CC BY
12
Бочан 1.О., д.е.н., професор @ Цимбалюк М.Ф., Цимбалюк В.М. к.с.-г.н., доценти Льегеський ¡нститут економгки та туризму
ШВЕСТАЦШНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РОЗВИТОК САНАТОРНО-КУРОРТНО1 ШДУСТРП ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Виечалась динамгка ¡неестицтного забезпечення та р1ст санаторно-курортних закладге ргзних тите г гх м1стюсть. Встаноелено, що ¡неестицтт ресурси еипереджали р1ст закладге розмщення, але поряд з цим з року е ргк збшьшуеалось число не працюючих заклад\е та не запоенення л\жко-м1сць е них, а шеестуеання з розрахунку на лгжко-мгсце примщення не було ефектиеним.. Пропонуеться ф1нансуеання спрямоеуеати на реконструкцгю, обладнання та застосуеання ноетшх методик з реабштацп, а е робот1 санаторно-курортних закладге поряд гз курортними факторами широко еикористоеуеати спортиений чинник, оргатзоеане дозетля та атмацтне обслугоеуеання,яю станоелять еажлиеий напрям психолог1чногрекреацп е лгкуеальному туризм1
Постановка проблеми. Вщомо, що технолопя в туризмi являе собою сукупшсть рiзнорiвневих елеменив И, спрямованих на забезпечення конкурентности розроблення i використання шновацшних та шформацшних систем для створення належних послуг гостинноси.
Гостиншсть - це процес виробництва, ре^заци i споживання послуг та обслуговування туриспв. Яюсть !х визначаеться комфортними умовами середовища, виявленням персонально! поваги до гостя та його повторного звернення до таких закладiв туристсько! шдустри.
В цьому планi велике значення мають заклади розмiщення та харчування. Невiд'емною !х частиною е санаторно-курортш пiдприемства, яким притаманнi щ ж самi функци .Особливiстю !х е низька оборотнiсть iнвестицiй, що е результатом великого об'ему будiвельних робiт та дорогi матерiали, яю в бiльшостi випадкiв е iмпортними [1,3].
Однак питанню iнвестицiйного забезпечення та зв'язаного з ним розвитку санаторно-курортно! шдустри придiлялось мало уваги в нашш областi. С окремi роботи, в яких характеризуеться розвиток готельно! шдустри в Львовi [2] та в окремих санаторiях [1]. Однак накопичеш статистичнi данi та результати дiяльностi ще! сфери зумовили необхiднiсть дослiдження та узагальнення впливу iнвестицiй на iнфраструктуру санаторно-курортних закладiв Львiвщини.
Метою статт1 е вивчення динамжи iнвестицiйного забезпечення, вплив його на рют санаторно-курортних закладiв та мюткють !х.
Результати досл1джень. Важливою умовою сталого розвитку туризму е розширення туристично! iнфраструктури в санаторно-курортних закладах. Вони
®Бочан 1.О., Цимбалюк М.Ф., Цимбалюк В.М., 2009
32
з одного боку створюють умови проживання для турисив, а з шшого -сприяють ращональному використання туристичних курортних ресурсiв, курортних територш, створюючи екологiчнi передумови для оптимального розвитку 1х. В цьому плаш iнфраструктура курортiв мае велике значення, а будiвництво 1х неможливе без надежного швестування в цей бiзнес. Данi про залучення iнвестицiй в розбудову санаторно-курортних закладiв представленi табл.1.
Таблиця 1
¡нвестнцшне забезпечення санаторно-курортних зак.лщв, грн./л1'жко-день
Заклади розмщення 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 + /-до 2004 р.
грн. %
Всього 50 83 70 1оо 50 200
у т. числ1 69 126 92 134 65 194,2
санатори:
панс1онати з 74 84 74 99 25 133,8
л1кування
санаторЦ профшакторп - - 178 179 179 179
курортн1 пол1кл1н1ки - - - - - -
бальнеоло- 8 7 9 11 3 137,5
грязел1карн1
пансюнати- 52 90 95 85 33 163,4
в1дпочинку
бази в1дпочинку 22 24 30 43 21 195,4
заклади1-2- 10 15 15 21 11 210
охденного перебування
З даних табл..1 видно, що iнвестицiйне забезпечення разом по вах закладах в розрахунку на лiжко-день в окремi роки було не постшним. Так, при загальнш тенденци зростання у 2006 рощ вщбулось зменшення iнвестицiй в порiвняннi з 2005 роком на 157%. Однак. В 2007 рощ на фош базового року вщбулось збшьшення на 50 грн. на лiжко-день. або на 200%.
Аналопчна закономiрнiсть по iнвестуванню спостерiгалась у санаторiях та профiлакторiях з л^ванням, але за абсолютним показником зростання було дещо меншим i становило вщповщно 194, 2%.i 133,8%.
В шших санаторно-курортних закладах (бальне-грязелiкарнi, пансюнати та бази вiдпочинку i заклади 1-2 денного перебування) виявлено постшне зростання iнвестицiй з року в рш i в порiвняннi з базовим роком воно становило вщ 133,8% до 210%.
В санатори-профшакторп вкладання коштiв розпочалось i досить у великш кiлькостi з 2006 року, що було бшьшим до 200% шж в санаторiях та пансюнатах з лiкування, а в порiвняннi з iншими закладами швестици зросли в
33
декшька разiв. Вплив цих швестицш на рют шфраструктури санаторно-курортних закладiв представлено на табл. 2.
Таблиця 2
Динамика росту та не працювання санаторно-курортних заклад1в, одиниць
Заклади 2004 2005 2006 2007 Рют до 2004, % Не працю ючих,%
середнь ому
+ - + - + - + - + -
Всього 118 90 118 84 118 74 124 72 105,0 67,2
У т.ч. санаторп 50 37 50 36 53 39 53 39 106,0 73,0
пансюнатиз л1кування 16 10 16 11 12 7 11 7 68,7 64,3
санатори-профшакторп 7 7 7 7 8 1 8 1 114,2 50,0
курортш пол1клш1ки 1 1 1 1 1 1 1 1 0 -
бальнеоло-грязел1карн1 3 3 3 3 3 3 3 3 0 -
будинки та пансюнати в1дпочинку 9 6 9 5 8 4 8 4 88.8 55,5
бази в1дпочинку 32 20 32 16 33 16 31 16 96,8 53,1
заклади 1-2-ох денного перебування 15 6 14 5 10 3 9 4 60,0 41,6
Умовш позначення: + працюючi заклади - непрацюючi
Аналiз наведених даних в табл.2 свщчить про те, що кiлькiсть всiх санаторно-курортних закладiв була постiйною i лише в юнщ дослiджуваного перiоду, 2007 р., збшьшилась на 105,0%. Це зростання зумовлено за рахунок введення в експлуатацш 3 санаторпв та одного санаторiя-профiлакторiю, що забезпечило зростання 1х в порiвняннi з базовим роком.
Поряд з цим варто зазначити, що кшьюсть непрацюючих закладiв в санаторно-курортнш сферi була надзвичайно велика,але за останнi роки спостерiгаeться тенденщя до зменшення 1х. В цшому за дослiджуваний перiод в середньому не працювало 67,2%.
34
Серед окремих сaнaторно-кyрортних зaклaдiв виявлено збшьшення лише санаторпв та санаторив-профшакторив. Воно становило вiдповiдно 106,0% та 114,2%. Однак кшьюсть непрацюючих цих зaклaдiв за дослiджyвaний перiод бyлa великою i сягала вiдповiдно73,0% та 64,3%.
Кшьюсть курортних полiклiнiк та бальнеоло- та грязелiкaрнiв бyлa однакова, а будинки та пaнсiонaти вщпочинку i бази вiдпочинкy, а також заклади 1-2-ох. д енного перебування в остaннi роки зменшувалась i в порiвняннi з базовим роком становила 96,8- 60,0%, а не заповнення ix сягало 41,6%- 55,5 %, тобто було меншим порiвняно з iншими закладами iнфрaстрyктyри санаторно-курортного профшю.
Незаповнення зaклaдiв санаторно-курортного сфери на нашу думку може залежати вщ того, що не було можливост заповнити всi лiжко-мiсця. Це зумовлено перш за все штенсивною рекламою висоефективних лiкiв та ïx застосування, нaявнiсть сучасних теxнологiй в медициш, якi забезпечують ви здоровлення без санаторно-курортних фaкторiв, скорочення сощальних витрат iз бюджету на оздоровлення населення , а також те, що щ заклади e дорогими для переачного нашого споживача i недостатнш сервiс в обслyговyвaннi при високш цiнi послуг для гостей iз-зa грaницi..
При порiвняннi зростання вщсотюв iнвестицiйного забезпечення та кшькост зaклaдiв сaнaторно-кyрортноï сфери виявлена диспропорщя, що проявляeться y вiдстaвaннi темтв зростання ïx вiд темпiв швестицш Якщо врахувати, що бiльше половина ïx не працювала то ця диспропорцiя ще бiльше збiльшилaсь.
На нашу думку таке явище xaрaктеризye не ефективнiсть використання iнвестицiй або те, що окремi сyбeкти господарювання не показують дiйсноï картини в зв^ност i попадають в графу, що не працювали.
Дaнi про концентрацш санаторно-курортних зaклaдiв зведенi в табл.3.
Даш табл.3. показують, що кшьюсть лiжко-мiсць за дослщжуваш роки була не постiйною, Так в 2005 i 2006 роки вона зростала, а в 2007р.вона вже зменшилась на 21,4% порiвняно з попередшм роком, а вiдповiдно з базовим роком це зменшення становило вже 56,1%.
1з всieï шфраструктури сaнaторно-кyрортноï сфери нaйбiльше зменшення лiжко-мiсць вiдбyлось в пaнсiонaтax з лжуванням, що на нашу думку зумовлено створенням кращих умов з розмщення для клieнтiв в цих закладах. Стабшьшсть мiсткостi характерна лише для санаторив-профшакторив, бальнеоло- та грязелжарень, будинюв та пaнсiонaтiв вiдпочинкy. Цього не можна сказати про бази вщпочинку та заклади 1-2-ох. денного перебування. Зменшення юлькост лiжко-мiсць в них може бути за рахунок мaлоï привабливост цих зaклaдiв та сезонност в роботi ïx.
Порiвнюючи темпи зростання лiжко-мiсць та швестицш, виражених y вiдсоткax, можна константувати не пропорцiйнiсть ïx, тобто вкладення коштiв мало впливало на ршт лiжко-мiсць, особливо в остaннiй рж, який характеризувався великим iнвестицiйним забезпеченням. Це вкaзye на те, що такий показник як вкладання кошив на лiжко-мiсце не може бути показником
35
планування та правдиво! шформацп ефективност швестицш. До такого висновку прийшли в медициш, де також в плануванш використовуються лiжко-мiсця [4].Справа в тому, що сучаснi санаторно-курортш заклади мають багато лiжко-мiсць i заповнювати !х в деякiй мiрi важко. Це пов'язано з тим, що в нас довгий час санаторп були зорieнтоваш на обслуговування всього населення бувшого СРСР, а в даний перюд розрахункова кшьюсть населення зменшилась в цiлому та в Укрш'ш.
Таблиця 3
Динамика мкткосл санаторно-курортних закладiв, тис. л1жко-м1сць
Заклади 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 + / -до 2003
курорпв тис. %
Вс1 заклади 19,9 21,4 23,8 18,7 -1,2 -6.1
У т.ч. 15,9 17,3 20,5 15,8 -0,1 -0,7
санаторп
пансюнатиз 1.4 1.5 0,6 0.6 -0.8 -57,1
л1кування
санаторп- 0,4 0,4 0,5 0,4 - -
проф1лакторИ
курортн1 1 1 1 1 - -
пол1кл1н1ки
бальнело-та 3 3 3 3 - -
грязелжарш
будинки та 0,4 0,4 0,4 0,4 - -
пансюнати
в1дпочинку
бази 0,7 0.6 0.4 0,4 -0,3 -47,9
в1дпочинку
Данi табл.3. показують, що кiлькiсть лiжко-мiсць за дослiджуванi роки була не постшною, Так в 2005 i 2006 роки вона зростала, а в 2007р.вона вже зменшилась на 21,4% порiвняно з попередшм роком, а вiдповiдно з базовим роком це зменшення становило вже 56,1%.
1з вае! iнфраструктури санаторно-курортно! сфери найбiльше зменшення лiжко-мiсць вщбулось в пансiонатах з лiкуванням, що на нашу думку зумовлено створенням кращих умов з розмщення для ^ентсв в цих закладах. Стабшьшсть мiсткостi характерна лише для санаторпв-профшакторив, бальнеоло- та грязелiкарень, будинюв та пансiонатiв вiдпочинку. Цього не можна сказати про бази вщпочинку та заклади 1-2-ох. денного перебування. Зменшення юлькост лiжко-мiсць в них може бути за рахунок мало! привабливост цих закладiв та сезонност в роботi !х.
Порiвнюючи темпи зростання лiжко-мiсць та iнвестицiй, виражених у вщсотках, можна константувати не пропорцшшсть !х, тобто вкладення кошив мало впливало на рiст лiжко-мiсць, особливо в останнiй рiк, який характеризувався великим швестицшним забезпеченням. Це вказуе на те, що
36
такий показник як вкладання кошив на лiжко-мiсце не може бути показником планування та правдиво! шформаци ефективност швестицш. До такого висновку прийшли в медицинi, де також в плануванш використовуються лiжко-мкця [4].Справа в тому, що сучасш санаторно-курортнi заклади мають багато лiжко-мiсць i заповнювати !х в деякш мiрi важко. Це пов'язано з тим, що в нас довгий час санатори були зорiентованi на обслуговування всього населення бувшого СРСР, а в даний перюд розрахункова кiлькiсть населення зменшилась в цшому та в Укра!нi.
Аналiз розвитку iнфраструктури санаторно-курортних закладiв за рахунок вкладення iнвестицiй дае можливiсть запропонувати наступнi заходи:
- пiдвищувати рiвень матерiально-технiчно! бази за рахунок швестицш в бшьшш мiрi на реконструкцш примiщень до сучасних вимог та обладнання кабiнетiв i площадок для активного та здорового способу життя (фiтнес-центрiв, спа-салошв, мережi кортiв, мЫ площадок для футболу, гольфу тощо);
- виробити таку цiнову пол^ику, щоб забезпечити доступнiсть середнього прошарку нашого населення та конкурентну перевагу в цш нiшi наших санаторив над зарубiжними курортами;
- використати особливост i забезпечити конкурентну перевагу наших закладiв, зокрема в науковш сферi домогтись вивчення наших курортних факторiв та ефективного використання наявних i нових реабiлiтацiйних методик iз лiкування;
- вiдмовитись вiд фшансування закладiв з розрахунку на лiжко-мiсце, а переходити до реконструкцi! та запровадження нових технологiй та обладнання, що сприяють ефективному та здоровому способi життя i на цш основi вiдiйти вiд орiентацi! тшьки на курортнi фактори в дiяльностi санаторi!в i переходити поряд з ними до запровадження активного оргашзованого дозвшля та анiмацiйного обслуговування гостей в курортнш галузi.
Висновки. Отже,.вщмова вiд iнвестицiй на лiжко-мiсце та вкладання коштсв на реконструкцiю, обновлення матерiально! бази та орiентацiя в дiяльностi санаторi!в не тiльки на курортш фактори, але широко запроваджувати в лiкувальному туризмi поряд з ними спортивш чинники, а також активне оргашзоване дозвiлля та ашмацшне обслуговування.
Л1тература
1. Аксентiйчук Б.1. Перспективи розвитку курорту Трускавець.// Вюник Л1ЕТ - 2006. № 1-2.- С.123-125.
2.Бiлоцеркiвська Т.М. Готельна вдус^я Львiвщини // Вiсник Л1ЕТ. - № 1-2. - 2007. - С. 125-130.
3. Свентозшьська У.М.Реабштащя та рекреащя як складовi розвинутого туризму //Вiсник Л1ЕТ. - 2006. - № 1-2.- С.140-141.
4. Статистичний збiрник Львiвсько! областi. Санаторно-курортш заклади.Львiв, 2007 .
Стаття надшшла до редакцИ 17.04.2009
УДК: 631.164:477.44
37
