CC BY
16
8. Плахотный М. Вспомогательное производство// Комп&ньон. - №25 (73). - С. 34-37.
9. Internet: meta.kharkiv.net.
10. Internet: westukraine.net/lv/e-economic.html.
11. Internet: rambler.ru.
12. Е.П.Пешкова. Маркетинговий анализ в деятельности фирмы. - М.: Ось-89, 1997. - 80 с.
13. Бизнес-карта. Мебельная промышленность. Страны СНГ: статистический справочник. - СП., 1999.
14. Бизнес-карта. Мебельная промышленность. Россия: статистический справочник. -СП., 1999. _
УДК 674:502.3 Доц. О.В. Врублевська, к.е.н.;
магистр Р.М. Кобринович - УкрДЛТУ
АНАЛ1З ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО Р1ВНЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ПРИРОДООХОРОННОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ДЕРЕВООБРОБН1Й
ПРОМИСЛОВОСТ1
Аналiзуються еколопчш витрати, еколого-економiчний piBeHb виробництва, ефекти-внють природоохоронного регулювання в деревообробнш галузi та пропонуються заходи щодо його покращення.
Doc. O. V. Vrublevska, R.M. Kobrynovych - USUFWT
Analysis of the ecological-economical level of production and environmental regulation in wood-working industry
Environmental cost, ecological-economical level of production and the effectiveness of environmental regulation in woodworking industry are analyzed. Measures for improvement of environmental regulation are proposed.
В умовах наростаючо! еколопчно! та еконо]Шчно! кризи питання вдоско-налення природоохоронного регулювання в промисловоста, об'екти яко! е основ-ним джерелом негативного впливу на довкшля, набувае особливо! актуальность Закладеш в Укршт протягом останнiх десяти роив основи економiчного та адмь нiстративно-правового мехашзму рацiонального природокористування потребу-ють розвитку i вдосконалення, оскiльки, як показуе досввд, природоохоронне регулювання е часто еколопчно нерезультативним, ускладненим, спричиняе значш додатковi витрати для суб'екпв господарювання. Проблема полягае у шдвищенш його еколопчно! та економiчно! ефективность
Очевидно, реальнiсть вимагае застосування диференцшованого пiдходу до контролю джерел, що спричиняють вiдносно невеликий негативний еколопчний вплив та крупних забруднювачiв. При цьому необхвдно враховувати рiвень кон-куренци в галузi, фiнансовий стан тдприемств та витрати контролю (витрати на мониторинг шкiдливого впливу, адмшстрування тощо).
З ще! точки зору штерес представляе аналiз ефективностi природоохоронного регулювання в розрiзi галузей iз урахуванням !х екологiчного впливу. Дере-вообробна промисловiсть як об'ект регулювання належить до галузей, вплив яких на довкшля в умовах спаду виробництва е ввдносно невеликим, фшансовий стан в цшому важкий, а рiвень конкуренци високий. Незважаючи на незначнi обсяги за-бруднення порiвняно з найбiльшими галузями-забруднювачами i малу частку еко-логiчних витрат у вартосл продукци, суспiльнi витрати, пов'язат з функцюну-ванням системи природоохоронного регулювання в галузi, е досить великими i
полягають у витратах суспшьно! працi на оформлення дозволiв на користування ресурсами довкшля, складання проектiв нормативiв ГДВ i ГДС, монiторинг за-бруднення, облш екологiчних витрат тощо.
Дiяльнiсть шдприемств деревообробно! промисловостi iстотно впливае на основн компоненти довкiлля (повiтря, водш ресурси), спричиняе утворення знач-но! кiлькостi твердих вiдходiв, потребуе багато електрично! та теплово! енерги. Спад деревообробного виробництва в Укра'iнi протягом останшх рокiв зумовив послаблення негативного еколопчного впливу. Однак це не ввдмшяе завдання вдосконалення природоохоронно! дiяльностi на деревообробних пiдприемствах.
Вивчення еколопчного впливу галузi дозволяе зробити висновок, що осно-вними напрямками !! екологiзацii повиннi бути: економне використання деревних ресурсiв, забезпечення пiдприемств ефективним очисним обладнанням, енергоз-береження i виробництво екологiчно чисто! продукци.
Метою нашого дослiдження е аналiз динамши еколого-економiчного рiвня виробництва i системи природоохоронного регулювання в деревообробнiй про-мисловостi Укра!ни та розробка рекомендацш щодо '11 вдосконалення.
Серед важелiв природоохоронного регулювання, якi нинi використовують-ся в деревообробнiй промисловостi, найбшьш впливовими е адмiнiстративнi: еко-лопчт i технологiчнi стандарти, лiмiти забруднення i використання природних ресурсiв, дозволи, заборони, контроль за дотриманням природоохоронних вимог, обов'язкова екологiчна експертиза при приватизаци. Економiчнi важелi включа-ють плату за забруднення, плату за спещальне використання водних ресурив, зе-мельний податок, штрафи за порушення природоохоронного законодавства. Доб-ровшьт важелi поки що не знайшли свого застосування в галузь
Система екологiчного менеджменту на деревообробних тдприемствах практично вiдсутня, в штата шдприемств немае спецiалiстiв з охорони довкшля, виробничий контроль за дотриманням природоохоронних вимог слабкий. На нашу думку, на крупних тдприемствах доцшьним було б створення ввддшу еколопчного менеджменту, який повинен здшснювати виробничий еколопчний контроль, планування природоохоронних та ресурсозбер^аючих заходiв, займатися оформленням дозволiв на природокористування, складанням еколопчно! звггнос-тi, ввдповвдати за розробку екологiчно чисто! продукци.
На основi статистично! шформаци [1] та даних Мшпромполггики нами проаналiзовано екологiчнi витрати деревообробно! промисловостi у 1998 р. (табл. 1). Як бачимо, частка витрат на каттальний ремонт основних фондiв природоохоронного призначення та поточних природоохоронних витрат галузi у вар-тостi продукци е низькою i становить ввдповвдно 0,038 % та 1,373 %, причому витрати на капремонт, що припадають на 1 грн. вартосл основних виробничих фон-дiв природоохоронного призначення, втричi меншi, шж в середньому для всiх ви-дiв економiчно! дiяльностi. Частка нарахованих еколопчних зборiв становить 0,359 % ввд вартостi продукци, з них плата за забруднення в межах лiмiту становить 70 %. Таким чином, еколопчш витрати в сумi дорiвнюють 1,77 % ввд вартос-тi продукци деревообробно! промисловость
Основним джерелом фiнансування витрат е власн кошти пiдприемств (87 % - для витрат на капремонт i 97 % - для поточних природоохоронних витрат), а також мiсцевi бюджети (не включаючи мiсцевi еколопчш фонди) та iншi
джерела, частка яких для витрат на капремонт е досить вагомою - 7,86 %. Фшан-сування з Державного бюджету практично ввдсутне.
Табл. 1. Екопог1чт витрати деревообробног промисповост1 у 1998 рощ
Показники Деревообробна промисловють Ва види еконо-мiчноí дiяльностi
1. Витрати на каттальний ремонт основных фондiв природоохоронного призначення
частка у вартост продукцп, % 0,038 -
коп. на 1 грн. основних виробничих фоцщв природоохоронного призначення 0,4 1,2
структура витрат в розрiзi джерел фiнансування 100 100
Державний бюджет - 0,83
в т.ч. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища - 0,06
мiсцевi бюджети 5,03 5,61
в т.ч. мiсцевi бюджетш фонди охорони навколишнього природного середовища - 1,96
власш кошти пiдприeмств 87,12 92,95
iншi джерела 7,86 0,61
2. Поточш витрати на охорону природи i ращональне використання при родних ресурав
частка у вартост продукцц, % 1,373 -
структура витрат в розрiзi джерел фшансування 100 100
Державний бюджет 0,16 2,04
в т.ч. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища - 0,10
мiсцевi бюджети 2,14 6,64
в т.ч. мiсцевi бюджетш фонди охорони навколишнього природного середовища - 0,28
власш кошти шдприемств 97,11 90,62
iншi джерела 0,60 0,70
3. Екологiчнi збори
частка у вартост продукцп - разом, % 0,359 -
плата за викиди, скиди, розмщення вщходш в межах лшггу 0,250 -
плата за викиди, скиди, розмщення вiдходiв понад лiмiт 0,101 -
плата за викиди пересувних джерел 0,004 -
вiдшкодування i штрафи за порушення природоохоронного законодавства 0,003 -
рiвень сплати - ва платежi, % 20,2 22,7
плата за викиди, скиди, розмщення вiдходiв в межах лiмiту 27,6 26,0
плата за викиди, скиди, розмщення вiдходiв понад лiмiт 1,9 5,8
плата за викиди пересувних джерел 20,6 46,7
вщшкодування i штрафи за порушення природоохоронного законодавства 21,7 9,8
Рiвень сплати еколопчних зборiв усереднено наближаеться до рiвня сплати в цшому для всiх видiв економiчноí дiяльностi. Практично не погашаеться забор-говатсть по збору за понадлiмiтне забруднення. Це пояснюеться тим, що джерелом його сплати е прибуток, що залишаеться в розпорядженнi пiдприемств. Рiвень сплати штрафiв i вiдшкодувань е вищим, нiж по всiх видах економiчноl дiяльностi.
Для поглибленого аналiзу еколого-економiчного рiвня виробництва нами обрано шiсть пiдприемств деревообробно! промисловостi. На основi !х еколопч-но! звггносп за 1999 рiк нами було зроблено укрупнений розрахунок економiчноl шкоди вiд забруднення повiтря викидами стацюнарних джерел за методикою, розробленою фахiвцями Сумського державного унiверситету [2], та визначено ос-
новнi показники еколого-економiчного piвня виробництва для даних шдприемств (табл. 2), теоpетичнi основи яких викладено в працях G.B. Мiшенiна та iнших на-уковщв [3, 4]. Поpiвняння ix з аналопчними показниками, визначеними G.B. Mi-шенiним для деревообробно'1 галyзi у 1990 р. [3], дае можливiсть пpоаналiзyвати змiни, що вiдбyлися за цей перюд:
• рiвень crnarn екологiчниx плaтежiв в середньому e знaчно вищий, нiж для гaлузi у 1998 р. (тaбл.1), причому у ВАТ "Вигодський ЛК" i пiдприeмствa "Кaрпaти" вiн стaновить 100 %. Це можнa пояснити тим, що в 1998 р. фонди оxорони швколи-шнього природного середовищa були включенi до вiдповiдниx бюджеив, i подaт-ковi оргaни посилили контроль 3a сплaтою збору 3a зaбруднення як основного джерелa ïx формувaння, що i вiдобрaзилося та рiвнi сплaти.
• ввдношення еколопчник плaтежiв до вaртостi основниx фондiв природооxоронно-го призшчення xaрaктеризуe те, шсюльки вигiднiше rnarara екологiчнi збори ш^вняно з iнвестувaнням в основш фонди природооxоронного призшчення. Як бaчимо, для всix пiдприeмств зaбруднення i сплaтa зa нього e крaщою aльтернaти-вою, нiж скорочення зaбруднення шлямм встaновлення очисного устaткувaння.
• чaсткa екологiчниx плaтежiв у вaртостi товaрноï продукцй дae можливiсть визш-чити питому вaгу екологiчниx плaтежiв у вaртостi товaрноï продукцй i певною мь рою судити про рiвень ïï екологiчностi. В середньому по груш пiдприeмств вонa стaновить 0,36 % i вiдповiдae середньогaлузевому зшченню (тaбл.1), для ВАТ "Вигодський ЛК" i пiдприeмствa "Кaрпaти" зшчення цього покaзникa e нaйниж-чим.
• ввдношення плaти зa зaбруднення повгтря до величини aтмосферооxоронниx ви-трaт вкaзуe нa те, що у 1999 р. випдшше стaло marnrn зa зaбруднення aтмосфер-ного повиря, нiж видiляти кошти нa його попередження. Отже, спостерiгaeмо не-гативну тенденцiю т^вняно з 1990 роком.
• чaсткa aтмосферооxоронниx витрaт у зaгaльниx природооxоронниx витрaтax для обрaниx пiдприeмств e знaчно меншою, шж зa дaними Мiшенiнa С.С., осюльки зрослa питомa вaгa водооxоронниx витрaт. Це пояснюeться тим, що скорочення виробництвa призвело до зменшення зaбруднення повiтря меншою мiрою, нiж зa-бруднення вод.
• вiдношення економiчноï шкоди ввд зaбруднення повiтря стaцiонaрними джерелa-ми до вaртостi товaрноï продукцй - покaзник, який можнa нaзвaти шкодомютюс-тю продукцй, - дещо збшьшився, a для ТзОВ "Львiвфaнпромторг" перевищуe се-реднe знaчення у три рaзи. Проте, для ВАТ "Меблевий комбiнaт "Стрий", ВАТ "Вигодський ЛК", ВАТ "Кaм'янко-Бузький лiсопaркетний комбiнaт" дaне сшвввд-ношення e нижчим, шж зa дaними 1990 р.
• ввдношення плaти зa зaбруднення повиря стaцiонaрними джерелaми до величини екошмчно!' шкоди, зaвдaноï цим зaбрудненням покaзуe, шсюльки плaтa покри-вae збитки, спричиненi зaбрудненням повiтря стaцiонaрними джерелaми. Як бa-чимо, для пiдприeмств, що розглядaються, цей покaзник e вищим, нiж у 1990 р. (виняток стaновнть ВАТ "Кaм'янко-Бузький лiсопaркетний комбiнaт"). Ця пози-тивнa дишмт зумовленa пiдвищенням реaльноï величини нормaтивiв плaти зa зaбруднення.
• шдекс пiдвищення вaртостi товaрноï продукцй при повному вiдшкодувaннi шкоди вiд зaбруднення повiтря стaцiонaрними джерелaми дозволяe оцшити рiст вaртостi продукцй при шдвищенш плaти до величини шкоди. Для пiдприeмств, що розгля-дaються, вш e знaчно нижчим, нiж в середньому по гaлузi у 1990 р. (1,0021 проти 1,0147) зaвдяки тому, що зрослa чaсткa шкоди, яга через плaту зa зaбруднення включaeться у вaртiсть продукцй i ввдповвдно зменшилaся чaсткa некомпенсовa-но'1 шкоди.
126
Еколого-eкономiчнi проблeми розвитку лiсового комплeксy
Табл. 2. Показники еколого-економ1чного ргвня виробництва
Назва пщприемства Р1вень сплати еколопчних платеж1в, % Вщношення еколопчних платеяав до вартосп основних фоцщв природоохоронного призначення, % Частка еколопчних плате)юв у вартосп товарно! продукци, % Вщношення плати за забруднення повггря до величини поточних атмосфероохоронних витрат
А 1 2 3 4
ВАТ "Меблевий комбшат "Стрий" 64,3 28,82 0,32 0,46
ВАТ "Вигодський Ж" 100,0 4,32 0,16 0,01
Дрогобицьке меблеве пщприемство "Карпати' 100,0 1,47 0,02 0,23
ВАТ "Кам"янко-Бузький люопаркетний комбшат" 70,5 33,00 0,81 0,15
ВАТ ДОК "Дрогобичдерев" 58,9 36,35 0,37 -
ТзОВ "Льв1вфанпромторг" 56,1 22,03 0,50 -
Середне значения 75,0 21,00 0,36 0,21
За даними Мнпенша С. В. - - - 1,33
Табл. 2 (продовження)
Назва шдприемства Частка атмо-сфероохорон-них витрат у загальних при-родоохоронних витратах, % Вщношення еко-ном1чно1 шкоди вщ забруднення пов1тря стацюнарними джерелами до вартосп товарно! продукци, % Вщношення плати за забруднення повпря до величини економ1чно! шкоди, завдано! цим забрудненням, % 1ндекс пщвищення вартосп продукци при повному вщшкодуванш шкоди вщ забруднення повпря стацюнарними джерелами
А 5 6 7 8
ВАТ "Меблевий комбшат "Стрий" 29,78 0,08 55,32 1,0008
ВАТ "Вигодський ЛК" 66,44 0,07 32,46 1,0005
Дрогобицьке меблеве пщприемство "Карпати" 31,70 0,28 61,68 1,0026
ВАТ "Кам"янко-Бузький люопаркетний комбшат" 78,40 0,10 16,86 1,0010
ВАТ ДОК "Дрогобичдерев" - 0,35 26,14 1,0026
ТзОВ "Льв1вфанпромторг" - 0,93 47,71 1,0053
Середне значения 51,58 0,30 40,03 1,0021
За даними Мшешна С. В. 93,30 0,25 23,46 1,0147
На основi показникiв еколого-економiчного рiвня виробництва нами скла-дено екологiчний рейтинг тдприемств, який визначався на основi оцшки приро-доохоронних зусиль пiдприемств i мiри екологiчностi продукци (табл.3). Шдпри-емства з меншою кiлькiстю батв е кращими в цьому рейтингу. Будучи досить умовним, цей рейтинг тим не менш дозволяе певним чином зробити узагальнюю-че судження про вiдносний еколого-економiчний рiвень виробництва тдприемств. Як бачимо, найкращими в рейтингу е Дрогобицьке меблеве шдприемство "Карпати" та ВАТ "Вигодський ЛК".
Аналiз дтачо! системи нормування забруднення i плати за нього свщчить про те, що вона е дорогою i ускладненою. Нормативи ГДВ розраховуються фак-тично для вих забруднюючих речовин, яких в промисловост нараховуеться декь лька тисяч. Процедура нормування викидiв е надзвичайно трудомiсткою i високо-затратною [4, ст. 49]. Тому ми вважаемо, що необхвдно скоротити номенклатуру тдконтрольних речовин шляхом виключення речовин, викиди яких е незначни-ми. Для визначення таких речовин в деревообробнш промисловосп для обраних пiдприемств ми склали ранг речовин в порядку зменшення 1'х наведено! маси ви-кидiв (з урахуванням коефiцiенту еколопчно! небезпеки речовин). Вiдомо, що зп-дно з практикою дослiджень соцiально-економiчних явищ методами математично'! статистики, для забезпечення достовiрностi рiшень мiнiмально допустима юль-кiсть пiдконтрольних речовин повинна спричиняти не менше 95 % викиду [4, ст. 51]. Т речовини, кумулятивний викид яких знаходиться в межах вказаного "порогу", i повинш контролюватися. Решту забруднюючих речовин можна ввдкинути як малозначш. В табл. 4 знаком "+" позначено "важливi" речовини, знаком "-" по-значено речовини, викид яких е неiстотним. Видiлено речовини, яю е "важливи-ми" в трьох i бiльше випадках. Для бшьшо! достовiрностi висновюв бажано мати
шформащю про якомога бшьшу кiлькiсть тдприемств. Але навiть на основi доступно'! шформаци можна зробити висновок, що ряд речовин, таких як ацетон, бутилацетат, етанол тощо в деревообробнш промисловостi можна не контролюва-ти, оскiльки !'х внесок у загальний викид становить менше 5 %.
Альтернативним варiантом спрощення контролю забруднення може бути замша об'екту оподаткування збору за забруднення. Враховуючи висою витрати адмшстрування i невелик суми платежiв, можливо, бiльш доцшьно встановити екологiчний податок залежно ввд обсягу продукци. При цьому в основу нормативу плати для деревообробно! промисловоста необхiдно покласти нормативи вики-ду на одиницю продукци, якi вiдповiдно до постанови Кабшету
Табл. 4. Значуиисть забруднюючих речовин
Забруднюкта речовини
в Гиг
3 я
I ^
«ЗУ
Щ -
£ Й
= К
Н ю
^ Ж
я 3
3 ¡8 = й Ы
1-н IV
я Б и ч
и
я
и
я Й
Л Ё С гр
Ч сЗ
в «
^ й э
я 5 -3 _« Я ю г -а ®
ы !5 и
= з «
и, ^ Я
И >! «
^ I
Ч к
Я М ^
И « &
и
О
ч Ез
Я
ф,.
Ацетон
Бутанол
Бутилацетат
Етанол
Етилацетат
Ксилол
Окис вуглецю
Окисли азоту
Пил абразивний
Пил деревний
Сажа
Толуол
Формальдегщ
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
Мшс^в вщ 1.03.1999 №303 повинш бути розроблеш Мшстерством еко-логи та природних ресурмв.
З метою стимулювання повторного використання вiдходiв деревини, що утворюються у великш кiлькостi на деревообробних тдприемствах, варто розро-бити галузеву програму збору i повторного використання вiдходiв. Для стимулювання добровольно! участа пiдприемств у такiй програмi можна використати пода-тковi знижки, надання пшьгових кредитiв, заходи протекцютзму, захисту вiд конкуренци.
Лiтература
1. Еколопчш збори та поточнi витрати на охорону природи у 1998 рощ/ Статистичний збiрник. Державний комитет статистики Укра'ни. - Ки''в, 1999. - 67 с.
2. Методические указания к выполнению курсовой работы по курсу "Экономика природопользования" для студентов экономических специальностей Сумского государственного университета. - Сумы: СумГУ, 1999. - 42 с.
3. Мишенин Е. В. Еколого-економические проблемы природопользования в лесном комплексе/ Под ред. д-ра экон. наук, акад. УЕАН Я.В. Коваля. - Сумы: ВВП "Мрiя-1", 1998. - 272 с.
4. Мишенин Е.В., Семененко Б.А., Мишенина Н.В. Экономический механизм экологизации производства. - Сумы: ИПП "Мрiя-1", 1996. - 138 с.
