CC BY
72
© Моюя-СербЫа С. О., Чечель В. В., Василенко Н. В. УДК 616. 155. 194-053. 4:612. 6:616-056. 3 Мок'1я-Серб'1на С. О., Чечель В. В., Василенко Н. В.
КШШКО -ПСИХОЛОГНШ АСПЕКТИ ЗАЛiЗОДЕФiЦИTНИХ СТАШВ У
ДiTЕЙ ШЕСTИРiЧНОГО В^, ЩО ГОТУЮТЬСЯ ДО СИСТЕМАТИЧНОГО
ШКiЛЬНОГО НАВЧАННЯ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» (м. Днiпропетровськ)
Дана робота е фрагментом НДР «Б1олог1чна зр1-л1сть I особливост1 психосоц1ального розвитку д1тей 5-6 рок1в з ал1ментарною недостатн1стю зал1за в ор-ган1зм1», № держ. реестрацИ 0107и001886.
Вступ. Деф1цит зал1за (ДЗ) в дитячий популяцИ залишаеться одн1ею з найбтьш поширених проблем, пов'язаних з дефщитом харчових речовин [1-4,6,9].
Встановлено, що ДЗ чинить дестаб1л1зуючу д1ю на метабол1чн1 процеси, оск1льки порушуе структуру та активн1сть зал1зовм1сних фермент1в, знижуе актив-н1сть кл1тинного дихання, що, в свою чергу, негативно вщображаеться на робот1 багатьох оргаыв I систем, суттево зменшуе 1х функц1ональн1 можливост1, обумовлюючи р1зноман1тн1сть скарг [1-4,6,9,13].
Особливу увагу привертае вплив ДЗ на фор-мування структур головного мозку, зокрема л1м-б1ко-ретикулярного комплексу, який вщ1грае важ-ливу роль в процесах свщомост1, вищих псих1чних та вегетативних функц1ях, ц1леспрямованих рухах, емоц1йн1й сфер1, а також зд1йснюе орган1зац1ю ¡н-тегративних форм повед1нки. Саме л1мбко-ретику-лярному комплексу належить пров1дна роль в при-стосуванн1 орган1зму до мшливих умов зовн1шнього середовища.
Нейрох1м1чн1 дослщження виявили, що недо-статнм р1вень зал1за призводить до гостро! I дов-готривало! дисфункцИ головного мозку за рахунок зниження активност1 зал1зовмюних фермент1в (ци-тохрому, каталази, пероксидази), що знижуе нако-пичення АТФ нейронами в ппокамп1, смугастому т1л1, лобов1й зон1 кори, I, в результат!, порушуе синапто-генез, синтез м1ел1ну, структуру дендрит1в, мета-бол1зм моноам1н1в, допам1ну, функц1ю допам1нових рецептор1в. Негативн1 зм1ни практично в ус1х видах нейромед1аторного обм1ну л1мб1ко-ретикулярного комплексу пщвищують реактивн1сть орган1зму на малоймов1рн1 подИ, що е нейроф1зюлопчним субстратом для формування емоцмних порушень. Кр1м того, ДЗ змшюе роботу дивергентних нейромоду-лятор1в (моноам1н1в, ацетилхол1ну, нейропептид1в), як1 за допомогою глутаматерг1чно1 та ГАМКерг1чно1 систем здмснюють регуляц1ю 1нформацИ, що пере-даеться синаптичними шляхами I забезпечуеться м1ел1новими волокнами, в 1ерарх1чних та локальних нейронних мережах. Це призводить до порушення
формування емоцмно-мотивац1йного стану, тобто поведшкових реакц1й [10,11,12].
Кл1н1чн1 досл1дження у д1тей раннього в1ку з за-л1зодеф1цитною анем1ею (ЗДА) показали наступи емоц1йн1 в1дм1нност1: пщвищена обережн1сть, вщ-чуття страху, «нещастя». Встановлено р1зницю в по-ведшцк д1ти менш грайлив1, б1льш залежн1 в1д мате-р1, пасивн1. Описан1 прояви можуть спостер1гатися вже при латентному ДЗ. Вщомо, що емоц1йн1 порушення негативно впливають на особистюы характеристики, вольов1 та когнггивы функцИ дитини, спри-яють пог1ршенню навченост1, соц1ально1 адаптацИ [2-4,9,13].
Назван! прояви не визначаються при звичай-ному л1карському огляд1, а симптоми, притаманн ДЗ мало привертають увагу I батьк1в, I л1кар1в, на-в1ть, ЗДА здеб1льшого д1агностуеться при зверненн1 по медичну допомогу з шшого приводу [2,3]. Тому, представляе зацкавленють, як впливае ДЗ на емо-ц1йно-вольовий стан дитини I як1 характерн1 кл1н1чн1 ознаки зал1зодефщитних стан1в. Зважаючи на те, що дгги в пер1оди прискореного росту мають п1двищен1 потреби в зал1з1 [1,2,4], нашу увагу привернули па-ц1енти старшого дошк1льного в1ку, як1 готуються до систематичного шктьного навчання.
Мета досл1дження: вивчити кл1н1чн1 особливос-т1 та стан емоцмно-вольово! сфери у д1тей з ал1мен-тарним ДЗ старшого дошк1льного в1ку, як1 готуються до систематичного шктьного навчання. Встановити залежн1сть виявлених змш в1д ступеню ДЗ.
Об'ект I методи дослщження. Досл1дження проведено серед д1тей 6±0,8 рок1в, як1 вщвщували дошк1льн1 дитяч1 навчальн1 заклади I готувалися до систематичного шктьного навчання. Згщно прим1р-ного положення про пщготовку д1тей на пед1атричн1й д1льниц1 до в1дв1дування шк1льного загальноосв1т-нього навчального закладу (наказ МОЗ Укра!ни «Про удосконалення амбулаторно-пол1клш1чно1 допомоги дггям в Укра1н1» №434 в1д 20. 11. 2002) проведений обов'язковий медичний профтактичний огляд за участю невролога, отоларинголога, офтальмолога, ортопеда, х1рурга, стоматолога, логопеда, пед1атра та зд1йснен1 лабораторы досл1дження - загальний анал1з кров1, сеч1, досл1дження на гельм1нтоз.
Для верифкаци зал1зодеф1цитного стану (ЗДС)зразки кров1 досл1джували за допомогою
гематолопчного аналiзатора, розраховували гема-тологiчний шдекс за наступною формулою:
I=MCV±MCH±MCHC-RDW, де
1-гематолопчний iндекс, ум. од.; MCV - середнм об'ем еритроцитiв, фл.; MCH- середнiй вмiст гемо-глобшу в еритроцитi, пг; MCHC- середня концентра-цiя гемоглобiну веритроцитi,г/л; RVD- показник анг зоцитозу еритроцитiв,% [5].
ЗДС дiагностували, якщо значення гематолопчного шдексу становило менше 120 ум. од. За анемт вважався стан, при якому вмют гемоглобшу в пери-феричнiй кровi дтей до 6 рокiв був нижчим за 110 г/л, старше 6 роюв - за 120г/л [2,3].
У дтей, в яких за попередыми даними встанов-лено ДЗ, проводився ретельний збiр анамнезу для виключення хронiчноI соматично! патологiI, психiч-них та неврологiчних розладiв, патологи слухового та зорового аналiзаторiв, перенесеного ДЗ в ран-ньому вц аналiзувався соцiальний статус с1м'1 (для виявлення Ымей, що опинилися в сощально-важких умовах). Надалi з метою оцшки активностi обмiну за-лiза визначали рiвень сироваткового залiза (СЗ), за-гальну залiзозв'язуючу здатнiсть сироватки (ЗЗЗС), коефМент насичення трансферину (КНТ), феритин сироватки (ФС).
Дгги, в яких встановлено ЗДС були розподтеы на двi основнi групи. До I групи увмшли 105 дтей з латентним ДЗ, до II групи - 50 дггей з ЗДА I ступеня. Контрольну групу сформовано з 50 практично здо-рових дггей. В подальшому проводили: оцЫку скарг (за бальною шкалою, де 0-вщсутнють ознак, 1 бал -слабо виражен прояви, 2 бали - помiрнi прояви, 3 бали - значн прояви), об'ективне обстеження за органами i системами, дослiдження емоцмно-вольо-во! сфери за рiвнем тривожностi (тест «Тривожнють» (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен)), за поведiнковими реакцiями (тест-опитувальник «Оцiнювання рiвня тривожностi й схильност дитини до неврозу»(А. Захаров)), за рiвнем розвитку довiльноI сфери (тест «Графiчний диктант»), вмiнням дiяти за правилом (тест «Лабiринт»), вмЫням дiяти за зразком (тест «Будиночок») [7].
Отриманi результати дослiджень статистич-но оброблено з використанням пакету прикладних програм Statistika 6,0 (фiрма StatSoft, США, 2001). Для виявлення статистично значущих вщмшностей використовували непараметричний точний критерм Фiшера для порiвняння частотних величин та кри-терiй х2для чотирипiльноI таблицi спряженостi. За достовiрнiсть результатiв приймали вiдмiнностi при р<0,05 [6].
Результати дослiджень та 'Гх обговорення.
Проведенi дослiдження дозволили виявити, що вс дiти 6-рiчного вку з ЛДЗ мали клiнiчнi ознаки сиде-ропенiчного синдрому. Найбiльш часто зустрiчалися наступнi симптоми сидеропенiI: блакитн склери -38% (40), сухють шкiри - 37,1% (39), ламюсть та роз-шарування нiгтiв - 26,7% (28), спотворення смаку - 24,8% (26), схильнють до закретв - 19% (20), спотворення нюху 13,3% (14), дистрофiя волос-ся - 9,5% (10), ангулярний стоматит 7,6% (8), бть у м'язах- 5,7% (6). Ступшь вираженостi цих ознак у
47,6% (67/105) дггей була помфною, у 7,6% (8/105)
- високою.
Серед найбтьш частих ознак анемичного синдрому вщмичеы блiдiсть шкiри та слизових оболонок
- 52,4% (55), зниження апетиту - 41,9% (44), втом-люванють - 6,6% (7). Вираженiсть даних проявiв була здебiльшого слабкою - 67,6% (71).
При ЗДА I ступеня симптоми сидеропени мали виражений характер у 10% (5/50) дтей i помiрно ви-ражений у 60% (30/50) дтей. Збiльшилася частота зустрiчаeмостi всiх симптомiв. Так, симптом «бла-китних склер» виявлено у 44% (22) дтей, сухiсть шюри - 42% (21), ламкiсть та розшарування нiгтiв -42% (21), спотворення смаку - 30% (15), схильнють до закретв - 22% (11), спотворення нюху 16% (8), дистрофiя волосся - 40% (20), ангулярний стоматит 10% (5), бть у м'язах- 8% (4). Вiдмiчено збтышення та бтышу вираженють ознак анемiчного синдрому: блщють шкiри та слизових оболонок - 84% (42), сис-толiчний шум при аускультаци на верхiвцi серця або в точц Боткiна - 74% (27), зниження апетиту - 52% (26), втомлюванють - 16% (8), дра^вливють - 16% (8), млявють -14% (7), головний бть 4% (2).
ВЫ вищезазначен симптоми ДЗ не зустрiча-лися окремо, а поеднувалися мiж собою в рiзних варiантах.
Порiвняння частоти та вираженостi симптомiв мiж дiтьми з ЛДЗ i ЗДА виявило залежнiсть клiнiчних ознак вщ ступеню ДЗ.
Слiд зазначити, що дгти самостiйно скарг не пред'являли, а батьки виявлен симптоми ДЗ при ретельному опитуванн та огляд^ пов'язували з iн-шими причинами.
Отже, найбтьш чутливими клiнiчними ознаками ДЗ ще на латентнiй стадiI були симптоми сидеропени, на як необхщно звертати увагу лiкарям, що по-кращить ранню дiагностику ЗДС i дасть можливiсть провести профтактичы заходи з попередження ма-ыфестаци ЗДА.
При дослiдженнi емоцiйно-вольовоI сфери за рiвнем тривожностi (тест «Тривожнють» (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен)) ми отримали наступи результати (рис.). Рiвень тривожност вище середнього мали 44% дiтей з ЗДА (р=0,02), а з ЛДЗ - 38% (р=0,05), на вщмшу вiд здорових дiтей, де переважав слабий рiвень - 40%. Висоюй рiвень тривожностi виявлено у дгтей з ЗДА - 24% (р=0,05) i з ЛДЗ - 19% (р=0,09), тодi, як дiти без ДЗ ттьки 8%.
Ситуацiями, як найбiльшою мiрою викликали пiдвищену тривожнють у дгтей як ЗДА так i з ЛДЗ, були ситуаци «агресивний напад» i «дитина - об'ект агресiI». Дiти побоювалися агреси з боку оточуючих; вказували, що таю ситуаци часто зустрiчаються i з них складно вийти мирним шляхом, без бмки; вони боялися покарання за свою поведЫку. Наступи за частотою виявилися ситуацiI недоброзичливого ставлення з боку значущих для дитини оЫб, а саме
- змша звичного оточення, неприйняття з боку од-нолiткiв, розлука з мамою, самотнють, догана з боку батьюв. Бiльшiсть дiтей очiкували чогось неприемного, невизначеного.
13ДА
Середшй Вище Високий
ршень середнього ршень р1вень 1/1ДЗ ■Здоров1д1ти
Рис. Показники рiвня тривожностi обстежених з ЗДА, ЛДЗ i здорових дiтей за тестом «Тривожшсть» (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен), %.
Таблиця
Поведiнковi реакцп, що характеризують стан психоемоцiйноV сфери у обстежених д^ей
Поведшкова реакщя ЗДА п=50 ЛДЗ п=105 Здоровi дiти п=50
Частота, % Частота, % Частота, %
Легко засмучуеться, багато переживае 56 * 51,4 * 30
Коли щось не так-плаче 16** 15,2** 4
Вередуе без причини,дратуеться через др1бниц1 14 15,2 10
Часто ображаеться, не терпить зауважень 30** 32,3* 16
Украй хитлива у настро!' 24** 22,9** 16
Сумуе 1 засмучуеться без причини 18* 20* 4
Усе вертить у руках 14 13,3 8
Порушення сну 18 16,1 10
Стае надто збудженою, коли потр1бно стримуватись1навпаки 22 20 10
Страх у нових чи вщповщальних ситуац1ях 28* 29,5* 12
Усе швидше втомлюеться, вщволкаеться, непосидючють 24** 18,1 12
Непевнють у соб1 20 16,2 10
Важко найти спшьну мову 16** 11,4 8
Скаржиться на бол р1зноТ покапiзацií 16 10,4 8
Знижуеться апетит, часто хворiе 18 12,4 10
Прим1тка:*р<0,05; **р<0,1 при порiвняннi вiдповiдних показникiв iз контрольною групою.
Здоров1 дп"и здебтьшого побоювалися суворих настанов з боку батьюв; ситуаци взасмоди з однолп--ками вони не сприймали, як небезпечш. Кр1м того, у дп"ей контрольно!' групп, на вщмЫу вщ дп"ей з ДЗ, не спостер1галося негативних вибор1в, як\ стосували-ся нейтральних ситуацм \ не повинш були визивати тривогу.
ОцЫка поведшкових реакцм (табл.) за тестом-опитувальником «Оцшка р1вня тривожност1 \ схиль-носгп дитини до неврозу» (А. Захаров) показала, що дп"и з високим та вище середнього р1внем тривож-ност1 з ЛДЗ \ ЗДА мали схож1 риси в поведшцг легко засмучувалися; багато переживали, часто обража-лися; боялися нових, невщомих, вщповщальних си-туацм; були вкрай м1нлив1 в настро!', аж до того, що могли см1ятися \ плакати майже одночасно; вщзна-чалися перюди надм1рного збудження, часто вщво-лкалися, були непосидюч1; швидко втомлювалися.
Слщ зазначити, що стутнь прояв1в названих осо-бливостей поведшки була вищою у дп"ей з ЗДА.
Наше дослщження пщтверджус експеримен-тальш данш, як\ вказують, що ДЗ чинить негативний вплив на емоцмну сферу д1тей, а саме, пщвищуе р\-вень тривожност1 та призводить до зк/пни поведЫко-вих реакцм, при чому, прояви емоцмних порушень виявлеы ще на стади латентного ДЗ \ наростали при маыфестаци ЗДА.
При оц1нц1 р1вня розвитку довтьно!' сфери вщ-м1чено, що бтьшють дп"ей вс1х груп виконали за-вдання на вмЫня дотримуватися правил, д1яти за ¡нструкц1сю та за зразком вщповщно середньому р1вню: серед дп-ей без ДЗ - 54%, з ЗДА - 60%, з ЛДЗ -79%. Не було дп"ей, як\ виконали завдання на висо-кому р1вы. Певно, таю результати пов'язаш з тим, що за лп"ературними даними саме в вщ1 6-7 роюв вщбувасться формування вольово!' сфери дп"ей, \ вони не можуть в повнм м\р\ регулювати довтьну д1-яльнють. Слщ зазначити, що жодна дитина з ДЗ на вщмшу вщ здорових д1тей не виконала завдання на доброму р1вш, а чотири дитини (одна - з ЛДЗ) п1сля спроби взагал1 вщмовилися його виконувати. Слаб-кому р1вню вщповщали 34% дп"ей з ЗДА, 15,2% - з ЛДЗ \ 24% - здоров1 дп"и.
Таким чином, бтьшють дп"ей з ДЗ шестир1чного в1ку, як\ готуються до вступу в школу, мала середшй та низький рiвень регуляци довiпьноí дiяльностi на вiдмiну вiд здорових дтей. Рiвень сформованостi вопьовоí сфери залежав вщ ступеню ДЗ. Враховую-чи, що умЫня уважно й точно виконувати послщовш вказiвки дорослого, дiяти за правилами i за зразком е передумовою навчально'! дiяльностi, можна припустити, що цi д^и в подальшому можуть мати утруднення в навчаннк
Висновки.
1. Кшычш ознаки дефiциту запiза у дтей старшого дошкiпьного вiку мали вщмшност в запежностi вiд стадií. При ЛДЗ найбтьш частими та вираженими були симптоми сидеропенп. При маыфестацп ЗДА однаково часто зустрiчапися ознаки сидеропеычного та анемiчного синдромiв, якi були помiрно вираженi.
2. Встановлено негативний вплив ДЗ на стан змлни можуть спричинити порушення в nepe6iry емоцiйно- вольово!' сфери у дтей шестирiчного навчально!' дiяльностi при встyпi до школи.
в^, якi готуються до вступу в школу. Бтьшють дiтей з ЗДС мали пщвищений рiвень тривожностi, змнни в поведiнцi та затримку формування регуляци
Перспективи подальших дослiджень. Резуль-тати проведеного дослщження дозволять розроби-ти лiкyвально-профiлактичнy програму для вщнов-лення виявлених порушень у дтей шестирiчного вiкy
довiльноI сфери. Виявлен порушення були вищи- з дефщитом залiза на етапi Ух подготовки до систе-
ми у дтей з ЗДА, нiж з ЛДЗ. Вище перерахованi матичного навчання у школг
Лiтература
1. Анемический синдром : учебн. -метод. пособ. / [Дзяк В. Г., Перцева Т. А., Кузьмина А. П. и др.]; Под ред. академика НАМН Украины В. Г. Дзяк. - Днепропетровск : ИМА-пресс, 2012. - 383 с.
2. Банадига Н. В. Кшшчш аспекти зал1зодефщитно'|' анемп в д1тей раннього в1ку / Н. В. Банадига, Я. В. Рогальська // Пе-ринатология и педиатрия. - 2013. - № 2(54). - С. 82-85.
3. Дефицит железа у детей раннего возраста и способы его коррекции / И. Н. Захарова, А. Н. Горяйнова, Е. Б. Мачнева [и др.] // Вопросы современной педиатрии. - 2013. - № 2 (Т. 12). - С. 52-59.
4. Дефицит железа и железодефицитная анемия у детей первого года жизни / Р. А. Жетишев, Д. Р. Архестова, И. С. Же-тишева [и др.] // Педиатрия. - 2014. - № 1, Т. 93. - С. 89-94.
5. Пат. 27021 УкраУ'на, ПМК (2006),G01 N33/48. Спос1б д1агностики зал1зодефщитного стану у д1тей / Моюя-Сербша С. О.,Василенко Н. В., Лаврентева С. В., Чечель В. В.; заявник та патентовласник Дшпропетр. мед. академ1я. -№u200706820; заявл. 18. 06. 07; опубл. 10. 10. 07, Бюл. №16.
6. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTIKA / О. Ю. Реброва. - М.: Медиа Сфера, 2003. - 312 с.
7. Сироватко О. Визначення готовност1 дитини до навчання у школ1 / О. Сироватко, О. Байер // Психолог. - 2003. -№ 13(61). - С. 2-46.
8. Baker R. D. Clinical report - Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron deficiency anemia in infants and young children (0-3years of age) / R. D. Baker, F. R. Greer // Pediatrics. - 2010. -Vol. 126(5). - P. 1040-1050.
9. Iron deficiency anemia in infancy and social emotional development in preschool-age Chinese children / S. Chang, L. Wang, J. Wang [et al.] // Pediatrics. - 2011. -Vol. 127. - P. e927-933.
10. Iron supplementation brings up a lacking P300 in iron deficient children / G. A. Otero, F. B. Pliego-Rivero, G. Contreras [et al.] // Clin. Neurophysiol. - 2004. - Vol. 115. - P. 2259-2266.
11. Iron supplementation in young children with attention - deficit/hyperactivity disorder / E. Konofal, S. Kortese, M. Lecendrux [et al.] // Pediatrics. - 2005. -Vol. 116. - P. e732-734.
12. Michael K. The role of iron in neurodevelopment: fetal iron deficiency and the developing hippocampus / K. Michael, M. D. Georgieff // Biochem. Soc. Trans. - 2008. - Vol. 36. - P. 1267-1271.
13. Thompson J. Effects of daily iron supplementation in 2 to 5 years - old children: systematic review and meta-analysis / J. Thompson, B. A. Biggs, S. R. Pasricha // Pediatrics. - 2013. -Vol. 131. - P. g739-753.
УДК 616. 155. 194-053. 4:612. 6:616-056. 3
КЛШ^О -ПСИХОЛОПЧШ АСПЕКТИ ЗАЛiЗОДЕФiЦИTНИХ СТАШВ У Д^ЕЙ ШЕСТ^ЧНОГО В^, ЩО ГОТУЮТЬСЯ ДО СИСТЕМАТИЧНОГО ШКШЬНОГО НАВЧАННЯ
Моюя-Сербша С. О., Чечель В. В., Василенко Н. В.
Резюме. Досл1джен1 кл1н1чн1 особливост1 та стан емоцмно-вольово! сфери у д1тей 6-р1чного в1ку з деф1-цитом зал1за (ДЗ), як1 готувалися до систематичного шюльного навчання. Встановлена залежнють виявлених порушень вщ ступеня дефщиту зал1за.
Пюля клшко-лабораторного обстеження в дослщження були включен! 205 д1тей у вц 6±0,8 роюв, як1 ви-ховувалися в дитячих дошюльних закладах. Основна група включала 155 д1тей, з них 105 д1тей з латентним дефщитом зал1за (ЛДЗ) I 50 д1тей 1з зал1зодефщитною анем1ею (ЗДА) I ступеня. Контрольну групу склали 50 практично здорових д1тей. Для дослщження емоцмно - вольово! сфери була використана «Ор1ентовна комплексна програма вивчення готовност1 дитини до шюльного навчання». Виявлено, що найбтьш частими I вираженими ознаками ЛДЗ у д1тей шестир1чного в1ку були симптоми сидеропении. При маыфестацп ЗДА однаково часто виявлялися симптоми сщеропеычного I анем1чного синдром1в. Встановлено негативний вплив дефщиту зал1за у дггей 6 роюв на стан емоцмно - вольово! сфери у вигляд1 пщвищення тривожност1, порушення повед1нки I затримки формування регуляци довтьно! д1яльност1, найбтьш виражене у д1тей з ЗДА. Виявлен змши можуть спричинити порушення в переб1гу навчально! д1яльност1 при вступ1 до школи.
Ключов1 слова: дефщит зал1за, зал1зодефщитна анем1я, д1ти, кл1н1чн1 симптоми, емоцмно-вольова сфера.
УДК 616. 155. 194-053. 4:612. 6:616-056. 3
КЛИНИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНЫХ СОСТОЯНИЙ У ДЕТЕЙ ШЕСТИЛЕТНЕГО ВОЗРАСТА, КОТОРЫЕ ГОТОВЯТСЯ К СИСТЕМАТИЧЕСКОМУ ШКОЛЬНОМУ ОБУЧЕНИЮ
Мокия-Сербина С. А., Чечель В. В., Василенко Н. В.
Резюме. Изучены клинические особенности и состояние эмоционально-волевой сферы детей 6-летнего возраста с дефицитом железа (ДЖ), которые готовились к систематическому обучению в школе. Установлена зависимость выявленных особенностей от степени дефицита железа.
После клинико-лабораторного обследования в исследование были включены 205 детей в возрасте 6±0,8 лет, воспитанники детских дошкольных учреждений. Основная группа включала 155 детей, из них 105 детей с латентным дефицитом железа (ЛДЖ) и 50 детей с железодефицитной анемией (ЖДА) I степени. Контрольную группу составили 50 здоровых детей. Для исследования эмоционально-волевой сферы была использована «Ориентировочная комплексная программа изучения готовности ребенка к школьному обучению». Выявлено, что наиболее частыми и выраженными признаками ЛДЖ у детей шестилетнего возраста были симптомы сидеропении. При манифестации ЖДА одинаково часто проявлялись симптомы сидеропеничес-кого и анемического синдромов. Установлено отрицательное влияние дефицита железа у детей 6 лет на состояние эмоционально-волевой сферы в виде повышения тревожности, нарушения поведения и задержки формирования регуляции произвольной деятельности, наиболее выраженное у детей с ЖДА. Выявленые изменения могут бать причиной нарушения течения учебной деятельности при поступлении в школу.
Ключевые слова: дефицит железа, железодефицитная анемия, дети, клинические симптомы, эмоционально-волевая сфера.
UDC 616. 155. 194-053. 4:612. 6:616-056. 3
Clinical-Psychological Aspects of Iron Deficiency in Six Years - Old Children, who are Preparing for the Systematic Training in School
Mokiya-Serbina S. A., Chechel V. V., Vasilenko N. V.
Abstract. The clinical features and emotionally-volitional functions were studied for children in age six years with the iron deficiency (ID), that will systematic study at school. Changes, that educed depended on the degree of iron deficiency.
After the clinical and laboratory inspection in research 205 children were plugged in age 6±0,8 years, that was brought up in child's preschool establishments. The basic group was entered by 155 children, from them 105 children with the latent iron deficiency (LID) and 50 children with iron deficiency anemia (IDA) I degree. The control group was made by 50 healthy children.
For the study of characteristic clinical signs conducted: estimation of complaints (on the ball scale, where 0-no signs, 1 point - displays, 2 points - moderate displays, 3 points - considerable displays, are poorly expressed), objective inspection after organs and systems, research of emotionally-volitional sphere after the level of anxiety (the test is «Anxiety» (R. Temml, М. Dorki, V Amen)), after the features of behavior (the test-questionnaire of «Evaluation of level of anxiety and inclination of child is to the neurosis» (А. Zacharov)), after the level of development of arbitrary sphere (the test is «Graphic dictation»), ability to operate by rule (the test is «Labyrinth»), ability to operate according to (the test is «House») sample. For an exposure statistically of meaningful differences used the non-parametric exact criterion of Fisher exact two-tailed for comparison of frequency sizes and criterion n2 of four-course table of conjugating. For authenticity of results accepted differences at р<0,05.
Researches educed that to put all 6-years-old age from LID had clinical signs of syndrome sideropenia. Most often there were symptoms of - blue sclera - 38%, dryness of skin - 37,1%, fragility and stratification of nails -26,7%, distortion of taste - 24,8% and other. The degree of severity of symptoms in almost half of the children had moderate. Among the most common signs of anemic syndrome marked pallor of the skin and mucous membranes - 52,4%, loss of appetite - 41,9%, fatigue - 6,6%. Severity displays data was weak in most children. Children with IDA grade I had more severe symptoms sideropenia and they met often. Marked increase in the severity of symptoms and more anemic symptoms: pale skin and mucous membranes - 84%, systolic murmur on auscultation at the apex of the heart or at Botkin - 74%, loss of appetite -52%, fatigue - 16%, irritability - 16%, lethargy, 14%, headache 4%.
All the above symptoms ID combined together in different ways. Comparison of the frequency and severity of symptoms between children with ILD and IDA showed clinical signs of dependence on the degree of the ID.
Most children with ID had an increased level of anxiety, behavior changes and delayed formation of the regulation of voluntary sector.
Children with ID clot anxiety after something fear of aggression from others, they feared punishment for his «bad» behavior, change habitual environment, peer rejection, separation from the mother, loneliness, reprimands from parents. Most of the children were expecting something unpleasant, uncertain. Assessment of behavioral responses showed that children with high and above average levels of anxiety LID and IDA have similarities in behavior: easily upset; many experienced, often resented; fear of new situations; have been extremely volatile in the mood too excited, often distracted, were restless; quickly tired. Most children with ID age of six who are preparing for entry into school was average and poor regulation of voluntary activity, in contrast to healthy children. Identified abnormalities were higher in children with IDA than LID. Given that the ability to carefully and accurately perform consistent adult guidance, to act according to the rules and the model is a prerequisite for learning activities suggests that these children may later have difficulty in learning.
Key words: iron deficiency, iron deficiency anemia, children, clinical symptoms, emotional and volitional development.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 28. 04. 2014 р.
