CC BY
18
3. Промиакгасть Украши : стат. зб. за 2007-2010 рр. / за ред. Л.М. Овденко. - К. : Вид-во Держ. служби статистики Украши. - 2011. - 306 с.
4. Трегобчук В.М. Концепцш сталого розвитку для Украши / В.М. Трегобчук // Вiсник НАН Украши : зб. наук. праць. - 2002. - № 2.
5. Статистичний щорiчник Украши за 2010 р. / за ред. О.Г. Осауленка / Державна служби статистики Украши. - К. : Вид-во "Консультант", 2011. - 559 с.
Гурняк И.Г., Козловский С.А. Оценка и прогнозирование показателей эколого-экономической эффективности деятельности деревообрабатывающих предприятий методами эконометрического моделирования
Разработаны эконометрические модели оценки показателей эколого-экономичес-кой эффективности деятельности деревообрабатывающих предприятий, а также прогнозы отдельных показателей, моделирование которых осуществлено в действующих и сопоставимых ценах за пять и одиннадцать лет и с лаговой задержкой в один год. Представлена классификация эконометрических моделей по пяти признакам. Прогнозирование показателей эколого-экономической эффективности осуществлено для трех сценариев развития экономики страны: пессимистического (в кризисных условиях), оптимистического (при благоприятных условиях) и наиболее вероятного (в реальных условиях).
Ключевые слова: эконометрическая модель, прогноз, оценка, эколого-экономи-ческая эффективность, деревообрабатывающие предприятия.
Hurnyak I.G., Kozlovsky S.O. Assessment and Forecasting of Environmental and Economic Efficiency Indicators of the Woodworking Enterprises by Econometric Modelling
Some econometric models for assessing the environmental and economic efficiency of woodworking enterprises and science-based prediction of its indicators have been designed, modelling is done in the current and comparative prices for five and eleven years and with delay lag of one year. The classification of econometric models in five features is given. Forecasting of the environmental and economic efficiency indicators is done for three scenarios of the economy of the country: the pessimistic (in crisis conditions), the optimistic (in favorable conditions) and the most likely (in real conditions).
Key words: econometric model, forecast, assessment, environmental and economic efficiency, woodworking enterprises.
УДК 504:368.17:502.174 Доц. I.A. Дубовiч, канд. географ. наук;
здобувач Х.Р. Василишин - НЛТУ Украти, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 ЗАСАДИ РЕАЛ1ЗАЦН М1ЖНАРОДНОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ
Звернено увагу на сучасш проблеми попршення стану природного життевого дов-кшля та якост життя i здоров'я населения. Вщображено соцiо-еколого-економiчнi збит-ки, завдаш природними i техногенними катастрофами. Розглянуто необхщшсть розроб-лення теоретичних положень, методичних основ i практичних рекомендацш щодо ре-ашзаци еколопчного страхування на нащональному, регюнальному та мiжнародному р1внях. Обгрунтовано сощо-еколого-екож^чну доцшьшсть використання синергетич-ного економшо-правового пiдходу щодо формування та розвитку мiжнародного еколопчного страхування. Запропоновано розробити та прийняти Мiжнародиий кодекс "Про екологiчне страхування".
Ключовi слова: еколопчне страхування, мiжнародне екологiчне страхування, Мiжнародиий кодекс "Про еколопчне страхування", сталий розвиток.
Актуальшсть дослщження. Внаслiдок посилення системно!' глобально!' кризи у ХХ1 ст., зокрема зростання природних i техногенних катастроф, що
супроводжуються величезними матерiальними збитками та людськими жертвами, необхвдно розробити теоретико-методичну базу щодо забезпечення практично!' реалiзацií екологiчного страхування як на национальному, так i на реп-ональному та мiжнародному рiвнях.
Мета роботи - розроблення теоретичних положень, методичних основ та практичних рекомецдацiй щодо реалiзацií екологiчного страхування на нащ-ональному, регiональному та мiжнародному рiвнях.
Аналiз останнiх публiкацiй i дослвджень. Теоретико-методичнi розроб-ки та практичт рекомендацл щодо реалiзацií екологiчного страхування висв№ лено в наукових працях украшських (6. Бридун [2], О. Вшенчук [3], О. Козь-менко [4], Н. Машина [6], I. Сааджан [8] та ш.) i зарубiжних (I. Абалкiна [1], В. Манкевич [5], Г. Моткiн [7] та ш.) вчених. Проте дос немае розробленого теоретико-методичного шдходу щодо впровадження екологiчного страхування на рiзних рiвцях (нацiональному, регiональному та мiжнародному), його практично! реалiзацií вiдповiдно до сучасних об'ективних тенденцш еколого-економiч-но! ситуацií та вимог сталого розвитку.
Виклад основного матерiалу. Негативний вплив людсько1 дiяльностi на навколишне середовище, а також аварц техногенного характеру (на Чорно-бильськш АЕС (26.04.1986), Фукусiмськiй АЕС (Япошя, 11.03.201l), нафтови-добувному об'ектi в Мексиканськш затоцi (20.04.2010) та шших об'ектах), приз-вели у багатьох крашах свiту до великомасштабних бюлопчних катастроф, до погiршенця стану природного життевого довкiлля та якостi життя i здоров'я населения. Вщ урагатв, повеней та iнших стихшних лих у 2013 р. постраждали близько 106 млн жителш нашо1 планети. Внаслiдок техногенних катастроф i стихiйних лих (понад 300) загинули бiльше 26 тис. оаб. Економiчнi збитки вiд цих катастроф становили близько 140 млрд дол. США [9].
Зi середини 1990-х ротв економiчнi збитки ввд стихшних лих невпинно зростають з кожним роком. Найбшьш поширеними у свт е тропiчнi шторми i повенi (32 % вiд загально1 кiлькостi катастроф), землетруси (12 %), посухи (10 %) та iншi (14 %) [6, с. 9]. Найбiльшi стихiйнi лиха останнiх ротв:
• сiчень 2001 р. - землетрус у штата Гуджарат (1ндш), внаслщок якого загинуло 20 тис. оиб, постраждало 167 тис. оиб, збиток сягнув 2,1 млрд дол. США;
• 2001 р. - повет в 1талшських i Швейцарських Альпах та Великобритании а також урагани заподiяли Захiднiй i Пiвнiчнiй Gвропi збиток, який сягнув понад 15 млрд дол. США;
• грудень 2004 р. - землетрус, цунамi i повшь в 1ндонезп - кiлькiсть жертв була вщ 235 до 280 тис. оиб, завдано шкоди на 10,7 млрд дол. США;
• травень 2008 р. - тротчний циклон у М'янмi - загинуло понад 100 тис. оиб;
• ичень 2010 р. - землетрус на Гат - загинуло понад 220 тис. оиб;
• червень 2013 р. - повшь у Швтчнш 1ндц - загинуло близько 6 тис. оиб;
• листопад 2013 р. - тайфун на Фшшпшах - загинуло понад 10 тис. оиб, еконо-мiчнi збитки становили приблизно 12-15 млрд дол. США [9].
Оскшьки соцiо-еколого-економiчнi збитки вщ техногенних катастроф i стихшних лих стосуються не тшьки окремих держав чи регюшв, а е глобальною проблемою, тому необхвдно прийняти вiдповiднi механiзми щодо 1х ввд-шкодування i попередження. Саме тому, вс держави повиннi спiвпрацювати у напрямi реалiзацií мiжнародного екологiчного страхування.
Оскшьки довкшля потрiбно сприймати як едине глобальне щле, то вщпо-вiдно виртення сучасних соцiо-еколого-економiчних проблем можливе тшьки в умовах широкого й активного мiжнародного спiвробiтництва всiх держав свиу у сферi екологiчноí полиики, еколопчного права та екологiчного страхування. Вважаемо, що для ефективного формування та розвитку мiжнародного еколопч-ного страхування дощльне iнтегральне застосування економiчних i правових iнструментiв у щй сфер^ тобто синергетичного економiко-правового пiдходу.
Забруднення довкiлля не мае кордонiв i е однiею з головних проблем людства у ХХ1 ст. Вщомо, що забруднення довюлля (повiтря, водних, земель-них та iнших ресурав) мае транскордонний характер. Саме тому дощльно, щоб вiдшкодування збиткiв, завданих цим природним ресурсам та життю i здоров'ю людини, яка постраждала внаслiдок забруднення довкiлля, стихiйних чи техно-генних катастроф, було врегульовано у мiжнародному правовому полi щодо мiжнародного екологiчного страхування.
Вiдповiдно до мiжнародного права (ст. 1 Загально1 декларанií прав людини), "вс люди народжуються вiльними та рiвними у свош гiдностi та правах" . У конституциях багатьох держав свиу, зокрема Украши (ст. 50), за^пле-но, що кожна людина мае право на безпечне для життя i здоров'я довкшля та на вiдшкодування завдано1 порушенням цього права шкоди. Вважаемо, що одним з найбшьш даевих шструменпв забезпечення вiдшкодування завдано1 шкоди довкшлю i населенню е екологiчне страхування. Воно покривае збитки, пов'яза-ш iз втратою здоров'я, майна, попршенням умов для життя, витратами на очищения забруднено1 територií тощо.
Контроль за екологiчними ризиками передбачае створення правово!' ба-зи, що регулюе сшвпрацю мiж державами у сферi екологiчного страхування. Сьогоднi е низка мiжнародних конвенций, протоколiв угод тощо у сферi еколопчного страхування (Конвенщя про нивiльну вщповщальшсть за ядерну шкоду (Вiдень, 1963), Мiжнародна конвенщя про створення Шжнародного фонду для компенсанií шкоди ввд забруднення нафтою (Брюссель, 1971), Протокол про вщповвдальнкть i компенсанiю за шкоду, завдану внаслвдок транскордонного перевезення небезпечних вiдходiв та 'х видалення (1999) та iншi угоди, ят ре-гулюють мiжнароднi вiдносини у щй сферi). Однак правова база, що регулюе взаемоввдносини держав у сферi екологiчного страхування, не систематизована. Саме тому дощльно пiдготувати та прийняти Мiжнародний кодекс "Про еколо-гiчне страхування".
Необхiднiсть його розроблення i прийняття зумовлена тим, що функнií, якi виконуе еколопчне страхування (накопичувальну, компенсанiйну, захисну, контрольну, стимулювальну, iнвестинiйну, iнформанiйну та ш.) потребують од-накового мiжнародного еколого-економшо-правового розумiння, а також единого тдходу до визначення розмiрiв збиттв, якi пiдлягають вiдшкодуванию внаслiдок забруднення довкшля техногенними авар1ями i стихшними лихами. Безперечно, що пiд час розроблення цього акту потрiбно враховувати особли-востi кожно1 краши, ц природно-географiчнi, сонiально-економiчнi та iншi умо-ви. Необхiднiсть розроблення i прийняття Мiжнародного кодексу "Про еколо-пчне страхування" обумовлено також потребою у систематизацл мiжнародного
законодавства у сферi екологiчного страхування, введениям ушфжовано! термь иологп, оскiльки досi в правовому полi eкологiчиого страхування немае единого поиятiйио-тepмiиологiчиого апарату.
Сутикть Шжиародиого кодексу "Про eкологiчиe страхування" полягае в тому, щоб створити piвиi права та обов'язки для населення всiх держав свiту у сфepi eкологiчиого страхування. Отже, Млжнародний кодекс "Про eкологiчиe страхування" - це мiжнаpодний иормативио-правовий акт, який регулюе вщио-сиии мiж суб'ектами мiжиаpодиого права у пpоцeсi еколопчиого страхування.
Враховуючи те, що во держави свiту юридичио piвиопpавиi й володдать сувepeиiтeтом, а також зважаючи на спeцифiку сучасиих мiжиаpодиих вщиосии i мiжиаpодио-пpавових аспeктiв та сучасш системи мiжиаpодиого eкологiчиого та eкоиомiчиого права, якi мають не тальки юридичиий та соцiальиий характер, але й полiтичиий, то для прийияття Мiжиаpодиого кодексу "Про eкологiчиe страхування" пот^биий спещальиий мiжиаpодио-пpавовий мeхаиiзм. Безпереч-ио вiи повинен випливати з вде! Екологiчиоí Коиституцл Зeмлi. Це пояснюеться иасамперед формою peалiзацií засад Мiжиаpодиого кодексу "Про eкологiчиe страхування", який може бути охарактеризований як иадиацюиальиий, иаддер-жавиий, оскшьки на сьогодиi в мiжиаpодиих вщиосииах над державами немае единого коордииацшиого центру в питаниях збережеиня довкшля. Всi мiжиа-pодиi коифepeицií з питаиь охороии довкшля е тальки предтечею для прийияття Еколопчно! Конституцп Зeмлi.
Вважаемо, що процедуру шдготовки i прийияття Мiжиаpодиого кодексу "Про еколопчне страхуваиия" потpiбио здiйсиювати за участю представниюв всiх держав. Для того, щоб не виникали мiждepжавнi иeпоpозумiиия щодо прав та обов'язюв у сфepi eкологiчиого страхуваиия, нeобхiдно розробити чiткий ме-хаиiзм оргашзащйио1, правово! та фiиаисовоí систем для шдготовки, розроб-леиия, прийияття та peалiзацií Мiжиаpодиого кодексу " Про еколопчне страхуваиия" .
Сьогодш вщомо такi мiжиаpодиi системи страхуваиия: перестрахувания, система "Assistance", система "Зелена карта" (Green card), морське страхуваиия, спещальш види страхуваиия (страхуваиия експортно^мпортних швестицшних pизикiв, eкологiчиих pизикiв тощо). Система "Assistance" могла б страхувати eкологiчиi ризики туристав, оскшьки воиа забезпечуе покриття вах видiв ризи-кiв. Здiйсиюють його компаий' особливого типу, ят поедиують стpаховi та сер-вiсиi фуикцп, або звичайш, якi працюють за договором з компашями-асктанта-ми [6, с. 22]. Останш е, по сутi, транснащональними компаиiями, що мають роз-галужену свiтову мережу представиицтв. Вiдомi GESA, CORIS, Mercur Assistance, Assist-card та ш. Отже, перспективи peалiзацií мiжиаpодиого eкологiчиого страхуваиия полягають у:
• розробленнi та прийняти Мiжнародного кодексу "Про еколопчне страхування";
• введент едино!' системи тлумачення страхових термiнiв i едино!' системи мiж-народного екологiчного страхування;
• створент единого пiдходу до визначення розмiрiв збиткiв, якi тдлягають вщ-шкодуванню внаслiдок забруднення довюлля техногенними аварiями i сти-хшними лихами на нацiональному, регiональному та мiжнародному рiвнях;
• правовому регулювант Mexam3MiB екологiчного страхування на pi3Hrn piBH^x (нaцiонaльному, pегiонaльному та мiжнapодному);
• нaявностi нaцiонaльниx i мiжнapодниx договоpiв щодо вiдшкодувaння збитюв страховою компaнieю i державою, яю завдали екологiчниx збиткiв тощо. Висновки:
1. Однieю з актуальних соцiо-еколого-економiчних проблем людства е зрос-тання природних i техногенних катастроф, що супроводжуються величез-ними матерiальними збитками та людськими жертвами.
2. Кожна людина мае право на безпечне для життя i здоров'я довылля та на вiдшкодування завдано'1 порушенням цього права шкоди.
3. Виршення сучасних проблем можливе тiльки в умовах широкого й активного мiжнародного сшвробпництва всiх держав свгту у сферi екологiчноï полiтики, еколопчного права та екологiчного страхування.
4. Необхщшсть розроблення i прийняття Мiжнародного кодексу "Про еколо-гiчне страхування" обумовлено потребою у систематизацп' мiжнародного законодавства у сферi екологiчного страхування.
5. Його функцюнування означае створення рiвних прав та обов'язкiв для насе-лення всiх держав свгту у сферi екологiчного страхування.
Лггература
1. Абалкина И. Л. Страхование экологических рисков (из практики США) / И. Л. Абалкина. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 1998. - 88 с.
2. Бридун С.В. Моделювання страхового мехашзму компенсаци еколого-економ1чних збитюв / С.В. Бридун. - Харкв : Вид-во "Форт", 2004. - 256 с.
3. Вшенчук О.М. Концептуальш засади розвитку еколопчного страхування в люовому гос-подарита / О.М. Вшенчук // Фшанси Украши : журнал. - 2007. - № 5. - С. 105-113.
4. Козьменко О.В. Страховий ринок Украши в контекст сталого розвитку : монографш / О.В. Козьменко. - Суми : Вид-во ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 350 с.
5. Манкевич В.В. Правовое регулирование экологического страхования / В.В. Манкевич. -Минск : Изд-во ГИУСТ БГУ, 2010. - 145 с.
6. Машина Н.1. М1жнародне страхування : навч. поабн. / Н.1. Машина. - К. : Вид-во "Центр навч. лгг-ри", 2006. - 504 с.
7. Моткин Г.А. Основы экологического страхования / Г.А. Моткин. - М. : Изд-во "Наука", 1996. - 192 с.
8. Сааджан И.А. Страхование экологических рисков: принципы и экономический механизм : монография / И.А. Сааджан, С.К. Харичков. - Одеса : Изд-во Ин-та пробл. рынка и экон.-экол. исслед. НАН Украины, 2006. - 160 с.
9. Natural catastrophes and man-made disasters in 2013: large losses from floods and hail; Haiyan hits the Philippines / Swiss Re // Sigma. - 2014. - № 1. - 52 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.swissre.com.
Дубович И.А., Василишин Х.Р. Теоретико-методологические и практические основы реализации международного экологического страхования
Обращено внимание на современные проблемы ухудшения состояния окружающей среды и качества жизни и здоровья населения. Отражены социо-эколого-эконо-мические убытки, причиненные природными и техногенными катастрофами. Рассмотрена необходимость разработки теоретических положений, методических основ и практических рекомендаций по реализации экологического страхования на национальном, региональном и международном уровнях. Обоснована социо-эколого-экономическая целесообразность использования синергетического экономико-правового подхода по формированию и развитию международного экологического страхования. Предложено разработать и принять Международный кодекс "Об экологическом страховании".
Ключевые слова: экологическое страхование, международное экологическое страхование, Международный кодекс "Об экологическом страховании", устойчивое развитие.
Dubovich I.A., Vasylyshyn K.R. Theoretical, Methodological and Practical Foundations for the International Environmental Insurance Implementation
The attention is paid to current problems of the natural environment degradation and also life quality and people's health. The socio-ecological and economic losses caused by natural and man-made disasters are analyzed. The necessity to develop theoretical positions, methodological foundations and practical recommendations for the environmental insurance implementation at national, regional and international levels is examined. The socio-environ-mental and economic feasibility of using synergistic economic and legal approach to the formation and development of international environmental insurance is substantiated. A draft and adopt the International Code "On Environmental Insurance" is offered.
Key words: environmental insurance, international environmental insurance, the International Code "On Environmental Insurance", sustainable development.
УДК338.45:615:330.366(477) Доц. 1.Б. Дутчак, канд. екон. наук -
Львiвський НУ ïm. 1вана Франка
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Ц1Н НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРА1НИ
Розглянуто роль цгноутворення на лгкарськг засоби як ключового елементу у за-безпеченнг належного доступу населения до медичних препаратгв, що е однгею з функций сучасно! правово! демократично!' держави та важливим елементом сощально! шитики. Способами полегшення доступу населения до лГкарських засобiв е зменшення цг-ни на них, надання пгльг, часткове чи повне фгнансування державою, особливо це необ-хгдно у разi життево важливих лiкiв. Розглянуто наслiдки введення референтного цшоутворення для формування цГни на територи Украши для суб'ектгв господарювання, що впроваджуеться у контекст реформи сфери охорони здоров'я.
Ключовi слова: фармацевтичний ринок, граничний ргвень нацшки, державне ре-гулювання цгн, оптово-вгдпускна цГна, референтне цГноутворення, торговельна нацгнка, цглг цГноутворення на лгкарський засгб.
Питання доступностi для населения лшарських засоб1в i виробiв медич-ного призначення спонукае до розроблення заходiв щодо зменшення кiлькостi посередниюв у ланцюзi поставок лiкарських засобiв вiд виробника до кiнцевого споживача, а також щодо перегляду граничних постачальницько-збутових i торговельних нацiнок на препарати.
Мета дослщження - визначення теоретичних засад державного регулю-вання цiн на лiкарськi засоби i вироби медичного призначення та методов формування цiн на лшарсью засоби iз врахуванням вимог чинного нормативного забезпечення. У процесi наукового пошуку теоретичнi та правовi засади державного регулювання цiн на фармацевтичному ринку дослiджували, застосову-ючи методи аналiзу та синтезу. Методи пор1вняння та аналогiï застосовано для дослщження змiн у нормативних вимогах щодо формування цш на лшарсью засоби у рiзних часових перiодах.
Вiтчизнянi дослiдники Б.П. Громовик, Г. Д. Гасюк, О.Р. Левицька, З.М. Мнушко, Н.М. Дихтярева, Л.А. Мороз, Н.1. Чухрай розглядають цiну як один iз складових елементав комплексу фармацевтичного маркетингу [1-3]. Ць на виконуе важливi функцц, якД полягають не тшьки в отриманнi доходу вДд ре-алiзацiï, але й в шформуванш виробника про реальний обсяг попиту на лжарсь-кий зааб, а споживача - про можливкть задоволення потреби. ВДд щни в шд-
