CC BY
14ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ
УДК 338.432 : 332.122
Воробйов Ю.М.,
д.е.н., професор, ТНУ 1меш В.1. Вернадського
Бекчрова С.Е.,
асистент, НАПКБ
ТЕОРЕТИЧН1 ПИТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
У статт дослщжуються питання економ1чного розвитку санаторно-курортного комплексу Ук-ра!ни. Доведено, що на сучасному еташ економ1чний розвиток санаторно-курортного комплексу не вщповщае св1товим вимогам.
Ключов1 слова: економ1чний розвиток, санаторно-курортний комплекс.
ВСТУП
Сощально-економ1чний стан Укра!ни неможливо вважати повнощнним без стабшьного 1 ефек-тивного функщонування та розвитку санаторно-курортного комплексу, який виступае одшею з важливших складових забезпечення необхщного р1вня здоров'я та лшування населення. Збере-ження здоров'я населення, шдтримання необхщного р1вня його трудового потенщалу, формуван-ня яюсного р1вня життя людини — це головш завдання будь-яко! держави, зокрема 1 Укра!ни, в сучасних юторичних умовах.
Санаторно-курортний комплекс Укра!ни, який мае значний потенщал свого розвитку практично в кожному регюш, повинен стати одним ¡з провщних локомотив1в зростання економши, ство-рення необхщних умов для покращення р1вня життя всього населення.
В науковш л1тератур1 юнуе досить грунтовш дослщження економ1чного розвитку санаторно-курортного комплексу. Розкриття !х змюту знайшло вщображення в працях вщомих вчених: Ар-тюхово! 1.В., Багрова М.В., Баркова Я.1., Бейдик О.О., Гаман П.1., Данильчук В.Ф., Ефремова О.В., Кобанець Л.О., Мартяково! О.В., Павлова В.1., Слепакова С.С., Ткаченко Т.1., Цьохли С. Ю., Яко-венко 1.М. тощо.
Однак незважаючи на чисельш науков1 пращ, багато питань залишаються не розробленими або дискусшними.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
В економ1чнш л1тератур1 ще недостатньо розкрити теоретичш питання економ1чного розвитку санаторно-курортного комплексу. Отже, метою статт е розкриття теоретичних аспекпв економ1ч-ного розвитку санаторно-курортного комплексу.
РЕЗУЛЬТАТИ
Становлення, функщонування та розвиток санаторно-курортного комплексу обумовлений юто-ричними, ктматичними та економ1чними умовами. У бшьшост кра!н св1ту, де створювався та функщонував санаторно-курортний комплекс, ктматичш та економ1чш умови виступали голов-ними чинниками його розвитку. Для Укра!ни, яка тривалий час входила до складу СРСР, створен-ня та функщонування санаторно-курортного комплексу було обумовлено не лише наявшстю ктма-тичних чи економ1чних чинниюв, а й юторичних подш, зокрема формування тако! сощально-економ1чно! системи держави, яка ставила сво!м завданням шдвищити р1вень здоров'я та праце-здатност людини на бшьш тривалий термш, ашж це було рашше. До радянських час1в в Укра!ш фактично не юнувало повнощнного санаторно-курортного комплексу, який би задовольняв ште-ресам всього населення кра!ни, а не лише окремих !! сощальних груп.
З юторичних хрошк вщомо, що ктматичш фактори широко використовували у Стародавшх Греци та Рим1, зокрема до них вщносили морсью купання, пов1тряш та сонячш ванни, лшувальну ходьбу, ф1зичш вправи, масаж тощо. Пппократ майже 2400 роюв тому вщм1чав, що здоров'я людини залежить вщ стану навколишнього середовища 1 кл1матичних особливостей. Вш вказував на сприятливу д1ю мшеральних вод, лшувальних грязей { ф1зичних вправ [1, с. 1].
Початок розвитку курорт1в в Росп, до складу яко! входила Укра!на, почалось у першш половит XVIII стор1ччя { пов'язано з д1яльнютю Петра I, котрий не раз сам !здив на лшування на
106
курорти Свропи. За його указом в 1717 рощ Сенату було доручено шукати в1тчизняш джерела вод, яю б можливо використовувати для лшування р1зних хвороб. Однак в1тчизняних курорт1в за час1в царсько! Роси було мало та й вони були недоступними для трудового народу [1, с. 2].
Пюля революци 1917 р. розвиток курорт1в в Укра!ш здшснювався дуже уповшьнено, що було обумовлено сощально-економ1чним станом кра!ни, громадянською вшною, руйнуванням практично вс1е! шфраструктури територш, де можливо було б створювати вщповщш курорти.
З самого початку юнування радянсько! держави значимють розвитку та стабшьшсть функцю-нування курортно! сфери, И доступшсть для самих р1зних верств населення постшно шдкреслю-валося { закршлювалося вщповщними державними актами. Так, в цей час були прийнят Декрети СНК РРФСР «Про лшувальш мюцевосп загальнодержавного значення» вщ 20.03.1919 р., «Про використання Криму для лшування пращвниюв» вщ 21.12.1920 р. { «Про дома вщпочинку» вщ 13.05.1921 р. [1, с. 2].
Цими декретами були закладеш базов1 принципи санаторно-курортного лшування, охорони природних ресурс1в, нащонал1заци курорт1в кра!ни. Зазначеш декрети мали важливе значення для становлення санаторно-курортного комплексу кра!ни, зокрема 1 Укра!ни, як складово! части-ни радянського союзу.
У довоенш часи в Укра!ш мережа санаторив та установ оздоровчого вщпочинку була значно розширена, але економ1чш чинники та загроза вшни не дозволяли держав1 вкладати в !х розвиток значш фшансов1 та шш1 економ1чш ресурси, а недержавний сектор економши шсля згортання НЕПу практично закшчив свое юнування. Друга Св1това вшна практично зруйнувала абсолютну бшьшють укра!нських санаторно-курортних заклад1в, що обумовило !х вщновлення шсля одер-жання перемоги над фашизмом.
Оргашзащя санаторно-курортного лшування отримала широке розповсюдження у шслявоенш часи. Цьому сприяло Постанова Ради Мшстр1в СРСР вщ 10 березня 1960 року «Про передачу профстлкам санаторив { дом1в вщпочинку» [1, с. 3].
«Мшютерство охорони здоров'я колишнього СРСР 1 мшютерства охорони здоров'я союзних { автономних республш здшснювали контроль за оргашзащею лшувально-профшактично! роботи в закладах, а також надавали !м науково-методичну консультативну допомогу [2, с. 12]».
«Основи оргашзаци й д1яльносп курорт1в, вимоги до охорони природних лшувальних чин-ниюв саштарного стану курорт1в, спещал1заци санаторно-курортних заклад1в, порядок визначен-ня окремо! мюцевост курортом загальносоюзного, республшанського або мюцевого значення, встановлення меж1 курорт1в, затвердження проекпв районного планування й генеральних плашв курорт1в починаючи з 1973 року регламентувалися Постановою Ради Мшютр1в СРСР «Про затвердження Положення про курорти» [2, с. 15]». Прийняття ще! Постанови дало змогу об'еднати ус положення, яю були сформульоваш в законодавчих та нормативних актах колишнього Радянського Союзу 1 союзних республш щодо санаторно-курортно! справи. Подальший крок у розвитку санаторно-курортно! справи був зроблений шсля прийняття у 1982 р. Постанови ЦК КПРС, Ради Мшстр1в СРСР 1 ВЦРПС «Про заходи з подальшого покращення санаторно-курортного л1ку-вання й вщпочинку пращвниюв та розвитку мереж1 оздоровниць профспшок» [3, с. 27].
Зазначена Постанова сприяла розвитку мереж1 лшувально-профшактичних та санаторно-курортних заклад1в, що будувались у р1зних куточках Радянського Союзу, зокрема 1 в Укра!ш.
Особливютю функщонування санаторно-курортного комплексу СРСР було те, що санаторне лшування було доступне практично ус1м сощальним { вшовим верствам населення, оскшьки знач-на частина витрат здшснювалась за рахунок суспшьних фонд1в, як створювались в кра!ш. При цьому бшьшють населення отримувала пупвки або безкоштовно, або на пшьгових умовах [3, с. 10]. Як вщм1чав Шалковський Н.Г.: «У 80-х роках у санаторно-курортних закладах СРСР оздоровлю-валось практично 10 млн. ос1б на р1к, у т.ч. 2 млн. ос1б — на територи Укра!ни [3, с. 6]».
«В Укра!ш за радянсью часи функщонувало 33 курорти загальносоюзного, 15 республшан-ського й 13 курорт1в мюцевого значення [3, с. 9]». При цьому основною метою створення { функщонування санаторно-курортного комплексу було здшснення системи заход1в, спрямованих на профшактику, лшування та оздоровлення населення. Держава для цього використовувала значш кошти за рахунок суспшьних фонд1в сощального страхування, що давало значш позитивш ре-зультати, дозволяло охопити р1зними видами оздоровлення та профшактики бшьшу частину трудового населення, у т.ч. { д1тей р1зного в1ку.
В умовах адмшютративно-планово! економши Радянського Союзу екстенсивний тип розвитку санаторно-курортного комплексу на вщповщному етат давав суттев1 позитивн1 результати, що
107
вщбивалося на зростанш кшькосп санаторно-курортних заклад1в, дом1в вщпочинку, збшьшенш кшькосп л1жкового фонду, матер!ально-техшчного 1 л1кувально-д1агностичного обладнання. Од-нак екстенсивний тип розвитку санаторно-курортного комплексу не дозволяв надавати р!зш за р1внем якост послуги. Ус санаторно-курортш заклади були державними чи профспшковими, що не дозволяло використовувати економ!чш стимули для покращення р1вня якост послуг з лшуван-ня, оздоровлення та вщпочинку.
В останш роки юнування Радянського Союзу вщчувалось, що санаторно-курортний комплекс не мае можливосп для свого поступового розвитку, що було обумовлено нарощуванням фшансо-вих труднощ1в в кра!ш, неспроможнютю сощалютично! економши забезпечувати необхщний р1вень надання санаторно-курортних послуг в зростаючому обсяз! [4, с. 8; 5, с. 12].
Отже, необхщно було запровадити новий мехашзм господарювання в санаторно-курортному комплекс!, який би бшьш повно вщповщав юторичним етапам розвитку кра!ни, !! сощально-еко-ном1чному стану. Але реформування санаторно-курортного комплексу не можливо було зробити без виршення бшьш глобальних питань розвитку кра!ни, змши адмшютративно-командно! сис-теми, на систему, де можливо використовувати вщповщш економ!чш регулятори.
Розпад СРСР I перехщ Укра!ни на ринков! умови господарювання передбачав подальший розвиток санаторно-курортного комплексу, шдвищення якост надання вщповщних послуг завдяки ди ринкового мехашзму. Вважалось, що ринкова економша повинна була створити фшансову, матер!ально-техшчну { л1кувально-д1агностичну базу розвитку санаторно-курортного комплексу, { тим самим забезпечити сощальш гаранти всьому населенню кра!ни в отриманш лшувально-оздоровчо! допомоги [6, с. 26].
Однак на першому еташ (1992-1995 рр.) реформування сощально-економ!чно! системи Укра!-ни питання розвитку санаторно-курортного комплексу вщшшли на друге-трете мюце. В цей пер> од головними питаннями було юнування само! держави, налагодження основ !! економши, пе-рехщ вщ державно! до приватно! власност, створення умов, зокрема 1 законодавчих, для функщонування ринкового господарства. Часткова стабшзащя ситуаци в кра!ш була пов'язана з веден-ням в об1г гривш та прийняттям Конституци Укра!ни, яка закршила базов! реформи в сощально-економ!чн!й систем! Укра!ни та основ! гарант!й для людини з боку держави, зокрема ! на оздоровлення та вщпочинок [7, с. 10].
Для того, щоб розглядати економ!чний розвиток санаторно-курортного комплексу, необхщно спочатку роз!братися !з поняттями «санаторно-курортний комплекс» ! «розвиток санаторно-курортного комплексу».
З анал!зу наукових джерел [8, с. 7-12; 9, с. 8-16; 10, с. 7-8; 11, с. 6-12; 12, с. 5-14; 13, с. 7-13] можливо дшти до висновку, що в понятт «санаторно-курортний комплекс» закладено як наймен-ше три базов! складов!, а саме: поняття «курорту», «санаторда», «санаторно-курортного комплексу». Головними з цих трьох складових е поняття «курорт» ! «санаторш».
Б!льш!сть науковц!в вважають, що курорт — це мюцевють, яка мае природш л!кувальн! факто-ри, зокрема джерела мшеральних вод, лшувальш гряз!, сприятливий кл!мат, морськ!, р!чн! чи озерш водоймища, а також бальнео- ! г!дротехн!чн! спорудження, л!кувально-проф!лактичн! заклади [1, с. 3; 4, с. 10; 8, с. 8; 15, с. 196].
Основним типом лшувально-профшактичних заклад!в на курортах е санатори. Як вважають науковщ — санаторш — це лшувально-профшактичний заклад, який призначений для лшування хворих з використанням перш за все природних фактор!в: м!неральних вод, лшувально! гряз!, кл!мату, морських купан!й тощо [1, с. 3; 4, с. 12; 15, с. 22].
Санаторно-курортний комплекс — це поняття, яке поеднуе в соб! два поняття «курорт» ! «санаторш». Проте необхщно зазначити, що поняття санаторно-курортного комплексу набагато шир-ше, ашж просте поеднання вищезгаданих понять «курорт» ! «санатор!й».
У великому економ!чному словнику поняття «комплекс» розглядаеться з двох позицш, «по-перше, група взаемопов'язаних галузей, п!дгалузей, п!дприемств, що виробляють продукц!ю едино! природи (багатогалузевий комплекс, м!жгалузевий комплекс, виробничий комплекс); по-друге, сукупшсть, поеднання об'ект!в, предметв, д!й, т!сно пов'язаних ! взаемоддачих м!ж собою, що утворюють едину цшюнють [16, с. 321]».
Отже, на нашу думку, санаторно-курортний комплекс — це сукупшсть лшувально-профшак-тичних заклад!в (санаторив) розташованих у вщповщнш м!сцевост! (курорт!), яка мае природш лшувальш фактори, поеднанн! ! тюно пов'язан! м!ж собою головною метою функщонування ! утворюють едину цшюшсть в масштабах територп, рег!ону, кра!ни.
108
Санаторно-курортний комплекс можливо розглядати з декшькох позицш. По-перше, як лшу-вально-профшактичний заклад, що розташований у вщповщнш мюцевосп, функщонування яко-го спрямовано на надання сукупносп лшувально-профшактичних, оздоровчих та шших аналопч-них послуг р1зним верствам населення. По-друге, як система, що функщонуе на р1вш територи, регюну, краши та впливае на ïx соц1ально-економ1чн1 процеси. По-трете, як економ1чний господа-рюючий суб'ект, що здшснюе д1яльн1сть, спрямовану на отримання доходу i прибутку, а, отже, защкавлений у збшьшенш кiлькостi людей, яким потрiбнi лiкувально-оздоровчi послуги санаторно-курортного комплексу.
Як лшувально-профшактичний заклад, що розташований у вщповщнш мiсцевостi, функщону-вання якого спрямовано на надання сукупносп л^вально-профшактичних, оздоровчих та iншиx аналогiчниx послуг, санаторно-курортний комплекс можливо розглядати як окрему установу, що надае вщповщш л^вально-профшактичш та оздоровчi послуги населенню. Тобто в даному випад-ку санаторно-курортний комплекс — це окремий заклад, який розташований на вщповщному курорт i надае вщповщш лiкувально-профiлактичнi та оздоровчi послуги населенню. Таке тлумачен-ня санаторно-курортного комплексу можливо знайти у чисельних роботах рiзниx авторiв [17, с. 65; 18, с. 165; 19, с. 44; 20, с. 71]. Практично аналопчне тлумачення санаторно-курортному комплексу як санаторно-курортного закладу можливо знайти в Закош Украши «Про курорти»: «Санаторно-курортними закладами е заклади охорони здоров'я, що розташоваш на територiяx курортiв i забез-печують надання громадянам послуг лiкувального, профiлактичного та реабшггацшного характеру з використанням природних лшувальних ресурсiв. Вони створюються на рiзниx формах власностi i здшснюють свою дiяльнiсть за погодженням Мшютерства охорони здоров'я [21, с. 7]».
Санаторно-курортний комплекс як система, яка функщонуе на рiвне вiдповiдноï територи, реп-ону, краïни та впливае на соцiально-економiчнi процеси, можливо розглядати як сукупнють пов'яза-них мiж собою санаторно-курортних закладiв та шших обслуговуючих суб'ектiв пiдприемництва об'еднаних загальною метою надання лiкувально-профiлактичниx, оздоровчих та шших аналопч-них послуг в масштабах вiдповiдноï територiï, регiону чи краши. Таке або аналогiчне тлумачення змюту санаторно-курортного комплексу можливо знайти в роботах Цьохли С.Ю. [5, с. 108]. Таким чином, санаторно-курортний комплекс можливо розглядати як об'еднання рiзниx оргашзащй на рiвнi окремо1' територiï, регiону, краши. Тобто в цьому випадку можливо стверджувати про iерар-xiчну структуру побудови санаторно-курортного комплексу.
На рiвнi окремо1' територи санаторно-курортний комплекс можливо розглядати як сукупнють санаторно-курортних закладiв та шших обслуговуючих суб'екпв шдприемництва, що ддать на даному курортi та позитивно чи негативно сприяють його розвитку. На рiвнi регюну санаторно-курортний комплекс слщ розглядати як сукупнють ушх санаторно-курортних закладiв та шших обслуговуючих суб'екпв пiдприемництва, що ддать в масштабах регiону, мають едину мету функщонування i впливають на соцiально-економiчне становище регюну через рух грошових потоюв, матерiальниx i людських ресурсiв. На рiвнi краши санаторно-курортний комплекс можливо розглядати як галузь, яка об'еднуе в собi значне коло санаторно-курортних закладiв та шших обслуговуючих суб'екпв шдприемництва, що ддать в масштабах краши, мають едину мету функщонування i впливають на соцiально-економiчне становище краши через рух грошових потоюв, мате-рiальниx i людських ресуршв, формування загального iмiджу краши у свт.
В залежностi вщ iерарxiï функцiонування санаторно-курортний комплекс характеризуеться наступним (табл. 1).
Як економiчний господарюючий суб'ект, що здшснюе дiяльнiсть i забезпечуе формування доxодiв i прибутюв санаторно-курортний комплекс можливо розглядати як санаторно-курортний заклад або суб'ект шдприемництва, який надае лшувально-профшактичш, оздоровчi та iншi аналогiчнi послуги рiзним верствам населення та отримуе вщ свое1' дiяльностi доходи i прибут-ки. З цiеï позицп кожний санаторно-курортний заклад зацiкавлений в постшному притоку населення, яке бажае отримати ri чи iншi лiкувально-профiлактичнi та оздоровчi послуги на протязi всього року.
Поняття «розвиток санаторно-курортного комплексу» зв'язане з поняттям розвитку економши, розвитку галузi, розвитку шдприемства тощо. Так, Борисов А.Б. вважае, що розвиток економiки — це абсолютш та вiдноснi змши показникiв, що характеризують стан економши краши [16, с. 586]. Данильчук В.Ф. вважае, що розвиток туристичних шдприемств — це позитивнi змши ïx економiч-них показникiв в динамщ [22, с. 37]. Кобанець Л.О. приходить до висновку, що розвиток е поступо-вим процесом позитивних змiн економiчниx показниюв рекреацiйноï дiяльностi [23, с. 32].
109
Таблиця 1. Характеристика санаторно-курортного комплексу в залежност вщ 1ерархп функщ-онування *
Ieрархiчний р1вень Характеристика санаторно-курортного комплексу
1. Санаторно-курортний комплекс те-риторп 1) курортна м1сцев1сгь, де розташоваш санаторно-курортш заклади; 2) санаторно-курортш заклади; 3) субекти тдприемництва, що обслуговують санаторно-курортш заклади; 4) органи влади територи, де розташований санаторно-курортний комплекс; 5) шфраструктура територп; 6) л^вально-профшактичт, оздоровч1 та 1нш1 аналопчт послуги, що надають санаторно-курортш заклади; 7) варпсть санаторно-курортних та шших послуг.
2. Санаторно-курортний комплекс реп-ону 1) сукуптсть курортних м1сцевостей, де розташоваш санаторно-курортш за-клади; 2) сукуптсть санаторно-курортних заклад1в, що розташоваш в даному репош; 3) сукупшсть суб'екпв тдприемництва, що обслуговуе ва санаторно-курортш заклади репону; 4) органи репонально! влади; 5) шфраструктура репону; 6) приваблив1сть санаторно-курортного комплексу репону; 7) варпсть санаторно-курортних та шших послуг в регюш; 8) iмiдж репону, сощально-економ1чна та пол1тична стайльшсть
3. Санаторно-курортний комплекс кра!'-ни 1) сукуптсть курортних м1сцевостей кра!ни; 2) сукуптсть уах санаторно-курортних закладiв; 3) сукуптсть вах суб'ект^в тдприемництва, що обслуговують санаторно-курортш заклади; 4) органи державно! влади; 5) шфраструктура кра'ни; 6) приваблив^ь санаторно-курортного комплексу краши; 7) iмiдж кра!ни, сощальна, економчна та полiтична стабiльнiсть.
* Складено авторами
Таким чином, вважаемо, що будь-який розвиток завжди пов'язаний ¡з позитивними змшами економ1чних показниюв, яю можуть характеризувати будь-який процес або явище сощально-економ1чного характеру. Звщси, розвиток санаторно-курортного комплексу — це абсолютш та вщносш позитивш змши сощально-економ1чних показниюв, що характеризують стан санаторно-курортного комплексу на р1вш територи, репону, кра!ни.
Економ1чний розвиток санаторно-курортного комплексу може характеризуватися на р1вш ок-ремого санаторда наступним:
1) покращенням якост лшувально-профшактичних, оздоровчих та шших послуг;
2) збшьшенням кшькост громадян, яким надаш послуги;
3) розширенням спектру лшувально-профшактичних, оздоровчих та реабштацшних послуг;
4) збшьшенням терм1ну функцюнування санаторнв на протяз1 року;
5) тдвищенням економ1чно! ефективност д1яльност санаторнв.
Економ1чний розвиток санаторно-курортного комплексу може характеризуватися на р1вш ок-ремо! територи наступним:
1) збшьшенням кшькост людей, що отримують послуги санаторно-курортного комплексу на данш територи;
2) тдвищенням якост надання санаторно-курортних послуг;
3) збшьшенням кшькост санаторно-курортних заклад1в;
4) зростанням обсяпв доход1в { прибутюв санаторно-курортних заклад1в, що збшьшуе обсяги податюв, сплачених в бюджет територ1ально! громади;
5) збшьшенням грошового потоку вщ зростання кшькост людей, що вщвщають санаторно-курортш заклади.
110
Економ1чний розвиток санаторно-курортного комплексу може характеризуватися на р1вш реп-ону наступним:
1) зростанням кшькосп людей, яю вщвщують санаторно-курортш комплекси регюну;
2) зростанням грошового потоку вщ населення, яке вщвщуе регюн i отримуе вщповщш послуги санаторно-курортного комплексу;
3) збшьшенням податкiв вщ санаторно-курортних закладiв, а також шших суб'екпв шдприем-ництва, що обслуговують санаторно-курортнi заклади;
4) покращенням шфраструктури санаторно-курортного комплексу регiону;
5) шдвищенням iмiджу санаторно-курортного комплексу регiону.;
6) зростанням впливу санаторно-курортного комплексу на соцiально-економiчнi процеси регiону.
Економiчний розвиток санаторно-курортного комплексу може характеризуватися на рiвнi краши
наступним:
1) зростанням кшькосп санаторно-курортних закладiв та якосп надання ними послуг;
2) зростанням кшькосп населення, зокрема з шоземних краш, що скористались послугами втизняного санаторно-курортного комплексу;
3) покращенням шфраструктури санаторно-курортного комплексу краши;
4) шдвищенням iмiджу санаторно-курортного комплексу краши;
5) зростанням впливу санаторно-курортного комплексу на соцiально-економiчнi процеси в краш;
6) зростанням обсяпв податюв, що надходять вщ санаторно-курортних закладiв та суб'екпв шдприемництва, що ix обслуговують;
7) збiльшенням чисельностi населення, що занят в санаторно-курортному обслуговуваннi;
8) зростанням обсяпв грошових потоюв, що формуються внаслiдок ефективного функщону-вання санаторно-курортного комплексу краши.
Стабшьний та динамiчний розвиток санаторно-курортного комплексу е характерною ознакою краши з соцiально орiентованою економiкою. На основi функцiонування санаторно-курортноi системи держава мае можливiсть втручатися в процеси оздоровлення населення, забезпечувати вщповщний рiвень здоров'я громадян, здшснювати профiлактику захворювань та реабiлiтацiю хворих. Особливо це необхщно робити сьогодш, коли чисельнiсть населення краши пом^но ско-рочуеться, смертнiсть вiд рiзниx хвороб зростае, у т.ч. внаслщок несвоечасного забезпечення лшу-вання та оздоровлення вшх верств населення. Для держави збереження здоров'я громадян е од-нiею з головних функцш, основою стабiльностi соцiально-економiчноi системи.
Дiяльнiсть санаторно-курортного комплексу Украши характеризуеться наступними показни-ками (табл. 2).
З наведених показниюв можливо побачити, що в Украш склалась загальна тенденщя до ско-рочення кiлькостi санаторно-курортних i оздоровчих закладiв, кiлькостi лiжковиx мiсць в цих закладах та чисельност оздоровлених в них громадян. Зменшуеться кiлькiсть не лише оздоровчих закладiв для дорослих, але зменшуеться i кiлькiсть санаторив для дтей, що самим негатив-ним чином позначаеться i дедалi буде позначатися на сташ здоров'я наци.
Якщо у 2011 рощ загальне скорочення санаторно-курортних та оздоровчих закладiв в Украш становило в порiвняннi з 1995 роком 11,8%, то скорочення дитячих санаторив за той ж перюд становило 16,1%, а скорочення чисельносп оздоровлених громадян за перюд, що аналiзуеться, досягло 20,8%. Найбшьше скорочення оздоровчих закладiв торкнулося санаторив-профшакторив. З 1995 по 2011 роки кшькють санаторив-профшакторив зменшилось бшьш як у 2 рази. У 2011 роцi оздоровчих закладiв тривалого перебування було 99,3%.
Чисельнють оздоровлених громадян в санаторно-курортних та оздоровчих закладах Украши коливалась не лише за роками, а й за видами оздоровчих закладiв (табл. 3).
За перюд, що дослщжуеться, найбшьша чисельнють оздоровлених була вiдмiчена у 2008 рощ — 3592 тис. ошб, що на 2,2% бшьше ашж у 1995 рощ. Однак фiнансово-економiчна криза суттево вплинула на чисельнiсть оздоровлених. Вже починаючи з 2009 року кшькють оздоровлених постш-но зменшуеться.
Структура оздоровлених громадян за видами оздоровчих закладiв наступна: у 1995 рощ — частка оздоровлених в санаторiяx складала 34,8%, в пансюнатах з лшуванням — 2,9%, в санато-рiяx-профiлакторiяx — 14,5%, в шших закладах — 47,8%. У 2005 рощ ця структура становила: в санаторiяx — 39,8%, в пансюнатах з лшуванням — 3,9%, в санаторiяx-профiлакторiяx — 7,5%, в шших закладах — 48,8%. У 2011 рощ ця структура становила: в санаторiяx — 43,4%, в пансюнатах з лшуванням — 3,4%, в санаторiяx-профiлакторiяx — 6,6%, в шших закладах — 46,6%.
111
Таблиця 2. Показники д1яльносп санаторно-курортних та оздоровчих заклащв Укра!ни (за 1995, 2005-2011 роки) *
Показники 1995 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Кшыасть оздоровчих заклащв, од. 3417 3245 3164 3110 3073 3041 3011 3012
2. Темпи приросту показника до базисного перюду, % х -5,0 -7,4 -9,0 -10,1 -11,0 -11,9 -11,8
3. Загальна чиселынiсть ль жок (мiсцы), тис. од. 562 482 482 466 462 453 449 445
4. Темпи приросту показника до базисного перюду, % х -14,2 -14,2 -17,1 -17,8 -19,4 -20,1 -20,8
5. Чиоельтсть оздоровлених, тис. оиб 3515 3267 3278 3486 3592 3122 2987 2942
6. Темпи приросту показника до базисного перюду, % х -7,1 -6,7 -0,8 2,2 -11,2 -15,0 -16,3
7. Загальна кшьюсть сана-торив, од. 489 465 468 471 465 460 456 453
8. Темпи приросту показника до базисного перюду, % х -4,9 -4,3 -3,6 -4,9 -5,9 -6,7 -7,4
9. Кшькклъ дитячих сана-торив, од. 199 173 171 171 171 171 168 167
10. Темпи приросту показника до базисного перюду, % х -11,0 -14,1 -14,1 -14,1 -14,1 -15,6 -16,1
11. Кшькють пансюнапв з л1куванням, од. 62 59 52 52 53 53 54 55
12. Темпи приросту показника до базисного перюду, % х -4,8 -16,1 -16,1 -14,5 -14,5 -12,9 -11,3
13. Кшьюсть саиаторпв-профшакторив, од. 517 291 277 269 262 252 234 224
14. Темпи приросту показника до базисного перюду, % х -43,7 -46,4 -48,0 -49,3 -51,3 -54,7 -56,7
* Складена за даними [24]
Таким чином, частка оздоровлених в санатор1ях на протяз1 перюду, що дослщжувався, зрос-тала. Водночас частка оздоровлених в пансюнатах з лшуванням та санатор1ях-профшактор1ях постшно коливалась, що обумовлено низкою чинниюв, зокрема 1 скороченням кшькост таких заклад1в.
Таблиця 3. Чисельшсть оздоровлених громадян за видами санаторно-курортних та оздоровчих заклавдв Укра!ни (за 1995, 2005-2011 роки) *
Роки Усього оздоровлених, тис. ос1б у т.ч. за видами оздоровчих заклад1в
санатори з них дитяч1 пансюнати з лжуванням санатори-профшакторп шш1
1995 3515 1223 236 102 511 1679
2005 3267 1299 274 129 244 1595
2006 3278 1321 276 117 236 1604
2007 3486 1419 274 131 236 1700
2008 3592 1527 284 144 232 1689
2009 3122 1330 247 119 211 1462
2010 2987 1198 223 116 198 1475
2011 2942 1278 338 99 193 1372
* Складена за даними [24]
112
Отже, економ1чний розвиток санаторно-курортного комплексу Украши не вщповщае його по-тенщалу. Для полшшення ситуаци необхщш системш заходи як з боку власниюв, кер1вництва та персоналу санаторно-курортних заклад1в, так i з боку держави, як головного гаранта сощального забезпечення населення.
ВИСНОВКИ
Виходячи з проведених дослщжень можливо сформулювати наступнi висновки.
По-перше, встановлено, що поняття «санаторно-курортний комплекс» включае: лшувально-профiлактичний заклад, що розташований у вщповщнш природнiй мюцевосп, функцiонування якого спрямовано на надання сукупносп лiкувально-профiлактичних та оздоровчих послуг; система, що функщонуе на рiвнi територи, регюну, краши; економiчний господарюючий суб'ект, що здiйснюе дiяльнiсть, спрямовану на отримання доходу i прибутку.
По-друге, доведено, що для санаторно-курортного комплексу характерна iерархiчнiсть побу-дови. Перший рiвень — це санаторно-курортний комплекс територи. Другий рiвень — санаторно-курортний комплекс регюну. Третш рiвень — санаторно-курортний комплекс краши. Iерархiчнiсть побудови санаторно-курортного комплексу вимагае вщповщних органiзацiйно-економiчних та адмшютративних дiй на рiвнi держави, регюну, мюцево! громади, щоб забезпечити його ефектив-не функцiонування.
По-трете, економiчний розвиток санаторно-курортного комплексу можливо визначити як аб-солютнi та вщносш позитивнi змiни соцiально-економiчних показникiв, яю характеризують стан санаторно-курортного комплексу на рiвнi територи, регiону, кра!ни. Доведено, що бажано розглядати розвиток санаторно-курортного комплексу на рiвнi окремого оздоровчого закладу, курортно! територй, регюну i кра!ни в цiлому.
По-четверте, в подальших дослiдженнях необхiдно дослщити особливостi, якi притаманнi санаторно-курортному комплексу, розкрити сутнiсть та змют органiзацiйно-економiчного мехашз-му регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Курорты Украины — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //artex.com.ua/Ukraina/ kurorty-ukrainy: 16-6963-5
2. Шалковский Н.Г. Профсоюзные здравницы Украины / Н.Г. Шалковский. — К.: Здоров'я, 1987. — 450 с.
3. Полторанов В.В. Здравницы профсоюзов СССР: Курорты, санатории, пансионаты, дома отдыха / В.В. Полторанов. — М.: Профиздат, 1986. — 704 с.
4. Ветитнев А.М. Курортное дело: учеб. пособие / А.М. Ветитнев, Л.Б. Журавлена. — 2-е изд., стер. — М.: КНОРУС, 2007. — 528 с.
5. Цьохла С.Ю. Трансформащя рекреацшно! дiяльностi та розвиток ринку курортно-рекреа-цшних послуг (методолопя, аналiз i шляхи вдосконалення): монографiя / С.Ю. Цьохла. — Омфе-рополь: Таврiя, 2008. — 352 с.
6. Устойчивое развитие рекреационно-экономического комплекса Крыма: монография / Коллектив авторов под ред. д.э.н., проф. А.В. Ефремова. — Симферополь: Таврия, 2002. — 399 с.
7. Конститущя Украши. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
8. Барчуков И.С. Санаторно-курортное дело: учеб. пособие // И.С. Барчуков. — М.: ЮНИТИ, ДАНА, 2006. — 303 с.
9. Бейдик О.О. Рекреацшно-туристсью ресурси Украши: методолопя та методика аналiзу, тер-мшолопя, районування: монографiя / О.О. Бейдик. — К.: Видавничо-полiграфiчний комбшат «Кшвський ушверситет», 2001. — 395 с.
10. Гудзь П.В. Рекреационная деятельность в качестве градообразующей базы курортного города / П.В. Гудзь, В.А. Кавыршина // Экономика и управление. — 2007. — №4-5. — С. 7-12.
11. Мамутов В.К. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты: монография / В.К. Мамутов, А.И. Амоша, Т.Н. Дементьева. — К.: Наукова думка, 1992. — 141 с.
12. Методология оценки рекреационных территорий: монография / В.Ф. Данильчук, Г.М. Алейникова, А.Я. Бонсуновская, С.Н. Голубничая. — Донецк: ДИТБ, 2003. — 197 с.
13. Павлов В.1. Рекреацшний комплекс Волиш: теорiя, практика, перспективи / В.1. Павлов, Л.М. Черчик. — Луцьк: Надстир'я, 1998. — 122 с.
14. Луцишин 1.Я. Санаторно-курортна сфера — важлива складова евроштеграцшного вектора Укра!ни / 1.Я. Луцишин // Продуктивш сили i регюнальна економша. — 2008. — Ч.2. — С. 195-198.
15. Стеф^ук В.1. Рекреалопя: навч. поаб. / В.1. Стеф^ук. — К.: Альтерпрес, 2006. — 264 с.
113
16. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А.Б. Борисов: издание 2-е перер. и доп. — М.: Книжный мир, 2007. — 860 с.
17. Аб1буллаева С.С. 1нновацшш туристичш продукти як зас1б розвитку рекреацшного потен-щалу АР Крим / С.С. Аб1буллаева // Материалы III Всекрымского конкурса студенческих работ по актуальным вопросам приоритетного развития Автономной Республики Крым. / Отв. за выпуск В.В. Трофимова. — Симферополь: ЦРОНИ. — 258 с. — С. 64-77.
18. Абдулкеримова Э.Г. Проблемы высокой цены и низкой ценности услуг предприятий турист-ско-рекреационного комплекса АР Крим / Э.Г. Абдулкеримова // Экономика Крыма. — 2011. — №3(36). — С. 165-169.
19. Андрианова В.В. Ресурсы рекреации, туризма и оздоровления в АР Крым и их использования в условиях глобализации / В.В. Андрианова // Крым: состояние и перспективы развития физической культуры, спорта и туризма. Сб. науч. тр. / Под ред. д.э.н. А.Н. Бузни. — Симферополь: Крымский факультет физической культуры, спорта и туризма Запорожского национального университета, 2005. — С. 44-46.
20. Борзенкова А.А. Особенности функционирования санаторно-курортных предприятий АР Крым / А.А. Борзенкова // Экономика Крыма. — 2009. — №29. — С. 71-74.
21. Про курорти: Закон Украши вщ 05.10.2000 р. №2026-Ш // Вщомосп Верховно! Ради (ВВР), 2000. — №50. ст.435.
22. Данильчук В.Ф. Особенности формирования и развития туристических предприятий: монография / В.Ф. Данильчук. — Донецк, Институт экономики промышленности НАН Украины, 2006. — 240 с.
23. Кобанець Л.О. Концепщя управлшня розвитком рекреацшно! д1яльностк монограф1я / Л.О. Кобанець. — Донецьк: 1нститут економши промисловост НАН Украши, 2007. — 192 с.
24. Санаторно-курортне лшування, оргашзований вщпочинок та туризм в Укра1ш: статистич-ний бюлетень за 2011 р. — К.: Державна служба статистики Украши, 2011. — 100 с.
Стаття надшшла до редакци 15 листопада 2012 року
114
