CC BY
18
Выявлены основные проблемы лесного комплекса Украины и их периодизации на основе научных трудов отечественных и зарубежных ученых. Основной целью является создание и внедрение в производство основных методов и приемов, которые имели целью улучшить состояние лесных экосистем на территории Украины.
Ключевые слова: лесовосстановление, экологически ориентированное лесоводство, лесоразведение, эколого-биологические технологии.
Matusyak M. V. Reforestation on the principles of ecologically oriented forestry as a basis for biological sustainability of forests
This paper focuses on identifying the main problems Forestry sector of Ukraine and their periodization based on scientific papers domestic and foreign scholars. The main goal is the creation and implementation of the basic methods and techniques that would aim to improve the state of forest ecosystems in Ukraine.
Keywords: reforestation, eco-oriented forestry, afforestation, ecological - biological technology.
УДК631.95:550.84 Доц. Т.М. Егорова, канд. геол.-мтерал. наук;
зав. лаб. екологiчного менеджменту П.П. Мельник, канд. екон. наук -1нститут агроекологп i природокористування
ЕКОЛОГО-ГЕОХ1М1ЧНА ОЦ1НКА АГРОЛАНДШАФТ1В УКРАШИ В СИСТЕМ1 РАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розроблено систему заход1в радюнального природокористування, що враховуе стан комплексного розподшу важких метал1в та р1вень еколопчно! небезпеки компоненйв аг-роландшафпв. Рекомендади спрямоваш на збереження природно! саморегуляди грун™, вод, донних вщклад1в в умовах небезпечного техногенного забруднення. Меднко-профь лактичш заходи для населения та диференщацш економ1чно! одшки земель Украши зас-новаш на юльюсних еколого-геох1м1чних параметрах ландшафйв.
Ключовi слова: еколопчна геох1мк, сумарний показник забруднення, агролан-дшафт, функдюнальне зонування, ращональне природокористування.
Постановка проблеми. Починаючи з 2005 р., бвропейська ландшафтна конвенция поставила перед Украшою питання про регулювання ландшафту, ро-зумдачи тд цим один 1з аспекпв сталого (збалансованого) розвитку бвропи, спрямований на забезпечення постшно! шдтримки ландшафту для узгодження змш, спричинених сощальними, економ1чними та еколопчними процесами та ке-рування ними [14]. У систем! державного природокористування одшею 1з скла-дових керування ландшафтом е ращональне природокористування природними ресурсами. На шдстав1 статп 83 Земельного кодексу Украши, "система ращ-онального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберь гаючий, вдаворювальний характер 1 передбачати збереження грунтш, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний 1 тваринний свгг, геолопчш породи, водш джерела та шш1 компоненти навколишнього середовища" [1]. В УкраЫ принципа ращонального природокористування, на жаль, базуються пе-реважно на характер! господарського використання земель 1 адмШстративному районуванш, не враховуючи природш ландшафтш та еколого-геохншчш особли-вост1 земель.
Анамз останнiх дослщжень i публшацш. Тривалий час ращональне природокористування розглядали як систему оптишзацл використання земель шляхом змш у !х господарсько! ор1ентащ1 для отримання бшьшого економ1чного
ефекту [1, 4]. М!ж тим, методологiчнi основи еколого-геох1шчно1 оцiнки ландшафтов територц Росп для регулювання ландшафтами через ращональш схеми землекористування, економiчну ощнку забруднених земель та комплексування природоохоронних заходов широко розробляються впродовж останшх 30 роков [2, 3]. Поеднання господарського значення земель iз !х екологiчними особливос-тями знайшли вщображення у системi функционального зонування територш, ме-тодологiя якого була детально розроблена АО. Головшим 1.О. Морозовою, Н.Н. Москаленко та iн. [4-6]. У 90-ri роки 20 ст. еколопчна складова природоко-ристування набула юльккного вираження завдяки розробленню i практичному впровадженню цшоо низки комплексних еколого-геохiмiчних i бiогеохiмiчних параметрiв довюлля, для яких були отриманi певш санiтарно-гiгiенiчнi i медичнi аналоги. До таких параметров належать: сумарний показник забруднення (СПЗ), запропонований Ю.6. Саетом; показник природно! екологiчноí небезпеки (ППЕН), розроблений 1.О. Морозовою; комплексний показник забруднення (КПЗ); пороговi концентрацй' мжроелементов, введенi В.В. Ковальським, iншi [810]. Спряжений аналiз природно-техногенних яккно-кшьккних характеристик територiй на регiональному ровш потребуе схематизацй' статистичних матерiалiв i спецiальних методичних пiдходiв, розроблених автором [9-13].
Метою дослщження е розроблення та впровадження еколого-геохiмiчноí параметризацл грунтов, донних вiдкладiв, поверхневих вод та визначення вщповщ-носто функционального (господарського) статусу земель для екошмчноо оцшки i рацюнального природокористування в ландшафтах сшьськогосподарського приз-начення. На основ! параметризацп пропонуемо запровадити критерй' еколопчноо безпеки i забруднення агроландшафтов для !х виранжування за ровнем економ!чно! цшносп земель та комплексом заходов рационального природокористування.
Фактичн1 дан1. Наведено узагальнеш дан! по функцюнальним тдтипам земель сшьськогосподарського призначення для р!зних регюнальних геох1м!чних ландшафтов Украши. Розрахунки еколого-геох1м!чних параметр!в виконано на основ! створено! автором у 1995-2000 рр. бази еколого-геох!м!чних даних Укра-!ни, що включае природно-функцюнальш характеристики геох!шчних ландшафтов та спектральш анал!зи вмкту мшроелементов грунтов, алюв!альних вщкладов i поверхневих вод (11 446 проб), що були отримаш шд час геоеколопчних та пд-ро-лтох!шчних дослщжень 1982-1994 рр. геолопчними шдприемствами МШс-терства геолог!! та охорони надр Украони. Для оцшювання ландшафтш застосо-вано критерп еколого-геох1м!чного i бюгеох1м!чного стану компонентов !х тошч-но! i хоролопчноо структури [8-10].
Виклад основного матерiалу дослщження
Методика дослщження. Основою для побудови системи рационального природокористування сшьськогосподарських земель е природна неоднорщшсть ландшафтно-геох1м!чно0 будови територц Украони, яка визначае особливосто природно-техногенно! м!гращ0 х1м!чних елементов, та однорщшсть кнуючого шдтипу функщонального використання земель за видами сшьськогосподарських упдь. Для територш ршл!, багатор!чних насаджень, сшожатей i пасовищ у р!зних регюнальних геох1м!чних ландшафтах ми розраховували для важких метал!в (Cu, Мо, Mn, Sr, Ba, Zn, Cu, V, Co, Pb, P, Ti, Ni) i макрокомпонентш вод так! па-
раметри: КПЗ, СПЗ, ППЕН у грунтах, донних вiдкладах i поверхневих водах та стввщношення iз пороговими концентрациями есенцшних мiкроелементiв у грунтах. За комплексним показником забруднення, залежно вiд кшькосп елемен-тiв, у розрахунках за якими враховуеться гранично допустимi концентрацц, рь вень забруднення оцiнено як допустимий (КПЗ <9), помiрний (КПЗ = 9-39), висо-кий (КПЗ = 33-100 по грунтах, 39-130 за мкроелементами у водах, 9-30 за макрокомпонентами вод). За сумарним показником забруднення, залежно вщ суми пе-ревищень вмiсту небезпечних мiкроелементiв над !х фоновими значеннями та числа елеменпв, для яких воно перевищуе 2, забруднення завжди визнаеться як допустиме (СПЗ < 16), помiрно небезпечне (СПЗ = 16-32), небезпечне (СПЗ = 32128) i надзвичайно небезпечне (СПЗ > 128). За показником природно! еколопч-но! небезпеки, залежно вщ суми перевищень вмiсту небезпечних мкроелеменпв над !х кларками та числа елеменпв, для яких воно перевищуе 2, ргвш нормального, помiрно небезпечного, небезпечного i надзвичайно небезпечного еколопчно-го стану приймають сшльними iз цифрами СПЗ. Бiогеохiмiчними критер1ями розподшу есенцiйних мiкроелементiв у харчових ланцюгах ландшафтов е !х нес-тача (у разi перевищення порогових концентраций у грунтах) або нестача (за зна-чення, нижчого ввд порогових концентрацiй у грунтах).
Поряд iз зазначеними, для екологiчноí ощнки геохiмiчних ландшафтов Украони ми вперше оцшили вiдповiднiсть функционального статусу територш, яшсть та безпечнiсть iндикаторних ланок бiогеохiмiчних ланцюпв. Вiдповiднiсть функцiонального використання ландшафт визначаеться за спiввiдношенням су-марного показника забруднення (СПЗ) до показника природно!' екологiчноí небезпеки (ППЕН) як кшьшсна оценка рiвня самовiдновлення компонента ландшафту [6,10]. Еколого-геохiмiчну вiдповiднiсть функцiонального статусу тери-торц ми запропонували подшяти на три категорп: задовшьна, що не перевищуе рiвня самовiдновлення ландшафту (СПЗ/ППЕН <1,5); не задовшьна, що характе-ризуе не врiвноваженiсть природно-техногенних процесгв (СПЗ/ППЕН вiд 1,5 до 10); небезпечна, що свдаить про ктотне перевищення процес1в техногенно!' концентрацц над природною (СПЗ/ППЕН >10). !ндикаторш ланки бiогеохiмiчних ланцюпв обумовленi функцюнальним тдтипом ландшафту; вони визначають за-вершення (заключшсть) малого бiологiчного кругообку мiкроелементiв у межах ландшафту. Такими ланками в межах рiллi е культурш сiльськогосподарськi рос-лини, для сшожатей i пасовищ - молоко i молочнi продукти, селiтебних територш - декоративш рослини.
Вщповщно до ршшв еколого-геохiмiчних параметрiв та !х категоризацп за вiдповiдними критер1ями, стан сшьськогосподарських земель геохiмiчних ландшафтов Украши виранжувано на задовгльний, напружений, критичний та над-звичайний; для вгдносног економгчна ощнки земель пропонуються коефщкнти зростання !х щни, вiдповiдно, вiд 4 до 1. Зазначимо, що iншi, незалежнi, коефь щенти на цiну земель може бути введено за наявносп додаткових даних про стан атмосферного повиря, активностi штучних радiонуклiдiв, вмiсту пестицидов. Запропонован комплекси заходш рационального природокористування, охорони ландшафта та полiпшення здоров'я населення запропоновано залежно вiд категорп еколого-геохiмiчного стану ландшафту та з врахуванням мiсцевих особли-востей бiогеохiмiчних харчових ланцюпв.
Табл. 1. Еколого-геохш1чм ?' бюгеохш^чт параметры агроланшафтгв Украти
Пщтип функционального ви-корис-тання Тип геохь М1ЧНОГО ландшафта Регюнальний геох1м1чний ландшафт КПЗ спз Стввщношення СПЗ/ППЕН Бюгеох1м1чна характеристика
Грунта поверхнев1 води грунта донш вщкла-ди по-верхне-в1 води Грунта донш ВЩ-клади по-верхне-в1 води нестача надли-шок
мш-роеле-менти мак-роком-поненти
Ршля Люовий р1внинний Пол1сью 10,4 7,4 н.д. 25,0 17 63 4,3 4,0 <1,5 Мо, Со Хп
Моршансьш 7,0 5,8 Н.Д. 151,6 14 63 <1,5 2,3 <1,5 Мо, Со, Мп н.в.
Люовий прський Мукач1всьи 9,7 7,8 Н.Д. 8,4 14 29 2,9 2,4 <1,5 Мо, Со, Мп Хп
Люостепо-вий Подшьсьм 8,9 6,6 0,7 65,9 14 137 5,4 <1,5 <1,5 Мо Ъъ
Степовий Айдарсыа 10,4 18,5 н.д. 2,1 н.д. 3 2,1 <1,5 <1,5 Мо Хп
Донеци 8,5 13,7 н.д. 13,5 14 49 6,2 1,8 <1,5 Мо, Со Ъп
Швденно-бузьи 9,4 12,3 22,6 8,4 6 102 2,3 <1,5 <1,5 Мо Хп
Приазовсью 9,8 н.д. н.д. 14,3 12 61 5,9 <1,5 <1,5 н.в. гп
С1мферо-польсью 6,8 н.д. н.д. 18,6 н.д. н.д. 1,6 <1,5 <1,5 Мо, Мп н.в.
Хоперсью 9,2 11,0 н.д. 5,7 н.д. 48 1,6 <1,5 <1,5 Мо Хп
Сади 1 виноградники Люосте- ПОВИЙ Подшьсьи 8,8 10,1 н.д. 16,0 7 51 16 <1,5 <1,5 Мо Хп
Степовий Приазовсьи 9,8 6,2 1,8 11,3 27 49 4 <1,5 <1,5 Мо Хп
Причорно-морсьм 9,0 24,7 3,3 15,0 52 48 2 2 <1,5 Мо Ъп
Сшожа-т1 {па-совища Люосте-повий Верхньодон-сью 0,2 5,2 н.д. 1,0 1 3 <1,5 <1,5 <1,5 Мо, Со, Мп Ъа
Труб1зьш 6,5 4,8 0,2 1,0 1 2 <1,5 <1,5 <1,5 Мо, Со н.в.
Обговорення результата. Еколого-геохiмiчнi (СПЗ, ППЕН, КПЗ) i бь огеохiмiчнi (нестача i надлишок есенцiйних мiкроелементiв) параметри для фун-кцiональних пiдтипiв сiльськогосподарських земель у межах окремих регюналь-них геохiмiчних ландшафтах УкраТни лiсового рiвнинного i гiрського типу, ль состепового i степового типiв узагальнено у табл. 1. Поширення 13 -ти регь ональних геохiмiчних ландшафтiв Украши, в межах яких проводили дослщжен-ня сiльськогосподарських земель, представлено на рис.
........."
Рис. Регюнальш геохiмiчнi ландшафти Украгни та типоморфш макроелементи геохiмiчноiмираци (Т.М. Сгорова, 1991 р.)
Ощнка параме^в агроландшафпв на основi критерпв небезпеки забруд-нення важкими металами, бюгеохiмiчноi' тишзацп та вiдповiдностi функщональ-ного статусу земель визначае рiвень комплексно! еколого-геохiмiчноi' небезпеки, вiдносну економiчну цiннiсть i комплекс заходiв рацiонального природокористу-вання (табл. 2).
Задовтьний еколого-геох1м1чний стан характеризуе сiножатi i пасовища дослщжених лiсостепових ландшафтiв. Господарське використання вах компо-нентiв ландшафтiв вдаовщае !х функцiональному статусу; найбiльшi значення !х забруднення за СПЗ i КПЗ не перевищують допустимих рiвнiв; бiогеохiмiчнi ланцюги характеризуе дисбаланс 2и, Мо, Со. Рацiональне природокористування тут обумовить централiзований санiтарний контроль травостою на вмкт та застосування агрохiмiчних препаратiв, що мiстять Мо i Со. Заходами полiпшен-ня здоров'я населення е бiохiмiчне обстеження хворих на нефрити i анемп та профшактичне вживання препаратiв Мо i Со. Цим землям надано найвищий еко-номiчний iндекс - 4.
Табл. 2. Комплексна еколого-геохШчна оцшка агролапшафгтв Украти.
ГПдтитт функционального викорис-тання Тип геох1м1чно-го ландшафту Регюнальний геох1м1чний ландшафт Р1вень забруднення за КПЗ для Грунпв (г), поверхневих вод за шк-роелементами (ве) 1 макрокомпонентами (ва) Р1вень забруднення за СПЗ для Группе (г), донних вщклад1в (д) \ поверхневих вод (в) Вщповщшсть функщ-ональному статусу для Грунив (г), донних вщклад1в (д), поверхневих вод (в) Бюгеохь шчшпро-вшцинад-лишку2п при нестач1 мжроеле-менпв 1ндексац1я еконо№Пч-Н01 цш-носп земель ла-ншафив
допустимий 1 пом1рний високий допустимий пом1рний небез-печний за-довшьна не задо-вшьна
Ршля Л ¡совий рь внинний Полгсыа г, ве вщсутне вщсутне Г, д в в г, д Мо, Со 2,0
Моршансыа г, ве вщсутне Д вщсутне в, г* г, в д Мо, Со,Мп 2,0
Лковий прський Мукач1всьм г, ве вщсутне г, д в вщсутне в г, д Мо, Со, Мп 3,0
Люостепо-вий Подшьсью г, ве, ва вщсутне вщсутне Д г, в* Д.в г Мо 2,0
Степовий Айдарсьи г, ве вщсутне г, в вщсутне вщсутне Д, в г Мо 3,5
Донецьи г, ве вщсутне г, д вщсутне в в Г, д Мо, Со 2,5
Швденно-бузыа г, ве ва г, д вщсутне в Д, в г Мо 2,5
Приазовсью г вщсутне г, Д вщсутне в Д, в г вщсутш 2,5
С1мфе-ропольсыа г вщсутне г вщсутне вщсутне Д, в г Мо, Мп 3,5
Хоперсью г, ве вщсутне г вщсутне в Д, В г Мо 2,5
Сади 1 виноградники Лкосте-повий Подшьсью г, ве вщсутне г, д вщсутне в Д, в г** Мо 2,5
Степовий Приазовсью г, ве, ва вщсутне г Д в Д, в г Мо 2,5
Причор-номорсыа г, ве, ва вщсутне г вщсутне Д, в в Г, д Мо 2,5
Сшожап i пасовища Лкосте-повий Верхньодонськ г, ве вщсутне Г, д, в вщсутне вщсутне Г, д, в вщсутне Мо, Со, Мп 4
Труб1зьк1 г, ве, ва вщсутне Г, Д, в вщсутне вщсутне Г, Д, В вщсутне Мо, Со 4
Задовгльний еколого-геох1м1чний стан на меж1 з напруженим характери-зуе ршлю степових айдарських 1 с1мферопольських ландшафтов. Господарське використання грунтш цих ландшафтiв не в1дпов1дае 1х функцюнальному статусу; найбiльшi значення забруднення грунпв, вод 1 донних вiдкладiв цих ландшафтiв за СПЗ 1 КПЗ не перевищують допустимих ршшв; б1огеох1м1чн1 ланцюги харак-теризуе дисбаланс Zn 1 Мо. Рацюнальне природокористування тут потребуе зни-ження техногенного навантаження на грунтовий покрив; централ1зованого саш-тарного контролю культур на вм1ст Zn 1 Мо. Заходами, спрямованими на полш-шення здоров'я населення, е бюх1м1чне обстеження хворих на нефрити та проф1-лактичне вживання препаратов Мо. Цим землям надано економ1чний 1ндекс - 3,5.
Напружений еколого-геохгмгчний стан характеризуе ршлю мукач1вських ландшафт л1сового прського типу. Господарське використання як грунтов, так 1 донних вщкладш цих ландшафтов не в1дпов1дае 1х функцюнальному статусу; забруднення поверхневих вод цих ландшафтов за СПЗ може досягати пом1рного р1в-ня; бюгеох1м1чш ланцюги характеризуе дисбаланс широкого комплексу есен-щйних м1кроелемент1в - Zn, Мо, Со, Мп. Рацюнальне природокористування тут потребуе: зниження техногенного навантаження як на грунтовий покрив, так 1 на алюв1альш в1дклади р1чкових долин; централ1зованого сан1тарного контролю культур на вм1ст Zn, Мо, Со, Мп. Заходами щодо полшшення здоров'я населення е бюх1м1чне обстеження хворих на нефрити, анеми, дабет та профшактичне вживання препаратов Мо, Со, Мп. Цим землям надано економ1чний шдекс - 3,0.
Напружений еколого-геохгмгчний стан на меж1 критичного характеризуе сади 1 виноградники лкостепових та степових геох1м1чних ландшафтов (по-дальських, приазовських, причорноморських), а також р1ллю бшьшосп степових ландшафт (донецьких, твденнобузьких, приазовських, хоперських). Функщ-ональне використання як грунт1в, так 1 донних в1дклад1в цих ландшафт1в е неза-дов1льним 1 може досягати небезпечного значення; забруднення поверхневих вод цих ландшафт1в за СПЗ досягае небезпечного р1вня за вм1стом м1кроелемент1в 1 високого р1вня за вм1стом макрокомпонент1в; б1огеох1м1чн1 ланцюги характери-зуе дисбаланс лише Zn 1 Мо. Рацюнальне природокористування тут потребуе: к-тотного зниження техногенного навантаження на грунтовий покрив, насамперед шляхом використання вод необхщно! якост1 за вмктом С1-, 804 , Ы03 - для поза-кореневого п1дживлення 1 зрошення; централ1зованого сан1тарного контролю культур на вмкт Zn 1 Мо. Заходами, спрямованими на пол1пшення здоров'я насе-лення е б1ох1м1чне обстеження хворих на нефрити та проф1лактичне вживання препаратш Мо. Цим землям надано економ1чний 1ндекс - 2,5.
Критичний еколого-геохгмгчний стан характерний для пол1ських 1 мор-шанських геох1м1чних ландшафтов лкового р1внинного типу. Функц1ональне ви-користання грунт1в 1 донних в1дклад1в цих ландшафт1в е незадов1льним; забруд-нення грунт1в цих ландшафт1в за СПЗ може досягати надзвичайно небезпечного р1вня, забруднення поверхневих вод 1 донних в1дклад1в р1чок - небезпечного; б1-огеох1шчш ланцюги характеризуе дисбаланс Zn, Мо, Со. Рацюнальне природоко-ристування тут потребуе: нев1дкладного 1стотного зниження техногенного наван-таження на грунтовий покрив, а також р1чков1 басейни; централ1зованого сан1тар-ного контролю культур на вмкт Zn, Мо, Со. Заходами щодо пол1пшення здоров'я
населения е бюхДмчне обстеження хворих на нефрити i анемií та профДлактичне вживання препаратов Мо i Со. Таким землям надано екоиомiчиий iцдекс - 2,0.
Враховуючи важливiсть зазначених показниюв, що характеризують рД-вень забруднення грунтав, донних вiдкладiв i поверхневих вод, а також íх змшу в часi i просторi, зумовлюе необхiдиiсть невiдкладного вирiшеиня проблем щодо контролю за використанням, вiдтворениям, збереженням природних ресурсiв та охорони навколишнього природного середовища. Водночас, у сучасному вироб-ництвi, яке стршко розвиваеться i деформуеться, виникають прояви конфлiкту соцiальних, економiчних та еколопчних щнностей, який гальмуе процес дотри-мання еколого-орiеитованого розвитку, покращення умов життя людини та агро-ландшафтних екологiчних систем. Одним iз iнструментiв вирiшеиня нагальних еколого-економДчних проблем може слугувати екологiчижй аудит, який е складо-вою системи управлшня екологiчного менеджменту. Вiн е штегральним Днстру-ментом, який побудований на законах, постановах, стандартах, гармошзованих з мiжнародними вимогами щодо природокористування i iнших регулятивних ме-ханiзмах [15].
Висновки та перспективи подальших дослщжень.Представлений ана-лiз екологiчного стану сДльськогосподарських земель Украши враховуе íх типо-логiю за природними ландшафтно-геохiмiчними умовами i функщональним зо-нуванням за характером господарського використання. Еколого-геохiмiчиi дослД-дження компонента агроландшафтав Украши свДдчать про коливання сумарного забруднення токсичними важкими металами вДдносно фонових концентраций вДд допустимого рДвня до небезпечного забруднення поверхневих вод Д донних вДд-кладДв та надзвичайно небезпечного забруднення груштв. АналДз загального пе-ревищення вмДсту важких металДв у грунтах Д поверхневих водах агроландшафтав вДдносно гранично допустимих кониеитраиiй не перевищуе помДрного Д допустимого рДвня. БюгеохДмДчш харчовД ланцюги агроландшафтДв характеризуе загаль-ний надлишок Zn та просторова диференщащя нестачД Мо, Со, Мп.
Вперше для агроландшафтДв Украши розроблено Д запропоновано заходи рацюнального природокористування на основД еколого-геохДмДчно! Д бюгеохДшч-но! ощнки компонентов íх хоролопчно! Д тотчно!' структури. Розроблеш заходи включають перспективш шляхи регулювання техногенного навантаження на ландшафти, специфДку контролю та полшшення здоров'я мДсцевого населення, а також коригування щново! земельно!' политики. Рекомендовано введення цДново-го еколого-геохДшчного коефДцДента (Кег) на землД сДльськогосподарського приз-начення вДд 4 до 2 залежно вДд рангу еколого-геохДшчного стану агроландшафтав вДд задовшьного (Кег=4) до критичного (Кег=2).
Широке застосування екологДчного аудиту в агроландшафтах, як Днстру-менту екологДчного менеджменту, дае змогу здшснювати системний контроль за суб'ектами господарювання щодо використання, вДдтворення, збереження природних ресурсДв та охорони навколишнього природного середовища. На вДдмшу вДд Днших адмШстративних заходав, екологДчний аудит грунтуеться на основД ви-мог нормативних актДв, постанов, закошв, що безпосередньо обмежують приро-доруйшвну даяльшсть суб'ектами господарювання рДзно! форми власностД.
Лiтература
1. Земельний кодекс Украши // Правова база з питань екологи та охорони природного сере-довища. - К. : Вид-во "Атжа", 2001. - С. 238-283.
2. Трефилова Н.Я. Геохимическая специализация территорий различного хозяйственного использования / Н.Я. Трефилова // Прикладная геохимия. - 2000. - Вып. 1. Геохимическое картирование. - М. : Изд-во ИМГРЭ. - С. 135-143.
3. Головин А. А. Оценка ущерба окружающей среде от загрязнения токсичными металлами / А.А. Головин, И. А. Морозова, Н.Г. Гуляева, Н.Я. Трефилова. - М. : Изд-во ИМГРЕ, 2000. -134 с.
4. Соколов Л.С. Тип функционального использования территорий - главный критерий оценки их экологического состояния / Л.С. Соколов, С.Б. Самаев, И.А. Морозова, Н.Н. Москаленко // Прикладная геохимия. - 2001. - Вып. 2. Экологическая геохимия. - М. : Изд-во ИМГРЭ. - С. 111-122.
5. Требования к производству и результатам многоцелевого геохимического картирования масштаба 1:200 000. / под ред. А.А. Головина. - М. : Изд-во ИМГРЭ, 2002. - 92 с.
6. Морозова И.А. Геохимические ландшафты и экологическая опасность / И.А. Морозова // Прикладная геохимия. - 2000. - Вып. 1. Геохимическое картирование. - М. : Изд-во ИМГРЭ. -С. 122-135.
7. Неменко Б.А. Комплексный показатель загрязнения почвы тяжелыми металлами / Б.А. Неменко, Э.И. Грановский, У.И. Кенесаревич // Гигиена и санитария. - М. : Изд-во "Медицина". - 1987. - № 4. - С. 76-77.
8. Ковальський В.В. Геохимическая среда, микроэлементы, реакции организмов / В.В. Ковальский // Труды Биогеохимической лаборатории. - М. : Изд-во "Наука". - 1991. - Т. XXII. - С. 5-23.
9. Сгорова Т.М. Регюнальш еколого-геохiмiчнi провшцц Украши / Т.М. Сгорова // Геологи в XXI столт! Шляхи розвитку та перспективи. - К. : Тов. "Знання" Украши. 1ГН НАНУ. -2001. - С. 138-145.
10. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин и др. - М. : Изд-во "Недра", 1990. - 335 с.
11. Атлас геологш i корисш копалини Украши. Масштаб 1:5 000 000 / за ред. Л.С. Галець-кого. - К. : НАН Украши, Вид. "Таю справи", 2001. - 168 с.
12. Концепцш управления агроландшафтами. Наукове видання / за наук. ред. акад. УААН O.I. Фурдичка. - К. : Вид-во 1н-ту агроекологл УААН, 2008. - 15 с.
13. Сгорова Т.М. Ландшафтно-геохiмiчна структура територи Украши як методолопчна основа еколого-геохЬшчних дослщжень / Т.М. Сгорова // Екологш та охорона довкшля. - 2003. -№ 2. - С. 71-77.
14. Свропейська ландшафтна конвенщя. Ратифжовано Законом Украши вщ 07.09.2005 р., № 2831-IV (2831-15). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/MU00247.html
15. Мельник П.П. Упровадження еколопчного менеджменту й аудиту в аграрне виробниц-тво / П.П. Мельник // Науковi пращ МАУП : зб. наук. праць. - К. : Вид-во МАУП. - 2010. - Вип. 1(24). - С. 35-40.
Егорова Т.М., Мельник П.П. Эколого-геохимическая оценка агролан-дшафтов Украины в системе рационального природопользования
Разработана система мероприятий рационального природопользования, которая учитывает состояние комплексного распределения тяжёлых металлов и уровень экологической опасности компонентов агроландшафтов. Рекомендации направлены на сохранение природной саморегуляции почв, вод, донных отложений в условиях опасного техногенного загрязнения. Медико-профилактические мероприятия для населения и дифференциация экономической оценки сельскохозяйственных земель основаны на количественных эколого-геохимических параметрах ландшафтов.
Ключевые слова: экологическая геохимия, суммарный показатель загрязнения, аг-роландшафт, функциональное зонирование, рациональное природопользование.
Yegorova Т.М., Melnik P.P. Ecology-geochemical estimation of the Ukrainian agrolandscape in system of environment management
We developed a system of environmental management, which takes into account the status of the integrated distribution of heavy metals and components of the agro-ecological danger level. The recommendations are aimed at protecting the natural self-regulation of soil, water, bottom sediments in a dangerous man-caused pollution. Health prevention activities for population and differentiation of economic evaluation of agricultural land based on quantitative eco-logy-geochemical parameters.
Keywords: environmental geochemistry, cumulative pollution, farmland has zoning, environmental management.
УДК 551.4 Доц. Б.Б. Артамонов, канд. вшськ. наук -
Хмельницький нацюнальний ушверситет
АНАЛ1З ВПЛИВУ М1КРОКЛ1МАТИЧНИХ ЗОН НА ПРОЦЕСИ КЛ1МАТОУТВОРЕННЯ У М1СТАХ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО! ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Проведено аншпз впливу мжро^матичних зон на процеси клшатоутворення в мю-тах в умовах глобально! змши клшату (глобального потеплшня). Визначено можливi шляхи щодо покращення комфортной! проживания та пращ населення мют у цих умовах за рахунок створення мжроклшатичних зон.
Ключовi слова: клшатична ситуащя; мютобудшш фактори; мiсцевий клiмат; факто-ри взаемозв'язку мiста i зелених насаджень; шляхи зниження негативного впливу глобального потеплшня.
Мета дослщження - визначити заходи, що дають змогу забезпечити тем-пературш комфортш умови для проживання та пращ в мДстах за шдвищення се-редньорДчно! температури.
Об'ект дослщження - клДмат мДста.
Предмет дослщження - шляхи зменшення негативного впливу високих температур на життедаяльшсть мДста.
Методи дослщження: спостереження; гшотетико-дедуктивний метод.
Результати дослщження. Визначено шляхи зменшення негативного впливу глобального потеплшня на здоров'я людей та навколишне середовище у мсп.
Глобальне потеплшня - це прогресуюче поступове тдвищення температури поверхш ЗемлД, що пов'язано з парниковим ефектом Д призводить до змши клД-мату у глобальних масштабах. Однак, за даними багатьох вчених свиу, дшсш причини глобального потеплшня невДдомД. Загалом потеплшня - це загальна усеред-нена тенденщя й змДна температури вДдбуваеться нерДвношрно залежно вДд сезону та мкцевосп, понад це, мкцями, в деякД сезони клДмат навиъ стае холодшшим.
За останню 100 рокДв температура повиря над сушею зросла, за рДзними оценками, в середньому, бДльш шж на 0,5 оС. За даними доповщ МДжнародно! групи експертДв з питань змши клДмату це зростання становить за визначений пе-рюд 0,74±0,18 оС [5]. Оценки, отримаш за допомогою клДматичних моделей, на якД посилаеться МДждержавна група експертДв по змЫ клДмату (МГЕЗК), свДдчать, що в XXI ст. середня температура поверхш ЗемлД може тдвищитися на величину вДд 1,1 °С до 6,4 °С [5]. Кшматична ситуащя будь-яко! мкцевосп може бути охарактеризована на трьох рДвнях: мДкроклДмат; мезоклДмат; макроклДмат. Мжрокль матичш зони мДста дають змогу тдвищити комфортшсть мДського населення, що знаходиться на цш територц.
