CC BY
92
велосипедних дорiжок, лижних спусюв, впорядкування мережi стежок при-родно-пiзнавального туризму тощо.
Таким чином, природно-рекреацшний потенцiал регiону як у цшому, так i окремi його складовi використовуеться в малих обсягах. 1снуе потреба в розширенш регiональних напрямкiв рекреацiйного використання бальнеоло-гiчних, гiрських ландшафтних ресурсiв та освггньо-шзнавального чинника природно-заповiдного фонду. Рекреацшно-туристичний сектор областi не за-довольняе яюсного i кiлькiсного попиту на рекреацшш послуги i потребуе значних iнвестицiй. Стратегiя розвитку туристично! r^^i повинна здшснюва-тись в напрямках удосконалення туристично! iнфраструктури, а це: створення сучасно! туристично! та рекреацшно! бази, стимулювання сiльського i прсько-го туризму, впровадження програм еколопчного та пiзнавального туризму.
Програма покращення використання природного рекреацiйного потен-щалу базуватиметься на принципi попередження еколопчно! небезпеки. Знач-не значення у виконанш такого завдання вiдводиться дiяльностi регюнально! влади. Регiональна влада у сшвпращ з органами мiсцевого самоврядування повинна активнiше розробляти i впроваджувати заходи щодо покращення еколопчно! ситуаци i захисту цшно! екосистеми регюну. Стратегiя охорони рекреацiйних територiй повинна включати схеми перерозподiлу навантажен-ня на рекреацшш комплекси, плани рекультиваци деградованих рекреацiйних дiлянок, пiдтримку найцшшших екологiчних територiй, розвиток мережi бюс-ферних заповiдникiв, розроблення концепци уташзаци смiття, впровадження програм iнтенсивного використання вщновлюваних джерел енерги.
Л1тература
1. Сврорегюн Буг. - Льв1в: Обл. упр. статистики, 2002. - 78 с.
2. Концепцш стратеги розвитку Льв1вщини до 2015 р.: проект. - Льв1в: ОДА, 2004. - 60 с.
3. Кравщв В.С., Свдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреацшна полггика в Карпатському регюш. Принципи формування, шляхи реашзаци. В-во Прут, 1995. - 71 с.
4. Кравщв В.С., Стадницький Ю.1. та ш. Управлшия розвитком прських територш: заруб1жний досвщ. - Льв1в: УРДНАН Укра!ни, 2001. - 69 с.
5. Льв1вська область// Статистичний щор1чник. - Льв1в: Обл. упр. статистики, 2004. - 286 с.
6. Руденко В.П. Географ1я природно-ресурсного потенщалу Укра!ни. - Льв1в: Свщ 1993. -
240 с.
7. Федунь О.В. Бальнеолопчш ресурси Передкарпаття. - Льв1в: ВНТА, 1999. - 168 с.
УДК332.122:379.84 Доц. Л.М. Грановська, канд. с.-г. наук -
Херсонський державний аграрний утверситет
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РЕКРЕАЦ1ЙНО1 ЗОНИ П1ВДНЯ УКРА1НИ ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Розглянуто еколого-економiчнi проблеми рекреащйноi зони. Визначено основ-нi суперечностi мiж розвитком аграрного сектора економши, в тому чист галузi ри-сiвництва, та станом рекреацшних ресурсiв пiвденного регюну. Запропоновано нап-рями вирiшення еколого-економiчних проблем, якi сприятимуть як розвитку аграрного сектора економши, так i рацiональному використанню рекреацiйних ресурав пiвдня Украши.
Doc. L.M. Granovs'ka - Kherson state agrarian university
Ecological and Economic Problems of the Recreation Zone in Southern Ukraine and Ways of their Solution
The article looks at the ecological and economic problems of the recreation zone. Basic contradictions between the development of the agrarian sector including rice production and the state of recreation resources of the southern region are specified. Ways of solving ecological and economic problems to contribute to the development of the economy's agrarian sector as well as to the efficient utilization of recreation resources of Southern Ukraine are proposed.
Природокористування в швденному регюш Украши передбачае вико-ристання природно-кшматичних ресурЫв для розвитку Bcix галузей економь ки. Дедаш зростаючi масштаби дiяльностi людини сприяють залученню в гос-подарський об^ значних об'емiв природних ресуршв, що призводить до рiзко-го збшьшення антропогенно-техногенного навантаження на навколишне при-родне середовище. В Укршт продовжуе зберiгатися екстенсивний тип розвитку економжи, який призводить до неращонального використання природних ресуршв i деградаци середовища iснування людини. Внаслщок цього, в пiвденному регюш, як i в Украïнi в цшому, виникла значна низка еколопчних, економiчних i соцiальних проблем. У цих умовах особливого значення набу-вае органiзацiя повноцiнного вiдпочинку та оздоровлення населення з метою змщнення його здоров'я та шдвищення працездатность Цьому мае сприяти наявнiсть достатньоï кiлькостi природних рекреацiйних ресурсiв, державний мехашзм ïx рацiонального використання, збереження та вщтворення [1,2].
Мiжнародна Конференщя ООН з питань охорони навколишнього середовища i розвитку (Рю-де-Жанейро, 1992 р.) проголосила переxiд до стало-го розвитку через посилення ролi державного регулювання економiчного розвитку кожноï краïни свiту. У 2002 р. на ювшейнш сеси Генеральноï Асамбле1' ООН в Йоганнесбурзi украшська делегацiя на чолi з Президентом Украши шдтвердила прагнення Украши до сталого розвитку [3].
Перехщ Украши до сталого розвитку потребуе координацiï дiй в усix сферах життя суспiльства, реформування полiтичноï системи, сощальних, економiчниx i екологiчниx шститу^в держави та впровадження еколого-еко-номiчного природокористування в усix секторах економши [2]. Нагальним завданням сьогодення е пошук меxанiзму формування безпечного життя людсько1' цивiлiзацiï. Як зазначае О.1. Гулич, "... якi б щ меxанiзми не були, в свош основi вони мають базуватися на забезпеченш максимально наближе-них умов життедiяльностi людини до створених природою. Штучно змшеш природнi умови неодмшно викликають вiдповiдну негативну реакцiю орга-нiзму i спричинюють флуктуацiï, що при критичнш масi можуть призвести до незворотних змш у людському органiзмi " [4]. Тому зростае увага до рек-реацiйниx та культурно-оздоровчих територш, якi сприяють не тшьки оздо-ровленню населення, а також виконують i лшувальш функци.
Регiональною особливiстю природокористування пiвдня Украши, особливо в аграрному секторi економ^, е екстенсивне використання зрошуваних земель у межах розмiщення значно!" кшькосп природних рекреацiйниx ресурсiв.
Наприкiнцi 80-х роюв минулого ст. виникли значш суперечност мiж розвит-ком аграрного сектора економши, в тому чист i rany3i рисiвництва та еколо-гiчним станом рекреацшно! зони. Шдстав для цього було чимало.
Питання ращонального використання рекреaцiйних ресурсiв, еколо-гiчно збалансованого розвитку курортно-оздоровчих територш та основи формування регюнально! моделi екологiчного менеджменту розглянуто в роботах багатьох вчених-економю^в: Т.П. Галушкшо!, Л.С. Грaнiв, О.1. Гулич, В.Г. Жученко, Н.Й. Катщево!, С.К. Хaрiчковa та iн. Однак питання виршен-ня суперечностей мiж розвитком аграрного сектора економжи та еколопч-ним станом рекреацшних ресурсiв в зош рисосiяння Укра!ни потребують по-дальшого вивчення.
Метою даних наукових дослiджень е розроблення основних нaпрямiв державного мехaнiзму управлшня розвитком аграрного сектора економiки в рекреацшнш зонi пiвдня Укра!ни. Мехашзм повинен забезпечувати ращ-ональне використання природно-ресурсного потенщалу для розвитку аграрного сектора економжи та розвиток рекреацшного комплексу з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища.
Пiвденний регюн Укра!ни мае цiннi клiмaтичнi, рекреацшш та л^валь-нi ресурси. Найбшьшою популярнiстю користуеться морське узбережжя. Рекре-aцiйнiсть його визначаеться якiсним складом, кшьюстю i характером поеднання кшматичних умов, бaльнеологiчних та ландшафтних ресуршв, морських пляжiв i прибережних акваторш моря [3, 5-7]. Укра!на посщае перше мiсце за довжи-ною берегово! лши Чорного та Азовського морiв серед шести причорноморсь-ких держав, яка сягае 3480 км i мае рiдкiсний природно-ресурсний потенщал. Довжина берегово! лши у межах Херсонсько! облaстi сягае майже 500 км уз-довж Чорного моря та 350 км уздовж Азовського, МиколаИвсько! области -150 км, побережжя Криму - 2 тис. км, в межах Одесько! област - 500 км.
Однак стан природно-ресурсного потенщалу швденного регюну Украши е незадовшьним з причин неращонального використання природних ресур-шв. Через забруднення навколишнього середовища, вщсутшсть дiючого уп-рaвлiнського мехaнiзму в приморськш зонi, кра!на втрачае близько 1,7 млрд. грн. щороку [6].
Аграрний сектор економжи е одним iз суб,ектiв господарювання в швденному регюш. Екстенсивний розвиток зрошуваного землеробства в цьому регюш збшьшив еколопчну напругу, яка склалася на початку 80-х рокiв минулого ст. Вирощування сiльськогосподaрських культур, у тому чи^ й рису, за екстенсивними технолопями, застосування значно! кiлькостi гербiцидiв, пестицидiв та мшеральних добрив, необмеженi обсяги використання зрошу-вально! води за часи радянсько! влади, коли вaртiсть II була незначною i майже компенсувалася державою, призвело до забруднення отрутохiмiкaтa-ми не тшьки рiчок пiвдня Укра!ни, а й акваторп Чорного й Азовського морiв.
Рис - одна з небагатьох сшьськогосподарських культур, штенсивне вирощування яко! потребуе застосування значних обсяпв зрошувально! води, доз мшеральних добрив i хiмiчних зaсобiв для захисту посiвiв вiд шюдниюв, хвороб i бур,янiв. За перюд з 1961-1980 рр. в Укршт було побудовано рисовi зро-
шувальш системи на плошд 62,2 тис. га, з них у Херсонськш област -17,8 тис. га (28 %), Кримськш - 31,4 тис. га (50,5 %), Одеськш - 13,0 тис. га (20,9 %). Валовш зб1р рису становив у 1986-1990 рр. 180,0 тис. т на рш. Пщ ри-сов1 зрошувальш системи були вщведеш малопродуктивна засолеш та заболочен земл^ на яких звичайш зрошувальш системи не забезпечують розсолення грунпв. Рисов1 зрошувальш системи на фош дренажу не тшьки попереджують вторинне засолення грунпв, але й забезпечують мелюрацш (розсолення) ра-тш засолених грунпв. Однак на початку 90-х роюв минулого ст. рисов1 зрошувальш системи, шсля 30 роюв iх експлуатацii вже не вщповщали техшко-економ1чним i природоохоронним вимогам, негативно впливали на пдролопч-ний та еколопчний режими територii i морськоi акваторii. У пояснювальнiй за-писцi (1967 р.) до проекту суцшьного зрошення пiвдня Украши НД1 "Укргш-роводгосп" ученi та проектувальники пророкували таку ситуацiю ".. .в связи со сплошным рисосеянием в приморской зоне потребуется радикальная защита от подтопления крупных населенных пунктов с ликвидацией курортной зоны по Черноморскому побережью и защитой 32 населенных пунктов в зоне рисосеяния...". Якоюсь мiрою щ прогнози справдилися, але тако" критично!" ситуаци могло й не бути, коли б щ вчеш та проектувальники запланували в проектах заходи з охорони родючост грунпв, водних i рекреацiйних ресурсiв. Однак з "хнього боку далi застережень справа не пiшла. I сьогодш нам необхiдно виправляти щ помилки, вирiшувати екологiчнi проблеми, розробляти заходи щодо екологiзацii виробництва й суспшьства, забезпечувати охорону й раць ональне використання рекреацiйних ресурсiв швденного регiону.
У зв'язку зi складною еколопчною ситуащею на початку 80-х рр. ХХ ст. у швденному регюш Украши Радою М1тс^в УРСР Постановою №166 вiд 09.04.76 р. "О мерах по предотвращению загрязнения бассейнов Черного и Азовского морей " (п.8) Мшстерству сiльського господарства, Мшстерству водного господарства, Пiвденне вщдшення ВАСГНДЛ доручило провести не-обхщш дослiдження та до 1980 р. розробити заходи щодо покращення еколопчного стану швденного регюну Украши, унеможливлення скидiв з отрутохь мшатами та "х сполуками з рисових зрошувальних систем в затоки та лимани акватори Чорного й Азовського морiв. Пiд час виконання цих директивних до-кументiв з 1976 до 1986 рр. Мшводгоспом Украши проведено реконструкцш 40 % рисових зрошувальних систем. Реконструкщя була спрямована на шдви-щення технiчного рiвня систем, однак майже не вирiшувала основних проблем - економн водних i земельних ресурсiв, охорони навколишнього середови-ща, а на початку 90-х роюв реконструкцш було зовшм припинено.
Однак, зпдно з нормативно-законодавчими актами (ст. 89, 90 Водного Кодексу Украши, ст. 33, 60, 62, 63 базового Закону Украши "Про охорону навколишнього середовища", Постанова КМУ №703 вщ 18.05.98 р. "Про са-штарну охорону Скадовсько" медично" зони в межах Скадовського району") категорично забороняеться використовувати екстенсивш технологii вирощу-вання сшьськогосподарських культур, в тому числi й рису з застосуванням хiмiчних засобiв захисту та мiнеральних добрив. Скадовська медична зона -це близько 150 оздоровчих закладiв, де щороку оздоровлюються сотш тисяч
дiтей i дорослих з захворюваннями оргашв дихання, хрошчного тонзилiту, ексудативного дiaтезу, рахггу, недoкpiв,я, HeBpo3iB, гшовгамшозу. Джарил-гацький природний комплекс - затока, прибережна зона, ocTpiB Джарилгач -зпдно з Рамсарською конвенщею, мае величезне мiжнapoдне природоохо-ронне й наукове значення як частина природного ланцюга сезонно1 м^аци бioлoгiчних видiв у широтному напрямку з Ази до Свропи, особливо швшч-нoï Свропи. Тут гшздяться, зимують, зупиняються при перельот 248 видiв птaхiв, нaлiчуеться не менше 15 видiв ссавщв. На oстpoвi зареестровано 81 вид тварин, занесених до Чеpвoнoï книги Украши [13].
На oснoвi дослщжень та за науковою теopiею Е.В. Прусова побудова-но природно-антропогенну вертикаль використання природних рекреацшних ресурЫв, яка визначае шляхи виршення екoлoгiчних проблем регюну, це: еколопзащя економши, еколопзащя виробництва та еколопзащя суспшьства. Вертикаль також передбачае напрям переходу до сталого розвитку краши та застер^ае про небезпеку поглиблення екoлoгiчнoï кризи (рис. 1) [14].
В Японп, Кита].', США та шших рисосшчих кpaïнaх на 80 % площ пiд рисовими зрошувальними системами застосовуються iнтенсивнi технологи вирощування рису, а pисoвi сiвoзмiни - в основному в рекреацшних зонах. Суперечшсть тут знято розробкою суворих вимог до землекopистувaчiв, а не забороною рисоЫяння. Тому в Укpaïнi також необхщне ставлення суворих вимог до риЫвниюв, до технiчних пapaметpiв рисових зрошувальних систем, а також технoлoгiй вирощування рису й супутшх сiльськoгoспoдapських культур. Тшьки науково та екoлoгiчнo обгрунтоване ведення pисiвництвa, як i вЫх iнших галузей народного господарства може забезпечити використання природно-ресурсного потенщалу як для аграрного сектора економжи, так i для розвитку рекреацшного комплексу. Припинення розвитку гaлузi риЫв-ництва призведе до виникнення ряду сощальних i еколопчних проблем: без-робгття (люди, якi бiльше нiж 30-40 роюв працювали на цю галузь, залишать-ся без роботи); збшьшення площ пiдтoплених земель та населених пунклв (з приводу припинення роботи дренажу рисових зрошувальних систем); вто-ринне засолення та вторинне осолонцювання грунпв (яке виникне пiсля припинення юнування промивного режиму зрошення). У такому ж важкому ста-нi знаходиться i pекpеaцiйний комплекс Украши.
Вщсутнш державний мехaнiзм управлшня розвитком рекреацшного комплексу. Обмежешсть природних рекреацшних ресурЫв та довготермшо-вий процес ix вiднoвлення потребуе чiткoï деpжaвнoï програми iнвестувaння та управлшня використанням рекреацшних ресурЫв. Зростання потреб у бшьш широкому зaлученнi природних рекреацшних ресурЫв призводить також до негативних змш навколишнього природного середовища. Тому необ-xiднo передбачити та попереджувати шкiдливi нaслiдки вщ екстенсивного використання pекpеaцiйниx pесуpсiв, щоб не допустити негативних змiн у природному середовишд. Iнтенсивнiсть зoвнiшньoгo впливу на природш рек-pеaцiйнi ресурси не може перевишувати деяку межу, вище якoï система не зможе самовщновлюватися. Ця межа повинна базуватися на строгих еколопчних регламентах природокористування. Гранична мютюсть рекреацшних
ресурс1в зумовлена комплексом еколопчних, природних, соц1альних 1 еконо-м1чних чинниюв. II визначення полягае в установлены показниюв допустимо! мюткост територи, виходячи з окремих параметр1в: еколопчно! рекре-ацшно! здатност ландшафт1в, забезпеченють земельними ресурсами для бу-д1вництва рекреацшного комплексу, а також водними, трудовими ресурсами, вщповщною шфраструктурою тощо [15, 16].
еколопзацш еконошки
еколопзацш виробництва
Стадий розвиток
пщвищення продуктивное!! пращ
пщвищення працездатносп
оздоровления населения
лисувальш функци
еколоНчш проблемы
естетичне задоволення
ресурси (яисть)
використання
рекреацшн! ресурси:
земельш, водш, люов! тощо
Рис. 1. Природно-антропогенна вертикаль використання рекреацшних ресурав
у зот рисоаяння твдня Украти
Основними заходами щодо покращення екoлoгiчнoгo стану в акватори Чорного i Азовського мopiв за умови збереження iснуючиx зрошувальних систем, а також рацюнального використання рекреацшних ресурЫв з обов'яз-ковим збереженням навколишнього природного середовища е:
• реконструкция юнуючих зрошувальних систем на закрит чеков1 зрошувальн системи з повторним циклом водовикористання. Закрита чекова зрошуваль-на система (автор В.Й. Маковський ) була побудована на илощ1 432 га на те-ритори 1нституту рису УААН у 1990 р [17]. Принциповою в1дм1нтстю дано1 системи ввд традицшних е повне повторне використання дренажно-скидних вод для зрошення на данш дшьнищ, забезпечення можливост реал1зац11 во-до- та енергозбер1гаючих технологш водовикористання, а також безгерб1цид-них i малогербщидних технологш, отримання еколопчно чисто1 сшьськогос-иoдapськoï продукци;
• впровадження нових ресурсозбер1гаючих технологш вирощування рису i су-путтх сшьськогосшдарських культур з врахуванням вимог охорони навколишнього природного середовища. У 2003 р. 1нститутом рису УААН було розроблено та затверджено МЫстерством охорони здоров'я Украши "Технологш вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах Украши ". Виробниче випробування ново1 технологи на полях 1нституту рису УААН, а також в окремих рисових господарствах АР Крим, показали ïï високу еколопчну, технолопчну та економ1чну ефек-тивтсть, яка забезпечуе одержання стаб1льних урожа1в [18];
• збереження двокшометрово1 медично1 зони в акватори Чорного i Азовського мор1в для оздоровлення дiтей i дорослих, шляхом реконструкци iснуючиx зрошувальних систем i застосування безгербщидних теxнoлoгiй для вирощування дiетичнoгo рису i супуттх сiльськoгoсиoдapськиx культур;
• розроблення i впровадження державного меxaнiзму управлшня розвитком рекреацшного комплексу, використанням рекреацшних ресурЫв iз врахуван-ням вимог охорони навколишнього середовища.
Л1тература
1. Данилишин Б.М. Сучасш тенденци регулювання процеав иpиpoдoкopистувaння в Украш1// Економка Украши. - 1994, № 11. - С. 59-62.
2. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.1., М1щенко В.С. та ш. Природно-ресурсний по-тенщал сталого розвитку Украши. - К.: РВПС Украши. 1999. - 716 с.
3. Економпка природокористування i охорона довюлля// Зб. наук. праць/ НАН Укра1ни, Рада по вивченню продуктивних сил Украши/ Вщп. Ред. Б.М. Данилишин. - К.: Либщь, 2002. - 419 с.
4. Гулич О.1. Еколопчно збалансований розвиток курортно-оздоровчих територш та його концептуальш положення// Региональна економша. - 2004, № 4. - С. 120-126.
5. Галушкина Т.П. Инвестиционный менеджмент в сфере приморского туризма и рекреации// Инвестирование экономики Украины в условиях рынка. - Одесса: ИПРЭЭН НА-НУ. - 1998. - С. 61-69.
6. Галушкина Т.П. Механизм формирования региональной модели экоменеджмента (на примере приморских рекреационных территорий Причерноморья). - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 1999. - 128 с.
7. Жученко В.Г. Туристсько-рекреацшний потенщал Украши та можливост його використання// Економша природокористування i охорона довкшля// Зб. наук. праць. - К.: Либщь, 2002. - С. 187-190.
8. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Украш1 у 2001 рощ. - МЫстерство екологи та природних ресурав Украши. - К.: Вид-во Раевського, 2002. - С. 109-112.
9. Науково-методичш засади реформування рекреацшно1 сфери/ Грашв Л.С., Крав-щв В С., Копач Ч.М., Кузик С П. - Льв1в: 1РД НАН Украши. - 1999. - 78 с.
10. Охр1менко Л.Г. Особливосп функцюнування рекреацшного комплексу в умовах сталого розвитку// Региональна економша. - 2000, № 2. - С. 224-228.
11. Грановська Л.М. Економша природокористування в зош рисоаяння Укра'ни: Мо-нограф1я. - Ки'1'в - Херсон, 2004. - 300 с.
12. Чмирь С.М. Генезис обсяпв 1 структура виробництва зерна в Укрш'ш// Економша АПК, 2002, № 10. - С. 24-32.
13. Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Еколопя Херсонщини. - Херсон, 2001. - 153 с.
14. Гирусов Э.В. Экология и экономика природопользования: Учебн. для вузов. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 455 с.
15. Гришв Л.С. Рекреацшна шдустр1я Укра'шських Карпат в систем! нацюнально'1 еко-номши// Матер. м1жн. науково-практично!' конференцп "Становлення ново!' економ1чно'1 сис-теми в УкраЫ ". Ч.2. - Льв1в: Аф1ша, 1994. - С. 31-33.
16. Гришв Л.С. Концептуальш засади просторово'1 парадигми еколопчно збалансовано'1 економши// Региональна економша. - 2001, № 4. - С. 53-54.
17. Маковський В.Й. Еколого-економ1чна доцшьнють реконструкци юнуючих рисових зрошувальних систем Причорномор'я Укра'ни/ Тавршський науковий вюник. Спецвипуск (випуск 9). - Херсон, 1998. - С. 57-60.
18. Ванцовський А.А., Корнбергер В.Г., Грановська Л.М. та ш. Технология вирощу-вання рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах Укра-1'ни. - Херсон, 2004. - 77 с. _
УДК 504.064 (477.8) Доц. Л.М. Архипова, канд. техн. наук;
доц. Я. О. Адаменко, канд. г.-м. наук - 1вано-Франтвський нацюнальний техшчний утверситет нафти i газу1
ОЦ1НКА ВПЛИВУ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПОВ1ТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
"БУКОВЕЛЬ"
Проведено оцшку впливу на атмосферне пов^ря антропогенного навантаження у межах туристичного комплексу "Буковель" в 1вано-Франювськш область Оцшку якост повiтря подано за укра!нськими i европейськими стандартами. Запропоновано природоохоронш заходи.
Ключов1 слова: антропогенне навантаження, туристичний комплекс, якiсть повiтря, украшсью i европейськi стандарти, природоохороннi заходи.
Doc. L.N. Arkchipova; doc. Ya.O. Adamenko - Ivano-Francivsk
national technical university of oil and gas
Estimation of influencing of the anthropogenous activity on the air environment of tourist complex "Bukovel"
The evaluation of influence on atmospheric air of anthropogenous activity is carried out within the limits of a tourist complex "Bukovel" within the limits of the Ivano-Fran-kivsk area. The estimation of quality of air is given under the Ukrainian and European standards. The thesis includes a set of environmental safety actions and precautions.
Keywords: anthropogenous activity, tourist complex, quality of air, Ukrainian and European standards, environmental safety actions.
Питаниями оцшки впливу на навколишне середовище антропогенно! д1яльност1 автори статл займаються останш вшм роюв. Прогноз наслщюв для навколишнього середовища впровадження проекив розвитку туристич-них комплекшв у межах Карпатського регюну в Укра!ш е новизною. На наш
1 76019, м. 1вано-Франшвськ, вул. Карпатська, 15, т.(0342)55-96-98
