CC BY
353
3. Еколопзащя гумаштарно'1' освiти. - Львiв: Апрюр^ 2004. - 296 с.
4. Зверев И.Д. Экологическое и эстетическое воспитание школьников. - М.: Педагогика, 1984. - 135 с.
5. Зверев И.Д. Экология в школьном обучении. - М.: Знание, 1980. - 96 с.
6. Лёйнер Х. Кататимное переживание образов. - М.: Эйдос, 1996. - 254 с.
7. Обухов Я. Л. Символдрама и современный психоанализ. - Харьков: Регион-Информ, 1999. - 252 с.
8. Семенюк Е.П. Фшософсью засади сталого розвитку. - Львiв: Афша, 2002. - 200 с.
9. Скребенець В.О. Еколопчна психология у вщдалених наслщках екотехшчно'1' катастрофа - К.: Слово, 2004. - 440 с.
10. Туниця Ю. С така наука - землю берегти// Еколопзащя гумаштарно'1' осв^и. -Львiв: Апрюр^ 2004. - С. 10-14.
11. Фермеерс Е. Очi панди. Фiлософське есе про довкшля. - Львiв: Стрiм, 2000. - 72 с.
УДК 504:330Доц. 1.А. Дубович1, канд. географ. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОГВАЦН ОСВ1ТИ ТА ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕНИЯ В УКРА1Н1
Акцентуеться увага на сучасш екологiчнi проблеми. Розглядаються особливос-Ti еколопзацп освiти. Аналiзуеться актуальшсть еколопчно'1' культури та еколопчно-го виховання населення.
Ключов1 слова: еколопзащя осв^и, екологiчне виховання, екологiчна культура, еколопчна грамотнють, екологiчне мислення, еколопзащя економши, екологiзацiя еко-номiки, сталий розвиток, транскордонна екологiзацiя економiки, еколопчш проблеми.
Doc. I.A. Dybovych - NUFWT of Ukraine, Lviv
Peculiarities and perspectives of education and training ecologization for Ukrainian
The attention is stressed on actual environmental problems. The peculiarities of education ecologization have been considered. Actuality of ecological culture analyzed.
Keywords: ecologization of education, ecological education, ecological training, ecological culture, ecological competence, ecological thinking, sustainable development, trans-boarder ecologization of economy, environmental problems.
У наш час фактор еколопзаци стае дедал актуальшшим i одним is найпрюритетшших у галузях освгги, науки, економши, м1жнародних вщносин тощо. Актуальшсть еколопзаци освгги, еколопчного виховання та екологiчноi культури населення полягае в тому, що у центр1 уваги сучасного людства юну-ють проблеми взаемоди людини з навколишшм природним середовищем.
Початок двадцять першого стор1ччя характеризуеться катастроф1чною еколопчною ситуащею на нашш планет1. Це пояснюеться штенсивним зрос-танням масштаб1в забруднення грунту, пов1тря, води тощо. В багатьох реп-онах св1ту деградащя бюсфери призвела до великомасштабних бюлопчних катастроф, до попршення якост життя та здоров'я населення [9].
На сучасному еташ людського розвитку роль еколопчного виховання та екологiчноi культури населення повинна тдвишуватись. Тепер1шня еколопчна ситуащя вимагае вiд населення нового морального погляду у вщноси-нах з природою, нових норм поведшки людини в довкглш, почуття вщповь дальностi перед майбутнiми поколшнями.
1 Доцент кафедри еколопчно! економ1ки
Формування сталого розвитку й забезпечення нацюнально! еколопч-но1 безпеки в будь-якш державi чи регiонi неможливе без вщповщного рiвня екологiчного виховання та еколопчно1 культури населення, спрямованих на зменшення iнтегрального екодиструктивного впливу процеЫв виробництва та споживання товарiв i послуг.
Сьогоднi людство все бшьше усвщомлюе значення охорони навко-лишнього природного середовища як умови його виживання. Але, на жаль, суспшьство ще недостатньо готове, виховане для ре^заци природоохорон-них заходiв. 1ншими словами, в людей вiдсутня еколопчна грамотнiсть i культура, не сформоване еколопчне мислення. Тому роль екологп в освiтi, екологiчна культура та еколопчне виховання людей е особливо важливими.
Одним iз найважливiших завдань еколопчного виховання та еколопч-но! культури е формування у громадян рацiонального природокористування, вмiння бачити еколопчш наслiдки та iн.
Видiляють певш етапи у процесi неперервного еколопчного виховання:
• еколог1чне просвтництво - це перший стутнь в еколопчному виховант; формуе перш1 елементарт знания про особливоси взаемоввдгосин "суспшь-ство-природа";
• еколог1чна освта - це психолого-педагопчний процес впливу на людину, метою якого е теоретичне формування еколопчно! сввдомосп;
• еколог1чне виховання - це формування в шдиида моральних принцитв, що визначають його позицш та поведшку у сфер1 охорони довюлля та ращ-онального використання природних ресурс1в [9].
Головною метою еколопчного виховання е формування еколопчно! культури, що повинна включати взаемоди суспiльства та природи, систему еколопчних цiнностей та еколопчну вiдповiдальнiсть. Варто вiдзначити, що до "Стратеги збер^ання природи" Мiжнародноl сшлки охорони природи (1980 р.) включено такий пункт, як еколопчне виховання населення.
Найбшьша ефектившсть екологiчного виховання можлива за умов забезпечення його неперервност^ комплексности включаючи вЫх членiв сус-пiльства упродовж усього 1хнього життя. Нинi екологiчна освгта стала одним з ключових елеменпв програми ЮНЕСКО (ООН з питань науки, освгти, культури). Для виршення екологiчних проблем сучасностi на регюнальних чи загальнодержавних рiвнях необхiдно, насамперед, вивчати загальносвiтовi проблеми та споЫб 1х вирiшення.
Пiсля еколопчно1 кризи, яка бурхливо почала розвиватися в Японй, державах СНД, Пiвденнiй Америщ, Ази, Африцi та iнших регюнах свiту, ставлення людей до природи починае покращуватись; приймаються як нащ-ональнi, так i мiжнароднi закони з охорони природи. На нашу думку, законо-давчо! бази недостатньо, адже наслщки еколопчно1 кризи переважно е незво-ротнiми. Тому першорядними повиннi бути екологiчне виховання та еколопчна культура населення, основою чого е еколопзащя освгти.
Забезпечення ращонального й ефективного природокористування, вщ-творення природних ресурсiв, охорони навколишнього природного середовища та еколопчно1 безпеки в сучасних умовах е важливою i невiдкладною проблемою вЫх держав свiту. Але позитивнi зрушення в екологiчнiй сферi
6. Освпянсьш проблеми вищоТ школи
245
можуть вщбуватися тiльки при надежному piBHi еколопчного виховання та еколопчно1 культури населення, що практично немождиво досягти без еколопзаци освгги.
Шд еколоНзащею освiти розумiемо систему заходiв, спрямованих на забезпечення у навчально-виховному процес всiх рiвнiв освiти (початкова, середня, вища) належних екодогiчних знань та ïx практичного застосування. Це означае, що екодогiю треба вивчати як окрему фундаментальну дисципль ну на вЫх рiвняx освiти, а при навчанш iншиx предметiв, навчальних курЫв i тем увести, "вплести" (де це доцшьно) питання, пов,язанi з еколопчною проблематикою.
Вщповщно до завдань Болонського процесу, необхщно забезпечити розвиток освгти й науки з глибокою екодогiзацiею навчальних курсiв. З метою озброення учшв та студенпв новими знаннями i новим еколого-еконо-мiчним мисленням варто застосовувати належний навчально-виховний еко-догiчний шдхщ.
На шляху до практичного застосування системи заxодiв еколопзаци освiти в Укрш'ш стоïть декiдька метододогiчниx питань.
• по-перше, як науково-теоретичнi розробки характеризують актуадьнiсть екодогiзацiï' освiти;
• по-друге, що зроблено на цей час у теоретичному та науково-методичному аспектах еколопзаци освгти;
• по-трете, як годовнi перешкоди стоять у впроваджент екодогiзацiï' освiти тощо.
Вирiшення згаданих вище питань сприятиме реадiзацiï стратеги розвитку еколопзаци освгти. Щодо екодогiзацiï освiти в Украïнi, то серед спещ-адiстiв iснують рiзнi думки. Деякi науковцi вважають, що навчальш предмети треба "очистити" вщ екодогiï. Тобто xiмiя повинна бути xiмiею, математика -математикою i т.д., а еколопю треба вивчати як окрему дисциплшу. Це пояс-нюють тим, що "екодогiзацiя предме^в" призведе до "втрати" сутностi, змю-ту чи iншоï дисциплши. Iншi науковцi вважають, що доцшьно впровади-ти у програми окремих курЫв, предметiв (де це доцшьно) одну, двi або бшь-ше декцiй на екодогiчну тему.
Ми вважаемо, що еколопзащя освгти полягае в уведенш до вщповщ-них предме^в i тем (де це доцшьно) питань, пов'язаних з еколопчною проблематикою. Оскшьки екодогiзацiя освгти в Украïнi - це поняття нове, то ïï практичне втшення повинно здiйснюватися поетапно.
Перший етап мае включати, насамперед, фахову еколопчну шдготов-ку викладацького складу до впровадження нас^зно1* програми еколопзаци освгти у пiдготовцi студентiв.
Другий етап повинен включати теоретико-методичну основу еколопзаци тих предме^в, як мають безпосереднш зв'язок зi сферою економши i тих, якi можуть здшснювати екодогiчну навчально-виховну пiдготовку учнiв та студенлв вiдповiдно до завдань Болонського процесу.
Наступний етап базуватиметься на науково-теоретичнш та практичнш основi мiжнародного екодогiчного спiвробiтництва. Для забезпечення належ-ного (високого) рiвня екодогiзацiï навчально-виховного процесу в Украïнi не-
обхгдно: пiдвищення квaдiфiкaцii викладачiв у галузi екологп; проведення те-матичних семгнаргв з питань еколопзаци освiти; розширення спiвпрацi у га-лузi екологи з провiдними унiверситетaми свгту.
Оскгльки екологiзaцiя освiти стосуеться не тгльки окремих держав, а е глобальною проблемою, то необхгдно прийняти вгдповгдш заходи, якi б у су-купностi створили екологiзaцiю освiти у вЫх державах свiту. Як свгдчить свг-товий досвiд, позитивнi зрушення у гaлузi екологи, економiки тощо можливi при добросусiдськiй мiжнaроднiй ствпрацг, що нaйяскрaвiше проявляеться у транскордонному сшвробггаицтвг.
Проблеми еколопзаци освiти на мiждержaвному рiвнi, а також потреби сшвробгтництва мiж сусiднiми державами (у рiзних сферах людсько! дг-яльностi i на рiзних рiвнях - районних, обласних чи загальнодержавних) свгд-чать про те, що гстотну увагу варто звертати на вивчення еколопчного стану саме прикордонних територгй.
Тому, щоб дослiдити екологгчну ситуaцiю прикордонних територiй, необхiдно ввести у еколого-економiчний цикл наук такий науковий напрямок дослгджень, як транскордонна еколоНзащя економiки, або еколого-еконо-Mi4Hi транскордоннi вiдносини. На li бaзi дослiджувaлaсь би екологiзaцiя економiки прилеглих до кордону територш.
Вгдзначимо, що вступ деяких держав-сусгдгв (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунiя) в НАТО та !х iнтегрaцiя у GC породжують ряд нових проблем щодо усесторонньо!" спiвпрaцi Укра1ни з цими державами. Ключо-вим моментом для Украши повинно бути входження в европейськг освiтнi, еколого-економiчнi та iншi структури транскордонного сшвробггництва. Сприяння транскордонному сшвробгтництву е одним гз головних пргоритетгв i цглей полгтики Свропейського Союзу.
1з вище зазначеного, можна зробити наступнг висновки:
• забезпечення надежно!" еколопчно!" грамотности еколопчно!" культури, еколо-ггчного мислення та еколопзаци економгки неможливе без еколопзаци освгти;
• екологгзацгя освгти, екологгчна сввдомгсть та екологгчна культура е необхгд-ними умовами для подолання негативних змгн, що вгдбуваються у природному середовищг;
• вгд якостг i темпгв еколопзаци освгти та формування еколопчно!" свгдомостг залежить збереження нашо!" планети;
• полгтика держави мае бути зоргентована на забезпечення прискореного роз-витку та практичного застосування еколопзаци освгти;
• для кращого контролю на мгждержавних ргвнях та належного мгжнародного ствробггаицтва в еколого-економгчнгй галузг треба увести новг науковг нап-рямки дослгдження - транскордонну екологгзацгю економгки та гн.
Лггература
1. Бойчук Ю.Д., Шульга М.В., Цалш Д.С., Дем'яненко В.1. Основи екологи та еколопчного права. - Суми, 2004. - С. 8-12.
2. Гавриленко Б.Б. Сощальна еколопя. - Запор1жжя, 2001. - С. 42-47.
3. Дол1шнш М., Беленький П. Регюнальш основи транскордонного ствроб1тництва// Региональна економша, науково-практичний журнал. - Льв1в, 1996, № 1/2. - С. 50-58.
4. Дубович I.A. Крашознавчий словник-довщник. - Трете видання. - Льв1в, 2005. -С. 699.
6. Освггянсьш проблеми вищоТ школи
247
5. Дубович 1.А. Сучаснi проблеми транскордонного ствроб^ництва// Економiка Украши в евроштеграцшних процесах: Науковий зб. Спецвипуск 13/ За ред. проф. С.М. Панчиши-на. - Львiв, 2004. - С. 106-112.
6. Крисаченко В.С. Еколопчна культура. - К.: Наука, 1996. - С. 47-55.
7. Маркович Д. Социальная экология. - М.: Высш. шк., 1991. - С. 154-161.
8. Модершзащя вищо'' осв^и Украши i Болонський процес. - К.: Наука, 2004. - С. 4-24.
9. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економiка природокористування. - Запорiжжя, 2003. - С. 3-17.
10. Салтовський О.1. Основи сощально'' екологп. - К.: Наука, 2004. - С. 148-158.
11. Сощальна еколопя: Навч. посiб./ За ред. Л.П. Царика. - Тернопшь, 2002. - С. 166-172.
УДК338.24:330.342+334.722.8.(477) Асист. Л.1.1щук-Луцький державний
техмчний ушверситет
СУТЬ ВИЩОÏ ОСВ1ТИ ТА ÏÏ М1СЦЕ У СУЧАСН1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й СИСТЕМ1
Проаналiзовано суть вищо'1 освiти, ïï еволюцiю у незалежнiй YKpaÏHÏ та ïï мiсце у су-часнш економiчнiй системi. Акцентуеться увага на двосторонньому зв'язку мiж розвит-ком вищоï освiти, що пiдвищуе яюсть сукупноï po6o4oï сили, i суспшьним виробництвом.
Assist. L.I. Ischuk - Lutsk state technical university The essence of high education and it place in the modern economical system
It is analyses the essence of high education, it evolution in independent Ukraine and it place in the modern economical system. It is accents attention into the double relation between development high education that increase quality joint work power and social manufacture.
На порозi XXI ст. ми е свщками безпрецедентного попиту на вишу ос-вггу i ïï широ^ диверсифшованост поряд з усе бшьшим усвщомленням ви-ршального значення освгги для сощально-культурного й економiчного розвитку й створення такого майбутнього, в якому бгльш молодг поколгння по-виннг будуть володгти новими навичками, знаннями й гдеями.
Пгд вищою освгтою розумгються усг види навчальних курсгв, шдготов-ки чи перешдготовки для наукових дослгджень, наданих ушверситетами чи гншими навчальними закладами, що визнанг як навчальнг заклади вишоï освг-ти компетентною державною владою (визначення, затверджене Генеральною конференщею ЮНЕСКО на 27-й сеси (листопад 1993 р.) у Рекомендаци про визнання навчальних курсгв i свгдоцтв про вищу освгту). Сьогоднг вища освг-та згштовхуеться з серйозними проблемами i труднощами в таких областях як: фшансування, створення справедливих умов доступу до навчальних курЫв i самого навчання на цих курсах, сприяння шдвищенню професiйноï ква-лiфiкацiï, орiентацiя шдготовки на набуття конкретних навичок, шдвищення i збереження якост викладання, наукових дослщжень i послуг, забезпечення адекватност навчальних програм, можливосл працевлаштування випускни-кгв. Y той же самий час перед вищою освпою вщкриваються новг о6рiï, пов,язанi з технолопями, що сприяють створенню знань, керуванню ними, ïхньому поширенню, доступу до них i контролю за ними. Рiвноправний доступ до таких технологш варто забезпечити на вЫх ргвнях систем освгти [1].
