CC BY
50
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.062.2 Проф. Ю.В. Дзядикевич, д-р техн. наук
доц. О.К. Крайняк, канд. екон. наук - Терноптьський НЕУ
МЕХАН1ЗМИ УПРАВЛ1ННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ
Розглянуто правовий i економiчний мехашзми регулювання процесу природоко-ристування та мiжнародне спiвробiтнидтво Украши у цш сферi. Проведено аншпз еконо-мiчного та правового механiзмiв i i'x iнструментiв впливу на зацшавлешсть п1дприемств щодо охорони довкшля. Встановлено, що метою управлшня в rtu^i рацiонального при-родокористування е реалiзацiя законодавства, контроль за дотриманням вимог еколопч-но! безпеки, забезпечення ефективних i конкретних заход1в щодо охорони довкшля, рационального використання природних ресурс1в, досягнення погодженостi дш державних i громадських оргашв у цш галузi. Все це е прерогативою держави. Повноправним розпо-рядником природних ресурсiв, якi залучаються в сферу виробничоi дiяльностi, е Ради на-родних депутатiв. Правовою основою охорони природи е внутрiшньодержавнi та мiжна-роднi законодавчi акти. Одним iз важливих iнструментiв економiчного мехашзму охорони довкiлля е лiмiтування природокористування та стимулювання радiонального використання природних ресурав. Виршення багатьох економiчних проблем неможливе без широкого й активного мiжнародного спiвробiтництва.
Ключовi слова: довкшля, природокористування, мехашзми, природш ресурси, еко-логiчна безпека, охорона природи, виробнича дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Серед глобальних проблем, зумовлених науково-технiчною револющею, е проблема рацюнального використання, вiдтворення та охорони природних ресурсш вiд забруднення, деградацií та виснаження. Насам-перед це стосуеться земель - найважлишшо!' складово!' частини бюсфери. Висо-кий рiвень концентрацц важко!' промисловостi, необгрунтоваш масштаби мель орацл земель, технократичний детермiнiзм i екологiчний волюнтаризм у розвит-ку i розташуваннi продуктивних сил i фiнансування природоохоронних заходав за залишковим принципом призводять до екологiчноí кризи.
Природокористування - це комплексна система, яка охоплюе мiжнароднi, державнi та громадсью заходи, спрямованi на рацюнальне використання, вщнов-лення та охорону природних ресурсiв.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Проблему регулювання про-цесами в сферi природокористування порушено у роботах О. Веклич, Т. Яхеева, Т. Юрсанова, В. Лук'янихша, Н. Пахомово!', Б. Данилишина, А. Федорищево!' та iн. Однак у них недостатньо висвилено механiзми управлшня природокористу-ванням i íх шструменти, що зумовлюе необхiднiсть подальшого íх детального вивчення.
Постановка проблеми. Метою дослщження е аналiз механiзмiв управлшня в сферi природокористування.
Виклад основного матерiалу. Управлiння охороною довк1лля передба-чае здшснення функций спостереження, дослщження, екологiчноí експертизи, контролю, прогнозування, програмування, iнформування та iншоí виконавчо-розпорядчо! дiяльностi [1].
Метою управлшня в галузi ращонального природокористування е реалiза-щя законодавства, контроль за дотриманням вимог екологiчноí безпеки, забезпе-чення ефективних i комплексних заходш щодо охорони довкшля, рацiональне використання природних ресурс1в, досягнення погодженостi дай державних i гро-мадських оргашв у цiй галузi. У виробничих вiдносинах, що складаються мiж людьми i природою, е 1х сусшльний характер. Функцií управлiння та планування природокористуванням е однозначно прерогативою держави. Рiзнi мiнiстерства, комiсií, вiдомства, комгтети тощо в мiру свое1 компетенци здiйснюють i шдтри-мують едину державну полiтику в сферi охорони довкшля [1].
Одне з центральних мiсць у регулюваннi вiдносин щодо охорони навко-лишнього середовища i рационального використання природних ресурсiв выводиться науково обгрунтованому поеднанню територiального i галузевого управ-лiння природоохоронною роботою. Пвдприемства, що залучають у господарський оборот природнi ресурси, належать, з одного боку, до тк1 чи шшо1 галузi народного господарства, а з шшого - е ланками територiально-виробничих комплекс1в. Тому виникае необхiднiсть правильного поеднання штерес1в багатьох мШс-терств, вiдомств i мiсцевих територiальних органiв, якi повинш доповнювати одне одного, утворюючи едину систему управлшня. Наприклад, при вщведенш земель пiд промислове, транспортне чи житлове буд1внищво потрiбно виходити не лише з локальних iнтересiв вiдомчого характеру, а й враховувати, що вщчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення плошд сшьськогосподарських угiдь i зменшуе валову продукцда сшьського господарства та ш [2-4].
У системi управлiння природоохоронною даяльшстю пiдприемства можна видалити таю напрями планування, експлуатацда очисних споруд (враховуючи технологiчний процес) i контроль за викидами в навколишне середовище. Проек-тування i планування дають змогу розробити комплекс необхвдних заход1в щодо охорони довкшля та íх виконання. Серед них повиннi бути новi вдосконаленi технологiчнi процеси, роботи, очисш споруди, що знижують або унеможливлю-ють шкiдливий вплив на довшлля [3].
Управлiнськi функцií в галузi природоохоронно!' дiяльностi пiдприемства повинш сприяти вдосконаленню технологií виробництва, ремонтно-експлуата-щйних робiт, безаварiйноí роботи устаткування, виконанню планово-попереджу-вального i поточного ремонту. Контроль охоплюе аналiз технологи, лаборатор-ний аналiз, контрольнi пости, визначення концентрацií шкiдливих викидав, ш-формування кер1внищва про стан навколишнього середовища на пiдприемствi та дотримання законодавства в щй областi. Ус ланки народногосподарсько1 сере-довищезахисно1 системи е едине щле i доповнюють одна одну. Водночас кожна з цих ланок надалена самоспйними функциями, вирiшуе певне коло завдань i мае свою структуру [5].
Вщповщають за органiзанiю державно1 пiдсистеми i контролю за станом навколишнього середовища МЫстерство по охоронi навколишнього середовища служба стандартизацц, Мiнiстерство охорони здоров'я та iншi мiнiстерства, а та-кож мiсцевi обласнi, мiськi та районш органiзацií вiдповiдного профшю. У свош дiяльностi вони керуються в основному Законом про охорону навколишнього середовища (1991 р.) [1].
Державна шдсистема використання природних ресурс1в перебувае в ком-петенцií мiсцевих Рад народних депутатав, яш повиннi контролювати i регулюва-ти всю природоохоронну роботу мiнiстерств i вiдомств. Галузевий i м!жгалузе-вий характер рационального природокористування визначаеться спенифiкою господаре^ дiяльностi структурних пiдроздiлiв мiнiстерств i вiдомств i залежить вiд виробничого профшю пiдприемств i об'еднань. Тому обов'язки мiж рiзними ланками ще1 пiдсистеми охорони навколишнього середовища розподаляються таким чином [4].
Центральним органом державного управлiння в галузi охорони природи i використання природних ресурйв, який вiдповiдае за охорону природи, оргашза-цда рацюнального використання i вiдтворення природних ресурав у краíнi, е Мь шстерство охорони навколишнього природного середовища (МОНПС).
МОНПС мае мiсцевi органи на всх р1внях територiального управлiння -областей, райошв i мiст. Уведення подвiйноí пiдпорядкованостi територiальних органв управлiння МОНПСу мiсцевим Радам народних депутатов вiдповiдае ро-лi мiсцевих Рад у виртенш питань охорони навколишнього середовища, визна-ченiй статтями Конституцц Украши та роздшом IV Закону про охорону навколишнього природного середовища [1]. Ц положення дають змогу залучити до вирiшення завдань з охорони навколишнього середовища служби Рад народних депутатов (планове управлшня, управлiння капiтального буд1вництва та ш), а от-же, уникнути необидност! у створеннi аналогiчних служб у межах територ!аль-них органв МОНПСу.
Територiальними органами управлiння охороною навколишнього середовища е вщлов!дш ведомства МОНПСу та вщдали охорони природи виконком1в Рад народних депутатав. 1з переходом на повний госпрозрахунок i нов! методи економiчного управлшня вщповщно до Закону "Про державне тдприемство" на р1вт шдприемств охорону навколишнього середовища здшснюе адмЫстращя. Тут приймаються ртення з питань природокористування, здшснюються прак-тичн заходи щодо охорони навколишнього середовища ввд забруднення вироб-ничими ! господарськими вдаодами, спчними водами [6].
Удосконалення управлшня в галуз! охорони ! ввдтворення природних ре-сурс1в повинно ввдбуватися шляхом уточнения рол! ! мкця територ!ального ! га-лузевого чинниюв у формуванш основних яккних параметр!в навколишнього се-редовища.
Водночас потр!бно враховувати, що в систем! планового управлшня ращ-ональним природокористуванням провщним е територ!альний шдхвд. Це озна-чае, що повноправним розпорядником природних ресурс1в, яш залучаються в сферу виробничо1 даяльносп, е Ради народних депутатав. Завдання полягае в тому, щоб надаш мкцевим Радам права використовувались якнайефектившше, поеднували в соб! територ!альш й галузев! штереси, ор!ентували виробничо гос-подарську та експлуатацшну даяльшсть промислових шдприемств ! об'еднань, мшстерств ! вщомств на виршення актуальних еколопчних проблем [7-9].
Правовою основою охорони природи е внутртньодержавш та м!жнарод-н законодавч! акти. У них наведено обов'язков! для всх громадян вимоги, спря-мован на забезпечення нормальних умов функцюнування екосистем бюсфери та
рацiональне використання людиною природних ресурсiв. Виконання цих законв забезпечуеться рiзними методами: виховними, просвишми, адмiнiсIративними та кримiнальними покараннями порушникiв. [8].
Основним законодавчим актом у галузi охорони природи в нашш державi е Закон Украши Про охорону навколишнього природного середовища, затвер-джений Верховною Радою 1 липня 1991 р [1]. У ньому викладено: загальнi поло-ження, екологiчнi права та обов'язки громадян, функцií Рад народних депутатов, повноваження оргашв управлiння у сферi охорони природи, висвилено питання спостереження, прогнозування, облiку та iнформацií в галузi охорони довкiлля, екологiчноí експертизи, економiчних механiзмiв забезпечення охорони природи.
До важливих державних докуменпв природоохоронного напряму належать також: "Земельний кодекс Украши" (1992 р.), "Водний кодекс Украши" (1995 р.). Закон Украши "Про еколопчну експертизу" (1995 р.), "Лковий кодекс Украши" (1994 р.), кодекси Украши "Про надра" (1994 р.), "Про використання ядерно!' енерги та радаацшну безпеку" (1995 р.). У вересш 2000 р. було затвер-джено Закон Украши "Про Загальнодержавну програму формування нацюналь-но! екологiчноí мережi Украши на 2000-2015 роки" [10-16].
В УкраЫ сформовано одну з найрозвинешших у бврош систему еколо-пчного законодавства, визначено основнi напрями державно! поливки в галузi охорони довкшля, використання природних ресурсiв, розроблено низку проектов природоохоронних програм.
Поруч iз правовим мехашзмом, на охорону довкшля впливае i економiч-ний механiзм, який охоплюе цшу низку iнструментiв впливу на матерiальнi ште-реси пiдприемств i окремих пращвниюв. Одним iз таких важливих шструменпв е лiмiтування природокористування. Це е дiевий елемент мехашзму охорони навколишнього природного середовища. Оскшьки iснують пiдприемства, котрi з погляду екологií краще було б закрити або перепрофшювати, тобто перевести на випуск iншоí продукци, що завдало б менше шкоди навколишньому середовищу, наприклад, целюлозо-паперовий комбiнат можна перепрофшювати в меблеву фабрику. Проте з екошчного погляду, а часом i соцiального, це не завжди доцшь-но, оскшьки пiдприемство може бути постачальником потрiбних суспльству то-варiв i робочих мiсць. У цьому випадку його дiяльнiсть у галузi природокористування деякий час регулюеться не нормативами ГДС (гранично допустим скиди) чи ГДВ (гранично допустиш викиди), а iндiвiдуальними лшгтами, тобто ТПВ (тимчасово погодженi викиди) [17].
Тривалий час природокористування в нашш краЫ було безкоштовним, тобто шдприемства використовували землю, воду та iншi природнi ресурси, а також забруднювали навколишне природне середовище безкоштовно. Лише у разi сильного забруднення з катастрофiчними наслiдками для навколишнього середовища шдприемства виплачували штрафи, але не завжди. Така безввдповщаль-нiсть зумовлювала неращональне використання природних ресурс1в.
З метою заохочення дбайливого використання природних ресурс1в i вщ-шкодування державi частини витрат на охорону та вiдновлення довкшля, з 50-х рокiв поступово впроваджуеться плата за окремi види ресурав, котрi вилучають-ся з природи.
На початку 90-х роюв було запроваджено платшсть природокористуван-ня, що передбачае плату за практично вс природн ресурси, за забруднення нав-колишнього природного середовища, розташування в ньому вщход1в виробниц-тва та за шш! види заподяння шкоди довкшлю. При цьому плата за понадл!мгтне використання та забруднення в декшька раз1в перевищуе плату за використання та забруднення у межах встановлених норматив!в (л1мтв). Однак внесення плати за використання та забруднення не звшьняе природокористувача вщ виконан-ня заход1в !з охорони навколишнього природного середовища та в!дшкодування збитшв [7, 8]. Одним з важливих методав економ!чного управл!ння е фшансуван-ня, тобто надання грошових кошпв на чгтко визначен природоохоронн заходи. Джерелами фшансування можуть бути бюджетн кошти, власн кошти шд-приемств (соб!варткть продукцц або прибуток), банювсьш кредити та р!зш еко-лопчн фонди [9].
Створення еколопчних фондав також е одним з економ!чних метод1в уп-равлшня в природокористуванн! Щд фондами потр!бно розумгти установи, як! надають будь-яку матер!альну допомогу, та грошов! матер!альн кошти, а також 1х джерела. Наприклад, в еколопчш фонди надходять платеж! всх шдприемств за природокористування. А потам щ кошти видаються на проведення невщклад-них та дорогих природоохоронних заход1в. Кр1м цього, шдприемства можуть ро-бити внески у фонди еколопчного страхування.
Ефективним е застосування матер!ального стимулювання природоохо-ронно1 даяльноста, встановлення податкових шльг (сума прибутку з яко1 вирахо-вуеться податок, зменшуеться на величину, яка повнктю чи частково вщповщае природоохоронним витратам), звшьнення вщ податтв еколопчних фондав; застосування шльгових щн та надбавок на еколопчно чисту продукцда та надання шльгових кредитав [8, 9]. До заход1в матер!ального покарання належать: штрафи за еколопчн порушення, додатков! податки за еколопчно шшдливу продукцию та технологда. Стимулювання рацюнального природокористування та охорони природи потребуе комплексного шдходу, який передбачае систему р!зних форм впливу на ириродокористувач1в, що залежить вщ характеру виробництва, ресур-с!в галуз! шдприемств, елеменгав природного середовища, в якому вони функщ-онують [8].
Проблеми регулювання чисельноста населення, виснаження природних ресурйв, транскордонного забруднення навколишнього природного середовища як наслщок, - зникнення кнуючо1 нивiлiзанií - мають глобальний, всесвинш характер ! виртити 1х можна тальки разом, ус!м свгтовим спвтовариством. Вирь шення цих проблем неможливе без широкого й активного м!жнародного спвро-бггаицтва. Таке сшвробиництво в галуз! охорони навколишнього природного середовища розпочалося наприкшщ XX ст. громадськими оргашзащями, такими як М!жнародний союз охорони природи та природних ресурйв (МСОП), Науковий комитет з проблем навколишнього середовища (СКОПЕ) та Всесвгтшй фонд дикоí природи. [7].
Украша, ставши на шлях незалежноста, приедналася до процесу державного регулювання збереження якоста природного середовища, рацюнального використання природних ресурс1в ! дотримання екологiчноí безпеки. Вона е Сторо-
ною понад 20 мiжнародних конвенцiй i двостороннх угод, пов'язаних з охоро-ною довюлля. 1х кiлькiсть у найближчi роки, поза сумнiвом, збшьшиться, оскшь-ки iснуе низка конвенцiй, приеднання до яких нашо! кра!ни мае ктотне поттич-не значення в галузi охорони довкшля, використання та вдаворення природних ресурс1в. 1нтегращя нашо! кра!ни у свiтове сшвтовариство сприяла мiжнароднiй економiчнiй, технiчнiй та експертнш допомозi. Надалi можливi використання кредштв Мiжнародних банюв, допомога бвропейського Союзу в рамках програ-ми "ТАСК" для кра!н СНД, допомога окремих розвинених кра!н як у рамках ба-гатостороннiх програм, так i на пiдставi двостороннiх угод.
Висновки з даного дослщження. Таким чином, тшьки органiчне поеднання правового та економiчного механiзмiв регулювання процесу природо-користування i тiсне мiжнародне ствробиництво нашо! краши в сферi охорони природи дасть змогу забезпечити ращональне природокористування та охорону довкшля на високому рiвнi.
Лiтература
1. Закон Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" (в ред. вщ
18.11.2012 р.) // Вiдомостi Верховно! Ради Украши. - 1991. - № 41.
2. Трегобчук В. Ресурси - еколопчна складова надюнально! безпеки / В. Трегобчук // Економжа Укра!ни : полiтико-економiчний журнал. - 1999. - № 2. - С. 4-15.
3. Царенко О.М. Основи екологй та економжи природокористування / О.М. Царенко,
0.0. Несветов, М.О. Кодадький. - Суми : Вид-во "Унiверситетська книга", 2004. - 400 с.
4. Веклич О. Урахування природного катталу як базового компонента економiчного розвитку кра!ни / О. Веклич // Економжа Укра!ни : полiтико-економiчний журнал. - 2008. - № 10. - С. 62-68.
5. Кирсанова Т. Экологический контролинг - инструмент экоменеджмента / Т. Кирсанова, Е. Кирсанова, В. Лукьянихин / за ред. В. Лукьянихина. - Сумы : Изд-во "Козацький вал", 2004. - 222 с.
6. Веклич О. Урахування природного катталу як базового компонента економiчного розвитку крахни / О. Веклич, Т. Яхеева / за ред. Н. Пахомова, К. Рихтер // Економжа Украши : поль тико-екожмчний журнал. - 2005. - № 12. - С. 73-80.
7. Природно-ресурсна сфера Украши: проблеми сталого розвитку та трансформаций / за ред. Б.М. Данилишина. - К. : ЗАТ "Шчлава", 2006. - 709 с.
8. Федорищева А. Техногенно-еколопчна ситуадя в Укра!ш та управлшня р1внем 11 безпеки / А. Федорищева, О. Бутрин // Економжа Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2008. -№ 5. - С. 75-79.
9. Пахомова Н. Экономический анализ экологического права / Н. Пахомова, К. Рихтер // Вопросы экономики. - 2003. - № 10. - С. 34-38.
10. Закон Украши "Земельний кодекс" (в ред. вщ 05.01.2013 р.) // Ведомости Верховно! Ради Укра!ни. - 2001. - № 14.
11. Закон Укра!ни "Водний кодекс" (в ред. вщ 19.01.2012 р.) // Вщомост Верховно! Ради Украши. - 2012. - № 213.
12. Закон Украши "Про еколопчну експертизу" (в ред. вщ 05.01.2013 р.) // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1995. - № 8.
13. Закон Укра!ни "Люовий кодекс" (в ред. вщ 18.11.2012 р.) // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1994. - № 3852.
14. Закон Укра!ни "Про надра" (в ред. вщ 05.01.2013 р.) // Вщомост Верховно! Ради Укра-!ни. - 1994. - № 1392-17.
15. Закон Укра!ни "Про використання ядерно! енергГ! та радiадiйну безпеку" (в ред. вiд
05.01.2013 р.) // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1995. - № 12.
16. Закон Укра!ни "Про загальнодержавну програму формування надiонально! екологiчно! мережi Укра!ни на 2000-2015 роки" (в ред. вщ 17.05.2012 р.) // Вщомост Верховно! Ради Укра-!ни. - 2000. - № 47.
17. Дзядикевич Ю.В. Механiзми менеджменту природокористування / Ю.В. Дзядикевич,
1.М. Куликовська // 1нновадшна економжа : наук. журнал. - 2013. - № 1. - С. 123-128.
Дзядыкевич Ю.В., Крайняк А.К. Механизмы управления природопользованием
Рассмотрены правовой и экономический механизмы регулирования процесса природопользования и международное сотрудничество Украины в этой сфере. Проведен анализ экономического и правового механизмов и их инструментов влияния на заинтересованность предприятий относительно охраны окружающей среды. Установлено, что целью управления в отрасли рационального природопользования является реализация законодательства, контроль за сдержкой требований экологической безопасности, обеспечение эффективных и конкретных мероприятий по охране окружающей среды, рационального использования природных ресурсов, достижения согласованности действий государственных и общественных органов в этой отрасли. Все это является прерогативой государства. Полноправным распорядителем природных ресурсов, которые используются в сфере производственной деятельности, являются Советы народных депутатов. Правовой основой охраны природы являются внутригосударственные и международные законодательные акты. Одним из важных инструментов экономического механизма охраны окружающей среды является лимитирование природоиспользования и стимулирование рационального использования природных ресурсов. Решение многих экологических проблем невозможно без широкого и активного международного сотрудничества.
Ключевые слова: окружающая среда, природоиспользование, механизмы, природные ресурсы, экологическая безопасность, охрана природы, производственная деятельность.
Dzyadykevjch Yu., Kraynyak O.K. Mechanisms of management nature is
the use
In the article the legal and economic mechanisms of adjusting of process of nature is the use and international cooperation of Ukraine are considered in the field of it. The analysis of economic and legal mechanisms and their instruments of influence is conducted on the personal interest of enterprises in relation to the guard of environment. It is set, that a management aim in industry of rational nature is the use is realization of legislation, control after inhibition of requirements of ecological safety, providing of realization of effective and concrete measures in relation to the guard of environment, rational use of natural resources, achievement of co-ordination of actions of public and public organs in this industry. All of it is the prerogative of the state. The competent manager of natural resources that is attracted in the sphere of productive activity are Advices of deputies of people's. Legal framework of conservancy are domestic and international legislative acts. One of important instruments of economic mechanism of guard of environment there is limiting of nature is the use and stimulation of the rational use of natural resources of Decision of many economic problems it is impossible without wide and active international cooperation.
Keywords: environment, nature is the use, mechanisms, natural resources, ecological safety, conservancy, productive activity.
УДК630*[165.3+181.28] Ст. наук. ствроб., доц. Ю.1. Гайда1, д-р с.-г. наук мол. наук. ствроб. М.М. Сщук1; ст. наук. ствроб., доц. Р.М. Яцик2, канд. с.-г.
наук
ЕКОЛОГ1ЧНА СТАБЫЬШСТЬ ТА ПЛАСТИЧШСТЬ ПОКАЗНИК1В РОСТУ QUERCUS ROBUR L. I PINUSSIBIRIKA DU TOUR. У ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ
Наведено алгоритм методу С.А. Еберхарта i В.А. Рассела, який може бути викорис-тано для визначення ргвня еколопчно!' стабшьност i/або пластичност кшьюсних показ-ниюв сор^в i культиварiв, потомств селекщйних зразюв лкових деревних порщ. Проана-
1 Украшський НД1 прського лкшницгва ím. ПС. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ;
2 Прикарпатський НУ iMeHi Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ
