CC BY
10
^уковий вкчшк, 2006, вип. 16.1
В рамках этого сформирован методический подход к построению матрицы "сопротивление влиянию - сила влияния" и предложена сама матрица, позволяющая определить положение конкретного предприятия под воздействием маркетинговой среды и выбрать стратегию адекватную ситуации. Предложен механизм оценки влияния маркетинговой среды на предприятие.
Целесообразность и перспективность исследований в данном направлении определяется тем, что динамичное изменение маркетинговой среды, усиление её турбулентности приводят к тому, что на предприятие начинают оказывать влияние не только субъекты среды, но и процессы, происходящие в ней. Учитывая, что происходящая трансформация касается непосредственно субъектов, факторов и процессов маркетинговой среды, то данное направление исследований сохраняет свою актуальность с течением времени.
Литература
1. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57 000 слов/ Под ред. Н.Ю. Шведовой. -20-е изд., стереотип. - М.: Рус. яз., 1989. - 750 с.
2. Вронский В.А. Экология: Словарь-справочник. Изд. 2-е. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 576 с.
3. Реформування та розвиток пщприемств агропромислового виробництва (поабник у питаннях та вщповщях)/ За ред. П.Т. Саблука. - К.: 1АЕ, 1999. - 532 с.
4. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. -2-е европ. Изд. - М.-СПб.-К.: Изд-ий дом "Вильямс", 2001. - 944 с.
5. Економ1чна енциклопедiя: У трьох томах, т. 2/ Редкол.:.. .С. Мочерний (вщп.ред) та ш. - К.: Вид. центр "Академiя", 2001. - 848 с.
6. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 480 с.
7. Куденко Н.В. Стратепчний маркетинг: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 1998. - 152 с.
8. Ламбен Ж. - Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок/ Пер. с англ. Под ред. В.Б. Колчанова. - СПб.: Питер, 2005. - 800 с.
9. Политехнический словарь/ Редкол.: А.Ю. Ишлинский (гл.ред.) и др. - 3-е изд., пер-раб.и доп. - М.: Советская энциклопедия, 1989. - 656 с.
УДК 338.246.025+502.72 Асист Л.1. Новосельська - НЛТУУ
ФОРМУВАИИЯ РИТООВИХ ВIДHОСИH У СФЕР1 РЕКРЕАЩЙИОГО ПРИРОДОКОРИСTУВАHHЯ
Визначено особливосп сучасного стану рекреацшного природокористування та зростання його значення в економiчному, сощальному та еколопчному аспект! Обгрунтовано необхщшсть переходу до системи ринкових вщносин у сферi рекреацшного природокористування
Assist. L.I. Novoselska - NUFWT of Ukraine
Forming of market relationships in the sphere of recreational nature management
Particular features of the present state of nature management are defined as well as the rising of its significance in economical, social and environmental aspects. The necessity of transition to the system of market relationships in the sphere of recreational nature management is substantiated.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Курортно-рекреацiйна сфера за останш десятилiття стала провщною галуззю економiки багатьох краш свггу, що зумовлено низкою соцiальних чинниюв, а саме: збiльшення чисельностi населення планети, зростання його культурного рiвня, добробуту, прагнення до здорового способу життя, активного повнощнного вщпочинку тощо. Рекреацiйна сфера - одна з найбшьших користувачiв природних ресурЫв. Саме це призвело до перевантаження ку-рортно-рекреацiйних територiй, екстенсивного використання рекреацшних ресурсiв, значно! деградаци природних ландшаф^в.
За радянських часiв в УкраАт було створене досить потужне рекре-ацiйне господарство з великою кшьюстю рекреацiйних ресурсiв та територш. Розвиток рекреацшно1 сфери носив екстенсивний характер i це викликало чи-малу зацiкавленiсть учених, якi започаткували i розвинули новий науковий напрям - рекреацшне природокористування, обгрунтувавши необхщшсть ра-цiонального використання природних рекреацшних ресурЫв, !х вiдновлення, охорону курортно-рекреацшних територiй та переходу до територiального планування з врахуванням потреб у рекреацшних ресурсах.
Методично рекреацшне природокористування необхщно розглядати як едшсть таких процеЫв, як органiзацiя лiкування i оздоровлення населення з використанням природних лжувальних ресурсiв, попередження змiн стану довкшля пiд впливом рекреацшно1 дiяльностi, охорона курортно-рекре-ацiйних територiй. Особливють рекреацшно1 дiяльностi полягае у тому, що вона включае систему закладiв i об,ектiв санаторно-курортного лiкування, вщпочинку i туризму, а також природоохоронш об'екти з режимом особливого природокористування, служби контролю i монiторингу навколишнього природного середовища. Природоохоронна та природовщновлювальна дiяль-нiсть е основною складовою сфери рекреацiйного природокористування.
Великий внесок у розвиток теоретичних засад рекреацшного природокористування зробили науковщ 1нституту географп Академп наук СРСР. Вони розглянули яюсш i кiлькiснi характеристики рекреацiйних ресурсiв, ощ-нили !х стан, визначили проблеми та напрями удосконалення рекреацiйного природокористування, проаналiзували взаемодiю рекреацшно1 галузi з при-родними ресурсами, перспективи освоення рекреацшних ресуршв [1].
Значний здобуток внесли науковщ Львiвського вiддiлення шституту економiки Академи наук Украши. Актуальним доробком i на сьогоднi зали-шаються напрацювання М.С. Нудельмана, в яких обгрунтовано теоретичнi та прикладш аспекти рекреацiйного природокористування, доцiльнiсть використання програмно-цшьового планування рекреацiйного природокористування, запропоновано методи економiчноl ощнки природних рекреацiйних ресурсiв, економiко-математичнi моделi управлiння !х освоенням [5].
Актуальними е напрацювання науковцiв 1нституту економши промис-ловостi Академи наук Украши, якi вивчали економiчнi, управлiнськi та пра-вовi аспекти оргашзаци вщпочинку населення, роблячи акцент на формуван-ня рекреацiйних потреб, правому регулюванш рекреацiйного природокористування, розвитку вщносин власностi [6].
1стотними щодо рекреацiйного природокористування е працi Т.П. Га-лушкшо1, де пропонуються конкретш заходи щодо об'еднання курортно-рек-
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.1
реацiйних територiй в еколого-економiчнi зони з отриманням вщповщного статусу та режиму господарювання, тобто територiï, на яких сощально-еко-номiчний розвиток здшснюеться за рахунок ïï натуральних багатств за неод-мiнноï умови збереження природно-ресурсного потенщалу. У працях вченоï обгрунтовано концептуально-органiзацiйнi принципи формування механiзму еколопчно1" санацiï курортно-рекреацiйних територiй та напрямюв збереження довкiлля на регюнальному рiвнi, розроблено рекомендацiï щодо розгляду питання про проведення еколого-економiчного експерименту щодо вщрод-ження i збереження природно-ресурсного потенщалу ряду територш рекре-ацiйноï спрямованостi [2].
У робот Л.С. Гринiв розглянуто методолопчш принципи i методичнi основи визначення нормативно:' щни земель оздоровчого призначення та бальнеолопчних ресурсiв курортiв, запропоновано методику розрахунку нор-мативноï щни природних курортних ресурЫв, яка визначаеться на основi розрахунку вартiсноï рентноï оцiнки земель оздоровчого призначення та методика визначення диференцшованих ставок, орендноï плати та платежiв за заб-руднення навколишнього середовища на курортах [4].
У працях В.С. Кравщва оцiнено сучасний розвиток рекреацiйноï сфе-ри у контекст перспективноï полiтики соцiально-економiчноï рекон-струкци регiону, з визначенням основних критерив, серед яких екологiчна безпека рекреацшного освоення територп; дано оцiнку рекреацшного потенцiалу територп та проведено аналiз ефективностi його використання; запропоновано ряд методичних пiдходiв щодо роздержавлення та приватизаци рекреацiйних об,ектiв, як розробленi з врахуванням законiв Украши та з врахуванням спе-цифжи рекреацiйноï сфери [4].
Дослiдженню проблем рекреацiйноï сфери i територiальних рекре-ацiйних комплексiв присвяченi працi О.1. Гулич. У питаннях розвитку рекре-ацiйноï сфери дослiджуються проблеми еколопчно збалансованого розвитку курортно-оздоровчих територiй, чинниюв, показниюв, механiзмiв його регу-лювання з врахуванням територiально-просторових компонент при формуван-нi стратеги розвитку курортно-оздоровчих територш, де функщональним ядром е курортно-оздоровча екосоцiосистема, якiй властива територiально-фун-кцiональна цiлiснiсть. Ключовим моментом, що впливатиме на визначення чинниюв розвитку курортно-оздоровчоï територп, визначаеться дотримання та забезпечення у подальшому еколопчно збалансованого розвитку територш [3].
Розвиток сфери рекреацшного природокористування поставив перед наукою питання про необхщшсть розгляду проблеми, пов,язаноï з викорис-танням природних рекреацшних ресурЫв та охороною курортно-рекре-ацшних територiй. Рекреацiйнi ресурси необхщно розглядати як цiлiснi при-роднi територiальнi комплекси або ландшафтш територiальнi системи, а ïx споживну вартють - як сукупнiсть лжувально-оздоровчих, рекреацiйниx та пiзнавальниx властивостей з зосередженням ix на певнiй територiï, що забез-печуе полiгамний ïï розвиток. Тому територiя, яка розвиваеться з прюрите-том рекреацiйноï сфери на базi наявних природних рекреацшних ресурЫв, повинна розглядатись як цшстсть, що забезпечуе функцiонування рiзниx
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
галузей рекреацп. Саме комплексний характер рекреацiйноï дiяльностi та ба-гатограншсть ïï зв'язюв з природними ресурсами та умовами обумовлюють доцiльнiсть розгляду територiaльних поеднань природних елементiв. Отже, природнi рекреацшш ресурси - це компоненти природного середовища та ïx територiaльнi поеднання, як володiють сприятливими для рекреaцiйноï дь яльностi властивостями i е чи можуть бути мaтерiaльною основою для оргашзаци лжування, оздоровлення, вщпочинку та туризму.
Бiльшiсть рекреацшних ресурЫв мають певну форму використання в рiзниx сферах господарювання. Тому часто виникають суперечностi в харак-терi використання природних рекреaцiйниx ресурЫв певно1' територiï, обме-женiсть яких ставить питання про ращональне ix використання в рiзниx сферах господарювання. Природна складова рекреaцiйниx ресурЫв нерозривно пов'язана iз землею i значною мiрою характеризуеться створеним людиною мiкросередовищем, зокрема екстенсивною господарською дiяльнiстю, рiвнем урбaнiзaцiï тощо.
Зростання попиту на рекреацшш ресурси, стратепя стихшного i нере-гульованого освоення ïx, використання та обмеженiсть курортно-рекре-aцiйниx територiй зумовлюе необxiднiсть переходу до нових форм рекреацшного природокористування, побудованих на засадах ращонального використання природних рекреацшних ресурЫв та цшьового використання курор-тно-рекреацшних територш.
Досвщ aдмiнiстрaтивно-комaндного планування та управлшня у сферi рекреaцiйного природокористування виявив основш недолiки, а саме: значне субсидшвання галузей, якi експлуатують природш ресурси, вiдсутнiсть або значно занижена плата за 1'х використання, вiдношення до природних ресур-сiв як невичерпного блага, малоефективш ресурсовитрaтнi технологи, недос-конала система контролю за використанням природних ресурЫв, ïx розроб-лення й експлуaтaцiя без урахування еколопчного чинника.
Необxiдно зазначити, що ш aдмiнiстрaтивно-комaнднa, нi ринкова економжа не вирiшили проблем, пов'язаних з нaдмiрним використанням природних ресурЫв, швидким вичерпанням невiдновниx ресурсiв, деградащею земель та лaндшaфтiв, кон'юнктурним використанням земельних дшянок для розвитку тих видiв пiдприемництвa, що забезпечували максимальну вiддaчу у короткотермiновому перiодi без врахування потреб наступних поколшь.
У 60-70-х роках, коли еколопчш проблеми загострились, економiчно розвинутi краши почали активний пошук ефективних ринкових i державних регуляторiв, ïx оптимального поеднання з впровадженням змшаних мехашз-мiв регулювання. Розвиток ринкових вiдносин у сферi рекреaцiйного природокористування полягае у створенш ринку природних ресурЫв та вщповщно1" ринково1' iнфрaструктури, проведенш економiчноï оцiнки ресурсiв, форму-вант цiни з врахуванням екологiчниx витрат, широкому впровaдженнi еко-номiчниx та фшансових iнструментiв регулювання. Ринковi мехашзми вщг-равали основну роль в економiчнiй сферi, а екологiчнi проблеми виршува-лись не тiльки ринковими методами, але й завдяки активному впровадженню державного еколопчного регулювання. Таке поеднання ринкових та держав-
Науковий iticiiiiK, 2006, вип. 16.1
них меxанiзмiв регулювання характерне для багатьох краш, а пошук оптимального ïx сшввщношення продовжуеться i сьогодш.
Для Украïни цi процеси складшш^ оскiльки проблему екологiзацiï розвитку економжи потрiбно вирiшувати в умовах становлення ринкових вщносин, за умови вщсутносл досконалоï нормативно-правовоï бази регулювання у сферi природокористування та досвiду ринкового господарювання з позицiй збалансованого розвитку. Наявш економiко-правовi меxанiзми без впровадження надшних природоохоронних регуляторiв при формуванш ринкових вiдносин призведуть до негативних наслщюв. Тут йдеться про те, що в умовах конкуренцп суб'екти господарювання намагатимуться отримати яко-мога бiльшу вигоду в найближчий перюд, використовуючи екстенсивнi фор-ми господарювання, економлячи на ресурсозбер1гаючому еколопчно безпеч-ному устаткуваннi.
Тому необхщно розробити концепци переходу системи рекреацшного природокористування нашоï краïни на засади збалансованого розвитку з широким використанням економiчниx меxанiзмiв та ситуативного державного регулювання. Це повинна бути достатньо гнучка та стабшьна система побу-дови взаемовщносин мiж державними органами влади, суб'ектами господарювання та вщповщними контрольними органами. До основних завдань при формуванш ринкових вщносин у сферi рекреацшного природокористування можна зарахувати:
• встановлення нормативно-правовой економ1чно1 та пол1тично1 стабшьносп, що дасть змогу реалзувати довготермшов1 еколого-ор1ентован1 еконотчт проекти;
• впровадження ефективно1 системи платност за природт ресурси i викорис-тання курортно-рекреащйних територш та адекватне врахування ïx реальноï щнносп в щпах споживач1в, що викличе необхвдтсть економп та рационального ïx використання в ус1х сферах економжи;
• вдосконалення розвитку вщносин власност на курортно-рекреащйних тери-тор1ях, процес1в роздержавлення та приватизаци для усунення монопольного становища держави;
• розмежування об'екттв загальнонацiональноï, регiональноï та мiсцевоï влас-ност та встановлення на практищ рiвноправностi рiзниx форм власносп;
• для подолання дефiциту рекреащйних ресурсiв та обмеженост курортно-рекреащйних територш тдвищити iнтенсивнiсть ïx використання, ввдновлю-вати порушенi та деградоват, освоювати новi ресурси i територп, як б вщ-поввдали найрiзноманiтнiшим вимогам рекреанпв;
• надання певним територ1ям статусу курортно-рекреапiйниx залежно вiд того, яку роль вщграе рекреащя у формуваннi господарського комплексу регюну (профiлююча сфера, прiоритетний напрям розвитку, шфраструктурна тдсис-тема господарства).
Лггература
1. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. - М.: Наука, 1982. - 190 с.
2. Галушкина Т.П. Механизм формирования региональной модели экоменеджмента (на примере приморских рекреационных территорий Причерноморья) - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. - 128 с.
3. Гулич О.1. Чинники регулювання еколопчно збалансованого розвитку курортно-оз-доровчих теритсрй// Економша Украши. - 2005, № 5. - С. 78-82.
^цин^^ний л^тех^чний yнiверcитет Укрaïни
4. Кравщв В.С., Гринiв Л.С., Копач М.В. та ш. Науково-методичнi засади реформу -вання рекреацшноi сфери. - Львiв: НАН Украши, 1РП НАН Украши. - 1999. - 78 с.
5. Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования. - К.: Наук. думка, 1987. - 132 с.
6. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты/ В.К. Мамутов, А.И. Амо-ша, Т.Н. Дементьева и др. - К.: Наук. думка, 1992. - 142 с.
УДК336.25:334.724.2 Асист. Н.М. Галазюк -Луцький державный
техмчний утверситет
ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ МУНЩИПАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛ1Й
У сучасних умовах господарювання прибуток e невщ^мною умовою розвитку пiдприeмств, в тому чист i природних монополш. У статп представлеш умови ви-никнення прибутку, особливосп його формування на пiдприeмствaх, що e мунщи-пальними природними монопол1ями.
Kлючoвi cлoвa: прибуток, збиток, витрати, соб1вартють, цша, ресурси, фшан-совий результат, рентабельшсть, макро- та м1кроеконом1чш фактори.
Assist. N.M. Galaziuk - Luts'k State Technical University The formation of the profit of the municipal natural monopolies
In the modern conditions of management profit is the integral condition of the enterprises development, including also natural monopolies. In the article the conditions of the profit origin, peculiarities of its formation at the enterprises, which are the municipal natural monopolies are presented.
Вступ. В умовах ринкових вщносин пiдприeмствa в т.ч. мунщипаль-ного сектора економжи здiйснюють свою дiяльнiсть на засадах господарсь-кого розрахунку, причому все бшьше уваги придiляeться принципу само-окупностi i сaмофiнaнсувaння.
Виходячи з таких передумов упрaвлiння пiдприeмством потрiбно ак-центувати увагу як на самш кaтегорiï "прибуток", так i загальних результатах дiяльностi мунiципaльних експлуатацшних пiдприeмств: "Результатившсть упрaвлiння пiдприeмством виступae важливим критерieм оцiнки його якосп. Будь-яке пiдприeмство функцiонуe з метою отримання певних результата у свош дiяльностi: виконання нaмiченоï мiсiï, певних обсяпв виробництва i продажу продукцп та послуг, одержання прибутку тощо" [б, с. 153].
Розвиток в^чизняно1" економiки, фiнaнсовоï сфери безпосередньо впливae на формування фiнaнсових вiдносин у житлово-комунальному гос-подaрствi й приводить до виникнення нових зв'язюв мiж суб^ктами розпо-дiльчих вiдносин. Житлово-комунальне господарство нaцiонaльноï економi-ки склaдaeться переважно з мунiципaльних пiдприeмств, яю формують бага-тогалузеву структуру, що зaбезпечуe життeво необхiднi потреби населення, пiдприeмств i оргaнiзaцiй, а в окремих випадках 1'х сировинний потенцiaл. В умовах побудови вiтчизняноï сощально орieнтовaноï ринково1' економiки, на-мiр переведення гaлузi на повну самоокупшсть за умов переходу iнших галузей, особливо енергопостачальних, до св^ових цiн на свою продукцiю, неви-сокий, порiвняно iз свiтовим, рiвень зaробiтноï плати у держaвi i, вщповщно,
332
Зб1рмик' нayкoвo-технiчних мриць
