CC BY
20
Therefore a study of dental status of preschool children with pathology of MSS is an actual task for modern dental science with next development of the special preventive methods, which can contribute to the improvement of dental status and warning of development of new carious lesions.
To find out the prevalence, intensity and Significant Index of Caries (SIC) in children 3-6 years-old with disorders of the musculoskeletal system.
For the study of state of hard tissues of temporary teeth in children with pathology of MSS 477 children at the age 3-6 years, among them 357 children with pathology of MSS and 120 somatically health children (comparison group) were examined.
On the basis of conducted studies it is established that prevalence of caries of temporary teeth among children with pathology of MSS on average is 87.40±1.79% at the intensity of kp 6.12±0.16 tooth on the one child. In the comparison group caries found only in 60.83±4.45% of children at the intensity of kp 3.98±0.34 tooth (p<0.001), that was significantly less than in children with pathology of MSS. The analysis of prevalence and intensity of caries of temporary teeth depending on character of defeats of MSS has revealed certain features. Thus, the high value of prevalence observed in children with combined pathology and was, on average, 94.57±1.1% compared to children with flat feet (81.36±2.58% (p<0.001)) and a posture (85.45±3.26% (p<0.01)) respectively. The estimation of intensity of caries depending on character of pathology found slightly higher indicators in children with combined pathology (kp=6.47±0.35 tooth) relatively to children with violation of posture (kp=6.03±0.28 tooth (p>0.05)) and flat feet (kp=5.87±0.31 tooth (p>0.05)) respectively. Significant Index of Caries (SIC) has identified groups of children with the highest risk of caries. In children with MSS it was 10.65±0.15 tooth and significantly higher relatively to children of the comparison group (7.20±0.44 tooth (p<0.001). It was conducted a detailed analysis of SIC index considering pathology of the musculoskeletal system. Found that with age in children with pathology of MSS increase Significant Index of Caries. The most pronounced (more than in 2 times) it is in children with combined pathology - on average from 6.04±0.40 tooth to 13.38±0.33 tooth (p<0.001). In children with flat feet and violation of posture SIC index increases with age only in 1.5 times.
The obtained results induce to further studies and development of the effective methods of prevention of dental caries at this category of children.
Keywords: caries, temporary teeth, pathology of musculoskeletal system.
Рецензент — проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
УДК: 616.311.2/.3-002-007.17-022.7-078:579 1Копчак О. В., 2Вол'1нська Т. Б.
М1КРОБ1ОЦЕНОЗ ПАРОДОНТАЛЬНИХ КАРМАН1В
ПРИ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОМУ ПАРОДОНТИТ1
Институт стоматологи, НМАПО iMeHi П.Л. Шупика (м. КиГв) 2Клш1ка ДубновоГ (м. КиГв)
Дана робота е фрагментом НДР «Патогенетичне обфунтування нових пiдходiв до лкування генерал^ зованих захворювань пародонту у пащенпв з ендо-телiальною дисфунк^ею при кардюваскулярнм патологи», № державно! реестрацп 011611002487.
Вступ. До^дження останых роюв дозволили суттево поглибити уявлення про мехаызми виник-нення i прогресування хроычних запальних i запаль-но-дистрофiчних захворювань пародонту, серед яких найбтыше значення мае генералiзований па-родонтит (ГП), який вражае 95-98% населення та е основною причиною втрати зубiв у дорослих оЫб [1,6,7].
Було встановлено, що важливим чинником, який визначае прогресування ГП i недостатню ефектив-нють традицмних пiдходiв до його л^вання е по-рушення iмунного балансу тканин пародонту, та запуск аугамунних реакцм, що зумовлюють руй-нування власних структур оргаызму людини (про-гресуюче руйнування сполучно! тканини пародонту, альвеолярно! кютки тощо). Згщно сучасних уявлень основним тригером цих аутоiмунних реакцм можуть
бути бтки теплового шоку, що видтяються мiкро-оргаызмами та зруйнованими тканинами пародонту [2,4,5,8].
З огляду на це було б доцтьно дослщити змЫи мiкробiоцинозу пародонтального карману в пащен-^в з генералiзованим пародонтитом та встановити ктьюсний та яюсний склад аеробно! та факультатив-но-анаеробно! мiкрофлори бютопу пародонтальних кармаыв, яка здатна продукувати бтки теплового шоку.
Мета дослщження. Вивчити мiкробiоциноз пародонтальних кармаыв в пащен^в з генералiзова-ним пародонтитом.
Об'ект i методи дослщження. Для досягнен-ня поставлено! мети нами проведен мiкробiологiч-н доогмдження у 25 хворих з генералiзованим пародонтитом хроычного переб^у, вком 44,9 ± 2,99 роюв (10 жiнок, 15 чоловiкiв). Дiагноз встановлю-вали згiдно класифiкацi! хвороб пародонту за М.Ф. Дантевським [3].
Мiкробiологiчнi дослiдження включали визначен-ня бюцинозу пародонтального карману (ПК) мето-
дом полiмеразноI ланцюгово! реакцiI (ПЛР), ммкро-CKoni4He дослiдження мазку з ПК та бактерюлопчне дослiдження (бакпоЫв), за допомогою якого було вивчено юльюсний та якiсний склад аеробно! та фа-культативно-анаеробно! мiкрофлори бютопу ПК.
Для проведення мiкробiологiчних дослщжень виконували забiр вмiсту з ПК за стандартною методикою, в ранковий час, натщесерце, без попере-дньо! чистки зубiв. Забiр бюлопчного матерiалу виконували стерильною кюретою Грейсi мiнi, в дiлянцi найбтьш глибоко! частини ПК, отриманий вмют переносили в пробiрку з стерильним транспортним середовищем. Для мiкроскопiчного до^дження вмiст ПК наносили на чисте предметне скло, фксу-вали 96% спиртом та вкладали в бокс для транспор-тування в бактерюлопчну лабораторiю.
Статистичний аналiз результатiв проводили з за-стосуванням пакетiв програм «Microsoft Excel».
Результати дослщження та Ух обговорення. Аналiз отриманих результа^в ПЛР показав, що у 100% обстежених нами хворих з ГП було констато-вано наявнють специфiчноI пародонтопатогенно! мiкрофлори в ПК, яка не зустрiчаeться в здорових тканинах пародонта (Socransky и др. 1998, Мюллер Х.-П, 2004). Найчастше виявляли Treponema denticola (62,5%), Porphyromonas gingivalis (70,83%), Tannerella forsythensis (87,5%), Provotella intermedia (54,17%) та рщше - Actinobacillus аctinomycetemcomitans (25%).
Активнють запалення визначали на пiдставi даних мiкроскопi!, спостерiгаючи за кiлькiстю лейкоци^в та наявнiстю явища незавершеного фагоцитозу. Незавершений фагоцитоз був виявлений у 88% маз-юв та поеднувався з наявнiстю лейкоцитiв у тяжах слизу. Причому ктьюсть лейкоци^в до 30 в полi зору в тяжах слизу виявляли в 28% до^джень, вщ 30 до 50 та бтьше у тяжах слизу - в 44% дослщжень, вщ 50 до 100 та бтьше лейкоци^в тяжах слизу - у 16% до^джень. Вiдсутнiсть незавершеного фагоцитозу вщзначили лише в 12% зразюв, що поеднувалося з юльюстю лейкоцитiв вiд 0 до 5 у мазку.
Елементи дрiжджеподiбного гриба (^тини та псевдомiцелiй) виявляли у 24% до^джень з них у 12% спостер^али велику кiлькiсть фрагмен-тiв псевдомiцелiю. Наявнiсть Trichomonas tenax та Entamoeba gingivalis вiдзначали у 20% та 24% мазюв вщповщно.
При дослiдженнi паличково! мiкрофлори вста-новлено !! присутнiсть в кожному з мазюв: у 12% — скудно в полi зору, 16% — помiрно в полi зору, 72% — багато в полi зору. Полiформнi мiкроорганiзми виявляли в невелиюй кiлькостi дослiджуваних мазюв (12%), тодi як наявнiсть строхет та фузобактерiй фiксували в 52% та 76% мазюв вiдповiдно. Ктьюсть строхет, як скудно в полi зору спостерiгали в 20% до^джень, як помiрно в полi зору - 4% та в най-бтыхмй кiлькостi мазкiв (28%) виявляли строхети, як багато в полi зору. Така картина спостерiгалася при дослщжены вмiсту фузобактерiй: скудно в полi зору - 20%; помiрно в полi зору - 8%; багато в полi зору - 48%.
Кокова мiкрофлора була присутня в кожному мазку, що до^джувався, але найбтьший вiдсоток
(56%) вщповщав формулюванню — скудно в полi зору; помiрно в полi зору спостер^али в 16% та багато в полi зору - в 28% до^джень.
Аналiз даних бактерюлопчного дослiдження свiдчить, що видовий склад мiкроорганiзмiв ПК вщ-значаеться достатньо високим рiвнем вмiсту та рiз-номанiтнiстю. Загальне обсiменiння бютопу скла-дало вiд 103 до 105 КУО. Серед представникiв видiв, що превалювали були Streptococcus viridans (80% хворих) та Neisseria spp (68% хворих). Також виявляли незначну ктьюсть коагулазопозитивних стаф^ локоюв (Staphylococcus aureus - 12% хворих). Окрiм цього у 12% хворих було виявлено Pseudomonas cepacia. Виявлення Streptococcus anhaemolyticus, Enterobacter aerogenes та Streptococcus pyogenes було найменшим у 8%, 4%, 4% хворих вщповщно. Вщзначали також наявнють Escherichia coli у 8% хво-рих.
Значною з'ясувалася ктьюсть дрiжджеподiбних грибiв роду Candida albicans - 36% хворих. Лакто-бактерп були виявлен лише у 24% хворих, тодi як у 76% хворих в ПК лактобактери були вщсуты.
Висновки. Аналiз проведених дослiджень свiдчить про змЫення мiкробiоценозу ПК, якi ха-рактеризуються вщсутнютю лактобактерiй (76%), приеднанням до аеробно! коково! флори факульта-тивно-анаеробно! мiкрофлори, облiгатно анаероб-них мiкроорганiзмiв (картина, характерна для фу-зоспiрахетозiв) i патогенiв iз вираженою асо^ащею з захворюваннями тканин пародонта (Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus аctinomycetemcomitans, Tannerella forsythensis, Provotella intermedia, Treponema denticola), що школи поеднуеться iз вмю-том простших (Entamoeba gingivalis 24%) та дрiж-джеподiбних грибiв роду Candida albicans (36%).
Перспективи подальших дослiджень. Прове-денi дослiдження свiдчать про змши бактерiального спектру бiотопу пародонтального карману в бк па-тогеыв iз вираженою асоцiацiею з захворюваннями тканин пародонта, яю здатнi продукувати бтки теплового шоку (БТШ). Роль БТШ в розвитку хроыч-них захворювань пародонту на сьогодышнм день е предметом низки кл^чних i експериментальних до-слiджень, осюльки !х розглядають в якостi одного з потенцмних аутоантигенiв iз-за високого рiвня щен-тичностi амiнокислотного складу бтюв цього класу в ^тинах еукарiотiв та прокарiотiв. Ця молекулярна мiмiкрiя може бути важливою для шщацм аутоiмун-но! вiдповiдi не лише при захворюваннях пародонту, але й рядi системних захворювань. В цьому зв'язку було би доцтьно провести подалыхн дослщження, направлен на виявлення штенсивност накопичення БТШ в тканинах пародонту з метою створення про-гностичних моделей розвитку та прогресування ге-нералiзованого пародонтиту.
Л^ература
1. Белоклицкая Г.Ф. Клинико-иммунологическая характеристика генерализованного пародонтита у больных на фоне ревматоидного артрита / Г.Ф. Белоклицкая, Н.В. Цецура // ^мейна медицина. — 2008. — № 3. — С. 129.
2. Белоклицкая Г.Ф. Изменение бактериального спектра биотопа пародонтального кармана у больных генерализованным пародонтитом под влиянием УЗ-скейлинга и его комбинации с пародонтотропными средствами гигиены / Г.Ф. Белоклицкая, Я.С. Горбань // Современная стоматология. — 2009. — № 5 (49). — С. 27-31.
3. Данилевский Н.Ф. Систематика болезней пародонта / Н.Ф. Данилевский // Вестник стоматологии. — 1994. — С. 17-21.
4. Малайцев В.В. Белки теплового шока и их роль в развитии патологических процессов / В.В. Малайцев, И.М. Богданова, О.В. Макарова // Архив патологии. — 2008. — № 6. - С. 31-38.
5. Свирин В.В. Изучение состояния микробиоценоза полости рта при воспалительных заболеваниях пародонта и оценка возможности его коррекции с помощью стоматидина / В.В. Свирин, В.О. Богданова, М.Д. Ардатская // Фарматека. -2009. — № 19. - С. 56-63.
6. Харченко Н.Л. Сучасний стан антибютикорезистентноУ мiкрофлори пародонтальних кишень у хворих на генералiзований пародонтит / Н.Л. Харченко // Современная стоматология. - 2011. — № 1. - С. 41-46.
7. Чумакова Ю.Г. Патогенетичне обфунтування методiв комплексного лкування генералiзованого пародонтиту (клЫко-екс-периментальне дослщження): автореф. док. мед. наук: 14. 00. 21. / Ю.Г Чумакова. — Одесса, 2008. — 38 с.
8. Ando T. Heat shock proteins in the human periodontal disease process / T. Ando, T. Kato, K. Ishihara, H. Ogiuchi, K. Okuda // Microbiol Immunol. — 1995. — № 39. - Р. 321-327.
УДК: 616.311.2/.3-002-007.17-022.7-078:579
М1КРОБ1ОЦЕНОЗ ПАРОДОНТАЛЬНИХ КАРМАН1В ПРИ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОМУ ПАРОДОНТИТ! Копчак О. В., Волшська Т. Б.
Резюме. Анал1з проведених дослщжень свщчить про зм1нення м1кробюценозу пародонтальних карма-н1в, як1 характеризуются вщсутнютю лактобактерм (76%), приеднанням до аеробно! коково! флори факуль-тативно-анаеробно! м1крофлори, обл1гатно анаеробних м1кроорган1зм1в i патоген1в 1з вираженою асоц1ац1-ею з захворюваннями тканин пародонта (Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus аctinomycetemcomitans, Tannerella forsythensis, Provotella intermedia, Treponema denticola), що школи поеднуеться iз вмютом прост^ ших (Entamoeba gingivalis 24%) та дрiжджеподiбних грибiв роду Candida albicans (36%).
Ключовi слова: генералiзований пародонтит, пародонтальний карман, мiкрофлора, бютоп пародонтальних кармаыв.
УДК: 616.311.2/.3-002-007.17-022.7-078:579
МИКРОБИОЦЕНОЗ ПАРОДОНТАЛЬНЫХ КАРМАНОВ ПРИ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОМ ПАРОДОНТИТЕ Копчак О. В., Волинская Т. Б.
Резюме. Анализ проведенных исследований свидетельствует об изменении микробиоценоза пародонтальных карманов, которые характеризуются отсутствием лактобактерий (76%), присоединением к аэробной кокковой флоре факультативно-анаэробной микрофлоры, облигатно анаэробных микроорганизмов и патогенов с выраженной ассоциацией с заболеваниями тканей пародонта (Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus аctinomycetemcomitans, Tannerella forsythensis, Provotella intermedia, Treponema denticola), что иногда сочетается с содержанием простейших (Entamoeba gingivalis 24%) и дрожжеподобных грибов рода Candida albicans (36%).
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, пародонтальный карман, микрофлора, биотоп пародонтальных карманов.
UDC: 616.311.2/.3-002-007.17-022.7-078:579
PERIODONTAL POCKET MICROBIOTA IN GENERALIZED PERIODONTITIS Kopchak O. V., Volinska T. B.
Abstract. Investigation of quantitative and qualitative composition of aerobic and facultative anaerobic microflora in periodontal pockets that is capable for producing heat shock proteins is relevant problem of modern dentistry.
Aim of the study. To investigate the microbiocenosis of periodontal pockets in patients with generalized periodontitis.
Object and methods. To achieve this purpose the microbiological study was conducted in 25 patients with chronic generalized periodontitis, mean age 44,9 ± 2,99 years.
Research results. Analysis of the PCR results showed that 100% of studied patients with generalized periodontitis demonstrated the presence of specific parodontopatogenic microflora in periodontal pockets, which is not found in healthy periodontal tissues. The most frequently found were Treponema denticola (62,5%), Porphyromonas gingivalis (70,83%), Tannerella forsythensis (87,5%), Provotella intermedia (54,17%) and less frequently — Actinobacillus actinomycetemcomitans (25%). Candida elements (cells and pseudomicelium) were found in 24% of patients; in 12% of them a large number of pseudomicelium fragments were observed. The presence of Trichomonas tenax and Entamoeba gingivalis was observed in 20% and 24% of samples respectively. The large numbers of Candida albicans were find out in 36% of patients. Lactobacilli were found only in 24% of patients, while in 76% of patients in periodontal pockets lactobacilli were absent.
Conclusions. The study gave the evidence of changes in periodontal microbiota characterized by the absence of lactobacilli (76%), appearance of the aerobic coccal microflora, facultative anaerobic microorganisms, obligate anaerobic microorganisms (signs of fuzospirachetozis) and pathogens with a strong association with periodontal diseases (Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Tannerella forsythensis, Provotella intermedia, Treponema denticola), sometimes combined with protozoa content (Entamoeba gingivalis 24%) and Candida albicans (36%).
Keywords: generalized periodontitis, periodontal pocket, microflora, biotope of the periodontal pockets.
Рецензент — проф. Скрипншов П. М. Стаття надшшла 25.03.2017 року
УДК 616.314 - 74 + 616.314.13 - 007.23 + 613.95 Крль I. А.
ОСОБЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ ПЛЯМИСТО'ГФОРМИ СИСТЕМНО"!"ППОПЛАЗП ЕМАЛ1 ЗУБ1В У Д1ТЕЙ НА СТАДП НЕЗАВЕРШЕНО1" МШЕРАЛ1ЗАЦЙ"ЕМАЛ1
ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
Робота е частиною науково-дослщно! теми ка-федри дитячо! стоматологи 1вано-Франювського нацiонального медичного унiверситету «Сучасн пщ-ходи до збереження стоматолопчного здоров'я у населення Прикарпаття», № державно! реестрацп 0115и001535.
Вступ. Поширенють некарiозних уражень зубiв, зокрема системно! ппоплази емалi (СГЕ), не зважа-ючи на застосування рiзних методiв профiлактики та лiкування, продовжуе зростати.
Серед уЫх клiнiчних форм найбтьш поширеною е плямиста форма СГЕ. Частота !! виникнення, за даними рiзних авторiв, коливаеться вiд 18 до 55% [1,2,4,5]. Плямиста форма СГЕ кл^чно проявляеть-ся у виглядi плями крейдяно-бiлого або жовтувато-го кольору з чiткими межами i однаково! величини на однойменних зубах. Поверхня плями може бути гладенькою та блискучою або шорсткою i тьмяною, що залежить вщ того, в якому перiодi утворення емалi була порушена !! мiнералiзацiя. Гладка i блис-куча поверхня емалi свiдчить про короткочасний вплив травмуючого чинника та незначне порушення структури емалi у виглядi вогнищево! демiнералiза-цi! в пiдповерхневому шарг Вiзуально створюеться враження, що пляма ыби просвiчуеться через не-змшений шар емалi. Якщо процес утворення емалi був порушений на завершальнм стадi! формування емалi, то гiпоплазiя проявляеться у виглядi тьмяно! та шорстко! при зондуваннi плями, що знаходиться в поверхневому шарi емалк
У випадку розташування вогнища ураження в пщповерхневому шарi емалi рекомендовано застосування дектькох курсiв загально! та мiсцево! ремiнералiзуючо! терапi!, як позитивно впливають на процеси регенерацп емалi в дiлянцi пошкоджен-ня та, в деяких випадках, призводять до зменшення або навггь зникнення плями [2,3,4].
Наявнють плямисто! форми СГЕ iз розташуван-ням дтянки гiпомiнералiзацi! у поверхневому шарi створюе певнi труднощi для лiкування, осюльки шорстка поверхня сприяе швидкiй акумуляцп зубно! бляшки, перешкоджаючи проникненню ремшерал^ зуючих препаратiв у структуру емалк Незадовiльна
гiгiена ротово! порожнини спричиняе розвиток за-пальних захворювань тканин пародонта та виникнення карюзних уражень у дтянц гiпомiнералiзацi!. У зв'язку з цим, першочерговим завданням пщ час лiкування е забезпечення умов для можливост по-лтшення гiгiени ротово! порожнини [3,6].
Мета дослщження - розробити та оцiнити ефективнiсть запропонованого комплексу лiкування плямисто! форми СГЕ на основi динамки показниюв гiгiенiчного iндексу ОИ1-3, приросту карюзних по-рожнин (компонент «К» в шдексах КПВ), бiофiзичних (мiкрокристалiзацiя - МК) та бiохiмiчних (вмют каль-цiю, фосфору та активнють лужно! фосфатази) по-казникiв ротово! рщини.
Об'ект i методи дослщження. Нами було об-стежено 473 дитини, вком 6-12 рокiв, як прожи-вають у м. 1вано-Франювську. 1з загально! кiлькостi обстежених окремо видтено 50 дiтей, хворих на плямисту форму СГЕ постiйних зубiв. Залежно вiд способу лiкування дгги були роздiленi на контрольну (23 дитини) та основну (27 дггей) групи.
Лкування пацiентiв обидвох груп було спрямова-не на полтшення стану гiгiени ротово! порожнини та змщнення твердих тканин зубiв.
Пюля обстеження та складання плану л^вання проводилися бесiди з батьками дитини стосовно ра-цiонального харчування та правильного догляду за ротовою порожниною. Здмснювався Ыдивщуальний пiдбiр засобiв та предме^в догляду за ротовою порожниною. Методика чищення зубiв демонструва-лася в iгровiй формi на фантомах. У наступы вiдвiд-ування для закртлення навикiв iндивiдуально! ппени здiйснювали контрольоване чищення зубiв, яке дити-на виконувала особисто пщ нашим наглядом.
План лiкування складався iз професiйно,|, гiгiени ротово! порожнини, ш^фування та полiрування гiпо-мiнералiзованих дiлянок емалi, мiсцево! та загально! ремiнералiзуючоl терапi!, санацi! ротово! порожнини.
Д™м контрольно! групи (23 пащенти) здiйсню-вали професiйну гiгiену ротово! порожнини за до-помогою полiрувальних щiточок та пасти. Поверхня емалi в дiлянцi гiпомiнералiзацi! полiрувалася си-лiконовими гумками рiзно! абразивностi та щточ-
ками з пастою Clean Polish та Super Polish (Kerr). Пюля цього патентам призначали курс загально! та мюцево'! ремiнералiзуючо! терапи: щоденн аплг каци гелю «Tooth Mousse» (GC) в домашых умовах та ендогенний прийом препарату «Кальцемш кщс» протягом одного мiсяця, двiчi на рк. Для пщвищен-ня мюцевого неспецифiчного захисту пацiентам до-датково призначали препарат «1мудон» у вковм дозi протягом 10 днiв.
ЛЛкування пацiентiв основно! групи (27 дггей) здiйснювалося за розробленою нами методикою, яка включала:
1) професмну гiгiену ротово! порожнини за допо-могою апарату KaVo PROPHYflex 3 (Kavo) iз застосу-ванням порошку PROPHYflex;
2) зiшлiфування поверхневого шару емалi в дг лянцi гiпомiнералiзацi! дрiбнозернистими алмазни-ми борами, дисками Sof-Lex;
3) полiрування поверхнi емалi за допомогою силг конових полiрувальних гумок рiзно! абразивност та апарату KaVo PROPHYflex 3 (порошок PROPHYpearls);
4) курс мюцево! ремiнералiзуючо! терапi! - гли-боке фторування уражених та прилеглих до них дтя-нок емалi з використанням препарату «Глуфторед» (ВладМиВа) - 3 процедури, пюля чого пащенти проводили аплкаци ремiнералiзуючого гелю «R.O.C.S. Medical Minerals» в домашых умовах (20 сеансiв);
5) для ендогенного використання призначено: препарат «Кальцемш кщс» протягом одного мюяця, двiчi на рк, та препарат «1мудон» у вковм дозi протягом 10 дыв.
Для гiгiенiчного догляду за ротовою порожниною дггям обох груп були пщбраы зубнi щггки з м'якою щетиною (у перюд загострення гiнгiвiту), якi, пiсля стихання симптомiв запалення, були замiненi на зубы щггки середньо! жорсткостi.
Патентам контрольно! групи рекомендували чистити зуби зубними пастами серп «Лакалут», що мiстять амiнофторид - «Лакалут kids 4-8» (для дгтей 4-8 роюв), «Лакалут teens 8+» (для дтей вiд 8 рокiв та старших), основно! групи - зубними пастами сери «R.O.C.S.», що мютять активний компонент «Мiнералiн» (ксил^, глiцерофосфат кальцiю, хлорид магнiю), без фтору - «R.O.C.S. kids Фрук-товий рiжок» (для дiтей 6-7^чного вiку), «R.O.C.S. Гiлка сакури» (для дгтей 8-12 рокiв).
Обробка даних. Статистичну обробку отрима-них результа^в здiйснювали за допомогою паке-^в прикладних програм «MS Excel» та «Statistica 7 Portable». Для обробки результа^в дослiдження використовували наступнi методи медично! статистики: розрахунки вщносних та середнiх величин, !х похибок, оцiнку достовiрностi отриманих результа^в, яка Грунтувалася на розрахунках па-раметричного критерiю Стьюдента та непараме-тричного критерiю хi-квадрат (х 2).
Результати дослiджень та Ух обговорення. Вивчаючи динамку ппеычного iндексу OHI-S пiд впливом лiкування було встановлено, що пропоно-вана нами схема л^вально-профтактичних заходiв сприяе полiпшенню стану ппени ротово! порожнини (табл. 1).
Таблиця 1. Стан ппени ротовоГ порожнини у пащен^в контрольно'!' i основноГ груп пiсля застосування комплексу л^вально-профшактичних заходiв
Групи дтей 1ндекс OHI-S, бали
до лкування пiсля лiкування
контрольна (n=23) 1,85±0,1 1,69±0,09
основна (n=27) 1,78±0,1 1,43±0,08*
Прим1тка: * - достсорнють рiзницi показникiв мiж групами дтей до та пiсля л^вання (p<0,01).
Завдяки зiшлiфуванню i триступеневому полiру-ванню гiпомiнералiзованих дiлянок емалi вдалося досягти гладко! поверхнi емалг що дозволило змен-шити накопичення зубно! бляшки та створити умови для ефективного гiгiенiчного догляду за ротовою порожниною. Про це свщчить позитивна динамка гг пеычного iндексу ОН1-Б (зменшення його значення в 1,24 рази; р<0,01). Полтшення гiгiенiчного стану ротово! порожнини створило сприятливш умови для проникнення ремiнералiзуючих засобiв у твердi тканини зуба при застосуванн курсу мiсцево! рем-терапi!.
Крiм мiсцево! призначалася також загальна рем-терапiя на тл корекцi! соматично! патологi!. Це дозволило полтшити мiнералiзуючi властивостi ротово! рщини, сприяло змiцненню гiпомiнералiзованих дiлянок емалi та пiдвищенню !х карiесрезистентнос-тi, що пiдтверджувалося позитивною динамкою по-казникiв приросту карiесу (компонент «К» в iндексах КПВ) постмних зубiв у основнiй груп дiтей (табл. 2).
Зокрема, динамка шдексу КПВ та компоненту «К» через 36 мюя^в спостереження свщчить про досто-вiрно вищi !х значення (р<0,05) у контрольнiй груп дiтей (КПВ=5,45±0,14; компонент «К»=4,7±0,22)
Таблиця 2.
Динамка показникiв приросту iнтенсивностi карiесу у пацiентiв контрольноГ i основноГ груп
Термiн спостереження КПВ Компонент «К»
Контрольна група (n=23) Основна група (n=27) Контрольна група (n=23) Основна група (n=27)
До початку лiкування 2,91±0,27 3,04±0,28 2,43±0,19 2,7±0,24
6 мю. 3,57±0,24 3,91 ±0,21 2,87±0,12 2,96±0,18
12 мiс. 3,87±0,25 4,22±0,23 3,12±0,17 3,18±0,21
24 мiс. 4,04±0,21 4,56±0,16 3,56±0,21 3,69±0,14
36 мю. 5,45±0,14 4,91±0,17* 4,7±0,22 4,1±0,2*
Примiтка: * - достов1рн1сть р1зниц1 псказникiв м1ж контрольною та
основною групами дп^ей (p<0,05).
порiвняно з основною (КПВ=4,91±0,17; компонент «К»=4,1±0,2).
KpiM того, пiсля здiйсненого лiкування ми спо-стерiгали зменшення кiлькостi пацieнтiв i3 Ill та IV типом утворення мiкрокристалiв та виникнення ви-падкiв утворення мiкрокристалiв I типу у пацieнтiв основно'| групи (х2=5,8, p<0,05). Вiдмiчалося збшь-шення вмiсту кальцiю в 1,5 рази (p<0,05), неорга-нiчного фосфору - в 1,35 рази (p<0,05), зростання активност лужно1 фосфатази в 1,33 рази (p<0,05).
У дтей контрольно! групи, не було виявлено до-стовiрноï рiзницi мiж показниками ппеычного шдек-су до та пюля лiкування (p>0,05). Бiохiмiчнi показ-ники ротово! рiдини також достовiрно не змiнилися (p>0,05). Проте, виявлено достовiрну змiну розпо-дiлу титв МК ротово! рiдини пiсля здмсненого лку-вання - збiльшилася ктькють пацieнтiв iз II типом МК та з'явилися випадки утворення I типу МК (х2 =7,9, p<0,05).
Висновки. Таким чином, отриман дан засвщчи-ли високу ефективнiсть розробленого нами методу л^вання плямисто'! форми СГЕ. Багатоступеневе шлiфування та полiрування емалi в дiлянцi ппомше-ралiзацiï сприяе полiпшенню стану гiгieни ротово! порожнини у хворих на плямисту форму СГЕ. Вико-ристання зубно'! пасти з активним компонентом «Mi-нералш», у поeднаннi з мiсцевою i загальною рем^ нералiзуючою терапieю, змщнюе гiпомiнералiзованi дiлянки емалi та пщвищуе ïx карieсрезистентнiсть, а також полтшуе мiнералiзуючi властивостi ротово! рiдини.
Перспективи подальших дослiджень. Роз-робка критерив для формування груп ризику виникнення плямисто'! форми СГЕ та здмснення монгго-рингу за вказаними групами па^етчв до моменту завершення мiнералiзацiï емалi.
Лiтература
1. Бшоус 1.В. Чинники ризику розвитку та шляхи профшактики системно! ппоплази емалi 3y6iB у дiтей: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Бшоус 1рина Василiвна. - ^ано-Франювськ, 2004. - 233 с.
2. Киброцашвили И.А. Клиника, диагностика и лечение гипоплазии эмали и сходных с ней заболеваний зубов у детей и подростков: дис. ... канд. мед. наук: 14.00.21 / Киброцашвили Ия Анзоровна. - Санкт-Петербург, 2007. - 168 с.
3. Крихели Н.И. Особенности проведения микроабразии и профилактики осложнений у пациентов при коррекции цвета зубов с гипоплазией эмали / Н.И. Крихели // Российская стоматология. - 2009. - № 1. - С. 63-67.
4. Мак-Дональд Р.Е. Стоматология детей и подростков / Р.Е. Мак-Дональд, Д.Р. Эйвери; пер. с англ. — М.: Медицинское информационное агентство, 2003. — 766 с.
5. Федоров Ю.А. Некоторые особенности распространенности и клинического проявления некариозных поражений зубов, развившихся в период их формирования (до прорезывания) / Ю.А. Федоров, И.А. Киброцашвили // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2007. - № 1. - С. 47-52.
6. Fonseca R.B. Enamel hypoplasia or amelogenesis imperfect - a restorative approach / R.B. Fonseca, L.C. Sobrinho, A.J.F. Neto [et al.] // Braz. J. Oral Sci. - 2006. - № 5 (16). — P. 941-943.
УДК 616.314 - 74 + 616.314.13 - 007.23 + 613.95
ОСОБЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ ПЛЯМИСТОТ ФОРМИ СИСТЕМНО'1' ППОПЛАЗП ЕМАЛ1 ЗУБ1В У Д1ТЕЙ НА СТАДП НЕЗАВЕРШЕНОТ М1НЕРАЛ1ЗАЦИ ЕМАЛ1 Кршь I. А.
Резюме. У статт1 наведен! результати лкування плямисто! форми системно! ппоплази емал1 зуб1в у д1тей, вком 6-12 роюв, як проживають у м. 1вано-Франювськ. Запропоновано комплекс л1кувально-профтактич-них заход1в, що складаеться з таких етап1в: 1) з1шл1фування поверхневого шару ппом1нерал1зовано|' дтянки емал1; 2) триступеневого пол1рування поверхн емал1 силконовими гумками р1зно! абразивност1 i порошком PROPHYpearls; 3) курсу мюцево'! рeмiнeралiзуючоi терапи - глибоке фторування eмалi + аплкаци кальцму-мiсного гелю; 4) курсу загально! рeмiнeралiзуючоi терапи - ендогенний прийом препарату «Кальцемш кiдс».
Завдяки здмсненому лiкуванню вдаеться досягти зменшення ретенци зубно'! бляшки на поверхн eмалi та створити умови для ефективного гiгiенiчного догляду за ротовою порожниною, а також пщвищити карiесрe-зистeнтнiсть зубiв iз системною гiпоплазiею eмалi. Про це свiдчать: позитивна динамка ппеычного iндeксу OHI-S (зменшення його значення в 1,24 рази; p<0,01), посилення рeмiнeралiзуючоi функци слини (зменши-лася кiлькiсть пацiентiв iз III та IV типом МК, з'явилися випадки I типу МК - p<0,05; збтьшився вмiст каль^ю в 1,5 рази (p<0,05), неоргаычного фосфору - в 1,35 рази (p<0,05), зросла активнiсть лужно! фосфатази в 1,33 рази (p<0,05) у ротовм рiдинi). Це сприяло змщненню гiпомiнeралiзованих дiлянок eмалi та пщвищен-ню !х карiесрeзистeнтностi - показники Ыдексу КПВ та компоненту «К» через 36 мюя^в спостереження були достовiрно вищими (p<0,05) у контрольна групi дiтeй (КПВ=5,4; компонент «К»=4,7), порiвняно з основною (КПВ=4,91; компонент «К»=4,1).
Ключовi слова: системна гiпоплазiя eмалi, дiти, рeмiнeралiзуюча тeрапiя, ппена ротово! порожнини, прирiст карiесу.
УДК 616.314 - 74 + 616.314.13 - 007.23 + 613.95
ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ПЯТНИСТОЙ ФОРМЫ СИСТЕМНОЙ ГИПОПЛАЗИИ ЭМАЛИ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ НА СТАДИИ НЕЗАВЕРШЕННОЙ МИНЕРАЛИЗАЦИИ ЭМАЛИ Криль И. А.
Резюме. В статье приведены результаты лечения пятнистой формы системной гипоплазии эмали зубов у детей в возрасте 6-12 лет, которые проживают в г. Ивано-Франковск. Предложено комплекс лечебно-профилактических мероприятий, который состоит со следующих этапов: 1) сошлифование поверхностного слоя гипоминерализированного участка эмали; 2) трехступенчатого полирования поверхности эмали силиконовыми полировочными резинками разной абразивности и порошком PROPHYpearls; 3) курса местной реминерализирующей терапии - глубокое фторирование эмали + аппликации кальцийсодержащего геля; 4) курса общей реминерализирующей терапии - эндогенный прием препарата «Кальцемин кидс».
За счет проведенного лечения нам удалось достичь уменьшения ретенции зубной бляшки на поверхности эмали и создать условия для эффективного гигиенического ухода за ротовой полостью, а также повысить кариесрезистентность зубов с системной гипоплазией эмали. Об этом свидетельствуют: позитивная динамика гигиенического индекса OHI-S (уменьшение его значения в 1,24 раза; p<0,01), усиление реминерализирующей функции слюны (уменьшилось количество пациентов с Ill и IV типом МК, появились случаи I типа МК - p<0,05; увеличилось содержания кальция в 1,5 раза (p<0,05), неорганического фосфата - в 1,35 раза (p<0,05), возросла активность щелочной фосфатазы в 1,33 раза (p<0,05) в ротовой жидкости). Это способствовало укреплению гипоминерализированных участков эмали и повышению их кариесрезистент-ности - показатели индекса КПУ и компонента «К» через 36 месяцев наблюдения были достоверно выше (p<0,05) в контрольной группе детей (КПУ=5,4; компонент «К»=4,7), в сравнении с основной (КПУ=4,91; компонент «К»=4,1).
Ключевые слова: системная гипоплазия эмали, дети, реминерализирующая терапия, гигиена ротовой полости, прирост кариеса.
UDC 616.314 - 74 + 616.314.13 - 007.23 + 613.95
SPOTTED SYSTEMIC ENAMEL HYPOPLASIA TREATMENT IN CHILDREN AT THE STAGE OF INCOMPLETE ENAMEL MINERALIZATION
Kril I. A.
Abstract. The aim of our study was to work out and estimate the effectiveness of proposed treatment method of spotted systemic enamel hypoplasia (SHE) based on the dynamics of hygienic index OHI-S, caries increase (component «D» in DMF index) and laboratory data of saliva: micro crystallization, content of calcium, inorganic phosphorus and activity of alkaline phosphatase.
473 children aged from 6 to 12 years who lived in the city Ivano-Frankivsk were examined according to the WHO recommendations. 50 children with spotted SEH were divided into two groups depending on the treatment method. Proposed treatment plan included:
- removal of the superficial layer of the affected enamel with fine-grained diamond burs and Sof-Lex disks;
- three-step polishing of the hypomineralized areas of enamel with silicone polishers and PROPHYpearls powder (KaVo);
- remineralization therapy: 1) topical - deep penetration fluoridation of enamel (3 procedures), after that - application of calcium containing gel at home (20 applications); 2) systemic - «Calcemin kids» during one month, twice yearly.
The main goal of proposed treatment was achieved due to improvement of the patient's oral hygiene - the positive dynamics of hygienic index OHI-S (from 1,78±0,1 to 1,43±0,08; p<0,01) was revealed.
We have also noticed the strengthening of remineralization properties of the saliva (the number of patients with Ill and IV type of micro crystallization has decreased while the occasions with the I type of micro crystallization has appeared - p<0,05; the content of calcium and inorganic phosphorus in the saliva has increased in 1,5 and 1,35 times respectively (p<0,05), the activity of alkaline phosphatase has also increased in 1,33 times (p<0,05).
These leads to the strengthening of hypomineralized areas of enamel and increasing the caries resistance - the DMF index and particularly the component «D» in it after 36 months of supervision were significantly higher (p<0,05) at the control group of children (DMF=5,4; component «D»=4,7), comparing with the main group (DMF=4,91; component «D»=4,1).
Keywords: systemic enamel hypoplasia, children, remineralization therapy, oral hygiene, caries increase.
Рецензент — проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 12.03.2017 року
