CC BY
29
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 332.3 Проф. В.М. Другак, д-р екон. наук - Державна екологiчна академiя
тслядипломног oceimu та управлтня
ЕКОЛОГ1Я ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В СИСТЕМ1 СУСПЫЬНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В УКРА1НИ
Обгрунтовано, що екологiя землекористування мае бути видшена в особливий блок у системi земельних вiдносин через специфшу землi як своерщно! еколого-техно-лопчно! категорн суспiльних штересш. Запропоновано земельнi iнтереси, якi виника-ють у суспiльствi, розподiлити на двi групи: еколого-технологiчнi iнтереси та сощаль-но-економiчнi штереси.
Ключовi слова: землекористування, екологш землекористування, суспiльнi ште-реси, еколого-технолопчш iнтереси.
Постановка проблеми. У свош cyKynHOCTi властивостей земельнi ре-сурси виступають як багатофyнкцiональний фактор вдаворювального процесу: предмет пращ та зааб виробництва в сшьському i лiсовомy господарствц при-родний ресурс i носiй корисних копалин; просторовий базис yсieí сyкyпностi форм i видш сyспiльноí дiяльностi; територiальна основа державносп та нащ-онального самовизначення. Усе це означае, що земля, по-перше, е предметом iнтересy вах, без винятку, категорiй, груп i прошарюв населения; це складний вузол загальнонащональних, групових (вiдомчих, територiальних) та щдиввду-альних (приватних) взаемних претензш. Звiдси i вiдносини у сферi освоення та використання земельного фонду мають всезагальний yнiверсальний багато-суб'ектний, багатомiрний i багаторiвневий характер. По-друге, земля як еконо-мiчна категорк бере участь у вiдтворювальномy процес й у сферах розподшу, обмшу та споживання. Так, через мехашзм оподаткування землекористування реалiзyють сyспiльнi функцц перерозподiлy земельно!' ренти. Той чи шший сту-пiнь iнфрастрyктyрного освоення частини територií землi та п географiчнi пара-метри впливають на швидккть руху товарно!' маси i вiдповiдно на оборот каш-талу, тобто поеднуються зi сферою обмiнy i споживання.
Землекористування як економiчна категорiя визначаеться характером сyспiльного виробництва, конкретним соцiальним типом господарства, в якому фyнкцiонyе земля як зааб виробництва.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Теоретичнi й методологiчнi шдходи до екологií землекористування в системi сyспiльних земельних штере-сiв дослвджували наyковцi: Б.М. Данилишин, Я.В. Коваль, 1.М. Лицур, А.М. Третяк та ш. Ми проаналiзyвали та обгрунтували теоретичнi аспекти еко-логií землекористування, принципы, мехашзми та напрями управлшня земель-ними ресурсами. Однак на значну увагу заслуговують вивчення засад видшення екологií землекористування в особливий блок у системi земельних ввдносин як своерiдноí еколого-технологiчноí категорií сусшльних iнтересiв.
Постановка завдання. Метою роботи е обгрунтування засад видалення екологп землекористування в особливий блок у системД земельних вДдносин як своерДдно1 еколого-технолопчно1' категорп сусшльних iнтересiв.
Виклад основного матерiалу. Виступаючи як об'ект всезагальних Днте-ресДв i "наскрiзний" фактор суспiльного вДдтворювального процесу, земельнi ресурси слугують основою для формування i видiлення в единДй системi сус-пiльних вДдносин 1х специфiчноí складово1 суспiльних земельних вДдносин -землекористування. У процесД землекористування, економiчнi, екологiчнi, сiльськогосподарськi, мктобудавш та iншi земельнi вiдносини об'ективно обу-мовленi в соцiально-економiчнi зв'язки i вiдносини (залежностi) мiж людьми з приводу використання землi. ЦД вiдносини виникають з огляду на розподДл, ви-користання i вщновлення корисних властивостей земельно-територiальних ре-сурсДв [1, с. 8]. Вони у формi землекористування, набуваючи ринкову вартДсть i залишаючись об'ектом всезагальних штересш та " наскрiзним" фактором вДдтво-рювального процесу, стають не перифершним, а центральним, базовим об'ектом сустльних вiдносин. Отже, землекористування перемiщуеться у структурi суспiльних вiдносин в 1х основу, фундамент стае регулятором усДе1 iншоí сукупностi суспшьних зв'язкiв i залежностей, включаючи не тiльки еко-номiчну, але i соцiально-демографiчну, полггичну, екологiчну та iншi сфери i складовi частини [1, с. 9]. Отож, специфДка землекористування виражаеться, з одного боку, у вДдносному для конкретного суб'екта обмеженш володiння зе-мельними ресурсами, а з шшого - у багатосуб'ективностi, багатомiрностi, бага-тофункцiональностi i соцiальнiй унiверсальностi земельних вДдносин щодо використання землД.
Щодо землi вживаються також таю термши, як "земельнi ресурси" або "земельно-ресурсний потенциал". У цих випадках iдеться про земельну дДлянку або землекористування як об'ект земельних вДдносин (власностi або володiння). Виходячи з триедино!' функцií землi: 1) просторового операцiйного базису; 2) штегрального природного ресурсу - джерела продовольства i засобу виробниц-тва; 3) нот сощальних iнтересiв (земельних вДдносин) i екологiчних умов жит-тя населения, у системi суспiльних ДнтересДв i вiдносин, 11 необидно розглядати як земельно-територiальний ресурс.
При цьому у вiдтворювальному процесi земельно-ресурсний потенщал у складi факторiв вiдтворювального процесу потрiбно видДляти в окрему особли-ву соцiально-економiчну категорiю. Насамперед через те, що земля як природ-ний ресурс не е продуктом попередньо1 прайд, вона мае реитоутворюючi факто-ри, а земельна рента е загальноДсторичною генетичною основою рентних вДдно-син загалом. Виступаючи як об'ект всезагальних ДнтересДв Д "наскрiзний" фактор сусшльного вДдтворювального процесу, земельний ресурс слугуе основою для формування Д видДлення в единДй системД сусшльних вДдносин 11 специфДчно1 складово1 - суспДльних земельних вДдносин. ПДд земельними вДдносинами розу-мДють об'ективно обумовлеш сощально-економДчш зв'язки Д вДдносини (залеж-ностД) мДж людьми з приводу розпорядження, володДння Д користування землею [2]. ЦД вДдносини виникають завдяки розподДлу, використанню Д вДдновленню корисних властивостей землД як природного Д територДального ресурсу. Осно-
вою, практично, будь-яких вiдносин людини щодо землi е поеднання особисто-го, економДчного та екологiчного ДнтересДв.
Тому, вДдповДдно, земельт ттереси, якi виникають у суспДльствД, мож-на pозподiлити на двi груши [13, с. 10]: 1) еколого-технологДчш iнтepecи - Днте-реси з приводу ефективно збалансованого освоения природних властивостей земельного ресурсу; 2) cоцiально-eкономiчнi iитepecи - Днтереси з приводу товар-но-грошових паpамeтpiв земельно!' влаcноcтi.
У cфepi pозподiлу i перерозподдлу земельних ресурсДв перша група сус-пДльних земельних ДнтересДв (eколого-тeхиологiчна) оpiентуетьcя на параметри функцiонально-гоcподаpcькоí структури земельного фонду, а саме фокусуеться на масштабах, пропорцДях i пpiоpитeтах його pозподiлу за ступенем господарсь-кого освоення (освоенД, слабо оcвоенi та нeоcвоенi), категорДях земель, типах цДльового використання (сДльське господарство, забудова мicт та iнших населе-них пунктiв, рекреацДя, розмщення промисловостД, транспорту тощо), видах дозволеного (еколого-безпечного) використання земельних угДдь (рДлля, сДножа-тД, пасовища, тepитоpií пДд забудовою, лДсовД угДддя, чагарники, болота тощо), ДнтенсивностД ексилуатацп й антропогенно!' дц. Як суспДльнД, так i ДндивДдуальш Днтереси переважно однаковою мДрою орДентованД на шдтримання найефектив-шшо! функщонально-господарсько! еколого-орДентовано! структури земельного i територДального фонду, яка органДзовуеться у процесД землеустрою. Друга со-щально-економДчна група суспДльних земельних ДнтересДв у сфер! розподДлу i перерозподДлу земельного i територДального фонду спрямована на структуру земельно! власностД за складом, поеднанням i пропозищям, як! складають ii соцД-ально-економДчнД форми.
Як вДдзначалося у спДльному з А.М. Третяком науковому дослДдженнД [3, с. 11-12] та дослДдженнД Н.В. КузДн [4], розкриваючи викладенД вище два зрДзи суспДльних ДнтересДв з приводу ефективного використання землД, в першому ви-падку вони концентруються навколо гранично допустимих антропогенних на-вантажень на довкДлля i земельних ресурсДв. У другому випадку йдеться вже про стДйке, низькозатратне i високопродуктивне землеволодДння i землекорис-тування, результатДв якого досягають за рахунок найбДльш повно! вДдповДдностД суспДльному споживчому попиту, а витрати мають стДйку тенденцДю до знижен-ня за рахунок активного освоення досягнень науково-технДчного прогресу i со-цДальних мотивацДй до високопродуктивно! пращ. До того ж, суспДльство зацД-кавлене в тому, щоб висока продуктивнДсть освоення та використання землД поеднувалися з максимальним збереженням i примноженням !! корисних влас-тивостей i якостей. Особливо актуальнД цД суспДльнД Днтереси [3, с. 12] внаслДдок рДзкого погяршення у ХХ1 ст. екологДчно! ситуацц, яка поставила на перше мДс-це необхДднД для виживання людства вимоги здiйcнeния екологДчно стДйкого землеволодДння та землекористування як головного критерДю його ефективнос-тД. Це не означае, що Днтереси високодохДдного освоення земельних i територД-альних ресурсДв втратили свое значення (розмДщення продуктивних сил Украши та !х регДональна економДка, питання економДчного простору i динамДки роз-витку продуктивних сил Украши детально дослДджено в роботах Б.М. Данили-шина, Я.В. Коваля, 1.М. Лицура, ВС. Бондара, 1.Я. Антонечка [5-7]). Вони (Дн-
тереси) посши вiдповiдне 1м мiсце в глобальному забезпеченш iсторичноí пер-спективи людсько!' популяцií та збереження й як бюлопчного виду. Отже, освоения земельних ресурсiв дедалi бiльше потребуе об'ективно!' необхiдностi екологiзацií землекористування, пошуку найбшьш обгрунтованих, стосовно охорони довкшля, форм i способов економiчно продуктивного, ефективного, а врештi - сталого землекористування.
Землекористування посiдае центральне мкце у системi знань за будь-якого суспiльного устрою, виконуючи одночасно дв важливi функцií: засiб ви-робництва i предмет особливого споживання, вiдпочинку, культурного дозвiлля тощо. З об'ектами землекористування [3, с. 19] ткно пов'язаш економiчне i пра-вове регулювання державою рiзних сфер життя сусшльства i матерiального ви-робництва. Основний, базовий об'ект землекористування - земля - мае ушкаль-не i ключове значення в усiй системi пiдприемницькоí дiяльностi людей i íхньо-му життi. Вона е особливою щннктю для всього людського сусшльства, оскшь-ки е единим мкцем проживання всiх народов i всiх поколiнь людей, основним i природним фактором у будь-якш сферi бiзнесу, прямим або непрямим учасни-ком виробництва всiх шших товарiв i благ.
У ринковому середовищ багатофункцiональнiсть землi зростае. Як при-родний об'ект, який кнуе незалежно вiд волi людей, земля - це вся планета, ко-лиска людства, що виконуе важливу екологiчну функщю. Одночасно земля - це i грунт, верхнiй шар нашо!' планети, 11 поверхня або просторовий базис - об'ект господарювання, який вiдображае економiчнi вiдносини. Сощальна роль землi в тому, що вона е мкцем проживання i умовою життя людини. I, останне, земля як територгя держави обумовлюе полггичну функщю. Тому здайснення угод iз земельними дшянками [3, с. 20] регулюеться не лише конститущйними нормами i земельним правом, але й цившьним законодавством з урахуванням лково-го, екологiчного та шшого спецiального законодавства.
Тому, земля як не ввдновлюваний природний ресурс багатофункщональ-ного призначення мае особливий юридичний статус. Для держави i суспiльства, надаючи землю у власнкть, важливо, щоб закон збереження матери був дотри-маний. Важливо також, в якому станi перебувае найбшьше багатство - земля. I якщо на територи будь-якого землекористування сталися збитки, наприклад вiд ерозií Грунт, то суспiльство (використовуючи закон збереження матери) виму-шене спрямувати на вщшкодування заподгяних збиткiв частину додатково!' вар-тостi, яка планувалася для використання на загальнонароднi потреби. Тому шд час формування правових нормативiв i економiчних методiв регулювання земельних еколопчних вiдносин держава повинна виходити з теорií рацiонально-го (сталого) землекористування.
1сторична природа конфлiктiв (кризових явищ), 1хш коренi зароджують-ся у глибинах людських вiдносин, до яких належать i земельнi, зумовлюються економiчним, полиичним, культурно-освiтнiм, юридичним середовищем, тобто передумовами функщонування й розвитку економiки. Запобiжним заходам ви-никнення конфлiктностi шд час використання земель е створення iнституту об-межень у використанш земель та розроблення класифiкатора щльового призна-чення земельних дiлянок та дозволеного використання земель за складом упдь
та класифшатора обмежувальних обтяжень права власностi на землю [8-10]. Землекористуванню, як зазначае А.М. Третяк [11], теж притаманш eKOHOMi4Hi, культурно-освгтш, морально-етичнi, органiзацiйнi, пол^ичш, соцiальнi, юри-дичнi, екологiчнi та iншi аспекти. Отже, землекористування, як i економiчний, екологiчний та земельний устрш суспiльства, iсторично розвиваеться i змь нюеться разом зi змшою вiдносин прав власностi на землю, форм та методiв ви-користання землi. Отож, землекористування видiляеться в особливу сощально-економiчну категорш не лише через специфшу землi як ушкального об'екта за-гальних багатоцшьових iнтересiв. При цьому iснуе ще одна особливiсть: дво'с-тий стан земельного фонду, що е у вщтворювальному процесi одночасно i при-родним тiлом, i товаром, який включено до системи товарно-грошових вщно-син як соцiально-економiчна категорiя [13, с. 27]. Вщповщно, безлiч земельних iнтересiв, що виникають у суспшьств^ подiляються на двi групи [13, с. 27]: а) штереси з приводу ефективного освоення природних властивостей земельного ресурсу (еколого-технолопчш iнтереси); б) штереси з приводу товарно-грошо-вих параметрiв земельно'' власностi (соцiально-економiчнi штереси). Характеристику структури суспшьних земельних iнтересiв, що впливають на екологш землекористування, наведено на рисунку.
Сусшльш земельш штереси
1 1
Еколого-технолопчш Сощально-економ1чш
+
За ступеней За типами землекорис- За формами власносп: За поеднанням
господарського тування та щльового державна, комунальна, форм та прав
ОСВОЕНИЯ призначення земель приватна власносп на землю
+ + 1
За дозволенны За штенсившстю За пропорщями (сшввщношенням)
використанням використання земель форм та прав власносп на землю
(складом упдь) та антропогенного 1 1
земель впливу на За розм1рами За актившстю (пасившстю)
землекористування землекористування власниюв та користува1пв
Рис. Логiчно-смислова схема структури сустльних земельних ттереав, що впливають на екологт землекористування
Природш (еколого-технолопчш) умови землекористування характеризуются також грунтовими, геоботашчними, пдрограф1чними й 1ншими умовами, що становлять його продуктивний потенщал [14, с. 11]. Найважлившими еко-лопчними факторами формування системи землекористування у оргашзацшно-правовому в1дношенн1 [14, с. 12] е:
1. Категорiя земель. Визначаеться за основним цшьовим призначенням i характеризуемся не тшьки економiчними цiлями, але й еколопчними, зав-даннями та порядком використання земель у межах землекористування. Хоч основна частина земель належить до земель стьськогосподарського призначення, в межах територп стьськогосподарського тдприемства мо-жуть бути землi iнших категорш: державного лiсового фонду, водного фонду i природоохоронного призначення. Цi землi мають вiдповiдний еколо-пчний вплив на пiдприемницьку дiяльнiсть, i порядок та характер викорис-
тання мають бути врегульованi у правовому вщношенш. Вiдповiдно тiльки зонування земель за !х категорiями i типами землекористування створюе органiзацiйно-правовi основи еколопзаци землекористування.
2. Режим землекористування. Характеризуеться правилами використання, облшу, охорони i мониторингу, установленими земельними й iншими видами законодавства. При значних розмiрах, наприклад сшьськогосподарсько-го землекористування, правовий режим може бути неоднорщним, що ктот-но позначаеться на господарському використанш окремих земельних дiля-нок.
3. Обмеження у використанш земель. Обмеження землекористування поля-гае в обмеженш прав в iнтересах iнших фiзичних i юридичних осiб щодо оргашзацп використання та охорони земель. До об'ектав, що потребують особливих умов використання, належать землi природоохоронного призна-чення, транспортнi магiстралi загального користування, багато водойм та iншi землг
4. Договiрт умови використання земель. До цього фактора належать стан правового i господарського статусу сшьськогосподарського пiдприемства, землекористування якого сформоване на договiрнiй основi. Господарчi то-вариства широко використовують орендованi землi, що перебувають у при-ватнiй власност громадян, а також землi державно! та комунально! влас-ностi, яы переданi !м у користування або оренду. Договiрнi умови використання цих земель не виключають змш з iнiцiативи одше! зi сторш. Тому розглянутий фактор може вплинути на формування i екологiчну стабшь-нiсть землекористування бiльшостi стьськогосподарських шдприемств. Еколого-технолопчш Д правовД фактори сшьськогосподарського землекористування оргашчно взаемозалежнД. У сукупностД вони визначають вироб-ничД умови сшьськогосподарського шдприемства, якД безпосередньо впливають як на результати його ддяльностД так Д на екологДчний стан землекористування. Варто шдкреслити, що землекористування в еколопчних вДдносинах бере участь не лише тДею частиною земельно! територп шдприемства, яка реально використовуеться, наприклад у сшьськогосподарському виробництвД. Не вико-ристовуваними, тобто "зайвими", можуть виявитися не лише залкнеш, заболочен й ДншД землД, а Д сшьськогосподарськД угДддя, непридатш до механДзованого обробДтку, недоступш внаслДдок бездорДжжя або неефективнД в цьому господар-ствД з Днших причин, але вони е екологостабшзуючими.
Отже, екологДя землекористування мае бути видшена в особливий блок у системД земельних вДдносин через специфДку землД як своерДдно1' еколого-еконо-мДчно1' категорц суспшьних штересДв.
Висновки. Виходячи з триедино1' функцп землД: просторового опера-цшного базису; Днтегрального природного ресурсу - джерела продовольства Д засобу виробництва; носДя соцДальних штересДв (земельних вДдносин) Д еколо-гДчних умов життя населення, у системД суспшьних штересДв Д вДдносин, земель-ш Днтереси, якД виникають у суспшьствД, пропонуемо подшити на двД групи: 1) еколого-технолопчш штереси - штереси з приводу еколого-збалансованого ос-воення природних властивостей земельного ресурсу; 2) сощально-економДчш штереси - штереси з приводу товарно-грошових параметрДв земельно1' власнос-тД. ВДдповДдно, екологДя землекористування мае бути видшена в особливий блок
у OTCTeMi земельних вiдносин через специфiку 3erai як CBoepiAHoi еколого-тех-нологiчноí категорп суспiльних iнтересiв.
Найважливiшими екологiчними шструментами формування системи еколого-безпечного землекористування в оргашзацшно-правовому вiдношеннi е: зонування земель за ix категориями i типами землекористування, режим землекористування та землевпорядш i мiстобудiвнi регламенти, обмеження у вико-ристаннi земель та договiрнi умови використання земель.
Лггература
1. Третяк А.М. Законодавчо-нормативнi проблеми екологiчних вiдносин прав власностi та прав користування землею в Укршш / А.М. Третяк, В.М. Другак // Земельне право Украши : на-ук.-теор. журнал, 2010. - № 6. - С. 10-21.
2. Научные основы рационального использования и охраны природных ресурсов Полесья Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 245 с.
3. Третяк А.М. Науюга основи економжи землекористування та землевпорядкування / А.М. Третяк, В.М. Другак. - К. : ТОВ ЦЗРУ, 2003. - 337 с.
4. Кузш Н.В. Формування земельних вщносин в ринкових умовах, ix еколого-економiчна та сощальна ефектившсть : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.08.01 - Економжа природокористу-вання i охорони навколишнього середовища / Н.В. Кузш. - К., 2005. - 224 с.
5. Коваль Я.В. Прогноз розвитку i розмщення продуктивних сил Украши до 2015 року / Я.В. Коваль, В.С. Бондар, 1.Я. Антонечко та ш. - К. : РВПС Украши НАН Украши, 2004. -370 с.
6. Коваль Я.В. Регюнальна економжа : навч. пойбн. / Я.В. Коваль, 1.Я. Антонечко. - К. : Вид. дiм "Професiонал", 2005. - 272 с.
7. Данилишин Б.М. Екожмчний простiр i динамика розвитку продуктивних сил Украши: теоретико-методологiчнi основи дослщження / Б.М. Данилишин, Я.В. Коваль, 1.М. Лицур та ш. / за ред. чл.-кор. НАН Украши, д-р екон. наук, проф. Б.М. Данилишина. - К. : РВПС Украши НАН Украхни, 2008. - 220 с.
8. Третяк А.М. Класифжатор земель Украши за цшьовим призначенням. - У 3-х ч. / А.М. Третяк. - К. : ТОВ ЦЗРУ, 2000. - Ч. 1. - 41 с.
9. Третяк А.М. Класифжатор обмежувальних обтяжень права власност на землю. - У 3-х ч. / А.М. Третяк. - К. : ТОВ ЦЗРУ, 2000. - Ч. 2. - 13 с.
10. Третяк А.М. Землеустрш / А.М. Третяк, В.М. Другак, Й.М. Дорош, О.С. Дорош, М.П. Стецюк // Класифжатор цшьового призначення земельних дшянок та дозволеного використання земель за складом упдь / Свщоцтво про держ. реестращю прав автора на твiр вщ 27.07.2010 р., № 34262.
11. Третяк А.М. Iсторiя земельних вщносин i землеустрою в Украхш : навч. пойбн. / А.М. Третяк. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2002. - 280 с.
12. Кузш Н.В. До питання про основи формування земельних вщносин в умовах ринковох економжи / Н.В. Кузш // Вюник аграрнох науки : наук.-теорет. журнал НААН Украши. - 2001. -№ 2 (574). - С. 73 -74.
13. Третяк А.М. Економжа землекористування та землевпорядкування : навч. пойбн. / А.М. Третяк. - К. : ТОВ ЦЗРУ, 2004. - 542 с.
14. Другак В.М. Теоретичш та методичш основи економжи землекористування / В.М. Другак. - К. : ТОВ ЦЗРУ, 2004. - 129 с.
Другак В.Н. Экология землепользования в системе общественных земельных интересов Украины
Обосновано, что экология землепользования должна быть выделена в особый блок в системе земельных отношений специфики земли как своеобразной эколого-тех-нологической категории общественных интересов. Предложены земельные интересы, возникающие в обществе, которые разделены на две группы: эколого-технологические интересы и социально-экономические интересы.
Ключевые слова: землепользование, экология землепользования, общественные интересы, эколого-технологические интересы.
Drugak V.M. Environmental land use in the system of public land interests of Ukraine
It is grounded that land-use ecology has to be extracted in particular block in land relations system because of specificity of land as ecotechnological category of social relations. It is proposed to divide land interests in society in two groups: ecotecnological and socio-economic interests.
Keywords: land use, ecology of land-tenure, public interest, environmental and technological interests.
УДК504.06:632.08 Ст. наук. ствроб. П.Я. Чумак, канд. с.-г. наук;
бюлог 2-ï категорй В.П. Ковальчук - Боташчний сад ¡м. акад. О.В. Фомта
ЕКОЛОГ1ЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ЗАХИСТ РОСЛИН В1Д 1НВАЗ1ЙНИХ ШК1ДЛИВИХ ОРГАН1ЗМ1В В УМОВАХ М1СТА
Наведено результати ефективност використання еколопчно безпечного шсекто-фунгщиду на ocHOBi прчищ проти трипса захщного кв^кового, метелика американсь-кого i борошнисто'1 роси азали. Встановлено, що препарат на ocнoвi рiпакoвo-гiрчичнoï оли з емульгатором проявляе iнcектoфунгiциднi властивосй. Технiчна ефективнicть препарату за концентраци 2,0 % за умови використання проти борошнисто'1 роси азали становить 78,12 %, трипса захiднoгo кв^кового - 81,54 %, метелика американського 6i-лого - 89,41 %. Фiтoтoкcичнoï ди дocлiджуванoгo препарату на рослини роду Rhododendron L., Chrysanthemum indicum L. та Morus alba L. не вщзначено.
Ключовi слова: Frankliniella occidentalis, Hyphantria cunea Drury, Erysiphe azaleae, шсектофунгщид.
Вступ. Iнвазiйнi карантиннi шкiдливi види (метелик американський 6i-лий - Hyphantria cunea Drury, трипс американський квиковий - Frankliniella occidentalis Pergande та борошниста роса азали - Erysiphe azaleae U. Braun) набу-ли поширення в Украïнi, завдаючи шкоди багатьом видам рослин, що викорис-товуються для озеленения парив та дендрарйв.
Як вiдомо, тривале й безсистемне використання одного й того ж пестициду може призвести до появи стшких до нього форм збудникш хвороб та шюдник1в. Встановлено, що формування стшкосп проти системних фунгiцидiв вiдбуваeться досить швидко i залежить вiд бюлоги патогену, механiзму дiï препарату та кшькосп обробок. Навiть шсля припинення використання препаратав, проти яких виробилась стiйкiсть, резистеитнiсть зберiгаeться ввд шести мiсяцiв до трьох рок1в. Беручи до уваги незначний спектр фунпцид1в, якi дозволенi для використання у вщкритому та закритому грунта в умовах мiста, захист рослин вщ карантинних шкiдливих органiзмiв е досить складною проблемою. Особливо актуальна ця проблема у боташчних садах, на територiï яких регулярно про-водяться екскурси, лекци для студештв та школярiв.
Одним iз шлях1в вирiшения цiеï проблеми може бути використання нас-тоïв з рослин, що мають iнсектициднi властивост! Препарати з iнсектицидних рослин мають вiдомi переваги й недолiки, порiвняно з використанням синте-тичних пестицидiв. Бiльшiсть препаратав iз рослинно!' сировини небезпечнi для людини, пор1вняно швидко розкладаються, не накопичуються у тваринах i рос-линах. Поряд iз цим, у лiтературних джерелах не вщзначено виникнення стш-костi у комах, клщ1в та збудниюв грибних i бактерiальних захворювань рослин
