CC BY
17
Досвiд планування землекористування показуе, що n0Tpi6H0 зважува-ти як на економiчне використання земель, так i на еколопчне, що вщповщае принципам сталого розвитку. Для оргашзаци сталого землекористування не-обхiдно досягти прийняття такого ршення, яке передбачало би не тшьки ко-роткотермiнову i негайну вигоду, але й розвиток територiï планування в цшо-му впродовж як тепершнього, так i майбутнього поколшь.
Л1тература
1. Forman, R.T.T. (1995) Land Mosaics: The Ecology of Landscapes and Regions. Cambridge: Cambridge University Press.
2. Meyer, William B. and Turner, B.I. Changes in Land Use: a global perspective. -Cambridge; William B. Meyer and B.I. Turner, editors, University Press, 1994.
3. Miclos L. Space and position - scene and origin of spatial ecological problems.// Ecologia (CSSR) - 1988, Vol.7, № 4 б 381-395.
4. Richardson, Nigel. Land Use Planning and Sustainable Development in Canada. - Ottava: Minister of Supply and Survices, 1989.
5. Rudel, Thomas K. Situations and Strategies in Americal Land Use planning/ Thomas K. Rudel. - 1. publ. - Cambridge: Cambridge University Press, 1989. - X, 166 S.; (engl.) (The Arnold and Caroline Rose monograph series of the American Sociological Association). 1989. - P. 7-31.
6. Данилишин Б.М. Социально-экономические проблемы экологизации АПК Украинской ССР: Автореф. дисс... канд. экон. наук. - Киев, 1991. - 22 с.
7. Земельний кодекс Украши (в ред. вщ 13 березня 1992 р.)// Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1992, № 25. - Ст.354.
8. Планування сталого землекористування/ 1.П. Соловш, О.Т. Яремчук, М.Е. Матвеев, Ю.1. Турчин: Методичш вказiвки до виконання курсового проекту для студенпв спещаль-ност 8.000010 - Економша довкшля i природних ресурав. - Львiв: УкрДЛТУ, 2000. - 88 с.
9. Сштинський В.В., Сявавко М.С., Сохнич А.Я. Землекористування та еколопя: системи шдтримки прийняття ршень. - Львiв: НВФ "Укр. технологп", 2002. - 580 с.
10. Соловш 1.П., Лавний В.В., Турчин Ю.1., Яремчук О.Т. Актуальш проблеми оптимiзацiï землекористування в Украшг Наук. вюник УкрДЛТУ. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 8.3. - С. 42-47.
УДК332.3 Асист. Т.О. Свсюков-Нащональний АУ;
здобувач О.А. Сохнич - Швденнослов'янський iH-т Кшвського
славктичного утверситету
УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ EKmOri4HOÏ ТА EKOHOMI4HOÏ ШФОРМАЦП ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
Розглянуто теоретичш i методичш питання шформацшного забезпечення державного земельного кадастру та автоматизацп системи ïï ведення.
Ключов1 слова: земельно-кадастрова шформащя, земельний кадастр, база да-них, стандартизащя, ринок земль
Assist. T.O. Yevsyukov - National Agrarian University; competitor O.A. Sohnych - Kyiv Slavistic University
Improvement of System of Ecological and Economic Information of
Lend Use is Proposed
Theoretical and methodological issues on providing the public land cadastre with information and news are considered.
Keywords: land-cadastre information, land cadastre, data base, standardization, land market.
Всьому свт спостер^аеться зростання потреби в шформацй про землю, яка необхiдна для забезпечення 11 рацiонального використання та охорони, пла-нування, розвитку й управлiння земельними ресурсами. 1нформащя про землю е основою для прийняття рiшень, пов'язаних з швестищями, розвитком i управ-лiнням територiями як у приватному, так i у суспiльному секторах, тобто вщ ефективностi системи земельно-кадастрово1 шформацй залежить i стан використання земельних ресурсiв, можливiсть вирiшувати складнi завдання шляхом прийняття рiшення на б^ аналiзу значних обсягiв географiчно поеднаних да-них щодо еколопчно1 та економiчноl оцiнки використання земель.
Соцiально-економiчнi перетворення, проведенi в Укршт, значною мь рою торкнулися й основи соцiально-економiчних та суспiльно-полiтичних вщ-носин - використання земельних ресурЫв, ефектившсть якого можливо визна-чити тшьки за умов яюсно1 еколого-економiчноl ощнки. I! здiйснення вимагае наявностi вщповщно1 шформацй, переважно зосереджено1 у вщповщних вщо-мостях та документах земельного кадастру. Однак юнуюча система земельно-кадастрового облжу зорiентована переважно на облж меж землеволодiння та меж земельних упдь, i е недостатньою для потреб еколого-економiчноl оцiнки використання земель, нездатною повною мiрою забезпечити цей процес вщпо-вiдною земельно-кадастровою iнформацiею, а низка пiдходiв та технолопчних прийомiв сучасного земельно-кадастрового обл^ е дискусiйними (через !х застаршсть, невiдповiднiсть вимогам ринкових вiдносин, сучасним уявленням про шформацшш системи тощо), тобто - потребуе удосконалення.
Щодо напрямюв удосконалення структури земельно-кадастрово1 ш-формацй, необхiдно наголосити на тому, що складовi частини земельного кадастру повинш удосконалюватися, враховуючи призначення, змют та власти-востi шформацй тощо, проте при цьому потрiбно дотримуватися i ч^ко1 !х методолопчно1 едностi, а саме:
• формулювати мету, для досягнення яко! проведено змшу юнуючих метод1в;
• поновлювати, уточнювати, узгоджувати визначення термшв та понять, як юнують або нововведет;
• уточнити дшч1 або розробити нов1 методичт та шструктивт документа, за якими виконуються роботи, необхвдт для ведення кадастру;
• у раз1 необх1дност1 проводити експериментальт роботи та уточнити (корек-тувати) методичт й шструктивт документи;
• виконуються обстеження, зтмальт, картограф1чт та шш1 роботи;
• розробляти земельно-кадастрову документацию 1, вщповщно, методи й ве-дення та поновлення.
Основною метою, принаймш у найближчi роки, вiдповiдно до яко! не-обхiдно удосконалювати земельно-кадастрову iнформацiю, е усунення нега-тивних екологiчних впливiв на земельнi ресурси. У такому контекст необхщ-но, щоб, з одного боку, шформащя про земельш ресурси об'ективно висвгт-лювала !х сучасний стан, а з iншого - забезпечувала б рiзнобiчний попит на вщомосп i данi, що потрiбнi зараз i в недалекому майбутньому у сферi земельних вщносин при функцiонуваннi ринково1 економши.
Дослiджуючи науково-методичнi основи земельного кадастру в перюд здiйснення земельно1 реформи та прогнозу щодо майбутнього мюця земель-
ного кадастру у ринкових умовах, Д.С. Добряк, О.П. Канаш, I.A. Розумний зазначили, що "...найбшьш доцiльно, по-перше, зберегти його змют i методи ведення, як iснують зараз, котрi створювалися еволюцiйно i об'ективно та вь дображають сучасне землекористування; по-друге, доповнити кадастровi до-кументи вiдомостями, притаманними ринковим вщносинам, по-трете - пе-редбачити застосування сучасних технiкомiстких швидкоддачих методiв ведення кадастру, як б оперативно задовольняли потребу в нов^нш земельно-кадастровiй шформацй, i по-четверте - передбачити методи штеграцп зе-мельно-кадастрово! шформацй у систему стандартно! статистично! класифь кацй землекористування ЕСК" [7].
Те, що основоположним регулятивним чинником розвитку земельного кадастру е i мае залишатися чинне земельне законодавство, яке своею чергою визначае ус складовi земельних вщносин, сучасний та майбутнiй !х змют, е безсумнiвним. Однак, на нашу думку, сучасний розвиток державного земельного кадастру (ДЗК) як шформацшно! системи землекористування перебувае шд впливом декшькох об'ективних чинникiв, серед яких необхiдно видiлити: розвиток земельного законодавства, розвиток зарубiжних кадастрових систем, розвиток ринку земель, процес реестрацй прав на нерухоме майно та обме-жень на них, еколопчний стан земель, державну пол^ику у сферi охорони i ра-цiонального використання земель, економiчну ефективнiсть використання земель, розвиток фюкально! системи, розвиток геошфомацшних систем (рис. 1).
Рис. 1. Чинники впливу на розвиток ДЗК як шформацШну базу екологiчноi та eK0H0Mi4H0'iоцшки використання земель
Внаслщок такого стану речей окреслюеться необхщшсть удоскона-лення структури земельно-кадастрово! шформацй в УкраАт за певними нап-рямками [9]. Головнi з них:
1) формування нормативно-правово! бази регулювання земельних ввдносин й адмшстративного мехатзму й' здшснення;
2) утфшащя великого числа шнуючих автоматизованих кадастрових шформа-цшно-граф1чних систем;
3) змша принципу облiку землi при кадастрi - перехiд вщ облiку властивостей землi тiльки як об'екта господарювання або просторового об'екта до облiку властивостей землi як засобу виробництва та складово! частини об'екта не-рухомост!, що мае ринкову щну, як елемента природного середовища;
4) створення едино! технолопчно! лшл: одержання планово-картографiчного матерiалу з необхвдною точнiстю, збiр рiзного роду шформаци, одержано! внаслiдок обстежень (грунтових, геоботанiчних, мiстобудiвних i т.iн.), вста-новлення на мiсцевостi меж землеволодшь i землекористувань з одночас-ною !х реестрацiею, проведення земельно-оцiнкових кадастрових робiт для земель усiх категорш i форм власностi за единою методикою, створення ав-томатизовано! системи ведення державного земельного кадастру (почина-ючи з районiв i завершуючи державним (нацiональним) рiвнем), викорис-тання земельно-кадастрово! шформаци;
5) забезпечення облiку природних i екологiчних чиннишв iз розробкою ввдпо-вiдно! системи показнишв i виходом на вартiснi показники;
6) уточнення первинно! кадастрово! одинищ в умовах ринкових вiдносин й еколопзаци суспiльства;
7) удосконалення нормативно! оцшки земель iз метою диференщаци цiни зем-лi, ставок земельного податку залежно вiд абсолютно! ренти, диференщаль-но! ренти, екологiчних умов, мшцерозташування i т.iн.;
8) посилення правово! та iнформацiйно! функци земельного кадастру;
9) уточнення принцитв i методiв районування та класифiкацi! земель;
10) розроблення унiфiкованих методик оцшки земель рiзного цiльового приз-начення (сiльськогосподарського призначення, лiсового фонду, населених пунктiв тощо);
11) забезпечення взаемоузгодження i взаемопiдлеглостi велико! кiлькостi ка-
• / • и и • и с» • • \
дастрiв (територтльний, природний, лiсовий, водний i т.iн.). Для здшснення ефективно! еколого-економ1чно! оцшки, управлшня земельними ресурсами та проведення землеустрою ютотне значення мае зап-ровадження певних вимог щодо кадастрового облжу деяких просторових характеристик земельних дшянок. Адже ще за радянських чаЫв актуашзащя кадастрових даних значною м1рою шдмшялася веденням статистично! звггносп з кшьюсного облшу земель. I у наш час просторов! характеристики земельних дшянок (кр1м тих, що пов'язаш з реестращею майнових прав) нерщко об-лжовуються 1з недостатньою точшстю та ретельшстю, що зумовлено тим же статистичним характером земельно-кадастрового облжу (у даний час - фор-ми № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем [8]).
Черговий кадастровий план автоматизованих систем, впровадження яких спорадично розпочалося з середини 90-х роюв минулого стор1ччя, як правило, мютить два базових шформацшних блоки: меж1 земельних дшя-нок - землеволодшь { землекористувань (з необхщними характеристиками об'екпв нерухомост1) та меж1 земельних упдь. Незважаючи на безсумшвну цштсть ще! шформаци для розвитку земельних вщносин, вона вбачаеться вкрай недостатньою для здшснення ефективно! еколого-економ1чно! оцшки земель територ1альних утворень та окремих земельних дшянок.
Сьогодш найбшьш обгрунтованим видаеться здшснення територ1аль-ного подшу для оцшки земель та розроблення землевпорядно! документаци
щодо використання й охорони земель на ochobï природно-сшьськогоспо-дарського районування [5]. Такий подш робить можливим застосування у межах гомогенних за сво1ми природно-кшматичними властивостями та умова-ми для сiльськогосподарського виробництва територш единих шкал бошту-вання Грунлв, схожiсть спецiалiзацiï сiльськогосподарських пiдприемств спрощуе розрахунок показникiв диференцiйного рентного доходу для цшей економiчноï оцiнки земель, а подiбнiсть ландшафтних умов уможливлюе застосування унiфiкованих типових проектних ршень при розробцi документа-ци iз землеустрою тощо [1, 6, 10].
Таким чином, можна стверджувати, що форми статистичноï звггност iз земельних ресурсiв, мають мiстити узагальнеш кадастровi данi не тiльки в розрiзi адмiнiстративно-територiальних утворень, а й у розрiзi природно-сiльськогосподарських регiонiв. Водночас, до складу атрибутивноï шформа-цiï, яка характеризуе будь-яку земельну дшянку, мають обов'язково входити вiдомостi про ïï приналежнiсть до того чи шшого природно-сшьськогоспо-дарського регiону.
Наявнiсть тако!" iнформацiï гарантуватиме вищу точнiсть вивчення тенденцш та бiльшу обГрунтовашсть прогнозних розрахунюв, оскiльки дасть змогу широкому колу управлшщв, науковцiв та проектанлв здiйснювати глибокий аналiз використання земель на принципово вищому рiвнi - рiвнi екологiчно та ландшафтнооднорiдних територш.
Ще одним обов'язковим iнформацiйним блоком у системi земельно-кадастрового облжу, без сумнiву, мають бути дат просторових характеристик Грунтового покриву земель сшьськогосподарського призначення. G доцiльним пов'язати атрибутивну iнформацiю про показники боштування Грунтiв та нор-мативну грошову оцiнку сiльськогосподарських угiдь, а також вщомосп про придатнiсть Грунтiв для вирощування тих чи iнших сшьськогосподарських культур тощо, - з просторовою iнформацiею про поширення агровиробничих груп Грунлв. Таким чином, значною мiрою будуть спрощенi роботи щодо ма-сово1' грошово1' оцiнки земель сшьськогосподарського призначення.
Картограми агровиробничих груп Грунлв використовувалися при роз-робцi схем паювання земель колективних сiльськогосподарських тд-приемств для проектування земельних часток (пшв), а тому ця шформащя (незважаючи на значну потребу в ïï оновленш) значною мiрою збер^алася i мае бути в обов'язковому порядку залучена до земельно-кадастрового облшу.
Крiм того, оскiльки будова та властивост Грунтiв здебiльшого е похщ-ними щодо мiсцевих рельефу та природноï рослинностi, на основi агровироб-ничого групування Грунтiв може бути опосередковано ощнеш ландшафтнi умови територш. Але навль без цього доволi перспективним для оцiнки i орга-нiзацiï використання земель е кадастровий облiк рельефу земельних дiлянок.
Облж топографiï земельних дiлянок можна здшснювати у формi набору координат (з висотними позначками) характерних точок земноï поверхш, якi розмiщенi iз щiльнiстю, що достатня для тривимiрного моделювання рельефу за допомогою спецiалiзованого програмного забезпечення.
На основi тривимiрних моделей рельефу земельних дiлянок можливе створення надзвичайно iнформативних землевпорядних докуменлв - карто-
грам крутизни схилiв, якi використовують для оцшки придатностг земель для ргзних видiв використання, при моделюваннi ерозгйних процесiв та розробцi заходiв щодо боротьби з ïx проявами, проектуваннг сiвозмiнних дiлянок то-що. У районах, що характеризуются поширенням процесгв яроутворення, доцiльно в поеднаннг з рельефом враховувати межi яружно-балкових систем, а також вiрогiднi напрямки ïx розвитку - це дасть змогу вiдкоригувати показ-ники оцiнки навколишнгх земель з урахуванням екзогенних ризикгв, а також забезпечити iнформацiйну базу для мониторингу i пiдготовки проектних рг-шень щодо протияружних заxодiв.
Однак необxiдно пам'ятати, що проведення будь-яких робгт, пов'яза-них з топографiею земельних дiлянок, допустиме тгльки за умови забезпечення низки заxодiв, передбачених законодавством Украïни про захист шформаци в автоматизованих системах [4] та деяких гнших нормативних актгв щодо вiдповiдноï шформаци.
Важливою для оцiнки земель у двох аспектах е шформащя межi за-хисних, охоронних та шших передбачених законодавством зон з особливими умовами користування, а також прибережних захисних смуг. З одного боку, мае бути зафгксоване зниження грошовоï оцшки земельних дшянок, як вхо-дять до цих зон (смуг), через накладання обмежень на ïx використання, а з гн-шого - згаданг вiдомостi здебiльшого необхгдно брати до уваги пiд час розроблення мiстобудiвноï й землевпорядноï проектноï документацiï. Цi данi також е сенс облгковувати окремим шформацшним блоком.
Також, безумовно, доцшьним е запровадження в земельному кадастрi облiку територiй нацiональноï екологiчноï мережi - единоï територгально1' системи, яка утворюеться з метою полiпшення умов для формування та вгд-новлення довкшля, пiдвищення природно-ресурсного потенцiалу територп Украши, збереження ландшафтного й бiорiзноманiття, мiсць оселення i зрос-тання цгнних видiв тваринного та рослинного свгту, генетичного фонду, шля-xiв мгграцп тварин через поеднання територш та об,ектiв природно-заповгд-ного фонду, а також шших територш, як мають особливу цiннiсть для охоро-ни навколишнього природного середовища i тдлягають особливiй оxоронi [2]. Розбудова нащонально1" екомережi, яка б забезпечувала збереження при-родних екосистем, видiв рослинного i тваринного свггу та ïx популяцш, нале-жить до числа загальноевропейських екологiчниx зобов'язань Украши. Вгд-повгдно до загальнодержавно!" програми [3], площа територiй, включених до складу екомережi, мае сягнути 22,9 млн. га.
Проектом формування екомереж передбачено заходи щодо створення об'екпв природно-заповгдного фонду, збереження природних ландшафтiв на дг-лянках, що мають гсторико-культурну щншсть, реалгзацгя програм екологгчного оздоровлення басейнгв ргчок Сгверського Дгнця, Пгвденного Бугу, Днгстра, Дунаю, Захгдного Бугу, створення та впорядкування водоохоронних зон i прибережних захисних смуг водних об'екпв, запровадження особливого режиму використання земель на дглянках витоку ргчок, формування транскордонних при-родоохоронних територгй мгжнародного значення, збереження природних лан-дшафтгв на землях промисловостг, транспорту, зв'язку, оборони тощо.
Однак без дшово1' участi органiв земельних ресуршв реалiзацiя зазначе-них заходiв, як у стратегiчному вимiрi е вкрай важливими для збереження нав-колишнього природного середовища i охорони довкшля в Украïнi, буде немож-ливою. Реальне формування територiй екологiчноï мереж та запровадження вiдповiдних режимiв ïx використання (у тому числi з урахуванням рiзних форм власностi на землю) потребуватимуть чiткоï просторово1' та документально:' фiксацiï меж цих територш, насамперед, у земельно-кадастровш документаци.
До того ж, даш про межi дiлянок, включених до складу екологiчноï мережi, доцiльно винести в окремий шформацшний блок. Це дасть змогу, по-перше, здiйснювати оцiнку земель екомережi та навколишнiх територiй з урахуванням ix специфiчного екологiчного значення та, по-друге, бiльш точно регламентувати обмеження й обтяження щодо ïx використання.
Ще одним надзвичайно важливим завданням е вщновлення екосистем на територiяx, порушених внаслiдок виконання там прничотехшчних, будь вельних та шших робiт, та виключення токсикогенного впливу на навко-лишне середовище винесених на поверхню гiрськиx порщ. Основою для еко-лого-економiчного вивчення стану порушених земель та вибору доцшьних напрямiв рекультиваци е ïx класифiкацiя за характером порушення i типом техногенного рельефу.
Наступним кроком лопчно передбачити запровадження спещального кадастрового облiку порушених земельних дшянок iз урахуванням згаданоï класифiкацiï. Це дасть змогу уточнити ощнку порушених земель та земель, що ïx оточують, а також шдготувати iнформацiйну базу для розроблення вщ-повiдноï землевпорядноï документаци, метою якоï мае бути подолання еколо-гiчноï кризи у вуглевидобувних та прничо-металургшних регiонаx Украïни, зокрема проектв рекультиваци.
Безумовно доцiльним, на нашу думку, е врахування у процес еколого-економiчноï оцiнки використання земель i обставин, пов'язаних з перспективами впровадження генеральних планiв розвитку територш, схем та проеклв зем-леустрою, мiстобудiвноï документаци тощо. Вщомо, зокрема, що вiддаленiсть чи наближешсть земельноï дiлянки до iнженерноï шфраструктури, транспор-тноï мереж1, ринк1в збуту, об,ектiв природоохоронного, соцiально-культурного та рекреацшного значення i т.iн. значною мiрою впливае на ïï еколого-еконо-мiчну оцiнку. Таким чином, прийняте та затверджене в установленому порядку ршення, наприклад, щодо будiвництва через два роки на деякш територй залiз-ничноï гiлки, у перспективi зменшить еколопчну цiннiсть навколишнix терито-рш, але збiльшить ринкову цiну д^нок, розмiщениx поряд з промисловими шдприемствами. Оцiнку земель (у тому чи^ нормативна грошова) здiйснено з врахуванням подiбниx обставин (iз вiдповiдною поправкою на час ïx здшснен-ня), стане, по-перше, дшовим важелем у запоб^анш спекуляцiям на ринку зем-лi та, по-друге, дасть змогу удосконалити iнформацiйну базу для подальшого розроблення землевпорядних i мiстобудiвниx проектних рiшень.
На пiдставi сказаного вище можна стверджувати, що вагомiсть земель-но-кадастровоï документацй значно зросте, якщо вона буде доповнена окремим шформацшним блоком, що мiститиме данi про перспектившсть напрямiв роз-
витку територш. Вважаемо за необхгдне наголосити на ще двох надзвичайно важливих чинниках удосконалення структури еколого-економгчно1' шформаци щодо стану використання земель: перший - пристосувати дгючу земельно-ка-дастрову систему до свгтових стандартов, щоб гнтегруватися у мгжнародну систему облгку i статистики у галузг управлгння навколишшм середовищем, та дру-гий - необхгднгсть геопросторового тдходу пгд час проведення еколого-еконо-мгчно1' оцшки земель, що забезпечить результатам оцшки найвищу доказовгсть.
Як доповнення до зазначеного, хотглося б вгдзначити, що подальше удосконалення системи ведення державного земельного кадастру мае здшснюватися на основг автоматизаци. Ми переконанг, що найближчими роками буде створено реальну дгючу автоматизовану систему ДЗК, що спирати-меться на широке застосування сучасних геошформацшних технологш. Тоб-то, в основу державного земельного кадастру мае бути покладено автоматизовану систему, що своею чергою уможливить опрацьовування та гнтегру-вання шформаци, яка е гстотною з точки зору оцшки земель як у формг атрибутивно:' шформаци, так i у формг геопросторових даних.
Внаслгдок збгльшення iнформацiйноï наповненостг державного земельного кадастру будуть створенг умови для запровадження автоматизова-ноï системи управлгння земельними ресурсами, яка, поеднуючи дат ДЗК та алгоритми еколого-економiчноï оцшки (в тому числг просторовг), дасть змогу створювати тематичнг карти оцшки земель та ïx придатностг для ргзних видгв цгльового використання, здгйснювати шдтримку управлшських ргшень й ав-томатизоване проектування, а також моделювати використання земель для забезпечення сталого розвитку.
Л^ература
1. Булыгин С.Ю., Неаринг М.А. Формирование экологически сбалансированных агроландшафтов. Проблема эрозии. - Х.: Эней, 1999. - 276 с.
2. Закон Украши "Про еколопчну мережу Украши" № 1864-IV вщ 24.06.04. - Офь цГйний вюник Украши вщ 06.08.2004. - 2004 р, № 29. - С. 53.
3. Закон Украши "Про Загальнодержавну програму формування нащонально1 еколо-гiчноï мереж Украши на 2000-2015 роки"// Вщомосп Верxовноï Ради. - 2000, № 47. - С. 405.
4. Закон Украши "Про захист шформаци в автоматизованих системах"// Вщомосп Верховно1 Ради Украши вщ 02.08. - 1994-1994 рр., № 31. - Ст. 286.
5. Земельний кодекс Украши: Прийнятий 25.10.2001 № 2768-III// Вщомосп Верхов-но1 Ради Украши. - 2002, № 3-4. - Ст. 27.
6. Леонець В.О. Економшо-еколопчне обгрунтування стшких люостепових агролан-дшафт1в в умовах реформування земельних вщносин: Дис... канд. екон. наук: 08.08.01/ УААН; 1нститут землеустрою. - К.: Наука, 1999. - 206 с.
7. Науково-методичш основи земельного кадастру в перюд здшснення земельно1 реформи: Звгт про НДР, № ДР 0196U018042 - К.: 1нститут землеустрою УААН, 1996. - 38 с.
8. Про затвердження форм державно1 статистично1 зв1тносп з земельних ресурав та 1нструкци з заповнення державно1 статистично1 зв1тносп з кшькюного облшу земель (форми № 6-зем, 6 а-зем, 6 б-зем, 2-зем): Наказ Держкомстату Украши вщ 05.11. - 1998 № 377// Офь цшний вюник Украши. - 1998, № 50. - 218 с.
9. Третяк А.М., Панчук О.Я., Другак В.М., Греков Л.Д., Романський М.М., Тар-напольський А.В., Черемшинський М.Д. Теоретико-методолопчш основи державного земельного кадастру в Укра1ш/ ПГд заг. ред. А.М. Третяка. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2003. - 253 с.
10. Украша. Закон. "Про землеустрш": Прийнятий 22.05.2003 № 858-IV// Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2003, № 36. - Ст. 282._
