CC BY
25
Нацюнальний лкотехшчний ун1верситет Украши
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 504:330 Доц. Г. С. Гулик, канд. екон. наук
доц. I.A. Дубовiч, канд. геогр. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ОСВ1ТИ: ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
Звернено увагу на прогресуючу деградащю природного довкшля, виснаження природних ресурив та екологiчну небезпеку. Обгрунтовано, що досягти позитивних результатов в еколого-економiчнiй, еколого-полiтичнiй та еколого-правовш системах можливо тiльки через еколопзацш освiти, що призведе до високого ршня пiдготовки фахiвцiв та формування системи професшно! компетентностi вщповщно до вимог кон-цепцп сталого розвитку. Розкрито сутнiсть понять "еколопзащя", "екологiзацiя еконо-мiки" та "еколопзацш освгги". Проаналiзовано потребу розроблення заходш, спрямова-них на забезпечення ефективно! мiжнародноl спiвпрацi у сферi еколопзаци освiти.
Ключовi слова: екологiзацiя, еколопзацш осв^и, екологiзацiя економiки, профе-сшна компетентнiсть, освiта для сталого розвитку.
Актуальшсть дослiдження. Ставлення суспiльства до природи у другiй половинi ХХ - на початку XXI ст., призвело у багатьох репонах свиу, зокрема i в УкраМ, до погiршення стану природного довкшля та великомасштабних 6i-олопчних змш. Вiдомо, що стан довкiлля, яккть природних умов для прожи-вання населення залежить вiд ставлення людини до природи. Донедавна ставлення сустльства до природи мало виразно споживацький характер, де природ-ш умови i ресурси сприймалися тшьки як чинник, що впливае на розвиток еко-номiки. Природньо, що подальший розвиток цивiлiзацií стае неможливим без проведения належних змiн у сферi еколого-економiчноí, еколого-полiтичноí та еколого-правово1 культури. Цi змiни потрiбно спрямовувати на ефективну охо-рону, ращональне використання та вiдтворення природних ресурав для забезпечення екологiчноí безпеки i створення сприятливих природних умов для жит-тя нинiшнього та наступних поколiнь. Успiшне впровадження таких змш залежить ввд яккного р1вня пiдготовки фах1вц1в i формування системи професшно!' еколого-економiчноí, еколого-полiтичноí та еколого-правово! компетеитностi в руслi вимог концепцií сталого розвитку. Досягти цих позитивних результат можливо тiльки через еколопзацш освгги.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй. Теоретичнi та практичш ре-комендацií з питань еколопзацп освiти певною мiрою висвiтлено у наукових працях таких вчених: Ю.Ю. Туницi, 1.М. Синякевича, Л.С. Гришв, Т.П. Галуш-кiноí, €.В. Мшенша та iн. Проте в опублшованих наукових працях частково дослiджено теоретико-методолопчш особливостi та механiзм практично1 реаль зацií екологiзацií освiти.
Метою роботи е теоретико-методичш та практичнi особливосп еколоп-зацií освiти.
Виклад основного мaтерiaлу. Впродовж останнiх десятирiч свггова спiльнота дедалi виразнiше усвiдомлюе вщповщальшсть людини за прогресу-
ючу деградацда природного довкшля, виснаження природних ресурав та еко-лопчну небезпеку. Про це свщчить низка важливих м1жнародних конференцш (Стокгольм (Швецк) - 1972 р., Рю-де-Жанейро (Бразилк) - 1992 1 2012 рр., Йоганнесбург (Швденно-Африканська Республка) - 2002 р. та ш.), проведених шд епдою Оргашзацц Об'еднаних Нацш, а також тдписання низки м1ждержав-них угод у сфер1 еколопчно! безпеки, охорони довкшля, використання та вщ-творення природних ресурав.
Найбшьш актуальними еколопчними проблемами, ят сьогодш постали перед людством е: змши клшату, забруднення довюлля, нестача питно! води, знелкнення, опустелювання, зменшення б1ор1зноман1ття тощо. Через сукупнкть цих еколопчних проблем, проживания населения в багатьох регюнах св1ту стае дедал1 складшшим. Зокрема, в УкраЫ еколопчно чистою вважаеться тшьки 6 % И територп [10]. На нашу думку, основною причиною еколопчно! ситуацп, що склалася в УкраЫ, е ввдсутшсть належного ршня еколопчно!' грамотносп та свь домосп громадян 1 практично!' реал1зацИ' державно!' еколопчно!' политики та права. Про це свщчать 1 результати проведеного фахшцями бльського ушверситету (США) у 2012 р. дослщження, за 25-ма показниками, що характеризують д1ев1сть державних полггик у кра!'нах свиу щодо збереження екосистем. 1з результата цього дослщження випливае, що Укра!'на за м1жнародним рейтингом еколопчних досягнень займае 102 позицию з-пом1ж 132 кра!'н свиу [10].
З цього випливае, що серед основних проблем, ят негативно впливають на довкшля, можна виокремити таю: недостатне розумшня сусшльством прь оритепв щодо належно!' охорони, ращонального використання та ефективного вщтворення природних ресурсш; недотримання еколопчного законодавства; вщсутнкть реалктично!' стратеги та даевого мехашзму щодо поетапного переходу до сталого розвитку тощо.
Ввдомо, що ставлення людини до природи залежить ввд р1вня !Т еколопчно!' грамотности еколопчно!' культури та еколопчного виховання. Саме тому належна теоретико-методолопчна розроблення еколопзацп освпи та 11 практична реал1защя е прюритетною та актуальною. Для розкриття сутносп еколопзацп освгги необидно проанал1зувати визначення понять "еколопзащя" зага-лом та " еколопзащя економжи" зокрема.
Шд еколопзащею розумдать процес насичення еколопчними (природо-охоронними) вимогами: знань та умшь фахнвщв; управлшських рЫень; характеристик новостворювано!' техшки; проекпв буд1вництва 1 реконструкцц вироб-ничих об'ектш та шфраструктури; виробничих технологш; програм полггичних партш; сусшльно!' свщомосп тощо. Спорщненою сутнктю еколопзацп е фор-мування еколопчно!' економши як нового, еколопчно безпечного способу гос-подарювання та безпечних умов для життя людини. Далекосяжною стратепч-ною метою в цьому напрям1 е формування еколопчно!' цившзацп [8, с. 114]. Що розумдать тд еколопчною цившзащею? Еколопчна цившзащя - це сус-шльство з немеркантильним еколого-економ1чним способом мислення та гос-подарювання, майбутня кторична епоха переходу людства ввд iррацiональноí однобоко!' експлуатащ! природи до рацiональноí сшвпращ людини з природою.
Нащональний лкогехшчний унiверсигег Украши
Офiцiйно Мщативу формування екологiчноí цивiлiзацií вперше було проголо-шено в Кита! у 2007 р. [8, с. 116].
Стосовно поняття "еколопзащя економiки", на цей час е рiзнi шдходи щодо його тлумачення:
1. Узгодження способу господарювання (виробництва i споживання матерь альних благ i послуг) iз законами природи, який е необхiдним, хоча i вкрай складним та суперечливим процесом, ынцевою метою якого мае стати ре-формування економiчноi' системи ввдповщно до екологiчного iмперативу [5, с. 206].
2. Процес перетворення економ^, спрямований на зменшення iнтегрального еколого-деструктивного впливу процесiв виробництва i споживання това-рiв та послуг у розрахунку на одиницю сукупного суспшьного продукту [8, с. 230].
3. Процес впровадження i реалiзацн принцишв рацiонального природокорис-тування та мшiмiзацн негативного впливу на навколишне природне середо-вище пiд час здшснення антропогенно! дiяльностi [6].
4. Процес введення еколопчного фактора в анашз економiчних показникiв розвитку [11].
5. Наповнення екологiчними вимогами усiх сфер виробничо-господарсько! дь яльностi людини з метою попередження або пом'якшення негативного впливу на природне середовище [8, с. 114].
На нашу думку, еколопзащя економши - це процес впровадження ввдпо-ввдно! еколого-економiчноí, еколого-полиично! та еколого-правово! системи, що забезпечуе належну якiсть довкiлля, ефективне використання, охорону та вiдтворения природних ресурав, а також екологiчну безпеку на вах рiвиях (на-цiональному, регюнальному i глобальному), вiдповiдно до вимог концепцií ста-лого розвитку [3]. Враховуючи сутнiсть термiнiв i понять "екологiзацiя" та "екологiзацiя економiки" сформульовано рiзнi визначення екологiзацií освiти:
1. Насичення навчальних програм подготовки фахiвцiв усiх напрямiв еколо-пчними вимогами з метою формування еколого-економiчного способу мислення в замiн однобокового традицшного економiчного мислення [8, с. 114-115].
2. Цшеспрямоване формування еколого-економшо-правово! культури та еко-лого-виховного процесу учшв та студентiв [4].
3. Тенденщя проникнення iдей, понять, принцишв екологп в структуру шдго-товки спещалкив рiзного проф1лю: педагогiв, лiкарiв, економiстiв та iн., як1 повинш мати навички практично!' дiяльностi, ко^ необхiднi 1м для рiз-них видiв експертизи, розрахункiв, проектно! та природоохоронно! дiяль-ностi; вмiти застосовувати сво! фундаментальнi та прикладнi знання у пе-редбаченнi i профтактищ екологiчних i будь-яких техногенних катастроф i нещасних випадк1в; володiти знаннями, технолопею, прийомами й ефек-тивними методами швидкого i професiйного реагування на критичнi ситу-ацп, !'х передбачення [12].
Сьогоднi у прийнятп соцiально-економiчного плану розвитку ще зали-шаеться домiнантним економiчний iнтерес, а не еколого-економiчний. Така модель ставлення людини до природи е загрозливою щодо реалiзацi! новiтнього
екологiчного мислення, яке досягаеться завдяки екологiзацií освии. На нашу думку, екологiзацiя освии - це цшеспрямований навчальний процес пiдготовки учнiв i студештв щодо формування у них належного еколого-економiчного, еколого-полiтичного й еколого-правового свiтогляду та професшно1 компетен-тностi вiдповiдно до вимог концепцií сталого розвитку.
Таким чином, еколопзашя освiти в УкраЫ повинна формуватися на принципах еколопчно1 економiки (комплексностi кiлькiсного облiку i вартiсноí оцiнки всiх компонентiв природного життевого довкшля та природних ресурсГв на тiй чи iншiй територц або акваторií у 1х взаемозв'язку; переваг або врахуван-ня дефщитносп окремих компонентiв та умов природного довкшля i природних ресурав; регюнально!' диференцiацií оцiнок, який передбачае рiзний ршень ощ-нювання яшсно однакових умов довкiлля i ресурсГв; динамiчностi абсолютних оцiнок у часц врахування бумеранг-ефектiв) [13, с. 120-121], еколопчно!' поль тики (посилення ролi еколопчних норм у системi державного управлшня Украши для досягнення рiвностi трьох складових розвитку (соцiального, еколопчно-го, економГчного); врахування екологiчних насладив у прийнятп управлiнських ршень; мiжсекторальне партнерство та залучення зацiкавлених сторш та ш.) [7] та еколопчного права (нормативно-правовi акти для забезпечення обгрунто-ваного еколого-економiчного взаемозв'язку сусшльства i природи; соцiальноí справедливостi, законносп в екологiчнiй галузi та ш.) [2, с. 12-14].
Вiстря еколопзацп освiти в Украíнi мае бути спрямованим на шдвищен-ня рiвнiв екологiчноí грамотностi, свiдомостi та культури населення, нових пог-лядгв сусшльства у ввдносинах з природою, еколого-економiчноí, еколого-поль тично!' та еколого-правово!' ввдповщальносп перед нинiшнiм i майбутнiми поко-лiннями. Отже, мета екологiзацií освии полягае в забезпеченнi належними еко-лого-економiчними, еколого-полiтичними та еколого-правовими знаннями, якi б вiдповiдали умовам реалiзацií концепцií сталого розвитку. Екологiчнi пробле-ми можна вирiшити тальки з участю фахiвцiв усiх сфер людсько!' дiяльностi та вiдповiдним рiвнем знань в еколого-економiчнiй, еколого-полiтичнiй та еколо-го-правовiй сферах.
Оскiльки екологiчнi проблеми е глобальними, то вiдповiдно еколопзащя освiти мае мiжнародне значення. З цього випливае потреба в розробленш захо-дiв, спрямованих на забезпечення ефективно!' мiжнародноí спiвпрацi у сферi екологiзацií освiти. У цьому напрямi повиннi активно сшвпрацювати всi держа-ви. Зазначимо, що у 2005 р. ЮНЕСКО проголосило десятирiччя ООН з освгги для сталого розвитку (2005-2014 рр.), розглядаючи освиу як один з ключових чинниюв досягнення сталостг Це поклало початок широкому мГжнародному процесу в галузi освии. спрямовано!' на сприйняття та реалiзацiю концепцп ста-лого розвитку.
Питання еколопзацп, еколопзацп економжи та еколопзацп освии впер-ше було висунуто на конференцц ООН з охорони природи, яка ввдбулася 1972 р. у СтокгольмГ (Швеция). Актуальнiсть Г важливiсть цих питань обговорю-вали на глобальному рГвш, зокрема, на мГжнародних конференциях з еколого-економГчних питань, що ввдбулися шд епдою ООН у Бразилп (Рю-де-Жанейро, 1992 р. Г 2012 р.), Швденно-Африканськш Республщ (Йоганнесбург, 2002 р.) та
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
ш. На цих конференциях окреслено HOBi шляхи мiжнародноí сшвпращ, в яких ввдображеш iнтереси Bcix держав свиу щодо екологiзацií економши, освии то-що [3]. Вiдповiдно до мiжнародниx конференцш ООН, прiоритетним завданням людства мае стати формування населения планети з високим ршнем екологiчноí грамотностi, сввдомоста й культури.
Екологiчна грамотнiсть, сввдомкть та культура не виникають стихшно. Успiшниx резyльтатiв у цьому напрямi можна досягти тiльки шляхом цшесиря-мовано! пiдготовки громадян, тобто через еколопзащею освiти. Водночас, еко-лопзащя освiти дасть змогу сформувати сусшльство з високим рiвнем еколопч-но! культури i поведанки, перейти на шлях сталого розвитку, зберегти природш умови для iснyвання людсько! цившзацц.
Екологiзацiя освiти дае змогу формувати в учшв i стyдентiв еколопчний свiтогляд та екологiчнy культуру, що й забезпечуе екологiчне виховання та формування еколопчно! свiдомостi. Саме тому еколопзащя освiти е необхвд-ною умовою для подальшого розвитку освгш загалом. Таким чином, еколопза-щя освiти постае як базова, стратепчна основа для подолання екологiчноí заг-рози, а також формування умов еколопчно безпечного життя людини.
Еколопзашя освiти е вкрай важливою складовою модернiзацií освiтньоí системи, як в УкраЫ, так i в шших державах. Екологiзацiя освiти сприяе ста-новленню ново!' парадигми у ввдносинах сyспiльства i природи, формуванню ввдповвдно!' екологiчноí культури та екологiчноí свщомоста, а також поступово-му вталенню концепцií сталого розвитку.
Таким чином, тальки належне втiления екологiзацií освгги може забезпе-чити високий ргвень екологiчноí грамотностi сyспiльства. Екологiзацiя освгш повинна стати основою yсiеí системи освпи, а ii поняття та сутнкть мае змшю-ватися вГдповвдно до соцiально-економiчниx умов, змш клшату та стану проблем довкшля.
Висновки:
1. Основною причиною попршення еколопчно! ситуацп, як в Укра!ш, так i в шших державах, е вiдсутнiсть належних Mexarn3MiB практично! реалiзацil державно! еколопчно! полггики.
2. Досягти позитивних результатiв в еколого-екожшчнш, еколого-полiтичнiй та еколого-правовiй системах можливо тшьки шляхом еколопзацп освгш, пiдготовки фахiвцiв та формування системи професшно! компетентностi вiдповiдно до вимог концепцп сталого розвитку.
3. Еколопзащя освгш повинна бути спрямована на подготовку фахiвцiв висо-кого р1вня знань в еколого-економiчнiй, еколого-полiтичнiй та еколого-правовiй сферах, пiдвищення р1вшв еколопчно! грамотностi, свадомоста та культури населення, нових погляд1в суспiльства у ввдносинах з природою, вГдповГдэльностГ перед ниншшм i майбутнiми поколшнями.
Лггература
1. Грищв Л.С. Еколопчна економжа : навч. пойбн. / Л.С. Грищв. - Льв1в : Вид-во "Магно-лк 2006", 2010. - 358 с.
2. Дубов1ч I.A. Еколопчне право Украхни (курс лекцш) / I.A. Дубов1ч. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украхни, 2007. - С. 147.
3. Дубовiч 1.А. Теоретико-методичнi та практичш засади реалiзацiï екологiзацiï економлки / 1.А. Дубовiч, Н.А. Юзич // Науковий вЛсник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львлв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2014. - Вип. 24.4. - С. 196-201.
4. Дубовлч 1.А. Концептуальш теоретико-методолопчш та практичш засади транскордонного еколого-економлко-правового ствробгтництва Укрални з СС / 1.А. Дубовлч // Сощально-еко-номЛчнЛ проблеми сучасного перюду Укрални. Мехашзм регулювання регионального розвитку в Укралш : зб. наук. праць / 1РД НАН Укрални. - Львлв, 2014. - Вип. 5 (109). - С. 205-212.
5. Еколопчна Конституция Землл Метологлчш засади / за ред. акад. НАН Укрални, д-ра екон. наук проф. Ю.Ю. Тунищ. - ЛьвЛв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2011. - 440 с.
6. Экологизация экономики. Природопользование. Региональная экономика. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.voronova-on.ru/prirodopolzovanie/ecoloecon/index.html.
7. Закон Укрални "Про Основш засади (стратеглю) державно'л еколопчно'л политики Укрални на перюд до 2020 року" (вЛд 21.12.2010 р.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ra-da.gov.ua.
8. Ллсотехшчний термшолопчний словник: укра'лнський, рослйський, англшський / за ред. Ю.Ю. Туницл, В.О. Богуслаева. - ЛьвЛв : Вид-во "Плрамлда", 2014. - 967 с.
9. Мельник Л.Г. Еколопчна економлка : плдручник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / Л.Г. Мельник. - Суми : ВТД "Унлверситетська книга", 2003. - 348 с.
10. Напрямки державно'л поллтики щодо екологлзадл'л надлонально'л економлки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/articles/807/.
11. Проблемы экологизации экономики и экономизации экологии. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.rae.ru/fs/? section=content&op=show_article&article_ id=7782123.
12. Совглра С. Тенденцля проникнення еколоизаци у змлст освлти та навчальне середовище / С. Совглра. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://library.udpu.org.ua/library_files/ psuh_pe-dagog_probl_silsk_shkolu/20/visnuk_28.pdf.
13. Туниця Ю.Ю. Екоекономлка i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
Гулык Г.С., Дубович И.А. Экологизация образования: теория и практика
Обращено внимание на прогрессирующую деградацию окружающей среды, истощение природных ресурсов и экологическую опасность. Обосновано, что достичь позитивных результатов в эколого-экономических, эколого-политических и эколого-право-вых системах возможно только путем экологизации образования, что приведет к высокому уровню профессиональной компетенции в соответствии с концепцией устойчивого развития. Раскрыта сущность понятий "экологизация", "экологизация экономики" и "экологизация образования". Проанализирована необходимость разработки мер, направленных на обеспечение эффективного международного сотрудничества в области экологизации образования.
Ключевые слова: экологизация, экологизация образования, экологизация экономики, профессиональная компетенция, образование для устойчивого развития.
Gulyk G.S., Dubovich IA. Greening of Education: Theory and Practice
Attention is paid to the progressive degradation of the environment, depletion of natural resources and environmental hazards. It is justified that achievement of positive results in ecological and economic, environmental and political, environmental and legal systems is only possible through greening of education, which leads to a high level of professional training and forming of the professional competence in accordance with the requirements of sustainable development concept. The essence of the concepts of greening, greening of the economy and greening of education is explained. The need to develop measures to ensure effective international cooperation in the field of greening of education is analysed.
Key words: greening, greening of education, greening of the economy, professional competence, education for sustainable development.
