CC BY
29
УДК 336.71
О.В. ЛИСЕНОК,
д.е.н., доцент, в.о. завщувача кафедри фнанав та ф1нансово-економ1чно1 безпеки, Укранський державний университет фнанав та М1жнародно'1 торпвлi
Оцшка достатност власного кашталу банюв
У статт дослщжуеться сутнсть достатност власного капталу банюв, наводиться п тсний зв'язок i3 капiталiзацieю. Ана-лiзуeться динамiка нормативiв капиталу втчизняних банк'ю, у порвнянн оцнюеться динамка статутного, власного i регулятивного капiталiв. За результатами доспдження наводяться висновки щодо можливих шляяв збльшення власного капталу банк 'ю Украни.
Ключов! слова: банк, достатнютъ капталу, власний каптал, статутний каптал, регулятивний каптал, нормативи капталу.
А.В. ЛЫСЕНОК,
д.э.н., доцент, и.о. заведующего кафедрой финансов и финансово-экономической безопасности, Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Оценка достаточности собственного капитала банков
В статье исследуется понятие достаточности собственного капитала банков и его тесная связь с капитализацией. Анализируется динамика нормативов капитала отечественных банков, в сравнении оценивается динамика уставного, собственного и регулятивного капиталов. По результатам исследования делаются выводы относительно возможных путей увеличения собственного капитала банков Украины.
Ключевые слова: банк, достаточность капитала, собственный капитал, уставный капитал, регулятивный капитал, нормативы капитала.
O. LYSENOK,
d.e.s., associate professor acting Head of the Department of Finance and the financial and economic security,
Ukrainian State University of Finance and International Trade
Analysis of the banks' capital adequacy
The article explores the concept of banks' capital adequacy and its close relationship with the capitalization. The dynamics of domestic banks' capital requirements, compared to assess the dynamics of the charter, equity and regulatory capital. The study gives conclusions regarding the possible ways to increase the equity capital of Ukrainian banks.
Keywords: bank, capital adequacy, equity, share capital,
Постановка проблеми. Питания ефективност форму-вання власного каглталу банюв е одним ¡з найактуальнших i найбтьш дискуайних у сучасному фЫансовому менеджмен-Ti банку. Створення достатнього рiвня банювського катта-лу для забезгечення краУни фЫансовими ресурсами, навгть за несгриятливих фiнансово-економiчних умов, розгляда-еться як надзвичайно актуальна гроблема сучасноУ науки та грактики. Вгтчизняна банювська система гродемонструва-ла неслйюсть тд вгливом свгтових кризових явищ, що, без-умовно, вказуе на значн гроблеми в угравлЫн достатнютю власного каггталу банювських установ.
Лнал!з дослщжень та публкацш з проблеми. Тео-ретико-методолопчн дослщження кагiталiзацií вгтчизняноУ банювськоУ системи знаходяться сьогодн на недостатньо-му рiвнi. У той же час окремим гроблемам зростання власного каггталу банюв грисвячено чимало наукових граць. Так, у загальый теорп банювськоУ сграви гитання сутнос-т i достатностi каггталу банку знайшли свое вiдображення у грацях таких вгтчизняних учених, таких як М.Д. Алексеен-ко, З.М. Васильченко, О.В. Васюренко, А.П. Вожжов, I.C. Гу-цал, О.В. Дзюблюк, Ж.М. Довгань, А.М. Мороз, M.I. Савлук, О.М. Петрук, P.I. Тиркало та ¡н. Серед росiйських дослщниюв слiд вказати грацi В.1. Колесникова, А.М. Косого, О.1. Лавру-шина, А.Ю. Ciмановського, В.М. Усоскiна, В.А. Царкова та ¡н. Фундаментальними з феУ гроблематики е дослiдження за-хiдних науковцiв: А. Бегера, G. Брiгхема, Ч. Вулфена, П. Роу-за, Т. У. Коха, Ф. Мишюна, Дж. Ф. Ciнкi, Л. Мауера, М. Раста та ¡н. Питання, що стосуються мiжнародних стандар^в до-статностi власного кагiталу банку, як сгрияють адекватнiй
regulatory capital, capital requirements.
кагiталiзацií окремих банюв i банкiвськоí системи в цтому, знайшли вiдображення у грацях таких зарубiжних дослщ-никiв, як У. Гаумерт, П. М. Нагь, У. Шульте-Маттлер, К. Ра-монас, Дж. Уотсон, Дж. Хоук, та втчизняних учених: В.1. МЬ щенко, В.В. Коваленко, В.В. Салтинський, О.Г. Приходько, В.В. Крилова, К.О. Юреева, К.Ф. Черкашина та ¡ншг
Мета статт!. Недосконалють методики визначення до-статностi власного кагiталу, а також мехаызму зростання кагiталiзацií банювськоУ системи зменшуе iнтенсивнiсть фЬ нансування готреб економки та герешкоджае стiйкому роз-витку краУни, зокрема зростанню ГУ ВВП. Тому сьогодн ак-туальним е гитання збiльшення розмiру власного каггталу вгтчизняних банюв, що вимагае вiдговiдних науково-мето-дологiчних розробок.
Виклад основного матер!алу. Формуючи методику угравлЫня власним каггталом, необхiдно враховувати той факт, що банювсьюй установi власний кагiтал готрiбен на-самгеред для страхування ¡нтереав вкладникiв i кредиторiв. З цього твердження вигливае, що гершочергове гризначен-ня власного каггталу банку голягае у виконанн ним захисноУ функци. У зв'язку з цим гщкреслимо, що розмiр та достатнiсть власного кагiталу банювсько'У установи - це важливий фактор надмност УУ функцiонування та, у гевый мiрi, забезгечення здмснення фiнансово-економiчноí дiяльностi.
Cлiд також зазначити, що однозначного гщходу до розра-хунку гоказника адекватностi власного катталу не ¡снуе, а визначення достатнього його обсягу, необхiдного банку, за-лишаеться одним ¡з найактуальнiших гитань у теори банюв-ськоУ сграви. Тому гроведемо дослщження достатност влас-
© О.В. ЛИСЕНОК, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (176)/2016 63
ного капралу банювсько'У установи, проанал1зувавши думки та погляди р1зних вчених-економю^в щодо дано'У проблематики.
В енциклопеди банювсько'У справи УкраУни поняття «до-статнють капралу» трактують так: «це показник, що вщобра-жае наявнють капралу, достатнього для виконання банком сво'Ух функцм i покриття ризиюв, як виникають пщ час про-ведення банкiвських операцм» [1, с. 214]. Л.О. Примост-ка ототожнюе термiни «достатнiсть капггалу» i «адекватнiсть капiталу», вважаючи, що вони мютять «уявлення про банюв-ський капiтал як джерело покриття збитюв i вiдображають рiвень надмност та ризикованостi банку» [2, с. 88].
На думку Ыших авторiв, «достатнiсть капiталу вiдображаe загальну оцЫку надiйностi банку, обумовлюе залежнiсть мiж величиною капiталу та ризикованiстю дiяльностi банку» [3, с. 75]. Аналопчне по сутi тлумачення достатностi капггалу банку наводить О.В. Дзюблюк [4, с. 38].
Колектив роайських авторiв пщ керiвництвом А.М. Та-васieва зазначае, що «достатнiсть капгталу е узагальнюю-чою оцiнкою надмност банку, тобто банк буде вважатись надмним щодо його капiталу, якщо параметри останньо-го збiгаються iз розрахунковими нормативами достатностi, розробленими емтричним шляхом самим банком або регу-люючим органом» [5, с. 537]. Як видно, ц науковцi в основу визначення достатност капралу банку закладають рiвень надiйностi, який залежить вщ ризикованостi його фЫансо-во-економiчноy дiяльностi.
Таким чином, чгтким та логiчним е таке визначення достат-ностi капiталу банку: власний капрал банку е достатнiм, якщо «забезпечуе надiйнiсть, фiнансову стмюсть банку та дае можливiсть поглинути ризики i зберегти платоспроможнiсть у складый ситуацiУ. Банк, що вкладае кошти в бiльш ризи-ковi активи, повинен мати бiльший розмiр власного катта-лу, щоб у разi потреби поглинути вiдповiднi ризики. Осюльки рiзнi банки приймають на себе рiзнi за рiвнем ризики, до-статнiй для успiшноi' дiяльностi розмiр власного капiталу мае визначатися з огляду на ризикованють активних та позаба-лансових операцiй банку» [6, с. 276].
Отже, незважаючи на рiзноманiтнiсть точок зору та тдхо-дiв до визначення достатност капiталу, в цiлому науковцi та практики чтео визначають його змс i намагаються ефек-тивно реалiзовувати на практицi механiзми забезпечен-ня достатнього обсягу власного капiталу для стабтьного та динамiчного фiнансово-економiчного розвитку як окремо взятого банку, так i банювськоУ системи в цтому. З викла-деного вище стае очевидним, що достатнють банкiвського капралу визначае здатнiсть банювсько'У установи покривати збитки, що виникають у процес ГУ фiнансово-економiчноy дЬ яльностi, за рахунок власного капралу.
Слiд також зауважити, що «достатнють» власного капралу банку тiсно пов'язана з поняттям «каппалза^я», i у зв'язку з цим вiдмiтимо, що в економiчнiй лiтературi не наведено УУ однозначного тлумачення. У фiнансово-економiчному словнику за редак^ею А.Г. Завгороднього та Г.Л. Вознюка розглянуто сут-нють цього поняття з трьох точок зору: «Kапiталiзацiя - це:
- по-перше, перетворення доданоУ вартостi (нерозподте-ного прибутку) на капiтал;
- по-друге, процес формування фiктивного капралу у ви-глядi акцiй, облгафй та iнших цiнних паперiв;
- по-трете, процес реалiзацiУ майна пщприемства з метою збiльшення грошового капралу» [7, с. 250].
У фЫансовому словнику за редакцieю А.А. Благодарна, А.М. Лозовського i Б.А. Райзбера наведено таке тлумачення капiталiзацiУ:
«1) споаб розподiлу, використання прибутку, вщповщно до якого весь прибуток або його частина спрямовуеться на розвиток пщприемства, а не виплачуеться власникам;
2) споаб збтьшення статутного капiталу шляхом пере-розподту власного капiталу пiдприeмства» [8, с. 137].
Таким чином, поняття «капiталiзацiя» в основному розгля-даеться з трьох позицм:
- метод оцЫки вартостi майна пiдприeмства за розмiром прибутку, який воно приносить;
- спрямовування частини прибутку на збтьшення власного катталу банку (реЫвестування чистого прибутку);
- споаб збiльшення статутного капiталу.
Цiлком очевидно, що, по суп, капiталiзацiя е реальним процесом формування додатковоУ вартосл, що мае фiнан-сово-економiчну складову [9, с. 7]. Провщы вгтчизняы вченi НАН УкраУни вказують на необхщнють збiльшення уваги на-уков^в до ролi капiталiзацii' в банювсьюй системi та економi-цi нашоУ держави взагалi, виявлення УУ глибинноУ сутностi на основi чiткого розмежування реальних процеав створення i примноження новоУ вартостi. Такi вченi, як В.М. Геець i А.А. Гриценко, наголошують на тому, що «капiталiзацiя утворюе сутнiсть процесу ринковоУ трансформацп i пов'язана з пере-творенням юнуючих факторiв виробництва у капгтал, а потiм уже на цм основi знаходять свое мiсце процеси фЫансовоУ капiталiзацii'» [9, с. 8].
Отже, капiталiзацiя е багатофункцiональним показни-ком, який може використовуватись у системi управлiння фi-нансами банку для розв'язання завдань рiзноУ складносР та, вiдповiдно, впливати на його фiнансово-економiчну дi-яльнiсть. У зв'язку з цим зазначимо, що у розвинутих краУ-нах збтьшення капiталiзацii' банювських установ розгляда-еться в контексР зростання УхньоУ ринковоУ вартосР й тiсно пов'язуеться з рiвнем конкурентоспроможностi. Kрiм того, капiталiзацiя банюв е багаторiвневим процесом, який охо-плюе всю економiку, модифiкуeться на вщповщних рiвнях, реалiзуeться в рiзних сферах, ринках, формах i галузях фЬ нансово-економiчноy дiяльностi (рис. 1).
Звертаючись до дослщження достатностi капралу, слiд пiдкреслити, що достатнiй розмiр власного капiталу дозво-ляе залишатись банкам платоспроможними та продовжу-вати свою фiнансово-економiчну дiяльнiсть не дивлячись на можливi ризики непередбачуваних втрат та несприят-ливi ситуацii' на фЫансових ринках. Очевидно, що недостат-ньо капiталiзованi банки пiддаються значно бтыхлй ймовiр-ностi банкрутства у випадках попршення макроекономiчних або Ыших фiнансово-економiчних умов в ринковiй еконо-мiцi. Тому загальним критерieм при виршены питання про достатнiсть власного катталу банку е пiдтримання його ве-личини на такому рiвнi, який би забезпечував максималь-ний прибуток для акцiонерiв та високу лквщнють i фiнансову стiйкiсть банювсько'У установи.
Щодо цього В.С. Шапран зазначае, що «банкiвська система УкраУни мае сама виршити питання про рiвень достатнос-
64 Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 1 (176)/2016
Фшансово-екононична стратепя дшльносп банку
Р1вень кашташзаци
Забвзпечення виконання вимог НБУ до капггалу
Принципы
ч-
Фшансове забезпечення дшльносп банку
1нформацшне, оргашзацшне, аналггичне та нормативно-правове забезпечення
Рисунок 1. Вплив мехашзму каштал1зацм на визначення фшансово-економтно! стратеги д1яльност1 банку
т капггалу банюв для задоволення нагальних потреб ¡ потреб розвитку нацюнально'У економки» [10, с. 14]. Але сьогодн власний капрал вгтчизняних банюв регулюеться положення-ми та ¡нструкцтми Нацюнального банку Укра'Уни [НБУ], в яких достатнють власного кап¡талу розглядаеться з двох позицм:
1] ¡нституц¡йноí - кожен банк повинен мати визначену мЬ ымальну величину статутного та регулятивного капггалу;
2] сп¡вв¡дношення регулятивного капггалу до ризиюв банку.
Сутн¡сть ¡нституфйно'У норми достатност¡ власного капЬ
талу полягае в тому, що кожен банк, як юридична особа, що мае лщензю на зд¡йснення свое' фЫансово-економнно'У дЬ яльност¡, повинен мати мУмальну суму власного кап¡талу. Практичною реалвацюю дано'У норми у в^чизняый банюв-ськ¡й систем¡ е вимоги НБУ щодо розмр статутного та регулятивного катталю.
У зв'язку з цим слщ п¡дкреслити, що мУмальний розм¡р регулятивного кап¡талу банку [Н1] мае становити 120 млн. грн. [500 млн. грн. - з 11 липня 2024 року] ¡, як наслщок, не може бути меншим, ыж його статутний капрал [11].
Звертаючись до ¡сторп, можемо стверджувати, що за останн десятил¡ття п¡дходи до оц¡нки достатност власного кап¡талу банк¡вських установ на практик ¡стотно змЫюва-лись. Як показники достатност власного кап¡талу банюри та наглядов¡ органи багатьох кра'Ун тривалий час, майже до се-редини XX ст., використовували групу коефщентв на основ¡ в¡дношення власного капралу до загальних депозит¡в банку, основна суть яких базувалась на розгляд¡ власного капралу банку як засобу захисту коштю кл^нтю. У друг¡й половин¡
XX ст. погляди регулюючих орган¡в на достатнють власного кап¡талу банк¡в змЫилися, оск¡льки переважаючою стала думка, що потреба банювськоУ установи у власному кап¡тал¡ мае залежати не вщ обсяг¡в депозит¡в, а в¡д обсяпв 'УУ актив¡в, тобто, достатн¡сть власного капралу повинна вказувати на таю ймов^ы збитки, як¡ банк може понести без негативних наслщюв для ¡нтересв вкладник¡в ¡ кредитор¡в. Таким чином, власний капгтал почав розглядатись як джерело подолан-ня зниження реально' вартост банк¡вських актив¡в. З практично' точки зору це виглядае абсолютно лопчно, оск¡льки у випадках виникнення збитюв в¡д активних операцм, як¡ банк зд¡йснюe на власний розсуд та в¡д свого ¡меы, втрати мають покриватись, першою чергою за рахунок власного, а не за-лученого чи позиченого капралу.
Сл¡д зазначити, що сьогодн для оц¡нки достатност¡ власного капралу банку загальноприйнятою залишаеться вщо-ма формула, за якою регулятивний капрал банювсько'У установи стввщносять ¡з сумою У'' актив¡в, зважених за ступенем ризику. У зв'язку з цим пщкреслимо, що вперше операцт з¡ зважування банк¡вських актива за ступенем ризику була за-пропонована Федеральним резервним банком Нью-Йорку в 1952 роц¡. Починаючи з 60-х роюв минулого столгття ф¡нансово-економ¡чна д¡яльн¡сть банк¡в характеризувалася виходом на м^народы ринки та пщвищенням ризикованост¡ операц¡й, а нев¡дпов¡дн¡сть у правилах регулювання достат-ност¡ власного капгталу банк¡в р¡зних краГн призводила до серйозних непорозумЫь, пов'язаних ¡з захистом кошт¡в клЬ eнт¡в. Тому з метою забезпечення справедливих умов кон-
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (176)/2016 65
кypенцiï бaнкiвcькиx ycтaнoв нa cвiтoвoмy pинкy в 19BB po^ Бaзельcький кoмiтет пpийняв y^y пpo «Miжнapoдне збли-ження метoдiв вимipy i cтaндapтiв кaпiтaлy», згiднo з якoю влacний кaпiтaл бaнкy пoчaв пoдiлятиcь нa кaпiтaл пеpшoгo (ocнoвний] тa дpyгoгo piвня (дoдaткoвий) [1S, 13].
Oтже, величинa pегyлятивнoгo кaпiтaлy yкpaïнcькиx бaнкiв cклaдaeтьcя з ocнoвнoгo i дoдaткoвoгo кaпiтaлiв зa мiнycoм вiдвеpнениx кoштiв (цiннi пaпеpи й iнвеcтицiï] тa pегyлюeть-cя Haцioнaльним бaнкoм Укpaïни зa двoмa згaдaними вище acпектaми: iнcтитyцiйним - вcтaнoвлення мiнiмaльниx вимoг дo poзмipy pегyлятивнoгo кaпiтaлy (нopмaтив H1], тa в ac-пектi cпiввiднoшення pегyлятивнoгo кaпiтaлy i pизикiв бaнкy - нopмaтив aдеквaтнocтi pегyлятивнoгo кaпiтaлy (HS], нop-мaтив cпiввiднoшення ocнoвнoгo кaпiтaлy дo cyми зaгaльниx aктивiв тa пoзaбaлaнcoвиx зoбoв'язaнь, звaжениx нa вiдпo-вiднi кoефiцieнти кpедитнoгo pизикy (H3]. У тaблицi нaведе-нa динaмiкa нopмaтивниx знaчень дocтaтнocтi pегyлятивнo-no кaпiтaлy y вiтчизнянiй бaнкiвcькiй cиcтемi.
Як виднo з тaблицi, pегyлятивний кaпiтaл бaнкiвcькoï ^c-теми Укpaïни з кoжним poкoм зpocтaв дo SQ15 poкy, пpи-чoмy нaйбiльшi темпи зpocтaння cпocтеpiгaютьcя нa пoчaткy
SQQB poкy i cтaнoвлять 75,6S% пopiвнянo з SQQ7 poкoм, a нaйменшi - нa Q1.Q1.SQ13, лише Q,S5% пopiвнянo з SQ1S poкoм. A y SQ15 poцi aбcoлютнa cyмa pегyлятивнoгo кaпiтa-лу взaгaлi зменшилacя нa 16 QS7 млн. фн., aбo нa 7,BS%, i cтaнoвилa 1BB 949 млн. фн. Дocтaтнicть pегyлятивнo-гo кaпiтaлy бaнкiвcькиx ycтaнoв Укpaïни (нopмaтив HS] га-ливaeтьcя в межax 13,92-2Q,B3%, ™бто вiдпoвiдae вcтa-нoвленим нopмaтивним знaченням дaнoгo пoкaзникa. Cлiд тaкoж зaзнaчити, щo пopяд зi зpocтaнням pегyлятивнoгo га-пiтaлy бaнкiв, дo пoчaткy SQ15 poкy, пpocтежyeтьcя i пpoпo-pцiйне збiльшення cтaтyтнoгo кaпiтaлy фиа S], щo cвiдчить пpo зpocтaння cyми pегyлятивнoгo кaпiтaлy, в ocнoвнoмy, зa paxyнoк збiльшення cтaтyтнoгo ^п^лу. Bлacний rarn-тaл бaнкiв тaкoж мae тенденцiю дo зpocтaння, oкpiм дaниx нa Q1.Q1.SQ1Q тa нa Q1.Q1.SQ15, де зa pезyльтaтaми дiяль-нocтi y SQ14 poцi бaнкiвcькa cиcтемa Укpaïни мaлa знaчнi збитки нa зaгaльнy cyмy 5S 966 млн. фн., i^o, як нacлiдoк, пpизвелo дo зниження влacнoгo ^п^лу нa 44 576 млн. фн., aбo нa S3,14%, нa пoчaтoк SQ15 poкy.
Taким чинoм, нестмкий xapaктеp poзвиткy y^a^^rai екoнoмiки, пoв'язaний iз виcoким pизикoм втpaти бaнкiв-
Äинaмiкa нopмaтивниx знaчeнь дocтaтнocтi peгулятивнoгo кaпiтaлу бaнкiвcькoï cиcтeми Укpaïни*
Hopмaтив 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
H1, млн. фн. S6373 4114B 7SS65 1S3Q66 135BQS 16QB97 17B454 17B9Q9 SQ4976 1BB949
Tемп зpocтaння H1, % 45,QQ 56,QS 75,6S 7Q,3Q 1Q,35 1B,4B 1Q,91 Q,S5 14,57 -7,BS
HS, % (не < 1Q%] 14,95 14,19 13,9S 14,Q1 1B,QB SQ,B3 1B,9Q 1B,Q6 1B,S6 15,6Q
H3, % (не < 9%]; too SQQ9 не < 4%] 9,36 9,34 B,91 11,BS 13,91 14,57 14,96 14,B9 13,9B 11,SQ
* Cклaдeнo та poзpaxoвaнo на ornoâi даних [14].
250000
200000
150000
100000
50000
25,00%
20,00%
15,00%
10,00%
5,00%
0,00%
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Власний капрал, млн. фн. Регулятивний каштал, млн. грн. |Статугний капрал, млн. грн.
Pиcунoк 2. Пopiвняння кaпiтaлiв бaнкiвcькoï cиcтeми Укpaïни
Cклaдeнo та poзpaxoвaнo на ocнoвi [14, 15].
2015 -Н2, %
66 Формування ринкових вщносин в УкpaÏнi № 1 (176)/2016
ського доходу, а також висок темпи ¡нфляци' та знецЫен-ня нац¡ональноí грошово'У одиниф, що зб¡льшуe ном¡нальну ваpт¡сть активв ¡ пасив¡в банк¡в та водночас зменшуе ре-альну ваpт¡сть ix власного капггалу, об'ективно зумовлюють потребу реал^аци певних заxод¡в щодо збтьшення p¡вня ка-тталвацп в¡тчизняниx банювських установ.
Висновки
П¡дсумовуючи викладене вище, зазначимо, що зростання катталвацп банювсько' системи - головна передумова широкомасштабно' участ укра'нських банк¡в у соцвльно-еко-ном¡чному розвитку кра'ни. Пщвищення p¡вня кап¡тал¡зац¡í в¡тчизняниx банк¡в посилить i'x конкуpентоспpоможн¡сть на св¡товому фЫансовому ринку ¡ забезпечить стаб¡льн¡сть усю' економ¡ки Укра'Уни на шляxу до евроЫтеграцп.
Для виp¡шення питання про зростання капггалваци втиз-няно'У банювсько'У системи, насамперед, необx¡дно стимулю-вати приплив капгталв у банки за pаxунок активного залу-чення коштлв акц¡онеp¡в. Для цього потp¡бна бтьш прозора ф¡нансово-економ¡чна д¡яльн¡сть банк¡вськиx установ, слщ розкривати ¡нфоpмац¡ю про власниюв та отримувати вщпо-в¡дн¡ ¡нвестицмы рейтинги. Банк¡вським установам також не-обx¡дно залучати певну частину прибутку у власний кап¡тал.
Отже, необx¡дно створити ¡нвестиц¡йний меxан¡зм, за до-помогою якого сума власного капралу в¡тчизняниx банк¡в буде зростати та вщповщати потребам економ¡ки сьогодн¡ ¡ в майбутньому. Розв'язання ц¡eí проблеми можливе не лише за pаxунок прибутюв банк¡в та додатковиx внесюв акц¡онеp¡в, а й за умови дов^и сусп¡льства до укpаi'нськиx банюв як до над¡йниx гpошово-кpедитниx установ.
Список використаних джерел
1. Енциклопеди банювськоУ справи УкраУни / [редкол.: В.С. Стель-маx та ¡н.] - К.: Молодь, 1н Юре, 2001. - 680 с.
2. Примостка Л.О. Ф1нансовий менеджмент у банку: пщручник. - 2-ге вид., доп. i перероб. / Л.О. Примостка. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
3. Деятельность коммерческих банков: учеб. пособие / [Под ред. проф., д.е.н. А.В. Калтырина]. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2004.
- 384 с.
4. Дзюблюк О.В. Комерцмы банки в умовах переходу до ринкових вщносин / О.В. Дзюблюк. - Тернопть: «Тернопть», 1996. - 140 с.
5. Банковское дело: управление и технологии: учеб. пособ. для ВУЗов / [под ред. проф. А.М. Тавасиева]. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 863 с.
6. Шелудько В.М. ФЫансовий ринок / В.М. Шелудько. - К.: Зна-ння, 2002. - 535 с.
7. Загороднм А.Г. Фiнансово-економiчний словник / А.Г. Загоро-днй Г.Л. Вознюк. - Львiв: Вид-во Нац. ун-ту «Львiвська полтехнг ка», 2005. - 714 с.
8. Благодатин А.А. Финансовый словарь / А.А. Благодатин,
A.М. Лозовский, Б.А. Райзбер. - М.: ИНФРА-М, 2006. - IV, 378 с.
9. Kапiталiзацiя економ^и УкраУни / [За ред. акад. НАН Укра'Уни
B.М. Гейця, д-ра екон. наук А.А. Гриценка]. - К.: 1н-т екон. та прогно-зув., 2007. - 220 с.
10. Шапран В.С. Сюльки капталу сьогоды потрiбно вп"чизняним банкам? / В.С. Шапран // Фондовый рынок. - 2012. - №6. - С. 14-16.
11. Ыструк^я про порядок регулювання дiяльностi банюв в УкраУнк Постанова ПравлЫня НБУ вщ 28.08.2001 №368 [Електрон. ресурс]
- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
12. Thoraval P. Y. The Basel II framework: the role and implementation of Pillar 2 / P. Y. Thoraval // - Banque de France. Financial Stability Review. - December, 2006. - №9. - Р. 118-123.
1 3. Ткачук Н.М. Особливост визначення та оцЫки достатност банювського капталу / Н.М. Ткачук // Вюник УкраУнськоУ академп банювсько'У справи. - 2006. - №2. - C. 99-105.
14. Значення економiчних нормативiв по систвмГ банюв Укра'Уни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://bank.gov.ua
1 5. Основы показники дГяльност банюв Укра'Уни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://bank.gov.ua
ЮЛ. ТРУШ,
к.е.н., доцент, Нацональний ун/верситет харчових технологий,
АО. ГРИЦЕНКО,
студентка, Нацюнальний университет харчових технологй
Формування асортиментно! полггики на шдприсмств1
На сьогодн у розвитку втчизняно! економ 'жи все большого значення для виробникв набувае управл/ння асортиментом продукцН, яку випускае п'/дприемство, його яксть, глибина та насиченсть. Тому одним ¡з головних напрямв щяльност п'/дприемства е створення ефективно'1' асортиментноi полтики. Велике значення цей напрям вщграе в умовах, коли до товарного асортименту з боку споживача висуваються досить висок вимоги щодо цни, якост¡, дизайнерськоi упаковки, широти асортименту, а також реклами. Тож питання ефективного формування товарнойполтики е актуальним, адже са-ме товар е результатом д/яльност п'/дприемства, джерелом його прибутк/в та базою функцонування та розвитку.
Ключов1 слова: товарна полтика, товарна стратепя, тновацт, асортимент.
ЮЛ. ТРУШ,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий,
А.А. ГРИЦЕНКО,
студентка, Национальный университет пищевых технологий
Формирование ассортиментной политики на предприятии
На сегодня в развитии отечественной экономики все большее значение для производителей приобретает управление ассортиментом продукции, которую выпускает предприятие, его качество, глубина и насыщенность. Поэтому одним из главных направлений деятельности предприятия является создание эффективной ассортиментной политики. Большое значение это направление играет в условиях, когда к товарному ассортименту со стороны потребителя предъявляются достаточно высокие требования относительно цены, качества, дизайнерской упаковки, широты ассортимента, а также
© ЮЛ. ТРУШ, А.О. ГРИЦЕНКО, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (176)/2016 67
