CC BY
36
© Кулипна В. М., Пилипюк О. Ю. УДК 616. 314: 616. 72 - 002 - 053. 2 Кулипна В. М., Пилипюк О. Ю.
РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ КАР1СССПРИЯТЛИВ0СТ1 ЕМАЛ1 ЗУБ1В ТА
РЕМ1НЕРАЛ13УЮЧ0Г0 П0ТЕНЦ1АЛУ 3М1ШАН01 СЛИНИ У Д1ТЕЙ
З ЮВЕН1ЛЬНИМ РЕВМАТ01ДНИМ АРТРИТ0М
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет ¡м. М. I. Пирогова
(м. Вiнниця)
Дана робота е фрагментом комплексно! на-уково! теми кафедри терапевтично! стоматологи Вшницького нацюнального медичного уыверситету ¡м. М. I. Пирогова «Особливост переб1гу, лкуваль-но-д1агностична тактика та профтактика захворю-вань твердих тканин зубiв, пародонту i слизово! обо-лонки порожнини рота при дм мюцевих та загальних факторiв», № держ. реестраци 0113и006438.
Вступ. Для ефективно! профiлактики i л^ван-ня карieсу зубiв у дiтей, що передбачае можливос-тi iндивiдуального пiдходу до об'ему та змiсту лку-вально-профтактичних заходiв, потрiбно вмiння достовiрно прогнозувати виникнення, розвиток та юнцевий результат розвитку захворювання.
Вiдомi доотдження, що дозволять прогнозувати виникнення та розвиток карieсу зубiв: визначення мiкробно! флори порожнини рота i титру молочно-кислих бактерiй, гiгieнiчного стану ротово! порожнини i функцп слинних залоз тощо [7, 11, 13].
В окремих доотдженнях [10, 9] з метою ранньо! дiагностики та прогнозування розвитку множинного ураження зубiв карiозним процесом використову-ють показники мiнералiзуючого потенцiалу слини.
В останн десятилiття доведено, що розвиток i перебiг карieсу зубiв у значному ступен визна-чаеться характером процеЫв де- i ремiнералiзацi! твердих тканин зубiв в порожнинi рота [3, 12]. У нор-мальних умовах ц два рiзнонаправлених i дiалектич-но пов'язаних фiзiологiчних процеси обумовлюють постмну динамiчну рiвновагу емалi зубiв з навко-лишнiм середовищем - змшаною слиною. У при-родних умовах в порожнинi рота спостер^аеться лише незначна демiнералiзацiя i розчинення емалi зубiв. При цьому рiзнi iнгредieнти емалi, особливо мЫеральы компоненти переходять у ротову рщи-ну, а з ротово! рщини в емаль потрапляють кальцiй, фосфор та ¡ним хiмiчнi елементи. Таким чином процеси де- i ремiнералiзацi! забезпечують безупинне вiдновлення мшеральних компонентiв емалi зубiв, головним чином, !! поверхневого шару.
Судячи за наявними лтературними даними [2, 6] при карieсi зубiв змiнюeться не ттьки розчиннiсть
емалi, а й знижуеться ремiнералiзуюча здатнiсть слини. Розпрацьований метод визначення стй кост зубiв до карieсу (КОШРЕ-тест) заснований на визначенн рiвня розчинностi емалi i ремiнералiзу-ючих властивостей ротово! рщини, проте у дггей з ювентьним ревмато!дним артритом недостатньо вивчений.
Мета досл1дження - вивчити карieссприятли-вють емалi та ремiнералiзуючий потенцiал ротово! рщини у дггей з ЮРА за показниками КОШРЕ-тесту та характеру мiкрокристалiзацi! слини.
0б'ект I методи дослщження. Для реалiза-цi! поставлено! мети проведено обстеження 55-ти дгтей основно! групи з ЮРА, що знаходились на ста-цiонарному л^ваны у Вiнницькiй обласнiй дитячий кл^чнм лiкарнi i 52-ох практично здорових дгтей групи контролю. Усi обстежеы дiти були подiленi на двi групи за кJlасифiкацieю Берзiня В. I. [4]: 29 основно! та 25 дгтей контрольно! склали групу другого дитинства (8-12 роюв); вщповщно 26 i 27 дтей - пiд-лiткового вiку (13-16 роюв).
Оцiнку стiйкостi зубiв до карieсу та ремiнералi-зуючих властивостей ротово! рщини проводили за методикою Т. Л. Рединовой та ствавт. [5].
На очищену вщ нальоту поверхню емалi наносили краплю кислотного буфера рН 0,3-0,6 дiаме-тром не бтьше двох мiлiметрiв. Через 1хв розчин видаляли ватною кулькою i на протравлену дтянку на 1 хв наносили ватну кульку, просякнуту 2 % роз-чином метиленового синього. Потiм ретельно видаляли залишки барвника сухими ватяними тампонами. Спйкють емалi до дi! кислоти оцiнювали за штенсивнютю забарвлення протравленноно! дiлянки емалi зуба за допомогою типографсько! десятибально! шкали: вiд 10 % до 100 % (вщповщно вщ найменш до найбiльш насичено! кольорово! смужки). Через добу проводили повторне забарвлення протравлено! дтянки емалi зуба i так доти, доки вона не втрачала здатнють поглинати барв-ник. Втрата демiнералiзовано! дтянки здатнос^ за-барвлюватись розцiнювали як повне вщновлення !! мiнерального складу. По тому, на який день емаль
Оцшка результат^ м1крокристал1зацГГ слини (МКС) (за Т. Л. Рединовой и А. Р.
Поздеевым, 1994)
1 1 Картина м!крокристал!заци слини Оц!нка МКС у балах
I Ч!ткий малюнок крупних видовжених кристалопризматичних структур папоротникопод!бно! форми, як! розм!щуються переважно в центр! краплини. Орган!чна речовина розм!щуеться в невелик!й к!лькост! по перифер!!. 5
II В центр! краплини спостер!гаються окрем! дендритн! кристалопризматичн! структури менших розм!р!в н!ж при першому тип! МКС. По перифер!! розм!щена велика к!льк!сть кристал!чних структур неправильно! форми. 3
II В пол! зору кристали р!зно! форми, як! розмщуються у вигляд! с!точки по всьому полю або можливе групування по перифер!! краплини. В пол! зору багато орган!чно! речовини. 2
III По вс!й площ! краплини спостер!гаеться велика к!льк!сть !зометрично розм!щених структур неправильно! форми. 1
III Повна в!дсутн!сть кристал!в в пол! зору 0
зуба втрачае здатн!сть поглинати барвник, проводили оц!нку рем!нерал!зуючих властивостей слини. Таким чином, ступ!нь сприйнятливост! емал! зуб!в до дЛ кислот вираховували в процентах, а рем!нерал!зуюч! властивост! слини - в днях.
Для ст!йких до карюсу людей характерна низька сприйнятлив!сть емал! зуб!в до дм кислот (40 %) та висока рем!нерал!зуюча здатн!сть слини (в!д 24год до 3 д!б), а для сприятливих - вище 40 % та 4 доби ! б!льше.
Визначення м!крокристал!зуючого потенц!алу слини та II оц!нку проводили за методом Т. Л. Рединовой ! А. Р. Поздеевым (1994) [9].
Заб!р зм!шано'! слини в к!лькост! 0,2-0,3 мл проводили з дна порожнини рота за допомогою стерильно! п!петки. Пот!м на предметне скло наносили три краплини слини, як! висушували при к!мнатн!й температур! та вивчали п!д м!кроскопом. Оц!нку м!нерал!зуючого потенц!алу слини вира-жали в узагальненому бал! в залежност! в!д тип!в кристал!заци: 0,0-1,0 - дуже низький; 1,1-2,0 - низь-кий; 2,1-3,0 - задов!льний; 3,1 - 4,0 - високий; 4,1 - 5,0 - дуже високий.
Достов!рн!сть отриманих результат!в оц!нювали за критерюм Ст'юдента. Статистичне обчислення матер!ал!в проводили в!дпов!дно до рекомендац!й [8].
Результати дослГджень та Ух обговорення.
Показники тесту клшнно'! оц!нки швидкост! рем!не-рал!заци емал! зуб!в у д!тей з ЮРА ! груп контролю наведен! в таблицГ.
Наведен! у таблиц! дан! св!дчать про майже од-наков! зм!ни показник!в КОШРЕ-тесту у двох в!кових категор!ях хворих д!тей. Разом з тим простежуеть-ся ч!тка тенденц!я до зб!льшення середньостатис-тичних даних цього тесту у д!тей з ЮРА та високий р!вень достов!рно! р!зниц! в!дносно груп здорових однол!тк!в (р < 0,001).
Ступ!нь п!ддатливост! емал! до д!! кислоти (про-цес дем!нерал!зац!1), визначений за !нтенсивн!стю забарвлення протравлено! д!лянки емал!, у д!тей другого дитинства склала - 54,483 ± 2,41 % (проти 35,6 ± 2,236 % в контрольн!й груп!, при р < 0,001), у хворих п!дл!тк!в - 53,462 ± 2,283 % (проти
37,037 ± 2,815 %, при р < 0,001). Отриман! результати св!дчать про низький ступ!нь п!ддатливост! емал! зуб!в до д!! кислоти у здорових однол!тк!в контрольно! групи, що за оц!ночною шкалою характерно для кар!есрезистентних ос!б. В той самий час показники у д!тей з ЮРА св!дчили про високий ступ!нь розчин-ност! емал! зуб!в характерний для кар!ессприятли-вих ос!б.
Визначення пром!жку часу втрати властивостей протравлено! д!лянки емал! зуба забарвлюватись метиленовим син!м, тобто строк!в повного !"! в!д-новлення у д!тей основно! та контрольно! групи, ви-явили аналог!чну законом!рн!сть. При цьому рем!-нерал!зуюча здатн!сть ротово! р!дини у д!тей з ЮРА була майже вдв!ч! г!рша, н!ж у здорових однол!тк!в контрольно! групи. Швидк!сть рем!нерал!зац!I емал! зуб!в у д!тей 8-12 рок!в з ювен!льним ревмато!дним артритом склала 4,793 ± 0,213 д!б, в 13-16 рок!в -5,115 ± 0,187 д!б та з в!рог!дн!стю 99,9 % в!др!зня-лись в!д таких груп контролю (в!дпов!дно 2,68 ± 0,149 ! 2,74 ± 0,197 д!б).
Отже, у д!тей з ювен!льним ревмато!дним артритом виявлено суттев! порушення ф!з!олог!чних про-цес!в, як! обумовлюють пост!йну динам!чну р!вновагу у систем! «емаль зуба - ротова р!дина», та визнача-ють високу схильн!сть до розвитку карюсу зуб!в.
За даними автор!в [9] про стан м!нерал!зуючого потенц!алу слини можна судити по характеру !! м!-крокристал!зац!I. Сл!д зазначити, що в слин! д!тей з ЮРА у морфолог!чн!й картин! кристалоутворення переважае велика к!льк!сть !зометрично розм!щених структур неправильно! форми. В той же час, у здорових д!тей контрольно! групи спостер!гали ч!ткий малюнок кристалопризматичних структур дерево-под!бно! чи папоротникопод!бно! форми. 1нколи, у ц!е! групи д!тей по перифер!! крапл! виявляли кри-сталопризматичн! структури неправильно! форми та орган!чну речовину.
Визначення характеру м!крокристал!заци слини за оц!ночною шкалою Т. Л. Рединовой ! А. Р. Поздеевым (табл.) виявило, що у д!тей з ЮРА артритом переважае III тип м!крокристал!заци з м!неральним потенц!алом 2,138 ± 0,257 бал!в у другому дитинств! та 1,73 ± 0,258 бал!в - у п!дл!тковому в!ц!. У той самий час у д!тей без ювен!льного ревматоидного артриту
7Э6ЛИЦЯ
Peзyльтaти дocлiджeння клГНГЧНСГ oцiнки швидкocтi peмiнepaлiзaцГГ eмaлi зу6ГВ ТЭ cтaнy мiкpoкpиcтaлiзaцГГ cлини y дiтeй з ЮPA тэ ocí6 кoнтpoльнoï гpyпи
Дiти 8-12 poкiв Дiти 13-16 po^
Пoкaзники, Ïx знa-чeння дiти з ЮPA, (n = 29) кoнтpoль-нa гpyпa, (n = 25) дiти з ЮPA, (n = 26) кoнтpoльнa гpyпa,(n=27)
KOШPE-тecт (в дняx) 4,793 ± 0,213 2,68 ± 0,149 5,115 ± 0,187 2,74 ± 0,197
p p < 0,001 p < 0,001
KOШPE-тecт (в пpoцeнтax) 54,483 ± 2,41 35,6 ± 2,236 53,462 ± 2,283 37,037 ± 2,815
P p < 0,001 p < 0,001
Miкpoкpиcтaлiзaцiя cлини (в бaлax) 2,138 ± 0,257 3,36 ± 0,261 1,73 ± 0,258 2,889 ± 0,268
p p < 0,001 p < 0,01
Пpимiткa: p - дocтoвipнicть piзницi пoкaзникiв мiж дiтьми з IOPA тa кoнтpoльнoю гpyппoю
- I тa II типи з aнaлoгiчним пoкaзникoм 3,36 ± 0,261 i 2,889 ± 0,268 бaлiв. Пpи цьoмy piзниця пoкaзникiв мж ocнoвнoю тa кoнтpoльнoю гpyпoю мaли виcoкий cтyпiнь дocтoвipнocтi (99,9 %).
Oтжe, зa oцiнкoю aвтopiв [1, 10] низький мiнepa-лiзyючий пoтeнцiaл y дiтeй з ЮPA е мapкepoм виpa-жeниx дecтpyктивниx пpoцeciв в твepдиx ткaнинax зyбiв.
Bиcнoвки.
1. У дiтeй з !PA вcтaнoвлeний виcoкий cтyпiнь poзчиннocтi eмaлi зyбiв (54,483 ± 2,4 % y дpyгo-му дитинcтвi i 53,462 ± 2,283 % y пiдлiткoвoмy вiцi),
щo cвiдчить пpo низьку CTiйKiCTЬ зyбiв дo дм киcлoти тa виcoкy кapieccпpиятливicть eмaлi.
2. Bcтaнoвлeний дocтoвipнo нижчiй piвeнь мiнepaлiзyючиx влa-cтивocтeй змiшaнoÏ ^ини y дiтeй з ЮPA пopiвнянo iз здopoвими oднoлiткaми кoнтpoльнoÏ фупи (p < 0,001). Öe втазуе нa пopyшeн-ня фiзioлoгiчниx пpoцeciв, якi o6-yмoвлюють динaмiчнy piвнoвaгy зyбiв з poтoвoю piдинoю, тa виз-нaчaють виcoкy cxильнicть дo кapiecy.
3. У дiтeй з !PA в мopфo-лoгiчнiй cтpyктypi кpиcтaлoyт-вopeння cлини пepeвaжae III тип мiкpoкpиcтaлiзaцiÏ, щo вкaзye нa ÏÏ низький мiнepaлiзyючий пoтeнцiaл. Öe пiдтвepджye пopy-
шeння мiнepaльнoгo гoмeocтaзy poтoвoÏ piдини тa вкaзye нa знижeння cтiйкocтi дo кapioзнoгo ypaœe^ ня зyбiв.
4. Зacтocyвaння KOШPE-тecтy y дiтeй з ЮPA дoзвoляe oцiнити cпiввiднoшeння пpoцeciв дe- i peмiнepaлiзaцiÏ тa пpoгнoзyвaти poзвитoк кapioзнoгo пpoцecy.
Пepcпeктивaми пoдaльшиx дocлiджeнь. B
пoдaльшoмy плaнyeтьcя poзpoбкa мeтoдy пpoфiлaк-тики кapiecy зyбiв з включeнням зaгaльнoгo тa мю-цeвoгo впливу мiнepaльнoгo гoмeocтaзy пopoжнини poтa y дгтей з ЮPA тa визнaчeння йoгo eфeктивнocтi.
Лiтepaтypa
1. AA^ia^/rn O. И. Kлиникo-иммyнoлoгичecкaя xapaктepиcтикa cocтoяния opгaнoв пoлocти pтa y дeтeй c ювeнильным peвмaтoидным apтpитoм I O. И. Aдмaкин, Ю. A. Koзлитинa II Cтoмaтoлoгия. - 2011. - № 6. - C. 77-79.
2. Aниcимoвa И. B. Cтpyктypныe cвoйcтвa cмeшaннoй cлюны y лиц c paзными ypoвнями peзиcтeнтнocти зyбoв к кapиecy I И. B. Aниcимoвa, M. B. Гaлиyлинa, И. B. Гaнзинa [и дp.] II Cтoмaтoлoгия. - 2005. - № 4. -C. 8-10.
3. Бopoвcкий E. B. Kapиecpeзиcтeнтнocть I E. B. Бopoвcкий, B. K. Лeoнтьeв II Cтoмaтoлoгия. - 2002. - № 5. - C. 26-28
4. Гiгieнa дтей тa пiдлiткiв: пiдpyчник I B. I. Бepзiнь [тa iн.]. - Km^ : Acкaнiя, 2008. - 340 c.
5. Диaгнocтикa и диффepeнциaльнaя диaгнocтикa кapиeca зyбoв и ero ocлoжнeний. Учeбнoe пocoбиe I B. Ф. Mиxaль-чeнкo, Л. И. Pyкaвишникoвa, H. H. Tpигoлoc [и дp.]. - M. : AOp «HПП Джaнгap», 2006. - 104 c.
6. Дифepeнцiйoвaнa пpoфiлaктикa rapiecy зyбiв y дiтeй I H. I. Cмoляp, У. O. Cтaдник, E. B. Бeзвyшкo [тa ш.] II Hoвини cтoмaтoлoгiÏ. - 2006. - № 1. - C. 62-64.
7. Kиceльникoвa Л. П. Kapиecoгeннaя cитyaция y дeтeй шкoльнoгo вoзpacтa и пpинципы eë ycтpaнeния I Л. П. Kиceльни-^a II Cтoмaтoлoг (Xapкiв). - 2005. - № 10. - C. 14-19.
8. Peбpoвa O. Ю. Cтaтиcтичecкий aнaлиз мeдицинcкиx дaнныx. Пpимeнeниe пaкeтa пpиклaдныx пpoгpaмм STATISTICA : уч. пocoб. I O. Ю. Peбpoвa. - M.: Meдиa Cфepa, 2002. - 312 c.
9. Caйфyллинa X. M. Kapиec зyбoв y дeтeй и пoдpocткoв I X. M. Caйфyллинa. - M.: Meдпpecc, 2000. - 96 c.
10. Cмoляp H. I. Ocoбливocтi мiкpoкpиcтaлiзaцiÏ poтoвoÏ piдини y дтей дoшкiльнoгo вiкy I H. I. Cмoляp, I. C. Дyбeцькa II Bicник cтoмaтoлoгiÏ. - 2005. - № 4. - C. 71-72.
11. Cpeдcтвa гигиeны пoлocти pтa и иx влияниe нa кapиecpeзиcтeнтнocть эмaли зyбoв I E. H. Pябoкoнь, Л B. Ceвepин, T. B. Áamb^ [и дp.] II CтoмaтoлoгИнфo. - 2009. - № 6. - C. 46-51.
12. XoN^ra Л. A. Oбocнoвaниe эндoгeннoгo нaзнaчeния пpeпapaтoв кaльция в пpoфилaктикe кapиeca зyбoв y дeтeй I Л. A. Xo^^ra II Coвpeмeннaя cтoмaтoлoгия. - 2007. - № 2. - C. 71-73.
13. Dr. Elfi Laurisch Диaгнocтикa и тepaпия индивидyaльнoгo pиcкa вoзникнoвeния raprneca I Dr. Elfi Laurisch II Hoвoe в cтoмaтoлoгии. - 2003. - № 6. - C. 31-35.
УДК 616. 314: 616. 72 - 002 - 053. 2
РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ КАР16ССПРИЯТЛИВ0СТ1 ЕМАЛ1 ЗУБ1В ТА РЕМ1НЕРАЛ13УЮЧ0Г0 ПОТЕН-Ц1АЛУ ЗМ1ШАН01 СЛИНИ У Д1ТЕЙ 3 ЮВЕН1ЛЬНИМ РЕВМАТО1ДНИМ АРТРИТ0М
Кулипна В. М., Пилипюк 0. Ю.
Резюме. Вивчено кар1ессприятлив1сть емал1 3y6iB та рем1нерал1зуючий потен^ал змшано! слини у 55-ти дтей з ювенiльним ревмато!дним артритом порiвняно з 52-ма однолiтками контрольно! групи за по-казниками КОШРЕ-тесту та характеру мiкрокристалiзацi! слини. Встановлен високий стyпiнь пiддатливостi емалi до дм кислоти i знижений рiвень ремiнералiзyючих властивостей ротово! рiдини (за КОШРЕ-тестом) та аналогiчно низький мiнералiзyючий потенцiал (за характером кристалоутворення) у дтей з ювенiльним ревмато!дним артритом свщчили про високу схильнiсть до розвитку карieсy зyбiв.
Ключов1 слова: дiти, карieс зyбiв, розчиннiсть емал^ ремiнералiзyючi властивостi слини.
УДК 616. 314: 616. 72 - 002 - 053. 2
РЕЗУЛЬТАТЫ ИЗУЧЕНИЯ КАРИЕСВ0СПРИИМЧИВ0СТИ ЭМАЛИ 3УБ0В И РЕМИНЕРАЛИЗИРУЮ-ЩЕГ0 П0ТЕНЦИАЛА СМЕШЕН0Й СЛЮНЫ У ДЕТЕЙ С ЮВЕНИЛЬНЫМ РЕВМАТ0ИДНИМ АРТРИТОМ
Кулыгина В. М., Пилипюк А. Ю.
Резюмэ. Изучены кариесвосприимчивость эмали зубов и реминерализирующий потенциал смешанной слюны у 55-ти детей с ювенильным ревматоидным артритом по сравнению с 52-мя сверстниками контрольной группы по показателям КОСРЭ-теста и характера микрокристализации слюны. Установлены высокая степень податливости эмали к действию кислоты и пониженный уровень реминерализирующих свойств ротовой жидкости (за КОСРЭ-тестом) и аналогично низкий минерализующий потенциал (по характеру кристаллообразования) у детей с ювенильным ревматоидным артритом свидетельствовали о высокой склонности к развитию кариеса зубов.
Ключевые слова: дети, кариес зубов, растворимость эмали, реминерализирующие свойства слюны.
UDC 616. 314: 616. 72 - 002 - 053. 2
Results of the Study of Caries-Susceptibility of the Dental Enamel and Remineralizing Potential OF THE Mixed Saliva in the Children with Juvenile Rheumatoid Arthritis
Kulygina V. M., Pylypiuk O. Yu.
Abstract. During the last decades it was proved that the development and clinical course of the dental caries largely depended on the nature of the processes of de- and remineralization of the dental hard tissues in the oral cavity. Under natural conditions the processes of de- and remineralization in the oral cavity provide continuous recovery of mineral components of the dental enamel. According to the available literature data in case of the dental caries the enamel solubility changes and the saliva remineralizing capacity decreases. The developed method for determination of the tooth resistance to caries (test for clinical estimation of the enamel remineralization rate (CEERR-test) is based on determination of the level of the enamel solubility and remineralizing properties of the oral liquid but it is insufficiently studied in the children with juvenile rheumatoid arthritis.
Objective of the study: to determine the caries-susceptibility of the enamel and remineralizing potential of the oral liquid in the children with juvenile rheumatoid arthritis according to the indices of the CEERR-test and nature of the saliva microcrystallization.
Materials and methods. To achieve the set objective 55 children of the main group with juvenile rheumatoid arthritis and 52 apparently healthy children of the control group were examined. All the examined children were divided into two groups: 29 children of the main group and 25 children of the control group made up a group of the second period of childhood (8-12 years); a group of the juvenile age (13-16 years) - 26 and 27 children, respectively.
The teeth resistance to caries and remineralizing properties of the oral liquid were estimated according to the method of T. L. Redynova et al. (2006). The results of the saliva microcrystallization (SMC) were estimated according to T. L. Redynova and A. R. Pozdeev (1994).
Results of the study. In the children with juvenile rheumatoid arthritis a high level of the enamel solubility could be observed (54,483 ± 2,41 % during the second period of childhood and 53,462 ± 2,283 % at the juvenile age), that pointed out at low teeth resistance to acid effect and high caries-susceptibility of the enamel.
A significantly lower level of mineralizing properties of the mixed saliva in the children with juvenile rheumatoid arthritis as compared to the healthy age-mates of the control group (р < 0,001) was established. That proved disorders of physiological processes conditioning the dynamic balance of teeth with the oral liquid and determining the high tendency to caries.
In the morphological structure of the saliva crystal formation in the children with juvenile rheumatoid arthritis the 3rd type of microcrystallization prevailed that evidenced its low mineralizing potential. That proved the impairment of the mineral homeostasis of the oral liquid and pointed out at the decrease of the resistance to carious lesions.
The use of the CEERR-test for the children with juvenile rheumatoid arthritis allows to evaluate the correlation of the processes of de- and remineralization and predict the development of the carious process.
Keywords: children, dental caries, enamel solubility, remineralizing properties of saliva.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 03. 03. 2015 р.
