CC BY
97
УДК 33(477):502.1
Костик е. П.,
к. i. н., доцент кафедри економiчноï теорп та методологи наyкових дослiджень ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди»
ЗАСТОСУВАННЯ ЕKОНОMIЧНИX MЕТОДIВ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В УMОВАX ТРАНСФОРMАЦN НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕKОНОMIKИ
У статт'! викпаден теоретичн засади i методичн пропозици щодо застосування економiчних методiв захисту навкопишнього природного середовища в сучасних умовах розвитку на^онапьноï економiки, доспiджено наявний економiчний меха^зм природокористування за критерieм екопогiчноï до^пьно^ й попiпшення яко^i довкппя.
Ключовi слова: охорона навкопишнього природного середовища; економiчний збиток вiд забруднення навкопишнього середовища; економiчне обрахування природоохоронних заходiв; економiчна ефективнiсть природоохоронних заходiв; рiвень яко^i навкопишнього середовища; меха^зм економiчного стимупювання; пiмiтування природокористування; цiпьовi екопогiчнi фонди; фонди екопогiчного страхування.
В статье изпоженные теоретические основы и методические предпожения относитепьно применения экономических методов защиты окружающей среды в современных усповиях развития национапьной экономики, исспедован экономический механизм природопопьзования за критерием экопогической цепесообразности и упучшения качества окружающей среды.
Ключевые слова: охрана окружающей среды; экономический убыток от загрязнения окружающей среды; экономические расчёты природоохранных мероприятий; экономическая эффективность природоохранных мероприятий; уровень качества окружающей среды; механизм экономического стимупирования; пимитация природопопьзования; цепевые экопогические фонды; фонды экопогического страхования.
The theoretical bases and methodical suggestions in relation to supply of economic methods of protection of the natural environment in the modern conditions of development of national economy are the analyzed in the article. The present economic mechanism of environmental management is explored for the criterion of ecological expedience and improvement of quality of environment.
Key words: environmental protection; economic loss from contamination of environment; economic counting of nature protection measures; economic efficiency of nature protection measures; level of quality of environment; mechanism of economic stimulation; limitation of environmental management; having a special purpose ecological funds; funds of ecological insurance.
Актуальшсть теми. На сyчасномy етап становлення та розвитку нового типу економiчних вщносин важливим е питання про таку модель розвитку промисловосД яка б забезпечувала економiчне зростання i враховувала необхщнють охорони довктля. Слщ зауважити, що забезпечення сталого соцiально-економiчного розвитку та управлЫня ним передбачае реалiзацiю принципу розумно'1 достатност в соцюприроднм моделi оргаызацп сусптьства i включае регулювання в системi вщносин власносД виробництва i споживання. Охорона навколишнього природного середовища стае головним фактором, вщ якого залежатиме стратепя його майбутнього, тобто здоров'я людини i добробут, змщнення наци як держави, ïï могутнють [1, с. 575].
Зауважимо, що оцЫка економiчного зростання повинна фунтуватись на аналiзi структури економiчного виробництва, виходячи з можливостей задоволення нових сусптьних потреб. Тому формування еколопчного сектора з виробництва еколопчно-чистоТ продукцiT, засобiв очистки вiдходiв виробництва i захисту навколишнього середовища повинно бути одним з найважливших напрямiв структурноТ перебудови економiки регюну. Економiчна оцiнка вiдображаe вартiсть заходiв на пiдтримання оптимального стану природноТ, господарськоТ i соцiальноT систем та суму збитюв вiд антропогенного впливу. Об'ектом економiчних оцiнок при отриманн екологiчного впливу на життя сусптьства можуть бути всi види наслщюв дiяльностi людини -господарськi, еколопчы, соцiальнi тощо [2, с. 192-193].
Ступшь дослiдження проблеми. У низц дослiджень розкрито ряд питань присвячен данiй проблематицi, зокрема, цieT проблеми торкалися: В.М. Бутенко, К.С. Марченко, О.Т. Левандiвський, Н.Е. Ковшун, К.1.Рижова, Тiбекiн Я.О. та iн. У свою чергу Савченко В.Ф. дослщжуе методичн основи визначення економiчноT ефективност природоохоронноТ дiяльностi, тодi як Драган 1.В. розкривае проблему формування еколого-економiчного механiзму державного регулювання сфери природокористування в УкраТ'ы, де сформовано економiчний iнструментарiй рацiонального природокористування та обфунтовано систему регулювання екологiчноT безпеки як складовоТ державного регулювання природокористування. Проблемi формування економiчного механiзму екологiчно-збалансованого природокористування у контекст ЕкологiчноT КонституцiT Земл^ присвячуе свое дослiдження Кривень О. В. А науковц Шаповал В. М. та Бережна М. В. розглядають проблему удосконалення економiчного механiзму стимулювання екологiчноT вiдповiдальностi пiдприемств УкраТни. Слщ пiдкреслити, що дана проблема е предметом вивчення низки науковц^ однак при цьому юнують суттевi розбiжностi щодо трактувань деяких аспектiв теоретичних основ застосування економiчних методiв захисту навколишнього природного середовища.
Мета дослщження полягае в розробц теоретико-методологiчних засад i науково-практичних пiдходiв щодо проблеми застосування економiчних методiв захисту навколишнього природного середовища в сучасних умовах розвитку нацюнально'Т економки.
Виклад основного матерiалу. Як запевняе Драган 1.В. прийняття Закону УкраТни «Про охорону навколишнього природного середовища» зумовило функцюнування багатьох економiчних iнструментiв регулювання процесу природокористування. Законом установлено, що використання природних ресурав здмснюеться в порядку загального та спе^ального використання. Законодавством УкраТни громадянам гарантуеться право загального використання природних ресурав для задоволення життево необхщних потреб безоплатно, без закртлення цих ресурав за окремими особами й надання вщповщних дозволiв, за винятком обмежень, передбачених законодавством УкраТни [3].
На думку Кривень О. В., якщо оцЫювати наявний економiчний метод природокористування за критерiем еколопчноТ доцтьност й полтшення якостi довктля, то доведеться констатувати його неефективнють щодо вирiшення проблеми збереження природного довктля i рацiонального використання рщкюних компонентiв природного капiталу. А вщтак, цей метод неспроможний забезпечити еколопчно сприятливi умови господарювання чи бути засобом переходу на вектор еколопчно-збалансованого розвитку нацюнальноТ економiки. Держава продовжуе субсидювати бiльшiсть природокористувачiв, що негативно впливае на всю економку, i зокрема - деформуе процеси ТТ структурноТ перебудови. За вiдсутностi даних про повну цЫу компонентiв природного капралу учасники iнвестицiйноT дiяльностi будуть схильнi вибирати бiльш обтяжливi щодо природного довктля варiанти виробництва [4, с. 207].
У своему науковому дослщжены Савченко В.Ф. подае методику розрахунку економiчного збитку вщ забруднення природного середовища та загальноТ економiчноT ефективностi природоохоронних заходiв [2, с. 198]. Так, загальний економiчний збиток вiд забруднення навколишнього середовища визначаеться як сума складових:
З = Е Мз + Лз + Пз) (1)
i = 1
де З - загальний збиток вщ забруднення навколишнього середовища; Мз -матерiальний збиток; Лз - збиток життю i здоров'ю людей; Пз - збиток природним ресурсам, еколопчним системам, галузям, як використовують природнi ресурси як основний чинник виробництва.
Пiд економiчними збитками слщ розумiти рiзницю мiж сукупним сусптьним продуктом, який мiг бути отриманий на основi рацiонального використання довктля або при нерацiональному його використаннк В такому випадку недоотриманий сусптьний продукт економiка змушена компенсувати [2, с. 198].
СтупЫь негативного впливу виробничоТ дiяльностi на природу (О) визначаеться за формулою: З
О =— (2)
СП
де З - збитки вщ нерацюнального природокористування у вартiсному виглядi; СП -створений сусптьний продукт.
При цьому, чим менше екологiчно небезпечноТ продукцiT виробляеться суспiльством, тим менше збитюв. В iдеальному випадку О наближаеться до нуля. Це стане можливим, коли будуть створен принципово новi екологобезпечнi технологiT.
Економiчнi збитки можуть змiнюватись пiд впливом таких чинниюв: рiвня розвитку продуктивних сил, токсичност забруднювачiв, ступеня використання середовища; властивостей самого середовища; перюду, протягом якого здмснюеться вплив на навколишне природне середовище[2, с. 198].
Савченко В.Ф. стверджуе, що економiчне обрахування природоохоронних заходiв доцiльно здiйснювати шляхом порiвняння економiчних результатiв iз необхщними для Тх реалiзацiT витратами за допомогою показникiв загального й чистого ефекту вщ цих заходiв.
Економiчним результатом природоохоронних заходiв е сума таких складових: прирют грошовоТ оцЫки реалiзованоT продукцiT, отриманоТ завдяки утилiзацiT матерiальних ресурсiв; вiдверненi економiчнi збитки вщ забруднення навколишнього середовища; прирют грошовоТ оцЫки природних ресурсiв, Тх збереження чи полтшення завдяки реалiзацiT заходiв.
Загальна економiчна ефективнiсть природоохоронних заходiв визначаеться формулою:
п т
Е = ЕЕ Е.. / С + Е х К, ......................................................(3)
3 ; = 13= 11] Е , ()
де Ез - загальна економiчна ефективнють; Еу - повний економiчний ефект /-го виду на у-му об'екД який встановлено на основi розрахунку величини питомого збитку до та пюля проведення природоохоронних заходiв; С - сукупы експлуатацiйнi витрати; Ен - норматив рiчноT ефективностi катталовкладень; К - капiтальнi вкладення в будiвництво природоохоронних споруд.
Економiчний результат природоохоронних заходiв виражаеться у величиы вiдвернених рiчних економiчних збиткiв вщ забруднення i додаткового прибутку вщ полiпшення результатiв дiяльностi:
Р3 = Вз + АДП, (4)
де Рз - економiчний результат природоохоронних заходiв; Вз - вщвернеы pi4Hi eKOHOMi4Hi збитки вiд забруднення середовища; АДП - додатковий прибуток вщ полiпшення результатiв дiяльностi.
Величина вщвернених економiчних збиткiв вiд забруднення середовища Вз дорiвнюe рiзницi мiж розрахунковими величинами збиткiв до здмснення природоохоронних заходiв i залишковими збитками пюля проведення цих заходiв:
В = П - З , (5)
3 3 3' v '
де Пз - збитки до здмснення природоохоронних заходiв; Зз - залишковi збитки пiсля проведення заходiв.
У випадку, якщо будiвництво, строки експлуатацп, величини витрат i результат у перюд експлуатацiT суттево не змЫюються в часi, порiвняння варiантiв природоохоронних заходiв проводиться за величиною Тхнього рiчного чистого економiчного ефекту (Е). Вибiр оптимального варiанту здiйснюеться за формулою:
Е = (Д - Зтах, (6)
де Д - доходи; З - затрати.
Приведем до рiчноT розмiрностi затрати (З) визначаються за формулою:
З = С + Е х К, (7)
н
де С - сукупн експлуатацмы витрати; К - каттальы вкладення в бу^вництво природоохоронних споруд; Ен - норматив рiчноT ефективностi капiталовкладень (береться у розмiрi 0,12).
Якщо порiвнюються заходи, якi забезпечують вихiд на заданий рiвень якостi навколишнього середовища, наведен затрати (З) можна визначити за формулою:
З = К + Т х С, (8)
н
де Тн - нормативний строк окупност каттальних вкладень (величина, звортна Ен).
Однак, на думку Савченко В.Ф., основы недолки зазначених методик - слабка концептуальна основа вимiру ефективност природоохоронних заходiв i надмiрна складнiсть i застарiлiсть розробок [2, с. 198-199].
Слщ пiдкреслити, що в сучасних умовах розвитку нацюнальноТ економки дiевими е: методи адмУстративного впливу та економiчного стимулювання, яю мiж собою тiсно взаемопов'язанi.
Методи адмЫютративного впливу, базуються на встановленн норм, стандартiв, правил природокористування та вщповщних планових показникiв пiдприемств з охорони навколишнього природного середовища i вщповщному контролi заходом Тх виконання. За допущен порушення i невиконання встановлених завдань i нормативiв вины у цьому повинн нести вщповщальнють у виглядi адмiнiстративних стягнень, сплати штрафiв, зняття з посади та аж до тюремного ув'язнення [1, с. 575].
Ефективними можуть бути методи економiчного стимулювання, коли за допомогою рiзноманiтних важелiв (цЫ, платежiв, податкових пiльг та покарань) пщприемства зацiкавленi у реалiзацiT заходiв природокористування та дотримання природоохоронного законодавства.
Як вважае Шаповал В.М. - одним iз важливих економiчних методiв е правильне застосування матерiального стимулювання - забезпечення зацкавленост, вигiдностi для пщприемства та його пра^вниюв в природоохороннм дiяльностi. При цьому передбачаеться застосування не лише заохочувальних заходiв, але й покарань [5, с. 237].
Слщ зауважити, що Ыструменти економiчного мехаызму екологiчного регулювання спрямован на використання можливостей, що виявляються саме завдяки використанню ринкового мехаызму, для ефективного захисту оточуючого середовища. При цьому важливою перевагою економiчних важелiв регулювання е
можливють втьного маневрування господарюючих cy6'eKTÎB у визначенн тактики досягнення природоохоронних цтей, яка в кiнцевомy рахунку забезпечуе зниження природоохоронних витрат. Все це свiдчить про те, що саме економiчнi важелi найбiльшою мiрою вщповщають завданню узгодження виробничих та еколопчних цiлей [5, с. 237].
У рамках економiчного механiзмy регулювання вщносин у сферi природокористування слiд виокремити таю основы завдання: забезпечити ефективне використання природних благ для задоволення виробничих та невиробничих потреб сусптьства, з реалiзацieю гарантiй ресурсно-еколопчно)' безпеки i довготривалого вiдтворення цих благ; використати для цього вс можливi джерела формування дохщно)' частини бюдже^в рiзних рiвнiв (державного, регюнальних i мyнiципальних) з переважанням активiзацiï регюнально)' полiтики рацiоналiзацiï природокористування та досягнення ресурсно-еколопчно)' безпеки соцiально-економiчного розвитку [3].
У свою чергу Кривень О.В. стверджуе, що осктьки законодавчо закртлена структура економiчного механiзмy складаеться з трьох функцюнальних елементiв (планування заходiв, Тх фiнансyвання та стимулювання), то його удосконалення потребуе внесення змЫ до них. Такими необхщними змЫами е:
- встановити диференцмоваы нормативи плати за використання компонен^в природного капiталy на пiдставi врахування Т'хньоТ' екосистемноТ' цiнностi та допустимого рiвня господарського навантаження на наземн екосистеми;
- окремо встановити пщвищену диференцiйованy плату за перевищення гранично допустимого рiвня споживання кожного компонента природного капралу для окремих природомютких виробництв;
- встановити лiмiти на використання компонен^в природного капiталy iз врахуванням еколопчноТ' пропозицп кожноТ' наземноТ' екосистеми;
- встановити лiмiти викидiв i скидiв забруднювальних речовин та розмщення вiдходiв на основi еколопчного запасу асимiляцiйного потенцiалy ландшафтiв;
- спрямовувати частину чистих надходжень вщ використаного невиновного природного капiталy на фЫансування iнвестицiй у розширене вщтворення вiдновного природного капiталy та у заходи пщвищення ефективностi використання природного ресурсопотоку;
- ввести плату з громадян на поповнення спе^альних мюцевих фондiв збереження природного середовища за вищi стандарти якостi довкiлля, в якому вони проживають;
- встановити еколопчний податок на продукт, виробництво, споживання чи yтилiзацiя якого забруднюють довкiлля (мЫдобрива, пестициди, батареТ' тощо). Ставка такого оподаткування повинна враховувати ступЫь небезпечност продукту;
- стимулювати суб'екти господарювання до застосування ресурсоощадних, екологiчно безпечних технолопй. Шляхом встановлення податкових птьг (прискореноТ' амортизацп' фондiв, звiльнення вщ податку на доходи товаровиробникiв, податкових знижок на продаж "зелених" товарiв), а також пiльгового кредитування (низько-, безвiдсоткових або з сyбсидiйованими вщсотками), надання позик пiд гарантiю пщприемцям для iнвестyвання в екологiчно безпечне виробництво, зниження забруднень, надання еколопчних послуг, здмснення моыторингу i в еколопчну освiтy;
- посилити економiчнy та адмiнiстративнy вiдповiдальнiсть господарюючих суб'ек^в за викиди, скиди, розмiщення вiдходiв понад встановленi лiмiти. В окремих випадках застосовувати кримЫальну вiдповiдальнiсть;
- вщмовитися у перспективi вiд непрямих державних преференцм пiдприемствам, якi надмiрно забруднюють та експлуатують природне довктля, що досягаеться перемiщенням оподаткування з прац i доходу на ресурсопотк природного капiталy. Таке перемiщення бази оподаткування стимулюватиме пщвищення ефективност природного ресорсопотоку та iнтерналiзyе зовнiшнi
витрати, пов'язан з виснаженням компонент природного капталу та забрудненням довкiлля. Внаслщок еколопзацп податково!' системи бюджетонаповнювальну функ^ю виконуватиме оподаткування природного ресурсопотоку, а розподтьчу функцiю здебiльшого - прибутковий податок;
- запровадити нацiональну систему спе^ального маркування екологiчно безпечноï продукцп та стимулювати ïï виробництво;
- ввести суворе лщензування на розмщення екологiчно небезпечних виробництв iноземного або змшаного капiталу;
- довести до 50-70 % вщ загального обсягу вiдходiв (свiтовi стандарти) рiвень залучення виробничих вiдходiв як вторинноï сировини. Залучити до цього приватний бiзнес, створивши йому необхiднi умови господарсько'|' дiяльностi за допомогою присвоення статусу техногенного родовища об'ектам, що виникли внаслщок виробничо' дiяльностi пiдприемств прничо-видобувно', металургiйноï та переробно'' галузей промисловосп;
- довести до свiтових стандартв рiвень використання побутових вiдходiв як вторинно' сировини. Для цього, зокрема, потрiбно: пiдвищити плату пiдприемств та населення за розмщення вiдходiв; ввести роздтьне збирання i зберiгання складових побутових вiдходiв; запровадити принцип вщповщальност виробникiв за збiр та перероблення окремих видiв продукцп пiсля ïï використання; створити сприятливi умови для залучення приватного бiзнесу у сферу поводження з побутовими вiдходами;
- формувати конкурентне середовище у сферi збирання, перероблення, утилiзацiï товарноï упаковки (тари);
- створити та розвивати Ыфраструктуру ринку еколопчних послуг i ринку вторинних ресурав;
- еколопчна конверсiя зовнiшнього боргу Укради (або природоохоронний обмЫ боргiв) [4, с. 207-208].
Окремо слщ звернути увагу на фюкальы методи еколопчного управлЫня, зокрема екологiчне оподаткування. Аналiзуючи практику еколопчного оподаткування краТн Свропи, Шаповал В.М. робить висновок, що основна мета бтьшосл таких податкiв та зборiв - не наповнення державного бюджету, а стимулювання платника до позитивно)', з точки зору охорони навколишнього середовища, поведЫки - на вщмЫу вщ, наприклад, транспортних чи енергетичних податюв, яю переслiдують фюкальну мету [5, с. 237].
Платниками еколопчного податку в УкраТы е суб'екти господарювання, якi здiйснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу стацюнарними джерелами, скиди забруднюючих речовин у воды об'екти, розмщують вiдходи, а також суб'екти, у яких утворюються радюактивы вiдходи та якi здмснюють (хне тимчасове зберiгання.
З введенням нового Податкового кодексу щодо правил обчислення еколопчного податку е вщсутнють будь-яких вимог до застосування понадлiмiтного коефщента при розрахунку еколопчного податку за скиди у воды джерела та за розмщення вiдходiв [6]. Це викликало невщповщнють Податкового кодексу Закону Укради «Про охорону навколишнього середовища», в якому таю лiмiти ч^ко встановлеы. Ставки податку через спрощення системи розрахунку, були пщвищеы в 3,6 рази [7].
Серед позитивних моментв введення екоподатку, Шаповал В.М. в^^чае, визначення перелку суб'ектв, що не е платниками податку, надання ч^кого формулювання об'екту та бази оподаткування, спрощення обчислення ставки податку. Однак, еколопчний податок, який фактично е правонаступником збору за забруднення навколишнього середовища, все ще е недосконалим. Дослщник пропонуе включити в мехаызм розрахунку ставки податку залежнють розмiру оподаткування вщ витрат на природоохоронну дiяльнiсть. Також нагальною
потребою е приведення у вщповщнють внутршнього еколопчного законодавства до мiжнародних еколопчних стандартв [5, с. 238].
Що стосуеться штрафiв за екологiчнi порушення, то слiд зауважити:
По-перше, необхщно змiнити методику обчислення штрафiв, а саме: показники штрафiв за екопорушення доцiльно встановити залежно вiд розмiрiв економiчних збиткiв вiд порушення; можливих витрат пщприемства-порушника на природоохороннi заходи, невиконання яких призвело до еколопчного порушення; вартост дiяльностi, спрямовано]' на розв'язання iснуючоï екологiчноï проблеми. Розрахован в такий спосiб штрафи спроможн виконати функцiю запобiжного економiчного регулятора природокористування. ^м того, доцiльно проводити щорiчну iндексацiю суми штрафiв для компенсацп iнфляцiйних змiн, щоб уникнути девальвацп цього екологiчного регулятора.
По-друге, потрiбно змiнити й абсолютнi показники сум штрафiв за екопорушення.
Вони мають бути насттьки значними, аби виключити можливiсть одержання пiдприемствами-природокористувачами вигоди вщ порушення встановлених норм забруднення. Водночас збтьшення суми штрафiв може сприяти пщвищенню зацiкавленостi суб'ектiв господарювання у зменшенн рiвнiв забрудненням завдяки еколопчному iнвестуванню [5, с. 238].
^беюн Я.О. запевняе, що одним iз дiевих засобiв економiчного механiзму охорони навколишнього природного середовища е лiмiтування природокористування. Дотепер основною проблемою залишаеться вщсутнють мехаызму цтьового використання коштв вiд збору за спе^альне використання природних ресурсiв. Вiдповiдно до статт 46 Закону Укради «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти вщ зазначених зборiв надходять до мюцевих бюджетiв, бюджету АР Крим та Державного бюджету Укради i спрямовуються на вщтворення та пщтримання цих ресурсiв у належному стан [8]. Пiдприемства використовували землю, воду, ^i природнi ресурси, забруднюючи навколишне природне середовище, i за це не платили, тобто використовували безкоштовно. Це сприяло посиленню забруднення навколишнього природного середовища, безвщповщальност за нанесення шкоди та зумовлювало нерацюнальне використання природних ресурав [1, с. 577].
Таким чином передбачаеться плата за практично вс природы ресурси, за забруднення навколишнього природного середовища, розмщення в ньому вiдходiв виробництва та за ^i види впливiв. При цьому плата за понадлiмiтне використання та забруднення в дектька разiв перевищуе плату за використання та забруднення у межах встановлених лiмiтiв (нормативiв).
Важливою складовою оновлення економiчного мехаызму регiональноï полiтики е вдосконалення нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища. Цьому процесу мае передувати обфунтування необхщних обсягiв фЫансування природоохоронних заходiв, а також реальних фЫансових можливостей пiдприемств-платникiв iз урахуванням фактичних збитюв, якi завдаються державу iншим суб'ектам господарськоï дiяльностi та населенню. Перспективною метою вдосконалення нормативiв повинно бути (х наближення до вщповщних нормативiв GC [8].
Одним iз методiв економiчного управлiння е фЫансування, тобто видiлення коштiв на ч^ко визначенi природоохороннi заходи. Для цього використовують рiзнi джерела фЫансування: бюджетнi кошти, власнi кошти пщприемств, банкiвськi кредити та рiзнi еколопчы фонди.
Створення цiльових екологiчних фондiв е також одним з економiчних методiв управлiння у природокористуваннi. Цей фонд створюеться за рахунок платежiв
пщприемств за природокористування, надання матерiальноï допомоги суб'ектами господарювання та вщповщних кош^в iнших джерел.
Серед ефективних економiчних методiв забезпечення природоохоронних заходiв i заходiв iз лiквiдацiï негативного впливу аварм та техногенних катастроф ^беюн Я.О. називае страхування ризикiв забруднення навколишнього природного середовища. В УкраТ'ы цей вид страхування практично вщсутнм. В економiчно розвинених краïнах св^у вiн дiстав назву «еколопчне страхування». Таю Ывестицмы фонди можуть бути створен як у межах окремого пщприемства, так i певноТ' територiальноï одиницi.
Формування регiональних екологiчних Ывестицмних центрiв (РЕ1Ц) забезпечуе спецiальна економiчна модель страхування майнових i еколопчних ризиюв iз наступними iнвестицiями в единий регюнальний iнновацiйний екологiчний проект, що фЫансуеться iз РЕ1Ц. За змютом така модель е корпоративною згодою сторЫ та орiентована, з одного боку, на замЫу застарто'|' технiчноï й технологiчноï бази потенцмно небезпечних виробництв, а з другого - е засобом управлЫня еколопчною безпекою регiонy i вiдродження територм [8].
Як економiчний метод управлЫня використовують матерiальне стимулювання -забезпечення зацкавленост i вигiдностi для пщприемства та його пра^вниюв природоохоронноï дiяльностi. При цьому передбачаеться застосування не лише заохочування, але й вщповщальност у виглядi покарань.
До заохочувальних заходiв зараховують:
- встановлений податкових птьг (сума прибутку, з котрого стягуеться податок, зменшуеться на величину, що повнютю або частково вщповщае природоохоронним видаткам);
- звiльнення вщ оподаткування екологiчних фондiв та природоохоронного майна;
- застосування заохочувальних цЫ на еколопчно чисту продyкцiю;
- застосування птьгового кредитування пiдприемств, котрi ефективно здiйснюють охорону навколишнього природного середовища (ОНПС) (зниження процента за кредит або безпроцентне кредитування);
- запровадження спе^ального додаткового оподаткування еколопчно шкщливо1 продукцп та продукцп, що виготовляеться iз застосуванням екологiчно небезпечних технолопй;
- штрафи за еколопчне порушення встановлених нормативiв.
Щоб пщприемства активно працювали у галyзi природоохоронно! дiяльностi, наyковцi Манiв З.О., Луцький 1.М., Манiв С.З. вважають, що мае бути розроблений i впроваджений мехаызм стимулювання, при якому мае дотримуватись економiчна вигщнють для того чи Ышого пiдприемства, тобто його загальы витрати на природоохороннi заходи мають бути завжди нижчими вщ отримувано1 вигоди. Це можна виразити такою нерiвнiстю:
Зпод<(Рут+Пп+Кп+Цн) (9)
де Зпод - витрати пiдприемства на природоохоронну дiяльнiсть; Рут - прибуток вщ yтилiзацiï вiдходiв; Пп - птьги оподаткування; Кп - кредиты птьги; Цн - надлишки до цЫи [1, с. 578].
Як видно з нерiвностi, елементи формули повины збiльшyвати прибуток, котрий залишаеться у розпорядженнi пiдприемства i вЫ мае бути вищим вщ витрат пiдприемства на природоохоронну дiяльнiсть.
При сплатi штрафних санкцiй пщприемством реалiзацiя заходiв на охорону навколишнього природного середовища повинна бути нижчою вщ уах видiв сплати цих штрафiв i вона виражаеться нерiвнiстю:
Зпод<(Пне+ПнЖ+ПвСр+Ш+До) (10)
де Пнв - плата за наднормативне використання ресурав природи; Пнзс - плата за наднормативне забруднення навколишнього середовища; Пвср - плата за розташування вiдходiв у навколишньому середовища Ш - штрафи за еколопчы порушення; До - додаткове оподаткування. При данм ситуацп пщприемству вигщыше вкласти кошти на реалiзацiю заходiв щодо охорони навколишнього середовища. По-перше, пщприемство вносить свiй внесок у недопущення забруднення навколишнього природного середовища. По-друге, пщприемство в цтому заощаджуе власы кошти, яю могли б бути виплачен з прибутку на рiзноманiтнi штрафнi виплати i санкцп [1, с. 579].
При розробц заходiв щодо стимулювання за результатами природоохоронно!' дiяльностi слщ передбачати стимулювання i для окремих вщповщальних пра^вниюв пiдприемства, якi безпосередньо беруть участь i оргаызовують виконання цих заходiв.
У крахах iз розвиненою ринковою економiкою здiйснення певних заходiв, у т.ч. i природоохоронних, вщбуваеться тiльки пiсля обфунтування |'х доцiльностi та черговостi. Частка вишукувальних, проектних роб^ i робiт iз наукового обфунтування певних проектiв (заходiв) становить 40-60% загальноï вартостi |'х реалiзацiï. В Украïнi цей показник коливаеться в межах вщ 1 до 6% [8]. У цьому контекст особливого значення набувае нормативно-правове i методолопчне врегулювання питання щодо обов'язковост обфунтування доцтьност та черговост здiйснення природоохоронних заходiв на основi показникiв ix економiчноï ефективностi за умови розгляду вах можливих варiантiв проектних рiшень. Необхiдно зосередити першочергову увагу на усуненн причин, як викликають негативнi явища або велик збитки, а не на мiнiмiзацiï наслiдкiв подiбних явищ. Цей принцип насамперед слщ застосовувати при виборi варiантiв проектних рiшень щодо розв'язання проблеми пщтоплення територiй.
Висновки. Отже, ефективне застосування економiчних методiв захисту навколишнього природного середовища в сучасних умовах розвитку нацюнально1' економки повинн фунтуватися на концепцп платностi природокористування, охоплювати систему економiчних iнструментiв, спрямованих на акумулювання матерiальних ресурсiв для реалiзацiï природоохоронних програм, на спонукання товаровиробниюв до пiдвищення екологiчностi застосовуваних технолопй i власно1' продукцiï. Застосування економiчних методiв екологiчного управлiння зумовило до запровадження основ платного природокористування та дало i дасть у майбутньому можливють забезпечити надходження фЫансових ресурав для лквщацп наслiдкiв забруднення довктля, а це, у свою чергу, е визначальним фактором сталого розвитку. Адже забезпечення сталого соцiально-економiчного розвитку, як регюну так i держави вцтому, супроводжуеться створенням безпечного навколишнього середовища для життедiяльностi сусптьства в цiлому i кожноï людини зокрема, а також ниышнього i майбутнього поколЫь.
Лiтература
1. Регюнальна економiка: Навчальний посiбник / Маыв З. О., Луцький I. М., Манiв С. З. - Львiв : «Магнолiя 2006», 2009. - 638 с.
2. Савченко В. Ф. Методичы основи визначення економiчноï ефективностi природохоронноï дiяльностi / В.Ф. Савченко // Актуальы проблеми економки. - 2011. - 3(117). - С. 192-200.
3. Драган I. В. Формування еколого-економiчного мехаызму державного регулювання сфери природокористування в Украïнi / I. В. Драган. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.../Drag_IV.htm.
4. Кривень О. В. Формування економiчного мехаызму еколопчно-збалансованого природокористування у контекст Екологiчноï Конституцп Землi /
Збiрник науково-техычних праць / О. В. Кривень. - Львiв : Науковий вюник НЛТУ Украïни. - 2009. - Вип. 19.14. - С. 203-210.
5. Шаповал В. М. Удосконалення економiчного мехаызму стимулювання еколопчно1 вiдповiдальностi пiдприемств Украïни / В. М. Шаповал, М. В. Бережна // Теоретичн i практичн аспекти економки та iнтелектyальноï власностi. - 2011. - № 2.
- С. 234-239.
6. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.profiwins.com.ua/uk/comentsnk.html.
7. Закон Укради «Про охорону навколишнього середовища». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ukrlaws.narod.ru/ekology/zakon3.htm.
8. ^беюн Я. О. Удосконалення економiчного мехаызму реалiзацiï еколопчно1 пол^ики держави в контекст сталого розвитку / Я. О. ^беюн. - [Електронний ресурс].
- Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/.../h%20(5).htm.
