CC BY
11
сових та матер^ь^х ресурЫв для вирiшення еколопчних проблем. З цього випливае, що виробнича дiяльнiсть повинна базуватися на всебшному враху-ванш екологiчних чинникгв i вимог еколопчно! безпеки.
6. Запровадження еколопчного менеджменту на шдприемствах дере-вообробно! галузi сприятиме прийняттю ефективних рiшень у галузi управ-лiння природоохоронною дiяльнiстю на всгх рiвнях шляхом трансформаци ic-нуючо! методолопчно! бази, а також використання нових ефективних регуля-торiв природокористування.
Лггература
1. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управлшня навколишнiм середовищем. Склад та опис елеменпв i настанови щодо !х застосування. - К. : Вид-во "Держстандарт Украши", 1998. - С. 31.
2. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управлшня навколишшм середовищем. Загальш настанови щодо принцитв управлшня, систем та засоб1в забезпечення. - К. : Вид-во "Держстандарт Украши", 1998. - С. 72.
3. Положення (€К) № 761/2001 Свропейського Парламенту i Ради Свропи вщ 19 берез-ня 2001 р. про добровшьну участь органiзацiй в мiжнароднiй cиcтемi екологiчного менеджменту i аудиту (МСЕМ) Свропейсько! Спiльноти.
4. Барановський В. До концепцп переходу Украши на модель сталого розвитку // Еко-номiка Украши. - 2001. - №7. - С. 78-83.
5. Балацький О. Проблеми еколого-економiчного менеджменту довкшля // Економiка Украши. - 2001. - №5. - С. 42-45.
6. Балацький О. Еколопчний менеджмент: проблеми i перспективи становлення i розвитку / О. Балацький, В. Лук'янихш, О. Лук'янихша // Економiка Украши. - 2000. - №5. - С. 67-73.
7. Галушкша Т. Еколопчний менеджмент в Укрш'ш // Економша Украши. - 1999. - №6. - С. 78-83.
8. Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А. Эндерс, К. Рихтер. - СПб. : Изд-во "Нева", 2003. - 544 с. _
УДК 631.425 Асист. Л.1. Дяченко - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗНАЧЕНИЯ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО КОМПЛЕКСУ В РЕАЛВАЦН СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ХЕРСОНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Розглянуто значення рекреацшного комплексу в реалiзацii стратеги розвитку Херсонсько! область Наведено шляхи покращення розвитку рекреацшного комплексу область Встановлено, що одним iз дiевих cпоcобiв реалiзацii Стратеги розвитку Херсонсько! облаcтi в чаcтинi розширення туриcтично-рекреацiйних послуг е роз-роблення цшьових регiональних (районних) програм розвитку ще! сфери послуг з !х орiентацiею на створення центрiв туристичних послуг Таю центри повинш мати комплексний характер, надавати високоякюш рекреацшш, пiзнавальнi культурно-розважальнi та шшГ послуги.
Assist. L.I. Dyachenko - NUFWT of Ukraine, L'viv Recreation complex role in Kherson area development strategy realization
The role of recreation complex is examined in realization of strategy of development of the Kherson area. The ways of improvement of development of recreation complex of area are pointed. It is set that one of effective methods of realization of Strategy of development of the Kherson area in part of expansion tourist and recreation services there is development of the having a special purpose regional (district) programs of development of this sphere of services with their orientation on creation of centers of tourist services Such centers must have complex character, give high-quality recreations, cognitive in a civilized manner entertaining and other services.
Про високу прибутковють та великi можливостi розвитку туристсько-рекреацшно! сфери свiдчить досвщ багатьох краш свiту. За даними всес-вггньо! туристсько! оргашзаци, за останш три десятилiття кiлькiсть турислв у свiтi збiльшилось майже у 4 рази, а доходи вщ свггового туризму зросли бiльш шж у 25 разiв. Обсяги мiжнародного туризму досягли позначки 630 млн шоземних туристiв. Прибутки вiд мiжнародного туризму зростають в серед-ньому на 9 %, становлячи щорiчно бшьше 12 % свiтового валового прибутку. За обсягом експортних послуг туристична галузь посщае трете мюце у свгго-вiй економiцi, випередивши експорт легкових автомобiлiв та нафтопродуклв. За прогнозами ще! ж оргашзаци, до 2010 р. кiлькiсть мiжнародних по!здок становитиме приблизно 1 млрд, а прибутки вщ туризму досягнуть 1,1 трлн дол. США. Ще десять роюв тому експерти ще! оргашзаци прогнозували, що наша Укра!на, поряд з Бразилiею, Китаем та РоЫею стане одним iз свггових туристичних центрiв. Це вказуе на актуальшсть проблем, пов'язаних з роз-витком туристично-рекреацшно! сфери у регюнах Укра!ни.
Одним iз стратегiчних прюршелв економiчного та соцiального розвитку Херсонсько! областi до 2015 р. е розвиток рекреацшного комплексу [1, с. 101]. Стратепя розвитку област визначае основнi ресурси i можливост для розширення туристичних та рекреацшних послуг i формулюе завдання з ращонального використання туристичних ресурсiв, шдвищення привабли-востi та створення iмiджу Херсонщини як европейського осередку туризму. Стратепя передбачае рiзнi iнструменти управлшня регiональним розвитком, зокрема розроблення цшьових регiональних програм iз забезпечення реалiза-цп окремих прiоритетних напрямiв стратеги, а також стратегш i програм со-цiально-економiчного та культурного розвитку територш областi, реалiзацiя яких можлива за рахунок коштiв державного та мюцевого бюджетiв, а також шших джерел [1, с. 169-170].
Проблеми рекреацшного комплексу Херсонськш областi недостатньо вивченш. У вiтчизнянiй економiчнiй л^ератур^ галузевих виданнях, збiрни-ках наукових праць Укра!ни, що спецiалiзуеться на шдготовщ кадрiв для га-луз^ дослiджуються переважно здобутки i проблеми традицшних i широко вiдомих зон туризму та вщпочинку - Автономно! Республжи Крим, Карпат, рiдше - Полтавсько!, Одесько!, Львiвсько!, Запорiзько! областей. У мюцевих засобах шформацп з'явилися нечисленнi публжаци, в яких вказуються стан i проблеми рекреацшно! сфери, здебшьшого у зв'язку з розробленням прогно-зiв i визначенням стратепчних напрямкiв майбутнього розвитку областi. Але i в них недостатньо висвiтлено стан галузi, ресурси, можливостi i шляхи по-дальшого розвитку.
Визначити сучасний стан туристично-рекреацшного комплексу Херсонсько! област^ виявити основнi вади та !х причини, обгрунтувати пропози-цп щодо шляхiв подальшого розвитку галузi й ми спробуемо у цьому досль дженш, застосувавши методи статистичного, структурного, факторного та порiвняльного аналiзу.
Визрша потреба розробити регiональну цiльову програму розвитку ту-ристично-рекреацiйних послуг. Украша мае досвщ з розроблення i реалiзацil таких програм, зокрема у Автономнш Республiцi Крим, областях Карпатсь-кого регiону. Однак у кожному регюш е сво! специфiчнi умови i ресурси для
розвитку туристичних та рекреацшних послуг. Сформулюемо прюритети, шдходи до розроблення програми ïx розвитку у Херсонськiй областi.
Результати дослщження. Аналiз туристичних i рекреацшних ресур-Ыв показуе, що Херсонська область мае значний культурно-юторичний по-тенцiал та велике культурно-рекреацiйнi господарство. На ïï територiï знахо-дяться 7 щкавих природно-заповiдниx об,ектiв, 7 заказниюв загальнодержав-ного i 11 заказниюв мюцевого значення, 32 пам'ятки природи, 10 заповiдниx урочища рiзнi пам'ятки icторiï та культури. У степах Херсонщини функщо-нуе переможець Всеукрашського конкурсу мСiм чудес Украши" - Бюсфер-ний заповiдник "Аскашя-Нова" iм. Ф.Е. Фальц-Фейна. Не лiвому березi Днш-ра розкинулися шски ще одного учасника цього конкурсу - едина у Сврош пустеля Олешювсью пicки.
Щодо рекреацiйного господарства, то область мае бшьше шж 220 км морських пляжiв Чорного i Азовського морiв. Добре вiдомi зони вiдпочинку Арабатсько!' cтрiлки, Скадовська, Залiзного порту.
Однак, якщо аналiзувати iмiдж Херсонсько!' облаcтi на нащональному, мiжнародному туристичному ринках, то його практично немае. Перлини Херсонщини - Аскашя-Нова, Чорноморський бюсферний заповщник, гирло Дншра з чисельними заплавами i мальовничими островами, важкопроïзнi Олешкiвcькi шски та iншi природнi об'екти вiдомi здебiльшого тiльки фаxiв-цям - дослщникам природи.
Статистика, на перший погляд, дае шдстави для оптимiзму у cферi ре-гiонального туристичного i рекреацшного бiзнеcу. Так, у 2007 р. Херсонську область вщвщало 229 шоземних турис^в що у 4,8 раза бшьше, шж у 2000 р. За 2007 р. в област надано послуг бшьше шж 4 тис. пршжджих особам. У 2008 р. в cанаторiяx, пансюнатах, на базах вiдпочинку було оздоровлено 180,7 тис. оЫб [4]. Ц показники не витримують порiвняння iз так званими стандартами. Сучасний рiвень туристичних послуг характеризуеться надхо-дженнями вiд iноземного туризму на рiвнi до 10 % (Угорщина) вiд валового внутрiшнього нацiонального продукту. Результати ж дiяльноcтi у cферi ту-риcтично-рекреацiйниx послуг в област на тлi доcвiду iншиx регюшв, краш можна вважати незадовiльними.
Причиною незадовшьного розвитку туриcтично-рекреацiйниx послуг в област е те, що, по-перше, у свош бiльшоcтi курортно-рекреацiйне господарство не вщповщае вимогам, яю ставляться до подiбниx об'ектiв за кордоном. По-друге, немае належноï реклами туристичних, рекреацiйниx зон та вщповщного cервicного обслуговування.
1ноземного, а тепер i нашого вiтчизняного туриста можуть привабити туристичш об'екти, яю вiдповiдають cвiтовому рiвню за такими показниками як еколопя, комфорт, шфраструктура, розваги тощо.
А що ми можемо запропонувати? Хiба що лiжко у приватному cекторi i декшька квадратних метрiв заcмiченого пляжу. У курортнш зонi облаcтi (Садовський, Гешчеський, Каланчацький i Голопристанський райони) у 2007 р. офщшно налiчувалоcя 2 готел^ 7 гуртожиткiв для пршжджих з чи-cельнicтю обслуговуючих штатних працiвникiв 60 оciб. А досвщ розвинених держав cвiдчить, що хоча будiвництво готелiв скуповуеться за 10-15 роюв, прибутковicть бiзнеcу будiвництва готелiв становить 12-13 %.
У сферi сервiсу названих районiв офiцiйно зареестровано 2 автостоянки i жодного ресторану. Тшьки у Скадовському райош зареестровано одне кафе i одну сауну. Чи ризикне наш сшввтизник середнього достатку, який через 1нтернет шукае варiанти вiдпочинку, погодитися на такий херсонський варiант? У кращому випадку погодиться, не знаючи дшсного рiвня сервiсу. Але наступного сезону по1де до Туреччини, Болгарп чи шших кра1н, де за та-кi ж грошi забезпечують кращий вiдпочинок.
Проблеми нашо! мюцево! галузi вiдпочинку полягають не у вщсутнос-тi можливостей, а у вщсутност сучасного бачення напрямiв в розвитку, нап-рацьованих галузевих областей, районних програм 11 розвитку.
Вирiшення проблеми. Для виршення завдань з розвитку туристсько-рекреацшно! галузi можна використати досвщ розвинених кра1н. Так, у Франци за участю держави збудовано центри гiрського туризму, i до 1980-х роюв кра1на стала провщною европейською державою в галузi прськолижно-го туризму. Iспанiя використовуе свое середземноморське узбережжя для створення великих туристичних зон. Державна шдтримка зi створенням зон та центрiв туризму забезпечила 1й визнання як популярного та привабливого регюну Свропи.
У Туреччиш розроблено плани розвитку трьох туристичних райошв, внаслiдок чого Анташя, як туристична зона, стала вщома за межами Туреччини. Створення туристичних цен^в у цих та деяких шших крашах показуе, що такий пiдхiд е вигiдним для держави, оскшьки вони е саме джерелом аку-мулювання грошових, зокрема валютних надходжень. На рисунку показано взаемозв'язок переваг, одержуваних туристами та регюном вiд створення туристичних цен^в.
Розвинена структура послуг та розваг
Економ1чно чиста територ1я -безпека
Приваблив1 щни на туристичний продукт
т
Комфорт 1 умови для проживания
Атмосфера сшлкування
Приваблив1сть для туриста
Туристичний центр
Переваги, одержан! в репош
Швидка окупшеть мережевих розваг Маркетинг, формування великоТ туриетичноТ зони Централ вованс планування забуд1вель та контроль економ1чного навантаження Додатков1 робоч1 м1сця Надходження грошових коншв В1Д туристичних територш
Рис. Переваги туристичного центру (складено за [2, с. 109])
В. Данильчук так формулюе концепщю створення туристичних цен-трiв [2, с. 110]:
• центри звичайно розташовуються за межею великих населених пунктов на еколопчно чистих територ1ях;
• у центр1 тдтримуеться атмосфера свята, доброзичливост1, професюнал1зму в сфер1 обслуговування туриспв;
• створюеться розвинена структура послуг та розваг, при цьому мережа розваг е р1зноматтною та задовольняе потреби р1зних категорш туриспв;
• цшова полгтика на туристичний продукт повинна бути така, аби вш був кон-курентоспроможний з аналопчним продуктом, що надаеться в шших реп-онах, крашах.
З урахуванням географiчного, культурного, icторичного потенцiалу, на пiдcтавi аналiзу комплексу факторiв - умов розвитку туристичного бiзнеcу в Херсонськш облаcтi можливо запропонувати створення у регюш таких туристичних цен^в, якi взаемодоповнюють один одного: Аскашя-Нова; Ара-батська cтрiлка; Олешкiвcькi шски; Кшбурзька коса. Для обслуговування ту-ристських потреб дiтей, батькiв з малолптами дiтьми може бути створений спещашзований центр у м. Скадовськ.
Для реаизаци названих та шших туристично-рекреацшних проектiв, для полiпшення стану в галузi та створення високоефективного конкурентос-проможного туристичного бiзнеcу, що зможе забезпечити рекреацшш, шзна-вальш, розважальнi потреби вiтчизняниx та шоземних громадян, потрiбнi значнi iнвеcтицiйнi ресурси.
Туристичний бiзнеc у регiонi знаходиться на початковш стади розвитку. Йде процес накопичення кашталу в основному вщ надання послуг невеликим групам мандрiвникiв-першовiдкривачiв, залучення бажаючих вщпочи-ти на березi моря тощо. Отриманих доxодiв ледь вистачае на будiвництво невеликих об'екпв у cферi ресторанного, готельного, розважального бiзнеcу. Отже, достатнього капiталу для створення туристських об'екпв, що вщповь дають сучасним вимогам, ще не накопичено.
Туристський бiзнеc в регюш представлений переважно малим шд-приемництвом. Наприклад, в облаcтi у 2007 р. дiяло 199 готелiв i ресторашв, cередньорiчна кiлькicть найманих пращвниюв на одному пiдприемcтвi стано-вила 7 оЫб. За 2007 р. було надано послуг на 47524,3 тис. грн, а сумарний фь нансовий результат до оподаткування становив 1335,6 тис. грн збитюв. Зби-ток одержали 31,7 % шдприемств. На rai таких результата дiяльноcтi шд-приемства змогли витратити на валовi капiтальнi iнвеcтицiï лише 13518,1 тис. грн [4]. Звичайно, таких кошта не вистачить для участ у реалiзацiï бага-тоцiльовиx проекта облаштування туристичних цен^в.
З огляду на незначну суму капiталу (28060,7 тис. грн на 1 шчня 2008 p.), можливост для отримання банкiвcькиx кредитiв, випуску боргових цшних па-перiв та застосування шших фшансових iнcтрументiв з метою залучення кошта теж примарш. Урештьрешт аналiз мicцевого бiзнеcу показуе, що вш наразi переймаеться поточними проблемами отримання доxодiв та нагромадження кашталу, а велию бiзнеc-проекти для нього ще не актуальш, не на чась
У зв'язку з цим, з рахуванням завдань iз забезпечення конкурентос-проможноcтi Херcонcькоï обласл у cферi туриcтично-рекреацiйниx послуг, можливо зробити висновок, що реальним шляхом фшансового забезпечення розвитку регiональниx туристичних центрiв е iнвеcтицiï вiд шоземних суб'ек-тiв економiчноï дiяльноcтi або вщ iнвеcторiв з iншиx регюшв Укра1ни, якi на-громадили вшьний капiтал в iншиx прибуткових сферах дiяльноcтi. Сприяти цьому може спещальний режим iнвеcтицiйноï дiяльноcтi. При цьому варто враховувати деяю критичнi зауваги щодо можливостей cпецiальниx (вiльниx) економiчниx зон, якi не дають очжуваного ефекту, не виправдали i не випра-вдали cподiвань на швидкий розвиток регюшв, де ïx створено [3, с. 158].
Ytïm, це не тшьки проблема регюшв. У столищ теж украй важко да-еться побудова нових готелiв. Важко тому, що немае правил гри, ïx не роз-роблено на рiвнi держави, на рiвнi мюцевого самоврядування [5, с. 10]. Захщ-нi готельнi оператори Ï3 знаними у свт брендами умовою свого приходу в Украшу ставлять будiвництво готелю столицi, а вже пот1м розширення своеï мережi у регюнах. Дивлячись на грандiв готельного бiзнесу, такоï ж полiтики намагаються притримуватися й менш вiдомi заxiднi оператори. Переваги ту-ристичного центру наведено на рисунку.
Таким чином, можливо зробити висновок, що, як показуе досвщ роз-винених краïн, одним Ï3 найдiевiшиx способiв реалiзацiï Стратеги розвитку Херсонсь^ областi в частит розширення туристично-рекреацшних послуг е розроблення цшьових регiональниx (районних) програм розвитку ще1" сфери послуг з ïx орiентацiею на створення центрiв туристичних послуг Такi центри повиннi мати комплексний характер, надавати високояюсш рекреацшш, шз-навальнi культурно-розважальнi та iншi послуги.
Для обгрунтування проектiв створення конкретних регюнальних туристичних центр1в актуальними е дослiдження мiсцевиx туристично-рекре-ацiйниx ресурсiв та обгрунтування ïx конкурентоспроможностi на ринку рек-реацiйниx, пiзнавальниx та розважальних послуг.
Лггература
1. Стратег1я економ1чного та сощального розвитку Херсонсько'1' област до 2015 р. Упра-влшня процесами розвитку регюну до 2020 р. - Херсон : ТОВ "ТФ Тимекс", 2007. - 232 с.
2. Данильчук В.Ф. Економша туризму. Концепщя створення м1жнародних туристичних центр1в в Укршш // Науков1 записки К1ТЕП : Щор1чник / редакц. кол. Лащенко В.С. (голова) та in. - К. : Вид-во "УкрЮТЕП", 2001. - Вип. 2; Вид-во "Знання" Украши", 2002. - C. 107-113.
3. Зажша О.О. Аналiз стану туристсько'1' галузi Украïни: реали та проблеми швестуван-ня // Науковi записки К1ТЕП : Щорiчник / редакц. кол. B.C. Пазенко (голова) та ш - К. : Вид-во "УкрЮТЕП", 2001. - Вип. 2; Вид-во "Знання" Украши", 2002. - C. 151 -160.
4. Д1яльшсть малих пщприемств Херсонсько'1' област у 2007 р.: статистичний зб. -Херсон : Головне управлшня статистики у Херсонськш обласп, 2008. - 145 с.
5. Царук В. Захщш готельш оператори оч^ють "нових правил гри" у Киевi // Украш-ський туристичний вiсник. - 2004. - № 1. - C. 10-11.
6. Осадчий Е.И. Туристско-рекреационные ресурсы / Е.И. Осадчий, Н.З. Вельгош. -Симферополь : Изд-во "ДиАйПи", 2007. - 180 с._
УДК 630*2 Астр. М.В. ЗаяцЬ - НЛТУ Украти, м. ЛьеЬе
БУКОВ1 ПРАЛ1СИ УЖАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ТА IX ОХОРОНА
Розглянуто значення пралюових екосистем для науки та люового господарства. Проанал1зовано роль природно-заповщного фонду у збереженш пралшв. Охарактеризовано наявш буков1 пралюи на територи Ужанського НПП. Подано пор1вняльш ре-зультати лю1вничих дослщжень на пробних площах, закладених в букових пралюах у 1934 р. проф. А. Златшком та в 1997 р. його послщовником З. Груби. Встановлено, що багато в1тчизняних 1 закордонних науковщв вказують на неоцшенне значення пралюових екосистем. Проте площ1 цих осередкiв дико! природи е незначними 1 вони потребу-ють особливо! державно! охорони. Для того, щоб забезпечити надшну охорону праль ав, потр1бно насамперед здшснити швентаризащю цих ушкальних люових екосистем.
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
