CC BY
41
довкiлля, декоративними якостями рослин, але враховувати також !х тради-цiйне символiчне значення.
Лггература
1. Рщне слово. Виб1р з украшського письменства для молодь - Краюв: Украшське ви-давництво, 1941. - 238 с.
2. Леся УкраТнка. Твори в двох томах. - Кшв: Вид-во худ. л1т-ри "Дншро". - 1979, т.1, 327 с.
3. Акорди. Антология украшсько! л1рики вщ смерт Шевченка. Уложив 1ван Франко. -Льв1в: Накладом Украшсько-русько! видавничо! спшки. - 1903. - 316 с.
4. Марко Вовчок. Степовий псть// С.Ю. Пеленський. Рщне слово. Виб1р з украшського письменства. - Кракiв: Украшське видавництво, 1941. - 238 с.
5. Богдан Лепкий. Писання. Том 1. В1рш1. - Ктв-Ляйпщг: Украшська накладня. - 398 с.
6. Борис Гршченко. Пщ тихими вербами. - Льв1в: Наклад книгарш НТШ, 1928. - 260 с.
7. 1ван Нечуй-Левицький. Хмари. - Ктв-Ляйпщг: Украшська накладня. - 487 с.
8. Гоголь Н.В. Миргород. - М.: ОГИЗ, 1947. - 288 с.
9. Петро Жур: Дума про вогонь. Хротка друго! подорож Т. Шевченка на Укра1ну.// "Жовтень", № 4, 1988. - С. 12-87.
10. Павло Тичина. Вибраш поезп. Радянський письменник, 1945. - 348 с.
11. Кондратюк А. З вишневого саду. - К.: Молодь, 1992. - 192 с.
12. Олег Шаган: Пам'ят жертв голодомору. Газета "Народне слово", № 40 (259), 13-19 жовтня 2005 р.
13. Колесса Ф. Украшська усна словеснють. Льв1в, 1938. - 644 с.
УДК [008+37.011]:504 Доц. 1.А. Дубович, канд. географ. наук - НЛТУ Украти
ОСОБЛИВОСТ1 СУЧАСНО1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ ТА ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
Розглянуто актуальшсть еколопчно! культури та еколопчного виховання насе-лення. Проанал1зовано особливосп транскордонного еколого-економ1чного ствро-б1тництва. Звернуто увагу на наслщки Чорнобильсько! аварп.
Ключов1 слова: еколопчна культура, еколопчне виховання населення, м1жна-родне еколопчне виховання, еколопчна свщомють, еколопчна осв1та, охорона дов-кшля, еколопчш проблеми, еколопчна криза, еколого-економ1чне транскордонне ствроб^ництво.
Doc. I.A. Dubovich - NUFWT of Ukraine Features of modern ecological culture and ecological education of population
Actuality of ecological culture and ecological education of population is examined. The features of trans-border ecological and economic collaboration are analyzed. Attention applies on the consequences of the Chernobyl catastrophe.
Keywords: ecological culture, ecological education of population, international ecological education, ecological consciousness, ecological education, environment protection, ecological problems, ecological crisis, ecological and economic trans-border collaboration.
Актуальшсть еколопчно! культури та еколопчного виховання населення полягае в тому, що у ^rnpi уваги сучасного людства юнують проблеми взаемоди людини з навколишшм природним середовищем.
Початок Х1Х ст. характеризуеться катастрофiчною еколопчною ситу-ащею на нашш планер. Це пояснюеться штенсивним зростанням масштабiв забруднення повiтря та води, рiзкого й помiтного ослаблення озонового шару
планети тощо. Великомасштабнi деградаци бiосфери у численних регюнах свiту призвели до бюлопчних катастроф, алергiчних та онколопчних захво-рювань, загалом - до попршення якостi життя.
Нинi багато еколопчних проблем мають загальносвiтовий характер i створюють загрозу подальшому юнуванню життя на нашiй планетi; суспшь-ство, рослинний i тваринний свгт опинилися на межi широкомасштабно! деградаци. Забезпечення рацiонального й ефективного природокористування, вщтворення природних ресурсiв, охорони навколишнього природного сере-довища та еколопчно! безпеки в сучасних умовах е важливою i невiдкладною проблемою вЫх держав свiту.
У наш час довкшля як найважливiший природний чинник виробництва i нормального життя людини вкрай потребуе з боку людства захисту та охорони вщ загрозливо! деградаци, тотального забруднення i вичерпання деяких природних ресуршв. Як свiдчать дослiдження науковцiв, ниш основними заб-руднювачами е найбшьш промислово розвинутi держави. Значнi простори заб-рудненi рiзними хiмiчними речовинами. Величезш площi орних земель - у ка-тастрофiчному станi, а вщ цього багато в чому залежить життя людей.
Якщо 20-25 роюв тому на нашiй планер один вид тварин зникав щод-ня, то сьогоднi - за одну годину [9, с. 10].
Тривожш наслщки свiтового значення мае аварiя ЧАЕС. Науковi дос-лщження доводять, що близько 5 % територи Украши втрачено пiсля Чорно-бильсько! аварп, радiацiйного забруднення. Значно збшьшилась кiлькiсть он-кологiчних захворювань, хвороб ендокринно! системи, органiв дихання тощо. На жаль, Украша вщома як краша з найвищим штегральним показником вкрай негативних навантажень на довкшля на всш територи. Офщшно Украша мае мiжнародний статус зони "еколопчного лиха". Цей статус вона одержала шсля Чорнобильсько! катастрофи (1986 р.) [9].
Демографiчне вiдтворення населення опосередковано залежить вщ еколопчно! ситуацп в регiонi. Порiвнюючи сучасний стан природного приросту населення Украши з 1960 р., можемо вщзначити, що сьогоднi цей по-казник набагато гiрший (-6,2 %); в 1960 р. вш становив +13,6 %. За природ-ним приростом населення Украша посщае 189 мюце серед держав свгту (всiх 192 держави) [5, с. 519].
Реальш можливостi небезпеки еколопчно! катастрофи дедалi бiльше визнаються. Науковцi доводять, що екологiчна криза багато в чому свгтогляд-на, фшософсько-щеолопчна i соцiально-психологiчна. З цих поглядiв розв'язання екологiчних проблем у глобальному масштабi неможливе без змь ни пануючо! в цей час еколопчно! свiдомостi [9, с. 11].
Шсля еколопчно! кризи, яка бурхливо почала розвиватися в Япони, державах СНД, Швденнш Америцi, Ази, Африщ та iнших регiонах свiту, ставлення людей до природи починае покращуватись; ухвалюються як нащ-ональнi, так i мiжнароднi закони з охорони природи. На нашу думку, законо-давчо! бази недостатньо, адже наслщки еколопчно! кризи переважно е незво-ротними. Тому першорядними повиннi бути еколопчна культура та екологiч-не виховання населення.
Доцiльно звернути увагу й на те, що антропоцентричний тип екологгч-но!" свщомостг дуже стiйкий. За даними деяких дослгджень, значна частина (близько 90 %) читачiв газет уникають статей, матерiалiв про гострi екологгч-нг проблеми. Втрати, на нацiональному i мiжнародному рiвнях, вiд безкон-трольного природокористування обчислюються в мастрономiчних величинах". Тому питання охорони довкшля, бережливого ставлення до природних ресурсгв потребують докоргнних змiн, екологiчноï культури та еколопчного виховання населення, формування нового еколопчного мислення.
На сучасному етапг еколого-природний чинник стае дедалг актуаль-ним i одним iз найпрюритетшших у мiжнародних вiдносинах. Один з основ-них аспектiв еколопчного виховання населення повинен стосуватися прикор-донних територгй. Адже добросусiдськi взаемовгдносини мiж сумiжними державами, транскордонна сшвпраця багато у чому залежать вiд ефективного спiвробiтництва у галузi екологiï, яке, своею чергою, залежить вщ рiвня еко-логiчноï культури та еколопчного виховання населення цих держав. Дисбаланс у еколопчнш культурi та екологгчному вихованнi населення мiж держа-вами-сусiдами часто призводить до мiжнародних непорозумiнь.
Вирiшення сучасних еколопчних проблем, причому в глобальних масштабах, потребуе належноï екологiчноï культури та екологiчного виховання населення не тгльки в тiй чи шшш державi, а й на мiжнародному рiвнi. Необ-хiдно створити тгсне мiжнародне еколого-економiчне спiвробiтництво. Пози-тивнi еколого-економiчнi зрушення, як свгдчить свiтовий досвiд, можливi при добросусщськш мiжнароднiй спiвпрацi, що найяскравiше проявляеться у транскордонному сшвробггаицтвг. Транскордонне еколого-економiчне спгв-робiтництво, екологiчна культура та екологгчне виховання населення у тран-скордонних регiонах е особливо важливими i актуальними.
Нинi транскордонне сшвробггництво розглядають не як окремi епгзо-ди в окремих напрямках, а через визначення ефективностг цiеï дiяльностi в усiх ïï сферах: еколопчнш, полггичнш, економiчнiй, соцiальнiй, культурно-освггнш, комунiкацiйнiй та iнших.
Однiею з оргашзацшних форм транскордонних вiдносин е еврорегг-он - транскордонне реггональне утворення, що охоплюе територiï по обидва боки вщ державного кордону. У межах еврорегюшв, за згодою центральних державних органiв, мiсцевi органи влади прикордонних областей мають мож-ливiсть розробляти i застосувати на практицг спецiальнi комплекснi програми у галузi екологiï, культури, освiти i науки та гн. Отже, транскордонне сшвробггництво - це специфiчна сфера мiжнародно-економiчноï, екологiчноï, полг-тично", культурно!" та гнших видгв людсько!" дгяльностг, що здгйснюеться на реггональному ргвнг.
Транскордонне спгвробгтництво мае низку особливостей, визначених наявнгстю кордону та необхщшстю його облаштування, виргшення екологгч-но!" безпеки, спгльне використання природних ресурсгв тощо. Ниш у сферг охорони навколишнього середовища у прикордонних регюнах ухвалено i дге ряд мгжнародних конвенцгй: Конвенцгя про транскордонне забруднення по-вгтря, Конвенцгя про оцгнку впливу на навколишне середовище, Конвенцгя
пpo тpaнскopдoнний вплив пpoмислoвих aвapiй, ^нвенщя з oхopoни тa ви-кopистaння вoдoтoкiв i мiжнapoдних oзеp тa iншi yгoди.
Hеoбхiднo звеpнyти yвaгy й Ha те, щo питгния екoлoгiï y пpикopдoн-них pегioнaх Укpaïни зaлишенi пoзa yвaгoю вищих ешелoнiв деpжaвнoï влa-ди. Xoчa y пiдписaних yгoдaх мiж Укpaïнoю тa деpжaвaми-сyсiдaми (та^ик-лaд, CTarra 63 Угoди пpo спiвpoбiтництвo мiж Укpaïнoю тa Gвpoпейським Co-юзoм тa iн.) пiдкpеслюeться неoбхiднiсть бopoтьби з лoкaльним, pегioнaль-ним тa тpaнскopдoнним зaбpyдненням aтмoсфеpнoгo пoвiтpя i вoди [3]. Oxo-poнa дoвкiлля вимaгae дieвиx зaxoдiв нa pегioнaльнoмy piвнi.
Для Укpaïни, якa CTana незaлежнoю деpжaвoю (1991 p.), вивчення су-сiднix деpжaв тa oкpемиx ïx paйoнiв нaбиpae дедaлi бiльшoгo знaчення, 6o вo-нa пoстyпoвo iнтегpyeться y eвpoпейський пpoстip.
Зпдш з деpжaвними демoкpaтичними пpинципaми, poзвитoк ^^ara-нo-екoнoмiчнoï стpyктypи pегioнiв пoв,язaний зi зpoстaнням poлi мiсцевoгo сaмoвpядyвaння тa ïx poлi y в^шент питaнь свoгo пoдaльшoгo екoлoгiчнo-ro, сoцiaльнoгo тa екoнoмiчнoгo poзвиткy. ToMy в yмoвax мпеpеxiднoгo ^pi-o,ay" бiльшoï aктyaльнoстi нaбyвae дoслiдження сyсiднix деpжaв, oсoбливo ïx пpикopдoнниx pегioнiв, щo пoв,язaнo iз зoвнiшнiм мiжpегioнaльним спiвpo-бiтництвoм тa йoгo екoлoгiчним i сoцiaльнo-екoнoмiчним знaченням.
Hинi зтання пpo зapyбiжнi pегioни дyже нетовт. Hезнaчнa зoвнiшня мiжpегioнaльнa спiвпpaця сеpйoзнo пеpешкoджae в poзшиpеннi тa змщненш мiжнapoдниx зв,язкiв Укpaïни.
Вiдзнaчимo, :o вступ деяких деpжaв-сyсiдiв (Пoльщa, Cлoвaччинa, Угopщинa, Pyмyнiя) в HATO тa ïx iнтегpaцiя у GC пopoджyють низку нoвиx пpoблем щoдo yсебiчнoï спiвпpaцi Укpaïни з цими деpжaвaми. Kлючoвим mo-ментoм для Укpaïни пoвиннo бути вxoдження в eвpoпейськi екoлoгo-екoнo-мiчнi стpyктypи тpaнскopдoннoгo спiвpoбiтництвa. Cпpияння тpaнскopдoннo-му спiвpoбiтництвy e oдним iз гoлoвниx пpiopитетiв i цшей пoлiтики Gвpo-пейськoгo ^юзу.
Для виpiшення екoлoгiчниx пpoблем сyчaснoстi нa pегioнaльниx чи зa-гaльнoдеpжaвниx piвняx неoбxiднo, нaсaмпеpед, вивчaти зaгaльнoсвiтoвi пpoблеми тa спoсiб ïx в^шення. Cьoгoднi людствo дедaлi бiльше усвдам-люе знaчення oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo сеpедoвищa як yмoви йoгo виживaння. Але, нa жaль, сyспiльствo ще недoстaтньo гoтoве, виxoвaне для pеaлiзaцiï пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв. 1ншими слoвaми, у людей вщсутня ега-лoгiчнa ^aMorai^^ i кyльтypa, не сфopмoвaне етгоичне мислення. ToMy poль екoлoгiï в oсвiтi, екoлoгiчнa кyльтypa тa еттоичне виxoвaння людей e oсoбливo вaжливими. Koжний сyчaсний фaxiвець пoвинен Mara екoлoгiчний свiтoгляд.
Екoлoгiчнa свiдoмiсть тa екoлoгiчнa кyльтypa e неoбxiдними yмoвaми для пoдoлaння негaтивниx змiн, шр вiдбyвaються у пpиpoднoмy сеpедoвищi. Вщ якoстi i темпiв екoлoгiчнoгo виxoвaння, фopмyвaння екoлoгiчнoï свдо-мoстi тa екoлoгiчнoï кyльтypи зaлежить збеpеження нaшoï плaнети. Hинi не-oбxiднo poзpoбити нaвчaльнi пpoгpaми i увести в oсвiтнi зaклaди yсix piвнiв ^едмет мекoлoгiчнa кyльтypa тa екoлoгiчне виxoвaння нaселенням.
1. Сoцiaльиo-фiлoсoфськi aспeкти "дeрeвa-симвoлa'
55
Одним i3 найважливiших завдань еколопчно! культури та еколопчного виховання е формування у громадян рацiонального природокористування, вмшня бачити екологiчнi наслiдки, почуття вщповщальност перед нитшт-ми та майбутшми поколiннями та iн. Видiляють певш етапи у процесi непе-рервного еколопчного виховання:
• еколопчне просв1тництво - це перший стутнь в еколопчному виховант; формуе перш1 елементарт знання про особливоси взаемоввдносин "суспшь-ство-природа";
• еколопчна осв1та - це психолого-педагопчний процес впливу на людину, метою якого е теоретичне формування еколопчно! сввдомост!;
• еколопчне виховання - це формування в щдиввда моральних принцитв, що визначають його позицию та повед1нку у сфер1 охорони довшлля та рационального використання природних ресуршв [9].
Головною метою екологiчного виховання е формування еколопчно! культури, що повинна включати взаемодп суспiльства та природи, систему еколопчних цiнностей та еколопчну вiдповiдальнiсть.
Варто вiдзначити, що в "Стратеги збер1гання природи" М1жнародно! спiлки охорони природи (1980 р.) введено такий пункт, як еколопчне виховання населення. Найбшьша ефектившсть еколопчного виховання можлива за умов забезпечення його неперервност^ комплексностi, залучаючи всiх чле-нiв суспiльства упродовж усього 1'хнього життя.
Нинi еколопчна освгта стала одним iз ключових елементiв програми ЮНЕСКО (ООН з питань науки, освгти, культури). На сучасному етат людського розвитку роль еколопчно! культури та екологiчного виховання населення повинна шдвищуватись. Тепершня екологiчна ситуацiя вимагае вiд населення нового морального погляду у стосунках з природою, нових норм поведшки людини в довкiллi, почуття вщповщальност перед майбутнiми по-колiннями.
Зазначимо, що сьогодш немае достатнiх шформацшних заходiв на тему еколопчно! культури та екологiчного виховання населення. 1з телебачен-ня, радiо та преси дiзнаемось тiльки про наслщки екологiчних катастроф, заг-роз тощо. Для постiйного екологiчного виховання населення е потреба видь лити окремий ефiрний час на телебаченнi, радю та мiсця у пресi на цю тему.
Для виживання i розвитку суспiльства виникае необхiднiсть формування принципово ново'' щеологи, яка б вiдображала органiчнi взаемозв'язки i залеж-ностi мiж людиною та природою, мiж суспiльством i природним середовищем.
1ншого шляху, iнших перспектив збереження та забезпечення достойного життя на планер не юнуе.
Лггература
1. Бойчук Ю.Д., Шульга М.В., Цалш Д.С., Дем'яненко В.1. Основи екодогИ та еколопчного права. - Суми, 2004. - С. 8-12.
2. Гавриленко Б.Б. Сощальна еколопя. - Запор1жжя, 2001. - С. 42-47.
3. Дол1шнш М., Беленький П. Регiонадьнi основи транскордонного ствроб1тництва// Региональна економiка, науково-практичний журнал. - Львiв, 1996, № - С. 50-58.
4. Дубович I.A. Мижрегюнальне спiвробiтництво мiж Чершвецькою областю i повiтами Сучава i Ботошань (Румунiя)// Региональна економiка/ 1н-т регiональних досдiджень НАН Ук-ра'1ни. - 1997, № 4. - С. 130-134.
5. Дубович 1.А. Крашознавчий словник-довiдник. - Друге видання. - Львiв, 2003. -С. 323-325.
6. Дубович 1.А. Сучасш проблеми транскордонного ствроб^ництва// Економша Украши в евро^еграцшних процесах// Науковий зб. Спецвипуск 13/ За ред. Проф. С.М. Панчи-шина. - Львiв, 2004. - С. 106-112.
7. Крисаченко В.С. Еколопчна культура. - К.: Освгга, 1996. - С. 47-55.
8. Маркович Д. Социальная экология. - М.: Высш. шк., 1991. - С. 154-161.
9. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування. - Запорiжжя, 2003. - С. 3-17.
10. Салтовський О.1. Основи сощально!' екологп. - К.: Освгга, 2004. - С. 148-158.
11. Сощальна еколопя: Навч. посiб./ За ред. Л.П. Царика. - Тернопшь, 2002. - С. 166-172.
УДК 398.32 Доц. Н.М. Дуда, канд. icmop. наук - НЛТУ Украши
СИМВОЛ ДЕРЕВА У ПЕРВ1СН1Й КУЛЬТУР1
Присвячено проблемам формування та розвитку культу дерев у первюнш куль-тург На вщомому юторичному та етнографiчному матерiалi автор розглядае та ана-лiзуe iснуючi теорп щодо зародження та поширення цього явища.
Ключов1 слова: первiсна культура, дерево, священне дерево, священна дiброва.
Doc. N.B. Duda - NUFWT of Ukraine The symbol of the tree in the primitive culture
The article deals with the issues of forming and developing the tree cult in the primitive society culture. On the basis of the welt-know historical and ethnographical data the author has considered and analyzed the existing theories of the origin and development of this phenomenon.
Keywords: primitive culture, tree, the holy tree, the holy woods.
Первюна культура - найдовший перюд в ютори людства. Вона виник-ла, як вщомо, два мшьйони роюв тому i проюнувала до V - IV тисячол1ття до нашо!' ери, а в окремих мюцях до Х1Х ст. нашо!' ери.
Первюна людина не вщдаляла себе вщ природи, а була тюно з нею пов'язана - природа диктувала людиш спосiб життя, а не навпаки. Насампе-ред це проявлялось у виробничш дiяльностi, яка спершу обмежувалась зби-ральництвом i полюванням [2, с. 88-89].
Залежнiсть вiд природи зовЫм не означала, що первюна людина не на-магалась зрозумгга i пояснити свiт, у якому жила. Для цього вона застосову-вала найпростiший спосiб - дивилась на св^ як на себе, переносячи сво!' властивостi i вщчуття на навколишню дiйснiсть i речь
Сучаснш людинi нелегко зрозумiти синкретичшсть первюно! культури i сприймати усвщомлення того, що природа жива у прямому, а не у переносному значенш. Наша свщомють чгтко подiлила свiт на роди, види i пщви-ди. З дошкшьного вiку ми розрiзняемо людей вщ тварин, тварин - вщ рослин, слова - вiд речей, думки - вщ емоцiй, бажане - вщ дiйсного. Нам непросто зрозумгга стан свщомост^ за яко!' дерева i камiння, рiки i хмари, дощ i вiтер е реальними, живими iстотами, як i ми, тшьки шшими, не подГ6ними до нас, як не подГ6ш до нас тигр, собака, слон, як врешт^ ми самi не подГ6ш один до одного. Для перв^но! людини живучють i спорiдненiсть свГту була очевидною. Вщмшшсть мГж речами означала тшьки те, що щ речi можуть мати шшГ, не-
