CC BY
23
Шуствий вкиик HЛTУ Укршни. - 2009. - Вип. 19.14
2. Eкoлoгiчнe вчення Церкви: папа 1ван Павло II на теми створшня та екологи : переклад В. Шеремети. - 1вано-Франювськ, 2006.
3. Caфрaнoв T. Екологiчнi основи природокористування. Львiв 2004.
4. Ceмeнeнкo В. Захист довкшля як вияв евхаристшно'1' cвiдомоcтi // Духовнicть як основа сталого розвитку сучасного розвитку украшського cуcпiльcтва: фiлоcофcький, сощаль-но-економiчний, релiгiйний та мистецький вимiри : матер. Miжнар. наук. конф. - Львiв, 2008.
5. Koнвeнцiя "Про доступ шформаци, участь громадcькоcтi у прийнятт рiшень i доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища", ратифiкована Законом Ук-раши № 832-XIV вiд 06.07.1999 р. // Вщомосп Верховноï• Ради Укршни, 1999. - № 34, ст. 296.
6. Пocтaнoвa Ka6rneTy МЫс^в Украïни вiд 15.10.2004 р. № 1378 "Про затвердження Порядку проведения консультацш з громадcькicтю з питань формування та реашзаци держав-но'1' полiтики", "Офiцiйний вicник Украши" вiд 05.11.2004 р. - № 42. - С. 71.
Колодий И, Кысиль Р., Андрушко В. Т., Ясинская Л.Е., Волошин Л.М. Дyхoвныe и прaвoвыe acne^bi oxpa№i oкрyжaющeй прирoдиoй cрeды
Из позиции духовных и правовых норм проанализированы назревшие вопросы охраны окружающей естественной среды; взаимосвязи духовности человека с ее правами и обязанностями, ответственностью перед Богом в контексте эффективного управления и предотвращения кризисных экологических ситуаций как гарантии решения экопроблем.
Ключевые слова: окружающая среда, экология, климат, Бог, душа, духовность, человек, право, законодательство, обязанность.
Kolody I., Kisil R., Andrushko V.T., Yasinska L.E., Voloshyn L.M. Spiritual and legal aspects protect environment
In this article from a position of spiritual and legal analysis of timely issues of environmental protection; interdependence of human spiritual connection with its rights and obligations yazkamy, responsibility before God in the context of effective management and prevention of crisis situations as environmental safeguards ekoproblem solution.
Keywords: environment, ecology, environment, God, soul, spirituality, man, law, legislation, duty. _
УДК330.88:330.14/.15:332.142.6 Доц. О.В. Кривень, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ЕКОЛОГ1ЧНО ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У КОНТЕКСТ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦ11 ЗЕМЛ1
Розкрито вади економiчного мехашзму природокористування в Укрш'ш. Об-грунтовано необхщшсть його вдосконалення вщповщно до концептуальних засад Еколопчно! Конституци Земль Запропоновано практичш рекомендаци щодо формування яюсно нового економiчного механiзму природокористування, який сприятиме рацюнальному використанню, збереженню й вщтворенню вiтчизняного природного капiталу.
Ключов1 слова: природний каттал, економiчний механiзм природокористування, допустимий рiвень господарського навантаження, еколопчна пропозицiя назем-но'1 екосистеми, еколопчний запас асимiляцiйного потенцiалу ландшафтсв, економiч-ний механiзм екологiчно збалансованого природокористування.
Характерною особливютю сучасного розвитку свггово! економжи е 11 еколопчна розбалансовашсть, що зумовлюе негативш змши у природному довкшл1 та генеруе шфляцшш процеси. Нарощування виробництва товар1в та послуг без урахування еколопчних детермшант збереження природного каш-
талу призводить до дедалi бiльшого його виснаження. Таю негативш тенден-цп зумовлюють потребу у дослiдженнi та теоретичному моделюванш збере-ження природного катталу для майбутнiх поколiнь.
Пошук ефективних механiзмiв та моделей рацiонального використан-ня природного капiталу е одшею з актуальних проблем дослiдження еконо-мiстiв-теоретикiв, економiстiв-екологiв та полiтикiв. 1й, зокрема, присвяченi Всесвiтнi самiти ООН (Рю-де-Жанейро, 1992, Йоганнесбург, 2002), а також Свропейський форум Мiнiстрiв охорони навколишнього середовища "Дов-кiлля для Свропи" (м. Ки!в, 2003), регюнальш конференци ООН на островi Балi (Iндонезiя, 2007) та м. Познань (Польща, 2008).
Зазначена проблема не менш важлива i для Укра!ни, яка мае еколопч-но розбалансовану економiку, виснажений природний капiтал, забруднене довкшля. Вiдомо, що наслiдком деградаци природного капiталу е зростання сощальних та економiчних втрат. Так, рак оргатв дихання, за результатами дослщжень ки!вських учених, на 45 % зумовлений забрудненням атмосферного повггря, кшьюстю днiв з пиловими бурями та щшьшстю заселення мю-цевость Вiд якостi цього компоненту природного катталу залежить й поши-рення гшертошчно! хвороби [1, с. 91]. Що ж стосуеться економiчних втрат, то вони пов'язаш з обмеженням на використання транспортних засобiв i про-мислово! дiяльностi [2]. Загалом же втрати внутрiшнього продукту вщ складно! екоситуаци, яка склалася в Укра!ш, становлять 15-20 % i е одними з найбшьших у свiтi [3, с. 35]. Тому для збереження й вщтворення вцшшого природного капiталу потрiбно, зокрема, визначити напрями i передумови формування моделi екологiчно збалансовано! вггчизняно! економiки, яка б узгоджувала сощальш, економiчнi та екологiчнi параметри и розвитку. На нашу думку, загальним шдгрунтям для !хнього узгодження мае стати:
• тдвищення рол1 еколопчно! осв1ти, еколопчного виховання, загально! та еколопчно! культури;
• формування конкурентного ринкового середовища, що спонукатиме суб'ек-т1в господарювання до ефективного використання природного катталу;
• спрямоватсть центрально! 1 мшцево! влади на збереження й ввдтворення природного катталу;
• формування громадянського сустльства, що спонукатиме владу до збереження природного катталу, забезпечення належно! якост природного довкшля;
• економ1чний мехатзм еколопчно збалансованого природокористування.
У цш науковiй працi хочемо придiлити бшьше уваги ролi економiчно-го мехашзму природокористування у формуваннi моделi еколопчно збалан-совано! в^чизняно! економiки. Вщомо, що економiчнi чинники повиннi вщг-равати подвiйну роль: сприяти надходженням до бюджету додаткових кош^в за експлуатацш компонентiв природного капiталу та за техногенне наванта-ження на природне довкшля, а також створювати передумови, як защкавлю-ють виробниюв рацiонально використовувати складовi природного катталу, шдвишувати екологiчну безпеку свое! дiяльностi. Отже, головною метою економiчного мехашзму природокористування, на наш погляд, е:
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
• стимулювання природокористувачiв до зменшення шкщливого впливу на довкшля;
• стимулювання до рацюнального використання та збереження компонентов природного капiталу, зменшення показнишв ресурсомюткосп одиницi продукций
• створення за рахунок кошт1в, отриманих ввд екологiчних зборiв та платежiв, джерела фiнансування природоохоронних заходiв незалежного вщ державного та мiсцевого бюджетов.
Однак наявний в^чизняний економ1чний мехашзм природокористування ще не забезпечуе рацюнального використання та вщтворення природного катталу. Загальновизнаним е той факт, що цей мехатзм невщлагодже-ний i спрацьовуе з негативним еколопчним результатом: нацюнальним това-ровиробникам випдшше здiйснювати рiзнi фiскальнi еколопчш платежi, нiж витрачатися на природоохоронш заходи чи iнiцiювати впровадження еколо-гобезпечних методiв господарювання. Тобто сьогодш значно послаблений пiдхiд до застосування принципiв "забруднювач платить" i "вщповщальшсть виробника".
Для пояснення такого становища у державi е кiлька причин. По-пер-ше, плата за використання ресурЫв економiчно необгрунтована, у нш не вра-ховано реально! вартост компонентiв природного капiталу. Зокрема, держава визначила един правила оплати за користування надрами для видобутку ко-рисних копалин загальнодержавного та мюцевого значення на територи Ук-раши, в межах ïï континентального шельфу та виключно! (морсько1) еконо-мiчноï зони. Визначена ставка платежу для нафти й конденсату становить 1,64 грн/т, природного газу - 0,67 грн/тис. м , кам'яного вугшля - 0,27 грн/т, бурого вугшля - 0,16 грн/т [4, с. 26]. Перелiченi ставки, на нашу думку, е символiчними, оскшьки платежi не шдексуються, не мае елементарного ко-ригування нормативiв (на рiвень iнфляцiï, на iндекс цш виробникiв товарно! продукцiï тощо). Зокрема, чинна нормативна база платежiв за користування надрами, яка розроблена фактично для умов 1997 р., вiдтодi не шдексувалася, що спричинило значну девальвацш платежiв i втрату ними сво1'х регулятор-них функцiй.
Заниженою е плата за використання люових компонентов природного ка-пiталу. Середш витрати на 1 га люу сьогоднi становлять 7 грн, а попнева плата -лише 2,5-3 грн Багато лiсiв природоохоронного призначення вилучено з експлу-атаци через 1'хню несприятливу вiкову структуру. У перел^ видiв спецiального використання люових компонентiв природного капiталу не зафшсовано загота-лi деревини пiд час рубок, пов'язаних з веденням люового господарства. Однак у багатьох регюнах такi рубки е переважаючими, тому, вщповщно до чинного порядку оплати за використання люових компоненпв природного катталу, не-мае надходжень m до державного, нi до обласних бюджетiв.
Плата за землю i плата за надра, як головш складовi надходжень до бюджету, становлять менш нiж 1 % вартост зерна, овочiв, рудних концентра-вугiлля, газу й нафти. У мшерально-сировиннш сферi природокористування, внаслщок девальвацiï нормативно:' бази, частку платежiв за користування надрами зведено до 0,1-0,3 % вартост товарноï продукцiï [5, с. 13]. От-
же, регуляцшна роль цих платеж1в е мш1мальною, оскшьки вони не забезпе-чують функцш щодо вщтворення компоненпв природного кашталу, як перед-бачено ст. 46 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" [6].
По-друге, плата за забруднення природного довкшля теж е заниже-ною. 11' нормативи не переглядалися впродовж тривалого часу, хоча сощаль-но-економ1чна та полггична ситуащя у кра1ш змшилася кардинально. Ця плата не враховуе всього обсягу еколопчних { сощальних втрат. В Укра1ш через систему еколопчних платеж1в, як видно з розрахунюв в. М1шешна, П. Тархо-ва, Н. М1шешно1, частка вщшкодувань еколого-економ1чного збитку вщ заб-руднень атмосферного повггря, величина якого теж занижена, становить лише вщ 19 до 60 % [7, с. 54]. Тому товаровиробникам невипдно здшснювати витрати на природоохоронш заходи, як шод1 у сотш раз1в перевищують обов'язков1 еколопчш платеж!. Окр1м цього, плата за забруднення природного довкшля е однаковою для вЫх шдприемств-забруднювач1в. За пор1вняних обсяпв забруднень велик шдприемства мають частку плати, що дор1внюе со-тим чи тисячним вщсотка вщ валових витрат, водночас на шших шд-приемствах ця частка не перевищуе 5 % [8, с. 203]. Понад це, сума платеж1в фактично повертаеться шдприемствам вщ споживач1в продукци, внаслщок 11 внесення у соб1варт1сть та включення до продукци цши.
По-трете, простежено недостатньо високий р1вень сплати еколопчних платеж1в шдприемствами, оргашзащями та установами за забруднення природного довкшля. Так, еколопчш платеж^ пред'явлеш шдприемствам за забруднення навколишнього природного середовища (НПС) та порушення при-родоохоронного законодавства у 2008 р. становили 1071,4 млн грн, з них 58 % (627,1 млн грн) - збори за викиди в атмосферне повггря вщ стацюнар-них та пересувних джерел, 34 % (368,5 млн грн) - збори за розмщення в1дхо-д1в, 7 % (69,7 млн грн) - збори за скиди забруднювальних речовин у во-дойми, 1 % (6,1 млн грн) - позови за вщшкодування збитюв, запод1яних по-рушеннями природоохоронного законодавства, { штрафи за адмшстративш правопорушення в галуз1 охорони НПС { використання компоненлв природного кашталу [9]. Загалом по кра1ш впродовж 2008 р. сплачено 2,1 млн грн штраф1в (85 % вщ пред'явлених) { 1,7 млн грн позов1в про вщшкодування збитюв { втрат (47 % вщ пред'явлених), накладених за порушення природоохоронного законодавства [9].
Окр1м цього, практично вс види платеж1в, як пов'язаш з природоко-ристуванням та охороною природного довкшля, ниш мають характер подат-кових внесюв. Отже, вщповщно до Закону Украши "Про бюджетну систему Украши", податки, збори та шш1 податков1 важел1 зараховуються до бюдже-т1в повшстю, незалежно вщ 1хнього цшьового призначення. Це означае, що незважаючи на збшьшення надходжень вщ спещального використання компонент природного кашталу до зведеного бюджету, вони спрямовуються до нього не за цшьовим призначенням. Щ надходження "розчиняються" у до-ходнш частиш бюджету, оскшьки чинним законодавством не встановлено мехашзму акумулювання та цшьового використання кошт1в вщ збирання за спещальне використання компонент природного кашталу.
Науковий iticiiiiK НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.14
За наявноï практики стягнення еколопчних платежiв до бюджету та системи розподшу державних кош^в, "екологiчна" складова податково-бю-джетноï системи в Украïнi мае яскраво виражений фюкальний характер i спрямована здебшьшого на поповнення бюджетних кош^в, по сутi, за раху-нок експлуатаци компонентiв природного капiталу та забруднення природного довкшля. Мимоволi складаеться враження, що держава переважно декларативно виршуе проблеми збереження довкшля i взагаш виступае таким суб'ектом природокористування, котрому насправдi випдне заподiяння еко-логiчноï шкоди, компенсащя за яку у виглядi зборiв i штрафiв утворюе ра-хунки бюджетних фондiв охорони природи. Така ситуащя аж нiяк не може бути задовшьною, оскiльки i фактично бюджетш доходи вiд природокористування широко використовують для усунення шших перекоЫв в економiцi.
Отже, якщо оцiнювати наявний економiчний механiзм природокористування за критерiем екологiчноï доцшьносп й полiпшення якостi довкiлля, то доведеться констатувати його неефектившсть щодо вирiшення проблеми збереження природного довкшля i рацюнального використання рщкюних компоненпв природного капiталу. Цей механiзм неспроможний забезпечити еколопчно сприятливi умови господарювання чи бути засобом переходу на вектор еколопчно збалансованого розвитку нацiональноï економши. Держава продовжуе субсидувати бшьшють природокористувачiв, що негативно впли-вае на всю економшу, i зокрема - деформуе процеси ïï структурноï перебудо-ви. За вiдсутностi даних про повну цшу компонентiв природного катталу учасники iнвестицiйноï дiяльностi будуть схильнi вибирати бiльш обтяжливi щодо природного довкшля варiанти виробництва.
Тому потрiбно створити якiсно новий економiчний механiзм природокористування, який би сприяв рацюнальному використанню, збереженню й вщтворенню природного капiталу, а отже, вщповщав положенням Основного закону виживання цившзаци i сталого розвитку - Еколопчнш Конституцiï Землi [10]. Формування економiчного механiзму екологiчно збалансованого природокористування сприятиме зменшенню господарського навантаження на наземш екосистеми, скороченню соцiальних та економiчних втрат, зумов-лених 1хньою деградацiею.
Оскiльки законодавчо закрiплена структура економiчного механiзму складаеться з трьох функцюнальних елементiв (планування заходiв, ix фшан-сування та стимулювання), то його удосконалення потребуе внесення змш до них. Такими необxiдними змшами е:
• встановити диференц1йован1 нормативи плати за використання компонент1в природного катталу на тдстав1 врахування 1хньо1 екосистемно1 ц1нност1 та допустимого р1вня господарського навантаження на наземн1 екосистеми;
• окремо встановити тдвищену диференцшовану плату за перевищення гранично допустимого р1вня споживання кожного компонента природного катталу для окремих природомютких виробництв;
• встановити л1мгги на використання компонент1в природного катталу 1з вра-хуванням еколог1чно1 пропозицп кожно1 наземно1 екосистеми;
• встановити л1мгги викид1в i скид1в забруднювальних речовин та розм1щення в1дход1в на основ1 еколог1чного запасу асим1ляц1йного потенциалу ландшафтов;
• спрямовувати частину чистих надходжень ввд використаного невиновного природного кашталу на фшаисуваиия швестицш у розширене ввдтвореиия виновного природного кашталу та у заходи тдвищення ефективиост використання природного ресурсопотоку;
• ввести плату з громадян на поповнення спещальиих мшцевих фоид1в збере-ження природного середовища за вишд стаидарти якост довкшля, в якому вони проживають. Так платеж1 використовувати для полiпшеиия якост довкшля, зокрема в еколопчио забрудиеиiших регюиах, а також на природоохоронш цш;
• встаиовити еколопчиий податок иа продукт, виробництво, споживаиия чи утил1защя якого забруднюють довкiлля (мiидобрива, пестициди, батаре! то-що). Ставка такого оподаткуваиия повинна враховувати ступiиь иебезпеч-иост продукту;
• стимулювати суб'екти господарюваиия до застосування ресурсоощадиих, екологiчио безпечиих технологш. Шляхом встаиовлеиия податкових пiльг (прискорено1 амортизацп фоидiв, звiльиеиия вiд податку иа доходи товарови-робиишв, податкових знижок иа продаж "зелеиих" товарiв), а також пшьго-вого кредитування (иизько-, безвiдсоткових або з субсидшованими ввдсотка-ми), иадаиия позик тд гараиттю пiдприемцям для iивестуваиия в еколопчно безпечие виробництво, зниження забруднень, иадаиия екологiчиих послуг, здiйсиеиия мошториигу i в екологiчну освiту;
• посилити екоиомiчну та адмiиiстративну вщповщальшсть господарюючих суб'екпв за викиди, скиди, розмiщеиия вiдходiв поиад встаиовлеиi лiмiти. В окремих випадках застосовувати кримшальну вiдповiдальиiсть;
• вiдмовитися у перспективi вiд иепрямих державиих преференций шдприемствам, як иадмiрио забруднюють та експлуатують природие довкшля, що досягаеться перемщенням оподаткуваиия з працi i доходу иа ресурсопо-тiк природного кашталу. Таке перемщення бази оподаткуваиия стимулюва-тиме пiдвищеиия ефективиост природного ресорсопотоку та iитериалiзуе зовиiшиi витрати, пов'язаиi з висиажеииям компоиенпв природного кашталу та забрудненням довкшля. Внаслвдок еколопзаци податково1 системи бю-джетонаповнювальну функцию виконуватиме оподаткуваиия природного ресурсопотоку, а розпод^чу функцию здеб^шого - прибутковий податок;
• запровадити нацюнальну систему сиецiальиого маркуваиия еколопчно без-печио1 продукци та стимулювати 11 виробництво;
• ввести суворе лщеизуваиия иа розмiщеиия екологiчио небезпечних вироб-иицтв iиоземиого або змшаиого каиiталу;
• довести до 50-70 % ввд загальиого обсягу вiдходiв (свiтовi стаидарти) рiвеиь залучеиия виробничих вiдходiв як вторииио1 сировиии. Залучити до цього приватиий бiзиес, створивши йому иеобхiдиi умови господарсько1 д1яльиост! за допомогою присвоения статусу техногенного родовища об'ектам, що ви-никли виаслiдок виробиичо1 дiяльиостi пiдприемств прничо-видобувно1, ме-талургшио1 та переробио1 галузей иромисловостi;
• довести до св^ових стандартов рiвеиь використаиия побутових вiдходiв як вторииио1 сировиии. Для цього, зокрема, потрiбно: пiдвищити плату тд-приемств та населения за розмщення вiдходiв; ввести роздiльие збираиия i зберiгаиия складових побутових вiдходiв; запровадити принцип ввдповвдаль-иост виробиишв за збiр та перероблеиия окремих видiв продукци пiсля 11 використаиия; створити сприятливi умови для залучеиия приватного бiзнесу у сферу поводження з побутовими вiдходами;
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2009. - Вип. 19.14
• формувати конкурентне середовище у сферi збирання, перероблення, утиль зацй' товарно! упаковки (тари);
• створити та розвивати iнфраструктуру ринку екологiчних послуг i ринку вто-ринних ресурсiв;
• еколопчна конверсiя зовнiшнього боргу Укра1ни (або природоохоронний об-мiн борпв).
Отже, формування яюсно нового економ1чного мехашзму природокористування, який вщповщатиме вимогам Еколопчно! Конституци Земл^ повинно вщбуватись за трьома головними напрямами:
Ä __и * •
• подальший розвиток i удосконалення плати за використання компонентов природного катталу;
• тдвищення рiвня стимулювання природокористувачiв за рацюнальне та ефективне використання, збереження та ввдтворення природного капiталу;
• посилення економiчноl, адмшютративно!, кримшально! вiдповiдальностi за хижацьке використання природного капiталу та забруднення природного довкшля.
Запропоноваш напрями створення економ1чного мехашзму еколопчно збалансованого природокористування повинш забезпечувати рацюнальне використання, збереження та вщтворення природного катталу. Надходження вщ нововведених платеж1в мають слугувати не джерелом поповнення загаль-но! частини державного бюджету, а джерелом природоохоронних заход1в через Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Вод-ночас реал1зац1я запропонованих заход1в потребуе внесення змш до законо-давства Укра!ни, виправлення вад оргашзацшно-управлшського мехашзму природокористування та охорони НПС.
Лггература
1. Злупко С.М. Основи екогомологи : текст лекцш i програмно-методичне забезпечен-ня. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 240 с.
2. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теори : монограф1я. -Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
3. Барановський В.А. Еколопчна географ1я i еколопчна картограф1я / В. А. Барановсь-кий. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2001. - 252 с.
4. Косова Т. Рентний доход у систем! формування швестицшних ресурав паливно-енергетичного комплексу Укра1ни / Косова Т., Повний С. // Еконошка Укра1ни. - 2004. - № 9. - С. 23-29.
5. Мщенко В. Природно ресурсна рента i рентна пол1тика в Укрш'ш / В. Мщенко, Б. Данилишин // Економша Укра1ни. - 2003. - № 12. - С. 4-14.
6. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991 // Вщомосп Верховно! Ради. - 1991. - № 41. - С. 546.
7. Мишенин Е.В. Экономический механизм ценообразования с учетом экологического фактора / Мишенин Е.В., Тархов П.В., Мишенина Н.В. // Актуальные проблемы экономики природопользования : тр. 13-ой ежегодной научн.-практ. конф., 21-23 мая. - Сумы. - 1996. -С. 51-55.
8. Шмандш В.М. Управлшня природоохоронною д1яльнютю : навч. поабн. / В.М. Шмандш, 1.О. Солошин. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2004. - 296 с.
9. Довкшля УкраТни у 2008 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua
10. Туниця Ю. Еколопчна Конститущя Земл1: сутнють i концептуальш засади // Вюник НАН Укра1ни. - 2005. - № 11. - С. 32-42.
Крывень О.В. Формирование экономического механизма экологически сбалансированного природопользования в контексте Экологической Конституции Земли
Раскрыты изъяны экономического механизма природопользования в Украине. Обоснована необходимость его совершенствования в соответствии с концептуальными принципами Экологической Конституции Земли. Предложены практические рекомендации относительно формирования качественно нового экономического механизма природопользования, который будет способствовать рациональному использованию, сохранению и воссозданию отечественного естественного капитала.
Ключевые слова: естественный капитал, экономический механизм природопользования, допустимый уровень хозяйственной нагрузки, экологическое предложение наземной экосистемы, экологический запас ассимиляционного потенциала ландшафтов, экономический механизм экологически сбалансированного природопользования.
Kryven O.V. Forming the economic mechanism of ecologically sustainable nature using in the context of Ecological Constitution of Earth
Lacks of economic mechanism of nature using in Ukraine are revealed. Necessity of its improving according to the conceptual bases of the Ecological Constitution of Earth is grounded. Practical recommendations for new qualitative mechanism of nature using forming are offered. This mechanism should promote rational use, preserving and reproducing of national nature capital.
Keywords: natural capital, economical mechanism of nature using, permissible level of the economic loading on the ecosystems, ecological supply of the ecosystem, ecological stock of assimilative potential of landscapes, economical mechanism of ecologically sustainable nature using.
УДК 614.841, 630*161 Доц. А.Д. Кузик, канд. фн.-мат. наук -Львiвський
державний ушверситет безпеки життeдiяльностi
Л1СОТИПОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ПОЖЕЖНО1 БЕЗПЕКИ Л1С1В
Проаналiзовано вплив типологл на пожежну безпеку лiсiв. Розглянуто вплив типу люу, типу деревостану та едатопу на пожежонебезпечш властивосп люово1 тд-стилки поеднано з чинниками погоди, ^мату та шшими. Люова пожежа приводить до змши ^мату та типологп. Змшюючи типолопю, можна впливати на пожежну безпеку лiсiв
Ключов1 слова: пожежна безпека, люова типолопя, змши ^мату.
Змши кшмату, пов'язаш з процесами глобального потеплшня, негативно впливають на стан пожежно1 безпеки лшв [1]. Пщвищена середньодо-бова температура повгтря, тепла зима та жарке л1то сприяють виникненню впродовж останшх роюв значних за масштабами люових пожеж як в УкраАт, так { в Сврош та свт. 1х наслщками е знищеш вогнем л1сов1 ресурси, населе-т пункти, пошкоджеш буд1вл1 та комушкаци, загибл1 люди. Значно1 шкоди завдають пожеж1 довкшлю: в атмосфер! збшьшуеться вмют окису та двооки-су вуглецю, що сприяе подальшому потеплшню та виникненню парникового ефекту, руйнуються сформоваш впродовж багатьох роюв екосистеми, на вщ-новлених територ1ях зменшуеться бюр1зномашття [2]. Боротьба з люовими пожежами потребуе значних матер1альних та людських ресуршв, м1жнарод-но1 сшвпращ у цш галузь Як свщчить досвщ пожеж на швдш Украши, у низ-
