CC BY
25
© 1Любарець С. Ф., 2Саранча С. М., 2Томашiвська Л. М. УДК: 616.314.1-053.2(477)
1Любарець С. Ф., 2Саранча С. М., 2Томаш'вська Л. М.
ОСОБЛИВОСТ1 ВАД ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У Д1ТЕЙ З Р1ЗНОЮ СОМАТИЧНОЮ ТА ЕНДОКРИННОЮ АТОЛОП6Ю -МЕШКАНЦ1В Р1ЗНИХ РЕГ1ОН1В УКРАТНИ
1Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. КиГв) 2Державний заклад «Дитячий спецiалiзований (спецiальний) санаторiй «Джерело»
МОЗ УкраГни (м.Трускавець)
slub@ukr.net
Робота е фрагментом виконання науково-до-слщно! роботи кафедри дитячо! терапевтично! стоматологи та профшактики стоматологiчних за-хворювань Нацiонального медичного унiверситету iменi О. О. Богомольця «Загальн чинники у форму-ваннi стоматологiчного здоров'я дтей та пiдлiткiв» (№ державно! реестраци 0113и001484).
Вступ. Проблема здоров'я матерi та дитини, як прiоритетна, на сьогодн включена Органiзацiею Об'еднаних Нацм в «Цiлi розвитку тисячолiття» [6]. Впродовж останых п'яти рокiв рiвнi захворюваностi i поширеностi хвороб дитячого населення Укра!ни, залишаються високими [6]. Враховуючи безумов-ний вплив на показники захворюваност та поши-реност хвороб факторiв довкiлля та репональних особливостей мешкання дитини, iнтерес становить розподт цих показникiв за репонами Укра!ни. Най-вищi показники захворюваност та поширеностi хвороб зареестрован в м. Киевi та Ки!всьюй областi [6,9].
В спектрi хвороб дтей хронiчнi захворювання ор-гаыв шлунково-кишкового тракту (ШКТ) посiдають друге мюце [4]. Так, в перюд 2000-2001 рокiв (за даними Бюлетеня МОЗ Укра!ни, Ки!в, 2001) понад 2,2 млн. дггей мали цю патологiю. Захворювання сечостатево! системи рееструються у дiтей вiком 7-14 рр. в 1,3-2,7 рази, а у дггей вком 15-17 рр. у 3,1-3,3 рази бтьше, ыж у дгтей вiком 0-6 рокiв [6]. В Укра!ы також вiдзначаеться зростання числа хворих на ендокринну патолопю, найбшьшу частку яко! складають цукровий дiабет (ЦД) та захворювання щитоподiбно! залози (ЩЗ) [5]. За даними МОЗ Укра!ни протягом 10 роюв (2000-2009 рр.) основним захворюванням у дiтей був дифузний еутирео!дний зоб, який разом з тирео!дитами та раком щитопо-дiбно! залози становили майже 50%.
Соматичне здоров'я дитини тюно пов'язане з !! стоматолопчним статусом. Данi лiтератури свщчать про високу розповсюдженiсть карiесу та захворю-вань тканин пародонту у дтей з рiзними соматични-ми та ендокринними захворюваннями [1,8,14], але практично вщсутня iнформацiя щодо поширеност вад твердих тканин зубiв у дитячих контингент з
вищевказаною патолопею - мешканц1в р1зних реп-он1в Укра1ни.
Вади розвитку твердих тканин зубiв у дiтeй ста-новлять piзноманiтну за клiнiчними проявами i по-ходженням групу захворювань [11]. Бтышюты i3 них вивчена недостатныо, що утруднюе 1х лiкування та особливо - профтактику, а також профтакти-ку 1х ускладнены. Найпоширеышим захворюванням твердих тканин зубiв нeкаpiозного генезу е гiпоплазiя eмалi [11]. Розповсюджeнiсты гiпоплазiI eмалi в европейсыких кра!нах ваpiюе вiд 2,5 до 40% [17,19]. За даними втизняних автоpiв, пошиpeнiсты гiпоплазiI eмалi постiйних зубiв знаходитыся в межах вщ 16,5 до 40%, вона сягае для тимчасових зубiв -11,9%; для ппоплази eмалi зубiв, ускладнено! каpiе-сом - 48,4%, а для ппоплази, що поеднуетыся з ка-piесом - 29,7%. Частше гiпоплазiю eмалi виявляюты у дтей, якi проживаюты в еколопчно несприятливих peгiонах, а також у дггей з соматичними захворюваннями [2,10]. Рiзновидом системно! ппоплази eмалi е молярно^зцева гiпомiнepалiзацiя eмалi (МРГ), критери дiагностики яко! було визначено у 2003 роц на сeмiнаpi Europian Academy of Paediatrac Dentistry (EAPD). Поширенюты МРГ в свт становиты 2,4-25% [20,21]. Розповсюджeнiсты МРГ в Укра!ы на сыогоднi не вивчаласы. Враховуючи все вищезазначене, ви-вчення уражены твердих тканин зубiв нeкаpiозного Генезу у дiтeй з piзною соматичною та ендокринною патолопею - мешкан^в piзних peгiонiв Укра!ни е ак-туалыним.
Мета досл1дження - пpоаналiзувати частоту вад твердих тканин зубiв на пiдставi комплексу анамнестичних та кгиычних ознак у дгтей з соматичною та ендокринною патолопею - мешкан^в piзних peгiонiв Укра!ни.
Об'ект i методи дослщження. Об'ект дослг дження - вади твердих тканин зубiв. Предмет до-слiджeння - клiнiчнi характеристики стану твердих тканин зубiв. Методи доогидження включали: 1) опи-тування патента або його батыкiв; 2) аналiз медич-но! документаци (ютори хвороби); 3) зовнiшнiй огляд обличчя; 4) обстеження скронево-нижныощелепно-го суглоба та жувалыних м'язiв; 5) обстеження рото-
во! порожнини. Обстеження дтей проводилось згщ-но з бiоетичними вимогами.
Проведено обстеження 294 дггей - мешкан^в п'яти регiонiв Укра1ни (^вычного, Пiвденного, Схщ-ного, Захiдного, Центрального), як перебували на санаторно-курортному л^ваны в Державному за-кладi «Дитячий спецiалiзований (спецiальний) сана-торiй «Джерело» МОЗ Укра1ни (м. Трускавець Львiв-сько! областi)*.
lнформацiю щодо анамнезу життя, загального стану здоров'я дитини отримували з юторм хвороб. Серед захворювань обстежених контингентiв прева-лювали хронiчнi захворювання ШКТ (дискiнезiя жов-човивiдних шляхiв, хронiчнi гастрити без загострен-ня), захворювання нирок (хроычний пieлонефрит без загострення), ендокринна патолопя (дифузне нетоксичне воло, тиреощити). При визначенн вад твердих тканин зубiв враховували форму, глибину, симетричнiсть змш. Оцiнку характеру некарiозних уражень зубiв здiйснювали згiдно з мiжнародною класифка^ею стоматологiчних хвороб (МКХ-С). Серед них, вщповщно до класифiкацiI МКХ-С, дiа-гностована патологiя твердих тканин зубiв, що вщ-носиться до груп: «Крапчат зуби» (К00.3), «Пору-шення формування зубiв» (К00.4), «Спадковi вади розвитку твердих тканин зубiв» (К00.5).
Для диферен^ально! дiагностики гiпоплазiI та карiесу використовували метод вiтального забарв-лення емалi (Аксамит Л. А., 1973) та метод трансг люмЫацп [17]. Клiнiчнi форми системно! ппоплази емалi описували згiдно з класифка^ею Федорова Ю. А. i спiвавторiв (1997). Ступенi молярно^зце-во! гiпомiнералiзацii емалi, як рiзновиду системно! ппоплази емал^ встановлено згiдно з рекоменда-цiями Jalevik B. et al., 2001; Calderara Р. et al., 2005. Визначення ступеня важкост флюорозу дiагносту-вали за класифкащею Muller I. J., рекомендованою ВООЗ (1975). Кгмычы прояви флюорозу реестру-вали вiдповiдно до класифiкацi! В. К. Патрикеева. Спадковi вади розвитку твердих тканин зубiв визна-чали вщповщно до класифкацм Witcop C. J. (1988), Shields E. D. et al. (1973).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення.
Вади твердих тканин зубiв дiагностованi у 120 дтей (40,82%).
Системну гiпоплазiю емал^ молярно-рiзцеву гiпомiнералiзацiю емалi, флюороз було виявлено у 104 дтей iз соматичною та ендокринною патолоп-ею. З них iз захворюваннями ШКТ - 73 особи: хроыч-н гастрити, хронiчнi гастродуоденiти без загострення - 21 дитина (20,2%), патолопя жовчовивщних шляхiв (дискiнезiя жовчовивщних шляхiв, хронiчний холецистит) - 52 дитини (50,0%) (табл. 1).
У 12 дтей з захворюваннями ендокринно! систе-ми (дифузне нетоксичне воло, еутиреоз - 9 (8,65%) дггей, тиреощит, еутиреоз - 3 особи (2,89%)), 9 (8,65%) дтей iз захворюваннями нирок (хронiчний пiелонефрит без загострення), 10 (9,61%) дтей з шшими захворюваннями також було дiагностовано вищезазначенi вади твердих тканин зубiв. В групу iнших захворювань були включенг цукровий дiабет, лiмфоаденопатiя, долiхосигма.
Гiпоплазiя емалi (К00.40) була встановлена у 62 (21,08%) обстежених з патолопею ШКТ та ендокринно! системи (табл. 2). У дтей обох груп було дiагностовано наступи кгмычы форми системно! гiпоплазi!: плямиста, ерозивна, борозенчаста, як виявлялись, вщповщно, в груп iз захворюваннями ШКТ у 65,46% (36 оЫб), 10,90% (6 оЫб), 1,81% (1 особа), в груп iз захворюваннями ендокринно! системи у 12,74% (7 оЫб), 5,45% (3 особи) та 3,64% (2 особи). Системна гiпоплазiя емалi зубiв була встановлена у 18,7% вщ загально! кiлькостi обстежених i характеризувалась ураженням груп зубiв, внутрiшньощелепна мiнералiзацiя яких вщбуваеться одночасно. Найчастiше виявлялось ураження перших постмних молярiв i рiзцiв верхньо! та нижньо! щелеп. Вщомо, що плямиста форма е кгмычним про-явом недостатньо! мiнералiзацi! емалi (ппомшералг зацi!). Плями округло! форми, бтого, рiдше жовтого кольору, локалiзувались на вестибулярнiй, оральнiй, жувальних поверхнях фронтально! та бiчно! груп зубiв. Межi плям були чiткi, з гладкою блискучою поверхнею. Деякi плями мали тьмяну i шорстку по-верхню, що ймовiрно, було наслщком порушення амелогенезу в перiод закшчення формування емалi.
Вади твердих тканин зу61в n=104
Захворювання ШКТ n=73 Захворювання ендокринноТ системи n=12 Захворювання нирок n=9 1нш1 захворювання n=10
Хронiчнi гастрити, гастродуоденiти (без загострення) Патолопя жовчовивщних шляхiв (дискiнезiя жовчовивiдних шляхiв, хронiчний холецистит) Дифузне нетоксичне воло (еутиреоз) Тиреощит (еутиреоз) Хронiчний пiелонефрит (без загострення)
n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%)
21 (20,20%) 52 (50%) 9 (8,65%) 3 (2,89%) 9 (8,65%) 10 (9,61%)
Таблиця 1.
Розподш соматичних та ендокринних захворювань серед д^ей з вадами твердих тканин 3y6iB ( системна гiпоплазiя емал^ молярно-рiзцева гiпомiнералiзацiя емалi, флюороз)
Таблиця 2.
Ктшчш форми та CTyneHi вираженостi ппоплазй емалi у д^ей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту та щитоподiбноY залози без загострення
Захворювання Ппоплаз1я емал1 n=62
Системна г1поплаз1я емал1 n=55 (88,70%) МРГ n=7 (11,29%)
КлМчш форми Ступен1 вираженост
Плямиста Ерозивна Борозенчаста Зм1шана Слабкий Середн1й Важкий
n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%)
Захворювання шлунко-во-кишкового тракту n=50 36 (65,46%) 6 (10,90%) 1 (1,81%) 3 (42,86%) 3 (42,86%) 1 (14,28%)
Захворювання щитоподiбноí залози n=12 7 (12,74%) 3 (5,45%) 2 (3,64%)
На час огляду змiненим був ттьки поверхневий шар. Товщина емалi в дiлянцi плям була не змЫена, тем-пературнi подразники не спричиняли больових вщ-чуттiв.
Вщомо, що ерозивна (чашеподiбна форма) свщ-чить про недостатнiй розвиток емалi (ппоматура-цiю). Чашеподiбнi заглиблення в емалi у обстежених дiтей мали округлу або овальну форму, рiзний дiа-метр i глибину. Ерози розташовувались на одноiмен-них зубах i мали однаковий розмiр i форму. На днi заглиблень емаль була стоншена, крiзь не! просвг чував дентин жовтого кольору, iнодi спостерiгалась аплазiя в дiлянцi дна ерозп. Емаль в дiлянках ппо-плазi! була щiльною i гладкою. Борозенчаста форма у дтей з ппоплазieю емалi характеризувалась наяв-нютю однie! або декiлькох борозен на вестибулярнм поверхнi зубiв, що були розмщеы паралельно до рiзцевого краю або оклюзмно! поверхнi. Борозни чергувались з незмiненими тканинами зуба, що вг дображало перiодичнiсть дi! несприятливих чинни-кiв на органiзм дитини. Характерним було виявлен-ня симетричност ураження одноiменних зубiв.
Слiд вщзначити, що у дiтей з захворюваннями ШКТ була виявлена МРГ (11,29%) (табл. 2), яка проявлялась несиметричним ураженням рiзного ступе-ня тяжкост рiзцiв i перших молярiв при вiдсутностi видимих причин порушення розвитку цих зубiв. На сьогоды, з урахуванням вiдсутностi визначення да-ного патологiчного стану в МКХ-С, МРГ вiдносять до рiзновиду ппоплазй емалi.
У обстежених дiтей з МРГ (2,38% вщ загально! юлькост обстежених) встановлено три ступенi !! ви-раженостi. Слабкий ступiнь вираженост було дiа-гностовано у 42,86% обстежених (3 особи). Плями були чтео окреслеы, локалiзувались на поверхнях молярiв у дiлянках, що не мали жувального наванта-ження. У дггей були вiдсутнi скарги на пперестезт емалi. На тлi гiпомiнералiзовано! емалi карieс не ви-являвся. Ураження рiзцiв було мiнiмальним i проявлялось плямами на окремих зубах. Середнм ступiнь вираженостi МРГ був дiагностований у 42,86% ви-падкiв (3 особи). Виявлялась обмежена плямистють на оклюзiйнiй або рiзцевiй поверхнi зубiв без де-
струкци емалi. В деяких дiлянках гiпомiнералiзова-но! емалi мало мiсце карюзне ураження. Дiти скар-жились на слабко виражену пперестезю. Естетична незадоволенють дiтей практично не турбувала. Важ-кий ступiнь вираженостi МРГ було виявлено у 1-! дитини (14,28%). Виявлялась вогнищева деструкцiя в дтянках гiпомiнералiзовано! емалi уражених зубiв у поeднаннi з гiперестезieю. Дитина скаржилась на естетичну незадоволенють.
У 4 дтей (1,36%) була дiагностована мюцева п-поплазiя, яка локалiзувалась на малих кутнiх зубах верхньо! та нижньо! щелеп, а також на постмних рiз-цях. Легка форма патологи характеризувалась наяв-нютю плям бiлого або жовтого кольору поблизу рiз-цевого краю або на горбках. Зуб Тернера (К00.46), який вщноситься до важчих рiзновидiв мюцево! п-поплазп емалi i характеризуеться не тiльки змiнами кольору, але й форми зуба та структури твердих тканин, було дiагностовано у 2-х дтей (0,68%).
У 8 обстежених дтей (2,72%) було встановлено дилацера^ю (трiщину емал^ (К00.44).
Ендемiчна (флюорозна) крапчатiсть емалi (флюороз зубiв) (К00.30) виявлена нами у мешкан^в ен-демiчних (з пiдвищеним вмiстом фтору у водО реп-онiв Укра!ни (з центрального регюну - Полтавська область, з твденного регiону - Одеська область). Флюороз встановлено у дтей, мешкан^в ендемiч-них по вмюту фтору в питнiй водi райоыв, з захворюваннями ШКТ (23 дитини) та нирок (9 дтей) i не ви-являвся у дггей з ендокринною патологiею (табл. 3). У дгтей з захворюваннями ШКТ переважали I-III сту-пен важкостi флюорозу: I - 6 обстежених (18,75%), II - 11 оЫб (34,38%), III - 6 дгтей (18,75%). В групi дгтей iз захворюваннями нирок визначався II-IV сту-пенi флюорозу, !х розподт був наступним: II - 1 дитина (3,12%), III - 4 (12,5%), IV - 4 (12,5%). Тяжкого (V) ступеню ураження виявлено не було.
Кл^чы прояви флюорозу були представлен дисплазiею та гiпоплазiею твердих тканин зубiв. Дисплазiя у обстежених дгтей з флюорозом була представлена штриховою, плямистою та крейдо-подiбно-крапчастою формами. При патологи ШКТ штрихова форма була дiагностована у 19 дiтей
Таблиця 3.
Ступеш важкостi та клiнiчнi форми флюорозу у д^ей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту та нирок без загострення
Захворювання Флюороз n=32
Ступен1 важкост1 флюорозу Кл1н1чн1 форми флюорозу
Дисплаз1я, n=31 Ппоплаз1я, n=1
I (сумн1вний флюороз) II (дуже слабкий флюороз) III (слабкий флюороз) IV (пом1рний флюороз) V (тяжке ура-ження) штрихова плямиста крейдо-под1бно-крапчаста ерозивна деструктивна
n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%) n, (%)
Захворювання шлунково-киш-кового тракту n=23 6 (18,75%) 11 (34,38%) 6 (18,75%) 19 (59,38%) 4 (12,5%)
Захворювання нирок n=9 1 (3,12%) 4 (12,5%) 4 (12,5%) 1 (3,12%) 5 (15,63%) 2 (6,25%) 1 (3,1%)
(59,38%), плямиста - у 4 (12,5%). При захворю-ваннях нирок штрихова, плямиста, крейдопо-дiбно-крапчаста форми виявлялись, вiдповiдно, в 1 випадку (3,12%), 5-ти (15,63%) та 2-х (6,25%). Штрихова форма характеризувалась наявнютю невеликих крейдоподiбних смужок-штрихiв, розташо-ваних в пщповерхневому шарi емалi. Цi змiни були непомггы, виявлялись за умови висушування емалi, були розташованi найчастiше на вестибулярнм по-верхнi рiзцiв верхньо! i нижньо! щелеп. Плямиста форма була представлена крейдоподiбними пляма-ми, як чергувались з дiлянками неуражено! емалi та були розташованi на вЫх поверхнях коронок зубiв. Емаль зуба при крейдоподiбно-крапчастiй формi дисплази мала матовий вiдтiнок, на xni II були добре видимi пгментован плями. Гiпоплазiя була виявле-на у одые! дитини (3,12%) з захворюванням нирок i була представлена ерозивною формою: на тлi ви-ражено! пiгментацiI емалi спостерiгались дефекти рiзноI форми - ерози, на яких емаль була вщсутня; дiагностовано помiтне стирання емалi та дентину.
Спадковi вади розвитку встановленi у 0,68% об-стежених i представлен незавершеним амелоге-незом (К00.50). У одые! дитини дiагностовано тип I (спадкова гiпоплазiя емалi, пов'язана з порушенням формування II матриксу), у друго! дитини - тип III (ri-покальцифiкацiя емалi). При тип I (крапкова (ямоч-кова) гiпоплазiя з аутосомно-домiнантним типом успадкування), емаль мала нормальну товщину, була твердою, не змшеного кольору. На поверхн емалi (бiльше вестибулярно!) були виявлен крапковi дефекти, розташованi рядами або стовпчиками. При тип III (ппокальцифка^я з аутосомно-домшантним типом успадкування), характерним був жовтий колiр емалi з матовими дтянками. Товщина емалi була не змЫена.
Отриманi данi свщчать про значну розповсю-дженiсть вад твердих тканин зубiв у дтей (40,82%) i спiвпадають з показниками поширеност некарюз-
них уражень зубiв у дiтей, якi проживають в рiвниннiй зонi Укра1ни (48,95%) [2], i майже в 1,5 рази переви-щують цей показник порiвняно з дiтьми, якi мешка-ють в умовах йодного дефiциту в Прикарпатському репон (27,5%) [3].
Вщомо, що системна гiпоплазiя емалi прева-люе серед вад твердих тканин зубiв, частота II зна-ходиться в межах вщ 16% (територп з пiдвищеним природнiм радiацiйним фоном) до 32,46% (територп з хiмiчним антропогенним забрудненням) [2], що совпадав з нашими результатами (18,7% вщ загально! кiлькостi обстежених дтей). Дещо нижчi показники щодо розповсюдженост системно! п-поплазii емалi дiагностованi у дiтей з ендемiчним зобом (15,5%) [3]. Вщомо, що розвиток ппоплази пов'язаний з недостатньою або уповтьненою функ-цieю амелобластiв, що може бути наслщком впливу захворювань, перенесених дитиною протягом перших роюв життя, вживанням антибiотикiв чи шших лiкарських засобiв, тощо.
Нами не виявлено даних щодо поширеност МРГ серед дтей Укра!ни. Наши попереднi дослiдження [12,13] свiдчать, що МРГ мала мюце у 4,6% обстежених з соматичною та ендокринною патологieю -пацieнтiв ДУ «Нацюнальний науковий центр радiа-цмно! медицини» НАМН Укра!ни та у 4% учыв лiцею «Унiверсум» м. Киева. Ц результати вiдповiдають даним обстеження дтей, якi знаходились на л^ван-нi в Державному закладi «Дитячий спецiалiзований (спецiальний) санаторiй «Джерело» МОЗ Укра!ни -у яких МРГ визначалась на рiвнi 2,38%. За даними бторуських вчених щодо обстеження 104 молод-ших школярiв м. Мiнська, середнiй вiк яких становив 8 роюв, МРГ була дiагностована у 18,3% [16].
Флюороз виникае в перюд амелогенезу внаслг док надмiрного надходження в оргаызм плода або дитини води з пщвищеним вмiстом фтору. Нашi дан спiвпадають з даними лiтератури, щодо наявност флюорозу у мешканцiв ендемiчних районiв Укра!-
ни. Згщно з лiтературними джерелами, в Арцизь-кому i Тарутинському районах Одесько! областi, де вмют фтору в питнiй водi пщвищений (1,92 мг/л i 1,84 мг/л, вщповщно), дiагностовано високу розповсюдженють флюорозу зубiв - близько 80% [18]. Превалювання дуже слабко! та слабко! форм флюорозу виявлено у дтей м. Полтави, слабко! та по-мiрно! форм - у дитячих контингент с. Шишаки Полтавсько! областi [7]. Згiдно з даними лггера-тури встановлений кореляцмний зв'язок мiж над-лишковим вмютом фтору в питнiй водi i розвитком флюорозу зубiв та захворюваннями органiв трав-лення i сечостатево! системи у дiтей [15]. Серед об-стежених нами дiтей з захворюваннями ШКТ мали мiсце 1-111 ступен флюорозу, частота яких вщповщно становила 18,75%, 34,38% та 18,75%. У дитячих контингент з захворюваннями нирок дiагностова-но II-IV ступен флюорозу, вщсоток яких становив 3,12%, 12,5%, 12,5%, вщповщно.
Висновки
1. Обстеження дггей - мешкан^в рiзних регю-нiв Укра!ни показало, що вади твердих тканин зубiв превалювали у дiтей з захворюваннями ШКТ, нирок, ендокринною патолопею. Гiпоплазiя емалi мала мiсце у обстежених з патолопею ШКТ та ендокрин-но! системи. МРГ дiагностувалась лише у дггей з патолопею ШКТ Флюороз зубiв встановлено у дтей з захворюваннями ШКТ та нирок i не виявлено у дтей з ендокринною патолопею.
2. У дтей з патолопею ШКТ та щитоподiбно! за-лози дiагностовано плямисту, ерозивну, борозен-
часту форми системно! ппоплазп емалi, якi стано-вили, вiдповiдно, в групi iз захворюваннями ШКТ 65,46%, 10,90%, 1,81%, в груп iз захворюваннями ендокринно! системи - 12,74%, 5,45%, 3,64%.
3. МРГ становила 11,29% в структурi ппоплазп емалi i виявлялась лише у дтей з патолопею ШКТ Слабкий ступшь вираженостi було дiагностовано у 42,86%, середнiй ступшь вираженост - у 42,86%, важкий ступшь вираженост - у 14,28% випадюв.
4. У дiтей iз захворюваннями ШКТ переважали I-III ступен важкостi флюорозу, частота яких в об-стеженiй групi встановлено, вщповщно, у 18,75%, 34,38% та 18,75%. У дгтей iз захворюваннями нирок визначались II - IV ступен флюорозу, з вщповщною частотою 3,12%, 12,5% та 12,5%. Серед клиычних форм флюорозу при патологи ШКТ виявлялись лише штрихова (59,38%) та плямиста (12,5%) форми. При захворюваннях нирок виявлялись штрихова, плямиста, крейдоподiбно-крапчаста та ерозив-на форми з вщповщною частотою 3,12%, 15,63%, 6,25% та 3,12%.
5. Дiти з вадами твердих тканин зубiв на тл сома-тично! та ендокринно! патологи потребують диспансерного нагляду стоматолога та проведення курсу л^вально-профтактичних заходiв з метою запобг гання ускладнень.
Перспективи подальших дослщжень. Роз-робка та впровадження комплексу л^вально-про-фiлактичних заходiв у дiтей з вадами твердих тканин зубiв на тлi соматично! та ендокринно! патологi!.
Лiтература
1. Бщенко Н. В. Особливост1 клЫки, проф1лактики та л1кування кар1есу I пнпвгту у д1тей з дифузним еутиреощним волом: Автореф. дис... канд. мед. наук: (14.01.22) / Н. В. Бщенко. - МОЗУ; НМУ 1мен1 О. О. Богомольця. - К., 1997. - 18 с.
2. Бшоус I. В. Чинники ризику розвитку та шляхи профшактики системно! ппоплазп емал1 зуб1в у д1тей: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.21 "Стоматолопя" / I. В. Бшоус. - 1вано-Франк1вськ, 2004. - 21 с.
3. Воляк Л. М. Профшактики та л1кування системно! ппоплазп емал1 постшних зуб1в у д1тей з ендем1чним зобом: автореферат дис. канд. мед. наук : 14.01.22 / Л. М. Воляк. - Одеса. - 2013. - 20 с.
4. Гастродуоденальная патология у детей: проблемы и перспективы [Электронный ресурс] / Ю. В. Белоусов. - Режим доступа: http://www.gastroscan.ru/literature/authors/1934.
5. Динамка захворюваност1 на патолопю щитопод1бно! залози в УкраУш [Електронний ресурс] / В. I. Кравченко, С. В. Постол. - Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/17759.
6. Дуд1на О. О. Ситуацмний анал1з стану здоров'я дитячого населення / О. О. Дуд1на, А. В. Терещенко // Вюник соц1ально! ппени та оргашзацп охорони здоров'я Украши. - 2014. - № 2 (60). - С. 49-57.
7. Каськова Л. Ф. Показники гомеостазу порожнини рота у дггей 1з флюорозом регюшв 1з р1зним умютом фтору в питшй вод1 / Л. Ф. Каськова, Н. А. Моргун, Л. I. Амосова, С. Ч. Новкова, I. Л. Маковка // Вюник проблем бюлогп I медицини -2014. - Вип. 3, том 2 (111). - С. 358-360.
8. Кл1тинська О. В. Особливост1 стоматолопчного статусу дггей 1з хрошчною гастродуоденальною патолопею (огляд лггератури) / О. В. Кл1тинська, Ю. О. Мочалов, Н. В. Пупена // Проблеми кл1шчно! пед1атрм. Науково-практичний журнал для пед1атр1в та л1кар1в загально! практики - с1мейно! медицини. - 2014. - № 1 (23). С. 53-59.
9. Косенко К. Н. Уровень и структура стоматологической заболеваемости у детей г. Киева / К. Н. Косенко, О. В. Деньга, Л. А. Хоменко, В. С. Иванов // Вюник стоматологи. - 2004. - № 4. - С. 79-83.
10. Кршь I. А. Поширенють системно! ппоплазп емал1 у школяр1в м. !вано-Франювська / I. А. Кршь, М. М. Рожко // Гал. лкар. вюник. - 2011. - Т. 18, № 2. - С. 53-55.
11. Леус П. А. Некариозные болезни твердых тканей зубов: учеб-метод. пособие / П. А. Леус. - Минск : БГМУ, 2008. - 56 с.
12. Любарець С. Ф. Розповсюдженють вад твердих тканин зуб1в у д1тей, яю мають статус постраждалих вщ наслщюв аварИ на ЧАЕС / С. Ф. Любарець // Сучасш аспекти вмськово! стоматологи. Зб1рник наукових праць. Випуск II. - 2013. - Ки!в. -С. 100 - 103.
13. Любарець С. Ф. Розповсюдженють вад твердих тканин зуб1в у дггей м. Киева / С. Ф. Любарець, О. Ф. Кабиш, В. М. Колба-синська // Вюник проблем бюлоги I медицини. - 2013. - Вип. 3, том 2 (103). - С. 324 - 326.
14. Маковка I. Л. Стан оргашв ротово! порожнини та його корекц1я у дггей з хрошчними гастродуодештами: автореф. дис. канд. мед. наук / I. Л. Маковка. - Полтава .- 2001.- 18 с.
15. Новиков Ю. Н. Гигиеническая оценка Московского артезианского бассейна и влияние водного фактора на здоровье населения / Ю. Н. Новиков, М. М. Сайфутдинов, Л. А. Денисов // Вестник СПГМА им. И. И. Мечникова. - 2001. - № 1 (2). -С. 61-65.
16. Садовская Е. Н. Молярно-резцовая гипоминерализация в группе младших школьников г Минска / Е. Н. Садовская // Актуальные проблемы современной медицины. Материалы Международной научной конференции студентов и молодых ученых, в двух частях. Часть 1. - 2007. - Минск. - С. 489-490.
17. Терапевтична стоматолопя дитячого вку. Карieс зубiв та його ускладнення / За редакщею професора Л. О. Хоменко. -КиУв: Книга плюс, 2014. - 432 с.
18. Тригуб В. I. Вмют фтору в питних водах Одещини та його вплив на захворюванють населення карieсом i флюорозом зубiв [Електронний ресурс] / В. I. Тригуб. - Режим доступу: http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/2752/1/71-78.
19. Федоров Ю. А. Некоторые особенности распространенности и клинического проявления некариозных поражений зубов, развившихся в период их формирования (до прорезывания) / Ю. А. Федоров, И. А. Киброцашвили // Стоматология детского возраста и профилактика. - СПб., - 2007. - № 1 - С. 47-52.
20. Lygidakis N. A. Molar-incisor-hypomineralisation (MIH). A retrospective clinical study in Greek children. II. Possible medical aetiological factors / N. A Lygidakis, G. Dimou, D. Marinou // Eur. Arch. Paediatr. Dent. - 2008. - № 9. - Р. 207-217.
21. Weerheijm K. L. Molar incisor hypomineralisation (MIH): clinical presentation, aetiology and management / K. L. Weerheijm // Dent. Update. - 2004. - № 31. - P. 9-12.
УДК 616.314.1-053.2(477)
ОСОБЛИВОСТ1 ВАД ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У Д1ТЕЙ З Р1ЗНОЮ СОМАТИЧНОЮ ТА ЕНДОКРИН-НОЮ ПАТОЛОПеЮ - МЕШКАНЦ1В Р1ЗНИХ РЕГ1ОН1В УКРАШИ
Любарець С. Ф., Саранча С. М., Томашiвська Л. М.
Резюме. Стаття присвячена вивченню особливостей уражень твердих тканин 3y6iB некарюзного ^ене-зу у дтей з рiзною соматичною та ендокринною патолопею - мешкан^в рiзних репоыв Украши. Проведено обстеження 294 дтей - мешкан^в п'яти репоыв Укра1ни (Пвычного, ^вденного, Схiдного, Захщного, Центрального), якi перебували на санаторно-курортному лкуванн в Державному закладi «Дитячий спеща-лiзований (спецiальний) санаторiй «Джерело» МОЗ Укра1ни (м. Трускавець ЛьвiвськоI областi). Обстеження дiтей - мешкан^в рiзних регiонiв Укра1ни показало, що вади твердих тканин зубiв превалювали у дiтей з за-хворюваннями шлунково-кишкового тракту, нирок, ендокринною патолопею. Гiпоплазiя емалi мала мiсце у обстежених з патолопею шлунково-кишкового тракту та ендокринно! системи. МРГ дiагностувалась лише у дггей з патолопею ШКТ. Флюороз зубiв встановлено у дггей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту та нирок i не виявлявся у дтей з ендокринною патолопею.
Ключовi слова: дiти, вади твердих тканин зубiв, соматична патологiя, ендокринна патолопя.
УДК 616.314.1-053.2(477)
ОСОБЕННОСТИ ПОРОКОВ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ С РАЗНОЙ СОМАТИЧЕСКОЙ И ЭНДОКРИННОЙ ПАТОЛОГИЕЙ - ЖИТЕЛЕЙ РАЗНЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ
Любарец С. Ф., Саранча С. Н., Томашивська Л. М.
Резюме. Статья посвящена изучению особенностей пороков твердых тканей зубов некариозного происхождения у детей с разной соматической и эндокринной патологией - жителей разных регионов Украины. Проведено обследование 294 детей - жителей пяти регионов Украины (Северного, Южного, Восточного, Западного, Центрального), которые находились на санаторно-курортном лечении в Государственном учреждении «Детский специализированный (специальный) санаторий «Джерело» МОЗ Украины (г. Труска-вец Львовськой области). Обследование детей - жителей разных регионов Украины показало, что пороки твердых тканей зубов преобладали у детей с заболеваниями желудочно-кишечного тракта, почек, эндокринной патологией. Гипоплазия эмали имела место у обследованных с патологией ЖКТ и эндокринной системы. Молярно-резцовая гипоминерализация эмали установлена у детей только с заболеваниями ЖКТ Флюороз зубов имел место у детей с заболеваниями ЖКТ и почек и не был выявлен у детей с эндокринной патологией.
Ключевые слова: дети, пороки твердых тканей зубов, соматическая патология, эндокринная патология.
UDC 616.314.1-053.2(477)
PECULIARITIES OF HARD DENTAL TISSUE LESIONS IN CHILDREN WITH VARIOUS SOMATIC AND ENDOCRINE PATHOLOGIES WHO LIVE IN DIFFERENT REGIONS OF UKRAINE
Liubarets S. F., Sarancha S. M., Tomashyvska L. M.
Abstract. The article is dedicated to the study of noncarious hard dental tissue lesions in children with various somatic and endocrine pathologies, living in different regions of Ukraine. The authors have examined 294 children living in 5 regions of Ukraine (the northern region, southern region, eastern region, western region and the central one), who were being treated in the state establishment "Children specialized sanatorium "Dzherelo" of Ministry of Healthcare of Ukraine (Truskavets, Lviv region).
The hard dental tissue lesions were diagnosed in 120 children (40,82%). The estimation of noncarious dental lesions was performed due to the international stomatological diseases classification (ISDC). According to this
classification the following lesions were detected: the "Mottled teeth" group (К00.3), "Diseases of dentogenesis" (К00.4), "Congenital diseases of heard dental tissue development" (К00.5).
Examination of children living in various regions of Ukraine showed that the hard dental lesions prevailed in children with diseases of gastrointestinal tract, kidneys, endocrine diseases, etc.
The enamel hypoplasia was detected in children with gastrointestinal and endocrine pathologies.
Molar-incisor enamel hypomineralization was diagnosed only in children with affected gastrointestinal tract.
Dental fluorosis was diagnosed in children living in endemic regions, who were also diagnosed with gastrointestinal diseases, kidney diseases, and it was absent in children with endocrine pathologies.
The children with affected gastrointestinal tract and endocrine system were diagnosed with spotted, erosive and sulcus systemic enamel hypoplasia, which were represented appropriately as 65,46%, 10,90%, 1,81% in the group with gastrointestinal diseases, and 12,74%, 5,45%, 3,64% in the group with endocrine diseases.
The molar-incisor enamel hypomineralization made 11,29% from the enamel hypoplasia and it was detected just in children with pathological gastrointestinal tract. Slight severity of the disease was diagnosed in 42,86%, moderate severity in 42,86%, severe expression characterized 14,28%.
The children with gastrointestinal diseases were predominantly diagnosed with the 1st-3rd degrees of fluorosis, the morbidity of which in the examined group made up appropriately 18,75%, 34,38% and 18,75%. The children with kidney diseases were diagnosed with the 2nd- 4th fluorosis degrees, appropriately with the following morbidity figures: 3,12%, 12,5% and 12,5%. Gastrointestinal pathologies were characterized by only dashed (59,38%) and mottled(12,5%) forms. Kidney diseases were characterized by the dashed, mottled, chalk-mottled and erosive forms, which made up 3,12%, 15,63%, 6,25% and 3,12% appropriately.
2,72% of the examined children were diagnosed with dilacerations (enamel cracks) (К00.44).
1,36% (4 children) were diagnosed with the local enamel hypoplasia. 2 children (0,68%) were diagnosed with the Turner tooth (К00.46).
The congenital developmental defects were diagnosed in 0,68% of the examined children, represented by incomplete amelogenesis (К00.50).
Keywords: children, hard dental tissues lesions, somatic pathology, endocrine pathology.
*Висловлюемо подяку ствробггникам за допомогу у проведены обстеження дггей.
Рецензент - проф. Бщенко Н. В.
Стаття надшшла 03.11.2015 року
