CC BY
67
На нашу думку, запропонована типологiзацiя eKOHOMi4Hnx систем сус-пiльства спираеться на дуже важливий об'ективний критерiй - стутнь еколо-пчно1 безпеки економiчноí системи, роль i значения якого особливо зросло на порозi ХХ1 ст. й далi зростатиме. Така типолопзащя не пов'язана прямо з пашвними формами власностi й вдеолопчними переконаннями суспiльства, а тому мае бшьш унiверсальний та гуманiстичний характер, шж традицiйнi пiдходи до ще1 методологiчноí проблеми. Вищим щаблем еволюцц сустль-них економiчних систем е, на наш погляд, екогомологiчнi. При цьому ми по-дiляемо точку зору С.Злупка, котрий вбачае роль екогомологи у "... створеннi передумов розвитку нащонально1 економiки, яку персошфшуе людина. Мiж екогомологiею i нащональною економiкою стльне те, що вони враховують еднiсть економiчноí та еколопчно1 безпеки" [6]. Отже, обгрунтована нами типолопзащя економiчних систем сусшльства на основi ступеня 1хньо1 еколо-гiчноí безпеки видаеться перспективною у контекста зростання глобально!' уваги до виртення екологiчних проблем як середовища iснування й розвитку само! людини. Вiдповiдно теорiя економiчних систем сусшльства та мето-дологiчнi концепцл !х типологiзацií все бiльше "еколопзуються", що можна трактувати як новиню парадигму економiчноí науки третього тисячолтя.
Лiтература
1. Ващишин А.М. Наукова дiяльнiсть професора Г.1. Башнянина. - Л^в: Каменяр, 2001. - С. 21-22, 193-217
2. Башнинин Г.1., Копич 1.М., Слюсарчик М.П. Ринков} екож^чш системи: проблеми становлення функцюнально'1 структуризаци i типологiзацií. - Л^в: ЛКА, 2001. - 212 с.
3. Башнинин Г.1., Копич 1.М., Чупик 1.О. Мжроекожмчш ринковi системи: мет-рологiчнi проблеми аншпзу ефективностi функщонування. - Л^в: ЛКА,2001. - 182 с.
4. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефективнiших суспшьств. Доповiдь Римському клубов^ Пер. з англ. - К.: Основи,1993. - 238 с.
5. Гаврилишин Б. Свгг заговорить про украшське диво!// Експрес. - 2001. - 30 сер-пня - 6 вересня. - С. 17.
6. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефектившших суспшьств. Доповщь Римському клубов^ Пер. з англ. - К.: Основи, 1993.
7. Грабинський 1.М. Еколого-економiчна система Украши: поршняльний аналiз. -Львш: НТШ, 1997.
8. Грабинський 1.М. Сучаснi економiчнi системи: Навчальний поабник. - Львш: 1н-тереко,1997. - 176 с.
9. Грабинський 1.М. Еколого-екожмчна система Укра1ни: поршняльний аналiз. -Львш: НТЩ1997. - 240 с.
10. Злупко С. Екогомологш i становлення нащонально'1 економши Украши// Наук. збiрник Украшського Вшьного Ушверситету. - 1995. - Т. 17. - С. 332.
УДК 332.126 Богданна Косович - ЛНУ ¡м. 1вана Франка
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В
Розглядаються еколопчш проблеми використання земельних ресурсiв, 1х збере-ження та охорона. Обговорюються напрями ефективного еколого-економiчного використання земельних ресурив в ринкових умовах.
K^40Bi слова: земельнi ресурси, охорона земель, еколопчш проблеми.
Bogdanna Kosovych - The National University of Lviv Ecologic and economic issues of land resources usage
The article deals with ecologic issues of land resources usage, preservation and protection. The ways of effective ecologic and economic usage of land resources under the market economy conditions are elucidated.
Key words: land resources, usage, ecologic lands, land relationships.
Земля e ушкальним творшням природи для життедыльносп людей та Bcix живих оргашзм1в, а також головним золотим скарбом для держави i компонентом навколишнього природного середовища та потребуе бережливого еколого-економiчного використання. Конститущя Украши, зважаючи на вик-лючно важливе значения землi у вах сферах економiки кра!ни, визначае землю основним нацiональним багатством i найцiннiшим надбанням украшсько-го народу, що перебувае пiд особливою охороною держави. Основний Закон Украши мае на меп правове забезпечення рационального й ефективного використання всх земель Украши i зобов'язуе державу забезпечувати еколопч-ну безпеку та шдтримувати екологiчну р1вновагу на територц Укра!ни.
На сучасному еташ iснувания людсько! цивiлiзацií ращонально-бе-режне використання та охорона земель - головне соцiально-економiчне й еколопчне завдання сусшльства будь-яко! держави. Для Укра!ни ця проблема особливо важлива, оскшьки li земельнi ресурси зазнають надзвичайно великих антропогенних навантажень i деградують досить високими темпами.
Хоча за природними ресурсами (чорноземом) Украша належить до найбагатших держав свиу. Однак, на жаль, низька культура землеробства та хижацька ексилуатащя земель призводять до руйнування груштв, тому й ефек-тивнiсть використання земель значно нижча, нiж у середньому по Gвропi.
Сучасний стан використання земель Украши не ввдповдае вимогам рацiонального природокористування. Майже 92 % земельного фонду залучено в господарський общ в результата чого порушено еколопчно допустиме спiввiдиошения площ рiллi, природних кормових угiдь, лкових насаджень, що негативно впливае на стшккть агроландшафту. Розоранiсть земель в Ук-ра!ш е найвищою у свт i досягла 56 % територц краши, i 80 % сшьськогос-подарських угiдь. При цьому складаеться враження, що ми намагаемось умисно обробляти якомога бiльшi плошд земельних угiдь, однак не викорис-товуемо !х так, щоб отримати високу урожайнiсть.
Сiльськогосподарське використання земель на сучасному еташ приз-водить до зниження родючостi грунтав через !х переущiльнения (до 40 % рш-лi), втрати гумусного горизонту (майже на всш площi ршл^, ерозiя грунпв (до 1/3 ршлО, втрати грудкувато-зернисто! структури, водопроникностi та аерацшно! здатностi з усша еколопчними наслвдками; знижуеться якiсть i еколопчна чистота продовольства, зростае захворюванiсть населення. Тому невiдкладною необхiднiстю постае робота над збшьшенням застосування бь отехнолопчних чинникiв розширеного вiдтворения родючостi фунпв, дов1в-ши !х до еколопчно допустимих та безпечних.
Основними недолiками землекористування е тривале безгосподарне ставлення до земл^ помилкова стратегия максимального залучення земель до обробггку, недосконалi технiка i технология обробггку землi та виробництва сшьськогосподарсько1 продукцп, невиражена цiнова политика, недотримання науково-обфунтованих систем ведения землеробства ^ зокрема, повсюдне недотримання сшозмш, внесення недостатньо!' кiлькостi оргашчних добрив, низький науково-техшчний рiвень проектування, будiвництва та експлуатацп мелiоративних систем, недосконала система використання i внесення мше-ральних добрив та невиконання природоохоронних, комплексно-мелюратив-них, протиерозiйних та iнших заходiв.
Яккний стан земельних ресурсiв постiйно попршуеться. В окремих районах, де осушено земл^ вiдбуваеться некотрольоване зниження рiвня фунтових вод, зменшення потужностi оргашчно!' маси, а в районах зрошення - пiдтопления i засолення фунпв, деградацiя чорноземiв, що призвело до не-гативних екологiчних наслiдкiв у районах Полкся та на твдш Украши. Нинi 14,8 % загально!' площi поливних земель шддаш ерози, 1,5 % - перезволо-женню, понад 4 % - солонцювап та засоленi. Збiльшения мiнералiзацií фун-тових вод загрожуе вторинним засоленням земель. Упродовж розвитку цивь лiзацií илошд фуштв, придатних для землеробства, безперервно зменшують-ся. На початку третього тисячолiття внаслiдок забруднення характерною стала масова деградащя фунтав з втратою íхиьоí головно!' властивосп - родю-чостi. Як вщомо, родючiсть орних земель визначаеться вмктом в них гумусу. Проте в наш час середнш вмiст гумусу в грунтах Украши значно знизився i становить 3,2 %, коли 100 ротв тому вмiст гумусу в грунтах становив 4,2 % (таким чином, кожний рiк втрачалося по 24,0 млн. тонн гумусу). В УкраМ водно! ерозií зазнають легю пiшанi грунти Полiсся та Степово! зони. В^о-вою ерозкю охоплено до 19 млн. га ршлг
Потужним деградацiйним чинником е спричинене сшьськогосподарсь-кою дiяльнiстю збезлкшня територiй. Збезлiсiния афоландшафтав е наслщком не тшьки прямого вирубування лку пiд орнi землi. До знищення лiсiв призво-дять ероз1я, мелюращя, хiмiзацiя, випасання, забруднення та рекреащя.
Одним iз найголовнiших чинниюв захисту фунтш вiд ерозií е лкоме-лiоративнi насадження. Як зазначають спещалкти [6], Лiсомелiоративнi на-садження (ЛМН) е невiд'емною складовою частиною протиерозшно1 системи, одним iз основних елемештв i основою архiтектонiки ЛАЕС у щлому. Необхвдно зазначити, що еколого-економiчна ефективнiсть лiсоаграрних систем вища на 20-25 %, нiж вдаритих територiй. Iснуючi лiсовi смуги (434 тис. га, довжиною близько 300 тис. км) захищають 11 млн. га рiллi (близько 1/3), що дае надбавку врожаю 3 - 3,5 млн. т зерна. Надбавка врожаю зернових культур i соняшника на полях шд захистом окремих лiсових смуг становить у середньому 4,1 ц/га, а в 1х системi вона може бути в 2 - 6 разiв вища. Врожай зернових у системi лiсових смуг в 1,5 - 2 рази вищий, шж у вiдкритому полi. Рентабельнкть системи лiсових смуг перевищуе 300 - 500 %. При розв'язанш цiеí системи захисту необхiдна обгрунтована i виважена державна програма вщповвдно до земельно* реформи.
Сьогоднi в УкраМ iснуe низка об'ективних факторiв, що зумовлюють можливiсть видшення земельних дшянок пiд площi лiсового фонду, а саме: необхщнкть використати тд лiсовi насадження землi, непридатнi для ефек-тивного сiльськогосподарського використання; планомiрне лiсорозведення захистить Грунт вiд суховив та ерозiйних процесiв; це матиме неощнне при-родозахисне значення для водозахисну та водорегулювання; лiсорозведення виконуе екологiчну роль у збалансуваннi ршноваги навколишнього природного середовища та природозахисту, а також санiтарно-гiгiенiчну, природно-оздоровчу функцií для сусшльства; лкисткть виступае природним бар'ером запобiгання повеней та зсувш грунте, збагачуе довкшля киснем; розумне використання лку задовольняе потреби населення та забезпечуе можливкть його зайнятостi; лiс е матерiальною цiннiстю для майбутнiх поколшь та еко-номiки держави тощо.
Перехад до володiння землею (фермерство та орендарство) загрожуе безпецi навколишнього середовища тим, що новi власники землi на перших етапах намагаються збшьшити прибутки та економлять кошти передуем на природоохоронних заходах. Не дуже турбуються вони й про яккть продукцií, використовуючи рiзнi шкiдливi хiмiзованi засоби росту чи боротьби зi штд-никами, чим завдають шкоди здоров'ю споживачiв. Зi споживацького погля-ду для агроекосистем дуже важлива екологiчна чистота середовища. Його забруднення знижуе врожа?, продуктивнiсть худоби та яккть продукцп. За даними Н.П. Грицан (1992), у Дншропетровськш обласп забруднення атмос-фери фтором знижувало врожа1 пшениц на 39-60 %, ячменю - на 23-60 %. За прогнозами вчених, унаслщок деградапií природного середовища свiтове ви-робництво зерна буде зменшуватись на 1 % кожного року [5]. Тому цей соць альний сектор аграрно!' економiки потребуе державно!' пiдтримки та контролю.
Розвиток рiзних форм власносп та господарювання на землi без суво-рого i надiйного державного еколопчного та митного контролю за ввезенням небезпечних вiдходiв, брак вщповвдно!' законодавчо! бази призвели до безгос-подарного, хижацьки споживацького ставлення до земл^ Використання у ве-ликш кiлькостi мiнеральних добрив, пестицидов та шших хiмiчних препаратiв разом з промисловим i радiапiйним забрудненням може ще бiльше ускладни-ти еколопчну ситуапiю в Украíнi, зокрема в малоземельному регюш, знизити вiдтворювальну здатнкть бiосфери та екологiчну стiйкiсть агроландшафпв.
Надзвичайно актуальною е розробка еколого-економiчноí моделi рин-кових реформ, яка, як вважають окремi вченi, повинна передбачати запровад-ження жорстких еколопчних нормативов, стандартов, вимог i обмежень для окремих галузей та шдприемств, регiонiв, областей, басейнiв рiк, у межах яких розмiщенi чи розвиваються виробництва, тривае освоения природних ресурав тощо.
Потрiбно докласти максимум зусиль для пiльового використання на-явних джерел фiнансування природоохоронних програм, а також удоскона-лення контролю за ращональним використанням природних ресурсiв, зокре-ма земельних.
В УкраЫ вДдбуваеться стимулювання рацiонального використання природних ресурсДв, передусДм земельних, охорони навколишнього природного середовища шляхом:
• надання пiльг в оподаткувант тдприемств, установ, органiзацiй i громадян у разi вжиття ними заходiв щодо рацiонального використання природних ре-сурсiв та охорони навколишнього природного середовища, у випадку переходу на мало- i безвiдходнi ресурсоенергозбережет технологи;
• надання на тльгових умовах коротко- i довготермiнових позик для вжиття заходiв щодо забезпечення рацiонального використання природних ресурсiв та охорони навколишнього природного середовища;
• звшьнення вщ оподаткування фондiв охорони навколишнього природного середовища;
• стимулювання у визначеному Кабшетом Мiнiстрiв Украши порядку пращв-никiв спецiально уповноважених державних органiв у галузi охорони навколишнього природного середовища i використання природних ресурив. Сьогоднi вiдсутнiсть достовiрноí iнформацií про природоохоронну дД-
яльнДсть пiдприемств в Украíнi створюе ризик для ДнвесторДв Д власникДв. ЗначнД втрати у виглядД штрафДв, додаткових витрат пов'язанД з лДквДдацДею наслДдкДв забруднення навколишнього середовища, необхДднДстю проведення екологДчного оздоровлення тощо. З огляду на це у багатьох крашах бухгал-терський облДк Д звДтнДсть про природоохоронну дДяльнДсть набули Днтенсив-ного розвитку.
1гнорування екологДчних зобов'язань у бухгалтерському облДку Д не введення íх у звДтнДсть можуть призвести до таких небезпечних наслДдкДв, як викривлення реально1 цДни акцДй Д додатковий фДнансовий ризик для акцДоне-рДв. Розкриття ж шформацп про природоохоронну даяльшсть пДдприемств, оргашзацш у рДчних звДтах сприяе об'ективнДй оцДнцД 1хньо1 роботи, забезпе-чуе широкий громадський контроль Д формування ктого позитивного ДмДд-жу. Тому важливим завданням е визначення вимог до нацДонального еколо-гДчного, за мДжнародними стандартами, бухгалтерського облДку й аудиту.
ЕкономДчнД витрати вДд забруднення атмосфери можна визначити методом емшричних залежностей, що грунтуеться на статистичному опрацю-ваннД економДчних показникДв. Цей метод дае змогу отримати рДвняння регре-си (залежностД розмДру економДчних витрат вДд концентрацц забруднення атмосфери). Отже, забруднення атмосфери шкодить якостД продукцп, 11 реалДза-цп, призводить до зниження цДн. А якщо господарства будуть компенсувати зниження врожайностД додатковими агротехнДчними заходами, то це пДдви-щить собДвартДсть продукцп, отже, цДни реалДзацп. Тому платити за забруднення довкДлля повинно пДдприемство, яке забруднюе навколишне середови-ще, що пДдвищуе витрати виробництва.
Обстеження грунтДв в УкрашД свДдчить, що 1хне забруднення небез-печно зростае. За оцДнками НацДонального наукового центру "1нститут грун-тознавства та агрохДми Дм. ОН. Соколовського" [1], загальна площа забруд-нених земель становить близько 9 млн. га, з них 4,2 млн. га - радДацДйно заб-рудненД; 2,0 млн. га - землД, забрудненД важкими металами; 2,8 млн. га - зем-лД, забрудненД токсикантами оргашчного Д неоргашчного походження. ПерДод
проведення спещальних заходав щодо очищення таких техногенно поруше-них Грунпв становить ввд 5-10 до 40-50 роюв залежно вiд рiвня 1хнього заб-руднення. Забруднення Грунпв полягае в тому, що до них потрапляють нов^ нехарактернi для них речовини або поселяються та розмножуються новi мш-роорганiзми. Для Грунтш небезпечним е накопичення металiв. Найтоксичш-шими для Грунту е свинець, ртуть, уран, торш, кадмiй, берилiй, хром, шкель, кобальт та iн. [7]. Факторш деградапií Грунтiв теж е дуже багато. Водночас стан "здоров'я" Грунпв сьогоднi контролюють погано. 1з величезно1 кiлькостi ксенобiотикiв, що надходять до Грунту, рееструють тальки декiлька десяттв. Продукти íхнього перетворення, часто токсичшш^ нiж сама початкова речо-вина, взагалi нiяк не враховують.
Зазначимо, що погiршенням якостi продукпií населення занепокоене бiльше, нiж погiршенням середовища життя. До цього призводять низька культура землеробства, застосування неефективних технологш, незахище-нiсть Грунтiв вiд промислових забруднень. € i сопiальна причина - спожи-вацьке ставлення до Грунту. Темпи втрат Грунтово1 родючоста та самих Грун-тiв стали такими високими, що Г.В. Добровольський, Л.О. Карпачевський та ш. вiдомi Грунтознавпi порушують питання про шдготовку "Червоно1 книги Грунтiв" [7], куди повинш бути занесенi типи Грунтав, яким загрожуе повне знищення. "Червона книга Грунтiв" може стати основою для ведення мошто-рингу стану Грунтав та збереження еталошв природних тишв Грунтiв.
Рекультивация порушених земель, площа яких становить понад 190 тис. га, вщновлення 1хнього Грунтового покриву на ландшафтно-еколо-пчних принципах i повернення у сферу господарства - одна з найголовшших проблем сьогодення.
Важливим напрямом рапiоналiзапií використання земельних ресурсiв е полiпшения екологiчного стану зрошуваних земель, на яких простежуються пiдтоплення, вторинне засолення, водна ерозiя, руйнування природно1 струк-тури Грунпв тощо. З огляду на це потрiбна реконструкция зрошувальних систем для створення на них таких технологш водокористування, якi б врахову-вали р1вень фiзiологiчних потреб сшьськогосподарських культур на змiну мiкроклiмату зрошуваних далянок, забезпечували вiдповiднi врожа1 без дег-радапií земель.
Тривае процес оптимiзапií структури угiдь та формування високопро-дуктивних екологiчно стiйких агроландшафпв, для чого розоранiсть орних земель знижують до 50 %, питому вагу лук, сшожатей i пасовищ збшьшують до 17-20 %, лкисткть - до 20 %, плошд земель природоохоронного фонду до-водять до р1вня середньосвiтового (5 %)[4].
Для пом'якшення несприятливо1 дií сшьськогосподарського виробниц-тва на навколишне середовище систему землеробства необхвдно екологiзува-ти з конверскю "оздоровлення та ращональне використання Грунтiв". Науко-вий пошук у галузi теорií системи землеробства та розробка закошв землеробства в поеднанш з емпiричними виробничими дослiдами дали змогу видi-лити цшу групу рапiональних засоб1в, ят екологiзують агрономгю та ведуть
до формування концепцп екологДчно безпечних, безвДдходних та ресурсозбе-режених технологДй. Як головнД напрями тут визначено:
• турботу про збереження родючостi грунту;
• збереження гумусу в груни завдяки використанню органiчних добрив, сиде-ралiв, живого мульчування та виавання багаторiчних трав;
• застосування мшеральних добрив та хiмiчну мелiорацiю на суворш науковiй основi;
• перехщ до бiологiчних методiв боротьби з бур'янами, шюдниками та хворобами рослин;
• комплекс заходiв щодо запобiгання ерозп грунту, у тiм числi контурно-мель оративне землеробство, полезахисне лiсорозведення, безвщвальний та мш-мальний обробiток грунту;
• обмеження у використаннi важко! технiки;
• контроль вилучення орних земель пiд промисловi об'екти, дороги та населет пункти й еколопчну експертизу мелiоративних систем тощо.
Постае потреба створення системи ринкових (пДльги, кредити, подат-ки) Д директивних регуляторДв для змДни прДоритетДв у розподш ресурсДв, Дн-вестицДй в аграрний сектор економДки. В економДчнДй Д правовДй базД земель-нох реформи, що тривае в УкраЫ, явно недостатньо розробленД механДзми, якД б давали змогу ефективно охороняти, рацДонально використовувати землю Д карати винних за деградацДю внаслДдок неправильного користування.
Так, у США фермерам забезпечуеться право у межах 25 % прибутку, з якого сплачуються податки, включати у поточнД витрати Д повнДстю компен-сувати протягом року каштальш вкладення у заходи з охорони земель Д вод-них ресурсДв [3].
Систематичний контроль за охороною Д станом земельних ресурсДв до-цДльно запровадити Д щодо системи нормативДв природокористування в сДльському господарствД. ЦД нормативи повиннД бути лДмДтними значеннями, якД характеризують верхнД Д нижнД границ використання природних ресурсДв чи засобДв виробництва. 1хне виконання потрДбно стимулювати Д матерДально заохочувати зниженням земельного податку, шльговими кредитами, субсидД-ями, у тому числД безповоротними на екологДчнД цш, цДновою пДдтримкою. Порушення природоохоронних нормативДв необидно суворо карати за допо-могою системи штрафДв, додаткових податкДв аж до позбавлення права на зе-мельну дДлянку.
У ходД земельнох реформи найгострДшою проблемою е виведення з обДгу Д консервацДя значноí частини використаних сДльськогосподарських угДдь. СьогоднД на базД застарДлих грунторуйнДвних технологДй тривае ведення сДльськогосподарських робДт на великих площах уже значно деградованоí землД. В УкраЫ назрДла потреба розробити програму консервацц земель. Проте недосконалДсть Земельного кадастру, вДдсутнДсть достатньоí Днформа-цп для ухвалення рДшень, вiдповiдноí апаратури, спецДалДстДв, доступних методик не дають змоги швидко Д чДтко визначити розмДр деградованих угДдь. ЗемлД, виведенД Дз господарського обДгу внаслДдок консервацп, повиннД зберД-гатися за землевласниками, землекористувачами, якщо вони можуть створи-ти необхДдш умови íхиього вДдновлення. В Дншому випадку землД треба пере-
вести в запас. Тобто потрiбно два мехашзми: механiзм економiчноí компен-сацц для власнитв у випадку вилучення в них земель у запас i мехашзм еко-номiчного стимулювання, заохочення, тльг для власникiв, якi забезпечать вщновлення потенпiалу деградованих земель [2].
Ефективш механiзми охорони навколишнього середовища, в тому чи^ й земл^ дгють не автоматично. Узгоджешсть довготермiнових еконо-мiчних i еколопчних iнтересiв можлива тiльки завдяки послщовному державному регулюванню природокористування iз залученням економiчних стимулов до екологоорiентованоí дiяльностi товаровиробникiв. Для формування ме-ханiзмiв рапiоналiзапií природокористування в умовах переходу Украши до ринку потрiбна збалансована система органiзапiйних, економiчних, шститу-пiональних, адмiнiстративних, правових шструментш природоохорони, спря-мована на позитивш змiни у сучаснiй екологiчнiй ситуацп.
Дiевiсть державноí влади неможлива без добре налагодженого контролю i нагляду за виконанням закошв, постанов i розпоряджень у пентрi i на мiспях. Глибокi змiни, ят вiдбулися в усiх галузях сусшльного життя, у тому числi й щодо земельних вiдносин, зумовили ухвалення нового Земельного кодексу Украши [1], який враховуе рiзноманiтнiсть вид1в господарськоí да-яльностi на землi й особливоси державного контролю в сшьському господар-ствi, промисловостi, будiвниптвi, а також потребу загального дотримання еколопчних вимог. Вони пов'язанi з попередженням правопорушень, експер-тизою змiни якосп Грунту, консервуванням деградованих i забруднених земель. У разi виявлення нерапiонального використання земельних дiлянок чи використання !х не за цшьовим призначенням, а також засобiв, ят призвели до псування земель, посадова особа, яка провадить державний контроль за використанням i охороною земель, дае попередження з визначенням ввдпо-вiдного термiну для íхиього усунення.
Земельний кодекс Укра1ни, ведення товарного сшьськогосподарського виробництва, чи придбання у власшсть земель с1льськогосподарського приз-начення дозволяе, тiльки громадянину Укра1ни iз сiльськогосподарською ос-вiтою або висновком про наявнкть достатнього досвiду роботи (стажу) у сшьському господарствi. Цим самим забезпечуеться професiйне ставлення до земл^ Гострота iснуючих проблем зумовлюе приймати охороннi рiшения. Згiдио з п.13 Перех1дних положень [1] визначено обмеження набуття грома-дянами права власносп на землi сiльськогосподарського призначення загаль-ною площею до 100 га, пов'язано iз обмежешстю земельних площ сiльсько-господарського призначення та найбшьшою пiннiстю таких земель. Грунто-виснажливий i природоруйн1вний агровиробничий процес, який до того ж вщбуваеться за звуженим типом, низька ефективнкть метод1в агроекологiч-ного управлшня, зумовили необхiднiсть переходу до еколого-економiчноí моделi ринкових реформ, яка мае на меп всебiчне екологiчне в^одження та пiдвищения ефективностi використання земельних ресурав.
З метою створення умов для ращонального використання земель, ввд-творення родючостi Грунтiв i запровадження екологiчно збалансованого зем-лекористування розпорядженням Президента Укра!ни вiд 7 лютого 1996 року
визначено за необхДдне розроблення Нацiональноí програми з охорони земель на 1996-2005 рр. [1]. Цим розпорядженням була утворена комДсДя з розроблення проекту програми Д затверджено ц персональний склад та обов'язок забезпе-чити фДнансування проекту Нацiональноí програми охорони земель. Але, на жаль, така програма поки що не затверджена у встановленому порядку.
Для економДчного стимулювання охорони земель необхДдно розвивати на засадах шльгового режиму оподаткування, рДзних видДв шльгового кредиту, Днших методДв, якД дають змогу виконувати роботи без видДлення коштДв з бюджету, тобто завдяки накопиченню сДльськогосподарськими товаровироб-никами власних ресурсДв, що розвиненД. В умовах економiчноí кризи та низь-ких доходДв бюджету це повинно бути провДдним. З полшшенням економДч-ноí ситуацп в практицД агроекологДчного управлДння буде активнДше викорис-товуватись надання субсидДй, дотацДй, компенсацДй на безповоротних засадах, що забезпечуватиме сДльськогосподарським землекористувачам рДвень доходДв, достатнДй не тДльки для оргашзацп наступного виробничого циклу, а й для кашталДзацп певноí íхиьоí частини.
РДзке загострення екологiчноí проблеми в УкраЫ зумовлено вДдсут-нДстю цiлiсноí екологiчноí поливки держави Д передбачае необхДднДсть переходу до новоí моделД агроекологДчного розвитку держави, яка певним чином мае стати впровадженням Д опануванням сталого, еколого-врДвноваженого господарювання з забезпеченням всебiчноí охорони земель та з врахуванням балансу взаемоузгоджених екологДчних Д економДчних шдходДв.
Лiтература
1. Земельний кодекс Украши (коменгар)// Харюв. - 2002.
2. Бобылев С. Земельная реформа и экологический кризис// Вопросы экономики, 1993, № 10. - С. 62.
3. Веклич О.О. Як стимулювати природоохоронну д1яльшсть?// Вюник НАН Украши. - 1996. - № 11-12. - С. 43-50.
4. Земельне право// Видав. Дм. - К., 2001. - 200 с.
5. Злобш Ю.А. Основи екологй. - К.: Л1бра, 1998. - С. 184.
6. Пилипенко О.1. Лсоаграрш ландшафти// Науково-виробничий часопис з проблем люогосподарсько! галуз1 та мисливського господарства, 1999 р. - № 4. - С. 26.
7. Яремчук 1.Г. Економжа природокористування. - К.: Просвгга, 2000. - С. 144.
УДК 630 *5 М. О. Поляков, канд. екон. наук - Аубурнський ушверситет,
м. Аубурн, Алабама, США;
О.В. Поляков, канд. с.-г. наук - НАУ, м. Кшв
ДО ОЦ1НКИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ Л1С1В
Внкладеш основи методики ощнки впливу системи ведення люового господарства на еколопчний стан лю1в з використанням банку даних "Л1совий фонд шд-приемства" без додаткових натурних обстежень. Запропоновано критерн еколопчно ор1ентованого ведена люового господарства.
Ключовi слова: Еколопчно ор1ентоване ведення люового господарства, вшова структура лю1в, структура люокористування, саштарний стан л1св.
