фрукти й овоч1 (за даними ан-кетування), piBern залiза в грудному молоцi не мав статистично значимоï вiдмiнностi вщ показника ма-тepiв, якi споживали м'ясш продукти через день або ще piдшe: Ме = 2,3 мкмоль/л (25 % = 1,1, 75 % = 7,1) проти 3,4 мкмоль/л (25 % = 1,9, 75 % = 5,2), ри = 0,72.
Вживання матерями тд час лактацИ залiзовмiс-них ВМК також не вплинуло на вмют залiза в грудному молощ: на фош феропрофшактики мeдiана залiза в молоцi становила 2,1 проти 3,4 мкмоль/л у матepiв, яю не приймали ВМК (ри = 0,16) (рис. 1). Ймовipно, це було зумовлено вщновленням влас-ного депо залiза, виснаженого за час ваптносп та лактацИ.
За результатами проведеного обстеження дiтeй вiком 9 мгс. було встановлено статистично значиму вщмшшсть усiх дослщжених показникiв забезпече-ностi оpганiзму залiзом (pk-w< 0,05) (табл. 1). Так, середнш умют гeмоглобiну у дiтeй, якi отримували фepопpофiлактику, був на 17,9 % вищим за показ-ник дггей II та III груп спостереження (pkw1-2 = 0,0001 та pk-w13 = 0,001 вiдповiдно).
Мeдiана сироваткового залiза в дiтeй на фош мeдикамeнтозноï фepопpофiлактики була найви-щою: у 2,3 раза пepeбiльшувала показник дггей, якi не отримували дотацИ залiза (pk-w1-2 = 0,001), та в 1,8 раза — показник дггей, матepi яких вживали ВМК (pk-w13 = 0,03). Вмют сироваткового залiза в II та III групах не мав статистично значимоï вщмшносп (pk w2-3 = 0,98) (рис. 2).
Загальна залiзозв'язувальна здатшсть сироватки вщповщно була найбiльш високою в груш дiтeй, яш не отримували дотацИ залiза: мeдiана становила 69,9 та 71,9 проти 55,6 мкмоль/л у дггей, яю отримува-
24 22 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2
□
□
□
о Median ...... О 25-75 % ~Т Min-Max
Рисунок 2. Концентрац1я сироваткового зал'1за (мкмоль/л) у кров! дтей, як отримували медикаментозну феропрофлактику (I), пор1вняно з дтьми, як не отримували ФП (II), та дтьми, матер '1 яких вживали зал'зовм'сш ВМК (III)
Таблиця 1. Показники забезпеченост зал'зом дтей грудного в'1ку залежно вд застосування
феропрофлактики
Показник 1група (n = 31) II група (n = 33) Pk-w1-2 II група (n = 32) Pk-wi-3 Pk-w 2-3
Гемоглобш, г/л, M ± SD [95% Д1] 132,2 ± 8,1 [102,0-130,0] 112,2 ± 11,6 [90,0-110,0] 0,0003 112,8 ± 12,6 [90,0-110,0] 0,001 0,98
Сироваткове залiзо, мкмоль/л, Ме (25 %, 75 %) 17,1 (14,7; 19,5) 7,8 (4,3; 10,4) 0,001 9,3 (9,0; 12,2) 0,03 0,98
Загальна залiзозв'язувальна здатнють сироватки, мкмоль/л, Ме (25 %, 75 %) 55,6 (41,0; 64,0) 69,9 (66,4; 74,3) 0,01 71,9 (48,0;78,8) 0,01 1,0
Коефщент насиченост транс-ферину, % (М ± SD) [95% Д1] 30,1 ± 17,6 [17,5-42,7] 11,2 ± 5,5 [65,4-74,8] 0,01 14,8 ± 5,5 [11,7-21,9] 0,002 0,28
Сироватковий феритин, мкг/л, Ме (25 %, 75 %) 24,1 (16,1; 37,8) 13,6 (9,4; 23,8) 0,001 14,7 (10,2; 32,6) 0,001 0,92
Примтки: р — статистична значим'/сть в'щм'шностi м'ж показниками.
Рисунок 3. Р>вень загально/ зал'зозв'язувальноi
здатност сироватки (мкмоль/л) у кров! дтей, як отримували феропрофлактику (I), пор!вняно з дтьми, якi не отримували ФП (II), та дтьми, матерi яких вживали зал'зовм'снi ВМК (III)
ли медикаментозну феропрофглактику (pkw = 0,01) (рис. 3).
Середнш вмют сироваткового феритину вщпо-вщав нормальному штервалу лише в груш дггей, яю отримували дотацiю залiза. Показник був на 77,2 % вищим за аналопчний у дiтей, яю не отримували феропрофiлактику (24,1 ± 6,3 мкг/л проти 13,6 ± 4,9 мкг/л та 14,7 мкг/л) (р^ = 0,001).
ЗДА серед обстежених дггей рееструвалася у 3,2 ± 1,3 % I групи (в 1 дитини виявлена ЗДА тсля перенесено! кишково! шфекцп у вiцi 7,5 мiс.) та у 21,2 ± 7,1 % дгтей, якi не отримували дотацп за-лiза.
Отже, найбгльш ефективним способом профь лактики залiзодефiцитних сташв у дiтей, якi пере-бувають на виключно грудному вигодовуваннi, е застосування профглактично! дози сполуки пдро-
ксиду залiза (III) з полiмальтозою (1 мг/кг щоденно з 4-мюячного вiку протягом 2 мiсяцiв).
Висновки
1. Застосування матiр'ю пщ час лактацп заль зовмiсних вiтамiнно-мiнеральних комплекав не впливало на вмiст залiза в грудному молоцi.
2. Найефектившшим способом профiлактики залiзодефiцитних станiв у дггей, як1 перебувають на грудному вигодовуванш, е призначення профглактично! дози сполуки гщроксиду залiза (III) з поль мальтозою протягом 2 мюящв iз чотиримiсячного вiку.
Список л^ератури
1. Анемии у детей: диагностика, дифференциальная диагностика, лечение / Под ред. А.Г. Румянцева, Ю.Н. Токарева. — 2-е изд. доп. и перераб. — М.: Икс Пресс, 2004. — 216с.
2. Белых Н.А. Распространенность и причины железодефи-цитных состояний у детей грудного возраста / Н.А. Белых // Медицинский вестник юга России. — 2013. — № 2. — С. 31-36.
3. Беляева Л.М. Железодефицитные анемии у детей. Современные подходы к лечению /Л.М. Беляева //Медицинские новости. — 2005. — № 9. — С. 45-50.
4. Захарова И.Н. Дефицит витаминов и минералов у детей и их коррекция / И.Н. Захарова, Е.В. Скоробогатова, Е.Г. Обыночная, Н.А. Коровина//Педиатрия. — 2007. — № 3. — С. 112-118.
5. Зубаренко А.В. Патогенетические аспекты железодефи-цитных анемий у детей/А.В. Зубаренко, Е.А. Гуриенко//Пери-натология и педиатрия. — 2006. — № 1(25). — С. 120-123.
6. Коровина Н.А. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей: современные подходы к коррекции: Руководство для вра-ча-педиатра/Н.А. Коровина, И.Н. Захарова, А.Л. Заплатников [и др.]. — М.: Медпрактика-М, 2004. — 99с.
7. Майданник В.Г. Коментар до протоколу л^вання залiзодефщитноi анеми у дтей / В.Г. Майданник // ПАГ. — 2005. — № 2. — С. 55-59.
8. Марушко Ю.В. Залiзодефщитнi стани у дтей на сучас-ному етат / Ю.В. Марушко // Здоров 'я Украти. — 2008. — № 10/1. — С. 25-27.
9. Протоколил^вання дтей за спещальтстю «Педiатрiя»: наказ МОЗ Украни № 9 вiд 10.01.2005р. / Збiрник нормативно-правових документiв з охорони здоров 'я. — 2005. — № 1 (48). — С. 73-75(Нормативний документ МОЗУкрани).
10. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / О.Ю. Реброва//М.:МедиаСфера, 2012. — 312с.
11. Сарасания С.И. Нюансы диагностики и лечения железо-дефицитной анемии / С.И. Сарсания, А.Л. Тихомиров, Е.В. Но-чевкин, К.С. Тускаев// Трудный пациент. — 2012. Режим доступу: http://t-pacient.ru/articles/461.
12. Baker R.D. Clinical Report — Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0—3 years ofage)/R.D. Baker, F.R. Greer (Committee on Nutrition American Academy ofPediatrics) // Pediatrics. — 2010. — 126(5). — 1040-1050.
13. Baykan A. Does maternal iron supplementation during the lactation period affect iron status of exclusively breast-fed infants? / A. Baykan, S. Yalgin, K. Yurdakok //The Turkish Journal ofPediatrics. — 2006. — 48. — 301-307.
14. Clark S. Iron Deficiency Anemia / S. Clark // Nutr. Clin. Pract. — 2008. — 23. — 128-141.
15. Domellof M. Iron absorption in breast-fed infants: effects of age, iron status, iron supplements, and complementary foods / M. Domellof, Bo Lonnerdal, S.A. Abrams, O. Hernell//Am. J. Clin. Nutr. — 2006. — 76. — 198-204.
16. Dube K. Iron intake and iron status in breastfed infants during the first year of life / K. Dube, J. Schwartz, M. Mueller, H. Kalhoff, M. Kersting // Cl. Nutr. — 2010. — Vol. 29. — P. 773-778.
17. Iron Deficiency Anaemia: Assessment, Prevention, and Control: a guide for programmer managers. — Geneva, 2008. — 1-114.
18. Meinzen-Derr J.K. Risk of Infant Anemia Is Associated with Exclusive Breast-Feeding and Maternal Anemia in a Mexican Cohort / J.K. Meinzen-Derr, M.L. Guerrero, M. Altaye [et al.] // J. Nutr. — 2006. — 136. — 452-458.
19. Recommendations to prevent and control iron deficiency with of the International Nutritional Anemia Consultative Group (INACG), WHO and UNICEF. — Geneve, 2004. — 1-88.
20. Yang Z. Prevalence and predictors of iron deficiency in fully breastfed infants at 6 mo of age: comparison of data from 6 studies // Z. Yang, B. Lonnerdal, S. Adu-Afarwuah [et al.] // Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — 89. — 1433-1440.
OTpuMaHO 10.01.15 ■
Белых H.A., Плугатаренко H.A., Бохан М.В., Доброхотова A.B.
ГУ «Луганский государственный медицинский университет»», Управление здравоохранения Луганского городского совета Луганская городская детская больница № 1 Луганская городская детская больница № 2
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗЛИЧНЫХ СПОСОБОВ ПРОФИЛАКТИКИ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНЫХ СОСТОЯНИЙ У ДЕТЕЙ ГРУДНОГО ВОЗРАСТА
Резюме. Цель: оценить эффективность различных способов профилактики железодефицитных состояний у детей грудного возраста. Материалы и методы. В рамках 30-кластерного регионального эпидемиологического исследования распространенности йодо- и железодефицитных состояний у детей был проведен анализ результатов скрининга на анемию 948 детей, анкетирование матерей, определение концентрации железа в грудном молоке. Эффективность профилактических мероприятий оценивали по показателям обеспеченности организма железом у 96 детей в зависимости от способа проведенной ферропро-филактики. Результаты исследования. Установлено, что употребление матерью во время лактации железосодержащих витаминно-минеральных комплексов не влияло на содержание железа в грудном молоке. Доказано, что наиболее эффективным способом профилактики желе-зодефицитных состояний у детей, которые пребывают на исключительно грудном вскармливании, является назначение соединения гидроксида железа (III) с полимальтозой 1 мг/кг/сут в течение 2 месяцев.
Ключевые слова: железодефицитная анемия, дети грудного возраста, ферропрофилактика.
Bielykh N.A., Pluhatarenko N.A., Bokhan M.V., Dobrokhotova H.V.
State Institution «Luhansk State Medical University» Department of Public Health of Luhansk City Council Luhansk City Children's Hospital № 1 Luhansk City Children's Hospital №2, Luhansk, Ukraine
EVALUATING THE EFFECTIVENESS OF VARIOUS METHODS OF IRON DEFICIENCY PREVENTION IN INFANTS
Summary. Objective: to evaluate the effectiveness of various methods of iron deficiency prevention in infants. Materials and Methods. Within 30-cluster regional epidemiological study on the prevalence of iodine and iron deficiency in children, we have analyzed the results of screening for anemia in 948 children, carried out questioning of mothers, determined the concentration of iron in breast milk. The effectiveness of preventive measures was assessed by indicators of iron supplementation of the body in 96 children depending on the existing method of iron prophylaxis. Results of the Study. It was found that the use by mother during lactation of iron-containing vitamin-mineral complexes had no effect on the iron content in breast milk. It is proved that administration of iron (III) hydroxide polymaltose complex 1 mg/kg/day for 2 months is the most effective way to prevent iron deficiency in children who are exclusively breastfed.
Key word: iron deficiency anemia, infants, iron prophylaxis.
