CC BY
39
УДК 330.342:339.9 JEL: I25; 030; О32
ОСОБЛИВОСТ11ННОВАЦ1ЙНОТ МОДЕЛ1 ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ I ЗРОСТАЮЧА РОЛЬ ОСВ1ТИ В Н1Й
®2020 ХАН1Н I. Г., Б1ЛОЗУБЕНКО В. С., ШАБЛ1Й С. £.
УДК 330.342:339.9 JEL: I25; 030; О32
Ханш I. Г., Бтозубенко В. С., Шаблiй С. €. Особливостi шновацшноУ моделi eK0H0Mi4H0r0 розвитку
i зростаюча роль освiти в нiй
Зростаюча значущсть шновац/'й в економц перетворила ¡х на важлuвiшuй фактор виробництва та споживання, структурних 3MiH, економ'то!динамiки, конкурентоспроможностi, со^ального розвитку. Це набуло парадигмального значення та привело до виникнення iнновацiйно¡моделi економiчного розвитку, особливостям яко¡'присвячена стаття. Враховуючи залежнсть нно-вацш вiд генерування та поширення нових знань, у статтi наголошуеться на критичнш важливот продуктивной науки та якостi ос&ти. Це пiдтверджуеться глобальними тенден^ями та знаходить прояв у стратег'ж розвитку держав i компан'ш. У цьому контекстi уточнено сучасне розумння нновацш та основи ¡х появи, що пов'язано з тзнанням i творчiстю. Охарактеризовано основн риси iнновацiй, зокрема: кумулятивнсть, ланцюговийхарактер, iнтеграцiя практичних i теоретичнихзнань, трива-лсть «дозр'вання» та появи iнновацi¡, невизначе^сть, колективнiсть, нер'тном'ршсть появи в часi та концентрацПв просторi, конфл'штшсть. Запропоновано бачення процесу розробки нновацш за стад'ями, охопленими системним управлнням. Охарактеризовано основн моделi появи iнновацiй i моделi ннова^йного процесу (модель витягування попитом (ринком); модель «шукачi потреби»; модель «зчитувачi ринково'1 шформаци»; модель технологiчного пiдштовхування; цuклiчна модель iнновацiй; модель в/'дкритих /'нновацш; ланцюгова та нтерактивна моделi iнновацшного процесу; нновацшна модель «воронка»; мережева модель нновацш). Виокремленоряд особливостейiнновацiйно¡моделiеконом'тогорозвитку: визнанняiнновацiйнайважлившим фактором економ'того зростання; пост'шна взаемод'т виробництва, науки та ринку, ор'ентована на розробку iнновацiй; визначальна роль людського капiталу; структурнi змiнu в сuстемi сусп'льного виробництва; переважання iнновацiйного характеру конкуренцИ в сучаснш економщ/'; зародження та розвиток iнновацшного п/'дприемництва. На основ становлення iнновацiйно¡ моделi розвитку, зростаючо'1 ролi науки та освти охарактеризовано сучасну економ'шу як економ'шу знань; розглянуто основн моменти Иконцеп-цП. ОбГрунтовано збльшення впливу освти в iнновацiйнiй моделi економ'ши з точки зору генерування та поширення нових знань з метою iнтенсuфiкацi¡ нновацш.
Ключов/' слова: шовацй, нновацшна модель економки, нновацшний процес, економка знань, осв/'та. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-9-56-64 Рис.: 1. Табл.: 2. Б/'бл.: 13.
Ханн 1гор Григорович - доктор економiчнuх наук, професор, професор кафедри мiжнароднuх економiчнuх вiдносuн, На^ональний унiверсuтет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Рiвне, 33028, Укра'на) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4221-2314
Бмозубенко Володимир Стан/'славович - доктор економiчнuх наук, доцент, професор кафедри мiжнароднuх економiчнuх вдносин, регюнальних студш та туризму, Унiверсuтет митно'1 справи та фiнансiв (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дн'про, 49000, Укра'на) E-mail: bvs910@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1269-7207
Шаблй Св/'тлана бвгенИвна - асп'рантка кафедри мiжнароднuх економiчнuх в'дносин, регональних студш та туризму, Ушверси-тет митно'1 справи та ф'шанав (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дн'про, 49000, Украна) E-mail: ivanova.svetlana.dnu@gmail.com
UDC 330.342:339.9 JEL: I25; 030; 032
Khanin I. H., Bilozubenko V. S., Shablii S. Ye. Features of the Innovative Model of Economic Development and the Growing Role
of Education Therein
The growing importance of innovations in the economy has turned them into a more important factor in production and consumption, structural changes, economic dynamics, competitiveness, and social development. This has gained a paradigm importance and has led to the emergence of an innovative model of economic development, the peculiarities of which being the topic that the article is concerned with. Taking into account the dependence of innovations on the generation and dissemination of new knowledge, the article emphasizes the critical importance of the productivity of science and the quality of education. This is confirmed by global trends and finds a manifestation in the development strategies of the countries and companies. In this context, a modern understanding of innovations and the basis of their emergence, which is connected with knowledge and creativity, has been closer defined. The authors characterize the main features of innovation, in particular: cumulativeness, chain character, integration of practical and theoretical knowledge, duration of «maturation» and emergence of innovation, uncertainty, collectivity, uneven appearance in time and concentration in space, propensity towards conflict. A vision of the process of develop-
ing innovations by stages covered by system management is proposed. The main models of emergence of innovation together with the model of innovation process (the model of extraction through demand (market); the model of «needs seekers»; the model of «readers of market information»; the model of technological nudging; the cyclical model of innovations; the model of open innovations; the chain and interactive model of innovation process; the innovative model of «funnel»; the network model of innovation) are described. A number of features of the innovative model of economic development are allocated: recognition of innovation as the most important factor of economic growth; constant interaction of production, science and market, focused on the development of innovations; defining role of human capital; structural changes in the system of social production; domination of the innovative nature of competition in the modern economy; development of innovative entrepreneurship. On the basis of the formation of an innovative model of development, the growing role of science and education, the modern economy is characterized as an economy of knowledge; the main points of its concept are considered. An increase in the influence of education in the innovation model of the economy in terms of generating and disseminating new knowledge in order to intensify innovation is substantiated. Keywords: innovation, innovation model of economy, innovation process, knowledge economy, education. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 13.
Khanin Igor H. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, National University of Water
and Environmental Engineering (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4221-2314
Bilozubenko Volodymyr S. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, Regional Studios and Tourism, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyr Vernadsky Str., Dnipro, 49000, Ukraine) E-mail: bvs910@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1269-7207
Shablii Svitlana Ye. - Postgraduate Student of the Department of International Economic Relations, Regional Studios and Tourism, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyr Vernadsky Str., Dnipro, 49000, Ukraine) E-mail: ivanova.svetlana.dnu@gmail.com
Упродовж Х1Х-ХХ ст. постшно зростала значущкть шновацш в економщ. Вони почали розглядатися як один iз найваж-ливших факторiв виробництва та споживання, структурних змш, економiчноi динамши, конку-рентоспроможносп, сощального розвитку. У результат для сучасноi' економши шноваци набули парадигмального значення. Це проявилося в по-явi понять, яю в^ображують цю нову парадигму, зокрема: «шновацшна модель економiчного розвитку», «шновацшна модель економiчного зростання», «шновацшна модель економши», «шновацшна економша». Ц поняття близью за змштом i акцентують увагу на зростаючш та основоположнш значущост шновацш стосовно нащонально1 економши. З огляду на вищезазна-чене, важливим теоретичним i науково-практич-ним завданням е уточнення особливостей шно-вацшно'1' моделi економiчного розвитку.
Останшми роками чггко проявився новий важливий глобальний тренд - зростання уваги до створення умов для навчання та штелекту-ально1 дiяльностi людини. У цьому контекст на перший план виходить освгга (тут i надалi йдеть-ся про вищу освггу), яка все бкьше взаемодiе та включаеться в шновацшний сектор. В^пов^но динамша шновацш визначальним чином впли-вае на шдходи до забезпечення та змшт освiти та подготовки фахшцш. З огляду на це потрiбно
бкьше досл^ити зростання ролi освiти в шно-вацшнш моделi економiчного розвитку, врахо-вуючи, що це буде основою для вдосконалення систем вищо1 освiти.
Формування сучасних уявлень про шноваци пов'язано з iменами М. Туган-Барановського, В. Зомбарта, Й. Шумпетера, С. Кузнеця, М. Кондратьева, Г. Менша. Розгляд шновацш на рiвнi свггового господарства та мiжнародних компа-нш проводили в^чизняш та зарубiжнi науковцк М. Поляков [1], Т. Бабич [2], П. Куцик, О. Ковтун, Г. Башнянин [3]. Розумшня шновацш будуеться на основi понятiйно-термiнологiчноi бази Керiв-ництва Осло (як введення в споживання будь-якого нового або значно покращеного продукту (товару або послуги) або процесу, нового методу маркетингу або нового оргашзацшного методу в дковш практищ, оргашзаци робочих мшць або зовшшшх зв'язюв [4]) i Закону Украши «Про ш-новацшну дiяльнiсть» [5]). Також ураховуються й iншi шдходи до визначення сутност шновацш (нововведень), викладеш, наприклад, у [6; 7]. Проведений аналiз дозволив установити багато-аспектшсть феномена шновацш, множиншсть його властивостей (перш за все, оригшальшсть, нетрадицшшсть, новизну та ш.), складшсть його економiчного змксту, охоплюючи нову пропози-цш та попит (визнання ринком перетворюе но-вовведення на iнновацiю).
Роль освiти в розвитку шновацшно1 дiяль-ностi зокрема та економiки в щлому е визна-чальною. Досл^дження [8; 9] показали, що вплив освiти посилюеться i безпосередньо за напря-мами 11 функцiй, i опосередковано через нове мислення, сощальш змiни, участь у генеруваннi знань та шновацш, через зростання значущост факторiв, якi забезпечуються освiтою. Це ро-бить освiту однiею з основ сощально! еволюци (Е. Дюркгейм). Збiльшуеться не лише попит на освггу з боку потенцiйних учасниюв ринку працi, а й сусшльний запит у цiлому як на основу розвитку людини, суспкьства, економiки. Включення освiти до ключових факторiв розвитку економь ки знань у глобальному ландшафт та значущкть для визначення позицш кра1н доведено в робот [10] (М. Поляков, Г. Шевченко, В. Бкозубенко). Проте питання щодо визначального впливу освь ти в iнновацiйнiй моделi економiчного розвитку вимагають бiльш детального досл^дження.
Мета роботи - охарактеризувати особли-востi iнновацiйноi моделi економiчного розвитку й обгрунтувати зростаючу роль освiти в нiй.
1нноваци, в основному, розглядаються як: а) особливий (творчий) процес i його результат; б) втлена змша, яка приносить переваги, та зайб конкурентноi боротьби; в) упроваджен-ня та комерцiалiзацiя нововведень, головним чином, науково-техшчних; г) фактор задоволен-ня суспкьних потреб; д) результат iнвестування в реалiзацiю нововведень. З точки зору даного досл^дження необхiдно зазначити, що шноваци розумiються як втiлення нових знань. Це обу-мовлюе необх^дшсть розглядати процеси гене-рування, поширення та перетворення (викорис-тання) знань. Це пов'язуе шноваци, що виходять з практики (економiчноi дiяльностi) з процесами шзнання i феноменом творчост.
Поява iнновацiй пов'язуеться з усв^ом-ленням нових (незадоволених) потреб людей i з появою нових знань, отриманих науковим (в^криття, винаходи, технолопчш досягнення) i практичним шляхами. Знання (науков^ ринко-вi, соцiальнi) i потреби (споживачiв, бiзнесу) -два найважлив^ елементи в появi шноваци. У зв'язку з цим шноваци залежать в^д генеру-вання нових знань, тобто, в основному, в^д про-гресу науки (поряд з шдив^дуальним пiзнанням i соцiальними аналiтичними дослiдженнями). Однак фундаментом появи шновацш е не тльки науковi доЫдження, а й освiта, тобто «впрова-
дження» знань, навчання щодо 1х використання, прищеплення навичок, поширення знань на рiвнi людей. Фокусування уваги на ролi освiти в^по-в^дае глобальним тенденцiям, стратегiям розвитку держав i компанiй. Розумiння ролi освiти будуеться на уявленнях про шноваци та шнова-цiйну економшу.
Oкрiм прикладного характеру та комер-цiйноi орiентацГi, вони мають ряд таких характеристик [1; 6; 11]: + кумулятивнкть, що стосуеться накопи-чення знань; узагальнення знань завершу-еться 1х втiленням у новому продукт та/ або технологи; + ланцюговий характер (поява iнновацiй в однш галузi викликае змiни в шших галу-зях), що вимагае циркуляци знань; + використання нових знань або нових
комбшацш кнуючих знань; + штегращя практичних (евристик i емш-рик) I теоретичних знань, мксування знань з рiзних галузей науки, технологiй та дiяльностi, якими «обростае» шнова-цiйна ^дея;
+ тривалкть «дозр1вання» та появи шноваци, що, о^м шшого, обумовлено три-валiстю отримання та переробки знань; + невизначенкть, тобто неможливiсть пе-редбачити кiнцевий результат, включа-ючи пiдсумки самого процесу розробки шновацш; невизначешсть породжуе над-високий рiвень ризику, що е характерною рисою дiяльностi щодо 1х розробки та впровадження; + колективнкть, що стосуеться отримання необх^дного масиву знань, а також розробки та впровадження шновацш через складшсть процесу; + нер1вном1рнкть появи в час1 (хвилями, пучками, точково) та концентраци в простора що значною мiрою обумовлено на-явшстю ресурсiв, особливого потенцiалу; + конфл1ктнкть (шноваци шумпетерiан-ського типу).
IнновацГi заснованi на виникненш, накопи-ченнi та застосуванш нових знань, що стосуеться i наукових вiдкриттiв, i людського потенщалу, розвитку особливих здiбностей i навичок (поширення iснуючих i нових знань). Залежнiсть появи шновацш в^д знань визначае, перш за все, зв'язок з прогресом науки й освiти, выдача вiд яких ви-
никае за накопичувальним принципом, при дов-гостроковому постшному нарощуваннi ресурсiв i на високому сучасному рiвнi розвитку. О^м цього, iнновацГi часто виникають на основi на-копиченого досв^у, евристик людей, тобто неза-лежно в^ науки та рутинно'' дiяльностi.
З огляду на залежнiсть шновацш вiд нових знань, для появи шновацп необх^дно створення релевантно! моделi (методологи) генерування, накопичення, iнтеграцГi та перетворення знань, що втiлюють тенденци ринку, розвиток науки та технолопчш досягнення, трансформуючи 'х у новi продукти, послуги, процеси.
Узагальному виглядi процес розробки ш-новацiй можна роздкити на логiчнi стадГi (рис. 1), яю охопленi системним управлш-ням з усiма його функцiями та оцiнкою ефектив-ностi.
i злагодженiсть роботи колективу; 5) конструк-тивне зовнiшне спiвробiтництво та кооперацiя, ефективна комунiкацiя щодо обмiну знаннями та шформащею; 6) достатнiсть матерiально-техшч-ного забезпечення; 7) достатнiсть фшансування та доступ до спецiальних послуг, необхiдних ш-новаторам (юридичних, шформацшних та iн.); 8) якiсть управлшня iнновацiйним процесом.
Найчастiше iнновацГi виникають локально, тобто там, де сконцентроваш ресурси, зiбранi люди та створеш сприятливi умови. Водночас не-можливо не враховувати переваги партнерства та сшвробггництва, у тому числi мiжнародного, та глобальних iнновацiйних мереж (яю найчасть ше побудованi так, щоб забезпечувати локальну продуктивнiсть).
Для сучасно1 iнновацiйноi економiки характерна множиншсть, висока iнтенсивнiсть i вiдновлюванiсть шновацшних процесiв. Це св^-
Джерело: авторська розробка.
Рис. 1. Процес розробки шновацш
О^м того, у наущ розглядають моделi ш-новацiй, що розкривають особливостi 1х появи (табл. 1).
Також необх^но зазначити, що особливос-тi появи iнновацiй пов'язаш з моделями шнова-цiйного процесу (табл. 2).
При рiзних моделях виникають рiзнi переду-мови ефективност iнновацiйних процесiв, однак найбiльш загальними факторами е: 1) перспек-тившсть iдеi та концепци iнновацii; 2) отримання необхiдних нових знань; обсяг i якiсть задiяних ш-телектуальних ресурсiв; 3) рацiональна реалiзацiя творчого потенщалу, рiвень креативностi, кваль фкаци та мотиваци учасникiв (iнновацiйна здат-нiсть); 4) якiсть органiзацГi роботи, згуртовашсть
чить про змiну характеру НТП, його емерджент-нiсть (несподiвану появу iнновацiй). Iнновацiйнi процеси рiзноi спрямованостi та в рiзних сферах у сукупност розглядаються на макрорiвнi: в рамках нацiональних i мiжнародних економiч-них систем.
Виокремимо ряд особливостей шновацш-но'1' моделi економiчного розвитку:
1. Визнання шновацш найважлившим фактором (складовою) економiчного зро-стання. Величина шновацшно! складово'1' (роль шновацшного сектора) визначае не лише темпи, а й яюсть економiчного зростання, особливо в довгостроковш перспективi. Необхiдно, щоб це зростання було шклюзивним, стшким, «зеле-
Таблиця1
Основы моделi iнновацiй
Модель Характеристика
Модель витягування попитом (ринком) Поява шновацм у вiдповiдь на змши попиту; ринок - головна рушшна сила iдей, що визначають напрями ДiР*. Лiнiйний iнновацiйний процес: потреби ринку ^ розробки ^ виробництво ^ продаж. Модель мае специфiчнi ризики при вiдмовi вщ довгострокових ДiР, блокуваннi iнкрементальних технолопчних змiн, дотри-маннi всiх змЫ ринку тощо. ДiР вiдiграють вторинну роль
Модель «шу^ потреби» Постшний пошук нових, потенцшних, неявних i незадоволених потреб. До Ынова-цiйного процесу активно залучаються споживачк lнновацiйний процес нелiнiйний i керуеться «вiд маркетингу». ДiР чпжо орiентованi
Модель «зчитувачi ринко-во! iнформацГí» Увага фокусуеться на пошуку iнновацiйних iдей шляхом монiторингу ринку, конкурент, споживачiв. Модель орiентована на створення замiсних iнновацiй, орiенто-ваних на витiснення наявних продук^в
Модель технологiчного пщ-штовхування (драйверiв) Розробка iнновацiй у результатi появи нових досягнень науки i технти. Переважно лiнiйний (наукове вiдкриття ^ технологiчний розвиток продукту ^ продаж продукту на ринку) шновацшний процес. Модель мае специфiчнi ризики через недо-статне врахування змш попиту
Циклiчна модель iнновацiй Г. Беркхоута З'еднання моделей витягування попитом i технологiчного поштовху. lнновацiйний процес розглядаеться як цишчна змiна знань, технологш i ринку
Модель вiдкритих iнновацiй Генерування шновацм завдяки вiдкритому спiвробiтництву iз зацтавленими особами, враховуючи численнi шляхи використання. Зовшшне спiвробiтництво охоплюе пов'язанi процеси та шноваци. Компанiя повинна розвивати здатшсть до абсорбцп, обмiнюватися знаннями iз зовнiшнiм середовищем, розвивати парт-нерськi вiдносини
о
о о_
<
т о
Примака: * ДiР - дослщження i розробки. Джерело: складено на основi [13].
Таблиця 2
Основы моделi iнновацiйного процесу
Модель Характеристика
Ланцюгова модель шновацшного процесу Поява шноваци в результатi послiдовного ланцюга стадш, на кожнiй з яких здшснюеться ряд iнтерактивних операцiй з управлшня знаннями, забезпечую-чи зв'язок з ДiР
1нтерактивна модель шновацшного процесу Активна взаемодiя компанп з науково-дослщними iнститутами та ринком для акумулювання знань та iдей, поеднання технолопчних i ринкових змiн. 1нно-вацiйний процес розглядаеться з точки зору системного пщходу, iз сукупнктю вертикальних i горизонтальних зв'язкiв. Процес е безперервним i нелiнiйним, передбачае можливi змiни цiлей, напрямiв, партнерiв та iн., враховуе роль лю-дини, значущiсть людського капiталу
lнновацiйна модель «воронка» Створення шноваци в результат акумулювання шновацшних iдей у вщпо-вiдь на запити ринку. «Воронка» дае змогу врбрати найбтьш цiннi розробки. Необхщне максимальне розширення входу «воронки» (наприклад, джерел шформаци) для збiльшення бази знань i збору бтьшо! ктькосп iдей
Мережева модель шновацш Органiзацiя iнновацiйного процесу здшснюеться на основi мережевих вза-емодш - децентралiзованих, iнтегрованих, iз сильними сощальними зв'язками. У мережах вщбуваються комунiкацi!, спiвробiтництво, процеси розробки та комерцiалiзацi!. Модель використовуеться на рiвнi компанп та за !! межами, охоплюючи вертикальн та горизонтальнi взаемодп
Джерело: складено на основi [13]. Б1ЗНЕС1НФОРМ № 9 '2020 www.business-inform.net
<
2 ш
ним» тощо, заснованим на шноващях. Не ткь-ки знання, а й iншi властивостi людини, такi як талант, креатившсть i уява поступово стають об'ектом в макроекономiчних моделях як джере-ла вдосконалення та динамки. На практищ поль тика економiчного зростання переорiентуеться на шдтримку iнновацiйноi дiяльностi, людський розвиток i структурнi змiни, що сприяють шно-вацiям (високотехнологiчнi галузi). Створюють-ся умови для збкьшення масштабiв, безперерв-ного вiдновлення та iнтенсифiкацГi шновацшних процесiв. Це розглядаеться як iмператив ста-бiльного зростання.
2. Постшна взаeмодiя виробництва, науки та ринку, орieнтована на розробку шновацш. 1нноваци виникають не сткьки в системi «наука - виробництво» та представляються спо-живачевi, а шщдоються на основi сигналiв ринку, розумшня його потреб. Визнання ринюв стае визначальним в експертизi iнновацiй, а пiдхiд «вiд ринку» стае домшуючим (це не виключае розробки принципово нового продукту, на який реальний попит в1дсутнш). посилюються тен-денци iндивiдуалiзацГi виробництва, що поедну-еться з його оригшальшстю, унiкальнiстю. Формула шновацшно! економки - зробити якомога бiльш досконале, оригшальне, нове (часто навiть при значному шдвищенш цiни). При цьому в^-буваеться розширення номенклатури товарiв i послуг, в основному за рахунок складних ште-лектуальних продукпв. Це обумовлюе цiлеспря-мований пошук, проектування та генерування новацiй. Сучасна неоiндустрiалiзацiя та Четвер-та промислова революцiя також вiдбуваються в рамках iнновацiйноi парадигми, посилюючи зв'язок виробника та споживача. У виробнищв найбкьше значення мають ДiР i маркетинг.
3. Визначальна роль людського капталу. У сучасному розумшш серед властивостей людського кашталу прюритетного значення набува-ють схильнiсть i здатшсть генерувати iнновацГi. Людський капiтал розглядаеться як головна ру-шiйна сила iнновацiйноi економiки, тому акцен-туеться увага на посиленш компонента знань, навичок, креативности моралi та в^пов^аль-ностi. Все це тiсно пов'язано з пасюнарною енер-гiею. Важливкть людського капiталу зростае в контекст подальшоi iнноватизацГi, Четверто! промислово! революцп, особливо для кра!н, що розвиваються, яким необхкно долати в^дставан-ня, залежшсть i структурнi проблеми зростання. Шдвищення якостi та вiдтворення людського ка-
шталу стають домшантами економки. Особлива увага придiляеться охорош здоров'я, освiтi, культурi.
4. Структурт змши в системi сустль-ного виробництва. Останшми десятилггтями iнтенсивно розвивалися високотехнолопчш га-лузi промисловостi та наукомктю пiдсектори сфери послуг. Це породило нове розумшня бага-тоукладност економiки. Також вiдбувалися змь ни в структурi активiв. Зросла значущкть нема-терiальних активiв, що включають штелектуаль-но-ресурснi компоненти, необхiднi для шновацш. У новiй системi подку працi розвинулися центри розробки шновацш, посилилися пiдтримуючi ш-ститути, з'явилися новi спецiалiзацГi, пов'язанi в основному з штелектуальною дiяльнiстю.
5. Переважання шновацшного характеру конкуренци в сучаснш економщ. Це обу-мовлено багатьма об'ективними закономiрно-стями, шдвищенням рiвня економiчноi свободи та добробуту населення, розвитком споживання та виробництва. Значущшть цiнових факторiв знизилася, особливо на ринку iнтелектуальноi продукцп. У ринковш економiцi iнновацГi стали головним проявом ефективносп та фактором конкурентоспроможносп, а також спецiалiзацГi. Навiть з розвитком ринку i комерцiйних моти-вiв найважливiше значення мае особлива при-страсть (пасiонарнiсть) людей. Й розгляд е необ-хiдним, осккьки економiчна наука не може по-внiстю пояснити сутнiсть i походження новатора. Iнновацiйна парадигма конкуренци охопила практично ва галузi та в контекст лiбералiзацГi встановилася на свгговому ринку. Iнновацiйна конкуренцiя мае багатоаспектний характер, охо-плюе рiвень отримання знань, розробки та маркетингу нововведень. Необхкно враховувати и позитивнi та негативнi наслiдки, поступове по-силення, виникнення шновацшно! гонки, в тому чи^ на рiвнi краш Це визначило архiтектуру економiчного лiдерства та вимоги до ресурсiв.
6. Зародження та розвиток шновацшного тдприемництва. Роль шдприемця-нова-тора та малого бiзнесу зросла (У. Баумоль, У. Ла-цонiк, М. Поляков). Бiзнес, особливо малий, став генерувати велику за ккьюстю частку шнова-цiй. Сформувалася навiть особлива iндустрiя венчурного iнвестування та шдтримки старт-апiв. Iнновацiйне пiдприемництво направлено на здшснення iнновацiй, комбiнуючи ресурси по-новому та шукаючи новi можливост шдви-щення економiчноi ефективностi, на в1дмшу вiд
традицшного шдприемництва, яке орiентоване на максимiзацiю вiддачi вiд iснуючих ресурсiв на базi усталених продуктiв (видiв дiяльностi). Тра-дицiйне та iнновацiйне шдприемництво мають рiзнi ключовi фактори успку та образ дiй.
Основою шновацшного пiдприемництва е постiйний пошук нових ^дей, можли-востей i шляхiв розвитку, особливi шд-приемницькi здiбностi. Для нього характерно:
1) переважання шновацшно! (пошук нових iдей i можливостей, орiентацiя на впровадження шно-вацiй, стратегiя лiдерства) пiдприемницькоi орь ентаци над консервативною (традицiйнi сфери дiяльностi та пiдходи, стратегiя захисту) та спекулятивною (спекулящя, арбираж, шахрайство);
2) переважання iнновацiйного шляху максимь заци прибутку над рентним (мiнiмiзацiя витрат, експлуатацiя природних ресурйв, використан-ня влади та ш.); 3) переважання прогресивно-го типу адаптацп над регресивним (який також може припускати певш iнновацГi); 4) готовшсть вкладати ресурси, прийняти невизначешсть i ви-сокий рiвень ризику; 5) структура використан-ня ресурсiв з переважанням знань. Iнновацiйне шдприемництво формуе в^дпов^ний тип еконо-мiчноi поведiнки, стратегiю розвитку, способи набуття конкурентних переваг. На перший план вийшли новизна та оригшальшсть, що вимагало розвитку в^пов^них здiбностей (потенщалу). Нового розумiння набуло й поняття продуктивного шдприемництва.
1нновацшне шдприемництво засновано на особливих здiбностях шдприемця, мотиваци та пасiонарностi. Пiдприемництво та шноваци бiльшою мiрою стали розглядатися як мехашзм самореалiзацГi. Змiна якост пiдприемництва стосуеться не тiльки самостшних, але i внутрш-нiх сшвшдприемщв. При цьому необхiдно роз-рiзняти роль пiдприемця з ролями менеджера та швестора (I. Кiрцнер). Часто необх^дно виокрем-лювати i роль вченого.
Бкьше того, iнновацiйне шдприемництво стало масовим. Його рiзновидами став техноло-гiчний, наукомiсткий, iнтелектуальний, венчур-ний бiзнес. Наприклад, це показано в концепци низових iнновацiй (Е. Фелпс, П. Джонсон). 1нно-вацшш пiдприемства стикаються з особливими проблемами та вимагають спещально! додатко-во! пiдтримки, iнфраструктури та сприятливого шституцюнального середовища. У сучасних умо-вах вони розвиваються в глобальному простор1
Враховуючи становлення шновацшно! моде-лi розвитку, зростаючу роль науки та освiти, суспiльнi змiни, сучасна економка харак-теризуеться як економiка знань. Вона заснована на природному прагненш людей оргашзовувати свою життедiяльнiсть, спираючись на об'ективш знання про дшсшсть. Знання визнаються най-важливiшим ресурсом (фактором виробництва), визнаеться цшшсть наукових i практичних знань, основоположне та самостшне значення процесiв отримання, поширення та використання знань. В економщ знань формуеться вiдтворювальна система, заснована на використанш нових знань, для бкьш повного задоволення потреб суспкь-ства, враховуючи об'ективнi обмеження та дiа-лектичну еднiсть потреб, штересш i мотивiв всiх суб'ектiв. Необх^но сфокусувати увагу на:
+ новш проблематицi, яку порушуе становлення економши знань, у тому чи^ у сферi науки, освiти, оргашзацп шновацш-но! дiяльностi, управлiння, культури; + iнтелектуально-творчiй специфiцi тако! економiки, зростаннi ролi штелектуаль-но! пращ (творчост), важливостi штелек-туальних ресурйв, когштивно-креатив-ного потенцiалу, iнновацiйних здiбностей тощо;
+ необхiдностi iнтеграцГi науки, освiти та iнновацiйноi дiяльностi як основи ново! економiчноi системи; + розумшш складностi феномену знань, у тому чи^ як економiчного чинника, а також його зв'язку з певними сощальними шститутами; + нових аспектах розвитку економши знань у глобальному шформацшному просторi, у ру^ технологiчних трендiв.
У концепци економши знань, окрiм усього iншого, основш акценти робляться на розвитку та використанш людського кашталу. Тому кон-цепцiя (як i 11 практична реалiзацiя) мае великий сощальний аспект, охоплюючи сферу науки, освiти, економiчну культуру, пiдтримку шдпри-емщв, талантiв, генпв, штучних спецiалiстiв i т. д. Це пов'язано з перебудовою всього сусшльства, змiною свггогляду, цiнностей, соцiальних структур та шститутв.
У зв'язку з цим особлива увага придкяеть-ся освт як сферi дiяльностi, яка повинна в^по-вiдати розвитку науки i технологiй, ускладненню та якiсним змшам економiки. Ця вiдповiднiсть охоплюе яюсш та кiлькiснi вимоги щодо шдго-
товки спещалштш, порушуе весь спектр питань, включаючи штенсившсть, моделi навчання та ш. Свiтовий досвiд, досвiд уйх сучасних краш-л1де-рiв (особливо Пiвденноi Кореi, Сiнгапуру, Китаю) показуе, що в основi 'х економiчних проривiв ба-гато в чому було шдвищення якостi освiти (па-ралельно з розвитком виробництва, ДiР та ш.). Кiлькiсть висококвалiфiкованих спецiалiстiв стала найважлившою в модернiзацГi та закрь пленнi на свiтовому ринку в умовах шновацшно! гонки, результат яко'' вирiшуеться у сферi про-гресу знань i людського розвитку. Розширення ролi освiти проявляеться в розширенш и функ-цiй (вiдтворення людського кашталу, форму-вання його професшно! структури, актуально'' компетентностi, розвиток трудових ресурсiв; поширення та розподiл знань, !х трансформацiя в компетенции концентрацiя, нарощування, пе-реоцiнка iнтелектуальних ресурсiв, вiдтворення кадрово'' складово'' науково-технiчного потен-цiалу; змiна соцiальноi структури, соцiалiзацiя; сприяння розвитку науки i виробництва (синтез i перетворення знань, iмiтацiя, трансформацiя); формування економiчноi та шновацшно! культу-ри; пiдтримка пiдприемництва), а також у шдви-щеннi 1х значущостi.
3 точки зору економiки знань збкьшуеться
вплив освiти як основи: 1) розвитку сус-
пiльного подку працi; 2) створення конку-рентних переваг вищого порядку; 3) модершза-цп, впровадження нових iнститутiв, змши куль-тури, адаптаци до нових трендiв; 4) створення передумов для науково'' продуктивностi (шдго-товка, цшност, мотивацiя, традицп); 5) шнова-цшного пiдприемництва за рахунок поширення знань i досвiду, розвитку здiбностей, стиму-лювання новаторства. У сучасному свт освiта часто стае початком створення вартосп, ДiР, супроводжуе весь шновацшний процес. Вона перетворюеться на продуктивну силу сучасно'' економiки, тому е обов'язковим спрямуванням економiчних стратегiй. Освгга «збагачуе» сучас-ну iнновацiйну економшу, 1де!, цiннiсний базис, тому вважаеться основою для процвггання та со-цiально-економiчного розвитку.
ВИСНОВКИ
IнновацГi стали основою сучасно'' економiч-но'' парадигми та нового довгого циклу, до якого переходить свггове господарство. З огляду не це, потрiбно i переосмислювати сутшсть iнновацiй,
особливо у сферi послуг i цифрово1 економки. Слiд ураховувати кумулятивнiсть) ланцюговий характер, штеграцшний характер iнновацiй) три-валкть «дозрiвання», невизначенiсть, колектив-нiсть та iншi властивостi. Не пiддаючи сумшву напрацювання щодо моделей органiзацii шнова-цiйного процесу та появи шновацш, зазначимо, що на перспективу необх1дш новi, якi врахову-ють змшу соцiальних та економiчних парадигм. При рiзних моделях виникають вiдповiднi рiзнi передумови ефективностi iнновацiйних проце-ав. Основними особливостями iнновацшноi мо-делi економiчного розвитку е:
f визнання шновацш найважлившим фактором зростання;
f постiйна взаемодiя виробництва, науки та ринку, орiентована на розробку шновацш;
f визначальна роль людського капiталу;
f структурнi змiни;
f переважання iнновацiйного характеру конкуренци;
f розвиток iнновацiйного пiдприемництва.
Вiдповiдно розширюеться ролi освiти, що е проявом формування економши знань. У пер-спективних дослiдженнях за цим напрямом пла-нуеться обгрунтувати новi функци в нащональ-них i репональних iнновацiйних системах. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Поляков М. В. Економта знань: сутшсть, детерми нанти, глобальний ландшафт : монографiя. Дни про : Нова щеолопя, 2018. 688 с.
2. Бабич Т. О. 1нновацшно-технолопчш фактори глобального економiчного прогресу : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.02. КиТв, 2018. 310 с.
3. Куцик П. О., Ковтун О. I., Башнянин Г. I. Джерела i стратагеми розвитку та забезпечення конкурентного лщерства сучасних корпорацш у глобально економщк Економка Украни. 2015. № 7. С. 72-86.
4. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям. 3-е изд. / пер. с англ. М., 2010. 107 с. URL: https://mgimo.ru/ upload/docs_6/ruk.oslo.pdf
5. Закон УкраТни «Про шновацшну дiяльнiсть» вщ 04.07.2002 р. № 40-IV. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/40-15#Text
6. Бтозубенко В. С. 1нновацмна система бвропей-ського Союзу: особливосп формування та розвитку. Донецьк : ДонНУЕТ, 2012. 456 с.
7. Шарко М. В. Основные положения и категорио альные понятия концепции инновационного развития экономики. Проблемы науки. 2006. № 1. С. 9-16.
о
о
Q_
<
m о
<
S
ш
8. Каленюк I. С., Кушн О. В. Розвиток вищоТ ocBiTM та економка знань : монографiя. КиТв : Знання, 2012. 343 с.
9. Каленюк I. С., Цимбал Л. I. Детермшанти штелек-туального лщерства в сучасному глобалiзовано-му свт. Науковий eicHUK Чернгвського державного 'нституту економки i управлiння. Сер'1я 1: Економка. 2014. № 1. С. 71-80.
10. Polyakov M. V., Shevchenko G. Y., Bilozubenko V. S. Clustering of countries in global landscape of knowledge economy development. Науковий всникПолсся. 2018. № 1. Ч. 1. С. 176-183.
DOI: 10.25140/2410-9576-2018-1-1(13)-176-183
11. Ханин И. Г. Ноосферный путь познания и хозяйо ствования : монография. Днипро : Нова щеоло-пя, 2018. 319 c.
12. Аксёнова Э. А. Ценностные основы педагогики Иммануила Канта. Проблемы современного образования. 2015. № 1. С. 64-73.
13. Давимука С. А., Федулова Л. I. 1нтелектуальний ресурс - основний фактор забезпечення сталого розвитку репоыв УкраТни в умовах децентралн заци. Регiональна економiка. 2017. № 1. С. 5-16.
REFERENCES
Aksenova, E. A. "Tsennostnyye osnovy pedagogiki Im-manuila Kanta" [Axiological Basic of Immanuel Kant's Pedagogics]. Problemy sovremennogo obra-zovaniya, no. 1 (2015): 64-73.
Babych, T. O. "Innovatsiino-tekhnolohichni faktory hlo-balnoho ekonomichnoho prohresu" [Innovation and Technological Factors of Global Economic Progress]: dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.02, 2018.
Bilozubenko, V. S. Innovatsiina systema Yevropeiskoho Soiuzu: osoblyvosti formuvannia ta rozvytku [The Innovation System of the European Union: Features of Formation and Development]. Donetsk: Don-NUET, 2012.
Davymuka, S. A., and Fedulova, L. I."Intelektualnyi resurs -osnovnyi faktor zabezpechennia staloho rozvytku rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii" [Intellectual Resource - The Key Factor of Regions' Sus-
tainable Development Maintenance in Ukraine in Terms of Decentralization]. Rehionalna ekonomika, no. 1 (2017): 5-16.
Kaleniuk, I. S., and Kuklin, O. V. Rozvytok vyshchoi osvity ta ekonomika znan [Development of Higher Education and Knowledge Economy]. Kyiv: Znannia, 2012.
Kaleniuk, I. S., and Tsymbal, L. I. "Determinanty intelek-tualnoho liderstva v suchasnomu hlobalizovanomu sviti" [Determinants of Intellectual Leadership in Today's Globalized World]. Naukovyi visnyk Chernihivs-koho derzhavnoho instytutu ekonomiky i upravlinnia. Seriia 1:Ekonomika, no. 1 (2014): 71-80.
Khanin, I. G. Noosfernyy put poznaniya i khozyayst-vovaniya [Noospheric Way of Knowledge and Management]. Dnipro: Nova ideologiya, 2018.
Kutsyk, P. O., Kovtun, O. I., and Bashnianyn, H. I. "Dzherela i stratahemy rozvytku ta zabezpechennia konkurentnoho liderstva suchasnykh korporatsii u hlobalnii ekonomitsi" [Sources and Stratagems of Development and Support of the Competitive Leadership of Modern Corporations in the Global Economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2015): 72-86.
[Legal Act of Ukraine] (2002). https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/40-15#Text
Poliakov, M. V. Ekonomika znan: sutnist, determinanty, hlobalnyi landshaft [Knowledge Economy: Essence, Determinants, Global Landscape]. Dnipro: Nova ideolohiia, 2018.
Polyakov, M. V., Shevchenko, G. Y., and Bilozubenko, V. S. "Clustering of countries in global landscape of knowledge economy development". Naukovyi visnyk Polissia, vol. 1, no. 1 (2018): 176-183. DOI: 10.25140/2410-9576-2018-1-1(13)-176-183
"Rukovodstvo Oslo. Rekomendatsii po sboru i analizu dannykh po innovatsiyam" [Oslo Guide. Recommendations for the Collection and Analysis of Innovation Data]. https://mgimo.ru/upload/docs_6/ ruk.oslo.pdf
Sharko, M. V. "Osnovnyye polozheniya i kategorialnyye ponyatiya kontseptsii innovatsionnogo razvitiya ekonomiki" [Basic Provisions and Categorical Concepts of the Concept of Innovative Economic Development]. Problemy nauki, no. 1 (2006): 9-16.
