CC BY
33
УДК 504 *33[327:627.12] Доц. I.A. ДубовЫ, канд. геогр. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ТРАНСКОРДОННА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА СП1ВПРАЦЯ У СФЕР1 ВИКОРИСТАННЯ Й ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРС1В
Звернуто увагу на наявш проблеми людства щодо нестач1 яюсно! npicHOi води. Розглянуто сучасш умови вдосконалення мiжиаpодио! спiвпpацi у сфеpi pацiоиаль-ного викоpистання й охоpони водних pесypсiв. Пpоаналiзовано тpанскоpдоннy еко-лого-економiчнy спiвпpацю у галyзi водокоpистyвання. Подано нацiональне законо-давство y^rn™ та мiжнаpоднi конвенци, якi pегyлюють умови тpаискоpдоиио! ств-пpацi у сфеpi охоpони довкiлля й викоpистання пpиpодних pесypсiв.
Ключов1 слова: водш pесypси, тpанскоpдонна еколого-економiчна спiвпpаця, тpанскоpдонна екологiчна iнфоpмацiя, тpанскоpдонна еколого-iнфоpмацiйна пол1тика.
Одшею з актуальних пpоблем людства е забезпечення яюсними npic-новодними pесypсами. Нинi вже тpетина населения св^у вiдчyвае нестачу питно! води. Це пов'язано iз глобальними змшами клiматy, иеpiвиомipиим pозмiщеииям водних pесypсiв, надмipним забpyдненням повеpхневих i шд-земних вод та iншими чинниками. Хpонiчна нестача питно! води вже юнуе у бiльшiй частинi кpа!н Афpики, Близького Сходу, в частит 1нди, Мексики та iн. За оцшками експеpтiв ООН, близько одше! шосто! частини мешканцiв планети не мае доступу до чисто! питно! води. Чеpез 10-15 pокiв близько 50 % населення Землi буде потеpпати вiд нестачi питно! води. Для бшьшосл кpа!н свiтy, зо^ема й У^аши, цей час може настати pанiше. За мiжнаpод-ною класифжащею, У^аша належить до ^упи евpопейських деpжав, найменш забезпечених власними водними pесypсами. В У^шт на одного
3 •
жителя пpипадае 1 тис. м мiсцевих pесypсiв piчкового стоку. В Gвpопi в се-pедньомy - 5 тис. м (у Швецп - 21,6, Швейцаpil - 5,8, Бiлоpyсi - 3,3, Фpан-ци - 2,9, Шмеччит - 1,3) [1, с. 23]. В о^емих ^аНнах цей показник набагато вищий. На^иклад, у Канадi - 122 тис. м3 [3, с. 150]. Тому багат на воднi pе-сypси ^аши не повнiстю !х викоpистовyють, тодi як iншi pегiони свiтy не-достатньо забезпеченi цим важливим ^^одним pесypсом. Багато кpа!н мо-жуть затpимyвати незначну частину сво!х потенцшних водних pесypсiв. Це залежить, насампеpед, вiд гpyнтозатpимyвання, водосховищ, а також вщ piв-ня економiчного pозвиткy та стану iнфpастpyктypи в ^ахт тощо.
Одна з головних ^облем нестачi чисто! питно! води в багатьох pегi-онах свiтy пов'язана iз значним забpyдненням водних басейшв внаслiдок ан-тpопогенно! дiяльностi та неpацiонального викоpистання водних pесypсiв. Неяюсна вода стае непpидатною для людських потpеб (побутових, госпо-даpських, pекpеацiйних та iн.). Пpоцес забpyднення вод штенсившше pозви-ваеться в останш 20-30 pокiв.
Зазначимо, що 24 Ычня 2010 p. Генеpальний секpетаp ООН Пан ri Мун на Всесвггньому економiчномy фоpyмi в Давос (Швейцаpiя) заявив, що неpацiональне викоpистання водних pесypсiв пpизводить до нестачi чисто! питно! води в низщ pегiонiв свiтy, що стае дичиною збiльшення масштабiв бiдностi та pостy напpyженостi в piзних pегiонах планети. Пан ri Мун зазна-чив: поки що ^юно! води на планер достатньо для всiх, але ситyацiя може
змiнитися, якщо не вiдмовитися вiд Ii неращонального використання, забруд-нення та несправедливого розподшу. Генеральний секретар ООН закликав держави вкладати кошти в розвиток водних шфраструктур i технологiй, а та-кож забезпечити належне керування цим важливим природним ресурсом.
З огляду на сучасш проблеми нестачi якiсноi питно'' води на Земл^ Ге-неральна Асамблея ООН (резолющя 58/217) 2005-2015 рр. проголосила М1ж-народним десятилiттям дiй "Вода для життя". Головна мета програми - по-дальший розвиток мiжнародноi сшвпращ у сферi рацiонального використання, охорони та вщтворення водних ресурЫв. Недотримання мiжнародних прав та обов'язюв щодо використання водних ресурсiв, яю належать двом або бшь-ше кра'нам, а також вод, транскордонних басейшв рiчок, часто призводять до мiждержавних непорозумiнь, особливо мiж державами-сусщами. Територи наявних водних конфлiктiв е басейни рiчок Нiлу, Тигру, Сфрату, 1нду та iн.
Для виршення зазначених вище проблем потрiбно здшснити глибокий теоретико-методологiчний науковий аналiз у сферi водокористування на рiз-них геопросторових рiвнях. Сучаснi мiжнародно-полiтичнi та мiжнароднi еко-лого-правовi вiдносини у сферi ефективного використання водних ресурЫв не дуже вираженi. Враховуючи те, що негативнi тенденци щодо забезпечення яюсною питною водою будуть поглиблюватись, людство повинно перейти на нову ефективну мiжнародну систему управлiння й контролю у сферi водокористування, яка б грунтувалась на ч^ких мiжнародно-правових нормах.
Вважаемо, що особливо важливою i вчасною у цьому напрямi е кон-цепцiя, яку запропонував академш НАН Укра'ни Ю.Ю. Туниця - Екологiчна Конституцiя Землi (ЕКЗ) [9]. Функцiонування ЕКЗ означае створення рiвних прав та обов'язюв для населення вЫх держав в галузi охорони довкiлля, га-рантування екологiчноi безпеки й ращонального використання та вщтворен-ня природних ресурЫв.
Отже, вирiшення наявних проблем, пов'язаних з ефективним викорис-танням водних ресурЫв можливе, зокрема в умовах широко'' й активно'' поль тико-правово'' та еколого-економiчноi мiжнародноi сшвпращ вЫх держав свь ту. Мiжнародна спiвпраця Укра'ни у цiй сферi визначаеться основними нап-рямами державно'' еколопчно!' та економiчноi полiтики, а також мiждержав-ними конвенцiями, договорами, угодами тощо.
Уважаемо, що вдосконалення мiжнародноi спiвпрацi у сферi ращонального використання, охорони й вщтворення водних ресурЫв треба почи-нати не з макро-, а з мiкрорiвня. Тобто застосовувати сучасну наукову формулу "мислити глобально, дiяти регюнально". Особливе мiсце у цьому напря-мi займае транскордонна ствпраця.
Нинi еколого-економiчна iнформацiя щодо використання, охорони i вiдтворення водних ресурЫв у зарубiжних, прилеглих до кордону Укра'ни, регiонах дуже неповна. Незначна еколого-економiчна iнформацiйна транскордонна ствпраця у сферi водокористування серйозно перешкоджае в роз-ширеннi та змщненш мiждержавних вiдносин. Тому на сучасному еташ бшь-шого значення й актуальност набувае виявлення повних i достовiрних вщо-мостей про еколопчний стан природних ресурсiв, зокрема водних, на при-кордонних територiях сумiжних держав.
Останшм часом дедаш бiльше стаються випадки, коли Ï3 сусiднiх держав (Росшсько1 Федерацiï, Бiлорусi, PyMyHiï та ш.) через ctÏ4hî води в Украшу потрапляють pi3Hi токсичнi вщходи, якi е шкiдливими як для здоров'я на-селення, так i взагаш для навколишнього природного середовища. Вiд такого забруднення державi завдаються значнi збитки.
Зазначимо, що украшсью фахiвцi розробили та затвердили (М1тстер-ством охорони навколишнього природного середовища) методику розрахун-ку величини вiдшкодування збиткiв, заподiяних внаслiдок порушення зако-нодавства про охорону та ращональне використання водних ресурЫв. За цiею методикою можна ощнити економiчнi збитки, нанесенi державi [7]. Для здiйснення вiдповiдних наукових дослщжень, а також розрахункiв економiч-ноï оцiнки нанесених державi збитюв, заподiяних внаслiдок порушення пра-вових норм у сферi водокористування, на прилеглих до кордону територiях, повинш створюватись групи експертiв двох i бшьше сумiжних держав.
Тому головними принципами транскордонноï спiвпрацi у сферi водокористування е створення спшьних органiв (держав-сусiдiв) або вiдповiдних оргашзацшних структур управлiння i контролю транскордонних басейшв рь чок та водних об'еклв на прилеглих до кордону територiях; налагодження системи прикордонного мониторингу, який би враховував iнтереси держав-сусiдiв, а також вiдповiдав би вимогам Свропейсь^' Директиви (2000/60) щодо ращонального використання, охорони та вщтворення водних ресурЫв; гармошзащя природоохоронного законодавства европейських держав, спря-мованого на виршення мiждержавних проблем природокористування, зокрема водокористування та ш.
Осюльки транскордонна спiвпраця у галузi використання, охорони i вщтворення водних ресурЫв е одним з важливих компоненпв мiжнародноï спiвпрацi, Украша, вiдповiдно до мiжнародних договорiв, повинна реалiзову-вати стратепчш плани дiй у рамках глобальних мiжнародних програм, як наприклад, Чорноморсько1' екологiчноï програми, Програми охорони природного середовища басейшв Дунаю, Дншра та ш.
В Укра1'ш основнi правовi акти, якi регулюють умови транскордонного спiвробiтництва у сферi охорони довкiлля й використання природних ресурЫв, а також порядок доступу до еколопчно1" шформацп, е Конститущя Украши (вiд 28 червня 1996 р.), Закони Украши "Про транскордонне сшвро-бiтництво (вщ 24 червня 2004 р.), "Про охорону навколишнього природного середовища" (вщ 25 червня 1991 р.), "Про шформащю" (вщ 2 жовтня 1992 р.) та iншi закони, а також рiзнi мiжнароднi конвенцiï (Конвенщя про транскордонне забруднення повпря на великi вiддалi (Женева, 1979); Конвенщя про контроль транскордонних перевезень токсичних вiдходiв та ix видалення (Базель (Швейцарiя), 1989); Конвенщя про транскордонний вплив промислових аварш (Гельсiнкi (Фiнляндiя), 1992); Конвенцiя про охорону та використання транскордонних водотоюв i мiжнародниx озер (Гельсiнкi, 1992) та iншi угоди, яю регулюють мiжнароднi вiдносини у цш сферi [6].
Однiею з базових мiжнародниx конвенцiй транскордонних вод (повер-хневих або пiдземниx вод, яю перетинають кордони (двох i бшьше держав) або розташованих на таких кордонах), е Конвенщя про охорону та викорис-
тання транскордонних водотоюв та мiжнародних озер. Ця конвенщя розши-рюе можливостi транскордонно! спiвпрацi Украши з державами-сусiдами в басейнах таких рiчок, як Дншро, Днiстер, Дунай, Сiверський Донець, Тиса, а також Чорного та Азовського морiв.
Враховуючи те, що не завжди юнуе доступ до повно! та достовiрноl еколопчно! шформаци про яюсть водних ресурсiв на прилеглих до кордону територiях сусiднiх держав, потрiбно запровадити в еколого-економiчний цикл наук такий науково-дослщний напрямок, як транскордонна еколопчна шфор-мацiя або транскордонш еколого-iнформацiйнi вiдносини (I. Дубовiч, 2008).
Науково-дослiдний напрям транскордонно! еколопчно! шформаци дае змогу вирiшити чимало мiждержавних еколого-економiчних проблем приро-докористування, зокрема водних ресурЫв. Це допоможе зробити мiждержав-нi кордони "еколопчно прозорими"; створити атмосферу взаемно! довiри i поваги мiж сусiднiми державами; створити сприятливi мiждержавнi (двох i бiльше держав-сусiдiв) умови для наукових еколого-економiчних дослiджень на прилеглих до кордону територiях; активнiше долучатися до еколого-ш-формацшно! мiжнародноl спiвпрацi на рiзних прикордонних рiвнях (мiкро-, мезо-, макро-); створити ефективну мiждержавну систему транскордонного управлшня й контролю у сферi охорони природних ресурсiв (водних, земель-них, бiологiчних та ш.); впливати на екологiчне виховання населення прикордонних райошв сумiжних держав тощо.
Для того, щоб краще зрозумiти суть транскордонно! еколопчно! ш-формацп, варто проаналiзувати окремi базовi поняття цього напряму. Зокрема, йдеться про транскордонну еколого-економiчну ствпрацю, транскордон-ну еколого-iнформацiйну полiтику та ш.
Вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про транскордонне спiвробiтництво", транскордонна сшвпраця - спiльнi ди, спрямованi на встановлення i поглиб-лення еколопчних, економiчних, соцiальних, науково-технiчних, культурних та шших вiдносин мiж територiальними громадами, !х представницькими органами, мiсцевими органами виконавчо! влади Укра!ни та територiальними громадами, вiдповiдними органами влади шших держав у межах компетенцп, визначено! нацiональним законодавством.
Важливий напрям щодо об'ективно! транскордонно! еколопчно! ш-формацп формуе ефективна транскордонна еколого-шформацшна полiтика. Пiд транскордонною еколого-iнформацiйною полггикою розумiемо сукуп-нiсть основних напрямiв i способiв дiяльностi уповноважених державних ор-ганiв щодо спiвпрацi держав-сусщв про отримання, використання, поширен-ня та збер^ання еколопчно! шформаци прикордонних регюшв (двох чи бiль-ше держав).
Враховуючи наведенi вище поняття та особливост транскордонно! еколого-економiчно! спiвпрацi, можемо сформулювати дефiнiцiю та основнi напрями дослщження транскордонно! еколопчно! шформаци. Транскордонна еколопчна шформащя - це будь-якi документоваш або публiчно оголошенi вiдомостi (в письмовш, аудiовiзуальнiй, електроннiй чи шшш матерiальнiй формi) про поди та явища, що вiдбулися, вiдбуваються або можуть вщбутися в екологiчнiй сферi у прикордонних регiонах сумiжних держав.
Еколопчна шформащя прилеглих до кордону територш охоплюе таю аспекти:
• стан довкшля чи його об'ектв (вод, грунту, надр, атмосферного пов1тря, рос-линного i тваринного св1ту) та р1вт 1хнього забруднення;
• бюлопчне р1зноматття та його компоненти, а також генетично видозмшет оргатзми та 1хня взаемод1я з об'ектами навколишнього природного середовища;
• джерела, чинники, матер1али, речовини, продукция, енерпя, ф1зичт чинники (шум, вiбрацiя, електромагттне випромшювання, рад1ащя), як впливають або можуть вплинути на стан довкшля та здоров'я людей;
• загроза виникнення i причини надзвичайних еколопчних ситуацш, результата лжввдацп цих явищ, рекомендацп щодо заxодiв, спрямованих на зменшен-ня 1хнього негативного впливу на природт об'екти та здоров'я людей;
• еколопчт прогнози, плани i програми, заходи державно1 екологiчноï полынки, нормативно-правовi акти про охорону довкшля держав-сусщв;
• витрати, пов'язат iз вживанням природоохоронних заxодiв за рахунок фондiв охорони довюлля, шших джерел фiнансування, економiчннй аналiз здшснено у процесi ухвалення рiшень з питань, що стосуються довкшля тощо. Оскiльки внаслiдок людсько1' дiяльностi виникають значш шкiдливi
змiни стану транскордонних вод, що негативно впливають на здоров'я та без-пеку людини, потрiбно вдосконалити транскордонну систему управлшня якiстю поверхневих i пiдземниx вод, яю перетинають державнi кордони або розташоваш на таких кордонах. Ефективне управлшня у цш сферi неможли-ве без спiльниx зусиль держав-сусщв, спрямованих на запровадження стра-тепчних програм дiй та меxанiзмiв ïx реалiзацiï. Одним iз найважливiшиx ме-xанiзмiв управлiння i контролю усшшнос^ реалiзацiï таких дiй може бути Програма мошторингу транскордонних вод. Мережа спостережень за яюстю транскордонних вод повинна бути адаптована до вимог транскордонного мо-нiторингу. Тобто потрiбно перiодично вiдстежувати реальний стан водних ресуршв, якi б давали змогу надавати оцшку якостi транскордонних вод.
Для досягнення поставлено:' мети потрiбне реформування системи тран-скордонно1' спiвпрацi у сферi використання, охорони та вщтворення водних ре-суршв, ефективнiсть функцiонування якого е потрiбною умовою для гаранту-вання екологiчноï безпеки, сталого розвитку економiки i соцiальноï сфери.
Концепцiя сталого розвитку водокористування полягае в тому, що природш джерела повинш використовуватись такими способами, яю б забез-печували потреби сучасних i майбутнix поколшь. Це можливе тiльки за умов, що тд час споживання водних ресурЫв не буде порушуватись пдролопчний режим, який пiд час такого користування не вичерпуватиметься впродовж тривалого часу.
Враховуючи те, що Украша належить до краш, недостатньо забезпе-чених водними ресурсами, а також те, що i внутршш, i транзитш поверxневi води забруднюються рiзними токсичними вiдxодами, то вже сьогодш дефi-цит чистоï прiсноï води досить значний (4 млрд м3 на рж [3, с. 152]). Така си-туацiя зобов'язуе представниюв держави вживати вiдповiдниx заxодiв щодо ращонального водокористування; ефективних дш, спрямованих на охорону
вод в1д забруднення як на нацiональному, так i на мiжнародному, зокрема транскордонному, рiвнях.
Отже, можна зробити таю висновки:
• одтею з актуальних проблем людства е забезпечення яшсними пр1сноводни-ми ресурсами;
• людство повинно перейти на нову, ефективтшу мiжнародну систему управ-лшня й контролю у сфер1 водокористування;
• транскордонна ствпраця у галуз1 використання, охорони 1 ввдтворення водних ресуршв е одтею з важливих компонентов м1жнародно!' ствпращ;
• для ефективтшого вир1шення наявних мiждержавних еколого-економ1чних проблем у сфер1 природокористування, зокрема водних ресурс1в, потр1бно запровадити в еколого-економ1чний цикл наук такий науково-дослщний нап-рямок, як "транскордонна еколопчна шформащя";
• результативне управлшня у сфер1 водокористування неможливе без стльних зусиль вс1х держав на запровадження стратепчних програм дш та мехатзм1в !хньо!' реал1заци;
• вщповщно до концепцй сталого розвитку, водт ресурси потр1бно використо-вувати такими способами, як1 забезпечували б потреби нитшнього 1 майбут-тх поколшь;
• оскшьки Украша належить до кра!н, недостатньо забезпечених водними ресурсами, представники державно! влади повинт вживати вщповщних заходов щодо рационального водокористування; ефективних дш, спрямованих на охорону вод в1д забруднення як на национальному, так 1 на м1жнародному, зокрема, транскордонному р1внях.
Лггература
1. Галушк1на Т.П. Економ1ка природокористування / Т.П. Галушкша. - Харюв : Вид-во "Бурун Книга", 2009. - С. 19-51.
2. Гетьман А.П. Еколопчне право Украши в запитаннях та вщповщях : навч. поабн. / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, Г.В. Аншмова, А.К. Соколова. - Харюв : ТОВ "Одюсей", 2008. -С. 196-217.
3. Грищв В. Еколопя довкiлля. Охорона природи : навч. поабн. / В. Грищв, Ю. Ка-нарський, Я. Бедрш. - К.: Вид-во " Кондор", 2009. - С. 147-153.
4. Дубов1ч 1.А. Еколопчне право Украши : курс лекцш. - Льв1в : НЛТУ Украши, 2007. -С. 61-67.
5. Дубов1ч 1.А. Теоретико-методолопчш засади транскордонно! географи як науково-дослщницького напряму сощально-економ1чно! географи // Економ1чна 1 сощальна географ1я.
- К., 2008. - Вип. 58. - С. 53-58.
6. Дубов1ч 1.А. Особливосп транскордонного еколого-1нформац1йного ствроб1тництва // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. -2008. - Вип. 18.3. - С. 79-84.
7. Методика розрахунку розм1р1в в1дшкодувань збитк1в, запод1яних держав1 внаслщок порушення законодавства про охорону та рацюнальне використання водних ресурс1в // Бюле-тень нормативних акт1в мшютерств 1 в1домств Укра!ни. - 1995. - № 11. - С. 3-28.
8. Паламарчук В.О. Економ1ка природокористування / В.О. Паламарчук, П.1. Коренюк.
- Запор1жжя : Вид-во "Дике Поле", 2003. - С. 196-209.
9. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земл1. 1дея. Концепщя. Проблеми. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
Дубович И.А. Трансграничное эколого-экономическое сотрудничество в сфере использования и охраны водных ресурсов
Обращается внимание на существующие проблемы человечества относительно недостатка качественной пресной воды. Рассматриваются современные условия совершенствования международного сотрудничества в сфере рационального использо-
вания и охраны водных ресурсов. Анализируется трансграничное эколого-экономи-ческое сотрудничество в отрасли водопользования. Поданы национальное законодательство Украины и международные конвенции, которые регулируют условия трансграничного сотрудничества в сфере охраны окружающей среды и использования природных ресурсов.
Ключевые cлoва: водные ресурсы, трансграничное эколого-экономическое сотрудничество, трансграничная экологическая информация, трансграничная эколого-информационная политика.
Dubovych I.A. Ecological economic cross-border cooperation in the field of water resources use and protection
The attention is given to the existing global scale problems of fresh water deficit. Modern preconditions to improve international cooperation towards sustainable use and protection of water resources considered. Cross-border environmental and economic cooperation in the field of water resource management and protection discussed. National legislation of Ukraine and international conventions that regulate the conditions of trans-boundary cooperation in the field of environment protection and natural resources has been presented.
Keywords: water resources, trans-border ecological economic cooperation, trans-border environmental information, trans-border environmental information policy.
УДК 631.95:630.266 Ст. наук. ствроб. О.П. Марценюк - 1нститут
агроекологи НААН
ЕКОЛОГ1ЧНА РОЛЬ ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ У АГРОЛАНДШАФТАХ В1ННИЧЧИНИ
Проанал1зовано антропогенне порушення земель територи Вiнницькоï области У розр1з1 адмшютративних райошв визначено показники антропогенного порушення та еколопчно1 стабшьносп агроландшафт1в. Оцшено стан захисних люових масив1в та люових смуг у структур! агроландшафт1в. Встановлено, що розвиток ерозшних процеав залежить не тшьки вщ антропогенного порушення територш, зокрема час-тки ршл1 у структур1 земель, але й вщ рельефу, а також штенсивносп освоення схи-лових земель.
Ключов1 слова: антропогенне порушення, агроландшафти, ерозшш процеси, люов1 насадження.
Висока розоранiсть територи Украши (55,7 %) та екстенсивне освоення земель у минулому призвели до ïx деградаци та зниження родючосп. Найвагомiшими трансформувальними процесами, як! зумовили порушення структурно-функцiональноï органiзацiï ландшаф^в, були замiна природних еколого-стабiлiзувальниx упдь орними землями та формування антропоген-них тишв ландшафтiв - агроландшаф^в, як! належать до спрощених та нес-табiльниx систем !з низькою здатшстю до саморегуляци [1, 2].
Сшьськогосподарське освоення земель Вiнницькоï обласп е одним !з найвищих на Укра1ш та сягае 76,2 % загальноï площь Розоранiсть територи обласп - 65,3 %, зокрема - 85,7 % вщ площд сшьськогосподарських упдь. Близько 40 % територи характеризуеться проявом ерозшних процеЫв. Внас-лщок ерози сумарна втрата грунлв областi становить 5,9 млн т, що мютить 153,5 тис. т гумусу, 8,8 тис т азоту, 8,1 тис т фосфору й 81,9 тис. т калш. Са-ме тому виникае потреба у розробленш довготермшових плашв скорочення плошд ршл! та збiльшення площ еколого-стабшзувальних упдь [1, 3].
