CC BY
44
Вкник Дшпропетровського унiверситету. CepiH: геологiя, географш. 24 (2), 2016, 3-10. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 24 (2), 2016, 3-10.
Doi: 10.15421/111625 http://geology-dnu.dp.ua
УДК 711.455
Геопросторов1 особливостг санаторно-курортного комплексу УкраТни
В. В. Безуглий
Дтпропетровсъкий нацiональний yuieepcumem шет Олеся Гончара, Днiпро, Украша, vetalbezugly@ukr.net
Наведено основш особливосл геопросторовоТ оргашзаци санаторно-курортного комплексу УкраТни. УкраТна мае великий потенц1ал розгортання санаторно-курортних заклад1в, оск1льки в межах ТТ територн наявн1 контрастн1 та багат1 прнродн1 комплекси узбереж Чорного та Азовського мор1в, а також прсью масиви Карпат i Криму. На територн краТни у 2014 р. на облГку перебували 1 928 закладiв санаторно-курортного господарства, з них бшьшкть (1 419 або 64 %) мали сезонний характер дГяльностГ У структурГ спещалГзованих закладГв розмГщення курортно-лжувально-го спрямування найбГльшу вагу мають бази вгдпочинку, потГм санатори та санатори-профшактори. Протягом сезону 2014 р. в оздоровчо-лжувальних закладах було зареестровано понад 1,6 млн вГдвгдувачГв, як вГддавали перевагу оз-доровленню на базах вГдпочинку та в санаторГях. На територн УкраТни розташовано близько 40 курортГв, бГльшГсть з яких розташованГ у двох регшнах - на Азово-Чорноморському узбережжГ та в УкраТнських Карпатах. Чимало дитячих санаторГТв розташованГ на ПодГллГ, ПолГссГ та мГж Дншром i ПГвденним Бугом. Незважаючи на стшке зростання кгль-костГ вГдпочивальниюв в останнГ роки, сучасний стан санаторно-курортного комплексу УкраТни може бути ощнений як недостатньо стабгльний.
Ключовг слова: санаторно-курортний комплекс, оздоровлення, рекреацшна дгялъшстъ, санаторп, бази вгдпочинку, бальнео-логгчний курорт
Geospatial features of a resort complex in Ukraine
V.V. Bezugly
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnepro, Ukraine, vetalbezugly@ukr. net
The main features of geospatial features of a resort complex of Ukraine were given.Ukraine has the great potential of the deployment of sanatorium and resort facilities, as well as within the territory there are contrast and rich natural systems of coastlines of the Black and Azov seas and mountain ranges of the Crimea and the Carpathians. Also there are numerous deposits of natural healing waters and therapeutic muds in Ukraine. They significantly improve balneological potential of the country. Throughout the territory of the country there were 1,928 registered establishments of sanatorium sector in 2014, the majority of them (1,419 or 64%) had the seasonal nature for carrying out their activities. The greatest weight in the structure of specialized resort institutions hasbases for rest, then sanatoriums and resort and treatment centers. During the 2014 season more than 1.6 million visitors who gave preference to health improvement bases of rest and sanatoriums werein the health and medical facilities.Ukrainian sanatorium and resort facilities are not in high demand among foreign tourists yet. During the 2014 calendar year only 24 399 clients (i.e. only 1,5% of the total number of tourists) were not citizens of Ukraine. The biggest share among the foreigners, who were rehabilitated in Ukraine, belongs to the citizens of Moldova, Russia, Belarus and Azerbaijan. However during 2014 nopatientforeigner recoveredin balneological hospitals.On the territory of modern Ukraine there are about 40 resorts, most of which are located in two regions of Ukraine - in the Azov-Black Sea coast and in the Ukrainian Carpathians. There is a tendency that privately owned facilities are established mostly in the coastal resort area of the Black and Azov Seas and also in Odesa, Mykolaiv, Kherson and Zaporizhia regions. Many children's sanatoriums located on the Podillia, and Polissia between the Dnieper and Southern Bug.Despite the steady increase in the number of tourists in recent years, the current state of a resort complex of Ukraine can be estimated as insufficiently stable.Material and technical base of sanatorium and resort facilities, range and quality of services are worse than the world level, which reduces the competitiveness of a resort complex of Ukraine.
Keywords: sanatorium and health complex, rehabilitation, recreational activity, sanatoriums, bases for rest,balneological
Актуальшсть дослщження. Комплекс розмщен-ня туриспв - важлива складова виа туристично1 галузi, а якiсть та обсяг надаваних послуг суттево впливають на загальну прибутковють ще1 важли-во! сфери господарювання. Разом iз тим у комплекс рекреацiйного розмщення особливо видшя-еться пiдкомплекс санаторно-курортного (або ку-рортно-лiкувального) розмiщення, основна мета якого полягае в задоволенш потреб штенсивно! рекреаци та лшування за допомогою наявних на супутнш до iнфраструктури розмiщення територи ресурсiв, придатних для цього.
Украша мае великий потенщал розгортання санаторно-курортних закладiв, тому що в межах краши наявнi контрастнi та багатi природш комп-лекси узбереж Чорного та Азовського морiв, а також прсью масиви Карпат i Криму. О^м цього в Укра1ш дуже поширеш численнi родовища природних л^вальних вод та грязепрояви, що значно шдвищують бальнеолiкувальний потенщ-ал держави. Тому постшно зростае роль сфери послуг загалом i рекреаци та туризму зокрема в св> товому (а, отже, й у втизняному) господарствi.
Проблемам розвитку та становлення сана-торно-курортно1 дiяльностi в Укра1ш присвяченi працi багатьох географiв та економiстiв, зокрема, О. Любщевш, В. Павлова, Н. Фоменко, О. Бейди-ка, Г. Казачковсько1, Н. Конщево1, Г. Мазаракi, Л. Черника та ш. Проте сучасна актуальшсть да-ного дослiдження не викликае сумшву. Мета роботи - географiчне дослiдження поши-рення закладiв санаторно-курортного розмщення по територи Укра1ни.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В ос-
таннi часи у свiтi спостерпаеться бурхливий роз-виток лiкувально-оздоровчого туризму. З одного боку, це пов'язано з попршенням стану здоров'я населення, з шшого - шдвищенням його житте-вого рiвня. За наявност багатих i рiзноманiтних умов та ресуршв в Укра1ш досяг високого розвитку комплекс спецiалiзованих закладiв розмiщення санаторно-курортного типу, що складаеться з рiз-номанiтних установ (табл. 1).
На територи Украши у 2014 р. на облшу пе-ребували 1 928 закладiв санаторно-курортного господарства, з них бшьшють (1 419 або 64 %) мали сезонний характер свое1 дiяльностi (рис. 1). Це цшком вiдповiдае географiчному положенню територи Укра1ни, де протягом року природш умо-ви значно змшюються. Для санаторив та закладiв iз переважанням медичного iнфраструктурного комплексу характерна !х цiлорiчна дiяльнiсть.
Тобто клiматична складова у здiйсненнi л^валь-них процедур в них не основна. Натомють сезоннi заклади представлен переважно будинками та базами вщпочинку.
У структурi спецiалiзованих закладiв розмщен-ня курортно-лiкувального спрямування найбшьшу вагу мають бази вiдпочинку (^м турбаз). На них припадае понад 71 % вiд усiх закладiв. За типом власностi абсолютна бшьшють iз них приватнi. На другому мющ перебувають санатори (10 %), яю представленi переважно об'ектами державное' власностi зi значним строком (понад 20 роив) постшного надавання послуг. Цi iнфраструктурнi комплекси створювалися ще за радянських часiв i у бiльшостi потребують суттево1 модершзаци. На третьому мiсцi - санатори-профшактори та дитячi санатори (близько 6 % ринку кожен). Ц заклади характеризуються умовами, близькими до тих, у яких перебувають власне санатори. Четверте мiсце посiдають пансiонати вiдпочинку (73 одинищ, або близько 4 % ринку). Решта категорiй менш представлеш. Кшькюно серед курортно-лiкувальних закладiв переважають бази вiдпочинку, а наймен-ше представленi бальнеогрязелiкарнi та супутш заклади (всього 3 заклади з 1928 р.). До таких за-кладiв належать лiкарнi у Моршиш, Знам'янцi та Трускавцi.
Протягом сезону 2014 р. у закладах розмщення було зареестровано 1 609 719 вiдвiдувачiв. У структурi закладiв ситуащя подiбна до попе-редньо описано1 - найбiльше вiдпочивальникiв оздоровилося саме на базах вщпочинку та в сана-торiях (рис. 2).
Зпдно з наявною статистичною шформащею, заклади курортно-лiкувального спрямування в Укра1ш не користуються великим попитом серед шоземних вiдпочивальникiв. Так, негромадянами Украши протягом 2014 календарного року були 24 399 ктеипв або лише 1,5 % вщ загально1 кшь-костi вiдпочилих. Це свiдчить про проблеми як реклами таких закладiв за кордоном, так i про !х загальний матерiальний стан. Збшьшення кшько-стi iноземних вiдвiдувачiв дозволить збшьшити середнiй прибуток вiд одного вщпочивальника, оскiльки Укра1на оточена переважно державами з дещо вищими прибутками населення. Найбшьша частка серед шоземщв, що оздоровилися в Украшу належить громадянам Молдови (понад 50 % ушх оздоровлених iноземцiв) й Роси (понад 13 %), далi йдуть громадяни Бiлорусi (11 %) та Азербайджану (10 %). У цшому серед шоземщв украш-сью санаторно-курортнi заклади найпривабливiшi
Види санаторно-курортних закладiв в УкраТш
Заклади санаторно-курортного комплексу • санатори; • дитяч1 санатори; • пансюнати з лжуванням; • санаторп-профшакторп; • бальнеолопчт лжарш, грязелжарт та бальнеогрязелжарнц • будинки 1 пансюнати вщпочинку; • бази 1 табори в1дпочинку; • дитяч1 оздоровч1 табори; • оздоровч1 заклади 1-2-денного строку перебування
За профшем • однопрофшьт (для хворих 1з однорщними захворюваннями); • багатопрофшьт (з двома [ бшьше спещал1зованими вщдшеннями)
За вжовим складом (обслуговування) • дней; • дорослих; • батькв 1з дпъми; • родин; • ваптних
За р1внем акредитаци • вища категор1я; • 1-ша категорш; • 2-га категор1я; • 3-тя категор1я; • 4-та категорш
За профшем лшування • для лжування пащенпв 1з захворюванням серцево-судинно! системи та кровообцу; • органв дихання; • оргашв травлення; • органв руху; • органв зору; • кровц • шюри; • нирок [ сечовив1дних шлях1в; • нервово! системи; • патологш переб1гу ваптностц • 1з порушенням обмшу речовин.
Рис. 1. Кiлькiсть та мютюсть закладiв санаторно-курортного господарства Украши у 2014 р.
Рис. 2. Юльюсть розмщених оиб у закладах санаторно-курортного господарства Укра1ни, на 2014 р.
для жителiв саме ближнього зарубiжжя та кра1н колишнього СРСР. 1з кра1н далекого зарубiжжя найбiльше прибулих було з Шмеччини, Латви, Польщi та США (понад 100 вщпочивальниюв iз кожно1 краши). Щодо закладiв, у яких найчасп-ше вiдпочивали iноземцi, найбiльшу питому вагу мали санаторп (понад 70 %) та санатори-про-фшактори (близько 9 %). При цьому протягом 2014 р. у бальнеолопчних лшарнях не оздоровив-ся жоден пащент-шоземець.
Чимало закладiв уже стали непрацюючими, особливо це стосуеться баз вщпочинку (265 iз 308 колись працюючих). Частина з них останшми роками зазнала збитковосп i не працювала через реалiзацiю процедури банкрутства, частина пере-бувае у приватнiй власносп i питання роботи чи не роботи закладу залежить вiд його власника.
На територи Укра1ни розташовано близько 40 курортiв. Слiд вщзначити той факт, що бшь-шють курортiв розташована в двох регюнах Укра-1'ни - на Азово-Чорноморському узбережжi та Укра1нських Карпатах (табл. 2).
Найбшьша кiлькiсть санаторно-курортних за-кладiв припадае на Карпатський та Придшпров-ський регiони. Санаторно-курортний комплекс Зах1дно1 Укра1ни представлений великою кшь-кiстю санаторно-курортних закладiв, серед яких особливе мюце посiдають санаторп Львiвськоl, За-
карпатсько1 та 1вано-Франювсько1 областей. Розви-ток курортно-лiкувальноl справи Зах1дно1 Укра1ни мае давню iсторiю та певш передумови - найви-щий ступiнь лiсистостi територ^, естетично при-вабливi ландшафти, клiматичнi та бальнеолопчш ресурси. Тут розташований один iз найвiдомiших в Украlнi бальнеологiчних курорпв - мюто-ку-рорт Моршин, в якому лiкують туберкульоз iз 1875 року.
Найважливший лiкувальний фактор цього ушкального регiону - мiнеральнi води, що застосовуються у виглядi ванн, душiв, для пиття, iнгаляцiй, зрошування, промивання тощо. Труска-вець - один iз найстарiших курортiв Свропи, один iз найпопулярнiших санаторно-курортних комплекшв Укра1ни, який одночасно може при-йняти понад 4 тис. вщпочивальниюв. Сво1ми лi-кувальними можливостями вш не поступаеться Карловим Варам, Баден-Бадену, Вiсбадену та iн. Мае можливють використовувати для лiкування залiзистi, бромисп та йодистi, миш'яковистi, ра-доновi та iншi мiнеральнi води, озокерит та лшу-вальнi грязi, запаси яких практично невичерпш. Тут розташоване найбшьше родовище озокериту в Укра1ш. Санаторп Трускавецького курорту спецiа-лiзуються на лiкуваннi хвороб органiв травлення, вiрусного гепатиту, хвороб сечостатевих оргашв, цукрового дiабету тощо.
Розташування основних курор^в УкраТни
Область Курорт Вид курорту
Вшницька Хмшьник Бальнеолопчний
Донецька Слов'янськ Бальнеогрязьовий
Святопрськ Кпiматичиий
Закарпатська Голубине Бальнеоклiматичиий
Поляна Бальнеолопчний
Синяк Бальнеогрязьовий
Свалява Бальнеологiчиий
Косино Термальний
Берегове Термальний
Велятино Термальний
Запор1зька Бердянськ Кшматогрязьовий
Кирил1вка Кпiматогрязьовий
1вано-Франювська Черче Кпiматичиий, бальнеогрязьовий
Ворохта Кшматичний, бальнеогрязьовий
Яремча Кпiматичиий, бальнеогрязьовий
Косш Кпiматичиий, бальнеогрязьовий
Кшвська Конча-Заспа Бальнеоктматичний
Пуща-Водиця Кпiматичиий
Льв1вська Трускавець Бальнеологiчиий
Моршин Бальнеологiчиий
Немир1в Бальнеолопчний
Схщниця Бальнеолопчний
Любшь Великий Бальнеолопчний
Шаян Бальнеолопчний
Шкло Бальнеолопчний
Миколагвська Очакш Кшматичний
Одеська Одеська група курортв: Серпевський, Куяльник, Лермонтовський, Аркадш, Великий Фонтан, Каролшо-Бугас, Чорноморка, Затока, Хаджибей, Лузашвка, Приморський, Лебед1вка, Мала Долина Кшматичний, бальнеогрязьовий
Полтавська Миргород Бальнеогрязьовий
Харквська Березшсью Мшеральш Води Бальнеолопчний
Херсонська Гоир1 Бальнеогрязьовий
Скадовськ Кшматичний
Унiкальнiсть курорту Схiдниця полягае в тому, що на цш порiвняно невеликiй територп зосере-дженi рiзнi типи лiкувальних вод: слабо мшерат-зованi - типу «Нафтуся», з розчинними оргашч-ними речовинами у кшькосп 10-30 мг/л, залiзистi мшеральт води з вмiстом залiза вщ 20 до 70 мг/л, ушкальш лужнi «Схаднидька содова», мiнеральнi води типу «БоржомЬ>. Природним джерелам цшю-що! «НафтусЬ> властиве особливе поеднання роз-чинених органiчних речовин i мiкроелементiв, що зустрiчаеться лише в Схщницько-Трускавецькому районi Карпат. У санаторiях цього курорту л1ку-ють хвороби оргашв травления, нирок та жовчно-го мiхура.
Курорт Берегово вщомий сво!ми унiкальними термальними водами. Аналоги е лише у трьох
куточках свггу: 1сландп, Новiй Зелавдп та на Ку-рильських островах. Вода за складом кремшево-а-зото-вуглекисло-хлоридно-натрiева, И мшерал> зацiя становить 24 %. Ц води позитивно вплива-ють на органiзм i мають лшувальт властивостi у вiдновленнi пiсля операцш, стабшзацп нервово! системи, також вони захищають вщ хвороб Пар-кшсона та Альцгеймера, лiкують серцево-судиннi захворювання, стабiлiзують серцевий ритм, змен-шують ожирiння, значно полiпшують обмiн речовин, вщновлюють гормональний й ендокринний баланс органiзму, допомагають при головному болi i болях у суглобах, усувають захворювання шкiри, випадiння волосся та зшмають стрес.
Значного поширення набули старi заклади санаторно-курортного господарства неподалш столицi
(у Кшвськш та Черкаськш обл.). Одна з основних передумов такого поширення - наближенiсть до великого мюта, населенню якого необхщний ко-роткостроковий вщпочинок неподалiк Днiпра. Ок-рiм цього тут склалися придатнi для санаторного л^вання природнi умови: наближешсть долини рiчки Днiпро, наявнi багат бальнеологiчнi ресур-си. Так, неподалш Черкас розташований вiдомий в регюш санаторiй «Мошнопр'я», де лiкування вщ-буваеться хлоридно-натрiево-кальцiевою водою (як на курорт Баден-Баден).
На Подiллi здавна вщомий курорт Сатанiв, унiкальнiсть якого полягае в тому, що у цш мю-цевостi знайдено шють мiнеральних джерел, абсолютно рiзних за складом i унiкальних за сво1ми лiкувальними властивостями. На глибиш 640 м виявлено хлоридно-натрiево-бромну воду з великим умютом солей (38 г/л) - «солона вода» або ропа, яка за сво1ми властивостями може бути по-рiвняна iз солями Карлових Вар. Але основне мю-цеве джерело - це мшеральна вода «Збручанська Нафтуся», яка дозволяе лiкувати хвороби оргашв травлення, дихання, серця i суглобiв тощо. Сана-торiй «Авангард» у Немировi славнозвiсний своею радоновою мшеральною водою власного родо-вища. Тут працюе кiлька унiкальних вщдшень, якi офiцiйно визнанi кращими в усш кра1ш - пульмо-нолопчне, ендокринологiчне, опiкове, патологи вагiтностi тощо.
Значне поширення закладiв санаторно-курортного комплексу спостерпаеться в Харкiвськiй, Полтавськш i Днiпропетровськiй областях, що пов'язано як iз наявними природними ресурсами, придатними для лiкування (наприклад, сшлю), так i з промисловим характером краю - важка промис-лова робота вимагала формування iнфраструктури вщновлення здоровя неподалiк великих мiст. Ок-рiм цього тут простягаються долини рiчок Днiпро, Орiль, Сiверський Донець, конфпуращя течи яких сприяе формуванню затишних умов для вщпочин-ку (численш заплави та меандри iз залишковими озерами, хвойнi та листяш лiсовi масиви в межах степового краю на тскових насипах рiчкового по-ходження тощо).
Перлиною Украши вважаеться курорт Миргород («украшська Швейцарiя»), iз своею всесвгт-ньо вщомою цiлющою мiнеральною водою, яка не поступаеться баден-баденськiй та аахенсь-кiй. Потужний лiкувально-дiагностичний комплекс об'еднуе сучасш санаторп «Березовий Гай», «Миргород», «Полтава», «Хорол» та найкращi в галузi загальнокурортну полiклiнiку та бальнеог-
рязелiкарню, що пропонують ниш понад 300 ви-дiв процедур i дослiджень. Сьогоднi «Миргород-курорт» за вама показниками е лщером санатор-но-курортно1 сфери Укра1ни. Миргородсью сана-тори спецiалiзуються на лшуванш захворювань шлунка, печiнки, шдшлунково1 залози, жовчного мiхура та кишечника, цукрового дiабету, серце-во-судинно1 та нервово1 системи, органiв опору i руху, сечостатево1 системи, проводять реабшта-щю пiсля радикально1 терапи з приводу онколо-гiчних захворювань. Все актуальшшим сьогоднi стае i лiкування безплщдя подружнiх пар. Висока ефективнiсть оздоровлення на курортi «Миргород» широко вщома не тiльки в Укра1ш, а й далеко за И межами, i приваблюе сюди протягом року понад 30 тис. вщпочивальниюв майже з 30 краш свiту. Миргородський курорт - безумовний лщер курортно1 системи Укра1ни.
Дшпропетровщина славнозвiсна цiлющими властивостями грязей озера Солоний Лиман (бiля с. Новотрощьке). На березi цього озера побудоване грязесховище, що дозволяе зберпати л^вальш властивостi грязi протягом тривалого часу. Лшувальш грязi мають протизапальну, розсмоктувальну i бактерицидну дiю, полiпшують iмунологiчнi i вiдновнi процеси. Тому тут iз 1947 р. дiе курортний комплекс iз санаторiем, в якому щороку озоровлюються кшька тисяч ошб. Поблизу Солоного Лиману розташованi цiлющi джерела мiнеральних вод, якi використовуються для лшування хронiчних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Ивденна Укра1на вiдома сво1ми лшувальнми грязями, що застосовуються у вшгщщ ванн, аплiкацiй, тампонiв, компресiв тощо. Одна з най-старiших мюцевих здравниць - санаторiй «Гопрi», розташований у Херсонськш областi. Курорт мае ушкальш лiкувальнi властивостi: сульфщно-му-ловi грязi та хлоридно-натрiевi розсоли. Санато-рiй спецiалiзуеться на лiкуваннi хвороб юстко-во-м'язово1, нервово1, опорно-рухово1 системи, хвороб шюри, а також функцюнуе реабштацш-ний вiддiл для ваптних. Курорт «Сергивський» (Одеська обл.) славнозвюний сво1м повiтрям iз причорноморських стешв. Мiсцевi муловi грязi не мютять шкiдливих домiшок, вони кориснi для л^вання велико1 групи захворювань опорно-рухово1, серцево-судинно1 системи, ЛОР-органiв та неспецифiчних захворювань дихально1 системи тощо.
Щодо спiввiдношення закладiв державно1 та приватно1 форми власностi у цш галузi, простежу-
еться ч1тка тенденщя, що иайбiльше заклад1в приватно! форми власносп створено саме в курортнш узбережнш зон Чорного та Азовського мор1в, в Одеськш, Микола!вськш, Херсоиськiй та Запо-р1зьк1й областях (рис. 3). Це зумовлено вщносною легюстю освоення територн та стабшьним турис-тичним потоком у теплий сезон року, а також щ-лор1чними, бшьш м'якими природними умовами, ашж на решт територн Укра!ни. Окр1м цього, важливу роль вдаграе взаемод1я мюцево! влади та б1знесу. 1з самого початку туристично! д1яльност1 щ регюни були налаштоваш на деяку спещал> защю щодо курортно-туристичного вщпочинку. Недарма тут розташоват улюблет центри вщпо-чинку Приазов'я - Киритвка, та чорноморського узбережжя - мюто Одеса. В цих регюнах склалися сприятлив1 умови для розвитку лшування ктмато-та бальнеотератею - за рахунок в1дклад1в солей та поширення солоних лимашв, що насичують по-в1тря сшлю, а також за рахунок руху пов^ряних мас, що в межах узбережжя сприяють лшуванню оргашв дихання та ендокринно! системи.
Суттево р1зниться структура заклад1в санаторно-курортного господарства за окремими регю-нами. Найпоширен1ш1 заклад - бази вщпочинку, причому !х питома вага змiиюеться географ1чно -найбшьше у структурi закладiв курортно-лшу-вального спрямування баз вщпочинку на територп Укра!ни, особливо на швдш держави - саме там, де сезоншсть дiяльиостi иайбiльш виражена. Най-менша питома вага цих закладiв - на Подiллi та в Карпатах. Серед шших пом^них особливостей
структури розподiлу груп закладiв значна питома вага остаииiх на Полтавщиш, а також у захщноу-кра!нських областях. У Львiвськiй, Хмельниць-кiй, Чернiвецькiй, Вiнницькiй та Тернопшьськш областях, наприклад, заклади санаторного типу становлять понад 50 % усiх розташованих там суб'ектiв курортно-лiкувального розмiщення. У структурi закладiв розмiщення широко представ-ленi санаторп-профшакторн, а також пансюнати вiдпочинку. Загалом на загальнодержавному р!в-нi заклади з розгорнутою медично-лшувальною iнфраструктурою переважають на заходi кра!ни, а також у м. Ки!в. Таким чином, за цим показником спостер^аеться певна лiкувально-профiлактична (Захiдна Укра!на) та загальнооздоровча спещал> зацiя (решта кра!ни).
Суттевою в географiчному вимiрi бачиться тен-денцiя в розмщенш дитячих санаторпв по кра!ш. Найбшьша !х кiлькiсть простежуеться на Подшл^ Полiссi та мiж Днiпром i Пiвденним Бугом. На-томiсть для регюшв Подiлля та Полiсся (Хмель-ницька, Чернiвецька, Тернопiльська, Рiвненська, Житомирська та Вшницька обл.) характерна низь-ка питома вага баз вщпочинку в загальнiй площi закладiв.
Висновки. Територiя Укра!ни мае значний при-родно-рекреацiйний потенцiал, мае всi необхщ-нi умови для розвитку л^вально-оздоровчого туризму, особливо в И захщному та пiвденному регiонах. У структурi спецiалiзованих закладiв розмiщення курортно-лiкувального спрямуван-ня найбiльшу вагу мають бази вщпочинку (крiм
0.4? 0.4 0Л< 0.3 0.2? 0.2
ОЮрШИЧ» особи ■ Фглпш особи
Рис. 3. Сшвв1дношення закладiв складно! (юридично!) та просто! (ф1зично!) форм влашосп у 2014 р. за регионами, у % до загально! чисельносп закладш кожно! форми оргаиiзацi! иiдириемства
турбаз). А за показником зайнятосп у CTpyKTypi комплексу лщирукт позици займають дитячi та дорослi санаторнi заклади. Ця закономiрнiсть ви-ходить iз того, що такi заклади стащонарного вщ-починку потребують особливо! участ персоналу у виконаннi покладених на них завдань.
Незважаючи на стшке зростання кiлькостi вщ-почивальникiв в останш роки, сучасний стан санаторно-курортного комплексу Украши може бути ощнений як недостатньо стабiльний. У той же час матерiально-технiчна база санаторно-курортних за-кладiв, асортимент та яюсть послуг значно гiршi, шж на свiтовомy рiвнi, що знижуе конкурентоспро-можнiсть санаторно-курортного комплексу Украши.
Бiблiографiчнi посилання
Beydik, О. 2001. Rekreaziyno-turistichni resursi Ukraine: меtodologia i metodika analiza, terminología, rayonuvanna [Recreation and tourist resources of Ukraine: methodology and analyt-
ical procedure, terminology, zoning ]. Kyiv (in Ukrainian).
Vetitnev, A. 2010. Lecebniy turizm [Medical tourism]. Forum, Moskva (in Russian).
Zavarika, G. 2015. Kurortna sprava [Balneology]. Centr uchbovoi literatyry, Kiiv (in Ukrainian).
Nabedrik, V. 2005.
Geografia lechebnogo turizma v Evrope [Geography of medical tourism in Europe]. - Forum, Moskva (in Russian).
Statuctichniy buleten. Kolektuvni zasobi rozmichena v Ukraine v 2014 [Statistical bulletin. Collective means of accommodation in Ukraine in 2014]. Kiiv (in Ukrainian).
Statuctichniy buleten. Ozdorovlena ditey v dutachich zakladach ozdorovlena ta vidpochinku vlit-ku 2014 roku [Statistical bulletin. Health improvement of children in children's institutions and recreation in summer in 2014]. Kiiv (in Ukrainian).
Haöiüwjia do pedmneàï 10.10.2016
