CC BY
36
УДК332.142.6:332.143:327 Доц. I.A. ДубовЫ, канд. географ. наук -
НЛТУ Украти, м. iïbeie
ОСОБЛИВОСТ1 ТРАНСКОРДОННОГО ЕКОЛОГО-1НФОРМАЦ1ЙНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА
Звертаемо увагу на актуальнiсть транскордонного еколого-шформацшного спiвробiтництва. Подаемо нацiональне законодавство Украши та мiжнароднi конвен-цп, якi регулюють порядок доступу до еколопчно'1 шформаци. Аналiзуемо деякi ба-зовi поняття (транскордонне спiвробiтництво, транскордонна екологiзацiя економь ки, транскордонна еколого-шформацшна полiтика), пов'язанi з транскордонною еко-логiчною iнформацiею. Розглядаемо науково-дослiдний напрям - транскордонна еколопчна iнформацiя.
Ключов1 слова: транскордонна екологiчна iнформацiя, транскордонш еколого-iнформацiйнi вiдносини, транскордонне ствробггництво, транскордонна еколопза-цiя економiки, транскордонна еколого-шформацшна пол^ика.
Assoc. prof. I.A. Dubovich - NUFWT of Ukraine, L'viv
Peculiarities of the trans-border cooperation in the field of environmental information
The attention is given to the actuality of trans-border cooperation in the field of environmental information. National laws of Ukraine and the international conventions which regulate the access to the environmental information described in the paper. The basic terms - such as trans-border cooperation, trans-border greening of economy, trans-border environmental information policy - which are related to the trans-border environmental information dissemination have been analyzed. New scientific field "trans-border environmental information" is the main object of study.
Keywords: trans-border environmental information, trans-border environmental information relations, trans-border greening of economy, trans-border environmental information policy.
Актуальшсть транскордонного еколого-шформацшного сшвроб^ниц-тва м1ж державами-сусщами не шдлягае сумшву. Адже добросусщсью взаемовщносини м1ж сум1жними державами багато у чому залежать вщ ефек-тивного транскордонного еколого-шформацшного сшвробггництва. Пору-шення еколого-шформацшних, еколого-правових та шших еколопчних норм м1ж державами-сусщами часто призводять до м1жнародних непорозумшь.
В Украш1 порядок доступу до екологiчноï шформаци регулюеться Конститущею Украïни (прийнятою 28.06.1996 р.); Законом Украши "Про охо-рону навколишнього природного середовища" (вщ 25.06.1991 р.), що регулюе порядок доступу до екологiчноï iнформацiï; Законом Украши "Про шформа-цiю" (вщ 02.10.1992 р.), що регулюе порядок доступу до шформаци незалеж-но вщ ïï видiв; Положенням про порядок надання екологiчноï iнформацiï, зат-вердженим наказом МLнiстерства охорони навколишнього природного середовища Украши (вщ 18.12.2003 р.) та ш.
Вщповщно до Конституцй' Укра1'ни (ст. 50) кожен громадянин мае право на безпечне для життя i здоров'я довкшля та на вiдшкодування завда-но1' порушенням цього права шкоди. Кожнiй людинi гарантуеться право вшь-ного доступу до iнформацiï про стан довкшля, а також право на ïï поширення. Така шформащя шким не може бути засекречена.
Укра'на, як незалежна держава i як правонаступниця мiжнародно-пра-вових норм i зобов'язань колишнього СРСР, е учасницею близько 50 мiжна-родних конвенцiй та двостороншх угод, пов'язаних з охороною довкiлля [2].
Серед мiжнародних конвенцiй стосовно еколопчно!' шформаци особ-ливе мiсце займае Оргуська конвенщя "Про доступ до шформаци, участь гро-мадськостi у ходi прийняття ршень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля". Ця конференцiя вiдбулася пiд епдою ООН 25 червня 1998 р. у м. Оргус (Данiя) i стала: 1) надзвичайно важливим кроком у досту-пi до еколопчно!' шформаци; 2) ключовим пунктом у справi участi громадсь-костi у процес прийняття рiшень з питань, як стосуються довкiлля; 3) важливим компонентом нащональних та мiжнародно-правових систем, що зак-рiплюють право громадськост до правосуддя у сферi охорони довкiлля тощо.
Укра'на була одшею з перших держав, яка тдписала Оргуську кон-венцiю. Ця конвенщя ратифжована Парламентом Укра'ни (6 липня 1999 р.).
Хоча вщ часу ратифжаци Укра'ною Оргусько!' конвенци минуло 8 ро-кiв, ефективно! практики реалiзацil 11 вимог дос не налагоджено. Норматив-но-правовi акти, прийнят на виконання ще!' конвенци, на жаль, не дотримаш. Тобто еколого-шформащйне забезпечення громадян в Укра'ш не вiдповiдае Оргуськiй конвенци.
Враховуючи те, що небезпечнi тенденци у сферi деградаци глобально!' еколопчно!' системи будуть поглиблюватись, людство повинно перейти до ново!', бiльш ефективно!' й об'ективно!', еколого-полгтично!' та еколого-шфор-мацшно!' системи.
Розв'язання наявних екологiчних проблем можливе, зокрема, в умовах широкого й активного мiжнародного еколого-пол^ичного та еколого-шфор-мацiйного спiвробiтництва всiх держав свгту. Мiжнародне екологiчне сшвро-б^ництво Укра'ни визначаеться основними напрямами державное' еколопч-но! полiтики, а також мiждержавними конвенцiями, договорами та угодами.
Уважаемо, що вдосконалення мiжнародноl еколопчно!' спiвпрацi треба починати не з макро-, а з мiкрорiвня. Тобто застосовувати сучасну наукову формулу "мислити глобально, дiяти регiонально". Особливе мюце у цьому напрямi посщае транскордонне спiвробiтництво. Прикордоннi територи су-мiжних держав мають багато спшьних рис не лише у природно-географiчно-му, а й у еколопчному та iнших аспектах. Тому питання транскордонних еко-лого-iнформацiйних вiдносин е актуальними.
Нинi екологiчна iнформацiя зарубiжних регiонiв дуже неповна. Нез-начна еколого-шформацшна транскордонна спiвпраця серйозно перешко-джае в розширеннi та змщненш мiждержавних вiдносин. Тому на сучасному етат бiльшого значення i актуальност набувае виявлення повних i достовiр-них вiдомостей про екологiчний стан зарубiжних регiонiв, зокрема, прикор-донних територш держав-сусiдiв.
Останнiм часом дедалi бiльше трапляються випадки, коли з сусщтх держав (Росшсько! Федераци, Румуни, Угорщини та iн.) через ст1чт води, ат-мосферне повiтря, перевезення тощо в Украшу потрапляють рiзнi токсичнi вiдходи, якi е шюдливими, як для здоров'я населення, так i взагалi для навко-
лишнього природного середовища. Вiд такого забруднення найбiльш страж-дають жителi прикордонних регiонiв Укра'ни.
Враховуючи те, що не завжди юнуе доступ до повно!' та достовiрноl еколопчно!' шформаци прилеглих до кордону територш сушдшх держав, не-обхiдно запровадити в еколого-економiчний цикл наук такий науково-дослщ-ний напрямок як транскордонна екологiчна iнформацiя або транскордонш еколого-iнформацiйнi вiдносини.
Для того, щоб краще зрозумiти суть транскордонно!' еколопчно!' ш-формаци, необхiдно проанашзувати деякi базовi поняття цього напряму. Зокрема, йдеться про транскордонне сшвробгтництво, транскордонну еколопза-цiю економжи, транскордонну еколого-iнформацiйну полiтику та ш.
Пiд транскордонним спiвробiтництвом розумiемо сукупшсть дiй, спря-мованих на встановлення i поглиблення екологiчних, економiчних, сощаль-них, культурних та iнших вщносин, що налагодженi мiж територiальними громадами, 1'х представницькими органами, мiсцевими органами виконавчо!' влади, якi дiють на прилеглих до кордону територiях сумiжних держав вщпо-вiдно до нащонального законодавства цих держав та мiждержавних угод.
Для ефективного транскордонного сшвробгтництва розроблено теоре-тичне, методичне та практичне обгрунтування "транскордонно! географи - як науки соцiально-економiчноl та полгтично!' географи" (I. Дубовiч, 1999) [3; 4, с. 186]. Зазначимо, що 24 червня 2004 р. прийнято Закон Укра'ни "Про транскордонне сшвробгтництво". Для належного транскордонного сшвроб^ниц-тва у сферi екологи укладено i пiдписано ряд мiжнародних конвенцш: Кон-венцiя про транскордонне забруднення повгтря на великi вiддалi (Женева, 1979; ратифжовано 1980 р.); Конвенщя про контроль транскордонних пере-везень токсичних вiдходiв та 1'х видалення (Базель (Швейцарiя), 1989); Конвенщя про транскордонний вплив промислових аварш (Гельсiнкi (Фшлян-дiя), 1992); Конвенщя про охорону та використання транскордонних водото-юв i мiжнародних озер (Гельсшю, 1992) та iншi угоди, якi регулюють мiжна-родш вiдносини у цiй сферi [1].
Транскордонш еколопчш вiдносини мають низку особливостей, виз-начених наявнiстю кордону та необхщшстю його облаштування, виршення еколопчно!' безпеки, спiльного використання природних ресурЫв тощо. Пи-тання транскордонного еколопчного спiвробiтництва та визначення перспек-тиви розвитку цього елементу потребуе чiткого обгрунтування.
Проблеми мiжнародноl еколопзаци економiки, а також потреби сшв-робiтництва мiж сусiднiми державами (у рiзних сферах людсько!' дiяльностi i на рiзних рiвнях - районних, обласних чи загальнодержавних) свiдчать про те, що ютотну увагу необхщно звертати на вивчення екологiчного стану саме прикордонних територш. Тому, щоб дослщити еколопчну ситуацiю прикордонних територш, запропоновано (I. Дубовiч, 2005 р.) запровадити у еколого-економiчний цикл наук такий науковий напрямок дослщжень як транскордонна еколопзащя економiки або еколого-економiчнi транскордоннi вщноси-ни [2]. Цей науковий напрям дае можливють дослiджувати екологiзацiю еко-номiки прилеглих до кордону територш.
Вивчення еколого-економ1чно! ситуаци прикордонних регiонiв сум1ж-них держав потребуе проведення аналiзу за такими показниками: географiчне розташування, природш умови й ресурси, iсторико-географiчнi особливост розвитку, екологiчний стан, рiвень економiчного i соцiального розвитку, структура господарства, рiвень розвитку виробничо! та сощально! шфрас-труктури, розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язюв, демографiчна ситуацiя, екологiчне виховання населення, сощально-психолопчний клiмат тощо. От-же, еколопзащя транскордонних вiдносин вимагае глибоко! i детально! об1з-наностi у вЫх сферах людсько! дiяльностi прикордонних регюшв.
Зазвичай, науковцi т1е! чи шшо! краши описують прилеглi до кордону територи на перевагу рщно! держави. Це природньо, але водночас небезпеч-но, оскiльки необ'ективний аналiз i вiдповiдна поiнформованiсть населення у сферi екологи може призвести до небажаних наслщюв. Якщо, у геополгтич-ному контекстi прикордонних територiй (наприклад, вивчення етнiчних тери-торiй) iз позици мпатрiотизмум науковцi можуть собi дозволити суб'ективне трактування фактiв, то при дослщженш екологiчних аспектiв неприпустимi неповнi й недостовiрнi вiдомостi.
Для оптимального i водночас об'ективного еколого-економiчного транскордонного спiвробiтництва дослiдження прилеглих до кордону територш повиннi проводити одночасно спещалюти двох (чи бшьше) сусiднiх держав. Незалежно вiд тих чи шших непорозумiнь у мiжнародних вiдносинах, що склалися iсторично, ниш необхщно шукати цивiлiзованi шляхи виршення багатьох мiждержавних проблем, особливо еколопчних.
Важливий напрям стосовно об'ективно! транскордонно! еколопчно! шформаци формуе ефективна транскордонна еколого-iнформацiйна полiтика. Пiд транскордонною еколого-шформацшною полiтикою розумiемо сукупнiсть основних напрямiв i способiв дiяльностi уповноважених державних оргашв (двох чи бiльше держав) щодо спiвпрацi держав-сусiдiв про одержання, вико-ристання, поширення та збер1гання транскордонно! еколопчно! шформаци.
Головними напрямами i способами транскордонно! еколого-шформа-цшно! полiтики е:
• забезпечення доступу громадян до прикордонно! екологiчноi шформаци;
• створення нащональних систем i мереж прикордонно!' екологiчноi iнформацii;
• змщнення матерiально-технiчних, фiнансових, органiзацiйних, правових i наукових основ транскордонноi еколого-шформацшно! дiяльностi;
• забезпечення ефективного використання прикордонно! екологiчноi шфор-мацii;
• сприяння постiйному оновленню, збагаченню та збер^анню прикордонних еколого-iнформацiйних ресурсiв;
• створення загально! системи охорони транскордонно! екологiчноi iнформацii;
• сприяння транскордонному еколого-шформацшному спiвробiтництву i га-рантування повних i достовiрних вiдомостей про еколопчний стан прилеглих до кордону територш;
• сприяння задоволенню прикордонних еколого-шформацшних потреб гро-мадян.
Враховуючи наведет вище поняття та особливост транскордонного еколопчного сшвробгтництва, можемо сформулювати дефшщда та основш
напрями дослщження транскордонно! еколопчно! шформаци. Транскордонна еколопчна шформащя - це будь-якi документованi або публiчно оголошенi вiдомостi (в письмовш, аудiовiзуальнiй, електроннiй чи iншiй матерiальнiй формi) про поди та явища, що вiдбулися, вiдбуваються або можуть вщбутися в екологiчнiй сферi у прикордонних регюнах.
Об'ектом дослiдження транскордонних еколого-шформацшних вщ-носин е документована або публiчно оголошувана iнформацiя про поди та явища в еколопчнш сферi прилеглих до кордону територш. Предмет domi-дження - транскордонш еколого-шформацшш вщносини.
Екологiчна iнформацiя прилеглих до кордону територш включае нас-тупнi аспекти:
• стан довкшля чи його об'екпв (грунту, вод, надр, атмосферного пов1тря, рослинного i тваринного св1ту) та р1вн1 !х забруднення;
• бiологiчне рiзноманiття i його компоненти, включаючи генетично видозмь ненi органiзми та !х взаемодш i3 об'ектами навколишнього природного се-редовища;
• джерела, чинники, матерiали, речовини, продукцию, енерггю, фiзичнi чинни-ки (шум, вiбрацiю, електромагнiтне випромiнювання, радiацiю), як вплива-ють або можуть вплинути на стан довкшля та здоров'я людей;
• загроза виникнення i причини надзвичайних еколопчних ситуацiй, резуль-тати лiквiдацiï цих явищ, рекомендацп щодо заходiв, спрямованих на змен-шення ï^ негативного впливу на природт об'екти та здоров'я людей;
• еколопчт прогнози, плани i програми, заходи державноï' екологiчноï' поль тики, нормативно-правовi акти про охорону довкшля держав-сусiдiв;
• витрати, пов'язанi iз здiйсненням природоохоронних заходiв за рахунок фондов охорони довкшля, iнших джерел фшансування, економiчний аналiз, проведений у процеш прийняття рiшень з питань, що стосуються довкшля тощо.
Головними джерелами транскордонноï екологiчноï iнформацiï можуть бути даш мониторингу довкшля, кадастр1в природних ресурЫв, реестри, авто-матизоваш бази даних, довщкова еколопчна шформащя, що видаеться упов-новаженими на те органами державно!" влади, органами мюцевого самовряду-вання, громадськими оргашзащями, окремими посадовими особами, а також арх1вш даш про стан довкшля.
Враховуючи наведене вище можна видшити наступш принципи тран-скордонноï екологiчноï iнформацiï: гарантовашсть права на прикордонну еколопчну шформащю держав-сусщв; вщкритють та доступшсть прикор-донноï екологiчноï шформаци; вчасшсть i об'ектившсть прикордонноï еколо-гiчноï iнформацiï; законшсть одержання, використання, поширення та зберь гання прикордонноï екологiчноï iнформацiï.
Вщповщно до Закону Украши "Про шформащю" (ст. 7) та Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 25) суб'ек-тами еколого-шформацшних вщносин е громадяни, юридичш особи, органи державноï влади та органи мюцевого самоврядування Украïни. Суб'ектами еколого-iнформацiйних вщносин можуть бути також iншi держави, 1'х громадяни та юридичнi особи, мiжнароднi органiзацiï та особи без громадянства.
В Украш основними суб'ектами, що здшснюють транскордонне еко-лого-iнформацiйне спiвробiтництво е прикордоннi обласш державнi адмшю-
Иацшнальний л^техтяний yнiвeрcитeт УкраТни
тpaцiï i Уpяд Автономно!" Peспyблiки Kpим. Вpaxовyючи тe, що Укpaïнa para-фжувала 106-ту Maдpидськy Kонвeнцiю i додатки до paйоннi дepжaдмi-merpa^i' та оpгaни мiсцeвого сaмовpядyвaння також можуть встyпaти в мiж-нapоднi eкологiчнi вiдносини iз вiдповiдними оpгaнaми тepитоpiaльного уп-paвлiння зapyбiжниx дepжaв.
Bиcнoвки
1. Kожeн гpомaдянин мае ^аво на бeзпeчнe для життя i здоpов,я дов-кiлля та на вщшкодування зaвдaноï поpyшeнням цього ^ава шкоди.
2. Kожнiй людиш гapaнтyeться пpaво вiльного доступу до iнфоpмaцiï пpо стан довкiлля, а також ^аво на ïï пошиpeння.
3. Pозв,язaння нaявниx мiжнapодниx eкологiчниx пpоблeм можливe, зокpeмa, в yмовax шиpокого й активного тpaнскоpдонного eколого-полiтич-ного та eколого-iнфоpмaцiйного спiвpобiтництвa.
4. Tpaнскоpдоннa eкологiчнa iнфоpмaцiя спpямовaнa на вчасте й об,eктивнe зaбeзпeчeння гpомaдян eкологiчною iнфоpмaцieю стосовно ^и-лeглиx до коpдонy тepитоpiй дepжaв-сyсiдiв.
5. Бeз взaeмноï об,eктивноï eкологiчноï поiнфоpмовaностi (мiж дepжa-вaми-сyсiдaми), бeз нового eколого-eкономiчного мислeння тpaнскоpдоннi eколого-iнфоpмaцiйнi вщносини будуть нepeзyльтaтивними.
6. Основними видами тpaнскоpдонноï eколого-iнфоpмaцiйноï дiяль-ностi е одepжaння, викоpистaння, пошиpeння та збepiгaння eкологiчноï ш-фоpмaцiï пpикоpдонниx тepитоpiй.
7. Hayково-дослiдний нaпpям тpaнскоpдонноï eкологiчноï iнфоpмaцiï пpизвeдe до peaльниx можливостeй виpiшити чимало нaявниx eкологiчниx мiждepжaвниx пpоблeм. Цe допоможe: зpобити мiждepжaвнi коpдони бiльш пpозоpими (нaсaмпepeд у сфepi eкологiчноï iнфоpмaцiï); ствоpити aтмосфepy взaeмноï довipи i поваги мiж сyсiднiми дepжaвaми; aктивнiшe включатися у eколого-iнфоpмaцiйнe мiжнapоднe спiвpобiтництво на piзниx тpaнскоpдон-ниx piвняx (мiкpо-, мeзо-, мaкpо-); впливати на eкологiчнe виxовaння на^-лeння пpикоpдонниx paйонiв сyмiжниx дepжaв тощо.
Лiтeратyра
1. Дoлiшнiй М., Беленький П. Peгiоиaльиi основи тpaискоpдоииого сиiвpобiтиицтвa// Peгiоиaльиa eкоиомiкa, нayк.-пpaктичний жypиaл. - Львiв, 1996, № 1/2. - С. 50-58.
2. Дyбoвiч I. Еколопзащя тpaнскоpдонниx вщносин: тeоpiя i иpaктикa// Наук. вюник HЛTУ Укpaïии: Екологiзaцiя eкоиомiки та осв^и як чинник сталого pозвиткy сyсиiльствa. -Львiв: HЛTУУ. - 2005, вип. 15.6. - С. 169-174.
3. Дyбoвiч I. Teоpeтико-мeтодичиi ас^ети rpaискоpдоииоï географи як науково-дослщ-ницького иaиpямy eкоиомiчиоï та соцiaльноï географи// Teоpeтичиi та мeтодологiчиi пpоблe-ми сустльнох географи: Зб. наук. ^аць на иошану Зaслyжeиого ^оф. Львiвського НУ iм. 1вана Фpaнкa Oлeгa Шaблiя. - Львiв: Вид. ^rnp ЛНУ iм. 1вана Фpaнкa, 2006. - С. 298-302.
4. Дyбoвiч I. Kpaïиозиaвчий словник-довщник. - 5-тe видання, иepepоблeиe i доповш^.
- K.: Знання, 2008. - 839 с.
5. Eкoлoгiчнe npaeo УкраУни: Äкaдeмiчиий кypс/ За peд. Шeмшyчeикa Ю.С. - K., 2005.
- С. 261-262.
6. Паламарчyк B.O., Koрeнюк П.I. Економша иpиpодокоpистyвaиия. - Зaиоpiжжя, 2003. - С. 3-17.
