CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 268-274.
УДК 340.12:711.455+711.51«1950/1960»(477.75)
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦШНО1 ГАЛУЗ1 КРИМУ У 1950-1960-Х Р.Р. (1СТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ)
Залозний М. Ю.
Тавршський нацюнальний утверситеш iм. В. I. Вернадського, м. Смферополь, Украта.
У статп автор аналiзуе джга у 1950-1960 -х рр. нормативно-правовi акти у сферi розвитку куро-ртно-рекреацшного господарства кримського твострова. Розглядаються основнi напрями дiяльностi органш державно! влади щодо курортно! справи в Криму на зазначеному юторичному етапi. Даеться оцшка адмiнiстративних перетворень структурних елементiв у сферi державного регулювання курортно! справи.
Ключовi слова: санаторно-курортт мiсцевостi, курорт, постанова, дома вдаочинку, Крим.
Ниш досить великим пластом юторичного матер1алу, що шдлягае науковому анал1зу i узагальненню, э сукупнють нормативно-правових акпв з питань регулювання в1тчизняно! курортно! справи. При цьому юнуючий юторико-правовий досвщ в дослщжуванш сфер! вимагае ретельного та вшьного вщ щеолопчних догм i кон'-юнктурних шдход1в осмислення. Таким чином, актуальнiсть дослщження обумов-лена необхiднiстю вщтворити юторично в1рну модель становлення i розвитку його правового регулювання, дослщити реальний стан курортно! справи у дослщжуваний перiод з метою критичного осмислення та використання досвщу минулого для ви-рiшення сьогочасних проблем курортно! шлуз1 регiону.
Метою дослiдження е анатз ддачих у 1950-1960 -х рр. нормативно-правових акпв у сферi курортно-рекреацiйного розвитку пiвострова.
Питання розвитку курортно! системи розглядаються в роботах Каттюка В. А. «Розвиток курортно! системи Укра!ни» [1] та Чирви I. С. «Нариси з юторп Криму» [2]. Питання органiзацiйно-правових засад державного управлшня курортно! справи висвгглюються в роботах Самарiно! Т. В. [3]. Правовi проблеми природокористу-вання та охорони навколишнього середовища оздоровчих i рекреацiйних мюцевос-тей наведет в дослщженш Орлова А. М. [4]. Також аспекти розвитку курортного господарства викладеш в робот Бобково! А. Г. «Правове забезпечення рекреацшно! д1яльносп» [5]. Проте дослiдження питань юторп курорпв проводилися, як правило, за радянських чашв i носили дещо пол^изований характер, не вщображали юнуюч1 проблеми, не враховували закордонний досвщ та специфiки регiону.
У Радянському союз1 Крим був вщомий як всесоюзна здравниця. До велико! в> тчизняно! вшни у Криму налiчувалось 144 санаторi! та будинки вщпочинку на 23384 лiжка з пропускною здатнютю близько 300 тисяч ошб. Нiмецько-фашистськi окупанти варварськi зруйнували i розорили курортне господарство Криму.
Надаючи важливе значення справi вщновлення курорпв, кримський обком пар-тп систематично контролював стан роботи курортних управлiнь Мiнiстерства охорони здоров'я i ВЦСПС, а також Ялтинського, Свпаторшського i Феодосiйського
мiськкомiв ВКП(б), Алуштинського та Ялтинського райкомiв ВКП(б) з вiдновлення санаторив та домiв вiдпочинку [6, арк. 28].
У повоенш роки рекреацiйна галузь починае дещо оживати. Причиною того стають низка заходiв державного регулювання, та правотворча дiяльнiсть радянсь-кого керiвництва, викликаних необхiднiстю вiдтворення авторитету регюну як курорту та з намаганням надати новий поштовх у його розвитку.
У 50-т роки починае здiйснюватися переведення санаторив i будинкiв вщпочи-нку л^нього типу на цiлорiчний режим роботи. Споруджуються котельнi, прокла-даються лши центрального опалювання, ведеться реконструкцiя будiвель, розши-рюеться мережа пiдприемств громадського харчування. Для полiпшення постачання курорпв продовольством i товарами курортного попиту, за ршенням уряду, у Кри-му з 1 сiчня 1946 р. створено Курортторг з шютьма вiддiленнями, який через сво! бази, роздрiбну торгову мережу, ресторани i кафе-закусочнi обслуговував курорти Криму. Питанням постачання хворих i вiдпочиваючих на курортах ЦК ВКП(б) i Рада мшс^в СРСР придiляли постшну увагу. Рада мiнiстрiв СРСР 17 червня 1947 р. винесла спещальну ухвалу «Про заходи щодо полшшення торгiвлi в курортних мю-тах» [6, арк. 31-32].
Також, змщнювалась лiкувально-матерiальна база курортiв, значнi зусилля прикладались для подолання проблем в оргашзаци харчування та медичного обслу-говування хворих i вiдпочиваючих. Важливу роль в цьому зiграло проведення спе-щатазаци здравниць за профшями захворювань.
18 лютого 1952 р. було прийнято ухвалу Ради мшс^в СРСР «Про встанов-лення медичних зон на курортах Криму» i додаток до не! № 1 «Меж медичних зон курорпв Криму», вiдповiдно до якого вони под^лися на 8 райо-шв:
1. Захiдний район - що включае на побережж Чорного моря територда вiд озера Донузлав до Микола!вки.
2. Пiвденно-захiдний район - побережжя вщ мису Айя до мису Кикене!з.
3. Ивденнобережний район - що включае на побережжi Чорного моря гiрничi амфтеатри Гурзуфський, Ялтинський i Алуштинський вщ мису Кикене!з до гори Ведмщь.
4. Алуштинський район - побережжя вщ гори Ведмiдь до Сем^^р'я.
5. Пiвденно-схiдний район - побережжя вщ Семiдвiр'я до мису Ай-фока.
6. Судакський район - побережжя вщ мису Ай-фока до мису Меганом.
7. Схвдний район - побережжя вщ мису Меганом до озера Адж^оль включно.
8. Керченський район, що включае на побережжi Азовського моря територда вщ Мама до Новоотрадного [7, арк. 81].
У кожному з цих райошв, залежно вщ властивих !м лшувальних чинникiв, встановлювалися медичнi зони. Так, Захщний район передбачав Gвпаторiйську зону для загально терапевтичних i юснотуберкульозних санаторив, переважно для дiтей i пiдлiткiв з клiмато- i грязелшуванням, з розмiщенням санаторив вiдповiдно до за-твердженого генерального плану м. Свпатори; Сакську зону - для загально терапевтичних санаторив з грязелшуванням i клiматолiкуванням.
Пiвденно-захiдний район до себе включав:
1. Ласшнську зону (вщ Батшмана до мису Сарич) - для туберкульозних санаторив.
2. Пiвденну зону (вiд мису Сарич до Кастрополя) - для загальнотерапевтичних санаторив.
3. Кастропiльську зону (вщ Кастрополя до Блакитно! Затоки) - для туберкульозних санаторив.
В свою чергу Ивденнобережний район мав:
1. Алупкинську зону (включаючи Блакитну Затоку, Оме!з, Алупку, Мю-
хор):
а) Оме!з i Алупка-Сара (вiд мису Кикене!з до Чорного Горба) туберкульозш санатори;
б) Алупка (вiд Чорного Горба до меж Мюхора) - туберкульозш санатори для дорослих, центральна частина Алупки - загальнокурортш установи;
в) Мюхор (Верхнiй i Нижнш Мiсхор, Коре1з i Гаспра) -загально терапевтичш санатори для дорослих, центральна частина Мюхора (вщ санаторiю «Радянський полярник» до санаторiю «Червоний Прапор») — загальнокурортш установи.
2. Ялтинську зону - загалом для загально терапевтичних санаторив, за ви-ключенням:
а) набережное' i прилеглого району, призначених для загальнокурортних установ з обслуговування амбулаторних хворих;
б) дшянок в середньо прськш смузi вище 300 метрiв над рiвнем моря (здравниця «Прська», «Тузлер», «Долосси», «Артем») i дшянок, достатньо вщдалених i iзольованих вщ мiста (Василь-Сарай, «Узбекистан», «1ссари») — що призначаються для туберкульозних санаторив.
3. Гурзуфську зону — загально терапевтичш санатори для дорослих i дтей i санаторних пiонертаборiв:
а) центральна частина i пiвденно-захiдна частина Гурзуфа загально терапевтич-нi санатори для дорослих i дiтей;
б) вщ Генуезько1 фортецi до гори Ведмщь - Всесоюзний санаторний пiонертабiр «Артек» iм. С. М. Молотова;
в) верхнш Гурзуф i середньо прсью дiлянки - туристськi установи.
В Алуштинскому райош знаходились:
1. Маякська зона (вщ гори Ведмщь до гори Кастель) - для загально терапевтичних санаторив.
2. Алуштинська зона — для загально терапевтичних санаторив, будинюв в> дпочинку i установ з обслуговування туриспв.
3. Зона Семц^р'я - туристськi установи.
4. Передпрна i гiрськi зони - туристсью установи.
Пiвденно-захiдний район юнував для туристських установ, Судакський район для загально терапевтичних санаторив, будинюв вщпочинку i туристських установ.
Схщний район включав у себе:
1. Карадагську зону (вщ мису Меганом до Планерного включно):
а) Кози - для будинюв вщпочинку;
б) Кримське Примор'я (Нижш Отузи) i прилем до нього дшянки — загально терапевтичнi санаторi! для дтей;
в) прський масив Карадагу - туристсью установи i пiонертабори;
г) Планерне - загально терапевтичш санаторй i будинки вщпочинку.
2. Старокримську зону - для туберкульозних санаторйв.
3. Зону Феодосп - для загальнотерапевтичних санаторйв, амбулаторних хворих з ктмато-бальнеолшуванням i грязелiкуванням, установ для обслуговування туриспв.
У Керченському райош iснувала Чокракська зона - для загально-терапевтичних санаторi!в 1з застосуванням грязе- i водолiкувань [7, арк. 83-84].
Враховуючи популяршсть Gвпаторi! як всесоюзно! дитячо! здравницi, Кримсь-кий обком компартй виршив органiзувати в цьому мют пiонерський табiр типу «Артек». Спещальною запискою у липш 1956 р. обком компартй Укра!ни «...допов1в ЦК КПРС, Радi мшютр1в СРСР, ЦК КП Укра!ни i Радi мшютр1в Укра!н-сько! РСР, що в м. Свпаторй, на березi Чорного моря, на дшянщ площею 12 гектарiв знаходиться 9 зруйнованих будiвель колишнього дитячого санаторiю, що рашше належав Мiнiстерству охорони здоров'я СРСР». На !х територi! i планувалося ство-рити другий «Артек» [8, арк. 28].
Одним з важливих шпрям1в розвитку iнфраструктури курорпв було пiдтримання належного стану парюв i шших зелених насаджень. Так, в допо-в1д1 головного агронома Ялтинського територiального
правлiння курортами Ивденного берега Криму вщ 25 листопада 1957 р. «Рослиншсть Пiвденного берега Криму» вказано, що «...на швденному березi Криму е 57 парюв загальною площею до 1200 гектарiв, у тому числк
1. Парки загальнокурортного значення (6 паркiв) - 243 гектарiв.
2. Парки санаторйв i будинюв вщпочинку - 580,3 гектарiв.
3. Зеленi насадження на присадибних дiлянках мiста - 55,3 гектарiв.
4. Загальномiськi парки м. Алушта - 8,0 гектарiв.
5. Загальномюью парки м. Ялти (3 парка) - 136,0 гектарiв.
6. Арборетум Никитського боташчного саду - 150,0 гектарiв».
Данi вказували що зелене господарство курорту розвиваеться загалом по лшй розширення i полшшення загальнокурортних паркiв. Було створено новий Примор-ський парк в Ялп на пустирях захiдно! околиц1 мюта (25 га), та значно розширено Симе!зськi парки» [9, арк. 11-12].
У вивченш i освоеннi курортних ресурсiв кра!ни брала участь Академiя наук СРСР. При н1й було оргашзовано ком1с1ю з вивчення мшеральних вод, а також роз-роблено Положення про порядок медичного i соцiального в1д6ору хворих на курор-ти, створено мережу в1д61ркових комюш у республiках.
У 1956 р. управлшня курортами, санаторiями i будинками вщпочинку було зо-середжено в мшютерствах охорони здоров'я союзних республш. Недавня передача Криму до складу Укра!ни, та перебудова окремих складниюв управлiння його курортами виявили певнi проблеми у !х розвитку. З'ясувалося, що розвиток санаторно-курортно! мережi Криму йшов нерiвномiрно. Так, на II пленумi Кримського обкому компартй Укра!ни «Про стан i заходи щодо полiпшення роботи курорпв» в1д 27 с1-чня 1958 р. обговорювалось питання щодо роботи та подальшого розвитку курорпв
Криму. Зокрема вказувалось що, «...у величезнш курортнiй мереж Криму Феодосiя займае незначне мюце. У мiстi всього 5 санаторив i будинкiв вiдпочинку на 1180 лiжок. У 1957 р. вщпочивало в санаторiях 18 205 ошб, у тому числi 200 дггей. Бшь-ше 40 000 вщпочивало без путiвок» [10, арк. 4-7]. Дещо iнша ситуацiя спостер^а-лась на територи Судакського району де дiяло 7 здравниць: 2 з них працювали весь рiку, iншi - 7-8 мiсяцiв [10, арк. 21].
Свпаторшське територiальне курортне управлшня об'еднувало 35 санаторив i будинюв вiдпочинку, у тому числi на Свпаторшському курортi 26 санаторив i буди-нкiв вiдпочинку, з них 14 дитячих санаторив (загалом 6035 лiжок) [10, арк. 26]. У райош Велико1 Ялти у 65 санаторiях i 14 будинках вщпочинку нараховувалося бли-зько 20 000 мюць. «На Курортi лiкувалося i вiдпочивало минулого року понад 400 000 оаб, у тому чи^ бiльше 15 000 туристiв з шших кра1н» [10, арк. 31].
У зв'язку з тдготовкою Радою Мшс^в СРСР ухвали «Про передачу профсш-лкам санаторив та будинюв вiдпочинку», в 1958 р. вщдш ВЦСПС перевiрив санато-рно-курортне обслуговування населення в здравницях Управлшня курортами Ив-денного берега Криму i Управлшня курортами санаторив та будинюв вщпочинку Мiнiстерства охорони здоров'я УРСР [11, с. 131]. За тдсумками перевiрки 22 грудня 1958 р. була складена довщка про результата перевiрки бригадою ВЦСПС стану обслуговування трудящих в санаторiях i будинках вщпочинку Криму: «.у веденнi Управлшня Ивденного берега Криму е 50 санаторив на 11 640 лiжок, 12 будинюв вiдпочинку на 2568 лiжок, бюджетних санаторив на 955 лiжок. У ве-деннi Свпаторшського курортного управлiння знаходилось 11 санаторив на 3255 лiжок, 3 будинки вщпочинку на 564 лiжка, два пансюнати для матерiв з дггьми, а також 10 санаторив, що знаходяться на державному бюджета..» [11, с. 131].
З'ясувалось, що при неповному виконанш плану пропуску у рядi санаторив i будинкiв вщпочинку в першому кварталi, управлiння надмiрно переущiльнювали 1'х в лiтнi та осшш мiсяцi, що значно попршувало обслуговування хворих i вiдпочива-ючих.
Перевiркою було встановлено, що Управлiнням Ивденного берега Криму та Gвпаторiйським управлшням в деяких санаторiях фактично розгорнено бшьше лi-жок, нiж було показано в представленому ВЦСПС плаш розподiлу путiвок. Крiм того, асигнування, що вид^лися на капiтальне будiвництво, з року в рiк зменшува-лися.
Крiм того, водопостачання курорпв Ялти, Мiсхору, Гаспри та Феодоси було незадовiльним, що призводило до неможливосп проводити деякi лiкувальнi проце-дури i погiршувало побутове обслуговування хворих i вiдпочиваючих. Бальнеотех-шчне господарство курортiв Феодосil та Саки абсолютно не вщповщало рiвню су-часних вимог. «До теперiшнього часу не оформлена зона саштарно1 охорони озера Адж^оль (Феодосiя), на курорт Саки через несправностi системи, що подае морсь-ку воду в лшувальне озеро, воно опрiснюеться i втрачае лiкувальнi властивостi» [11, с. 131-138].
Слабо ще здшснювалося проведення клiматолiкування в санаторiях в осшньо-зимовий час. Багато здравниць було погано оснащено меблями, м'яким швентарем, предметами затишку i господарським устаткуванням. Територiальнi управлiння не
приймали достатшх заходiв щодо безперебiйного забезпечення санаторi!в медикаментами, реактивами, медичним устаткуванням.
Кримська обласна рада профспшок недостатньо контролювала роботу санатор> !в i будинюв вщпочинку, та не у повному о6сяз1 займалася питаннями полiпшення санаторно-курортного обслуговування.
Також, рада профспшок не досить вдало здiйснювала контроль за виконанням ухвали Президiума ВЦСПС вщ 17 травня 1957 р. «Про стан санаторно-курортного обслуговування трудящих в Укра!нськш ССР» [11, с. 131-138].
З метою полшшення умов л^нього вщпочинку трудящих i ефектившшого ви-користання капiталовкладень, що видшялись на санаторно-курортне 6уд1вництво, 1 червня 1959 р. Рада мшс^в СРСР прийняла Ухвалу «Про бущвництво санаторйв, будинюв вщпочинку та л1тшх курортних городюв». В нш вказувалось, що «...розвиток курортно! мережi в 1959-1965 рр. на Кавказ^ в Криму, а також в евро-пейськш частинi кра!ни повинно здiйснюватися переважно шляхом будiвництва л1-тшх спальних корпушв легкого типу при санаторiях, що д1ють i будуються, i будин-ках вщпочинку, без розширення в них лiкувальних i шдсобних примiщень..., що бу-д1вництво нових санаторi!в, будинюв вщпочинку, л1тшх спальних корпушв легкого типу i курортних городюв для лггнього вщпочинку трудящих повинно здшснювати-ся за типовими проектами, затвердженими Держбудом СРСР» [11, с. 131-138].
Результати проведеного дослщження документальних матерiалiв i аналiзу ме-ханiзмiв правового регулювання курортною справою в даний юторичний перiод до-зволяють зробити наступний висновок.
Дослщжуваний 1сторичний етап характеризуеться активними процесами рефо-рмування i пошуками оптимальних форм управлiння курортною д1яльн1стю, основ-не призначення яко! щеолопчно та юридично визначаеться як невщокремлювана частина радянсько! системи охорони здоров'я. У шслявоенш роки розвиток санаторйв був спрямований загалом на лшвщащю санiтарно-епiдемiчних наслiдкiв в1йни. А вже з 1950 по 1960 р. Радянський уряд прийняв цшу низку спещальних постанов щодо розширення i полiпшення санаторно-курортно! мережi в Криму. 1х аналiз також свщчить про значнi проблеми у розвитку курортно! справи, брак кошпв для !! швидкого розвитку.
Перспективи подальшого вивчення поставлено! проблеми полягають у необ-х1дност1 аналiзу законотворчо! д1яльност1 та правозастосовно! практики на р1зних етапах виникнення i розвитку курортно! справи у Криму, у розкритп принцитв ор-ганiзацi! i д1яльност1 органiв управлiння курортно-рекреацiйним комплексом та у висвггленш !х системи роботи протягом !х д1яльност1. Все це надасть можливють впровадити позитивний досвщ минулого у сучасне життя.
Список лiтератури
1. Калитюк В. А. Рекреацшно-туристичний комплекс в умовах ринку / В. А. Калитюк. - Льв1в, 1999. - 162 с.
2. Чирва И. С. Очерки по истории Крыма. Часть III. / [под. ред. И. С. Чирвы]. - Симферополь : «КРЫМ», 1964. - 224 с.
3. Самарина Т. В. Организационные и правовые основы государственного управления курортным делом: первая половина XVIII века - начало XXI века / Т. В. Самарина. - М. : СГУ, 2009. - 208 с.
4. Орлов A. M. npaBOBi проблеми природокористування й охорони навколишнього середовища оздоровчих та рекреацшних мiсцевостей (на матерiалах Автономно! Республжи Крим) : авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 «Земельне право, аграрне право, екологiчне право, природно-ресурсне право» / А. М. Орлов. - К. : 2005. - 212 с.
5. Бобкова А. Г. Правовое обеспечение рекреационной деятельности: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.04; 12.00.06 / Антонина Григорьевна Бобкова. - Донецк, 2001. - 466 с.
6. Державний Архш Автономно! Республжи Крим (дат - ДААРК). Ф. 1, оп. 1, спр. 2831. Материалы к отчёту обкома партии на ХХП-й областной партийной конференции о состоянии торговли и курортов 1947 р. 36 арк.
7. ДААРК, ф. р-3287, оп. 2, спр. 1015. Протокол № 13 заседание крымского исполкома крымского облсовета депутатов трудящихся от 26 марта 1952 г. 312 арк.
8. ДААРК, ф. 1, оп. 1, спр. 3888. Переписка ЦК компартии Украины об организации торговли и общественного питания, снабжении и строительстве курортов (в том числе и детских) благоустройству курортних городов. 6.02.1956 - 12.10.1956. 33 арк.
9. ДААРК, ф. р-3869, оп. 1, спр. 37. Справки о состоянии парков и зелёных насаждений. Счень 1960 - грудень 1960. 31 арк.
10. ДААРК, ф. 1, оп. 1, спр. 4030. Протокол и стенограмма II-го пленума обкома Компартии Украины о курортах. 78 арк.
11. По декрету Ильича : Курортное строительство в Крыму, 1920-1989: [сб. документов и материалов / сост. Л. И. Васильева. И. П. Кондранов и др.]. - Симферополь: Таврия, 1989. - 240 с. - (Парт. арх. Крым, обкома КПУ, Гос. арх. Крым. обл.).
Залозный Н. Ю. Особенности развития курортно-рекреационной отрасли Крыма в 19501960 -х гг. (историко-правовое исследование) / Н. Ю. Залозный// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 268-274.
В статье автор анализирует нормативно-правовые акты, действовавшие в 1950-1960 -х гг в сфере развития курортно-рекреационной отрасли крымского хозяйства. Рассматриваются основные направления деятельности органов государственной власти, относителньно курортного дела в Крыму на указанном историческом этапе. Даётся оценка административных преобразований структурных элементов в сфере государственного регулирования курортного дела.
Ключевые слова: санаторно-курортная местность, курорт, постановление, дома отдыха, Крым.
Zalozniy N. Peculiarities of development of the resort and recreation field of the Crimea in 19501960. (historical and legal research) / N. Zalozniy // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 268-274.
In the article the author analyzes regulatory acts existed during 1950-1960 about the development of the resort and recreation field of the Crimean economy. Basic directions of legal activity of the government about resort business in the Crimea on the mentioned historical stage are examines. The subjective estimation of the administrative reorganization of structure elements in the field of state regulation of the resort business is given.
Keywords: sanatorium-resort locality, resort, resolution, rest-homes, Crimea.
Поступила в редакцию 19.05.2011 г.
