CC BY
42Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 1. 2010 г. С.353-359.
УДК 340.132.6:711.455(477Ю 75)
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КУРОРТ»
Залозний М. Ю.
Тавршський нащональний утверситеш iм. В. I. Вернадського, СМферополь, Украгна
У стат анатзуються теоретико-правовi тдходи щодо визначення термшу «курорт», розгляда-ються рiзнi погляди з зазначеного питання та визначаеться !х вплив на законотворчу дiяльнiсть та пра-возастосовну практику у сферi курортного будiвництва. Зроблена спроба аналiзу сучасних пiдходiв до визначено1 проблеми, 1х апробащя щодо дiючого законодавства, та перспектива подальшого законо-творчого розвитку.
Ключевi слова курортш мiсцевостi, закон, лiкувально-оздоровчi зони, рекреацшш зони, iнфраструктура, правовий режим.
В тепершиш час розвиток втизняно! курортно! справи отримуе особливе значения у зв'язку з необхщшстю формування едино! правово! думки з цього приводу, яка б вщповщала вимогам сучасностт Однак на сьогодиi вщсутнш единий пiдхiд до визначення сутносп курорту, хоча й продовжуеться обговорення його сощально-економiчно! природи i методiв регулювання в умовах штернацюнатзацп й глобаль зацп екоиомiки кра!ни. До того ж, недостатньо ч^ко визначено мехаиiзм правового регулювання у цш сферi, иа яку активно впливають шститути громадяиського сус-пшьства. Тому вивчеиия вiтчизияиого досвiду правового регулювання курортно! справи, виявлеиого иа сучасному етапi розвитку держави i права, та розробка нау-ково обгруитоваиих засобiв, !х вирiшеиия, мають сприяти удоскоиалеиию законодавства Укра!ни. Тож, тема дано! статп е актуальною.
Метою дано! статп е опрацювання теоретико-правового визначення понять «курорт», «курортш, лiкувально-оздоровчi i рекреацiйнi зони», «землi оздоровчого призначення», «курортно-природнi територп», «курортно-рекреацiйна дiяльнiсть», «курортнi мiсцевостi», «инфраструктура курортiв».
Теоретичнi та практичнi питання оргашзацп та здiйснення курортно! справи ви-вчаються юристами, iсториками, медиками, соцюлогами та географами. Висновки щодо ефективних засобiв використання iснуючо!' матерiально-технiчно!' бази курортiв в ринкових умовах зроблено в роботах вчених Бабенко А. Г., Нехаенко С. В. та Стра-чково! Н. В.. Цивiльно-правовi особливостi надання послуг на курортах вивчаються Ткаченко С. М., Бобковою А. Г. та Скакун Ю. В. Вивченням втизняно! юторп курортно! справи займаються Орлов А. М та Попов О. Д.. Перспективи розвитку та сучас-иий стан рекреацшних ресурсiв Криму висвiтленi у статтi Ванiево! Е. А. [10, с. 90-93].
Поняття «курорт» е мiжнародним, проте його значения не завжди однакове. Так, наприклад, у Швейцарськiй конфедерацi! курортом називаеться будь-яке мiсце вщпо-чинку, тодi як в Нiмеччинi воно мае вщповщати вказаним законом вимогам [1, с. 29; 9, с. 26-30]. Загальноприйнят визначення припускають, що курорти повиннi мати як мь тмум три показники: природнi л^вальш чинники, вiдповiднi споруди, екологiчно чи-стий ландшафт.
На сьогодш юнуе законодавча суперечшсть стосовно визначення понять «курорту», «курортно1 територп», «шкувальних i оздоровчих мюцевостей» як об'екпв правового регулювання та правово! охорони, що е наслiдком недостатньо! розробки ще! проблеми в науковому сенсь У еколого-правовiй лiтературi Украши й Росп ю-нують рiзнi тдходи щодо !х визначення.
Так, росшсью вченi, по-перше, використовують термiн «шкувальних i оздоровчих мюцевостей» з метою визначення !х правового статусу у вигщщ курорту або лшувально-оздоровчо! мiсцевостi; по-друге, вiдповiдно до законодавчих положень Росшсько! Федерацп та загальновизнаних точок зору бiльшостi росiйських вчених пiд курортами розумiеться освоена i використана з лiкувально-профiлактичною метою лшувально-оздоровча мiсцевiсть, що особливо охороняеться, яка володiе при-родними лшувальними ресурсами i необхiдними для експлуатацп будiвлями, спору-дами, включаючи об'екти шфраструктури, а лiкувально-оздоровча мiсцевiсть - мю-цевiсть, що особливо охороняеться, мютить лiкувальнi ресурси та придатна для ор-гашзацп i профшактики захворювань та вiдпочинку населення.
В Укра!ш при визначеннi статусу л^вальних й оздоровчих мiсцевостей спостерь гаеться термiнологiчна суперечнiсть як на законодавчому рiвнi, так i в еколого-правовш лiтературi. При визначеннi !х правового статусу за основу беруться не сам мюцевосп, а природнi територп, що володiють природними та л^вальними властивостями, або ча-стина цих територiй, що отримала назву зон: курортних, лiкувально-оздоровчих, рекре-ацiйних.
Ткаченко С. М. лiкувально-оздоровчi зони включае до складу курорту за умови, що на них створюеться шфраструктура, яка надае можливiсть використовувати природш ресурси для оздоровлення вiдпочиваючих [2, с. 146-161]. Бобкова А. Г. видшяе три термши:
- курорти (мюцевост^ що мають природнi лшувальш ресурси та чинники, м> неральш джерела, запаси грязi, клiматичнi та iншi умови, придатнi для лшування й профiлактики захворювань);
- курортш зони (природнi територп, що мають природш курортш ресурси та вщносяться до земель оздоровчого призначення, або ж земл^ придатнi для оргашза-цп профiлактики та лiкування. Вони е частиною територш курортiв. На них розм> щуються природнi лшувальш ресурси, споруди для !х використання, санаторно-курортнi установи, дома вщпочинку i культури, а також шдприемства громадського харчування, торгiвлi та побутового обслуговування, призначеш для обслуговування ошб, якi прибули на курорт для лшування i вiдпочинку);
- лiкувально-оздоровчi зони (територп, що мають виражеш лiкувальнi, оздо-ровчi ресурси i чинники, якi використовуються з метою оздоровлення людей) [3, с. 350-356].
Пщсумовуючи термши i характеристики курор^в, курортних мiсцевостей, ль кувально-оздоровчих об'екпв i рекреацiйних територiй наданi рiзними авторами, iснуе необхiднiсть спробувати визначити !х правове положення, загальнi риси i вщ-мiнностi.
Теоретико-правове визначення зазначених термiнiв мае практичну спрямовашсть. Так, постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши «Про затвердження перелiку водних об'-
скпв, в^несен^ до категорп лiкyвaльниx», 6уло затверджено перелiк тaкиx об'eктiв, що вщнесено до кaтегорiï лiкyвaльниx, при цьому, частина ïx знaxодиться на земляx кyрортiв, а частина - за ïx межами [4]. Тобто, першу частину вкaзaниx об'eктiв слiд включати до складу кyрортiв, а другу — вщносити до лiкyвaльно-оздоровчиx мюцевос-тей. У Зaконi «Про курорти» тд землями оздоровчого призначення масться на yвaзi природна територiя, що мae мiнерaльнi i термaльнi води, ткувальш грязi, клiмaтичнi i iншi природнi умови для лiкyвaння, медично1' реaбiлiтaцiï i профiлaктики зaxворювaнь. Але, якщо природна територiя на земляx оздоровчого призначення освоета, та на нш e необxiднi для експлуатацл бyдiвлi та споруди з об^ктами iнфрaстрyктyри, що викорис-товуються з метою л^вання, медично1' реaбiлiтaцiï, профшактики зaxворювaнь або рекреaцiï, то тодi вiдповiдно до стaттi 7 Закону «Про курорти» така територiя може бути визнана курортною i, вщповщно, пiдлягaтиме особливiй оxоронi [5]. Тобто, курорт як термш e можливють розглядати в широкому та вузькому сенсi: як територiю з при-родно-лiкyвaльними ресурсами i як територда для вiдпочинкy та вщновлення сил.
Бiльшiсть yчбовиx та нayковиx джерел, зaконодaвчиx aктiв Украши визначають однаковий критерш грaдaцiï циx термшв - природнi територiï, що володдать лшу-вальними чинниками, якi використовують в лiкyвaльно-профiлaктичниx цiляx. Час-тково принцип подшу термiнiв закладено у постaновi Верxовноï Ради Автономно!' Республши Крим «Про визнання територiй курортними i лшувально-оздоровчими зонами (мiсцевостями) Автономноï Респyблiки Крим» [6], а також в CTan^x 1 та 7 Закону «Про курорти» [5]. Зпдно з вказаними нормативними актами, таю територи вiдрiзняються одна вiд iншоï тим що, на кyрортax e необxiднi для експлyaтaцiï буд> влi i споруди, що використовуються з метою лшування, медичноï реaбiлiтaцiï, профшактики зaxворювaнь, а на лiкyвaльно-оздоровчиx територiяx вони вiдсyтнi.
Як вiдзнaчae Орлов А. М., тaкi xaрaктернi ознаки лiкyвaльно-оздоровчиx мюце-востей, що визначеш законодавцем, не розкривають ïx вщмшностей вiд кyрортiв на функцюнальному рiвнi [7, с. 417]. Вш ввaжae, що слiд звернутися до шзнання приро-дниx наук, i, вщповщно, до визнaчениx ними термшв курорту: «випливae, що курорт мae виступати не просто як освосш природна територiя на земляx оздоровчого призначення, а як л^вально-оздоровча мюцевють, що володie iнфрaстрyктyрою для ви-користання ïï природниx ресуршв з лiкyвaльною метою i розвиненою рекреацшною мережею, виступаючи, тим самим, частиною рекреaцiйного ландшафту» [7, с. 417] .
Курортш територiï, лiкyвaльно-оздоровчi о6'скти та рекреaцiйнi зони використовуються з певною метою, i для ниx встaновлюeться особливий режим оxорони. Цi природнi територiï i о6'скти, вiдповiдно до вимог Закону «Про курорти», в^^зня-ються за напрямками ïx рацюнального використання та збереження природниx лi-кyвaльниx ресуршв i оздоровчиx властивостей [5].
Правовий режим оxорони та використання кyрортниx, лiкyвaльно-оздоровчиx i рекреaцiйниx територiй та о6'скпв регyлюeться Земельним, Водним, Люовим, Повiт-ряним кодексами Укрaïни, законами «Про оxоронy навколишнього природного сере-довища», «Про курорти», «Про туризм», «Основи законодавства про оxоронy здоро-в'я», «Про природно-зaповiдний фонд», «Про забезпечення сaнiтaрного i епiдемiоло-пчного благополуччя населення» та iншими законодавчими актами.
Курортш територп мають волод^и явно вираженими природно-лiкувальними чинниками - мшеральними джерелами, клiматичними властивостями та шшими умовами, сприятливими для лшування i оздоровления людей. Проголошення приро-дно! територi! курортною, можливо тшьки за наявностi на нш природних лшуваль-них ресурсiв, необхщно! iнфраструктури для !х експлуатацi! i органiзацi! лiкування людей. Таким чином, на думку Бобково! А. Г., курортами е освоеш природнi територп, розташоваш на землях оздоровчого призначення, якi мають природнi лшува-льнi ресурси та необхiднi для !х експлуатацi! будiвлi i споруди з об'ектами шфра-структури, що використовуються з метою лiкування, медично! реабiлiтацi!, проф> лактики захворювань i рекреацi! та пiдлягають особливiй охорош [3, с. 356-357].
Отже, з пдно з думкою цього вченого, курорт, як комплексний термш, мютить:
- курортну зону, в якш розташованi природнi лiкувальнi ресурси i споруди для !х використання, санаторно-курортш установи i установи вiдпочинку i культу-ри, пiдприемства громадського харчування, торгiвлi i побутового обслуговування, призначеш для обслуговування осiб, що прибувають на курорт для лшування i вiд-починку;
- зону, в якш знаходяться житловi будинки i сустльш споруди для населения, що поспйно проживае на територi!;
- зону, в якш розмщеш централiзованi господарсью i технiчнi служби;
- зону внутршшх природних ландшафтiв i зелених насаджень.
Курортш i лiкувально-оздоровчi зони роздшяються на види:
1. Залежно вiд цiнностi природних курортних i лiкувальних ресурсiв:
- загальнодержавного значения (територи, що мають особливо цшш й ушка-льнi природнi курортш, лiкувально-оздоровчi ресурси та фактори);
- мюцевого значения (територi!, на яких поширенi природнi, курортнi, лшува-льш, оздоровчi ресурси i фактори ).
2. Вщповщно до зазначених ресурсiв курорти бувають:
бальнеологiчнi; грязьовi; ктматичш; змiшанi [3, с.272].
Але як найповшша класифiкацiя курортiв була дана В. А. Каттюком:
1. Курорти залежно вщ використовуваних лiкувальних факторiв:
1.1. Клiматичнi - тип курорпв, де як основний лшувально-оздоровчий чинник використовуеться ктмат. Основними курортами, що мають мiжнародне i загальнодержавне значения визнаються Алупка, Алушта, Лiвадiя, Фо-рос, Ялта та шшт
1.2. Бальнеологiчнi - тип курорпв, де як основнi лiкувальнi чинники використовують ктмат i природнi мшеральш води. Цей тип курортiв також поширений в Криму.
1.3. Грязьовi - тип курортiв, де як основний (або один з основних - разом з Шматом, природними мшеральними водами) природно лiкува-льний чинник використовуються лшувальш грязi. Найбшьш вiдомими курортами цього типу е Саки та Свпаторiя.
1.4. Змшаш:
1.4.1. Грязьовоклiматичнi.
1.4.2. Бальнеогрязьовт
1.4.3. Бальнеоктматичш.
1.4.4. Бальнеогрязьовi ктматичш.
2. Залежно вiд типу розселения курорти бувають:
2.1. Сiльськi.
2.2. Селищш.
2.3. Мiськi.
3. Залежно вщ географiчного розмiщення:
3.1. Прсью курорти.
3.2. Рiвниннi курорти.
3.3. Приморсью курорти.
4. Залежно вщ вiкового цензу вiдпочиваючих:
4.1. Дитячi курорти.
4.2. Дорослi курорти.
4.3. Змшаш курорти.
5. Залежно вщ функцiонального призначення:
5.1. Курорти переважно iз лiкуванням.
5.2. Курорти iз лiкуванням, вiдпочинком i туризмом.
5.3. Курорти переважно iз вiдпочинком i туризмом.
6. Залежно вiд медичного профшю:
6.1. Протитуберкульознi.
6.2. Спецiалiзованi.
6.3. Загальнотерапевтичнi.
7. Залежно вщ часу експлуатацi!:
7.1. Переважно цiлорiчнi курорти.
7.2. Сезоннi курорти.
7.3. Змшаш курорти.
8. Залежно вщ значения:
8.1. Курорти мiсцевого значения.
8.2. Курорти загальнодержавного значения.
8.3. Курорти мiжнародного значения.
9. Залежно вщ вщомчо! приналежностi:
9.1. Курорти, шдлега Укра!нськiй Радi профспiлок.
9.2. Курорти, шдлега Мшютерству охорони здоров'я.
9.3. Курорти, шдлега шшим вщомствам.
10. Залежно вiд потужностi:
10.1 . Курорти iз кiлькiстю мюць до 1000.
10.2 . Курорти iз кiлькiстю мiсць вiд 1001 до 3000.
10.3 . Курорти iз кшькютю мiсць вiд 3001 до 5000.
10.4 . Курорти iз кшькютю мiсць вiд 5001 до 10000.
10.5 . Курорти iз кшькютю мiсць вiд 10001 до 20000.
10.6 . Курорти iз кшькютю бiльше 20000 мюць [8, с. 88-97].
У той же час, потрiбно вказати, що за характером природних лшувальних ре-сурсiв курорти в нашiй кра!ш за Законом «Про курорти» [5] подшяють на курорти
державного та мюцевого значення, а за своею спещатзащею — на курорти загаль-ного призначення i спецiалiзованi, для лшування конкретних хвороб. До курортiв державного значення належать природш територп, особливо цшш й унiкальнi природш лiкувальнi ресурси, що використовуються з метою лшування, медично1 реаб> лггаци та профiлактики захворювань. До курор^в мiсцевого значення, закон вщно-сить природш територп, що мають загальнопоширеш природнi лiкувальнi ресурси i використовуються з метою лшування, медично1 реабштаци та профiлактики захворювань. Крiм того, за характером оздоровчо1 дп курорти подiляються на рекреацш-но-профiлактичнi, реабiлiтацiйнi та лiкувальнi [9, с. 27]. Першi з них орiентованi переважно на пiдвищення рiвня здоров'я i профiлактику захворювань у майже здо-рових людей. Другi - на реабштащю людей пiсля перенесених важких захворювань: iнфаркту мюкарду, iнсульту, травми та iнших. Трет - на лiкування хворих, що знаходяться в достатньо активнш фазi захворювання. Це стосуеться шлунково-кишкових та бронхо-легеневих захворювань.
Подiбне розмежування курортiв е умовним. Один i той же курорт може виконува-ти i оздоровчо-профiлактичнi, i реабштацшш, i лiкувальнi функцп. Це залежить, з одного боку, вщ набору природних оздоровчих чинникiв, а з шшого - вiд рiвня медицини та технологи лiкування захворювань. Так, вщповщно до природних чинниюв Ивден-ний берег Криму можна назвати морським клiматичним курортом. Свпаторiя мае у своему розпорядженнi природш чинники як клiматичного, так i грязьового курорту. Пiвденний берег Криму може бути оздоровчо-профшактичним курортом для майже здорових людей i реабштацшним, та навiть лiкувальним для хворих iз захворюваннями органiв дихання, серцево-судинною i центральною нервовою систем. Свпаторiя також може виконувати всi щ функцп. Але, завдяки набору природних чинниюв, вона е курортом для лшування i реабштацп хворих з поразкою опорно-рухового апарату та пери-ферично1 нервово1 системи. У той же час, вона значно поступаеться Ивденному берегу Криму за ктматичними характеристиками i, вiдповiдно, в можливосп виконувати оздоровчо-профiлактичнi функцil та л^вально-реабштацшт функцil вiдносно хворих з бронхо-легеневими захворюваннями.
Таким чином, у кожного типу курорпв е своя специфша i свiй профiль.
Викладене дае шдстави для наступних висновюв. У статтi вдалося з'ясувати те-оретико-правове визначення понять «курорт», «курортш, лiкувально-оздоровчi i рекреацiйнi зони», «землi оздоровчого призначення», «курортно-природнi терито-ри», «курортно-рекреацiйна дiяльнiсть», «курортнi мiсцевостi», «инфраструктура курортiв» у роботах сучасних дослщниюв цих проблем, та дiючому законодавсга Укра1ни й iнших кра1н.
Перспективи подальшого вивчення поставлено1 проблеми полягають у наступному: дослiдженнi та формулювант остаточних теоретико-правових термiнiв, пов'язаних з ви-користанням курортних ресурсiв, вщнайденням, вивченням та аналiзом iснуючих законо-давчих нормативних актiв та науково! лiтератури стосовно зазначено! проблеми, для подальшого удосконалення та правового забезпечення питань розвитку курортно! справи.
Список лггератури
1. Курорты: [энциклопедический словар] / [гл. ред. Е. И. Чазов]. - М. : Советская энциклопедия, 1983. - 592 с.
2. Ткаченко Е. Н. Право пользования курортными, лечебно-оздоровительными и рекреационными зонами : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Е. Н. Ткаченко. - Х., 1999. - 161 с.
3. Бобкова А. Г. Правовое обеспечение рекреационной деятельности: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.04 ; 12.00.06 / А. Г. Бобкова. - Донецк, 2001. - 466 с.
4. Про затвердження перелжу водних об'екпв, що в1дносяться до категори лжувальних : Постанова Кабшету Мшстрш Укра!ни вщ 11.12.1996 № 1499. - К. : Парлам. вид-во, 1997. - 345 с.
5. Про курорти : Закон Украши: за станом на 19 сч. 2006 р. - К. : Парлам. видав-во, 2000. - 21 с.
6. Про затвердження Положення про визнання територш Автономно! Республши Крим курорт-ними i лжувально-оздоровчими зонами (мюцевостями) : Постанова Верховно! Ради Автономно! Республши Крим вщ 17.02.1999 № 377-2/99 //Шсник Верховно! Ради Автономно! Республжи Крим. -1999. - № 5. - Ст. 147.
7. Орлов A. M. Проблеми визначення правового статусу лжувальних i оздоровчих мсцевостей / А. М. Орлов // Держава i право: зб. наукових праць : юридичт i полiтичнi науки. - К., 2003. - Вип. 21. - С. 345-348.
8. Калитюк В. А. Рекреацшно-туристичний комплекс в умовах ринку / В. А. Калитюк. - Львiв : Галичина, 1999. - 162 с.
9. Бабенко А. Г. Оценка потенциала и развития курортно-рекреационного хозяйства Крыма / А. Г. Бабенко, С. В. Нехаенко // Культура народов Причерноморья. - 2001. - № 20. - С. 26 - 30.
10. Ваниева Э. А. Рекреационные ресурсы Крыма: современное состояние и перспективы развития / Э. А. Ваниева // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 68. - С. 90 - 93.
Залозный Н. Ю. Теоретико-правовое определение понятия «курорт» / Н. Ю. Залозный //
Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия: Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 1. 2010. - С. 358-364.
В статье анализируются теоретико-правовые подходы относительно определения понятия курорта, рассматриваются различные взгляды по указанному вопросу, и определяется их влияние на законотворческую деятельность и правоприменительную практику в сфере курортного строительства. Сделана попытка анализа современных подходов к определенной проблеме, их апробация относительно действующего законодательства, и перспектива дальнейшего законотворческого развития.
Ключевые слава курортная местность, закон, лечебно-оздоровительная местность, рекреационная зона, инфраструктура, правовой режим.
Zalozniy N. The theoretical and legal definition of the concept of the resort / N. Zalozniy // //
Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2010. - Vol. 23 (62). № 1. 2010. - Р. 358-364.
The article analyses the theoretical and legal approaches to the determination of the resort. Also in the paper the different views of the scientists on the matter are examined in detail and their influence on the lawmaking activity and law enforcement practice in and around the resort building are determined. There was made an attempt to analyse the modern approaches on the matter, their approbation concerning to the current legislation, and prospect of the further lawmaking development.
Keywords: Resort locality, law, medically-health locality, recreational area, infrastructure, legal order.
Надтшла до редакцп 06.04.2010 р.
