CC BY
22
тшьки за наявностi компетентних i висококвашфжованих спецiалiстiв з фь нансового управлшня, що спроможнi забезпечити виконання даних завдань. Найважлившою ознакою такого управлшня буде здатшсть функцiонувати i розвиватись тдприемству за умови задовiльного стшкого фiнансового стану.
Впровадження у загальну систему управлiння шдприемством управлш-ня його фшансовим станом дозволить втизняним шдприемствам забезпечити ритмiчну та високоефективну господарську дiяльнiсть шдприемства за умови його ресурсного збалансування, рацiонального формування i розмiщення фь нансових ресурЫв, фшансово! рiвноваги та можливостi прийняття оптималь-них управлiнських рiшень для забезпечення досягнення мети його дiяльностi.
Лггература
1. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. -М.: ПБОЮЛ.Захаров, 2001.
2. Коробов М.Я. Фшансово-економ1чний анал1з д1яльносп пщприемств: Навч. поаб-ник. - К.: Товариство "Знання", КОО, 2002.
3. Мец В.О. Економ1чний анашз: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 2001.
4. Лахт1онова Л.А. Фшансовий анал1з суб'екпв господарювання: монограф1я. - К.: КНЕУ, 2001.
УДК 332.504:338.46 Асист. Л.1. Новосельська - УкрДЛТУ
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ТЕРИТОР1Й
ПРИЧОРНОМОР'Я
Наводяться проблеми приморських курортно-рекреацшних територiй Укра-шського Причорномор'я та вказуються шляхи подолання цих проблем (на прикладi курорту Сергпвка).
Assist. L.I. Novoselska - USUFWT
The problems and perspectives of the ecological and economical development of resorts in the Black Sea region
The article touches the problems of seaside resorts of the Ukrainian Black Sea region and suggests the ways of settling these problems (as the example the Serhiyivka resort is taken).
У загальнш стратеги сощально-економ1чного розвитку Укра!ни вели-ке значення мае курортно-рекреацшна сфера (лжування, оздоровлення, вщ-починок, туризм), яка у сучасних умовах спаду виробництва, безперервного росту безроб1ття, росту дитячо! смертност i загрозливого зниження трива-лост життя населення явно недооцшюеться.
Для Укра!ни завдання розвитку рекреаци е одшею iз провiдних сощ-ально-економiчних прюрите^в. Добре поставлена рекреацiйна сфера, що за-безпечуе соцiальне вiдтворення (лжування, вiдпочинок, туризм, пiзнавальнi функци), мае високе сощальне значення.
В Укра!ш сформований один з найпотужнiших в Сврош курортно-рекреацiйних потенцiалiв - коло 7850 об'екпв з лiжкофондом коло 1,9 млн.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
мiсць i можливiстю оздоровлення 8-10 млн. осiб в рiк. За показниками потуж-носи рекреацiйного господарства на 1 км територп, Укра!на перевершуе кра!ни СНГ у 10 раз. Медичний ефект вщ оздоровлення оргашзованих рекре-антiв в Укра1ш становить понад 42 млн. людино-дшв скорочення тимчасово! непрацездатностi, а соцiально-економiчний ефект становить 5 млн. грн. в рш. Еколопчний ефект вiд курор^в Укра!ни оцiнюеться величиною 371 км2 рек-реацiйно облаштованих ландшафтiв.
Системна економiчна криза вiдображаеться сьогоднi i на сферi рекре-аци, об'екти i комплекси яко! перебувають у сташ занепаду. Особливо у важ-кому становищi перебувають курортно-рекреацiйнi комплекси та об'екти, те-риторiальний статус i майнове право яких шсля розпаду Радянського Союзу повною мiрою не визначенi i не приведет до конституцшних норм Украши. До таких курортно-рекреацшних комплексiв належить курорт Сергивка - те-риторiальна приналежшсть Одесько! областi, а комунальне господарство i житловий фонд е власшстю Республiки Молдови.
Курорт Сергивка е великим приморським бальнеолопчним курортом, що розташований на територи Одесько! област i займае 631 га. Прекрасш клiматичнi умови, близькiсть до моря, наявшсть лiкувальних грязей, мше-ральш води, пляжi, ропа, велика кшьюсть сонячних днiв, благосприятливий фiтоцидний фон, мшководний морський акваторiй обумовили створення ку-рортно! зони на березi Будаксько! затоки. Курорт Сергивка розвивався як мю-течко-курорт на основi достатньо продуманих архiтектурно-технiчних рь шень i завдяки тому перетворився в упоряджену зону вщпочинку. У смт. Сергивка вщсутш великi промисловi шдприемства - джерела забруднення прибережних морських вод i пляжiв. Природно-рекреацiйнi ресурси курорту Сергивка е найперспектившшими та еколопчно здоровими у Швшчно-Захщ-ному Причорномор'!.
До важливих природних факторiв курорту можна вiднести клiматичнi умови, пляж^ унiкальнi грязi соленого водоймища Будакського лиману з запасами вище 3,5 млн. м3, джерела мшерально! води, якi за сво!м складом близькi до мiнеральних вод Куяльника та Миргорода. На курорт побудовано 38 сучасних санаторив, пансюна^в, будинкiв вiдпочинку, дитячих таборiв на 10 тис. лiжкомiсць одночасно. За рш на курортi може оздоровитись до 100 тис. людей. Нормативне мтмальне освоення пляжiв курорту Сергивка може забезпечити розмщення на морськш косi до 3,6 тис. мюць одночасного перебування рекреантiв. При цьому еколопчний ефект досягае 1,8 га курортного освоення пляжiв, сощальний - 20 тис. оЫб у сезон, а економiчний
ефект вщ !х оздоровлення - 360 млн. крб. (в щнах на 01.04.96 р.). Питомi по-
2 2 казники ефеклв вiд освоення 1 м пляжу складають: до 4 млн. крб/м пляжу
при його використанш у курортному лжуваннц 2,4 млн. крб/м - для туризму; 2,5 млн. крб./м2 - у дитячому вщпочинку; 1,6 млн. крб/м2 - в неоргашзо-ваному вщпочинку (в щнах на 1.04.96 р.).
Ушкальнй не тшьки для Укра!ни, але i в масштабах Свропи курортно-рекреацiйний потенцiал приморського курорту Сергшвка через благосприят-ливi природнi характеристики створюе широкi перспективи:
• для включения цього природно-господарського комплексу в мiжнародну ку-рортго-рекреащйну i туристичиу систему;
• для ефективного розвитку национально! щдустрн санаторного лшування, в1д-починку, оздоровлення та туризму;
• для тдвищення рiвия життя мiсцевого населення (иаявиiсть мiсць для пра-цевлаштуваиия) i пiдвищеиия значення курорту у формувант обласного та мюцевого бюджетов.
Незважаючи на великий ресурсно-рекреацшний потенщал 1 велик ос-новш фонди курорту, у даний час е ряд проблем, що ускладнюють його ефек-тивне функщонування. I головна з них - це 90 % закладiв i об'екпв комуналь-но1 iифраструктури курорту належить республiпi Молдова. Наслiдком цього е те, що вс структури працюють иезадовiльио, погiршуеться стан шфрас-труктури та матерiальио-техиiчиоl бази курорту, лжувальш пансюнати не за-вантажеш, зменшуеться потж рекреаитiв, транспортне забезпечення недос-татне, безробiття носить не тшьки сезонний характер. Через вщсутшсть зако-нодавчих та нормативно-правових докуменлв м1ж державами виникло багато невиршених питань оргаиiзапiйио-господарського та оргашзацшно-еконо-м1чного характеру: вщсутшсть фiиаисуваиия з боку обох держав, несплата податкiв Молдовським виконавчим органом смт. Сергнвка, неращональне використання земельних ресурЫв. У результат! цього д!яльшсть санаторно-курортних закладiв майже повшстю призупинена i до недавнього часу кв1ту-чий курорт приходить у занепад.
У комплексны оцшщ еколого-екоиомiчиоl i соцiальио-екоиомiчиоl ефективностi розвитку курортио-рекреапiйиого господарства Сергнвка по-винш бути враховаиi першочерговi заходи, що спрямоваш на захист л^осфе-ри, екосистем берегово' зони, морського акваторш, ушкально' дикоростучо' мюцево' флори i фауни. Уиiкальиiсть i значення курорту Сергнвка можна зберегти, якщо його розвитку буде придшятися достатня увага щодо охорони навколишнього середовища, попередження хижацько' експлуатацн наявних рекреацшних ресурЫв.
Багатопiльове використання кошт1в еколопчного фонду для фшансу-вання цшьових програм розвитку курортио-рекреапiйиого господарства дасть змогу здшснити шдтримку приватного сектора у системi обслуговування рекреаитiв, шдтримщ заходiв, спрямованих на покращення якост природних рекреапiйиих ресурЫв i територш, введенню у д1ю державного рекреацшного кадастру.
На сьогодш iсиуе правовий вакуум у питаны захисту приморських рекреацшних зон. Це значною м1рою обмежуе дн мiспевих оргаиiв самовря-дування, що спрямоваиi на ефективне використання природно-ресурсного потеипiалу таких зон. Насамперед, це негативно вщбиваеться на еколопчно-му стаиi курортио-рекреапiйиих територш.
На територн рекреапiйиих зон, зпдно з1 ст. 63 Закону Укра'ни "Про охорону навколишнього природного середовища", забороняеться:
• господарська та шша дiяльиiсть, яка негативно впливае на навколишне сере-довище або може перешкоджати використанню !х за цшьовим призначенням;
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
• змша природного ландшафту i проведения шших дiй, як суперечать вико-ристанню цих зон за прямим призначенням.
Статус i правовий режим використання курортио-рекреацiйиих тери-торiй визначаеться мюцевими органами у повиiй вiдповiдиостi з даним Законом Украши.
Свгговий досвiд доказав високу економiчну ефектившсть вiд створен-ня вiльноï економiчноï зони. Створення ВЕЗ буде сприяти виршенню цiлого ряду завдань економiчного, екологiчного, соцiального i полiтичного характеру; прискоренню соцiально-економiчного прогресу регюну; вирiшенню еко-логiчних проблем на основi ринкових механiзмiв i можливост бiльш швидко-го накопичення платежiв за користування та охорону природних ресурЫв.
Сукупнiсть тактичних заходiв, розроблених i реашзованих на ринкових основах, дозволить зорiентувати пiдприемництво на масштабне розширення курортно-рекреацiйного бiзнесу, що забезпечить великомасштабш сощально-економiчнi перетворення за рахунок росту доходiв i зайнятост населення, ма-сового оздоровлення, радикальноï екологiзацiï суспiльного виробництва.
Програма формування i розвитку курортно-рекреацшних комплекЫв повинна передбачати введення у дш системи ефективних оргашзацшно-еко-номiчних механiзмiв, як б стимулювали дiлову активнiсть у цш сферi, спри-яли б соцiально-економiчному прогресу розвитку територiй, гарантували б ïï екологiчну безпеку. Основу тако1' системи механiзмiв повиннi створювати:
• процеси роздержавлення i приватизации
• розробка спецiального законодавства i нормативно-правово1 бази природоко-ристування у приморських зонах;
• збалансоване поеднання державних i недержавних суб'екив господарювання у курортно-рекреащйному пiдприемництвi i бiзнесi, вдосконалення взаемо-вiдносин мшцевого самоврядування та об'ектiв рекреацл (рекреанпв);
• здiйснення мiсцевими органами влади курорту Сергивка заходiв, спрямова-них на охорону, вiдновлення та оздоровлення довшлля курорту;
• впровадження ефективно дгючих фiнансово-кредитних важелiв (податки, по-датковi платежi, податковi пiльги, стимули, кредити);
• iнвестицiйна полiтика;
• створення еколопчного фонду (як цшьового, бюджетного) за рахунок пере-рахування у Фонд доходiв державних податшв та iнших платежiв (кошт!в ку-рортних зборiв, орендно1 плати за користування об'ектами та шфраструктури рекреацшних господарств, частина земельного податку тощо);
• взаемовигiднi економiчнi вiдносини мш територiями i суб'ектами курортно-рекреацшних господарств;
• розробка державно1 програми, яка включае створення сучасного курортно-рекреацiйного комплексу i розвиток допомiжноï iнфраструктури та впровадження ïï у дш;
• розробка i ре^защя генсхеми комплексного використання, охорони та ре-зервування рекреацшних ресуршв та територiй курорту. Пропонуеться ряд вимог до розвитку рекреаци у приморському регь
ош Украши: розробити концепщю сощально-економ1чного розвитку смт. Сергивка i його народногосподарського комплексу; розробити проект i виступити з законодавчою шщативою про надання вщповщно з законодав-ством Украши територ1ального статусу курорту Сергивка i про змшу майно-
вих прав на ochobhï об'екти, з врахуванням штереЫв укра'нсько' та молдовсь-koï сторш (можливiсть компенсацiйних ршень, спiльне володiння та використання); розробити пропозицп з нормативного забезпечення механiзмiв платного природокористування; реформування iнвестицiйноï полiтики; еко-логiзацiя рекреацiï та натурашзащя рекреацiйноï сфери (введення жорстоких природоохоронних заходiв та технологiй); мобшзащя кредитних ресурсiв ко-мерцiйних банюв та стимулювання привабливостi iноземних швестицш; роз-виток рекреацiйного процесу за рахунок штенсивних заходiв на противагу екстенсивним; розробка з науковим обгрунтуванням проекту рекреацшно!' вiльноï економiчноï зони та надання курорту Сергнвка цього статусу.
Лггература
1. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 9.07.1997 р. № 732.
2. Заставний Ф.Д. Географ1я Украши. - Льв1в: Св1т, 1994.
3. Проблеми i перспективи розвитку курорту Сергивка як м1жнародного курортно-рекреацшного i туристичного комплексу. Матерiали VI мiжнародного науково-практичного семiнару з економшо-еколопчних проблем приморських регiонiв, 111Р1ЕЕД НАНУ, Одеса, 1996. - С. 62.
УДК336.221. Асист. Л.1. Новосельська; студ. А.О. Ференц - УкрДЛТУ
НЕВПОРЯДКОВАШСТЬ ТА ГРОМ1ЗДК1СТЬ ЧИННОГО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАШИ
Аналiзуeться чинне податкове законодавство щодо оподаткування, яке е недос-коналим. Вказуються шляхи здшснення податкового реформування в Укра'ш, де основна увага придiляеться ухваленню Податкового кодексу та встановленню п'ятир!ч-ного моратор^ на внесення до нього змш та доповнень.
Assist. L.I. Novoselska; stud. A.O. Ferenc - USUFWT The disorder and bulkiness of the valid tax legislation in Ukraine
The article analyses the valid tax legislation in the field of taxing, which is imperfect. The ways of reformation in the sphere of taxing in Ukraine are pointed out. The special attention is paid to the ratification of the Tax Code and the establishment of the five-year moratorium on amendments.
Чинне законодавство нараховуе близько 600 закошв та тдзаконних акпв, як регламентують податкову систему Украши. Деяк законодавч1 акти супере-чать один одному щодо нарахування одного i того самого податкового платежу.
Податкове законодавство Украши е недосконалим, гром1здким, невпо-рядкованим. Саме щ фактори е одшею 1з причин "тш1зацп" частини економь ки. За останшми даними, близько 40 % економши Украши перебувае у "т1т".
Постшш змши та доповнення податкового законодавства Украши призводять до недотримання спрогнозованих показниюв виробничо-госпо-дарсько!' д1яльност шдприемств та недосягнення ними кшцевого результату - прибутку, рентабельности окупност кашталовкладень тощо. Це створюе фактор невизначеност шдприемств у податковш систем! Украши.
