CC BY
45
Ключевые слова: Begonia, Begoniaceae, коллекция, побеговые системы, биоморфология, продыхающие кластеры, микроморфология поверхности семян, СЕМ (сканирующая электронная микроскопия).
Belaeva Ya. V. Collection of Begonia l. (Begoniaceae C. Agardh) Species at the M.M. Gryshko National Botanical Garden NAS of Ukraine
Based on the investigations, it was observed that the group long-metameristic begonia in a collection NBG is represented by 43 species. It was noticed that 12 species have short-metameric thick shoots. The group of tuberous species is represented by 2 begonias. The comparative anatomical, morphological and micromorphological studies of the leaf structure and the leaf surface of Begonia species found a number of macro- and micromorphological xero-morphic features. The key stages the of the Begonia genus collection in NBS National Academy of Sciences of Ukraine are highlighted; the sources of specimens entry to the collection are indicated. A taxonomic, ecological and biomorphological analyses of collection is conducted. The main research directions of Begonia species preservation under greenhouse conditions are determined.
Keywords: Begonia, Begoniaceae, collection, shoot system, biomorphology, stomata clusters, micromorphological studies the leaf surface.
УДК 003.12:657.371:712.253(477.63)
СУЧАСН1 ПРИЙОМИ ПРОВЕДЕНИЯ 1НВЕНТАРИЗАЦ11 ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ТА КОМПЛЕКСНОГО ОЦ1НЮВАННЯ ЛАНДШАФТНО-ПЛАНУВАЛЬНО1 СТРУКТУРИ ПАРКУ САНАТОР1Ю "ЧЕРЧЕ"
Д.1. Бiдолах1, В.С. Кузьович2
Наведено результати проведення швентаризацп деревно-чагарникових насаджень санаторто ''Черче'' з використанням сучасних метсощв (геошформацшш системи, мате-рiали дистанцшного зондування та GPS-швентаризащя). Визначено фитосаштарний стан зелених насаджень санаторно-лжувального закладу та намiчено заходи щодо його покращення. На основi проведених робiт запропоновано проектнi рiшення щодо покра-щення благоустрою територп санаторто у виглядi 3-вимiрного макету у комп'ютернш програмi. Опрацьовано новi шдходи щодо способiв комплексного оцiнювання лан-дшафтно-планувально'1 структури територп, моделювання часових змш та перетворен-ня внаслщок проведення рубок i здiйснення прийомiв благоустрою територп.
Ключовi слова: швентаризащя деревно-чагарниково'' рослинностi, оцiнка стану насаджень, озеленення, благоустрш територп.
Вступ. Зелеш насадження сприяють створенню найкращих саттарно-п-гieнiчних i мiкроклiматичних умов середовища [7]. Найбiльш виразний прояв виконання цих функцш здiйснюeться деревно-чагарниковими рослинами на територп санаторно-лiкувальних закладiв. Проте зеленi насадження об'eктiв сана-торно-курортно! галузi Укра!ни перебувають сьогодш не в найкращому станi [3]. Санаторно-лшувальш заклади та ix шфраструктура тривалий час функць онували, практично не маючи проблем i3 фшансуванням. У сучасних умовах змiнились особливоси ix функцiонування, вимоги до облаштування та обсяги фiнансування, що призвело до попршення ix привабливостi для потенцшних вiдвiдувачiв. Велику роль в цьому ввдпрае i стан ix озеленення та благоустрою.
1 доц. Д.1. Бщолах, канд. с.-г. наук - ВП НУБ!П УкраТни "Бережанський агротехшчний шститут";
2 доц. В.С. Кузьович, канд. с-г. наук - ВП НУБТП УкраТни "Бережанський агротехшчний 1нститут"
Тому проблема вивчення стану зелених насаджень санаторно-лжувальних зак-ладiв та його оцшки е надзвичайно актуальною.
Одним i3 таких закладiв е дочiрне шдприемство "Санаторш "Черче" ЗАТ Укрпрофоздоровниця - бальнеогрязевий курорт Укра!ни", який розташований у мальовничiй парковiй мюцевоси, на висота 300 м н. р. м. на вщдат 60 км вщ Iвано-Франкiвська та 75 км вщ Львова у с. Черче 1вано-Франювсько'1 обл. Цей бальнеологiчний курорт вщомий ще з минулого столггтя сво!ми лiкувальними факторами (мiнеральнi та сiрководневi джерела, торфовi грязi). Мiсцевi води мiстять сiрководень (з таких вод тут приймають ванни). Пдрокарбонатно-суль-фатно-кальцiевi води також придатнi для пиття. А ще е лшувальна багнюка з торфу. Всi щ природнi скарби й лiкують пащентав мiсцевого санаторiю вiд зах-ворювань опорного апарату, перифершно! нервово! системи та початкових форм склерозу.
Проте, на сьогодш, для покращення умов щодо забезпечення яюсного та ефективного виконання лжувально-оздоровчих функцiй важливим фактором також стае стан благоустрою та озеленення територи санаторта "Черче". Саме вивчення фгеосаштарного стану зелених насаджень та розроблення заходiв щодо його покращення для забезпечення належного рiвня подальшого функцюну-вання цього закладу е метою ще! роботи.
Матерiали та методи. 1нвентаризащю зелених насаджень проведено ввдповвдно до чинно! 1нструкц11 з техшчно! iнвентаризацii зелених насаджень [4, 5]. Види деревних i чагарникових рослин встановлено за визначником Н.М. Андронова [1]. Таксономiчний склад дендроценозiв визначено методом маршрутних обстежень. Для аналiзу ландшафтiв використано класифiкацiю са-дово-паркових ландшафтiв Л.1. Рубцова [7].
Фиосаштарний стан деревно-чагарникових видiв рослин оцшено за зов-нiшнiми морфолопчними ознаками. Детальнi обстеження зелених насаджень проведено в два етапи: осшнш та весняний. Вiзуально визначали стутнь пош-кодження та ураження листя за вщомою шкалою Н.П. Красинського. Для оць нення стану рослин у парковому деревосташ використано згадану шкалу у мо-дифiкацii Ю.З. Кулагiна. Для дiагностики життевого стану деревостану застосо-вано шкалу категорш станiв В.А. Алексеева. Для характеристики стану рослин визначено таксацшш показники: дiаметр та висота дерев, а також стан 1х життевоста, встановлений за методикою, викладеною в 1нструкци з технiчноi' ш-вентаризаци зелених насаджень [5]. Для визначення фаутноста дерев застосова-но загальноприйняту методику.
Критеркми оцiнювання еколого-декоративних характеристик дерева були: висота, дiаметр стовбура, дiаметр крони та оцшка життевостi. При цьому використано як традицшне iнструментальне забезпечення (висоту рослини визначали за допомогою висотомiра; дiаметр вимiрювали на висота 1,3 м за допо-могою мiрноl вилки; дiаметр крони замiряли рулеткою у двох напрямках), так i сучасне - пристрш глобального позицшвання (GPS), геоiнформацiйнi системи (Г1С) та методи дистанцшного зондування Землi (ДЗЗ). Так, шформащю про мiсце розташування кожного дерева отримували за допомогою GPS Garmin Et-rex-20 з наступним li коригуванням за матерiалами ДЗЗ Landsat у Г1С ArcGis
9.2. Шсля цього було створено геоiнформацiйну базу даних парково! деревно-чагарниково! рослинноста, у якiй координати ii розташування поеднували з ш-формацieю за видовими, фиосаштарними та основними таксацшними ознака-ми. Це дало змогу зберГгати ii у цифровому формата, автоматизовано опрацьо-вувати такi даш та вiдображати !х у виглядi дискретно! iнформацii на картi. Ви-користовуючи цi можливостi та цифрову модель рельефу, було створено 3-ви-мiрний цифровий макет територГ! у лщензшнш версГ! програми Realtime Landscaping Architect 2014. Пiсля цього, на створений електронний макет у програмi наносили деревно-чагарникову рослиншсть вiдповiдно до ii розташування, видового та вшового складу, використовуючи iнформацiю зi створеноi' ранiше геоiнформацiйноi' бази даних.
Результата та обговорення. Внаслвдок виконано! роботи отримано ш-формацiю про видовий склад та фгеосаштарний стан деревно-чагарниковоi' рос-линностi на територй' дочiрнього пiдприемства "Санаторiй "Черче" ЗАТ Укрпрофоздоровниця". Проведено таксацiйну iнвентаризацiю зелених наса-джень парку санаторiю в с. Черче i виявлено тут 44 види дендрофлори. З голов-них видiв деревних рослин першого ярусу, що зростають в парку, потрiбно ви-дiлити таю: ясен звичайний - Fraxinus excelsior L., клен гостролистий - Acer platanoides L., липа серцелиста - Tilia cordata L., пркокаштан звичайний - Aesculus hippocastanum L., береза повисла - Betula pendula Roth., ялина европейсь-ка - Picea abies L., вiльха чорна - Alnus glutinosa L., верба бша - Salix alba L., горГх чорний - Juglans nigra L., клен-явiр - Acer pseudoplatanus L., робшя псев-доакацiя - Robinia pseudoacacia L. Переважаючi види другого ярусу, сформова-ного в основному з молодших рослин, - горобина звичайна - Sorbus aucupa-ria L., граб звичайний - Carpinus betulus L., клен ясенелистий - Acer negundo L., глвд одноматочковий — Crataegus monogyna Jacq., черемха звичайна - Padus ra-cemosa Lam., верба ламка - Salix fragilis L. Кущ! представлен нечисельною кгльюстю видГв: свидина бГла - Swida alba L., сшжнояпдник бший - Symphori-carpos albus L., пухироплГдник калинолистий - Physocarpus opulifolius (L.) Maxim., стрея японська - Spiraea japonica L., лщина звичайна - Corylus avellana L., бузок звичайний - Syringa vulgaris L. тощо.
Осо6ливо! уваги заслуговують так! види штродукованих екзотав, як туя захщна - Thuja occidentalis L. i туя складчаста - Thuja plicata Lamb. ЦГ два спо-рвднеш i дуже декоративш види становлять основу хвойно! колекцГ! парку та створюють чудовГ (хоча вже й переросл! та подекуди пошкодженГ) композицГ!. Обидва види чудово тут почуваються, добре зростають та плодоносять, де-монструють гарний прирГст (одне з дерев ту'! складчастоi' мае дГаметр 52 см) i життевий стан.
Шд час оцГнювання стану паркових насаджень з'ясовано, що переважна кгльюсть !х дерев належить до категорГй стану "добрий" (42 % вГд загально! кглькоста рослин) та "задовГльний" (42 %). У "незадовшьному" станГ виявлено 226 рослин, що становить 16 % вГд !х загально! кшькоста у парку. Отже, парков! насадження перебувають у доброму та задовшьному життевому i фиосаштар-ному сташ та потребують лише незначного оздоровчого втручання i вжиття пе-рюдичних профГлактичних санГтарних заходГв.
Для здшснення комплексного оцшювання деревних насаджень парку дослщжували також змiни зовнiшнього вигляду дерев. Фаутшсть CTOB6ypiB спостережено переважно у здорових або пошкоджених дерев. У парку виявлено 108 дерев (8 % ввд уме! кшькоси) i3 фаутами та мехашчними пошкодженнями. Найчастiше трапляються викривлення стовбура, капи, порушення напряму росту, багатоверхiвковiсть. Окремi автори вважають, що наявнiсть фаутностi сввд-чить про зниження стшкоси, довговiчностi або про захворювання, якi негативно впливають на стан насаджень. Проте, якщо вона не спричинена шфекцшни-ми патогенами i не становить загрози для вiдвiдувачiв, то для потреб озеленен-ня та ландшафтно! архггектури фаутнiсть може навiть сприяти створенню неповторно! декоративностi.
Швидкорослi види деревних рослин випадають з паркових насаджень вже у вщ 60-70 роив, тому головна роль у створенш мюьких фiтоценозiв мае належати стiйким до патогенiв видам з тривалим перюдом життя. За ввдсутнос-тi належного догляду парковi насадження досить швидко можуть перетворити-ся на люовий тип внаслiдок експанси самосiву диких видiв дендрофлори та природно! сукцеси.
Дерева робiнii псевдоакаци, гiркокаштана звичайного, ясеня звичайного, верби бшо! та ламко! тощо, у популяци яких бiльше половини (а подекуди й до 90 %) дерев перебувають у сташ сухостою або сильно пошкоджеш, потребують особливого догляду, а навгеь вилучення з деревостану, осюльки можуть пошко-джуватись тд час сильних вiтрiв та загрожують вiдвiдувачам парку. Загрозли-вий стан також у деяких старих дерев клена гостролистого, граба звичайного, берези повисло! та тополi чорно!.
За результатами аналiзу стану зелених насаджень на територи санаторiю з'ясовано, що на цей час потрiбно здшснити комплекс заходiв щодо вщновлен-ня естетичного вигляду насаджень, забезпечення належного рiвня подальшого !х функцiонування та створення нових декоративних деревно-чагарникових i квикових композицiй. Виконання камеральних роби з використанням сучасних технологiй дало змогу ввдтворити iснуючу модель середовища у виглядi 3-ви-мiрно'i основи-макета сучасного стану з нанесеною деревно-чагарниковою рос-линнiстю (рис. 1).
Це дало змогу комплексно оцшити ландшафтно-планувальну структуру територ1! та детально вивчити окремi композицiйнi вузли, осi та акценти, а також змоделювати у комп'ютернш програмi змiни, спричинеш запланованою рубкою визначених деревних рослин, запроектувати новi композицiйнi прийоми щодо покращення благоустрою територ1! та вiзуалiзувати !х. Окрiм цього, вико-ристання можливостей програми Realtime Landscaping Architect 2014 дало змогу вивчати сезонш змши ландшафтних особливостей територ1! протягом року та моделювати щ змши з вшом. Пiсля цього запропоновано проект благоустрою територ1! дочiрнього тдприемства "Санаторiй "Черче"" та здiйснено його вiзу-алiзацiю за допомогою згадано! вище програми. Внаслiдок виконано! роботи створено також основт планово-картографiчнi матерiали (рис. 2).
Рис. 1. Основа-макет територп санаторт " Черче ", виконана програмними засобами Realtime Landscaping Architect 2014
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН
Рис. 2. Приклад планово-картограф1чних матерiалiв (генплан), створених за результатами роботи
Висновки. Результати аналiзу ф^осаштарного стану зелених насаджень санатордо "Черче" засвщчили, що насадження загалом характеризуются доб-рим станом життездатносп. Проте значний вш деяких дерев, наявнють ф^опа-тогенiв та шших пошкоджень потребують постiйного здшснення санггарно-оз-доровчих та профiлактичних заходiв на цьому об,ектi. Основну роль у створенш стiйких паркових насаджень мае вдогравати науково обгрунтований пiдбiр
асортименту, який би ввдповвдав як природно-ктматичним i люорослинним умовам, так i ступеню антропогенних навантажень кожного конкретного об'екта озеленення.
Виконанi роботи з використанням сучасних технологiй дали змогу пришвидшити та покращити якiсть виконання iнвентаризацii деревно-чагарнико-во'1 рослинностi за умов використання Г1С, програмних засобiв та матерiалiв ДЗЗ. Створення макету-основи територи з нанесеною деревно-чагарниковою рослиннiстю дало змогу здiйснити новi шдходи щодо способiв комплексного оцiнювання ландшафтно-планувально'1 структури територи, змоделювати у комп'ютернш програмi часовi змiни та перетворення внаслвдок проведення рубок i здшснення прийомiв благоустрою територи, а також проводити ïx вiзуалiзацiю.
Надiйшла до редакцп 25.03.216 р.
Лiтература
1. Андронов Н.М. Определитель древесных растений по листьям / Н.М. Андронов, П.Л. Богданов. - Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1974. - 127 с.
2. Атаманюк Ю.А. Реконструкция городских зеленых насаждений / Ю.А. Атаманюк, Л.Л. Костюченко, Я.В. Остапенко. - К. : Изд-во "Бущвельник", 1987. - 240 с.
3. Ведмщь Н.1. Сучасний стан санаторно-курортно'1 галузi Украши / Теорiя та практика уп-равлiння економiчним розвитком : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., м. Кт'в, 22-24 листопада 2012 року. - Т. 1. - С. 198-200.
4. Змши до 1нструкцп з техтчно'1 iнвентаризацií зелених насаджень у мiстах та селищах мюького типу Украши: Затвердженi наказом вщ 16.01.2007 р., № 8 Мшютерства бущвництва, ар-хiтектури та житлово-комунального господарства Украши. - 18 с.
5. 1нструкщя з техшчно'1 швентаризацп зелених насаджень у мiстах i селищах мюького типу Украши: Затверджена наказом вщ 24.12.2001 р., № 226 Державного компету бущвництва, ар-хiтектури та житлово'1 полiтики. - 18 с.
6. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свiт", 2005. - 456 с.
7. Рубцов Л.И. Справочник по зеленому строительству / Л.И. Рубцов, А.А. Лаптев. - К. : Изд-во "Бущвельник", 1968. - С. 5.
Бидолах Д.И., Кузевич В.С. Современные приемы проведения инвентаризации зеленых насаждений и комплексной оценки ландшафтно-пла-нировочной структуры парка санатория "Черче"
Продемонстрированы результаты проведения инвентаризации древесно-кустарни-ковых насаждений санатория '' Черче '' с использованием современных методов (геоинформационные системы, материалы дистанционного зондирования и GPS-инвентариза-ция). Определено фитосанитарное состояние зеленых насаждений санаторно-лечебного учреждения и намечены меры по его улучшению. На основе проведенных работ предложены проектные решения по улучшению благоустройства территории санатория в виде 3-мерного макета в компьютерной программе. Разработаны новые подходы относительно способов проведения комплексной оценки ландшафтно-планировочной структуры территории, моделирования временных изменений и преобразования в результате проведения рубок и осуществление приемов благоустройства.
Ключевые слова: инвентаризация древесно-кустарниковой растительности, оценка состояния насаждений, озеленение, благоустройство территории.
Bidolakh D.I., Kuzjovych V.S. Modern Methods of Greenery Inventory and Comprehensive Assessment of Landscape-Planning Structure of the ParkSanatorium "Cherche"
The results of the inventory of tree and shrub plantings resort 'Cherche' using modern methods such as GIS, remote sensing materials and GPS-inventory, are presented. The phyto
and sanitary state of sanatorium and hospital green space is determined here. The planned propositions of green space improving are given. Based on the works the project proposals to improve the landscaping resort in a 3-dimensional model in a computer program are given. Processed new approaches on how to conduct a comprehensive assessment of landscape-planning structure territory simulation time of change and transformation as a result of logging and implement landscaping techniques.
Keywords: inventory of trees and shrubs, evaluation of plantations, planting, landscaping.
УДК 634.017
ТЕОРЕТИЧН1 ТА ПРИКЛАДН1АСПЕКТИ ВЕСНЯНОГО ЩЕПЛЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ MORUS ALBA L.
В.А. Втенко1, В.П. Шлапак2
На 0CH0Bi опрацювання лiтературних джерел i власного практичного досвiду обгрунтовано особливост весняного щеплення декоративних форм Morus alba L. Виз-начено оптимальш термiни проведення весняного щеплення декоративних форм Morus alba L.: (M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Mac-rophylla', M. a. 'Tatarica'). Встановлено, що найбiльш ефективними способами цього щеплення е покращене копулювання та за кору. Дослщжено, що найбiльшу частку зростання шдщеп i щеп мають M. a. 'Tatarica' та M. a. 'Pendula'.
Ключовi слова: весняне щеплення, декоративш форми, способи щеплення, покра-щене копулювання, за кору M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'
Вступ. Щеплення належить до штучних cnoco6iB вегетативного розмно-ження рослин. Воно полягае у зрощуванш живця або бруньки одше! рослини з шшою рослиною, яка мае кореневу систему, добре пристосована до Грунту i ктматичних умов. Першi приклади розмноження рослин за допомогою щеплення встановлено у працях та лггописах стародавнiх фiлософiв i мандрiвникiв. Рiзнi способи щеплення були ввдомими вже у Стародавньому Кита!, Греци, Ри-мi та Сгипи. Описи щеплення вiчком та живцем трапляються в роботах Плiнiя Старшого, Аристотеля, Теофраста та ш. [1].
Кренке Н.П. у свош робота '^рурпя рослин" дослiдив, що тд час пере-саджування одше! частини рослини на iншу для устшного загоення ран i зро-щення щеплених компонентiв необхiдна пiдвищена волопсть тканин i повiтря [2]. Собченко В.Ф. проводив аблактування, копулювання, окулiрування бруньо-к впродовж 1997-2012 рр. як традицшними, так i модифшованими ним методами для полшшення якостi зрощення з метою отримання високоякiсного матерь алу [3-7]. Серед багатьох способiв весняного щеплення деревних рослин найбiльш поширеними е: копулювання, в розщш, в бiчнiй зарiз та щеплення пiд час сокоруху (травень) - за кору [8].
Враховуючи особливiсть росту пагошв м. а. впродовж вегетацй, яю iс-тотно впливають на устшне проведення щеплення ii декоративних форм, вини-кае потреба у детальшшому вивченнi цього процесу.
1 доц. В.А. Вггенко, канд. б1ол. наук - Уманський НУ сад1вництва;
2 проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУ сад1вництва
