CC BY
23
2. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фiтомелiорацiя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
3. Статистичний щорiчник Украши за 2008 piK / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Осауленка / вщп. за вип. П.П. Забродський. - К. : Вид-во ДП мIнфоpмацiйно-аналiтичне агенство", 2009. - 566 с.
4. Геник Я.В. Фiтомелiоpацiя та рекультиващя як складники сталого розвитку територш / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 8-12.
5. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Л^в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
6. Геник Я.В. Еколопчш основи люово! ф^омелюрацп та рекультивацп порушених земель / Я.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова та деревообробна промисловють : мiжвiд. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 33. - С. 33-37.
Генык Я.В. Ревитализация почвенного покрова как основа возобновления ландшафта
Приведены основные факторы нарушения почвенного покрова и перечень мероприятий из ревитализации ландшафтов в зависимости от степени изменения условий местопроизрастания. Рассмотрены принципы формирования растительности на возобновленных землях.
Ключевые слова: нарушены территории, ревитализация почвенного покрова, фитомелиорация, рекультивация, возобновление ландшафта.
Henyk Ya. V. Revitalization of soil as a basis for recovery of landscape
Provided main factors for changes of soil, and list of events on revitalization of landscapes depending on stage of changes of conditions of growing places. Reviewed principles of forming the plants in recultivated soils.
Keywords: damaged territories, revitalization of soil, fitomelioration, recultivation, renovation of landscape. _
УДК[33+34:330.15/(327) Доц. I.A. Дубовiч, канд. геогр. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ТРАНСКОРДОННОГО ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Звернено увагу на актуальшсть дослщження охорони, вщтворення та викорис-тання природних ресурав у прилеглих до кордону територiях. Подано основш право-Bi акти, яю регулюють в Укршш умови транскордонного ствроб^ництва у сферi охорони довкшля й використання природних ресурав, а також порядок доступу до еко-лопчно'1 шформацп. Запропоновано увести в еколого-економiчний цикл наук такий науково-дослщний напрямок як "транскордонне еколого-економiчне право". Проана-лiзовано науково-дослщний напрям - транскордонне еколого-економiчне право.
Ключов1 слова: природокористування, економiчне право, транскордонне еколо-го-економiчне право, транскордонне ствроб^ництво, транскордонна еколопзащя економши, екологiчна економiка, сталий розвиток.
У зв'язку з еколопчними, економ1чними, правовими та шшими змшами, що вщбуваються у наш час в Укршш та сусщтх державах, особливого значения слщ надавати вивченню проблем охорони, вдаворення та використання природних ресуршв у прилеглих до кордону територiях. Адже вщ ефективного використання природних ресуршв та забезпечення охорони довюлля в прикордонних ре-гiоиах залежить не тшьки стабiльие фуикцiоиуваиия екоиомiки на регюнальному рiвиi, добробут населення, безпека жи"шодяльноеп людства i перехiд до концеп-
ци сталого розвитку, але й добросусiдськi взаемовщносини мiж сумiжними державами. Порушення умов природокористування та охорони довкшля на прилег-лих до кордону територiях мiж державами-сусiдами часто призводять до мiжна-родних непорозумiнь. Тому використання природних ресурсiв i пов'язане з ним вiдповiдне антропогенне навантаження на довюлля е той напрям людсько! дiяль-ностi, який визначае широке коло транскордонних екологiчних, економiчних, правових та iнших проблем, виршення яких неможливе без сильно! активно! участi представникiв держав-сусiдiв рiзних рiвнiв (нацiональний, обласний, районний, локальний).
Зазначимо, що основнi чинники транскордонного економшо-правового ре-гулювання природокористування пов,язанi з прогресуючою деградацiею природного довюлля, нерацюнальним використанням природних ресурсiв та еколопч-ною безпекою. Цi проблеми набули особливого значення наприкiнцi ХХ - початку XXI ст. ид впливом науково-технiчного прогресу, що зумовлюе зростання техногенного навантаження на природу й спричиняе негативш наслiдки для довкiлля.
Оскiльки нерацюнальне використання природних ресурсiв та попршення стану навколишнього природного середовища в прикордонних регюнах призводять до зниження продуктивност сiльського, лiсового, рибного та шших госпо-дарств, то сьогодн надзвичайно важливо на мiждержавному транскордонному рiвнi врегулювати економiко-правовi вiдносини.
Сьогоднi значною мiрою природокористувачi та управлшсью структури в прилеглих до кордону областях ^норують правила щодо умов використання й вiдтворення природно-ресурсного комплексу та охорони довкшля вщповщно до мiжнародно-правових норм та принцитв сталого розвитку. Цi та iншi проблеми призвели до того, що в прикордонних регюнах стан довкшля, використання природних ресуршв, забезпечення еколопчно! безпеки можна характеризувати як кризовий. Вш формувався впродовж тривалого перiоду i його основнi причини пов'язан з порушенням принципiв сталого розвитку та еколопчно! економiки.
Еколопчна ситуацiя, що склалася в прикордонних регюнах Укра!ни та !! сусщв, е результатом того, що раише економiчний розвиток цих кра!н плану-вався i здшснювався без врахування екологiчних iнтересiв населення та еколого-правових норм. Вирiшення в наш час цих проблем нерозривно пов'язане з еконо-мiчними iнтересами та вщповщним забезпеченням екологiчного законодавства держав-сусщв.
Наприклад, останнiм часом дедалi бшьше трапляються випадки, коли з сусщих держав, через стiчнi води, атмосферне повггря тощо, в Укра!ну потрап-ляють рiзнi токсичнi вiдходи, яю е шюдливими як для здоров'я населення, так i взагалi для навколишнього природного середовища. Вщ такого забруднення найбiльше потерпають жителi прикордонних регюив.
Тому сьогоднi головними принципами транскордонного сивробггництва у сферi природокористування мае бути: створення спiльних оргаив (держав-су-сiдiв) або вiдповiдних оргаизацшних структур управлiння i контролю на прилеглих до кордону територiях; налагодження системи прикордонного монiторингу, який би враховував штереси держав-сусiдiв, а також вщповщав мiжнародним ви-могам щодо рацюнального використання, вiдтворення та охорони природних ре-сурсiв; гармоизащя природоохоронного законодавства европейських держав,
спрямованого на виршення мiждержавних проблем природокористування на pi3H^ геопросторових рiвнях та ш.
1з наведеного вище зрозумiло, що важливим напрямом пiдвищення ефек-тивност природокористування та охорони довкiлля на прикордонних територiях е мiжрегiональне транскордонне узгодження еколого-економiчних iнтересiв тд-приемств, установ, органiзацiй, суспiльства загалом та окремих щдивщв. Вщоб-ражаючи еколого-економiчнi iнтереси населення в прикордонних регюнах, необ-хiдно створити оптимальнi умови для поеднання економiчного розвитку з приро-докористуванням та охороною довюлля. Це можливо шляхом ефективного транскордонного економжо-правового регулювання природокористування, охорони навколишнього природного середовища та ш.
В Укршт основними правовими актами, яю регулюють умови транскордонного сшвроб^ництва у сферi охорони довюлля й використання природних ресурЫв, а також порядок доступу до еколопчно! шформаци, е Конститущя Украши (вiд 28 червня 1996 р.), Закони Украши "Про транскордонне сшвроб^ниц-тво (вiд 24 червня 2004 р.), "Про охорону навколишнього природного середовища" (вщ 25 червня 1991 р.), "Про шформацш" (вщ 2 жовтня, 1992 р.) та iншi закони, а також рiзнi мiжнароднi конвенци (Конвенцiя про транскордонне забруд-нення повiтря на велию вiддалi (Женева, 1979); Конвенщя про контроль тран-скордонних перевезень токсичних вiдходiв та ïx видалення (Базель (Швейцарiя), 1989); Конвенцiя про транскордонний вплив промислових аварiй (Гельсшю (Фiнляндiя), 1992); Конвенцiя про охорону та використання транскордонних во-дотоюв i мiжнародних озер (Гельсiнкi, 1992) та iншi угоди, якi регулюють мiжна-роднi вiдносини у цш сферi [2]).
Серед мiжнародних конвенцш стосовно екологiчноï iнформацiï особливе мюце займае Оргуська конвенцiя "Про доступ до шформаци, участь громадсь-кост в процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосу-ються довкiлля". Ця конференщя вiдбулася пiд егiдою ООН 25 червня, 1998 р. у м. Оргус (Дашя) i стала: 1) надзвичайно важливим кроком у доступ до еколопч-ноï шформаци; 2) ключовим пунктом у справi участi громадськосп у процесi прийняття ршень з питань, яю стосуються довюлля; 3) важливим компонентом нацюнальних та мiжнародно-правових систем, що за^илюють право громадсь-костi до правосуддя у сферi охорони довюлля тощо. Украïна була однiею з перших держав, яка шдписала Оргуську конвенцiю. Цю конвенцiю ратифiковано Парламентом Украши (6 липня, 1999 р.).
Осюльки для ефективного й об'ективного транскордонного економшо-правового регулювання потрiбна детальна iнформацiя про використання, вщтво-рення та охорону природних ресуршв (грунтiв, вод, повiтря тощо) на прилеглих до кордону територiях сусщтх держав, а можливiсть доступу до повноï та досто-вiрноï шформаци не завжди iснуе, то ниш необхщно увести в еколого-економiч-ний цикл наук такий науково-дослiдний напрям як транскордонне еколого-еко-номiчне право або транскордонш еколого-економiчнi правовi вщносини.
Що слiд розумiти пiд транскордонним еколого-економiчним правом? Транскордонне еколого-економiчне право - це сукупнють мiжрегiональних транскордонних принцитв i норм, яю регулюють вiдносини мiж суб'ектами мiжна-родного права (областi, району, населеного пункту, неурядових структур тощо,
що створеш на пiдставi договорiв) у процес транскордонного еколого-економiч-ного спiвробiтництва.
Науково-дослщний напрям транскордонного еколого-економiчного права дае змогу вирiшити чимало iснуючих мiждержавних проблем у сферi природоко-ристування, охорони довкшля тощо. Це допоможе: створити атмосферу взаемно1 довiри i поваги мiж сусiднiми державами; створити сприятливi мiждержавнi (двох i бшьше держав-сусiдiв) умови для наукових еколого-економiчних досль джень на прилеглих до кордону територiях; активнiше включатися в еколого-економiчне мiжнародно-правове спiвробiтництво на рiзних прикордонних рiвнях (мiкро-, мезо-, макро-); створити ефективну мiждержавну систему транскордонного управлшня й контролю у сферi охорони природних ресуршв (водних, зе-мельних, бiологiчних та ш.); впливати на екологiчне виховання населення прикордонних районiв сумiжних держав тощо.
На основi до^дження, регулювання, впровадження та реалiзацiï транскордонного еколого-економiчного права, стимулюються соцiо-еколого-економiчнi заходи, спрямованi на вивчення шляхiв вибору ефективноï геопросторовоï оргашза-цiï господарства в умовах обмежених природних ресурсiв, необмежених потреб суспшьства та нестабiльних умов екологiчноï безпеки в прикордонних регiонах.
Для оптимального i водночас об'ективного транскордонного природоре-сурсного регулювання, дослiдження мають проводити одночасно спещалюти двох (чи бшьше) сусщшх держав, а нормативно-правовi принципи природокорис-тування на прилеглих до кордону територiях повиннi вiдповiдати засадам сталого розвитку та екологiчноï економши, а також мiжнародно-правовим нормам у сферi використання, вiдтворення та охорони природно-ресурсного комплексу.
Вивчення ситуацп природокористування та стану довкiлля у прикордонних регюнах сумiжних держав потребуе здiйснення аналiзу за такими показника-ми: географiчне розташування, природнi умови i ресурси, iсторико-географiчнi особливостi розвитку, еколопчний стан, еколого-полiтичнi та правовi аспекти, рiвень економiчного i сощального розвитку, структура господарства, розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язюв, демографiчна ситуацiя, екологiчне виховання населення, сощально-психолопчний клiмат тощо.
Враховуючи швидк соцiальнi, екологiчнi, економiчнi, полiтичнi, правовi та iншi змши, що вiдбуваються у зарубiжних регюнах сушдшх держав, необхщ-но також проаналiзувати низку особливостей прикордонних областей: ефектив-нiсть використання соцiально-економiчного потенщалу, яка пов'язана з територь альними умовами та природно-ресурсним комплексом; штелектуальний потенщ-ал регiону; змiни методiв господарювання; ринковi вiдносини; приплив шозем-ного капiталу; вiдмiнностi законодавства тощо. Водночас потрiбно враховувати й рiвень освiченостi населення прикордонних регiонiв, розумшня та реалiзацiю принципiв екологiзацiï економ^, екологiзацiï освiти, екологiзацiï суспiльства загалом, що може позитивно або негативно впливати на транскордонш еколого-економiко-правовi вiдносини.
Отже, для правового еколого-економiчного регулювання, умов охорони, використання й вщтворення природних ресуршв у прикордонних регюнах необ-хiдно комплексно вивчати природно-ресурсш, iнтелектуальнi, матерiально-тех-нiчнi та iншi потенцiали цих регiонiв i, вiдповiдно до ïхнiх особливостей, науко-
Нaцioнaльний лкотехшчний yнiвeрcитeт Укрaïни
во обгpyнтовyвaти тpaнскоpдоннi еколого-економiко-пpaвовi взaeмовигiднi зв'яз-ки, ствпрацю y пpиpодоохоpоннiй сфеpi тощо.
У склaдi мехaнiзмy транскордонного еколого-економжо-правового регу-лювання поeднyються не тшьки економiчнi регулятори, але й еколопчш та пра-вовi чинники. Це ознaчae включення оpгaнiзaцiйно-пpaвовоï, iнститyцiйноï, фун-кцiонaльноï та екологiчноï й економiчноï систем на прикордонному piвнi сyмiж-них держав.
Еколого-економiчний мехaнiзм правового регулювання у межах прикордонних територш сyмiжних держав зaбезпечye: збалансовашсть екологiчних та економiчних iнтеpесiв; гармоншну взaeмодiю сyспiльствa й природи; ефективне використання, вщтворення та охорону природних ресуршв, а також формування системи управлшня i контролю вiдповiдно до засад сталого розвитку; запоб^ан-ня еколопчно шюдливш дiяльностi; пiдвищення piвня екологiчноï безпеки; ство-рення умов економiчного стимулювання пpиpодокоpистyвaчiв у дотриманш еко-лого-правових норм тощо.
Висновки. Для вироблення ефективних стpaтегiй транскордонного еко-лого-економiко-пpaвового регулювання у сфеpi охорони, вiдтвоpення та раць онального використання природних pесypсiв на прилеглих до кордону територь ях та формування вiдповiдноï екологiчноï свiдомостi населення, яке пpоживae на прикордонних теpитоpiях, необхiдно: детально вивчити еколого-економiчнi та пpaвовi особливостi в прилеглих до кордону областях; науково обгрунтувати в потpебi iнтегpaцiï прикордонних pегiонiв сyмiжних держав в eдине концептуаль-не цше; розробити вiдповiднi мехaнiзми ефективного мiждеpжaвного yпpaвлiння i контролю щодо охорони, вщтворення та використання природних ресуршв на прикордонних теpитоpiях тощо.
Лiтeрaтyрa
1. Дyбoвiч I.A. Особливосй та перспективи розвитку мiжнapодиоï еколопзаци екоиомiки // Ecological economics and sustainable forest management: developing a transdisciplinary approach for the Carpathian Mountains. Edited by I.P. Soloviy, W.S. Keeton. - Lviv : Ukrainian National Forestry University Press, Liga-Pres, 2009. - P. 96-105.
2. Дyбoвiч I.A. Транскордонна еколого-економiчнa ствпраця у сфеpi використання й охорони водних pесypсiв // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.5. - С. 73-79.
3. Мялишко M.I. Еколопчне право Украши : навч. поабн. - K. : Вид-во Юридична книга, 2001. - С. 148-159.
4. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Kоиститyцiя Землi. 1дея. Kоицепцiя. Проблеми. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
5. Туниця Ю.Ю. Економша i ринок: подолання суперечностей. - K. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
Дубович И.А. Теоретико-методологические основы трлнсгрлничного экономико-прлвового регулировлния природопользовлния
Обращено внимание на актуальность исследования охраны, воспроизводства и использования природных ресурсов на прилегающих к границе территориях. Приведены основные правовые акты, регулирующие в Украине условия трансграничного сотрудничества в сфере охраны окружающей среды и использования природных ресурсов, а также порядок доступа к экологической информации. Предложено ввести в эколого-экономический цикл наук такое научно-исследовательское направление как "трансграничное эколого-экономическое право". Проанализировано научно-исследовательское направление - трансграничное эколого-экономическое право.
Ключевые слова: природопользование, экономическое право, трансграничное эколого-экономическое право, трансграничное сотрудничество, трансграничная экологизация экономики, экологическая экономика, устойчивое развитие.
Dubovych I.A. Theoretical and methodological grounds for cross-border economic and legal regulation of the natural resource management
Attention is paid to the relevance of studies on natural resources protection, restoration and use in the surrounding to the Ukraine border areas. The basic regulations governing the conditions in Ukraine cross-border cooperation in environmental protection and natural resources use, and also for access to environmental information have been presented. It is proposed to introduce such direction as "transboundary environmental and economic law" into ecological-economic cycle of scientific fields. A cross-border environmental and economic law is in the focus of the analyses as the research direction.
Keywords: natural resource management, economic law, transboundary environmental and economic law, transboundary cooperation, cross-border greening of economics, ecological economics, sustainable development.
УДК 630*431 Доц. А.Д. Кузик - Львiвський ДУ БЖД
УМОВИ ТА СПОСОБИ ПЕРЕХОДУ НИЗОВО1 ПОЖЕЖ1 У ВЕРХОВУ
Проаналiзовано умови та способи переходу низово! пожежi у верхову. Описано основш способи та умови, як сприяють такому переходу: займання полум'ям, юкри, теплопередача, вертикальне горшня стовбурiв та поширення вогню ярусами як всере-диш люу, так i узлюсям. Основними умовами е мала вщстань вщ поверхш грунту до крон та гшок, горючi властивосп наземного шару та мшро^матичш умови, як впли-вають на переб^ низово! пожеж^ а також параметри деревостану
Ключов1 слова: люова пожежа, низова пожежа, верхова пожежа, горючi властивосп люу, мшро^мат, структура деревостану.
Низова пожежа е менш небезпечною для люового масиву, тж верхова, та легше л1квщовуеться. Верхова пожежа е бшьш нишдвною, мае значно бшьшу швидюсть поширення, становить загрозу для об'екпв, розташованих у люах або таких, що межують з люовими масивами та потребуе значних зусиль { засоб1в для боротьби з нею. Бшьш1сть люових пожеж виникають як низов1, окр1м таких, причинами яких е блискавки, техногенш авари та катастрофи (коротк замикання та обриви лшш електропередач, пожеж1 буд1вель та споруд, розташованих у ль сах та поблизу них, вибухи боеприпашв на складах, авари л1тальних апарат1в та ш.). Проте за наявност певних сприятливих умов низова пожежа може перейти у верхову. У л1тератур1, присвяченш люовим пожежам, детально описано кожну з !х форм окремо, наведено !х основш характеристики, прогнозовано поведшку. Проте умовам та способам переходу вщ низово! до верхово! пожеж1 придшено недостатньо уваги.
Метою роботи е анал1з умов та способ1в переходу низово! пожеж у верхову.
У робот [1] 1.С. Мелехов зазначае, що небезпека виникнення верхово! по-жеж1 залежить вщ того, яку частку в деревосташ займають хвойш породи. На займання та горшня дерев хвойних порщ впливае наявшсть еф1рних олш та бага-товершиншсть, яка сприяе вловлюванню юкор вщ вогню кронами та сповшьнен-ню просування вогню, час дп якого зростае, внаслщок чого пожежа пертво-рюеться у суцшьну. Рельеф мюцевосп, на думку 1.С. Мелехова, впливае на виникнення верхово! пожеж таким чином, що низова пожежа на сухих пщвищен-
