CC BY
76
© Любарець С. Ф.
УДК 616. 314. 1-007. 23-053. 3/7:613. 95:374. 635 Любарець С. Ф.
ПРОФШАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАД ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБiВ У ДiTЕЙ
Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця
( м. Кшв)
Робота е фрагментом виконання науково-до-слiдноI роботи кафедри дитячо! терапевтично! сто-матологiI та профтактики стоматологiчних захво-рювань Нацюнального медичного унiверситету iменi О. О. Богомольця «Загальн чинники у формуванн стоматологiчного здоров'я дiтей та пщлтов».
Вступ. Останнi десятилiття минулого сторiччя та початок XXI - вщзначились зростанням поширеностi вад твердих тканин зубiв, причому збiльшилась як частка некарюзних уражень, якi сформувались пюля прорiзування зубiв, так i патологи, яка виникае у про-цес !х закладки та розвитку, тобто до прорiзування, зокрема системно! ппоплази та молярно-рiзцевоI гiпомiнералiзацiI емалi [1, 2, 3, 4, 5].
Бтыхисть дослщниюв, якi вивчали вади розвитку зубiв вважають, що основним !х ускладненням е ка-рiес [10, 11].
Карiес i гiпоплазiя виникають за умов розвитку одного i того ж порушення обмiну речовин, рiзниця полягае в тому, що гiпоплазiя емалi - наслiдок порушення мшерального обмiну в перюд розвитку i фор-мування зубiв, а карiес виникае в твердих тканинах уже сформованих зубiв [13]. Так у 12^чних дiтей з системною гiпоплазiею емалi показник КПВ зубiв дорiвнював 9,62±0,67, тодi як в контрольна групi -6,60± 0,95 [3]. У 5 та 9^чних дiтей з системною ппо-плазiею емалi карiес констатовано у 36,8% та 41,9% дггей, в той час як у обстежених без вищевказано! вади розвитку - у 16,9% та 18,3%, вщповщно [6].
Молярно-рiзцева гiпомiнералiзацiя (МРГ) сьо-годн е однiею з серйозних ктиычних проблем в 6в-роп [6, 7, 12, 13, 14]. В 2003 роцi на семiнарi EAPD (European Academy of pediatric dentistry) було заде-кларовано критери дiгностики МРГ. Вiдомо, що ре-зистентнiсть зубiв до карiесу, особливо в перши роки пiсля прорiзування, визначаеться вихiдним рiвнем мiнералiзацi! (ВРМ). ВРМ молярiв у пацiентiв з МРГ практично в 3 рази нижче, ыж у дтей з нормальною структурою емалк lнтенсивнiсть карiесу постiйних зубiв у 12-рiчних дггей з МРГ практично в 2 рази вище, ыж у дтей з нормальною структурою емалi [6].
Враховуючи глобальн цiлi, визначенi ВООЗ i FDI (2003) до 2020 року, як передбачають "... сприяння стоматолопчному здоров'ю i мiнiмалiза-цю впливу захворювань стоматологiчного та
щелепно-лицевого походження на загальне здоров'я i психосоцiальний розвиток..." проведення профiлактичних заходiв щодо розвитку ускладнень вад твердих тканин зубiв у дiтей е актуальним.
Мета досл1дження. Розробити комплекс про-фiлактичних заходiв направлених на попередження розвитку ускладнень у дтей з вадами твердих тканин зубiв.
Об'ект i методи дослщження. Проведено об-стеження 60 дiтей, вiком 7-14 рокiв, якi звернулись на кафедру дитячо! терапевтично! стоматологи та профтактики стоматолопчних захворювань НМУ iменi О. О. Богомольця з приводу отримання лку-вально-профтактично! допомоги. Розподт за гру-пами: 1 група - д™ з системною гiпоплазiею емалi (20 чоловiк), II група - дгти з молярно^зцевою ппо-мiнералiзацiею емалi (20 чоловк), III - дiти без вад твердих тканин зубiв (20 чоловк). ПоЫформоваы згоди батьками пiдписанi.
1нформацт щодо анамнезу життя, загального стану здоров'я дитини отримували шляхом опиту-вання батьюв та з наданих ними медичних педiатрич-них карток. ОцЫку характеру некарiозних уражень зубiв здiйснювали згiдно iз мiжнародною класиф^ кацiею стоматологiчних хвороб (МКХ-С), створено! на основi МКХ-10. Для диферен^ально! дiагности-ки гiпоплазi! та карiесу використовували метод в^ тального забарвлення емалi (Аксамит Л. А., 1973) та метод транстюмЫаци [9]. 1з рентгенологiчних методiв дослiдження застосовували метод ортопан-томографi!. З метою визначення стмкост твердих тканин зубiв до карiесу проводили визначення мо-дифкованого тесту емалево! резистентностi ( ТЕР ), визначення вихщних рiвнiв мiнералiзацi! (Кисель-никова Л. П.,1996) [8, 9]. Враховуючи те, що одними з основних факторiв ризику розвитку карiесу у дгтей е пщвищена в'язкiсть слини, схильнiсть до значного накопичення зубного нальоту за умови дотримання □пени порожнини рота проводилось визначення цих критерив у вищевказаного контингенту. Пщвищена в'язкють слини рееструвалась, якщо слина тягнулась ниткою довжиною до 1 см. Ппеычний стан порожнини рота оцшювали за допомогою Ыдексу Green - Vermillion (1964) [9].
Результати дослщжень та Ух о б го воре н-ня. Системна гiпоплазiя у обстежених дiтей
характеризувалась ураженням груп зубiв, внутрш ньощелепна мiнералiзацiя яких вiдбуваeться одно-часно. Найчастше були ураженi першi постмы мо-ляри та рiзцi верхньо! i нижньо! щелеп. Ретельний збiр анамнезу дав можливiсть виявити хронолопчну залежнiсть ураження твердих тканин вщ часу пере-несення хвороб та 1х тяжкостi. Серед перенесених хвороб превалювали гострi респiраторнi вiруснi захворювання, бронхiти, пневмонiI, дисбактерю-зи кишювника, якi досить часто супроводжувались вживанням антибютиюв. Молярно-рiзцева ппомЫе-ралiзацiя емалi характеризувалась несиметричним ураженням рiзного ступеня тяжкост рiзцiв i перших молярiв при вiдсутностi видимих причин порушення розвитку цих зубiв.
Пiдвищена в'язкють слини превалювала у дiтей 1-1 та 2-1 груп.
У дггей 1, 2 та 3 груп констатований задовть-ний стан гiгieни порожнини рота. Показники Ыдек-су Огееп^егтШюп в групах №1 i №2 становили 1,4±0,23 та 1,2±0,21, вщповщно. В контрольнiй групi цей показник дорiвнював 0,8±0,2 (р1,2<0,5).
У дтей з вадами твердих тканин зубiв констато-вана висока карieссприйнятливiсть емалi ( середне значення ТЕР = 6). В контрольна групi показники вщ-повiдали умовнорезистентнiй емалi ( середне значення ТЕР = 4).
Кжычно про резистентнють емалi можна судити по непрямим ознакам, а саме по структурним осо-бливостям - глибинi i будовi фiсур молярiв i пре-молярiв, строкам прорiзування зубiв. У обстежених перших двох груп констатований низький рiвень мг нералiзацiI (емаль жувально! поверхнi позбавлена блиску, колiр вЫх фiсур бiлий, з матовим вщпнком, мае мiсце застрягання зонду в 2-3 найбтьш глибо-ких фюурах). В контрольнiй групi дiагностовано се-реднiй рiвень мiнералiзацiI.
Результати анкетування дiтей всiх груп свiдчили про вщсутнють необхiдних знань щодо ппеычного догляду за порожниною рота.
План профiлактично-лiкувальних заходiв включав: 1) профтактичну програму з обов'язковою професiйною гiгiеною порожнини рота, навчанням догляду за порожниною рота iз подальшим контролем пiд час повторних вщвщувань, рекомендацiями щодо вибору стоматолопчних засобiв та предметiв ппени, а також регулярним мiнералiзуючим впли-вом вiдповiдними препаратами. 2) Сана^ю порож-нини рота.
З метою профiлактики рецидивiв дiти з системною гiпоплазiею емалi повиннi проходити дис-пансерний облк у стоматолога кожнi 3-6 мюя^в (наказ № 435 МОЗ Укра'ши вiд 31. 08. 2004р. " Про затвердження протоколiв надання медично! допо-моги дiтям за спе^альнютю "дитяча терапевтична стоматолопя'"'), тому кратнють оглядiв вищевказа-ного контингенту на кафедрi становила 3 рази на рк. Враховуючи вiдсутнiсть даних у вищевказаних документах щодо надання медично! допомоги д™м з МРГ кратнють !х оглядiв була аналогiчна дiтям з СГЕ.
Нами здмснювалась професiйна ririeHa порожнини рота i3 застосуванням циркулярних щгток i професiйних паст. З патентами проводились за-няття в кабЫет профiлактики кафедри з метою на-вчання правильному догляду за порожниною рота та надавались рекомендацп щодо застосування за-собiв i предме^в гiгiени з урахуванням вiку та сто-матологiчного статусу. 1з основних засобiв гiгiени рекомендувались лiкувально-профiлактичнi зубы пасти, як впливають на мiнералiзацiю тканин зуба i мiстять сполуки фтору, кальцю та фосфатiв (пасти фiрм "Colgate", "Lakalut" та Ыш.). 1з допомiжних за-собiв ппени рекомендовано вживання ополiскувачiв iз протикарюзною дiею; в якостi предметiв ппени -використання зубних щток середньо! жорсткостi та зубних ниток.
Як наявнють гiпомiнералiзованих дiлянок емалi, виявлених методом зажиттевого (вiтального) по-фарбування за допомогою 2% водного розчину ме-тиленового синього, так i дiагностованi дiлянки по-рушеного формування емалi вимагали вiдновлення II морального складу, для чого були обран каль-цiевмiснi та фторовмiснi препарати. В якост каль-цiевмiсного препарату використовувався препарат "Tooth Mousse" (GC) (за попередыми даними гель мае не лише властивост ремiнералiзуючого засобу, а ще i зменшуе опаковють плям та надае тканинам зуба звичайного вигляду). Першу обробку емалi як уражених зубiв, так i незмiнених зубiв проводили в стоматолопчному кабiнетi. В подальшому обробку зубiв вищевказаним засобом дiти проводили дома пщ наглядом батькiв протягом 1 мюяця ( тричi на рк). Пюля застосування препарату "Tooth Mousse" (GC) проводилось фторування емалi зубiв iз застосуванням препарату " Фторкальцит Е " (ВладМiва). Санацiя порожнини рота проводилась за показан-нями. Дiтям надавались рекомендацiI щодо рацг онального харчування з обмеженням рафшованих вуглеводiв.
Повторний огляд дггей через 12 мюя^в свiдчив про хороший стан ппени порожнини рота, змен-шення чутливостi зубiв. Блиск емалi зубiв у дiтей 1-о1 та 2-о1 груп став бiльш природним. Прирiст ка-рiесу через рк в групах 1, 2, 3 становив 1,5, 1,3, 1, вщповщно.
Висновки.
1. Дгти з вадами твердих тканин зубiв, а саме гiпоплазiею емалi i молярно-рiзцевою ппо-мiнералiзацiею емалi та недостатньою гiгiеною порожнини рота представляють групу ризику з розвитку ускладнень щодо основних стоматологiчних захворювань.
2. Описаний контингент потребуе запровад-ження цiлеспрямованого гiгiенiчного виховання та оцшки результатiв у вiдцаленi термши.
Перспективи подальших дослiджень. Монг торинг ефективност запропонованого комплексу лiкувально-профiлактичних заходiв у дiтей з вадами твердих тканин зубiв
Л^ература
1. Бeлiков О. Б. Поширенють некарюзних уражень твердих тканин 3y6iB серед студентiв i молодi та npM4MHHO-Ha^^KOBi зв'язки ïx виникнення / О. Б. Белков, Р. А. Бучок // Буковинський медичний вюник. - 2012. - Т. 16, № 4 (64). - С. 26-30.
2. Бтоус I. В. Чинники ризику розвитку та шляхи профтактики системно! ппоплазп емалi зубiв у дiтей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 00. 21 «Стоматолопя» / I. В. Бтоус. - 1вано-Франювськ, 2004. - 21 с.
3. Киброцашвили И. А. Клиника, диагностика и лечение гипоплазии эмали и сходных с ней заболеваний зубов у детей и подростков : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14. 00. 21 «Стоматология» / И. А. Киброцашвили. - СПб., 2007. - 20 с.
4. Кисельникова Л. П. Гипоплазия эмали у детей / Л. П. Кисельникова, Н. В. Ожгихина // Методическое пособие. - СПб., 2001. - 32 с.
5. Любарець С. Ф. Розповсюдженють вад твердих тканин зубiв у дтей, яю мають статус постраждалих вщ наслщюв аварм на ЧАЕС / С. Ф. Любарець // Сучасш аспекти вмськово! стоматологи. Збiрник наукових праць. Випуск II. - 2013. - Кив. - С.100-103.
6. Ожгихина Н. В. Молярно-резцовая гипоминерализация. Часть I. Этиология и клинические проявления / Н. В. Ожгихина, Л. П. Кисельникова // Проблемы стоматологии. - 2010. - № 3. - 40 с.
7. Садовская Е. Н. Молярно-резцовая гипоминерализация в группе младших школьников г. Минска / Е. Н. Садовская // Актуальные проблемы современной медицины. Материалы Международной научной конференции студентов и молодых ученых, в двух частях. Часть 1. - 2007. - Минск. - С. 489 - 490.
8. Сунцов В. Г. Стоматологическая профилактика у детей / В. Г. Сунцов, В. К. Леонтьев, В. А. Дистель, В. Д. Вагнер. - Москва : Мед книга; Н. Новгород : Изд-во НГМА, 2001. - 344 с.
9. Терапевтическая стоматология детского возраста / Под ред. профессора Л. А. Хоменко. - К.: Книга плюс, 2010. -804 с.
10. Яковлева Н. Н. Особенности течения кариеса в зубах с гипоплазией у детей / Н. Н. Яковлева // Морфофункциональ-ные и клинические аспекты проблем стоматологии : Материалы науч. -практ. конф. - Донецк, 1993. - С. 78.
11. Hong L. Association between enamel hypoplasia and dental caries in primary second molars / L. Hong, S. M. Levy, J. J. Warren // Caries Res. - 2009. - № 43 (5). - P. 345-353.
12. Lygidakis N. A. Molar-incisor-hypomineralisation (MIH). A retrospective clinical study in Greek children. II. Possible medical aetiological factors / N. A. Lygidakis, G. Dimou, D. Marinou // Eur. Arch. Paediatr. Dent. - 2008. - № 9. - Р. 207-217.
13. Weerheijm K. L. Molar incisor hypomineralisation (MIH): clinical presentation, aetiology and management / K. L. Weerheijm // Dent. Update. - 2004. - № 31. - P. 9-12.
14. William V. Molar incisor hypomineralization: review and recommendations for clinical management / V. William, L. B. Messer, M. F Burrow // Pediatr. Dent. - 2006. - № 28 (3). - Р. 224-232.
УДК 616. 314. 1-007. 23-053. 3/7:613. 95:374. 635
ПРОФШАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАД ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБiВ У Д^ЕЙ
Любарець С. Ф.
Резюме. В статт наведен дан щодо обстеження дггей з вадами твердих тканин зубiв, зокрема системною гiпоплазiею емалi та молярно^зцевою гiпомiнералiзацiею емалг Враховуючи стан ппени порожнини рота, показники ТЕР, яю свщчать про наявнють карiессприйнятливоI емалi у вищевказаного контингенту та вщсутнють необхщних знань щодо ппеычного догляду за порожниною рота було запропоновано комплекс л^вально-профтактичних заходiв з метою попередження ускладнень, насамперед карiесу зубiв, у дггей. Огляд дтей через рк свщчив про хороший стан ппени порожнини рота. Прирют карiесу через рк дорiвню-вав 1,5 та 1,3, вщповщно.
Ключовi слова: вади твердих тканин зубiв, карiес, профтактика, дiти.
УДК 616. 314. 1-007. 23-053. 3/7:613. 95:374. 635
ПРОФИЛАКТИКА ОСЛОЖНЕНИЙ ПОРОКОВ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ
Любарец С. Ф.
Резюме. В статье приведены данные обследования детей с пороками твердых тканей зубов, а именно с системной гипоплазией эмали и молярно-резцовой гипоминерализацией эмали. Учитывая состояние гигиены полости рта, показатели ТЭР, которые свидетельствуют о наличии кариесвосприимчивой эмали у вышеуказанного контингента и отсутствие необходимых знаний по гигиеническому уходу за полостью рта был предложен комплекс лечебно-профилактических мероприятий с целью предупреждения возникновения осложнений, прежде всего кариеса зубов, у детей. Осмотр детей через год засвидетельствовал хорошую гигиену полости рта. Прирост кариеса через год был равен 1,5 и 1,3, соответственно.
Ключевые слова: пороки твердых тканей зубов, кариес, профилактика, дети.
UDC 616. 314. 1-007. 23-053. 3/7:613. 95:374. 635
Prevention of Hard Dental Tissues Defects Complications in Children
Liubarets S. F.
Abstract. Last decades of the previous century and the beginning of the 21st century were characterized with increased spread of the hard dental tissues defects, and we should note increased percentage of both non-carious lesions developing after teeth eruption and pathologies formed during their development, e. g. before eruption, systemic hypoplasia and molar-incisal enamel hypomineralization. The majority of researchers who studied the dental development defects consider caries to be the main complication. They have conducted the study of 60 children aged 7-14 years, who were referred for treatment to the pediatric therapeutical stomatology and prevention of stomatological diseases department, NMU after O. Bohomolets. They were grouped as follows: group 1 - children with systemic enamel hypoplasia (20 children), group 2 - children with molar-incisal enamel hypomineralization (20 children), group 3 - children without hard dental tissues lesions (20 children), The systemic hypoplasia in the studied groups was characterized by affected teeth groups, the intramandibular mineralization of which occurred simultaneously. The first permanent molars and mandibular and maxillary incisors were affected most often. The detailed anamnesis provided for the detection of the chronological dependence of hard dental tissues affection on the disease period and severity. The prevailing diseases were acute respiratory diseases, pneumonia, bronchitis, intestinal disbacteriosis, quite often with antibiotics administration. The molar- incisal enamel hypomineralization was characterized with various severity asymmetric lesions of incisors and first molars, with absent visible causes of the lesions.
The increased salivary viscosity prevailed in children of the 1st and 2nd groups. In children of the 1st, 2nd and 3rd groups had satisfactory level of the oral hygiene. The Green-Vermillion index in groups №1 and №2 makes up 1,4±0,23 and 1,2±0,21, appropriately. In control group this figure was 0,8±0,2 (p1,2<0,5).
In children with hard dental tissues defects there has been noted increased caries susceptibility of the enamel (the average TER figure is 6). The control group was characterized with the figures appropriate to the conventionally-resistant enamel ( the average TER figure is 4).
It is possible to detect the enamel resistance clinically by the indirect signs, e. g. by the structural peculiarities-the depth and anatomy of the molars and premolars' fissures, teeth eruption terms. Among the studied two groups there has been detected low mineralization level (the chewing surface enamel isn't glistening, all fissures are white, the probe sticks in 2 or 3 most deep fissures). The control group was diagnosed with the average mineralization
The results of questioning show us that the children don't possess the required knowledge about the oral cavity hygiene.
The preventive-curative measures included: 1) preventive program with obligatory professional oral hygiene, teaching oral hygiene and further monitoring during next dental visits, recommendations about the choice of the stomatological hygienic measures as well as regular mineralizing action of the appropriate preparations. 2) Oral cavity sanation.
The repeated examination of the children in a year evidenced about good oral hygiene in all children, caries growth in groups № 1 and № 2 made up 1,5 and 1,3 appropriately.
Key words: hard dental tissues defects, caries, prevention, children.
Рецензент - проф. Бденко Н. В.
Стаття надшшла 17. 04. 2014 р.
