Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 504.062:504.03 Ст. викл. Н.Г. Лущв, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
НАПРЯМИ ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСОМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В В УМОВАХ ЗМ1НИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто питання еколопзацп нацiональних економiчних механiзмiв для ви-рiшення проблем деградацп природних систем. У процес вдосконалення нацюналь-но" полiтики у сферi регулювання рекреацiйного природокористування запропонова-но застосовувати економiчнi iнструменти, що враховують мождивосп досягнення еколого-економiчного та суспiльного ефекту. Визначено шструменти, спрямованi на iнтерналiзацiю екологiчних витрат та прiоритетне виконання стимудядшно" функцп збереження i охорони природного потенщалу.
Ключов1 слова: природш рекреацiйнi ресурси, рекреацiйне природокористування, шструменти економiчного стимулювання, оцiнка екодого-економ1чно'1 ефек-тивностi природокористування.
Протягом останнього стор1ччя свггова економжа була зор1ентована го-ловним чином на споживання. Ц процеси призвели до виснаження природних ресуршв та ютотно попршили регенерацшш можливост б1оценоз1в. Подальше ^норування глобальних еколопчних загроз неминуче наближае люд-ство до катастрофи. Таким чином, на сучасному еташ розвитку свiтовоi еко-номжи стратегiчним завданням урядiв та наукових шституцш держав е по-шук шляхiв усунення диспропорцii мiж економiчним зростанням та асим^-цiйною емшстю земно!" бiосфери. Стратегii екологiзацii розвитку нацюналь-них економiчних систем повинш вiдображати комплекснiсть i вирiшення проблем збереження навколишнього середовища й оптимiзацiю функцюну-вання бiосферних процесiв поеднано з соцiально-економiчним розвитком ок-ремих краш та iхнiх регiонiв. Нагального вирiшення потребують питання iз розроблення дiевих нацiональних механiзмiв регулювання охорони та вщнов-лення природних ресурЫв за усiма напрямами "х господарського використан-ня. Враховуючи стрiмкий розвиток процеЫв погiршення якостi довкiлля, дер-жавне регулювання природокористування повинно базуватися на викорис-танш iнструментiв, якi вiдповiдають принципам стимулювання ефективного використання природних ресурЫв.
Основне завдання нацюнально" полiтики розвитку рекреацшно-турис-тично" галузi Украши, на нашу розсуд, полягае у прюритетносп забезпечення еколопчно" та суспiльноi функщях природних рекреацiйних ресурсiв через використання вщповщних економiчних iнструментiв. Незважаючи на науковi та практичнi досягнення у сферi вдосконалення нацiонального економiчного мехашзму регулювання використання природних ресурсiв та охорони навколишнього природного середовища, сучасне управлшня рекреацшним приро-докористуванням в Укршт не можна визнати таким, що вщповщае критерiям еколопчно", економiчноi та соцiальноi ефективностi [1]. 1снуе потреба в еколопзацп полiтики управлiння природокористуванням для виршення проблем деградацii природних систем.
290
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
Нащональний економiчний механiзм забезпечення охорони навко-лишнього природного середовища для регулювання природокористування пе-редбачае використання фiскальних i фiнансових iнструментiв, а також засобiв економiчноl вiдповiдальностi. До фiскальних економiчних iнструментiв у на-шiй кра1ш вiдносять плату за спецiальне використання природних ресуршв [2]. Необхiдно зауважити, що плата за використання природних ресуршв в умовах ринково! економжи е цiною природних ресурсiв, а не податком за його використання. Ототожнення платежiв за використання природних рекреацшних ресурсiв iз податками спотворюе економiчний механiзм i негативно впливае на досягнення позитивного еколого-економiчного ефекту в галузi рекреацiйного природокористування. Цшу за використання ресурсiв довкшля з рекреацiйною метою повинен встановлювати власник природних ресурсiв, яка може змшюватися залежно вiд попиту i пропозици [3]. Ринкова цiна ресурсу залежить, передусiм вiд яюсних i кiлькiсних характеристик продукту i е величиною змiнною. Це - прямо заохочуе користувачiв довкiлля ефективно використовувати природний потенщал. Зокрема, за допомогою iнструментiв екологiчного цiноутворення у структурi цiни на природнi рекреацшш ресурси вiдображаються якiснi та кшьюсш характеристики природних компонентiв, зокрема таю параметри, як краса, комфортшсть природних об'еклв, !хня еко-логiчнiсть та транспортна доступнiсть. Таким чином, рекреацшне використання лiсових та водних територш, а також мисливських ресурЫв повинно регу-люватись за допомогою системи платежiв, якi виконують функщю цiни. У структуру платежiв рекомендують включати податок на право користування та доходи вщ використання природних рекреацшних ресурсiв (податок з об^у рекреацiйних природокористувачiв).
Державне регулювання процеЫв використання дефiцитних природних лiкувальних ресуршв необхiдно здiйснювати за допомогою рентних платежiв (роялтi), якi повиннi стимулювати природокористувачiв до зменшення добу-вання i витрати дефiцитних природних ресурсiв. Величину роялтi нарахову-ють у вщсотках до вартостi добутого ресурсу, тому нормативи податкових ставок можуть диференщюватися залежно вщ природо-географiчних зон i умов розташування природних рекреацшних ресурЫв, категорiй природоко-ристувачiв та шших чинникiв. Потрiбно враховувати, що розрахунок ресурсно! ренти та роялт складний i трудомiсткий процес, що пов'язаний з визна-ченням економiчноl оцiнки природних рекреацiйних ресурЫв, 1хньо! пошире-ностi, мiсцезнаходження, умов використання, вщтворення тощо. Вiдсутнiсть об'ективно! економiчноl оцiнки природних ресурсiв е стримуючим чинником для застосування та шдсилення стимуляцiйних функцiй цих шструменлв. Для регулювання процесiв передачi прав на використання особливо дефщитних природних рекреацшних ресурЫв, доцiльно запровадити бонус. Отже, держава як виразник суспшьних штереЫв через систему щнових та рентних плате-жiв забезпечуе надходження доходiв вiд використання природного кашталу кра1ни та процеси його збереження.
Глобальш змши клiмату: загрози людству та механiзми в1двернення
291
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
До системи eKOHOMÏ4H^ ÏHCTpyMeHTÏB для регулювання природних рекреацшних ресурЫв, окрiм платеж1в за забруднення природних рекреацiйних ресурЫв, санаторно-курортних i оздоровчих територш, доцшьно вiднести платежi за еколопчш послуги. Платежi за екологiчнi послуги формуються, виходячи з обсягiв грошових ресурсiв, що необхiднi на виконання робiт для усунення нега-тивних наслiдкiв рекреацiйного природокористування: забруднення, деградаци природних рекреацiйних ресурсiв тощо. Платежi за екологiчнi послуги можуть мютити витрати на здшснення робiт щодо вiдтворення природного потенцiалу територiй рекреацшного користування. Величина платежiв за еколопчш послуги повинна дорiвнювати або перевищувати величину витрат на усунення негатив-них екологiчних наслiдкiв. Платежi за еколопчш послуги - ефективний шстру-мент для врегулювання проблем, пов'язаних iз загальним рекреацiйним люоко-ристуванням. У цьому випадку платежi за еколопчш послуги вiдшкодовуе влас-ник люових ресурсiв, якi е прямим джерелом кош^в для фiнансування робгг щодо облаштування, вдаворення та охорони люових рекреацiйних територiй.
Податковi пiльги i кредити, природоохороннi швестици, екологiчнi гранти i субсидiï треба розглядати як шструменти ефективного впливу щодо шдтримки розвитку екологiчно безпечноï дiяльностi суб,ектiв господарсько1' дiяльностi в районах зосередження природних рекреацшних ресурЫв, шдви-щення ïx екологiчноï якост^ попередження деструктивних змiн природного рекреацшного потенщалу, розширення бази його використання та зменшення кiлькостi екологiчнонедоступниx компонент природного середовища.
Серед ринкових шструменлв економiчного стимулювання перспективною е еколопчна сертифiкацiя природних рекреацiйниx ресурЫв. Мета запро-вадження добровiльноï екологiчноï сертифiкацiï природних рекреацiйниx ре-сурЫв полягае у попередженнi небажаних еколопчних наслiдкiв та потребi тд-вищення якостi довкiлля. Сертифiкованi природнi рекреацшш ресурси мати-муть вишу еколопчну цiннiсть, що створюватиме для ïxmx власниюв чи орен-дарiв певш переваги на ринках. Практика споживання еколопчно сертифшова-них продуклв поширена в економiчно розвинених крашах. Це дае змогу прог-нозувати збшьшення обсягiв iноземного туризму на сертифшованих нащональ-них рекреацiйниx територiяx.
У процеЫ економiчного регулювання рекреацiйного природокористування важливо шдсилити роль контрольних шструменлв: екологiчного обль ку й еколопчного аудиту. Екологiчний облiк i аудит застосовуються з метою контролю за дiяльнiстю рекреацшних природокористувачiв та стимулювання дотримання ними еколопчних стандар^в i вимог. Застосування цих шструменлв системи еколопчного менеджменту прискорюе процеси лжвщаци еколопчних наслщюв деструктивно!" дiяльностi, зменшення загально!" кшькосл екологiчниx правопорушень та збереження природного потенщалу. Ефектив-нiсть програм еколопчного аудиту можна шдвишувати шляхом залучення права добровiльного усунення екологiчниx порушень. Данi екологiчного об-лiку й аудиту необхщш для функцiонування окремих економiчниx шстру-ментiв. Зокрема, для розрахунку рентних та шших видiв платежiв за використання природних рекреацшних ресурЫв.
292
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
У систему економiчних шструменпв необхiдно залучити також меха-нiзми формування джерел грошових ресуршв для фiнансування заходiв з охорони i вiдтворення природного рекреацiйного потенцiалу та iншi шструменти, що забезпечують процеси покращення вщтворення i охорони природних ре-суршв: ринковi дозволи на розвиток територй для рекреацii i туризму, еколо-гiчне страхування, екологiчна застава, еколопчш бони та iншi. Зокрема, запро-вадження екологiчного страхування i застави дасть змогу створювати альтер-нативш джерела для фiнансування процесiв вщновлення деградованих компо-нентiв довкшля.
Таким чином, одним iз напрямiв еколопзацп нацюнального економiч-ного механiзму е запровадження шструменпв, якi зумовлюють розвиток еко-логiчно безпечно" дiяльностi суб'еклв господарсько" дiяльностi. Фiскальна по-л^ика в галузi рекреацiйного природокористування повинна виконувати го-ловним чином стимуляцшну функцiю, оскiльки рекреацiйнi природнi ресурси е еколопчним товаром, який позитивно впливае на здоров'я людини. Для шд-тримки запровадження iнновацiйних технологш рекреацiйного природокористування, проектiв охорони природних рекреацшних ресурсiв та покращення якост довкiлля потрiбно залучати фiнансовi iнструменти, зокрема природо-охороннi швестицп та гранти. Нацiональна i регюнальна екологiчна полiтика регулювання рекреацiйного природокористування повинна бути спрямована на покращення стану довкшля i збереження природного потенщалу.
Лггература
1. Луц1в Н.Г. Принципи еколопчно" пол1тики для стимулювання ефективного рекре-ацшного природокористування // Региональна економша. - 2009. - № 3. - С. 152-158.
2. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991 р., № 1264-ХП.
3. Криницкая Н.Г. Вопросы повышения эффективности применения экономических инструментов экологической политики у сфере рекреационного природопользования // Экология. Наука, образование, воспитание // Сборник научных трудов. - Брянск : Изд-во БГИТА. -
2002. - Вып. 3. - С. 26-29.
4. Туниця Ю.Ю. Екоекономжа 1 ринок: подолання суперечностей. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
5. Синякевич 1.М. 1нструменти екопол^ики: теор!я ! практика. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ
2003. - 188 с.
Луцив Н.Г. Направления экономической регуляции процесса использования и охраны природных ресурсов в условиях изменения окружающей среды
Рассмотрен вопрос экологизации национальных экономических механизмов для решения проблем деградации природных систем. В процессе совершенствования национальной политики в сфере регуляции рекреационного природопользования предложено применять экономические инструменты, которые учитывают возможности достижения эколого-экономического и общественного эффекта. Определены инструменты, направленные на интернализацию экологических расходов и приоритетное выполнение стимулирующей функции сохранения и охраны естественного потенциала.
Ключевые слова: природные рекреационные ресурсы, рекреационное природопользование, инструменты экономического стимулирования, оценка эколого-эконо-мической эффективности природопользования.
Глобальш змши клiмату: загрози людству та мехашзми вщвернення
293
Иaцioнaльний лкотехшчний yнiвeрcитeт Укрaïни
Luciv N.H. Directions of the economic adjusting of the use and reservation of natural resources are in the conditions of change of environment
In the article the questions of the ecologization of national economic mechanisms are reviewed for the decision of problems of degradation of the natural systems. In the process of improving of the national policy in the sphere of regulation of recreational nature management it is suggested to apply economic instruments which are taking into account the possibilities of achievement of ecological-economic and public effect. The instruments that directed on the internationalization of ecological charges and priority implementation of stimulant function of maintenance and protection of natural potential are defined.
Keywords: environment, natural recreational resources, recreational nature management, economic regulation, instruments of the economic stimulation, assessment of the ecological-economic of the efficiency nature management.
УДК 504 Acnip. О.В. Мартинюк1 - НУ водного
господарства та природокористування, м. PieHe
АНАЛ1З ЗАРУБЕЖНОГО ТА НАЦЮНАЛЬНОГО ДОСВ1ДУ У СФЕР1 М1СЦЕВОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Дослщжено особливосп як шоземного, так i вггчизняного еколопчного законо-давства. Визначено вщмшносп в основних задекларованих положеннях та розробле-но рекомендацп для покращення еколопчно! законодавчо! бази Украши. Встановле-но, що щеальна модель законодавства про еколопчний менеджмент повинна склада-тися з закону, який установлюе загальш положення про еколопчний менеджмент, а також ушфшовано! системи природно-ресурсного законодавства, законодавства про еколопчно небезпечну дiяльнiсть i про управлшня в галузi екологп.
Ключовi слова: конституцшш принципи охорони навколишнього природного середовища, правова дiяльнiсть мiжнародного ствтовариства, охорона навколишнього середовища, екосистема, еколопчна полпика, модель еколопчного регулювання, система правлшня навколишшм середовищем.
Необхвдшсть розроблення системи управлшня навколишшм середовищем, як бшьш прогресивно! модел1 розвитку, виникла через з недоско-налють управлшня природокористування, яке не забезпечуе узгодження еко-ном1чних i природоохоронних цшей у масштабах держави. За кордоном уже зроблено спроби реал1зацн засад еколопчного менеджменту в господарськш д1яльносп. При цьому систему управлшня навколишшм середовищем (СУНС) розглядають як д1евий важшь регулювання р1вня антропогенного на-вантаження на природне середовище, коли головними чинниками е вщповь дальшсть i партнерство уЫх защкавлених сторш.
Дослвдження i розроблення з формування теоретико-методолопчних та оргашзацшно-економ1чних основ еколопчного менеджменту, напрям1в його практичного застосування здшснили так в1тчизняш вчеш, як О.Ф. Ба-лацький, О.О. Веклич, Т.П. Галушкша, Л.С. Гришв, Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, О.Л. Кащенко, Л.Ф. Кожушко, В. Лук'янихш, Л.Г. Мельник, В.М. Навроцький, А. А. Садеков, Ю.М. Саталкш, В.М. Трегобчук, С.К. Хар1ч-ков, О.М. Царенко, В.Я. Шевчук, та ш. Завдяки працям цих учених проаналь
1 HayR. кер1вник: проф. Т.П. Ганшина, д-р екон. rayR - 1нститут проблем ринку та економ1ко-еколопчних дослвджень HAH Украши, м. Одеса
294
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних мриць