CC BY
7
УДК 303.442:330.342:339.5
ДЕРЖАВЖ ОТРАТЕП! П0БУД0ВИ ЕК0Н0М!КИ ЗНАИЬ:
вектор трансформащй i групов1 особливост!
® 2017 ХАИ1И I. г., поляков м. в.
УДК 303.442:330.342:339.5
Ханш I. Г., Поляков М. В. Державн стратеги побудови економши знань: вектор трансформацiй i rpynoBi особливостi
Метою cmammi е анал'в державних стратегй побудови економки знань, визначення напрям/в трансформации та групових особливостей розвине-них краш i найб'льш економ/чно потужних кран, що розвиваються. Акцентовано увагу на сучасному свтовому контекстi кторичних обставин, якi впливають на державн стратеги переходу до економки знань, на змшу моделей економiчного зростання i новий етап глобал'ваци, який пов'язаний зрозвитком iпоширеннямзнань. Узв'язкуз цимвид'ленорядглобальнихмегатренд'в, охоплюючи науково-техн'мнуд'тльтсть, мiжнароднуторгiвлю високотехнологiчними товарами i наукомшкими послугами, мжнародну мгра^ю робочо/ сили тощо. Також зазначено змшу парадигми суперни-цтва й «архтектури»глобального економ'нноголдерства. Проанал'вовано показники науково-техн'мноi д'тльност'! в деклькохкранах, що доводить збереження асиметрИ. Наведено результати анал'ву стратегй побудови економши знань ряду розвинених кран (США, ЕС, Н'шеччини, ФранцЦ Дани, Фiнляндii, ШвецЦ ЯпонЦ ПiвденноíКореi, йнгапуру, 1зралю) i кран, що розвиваються (Китай, 1нд'т, Малайз'т, Бразил'т, ПАР, Мексика). Охарактеризовано 1х участь у свтовому науковому прогреа й iнновацiйному процеа, а також вид'лено основн напрями трансформацй у руслi переходу до економти знань (нова iндустрiалiзацiя, розвиток науки i освти; вдосконалення ннова^йних систем; розвиток мiжнародного науково-техн'много ствробтни-цтва та iн.). Одним iз фактор'в структурних змш на всх р'внях е макрошноваци. В рамках запропоновано/ концепци таких iнновацiй видлено три 1х типи: науково-парадигмальш, структуры та трансформацшш. Встановлено 1х зв'язок iз зовнiшньоекономiчною стратегiею держави. Кпючов'1 слова:економка знань, свтовегосподарство, глобалiзацiя, стратегiя економiчного розвитку, нновацП Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 10.
Ханн 1гор Григорович - доктор економ'нних наук, професор, професор кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Нацональний унверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: khanin.ig@gmail.com
Поляков Максим Валерйович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра мiжнародних економiчних в'дносин, Нацональний унверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Укра/на) E-mail: maxympolyakov2016@gmail.com
УДК 303.442:330.342:339.5 Ханин И. Г., Поляков М. В. Государственные стратегии построения экономики знаний: вектор трансформации и групповые особенности
Целью статьи является анализ государственных стратегий построения экономики знаний, определение направлений трансформации и групповых особенностей развитых стран и наиболее экономически мощных развивающихся стран. Обращено внимание на современный мировой контекст исторических обстоятельств, влияющих на государственные стратегии перехода к экономике знаний, на смену моделей экономического роста и новый этап глобализации, который связан с развитием и распространением знаний. В связи с этим выделен ряд глобальных мегатрендов, охватывая научно-техническую деятельность, международную торговлю высокотехнологическими товарами и наукоемкими услугами, международную миграцию рабочей силы и пр. Также отмечается изменение парадигмы соперничества и «архитектуры» глобального экономического лидерства. Проанализированы показатели научно-технической деятельности в нескольких странах, что доказывает сохранение асимметрии. Представлены результаты анализа стратегий построения экономики знаний ряда развитых (США, ЕС, Германии, Франции, Дании, Финляндии, Швеции, Японии, Южной Кореи, Сингапура, Израиля) и развивающихся (Китай, Индия, Малайзия, Бразилия, ЮАР, Мексика) стран. Охарактеризовано их участие в мировом научном прогрессе и инновационном процессе, а также выделены основные направления трансформаций в русле перехода к экономике знаний (новая индустриализация; развитие науки и образования; совершенствование инновационных систем; развитие международного научно-технического сотрудничества и пр.). Одним из факторов структурных изменений на всех уровнях являются макроинновации. В рамках предложенной концепции таких инно-
UDC 303.442:330.342:339.5 Khanin I. G., Polyakov M. V. The State Strategies for Building the Knowledge Economy: the Transformation Vector and Group Features
The aim of the article is to analyze the state strategies for building the knowledge economy, determine the directions of transformation and group features of the developed countries and the most economically powerful developing countries. Attention is drawn to the modern world context of historical circumstances affecting the state strategies for the transition to the knowledge economy, the changes in patterns of economic growth and the new stage of globalization associated with the development and dissemination of knowledge. In this regard, there singled out a number of global megatrends covering scientific and technical activities, international trade in high-technology goods and knowledge-intensive services, international migration of labor, etc. There also noted the change in the paradigm of rivalry and the "architecture" of the global economic leadership. The indicators of scientific and technical activities in several countries are analyzed, which proves the preservation of asymmetry. The results of the analysis of the strategies for building the knowledge economy in a number of developed countries (the US, EU countries, Germany, France, Denmark, Finland, Sweden, Japan, South Korea, Singapore, Israel) and developing countries (China, India, Malaysia, Brazil, South Africa, Mexico) are presented. Their participation in the world scientific progress and innovation process is characterized, as well as the main directions of transformations in terms of the transition to the knowledge economy (new industrialization, development of science and education, improvement of innovation systems, development of international scientific and technical cooperation, etc.). One of the factors of structural changes at all levels is macro innovations. Within the framework of the proposed concept, three types of such innovations are distinguished: scientific and paradigm, structural, and
ваций выделены три их типа: научно-парадигмальные, структурные и трансформационные. Установлена их связь с внешнеэкономической стратегией государства.
Ключевые слова: экономика знаний, мировое хозяйство, глобализация, стратегия экономического развития, инновации. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 10.
Ханин Игорь Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: khanin.ig@gmail.com
Поляков Максим Валерьевич - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: maxympolyakov2016@gmail.com
Вступ. Проблеми та протирiччя, що назргли у сучас-них економiчних системах ринково! катталктично! моде-лг сповна виявились тд час глобально! фшансово! кризи 2008-2009 рр. та зумовили подальшу рецесш у багатьох кра!нах, яка супроводжуе завершення попереднього дов-гого циклу. Безперечною е необхiднiсть розгорнення ново! господарсько! парадигми, становлення яко!, напевно, буде вiдбуватись у новому циклГ, що зароджуеться, та зумо-вить наступний бiльш високий етап еволюцшного розви-тку економiчних систем, який ми пропонуемо пов'язувати з побудовою економши знань (ЕЗ). У господарствi такого типу найважливiшим ресурсом стають знання, якi дозво-ляють людинi краще органiзувати свое життя, тим бГльше враховуючи зростаючi потреби та загострення ресурсних обмежень.
Тому надзавдання побудови ЕЗ стало предметом державних стратегш економiчного розвитку у контекст перетворення свГтогосподарсько! системи. Вектори на-цiональних i глобальних трансформацiй взаемообумовле-нi. Бiльшiсть кра!н свiту, так чи шакше, використовують концепцiю ЕЗ у розробщ стратегiй розвитку як основу соцiально-економiчно! полiтики та для змютовного забез-печення трансформацiйних процесГв.
З огляду на це виникае важливе науково-практичне завдання аналiзу державних стратегш побудови ЕЗ вГдпо-вГдного мiжнародного досвiду. Це дозволить визначити вектор трансформацш нацiональних господарств (та в щ-лому свiтового господарства) i груповi особливостi реа-лiзацi! таких стратегiй, насамперед стосовно розвинених держав i кра!н, що розвиваються. Це мае велике значення для розробки стратеги соцiально-економiчного розвитку Укра!ни.
Аналiз останнiх наукових дослiджень. Теоретико-методолопчш засади дослiдження ЕЗ були закладеш всесвiтньо визнаними вченими: Б. Годшом, П. Друкером, Б.-А. Лундваллом, Ф. Махлупом, Дж. Мокiром, Б. Олсеном, В. Пауелом, К. СмГт, К. Снеллманом, Р. Солоу, Дж. Ситцем, Д. Форай, Ф. фон Хайеком та ш. 1х напрацювання, пе-реосмисленi та доповненi, можуть продуктивно викорис-товуватись у дослГдженнях сучасних державних стратегiй побудови ЕЗ. Значний внесок у дослГдження 6С та тiсно
transformational. Their relationship with the foreign economic strategy of the state is established.
Keywords: knowledge economy, world economy, globalization, strategy of economic development, innovations. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 10.
Khanin Igor G. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: khanin.ig@gmail.com
Polyakov Maxim V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: maxympolyakov2016@gmail.com
пов'язаних проблем i моделей розвитку нацюнальних господарств внесли провГдш украшсьи економюти, зокре-ма: О. Амоша, Г. Андрощук, О. Бглорус, А. Гальчинський, В. Геець, А. Жаршова, I. Каленюк, Д. Лук'яненко, В. Семи-ноженко, В. Оденко, Л. Федулова, А. Фшпенко, М. Якубов-ський та ш. Зазначеш у встут проблеми розвитку тдтвер-джуються останшми дослГдженнями, зокрема: В. Оденко [1] та О. БГлоруса [2; 3]. Комплексшсть трансформацГ! су-часного свГту доводить дослГдження колективу авторш, зокрема: В. Козюка, А. Крисоватого, 6. Савельева та ш. [4]. Ткний зв'язок цих трансформацш з побудовою ЕЗ тдтвер-джують, зокрема, останнiй звiт експертiв Римського клубу У. фон Вайцзекера та А. Вейкмана [5] та робота З. Калiарi та Т. Чiарiнi [6].
Однак сьогодш свггова економша знаходиться у станi стрiмко! комплексно! трансформацГ!, що вимагае синхронного вГдстеження оновлень Г змш державних стратегш, що спрямоваш на перехГд до ново! господарсько! парадигми.
Мета роботи: проаналГзувати державш стратегГ! побудови ЕЗ, визначити напрями трансформацГ! та груповГ особливостГ розвинених кра!н Г найбгльш економГчно по-тужних кра!н, що розвиваються.
1нформацшною базою дослГдження стали офГцГйнГ документи ряду кра!н, доступнГ на ресурсах мережГ 1нтер-нет, а також аналГгачш матерГали мГжнародних оргаш-зацГ!, зокрема ООН, ОЕСР та СвГтового банку. Викорис-тано методи лопчного, Гсторичного й шституцюнально-компаративного аналГзу.
Викладення основного матерiалу дослiдження. НеобхГдно розглядати глобальний процес переходу до ЕЗ Г в його рамках державш стратегГ!, оскгльки держава буде залишатися домГнуючим актором у мГжнародних вГдноси-нах Г виразником штерейв суспГльства. В ходГ трансформацш буде спостерГгатися змГна концепцГ! держави, роз-ширення Г! функцГй, в тому числГ в мГжнародних процесах, торкаючись сфери знань. Держава фокусуе увагу на процесах генерування, поширення та використання знань, враховуючи, що вони е найважлившим фактором економГчного розвитку. ЗдГбностГ генерувати та використовувати знання безпосередньо визначають продуктившсть нацГй Г свГто-господарсьи позицГ! кра!н [7]. ДержавнГ стратегГ! перехо-
ду до ЕЗ визначають свиову картину перебцу глобальних трансформацiй, подолання pi3HM дисбалансiв i асиметрiй свггового господарства. Краши, якi сьогоднi демонструють успки у вирiшеннi структурних проблем, успшно впрова-джують нову модель економiчного зростання i набудуть бкьш високих позицш у свiтогосподарськiй системi.
Базовi характеристики свiтового господарства фор-мують умови переходу до ЕЗ. Це охоплюе шститущональ зацiю iнтелектyальноï власносп, конкуренцп на свiтових ринках, мiжнародноï торгiвлi, руху капiталy та робочо'1 сили, мiжнародноï полiтики у сферi розвитку. При розглядi державних стратегш побудови ЕЗ слд враховувати сучас-ний свiтовий контекст iсторичних обставин, включаючи: 1) перезавантаження i нормалiзацiю системи мiжнародних вiдносин внаслiдок загострення протирiч; 2) становлен-ня нового свиового економiчного порядку, затвердження його нових шститупв, системи та форм в^носин; 3) непе-редбачyванi i неконтрольоваш поди, новi глобальнi ризики;
4) серш проблемних явищ, яи спшпали в часi (структурна криза, криза влади, цившзацшна та громадська кризи);
5) новi сyспiльнi та економiчнi мегатренди глобального масштабу. Все це впливае на структурне зрушення i транс-формацiйний перехiд свггогосподарсько'1 системи.
Також слiд звернути увагу i на контекст, який поро-джуеться змiною моделей економiчного зростання краш, що спрямовано на усунення внyтрiшнiх суперечностей i обмежень наявних моделей. Нова модель економiчно-го зростання потребуе принципових змш i заснована на: 1) в^новленш балансу «реально!» та «фшансово'1» еконо-мши та побyдовi нових виробничих систем; 2) впроваджен-нi нових систем управлшня як джерела зростання (при використанш 1КТ та вдосконаленнi ресурав, технологiй, продyктiв, ринкових механiзмiв); 3) побyдовi на рiвнi краш нових в^творювальних циклш для збалансованостi економши. Перех^ до ново! моделi з такими характеристиками змiнить свггогосподарську систему.
В рамках свiтового контексту сл1д зазначити настан-ня нового етапу глобалiзацiï. Незважаючи на протекщо-нiстськi настро'1 i фрагментацiю, глобалiзацiя продовжуе свiй розвиток: посилюеться штегращя i конвергенцiя на-цiональних полiтико-економiчних систем; краши розро-бляють стратегй в ру^ глобалiзацiйних тенденцiй; змщ-нюються iдеологiчнi, iнститyцiйнi та матерiальнi основи цiлiсного свiтy. На нашу думку, наступний етап розвитку глобалiзацiï буде пов'язаний з розвитком i поширенням знань, змiною нацiональних систем науки, освiти й шновацш. Це проявляеться вже, наприклад, у формуванш глобального iнформацiйного простору, консол^ацп свiтового ринку знань, ринив наyкомiстких, освiтнiх i iнформацiйних послуг, зростанш масштабiв мiжнародних потоив знань. МГжнародш вiдносини у сферi знань активно розвивають-ся i набувають глобально'1 впорядкованостi. З iншого боку, глобалiзацiя стае «органiзацiйною силою» у сферi знань, приводить до розвитку глобальних ланцюжкш створен-ня щнноста та глобальних iнновацiйних мереж, а отже, до формування глобально'1 ноосферно'1 економiки [8].
В рамках свггового контексту переходу держав до ЕЗ необх^но враховувати ряд глобальних мегатрендiв, в тому числi: 1) активiзацiя наyково-технiчноï дiяльностi та нарощування наукових ресyрсiв; 2) зростання обсягiв
мiжнародноï торгiвлi високотехнологiчними товарами i на-yкомiсткими послугами; 3) збкьшення показникш мiжна-родно'1 мiграцiï висококвалiфiкованих кадрiв в умовах по-силення боротьби за таланти i компетенцп; 4) розвиток нацюнальних систем вищо'1 освiти, аспiрантyри та докторан-тури в умовах глобалiзацiï свiтового ринку освггшх послуг; 5) збкьшення обсяпв мiжнародного руху iнвестицiйного капiталy, орiентованого на сферу НДДКР та шновацш.
Розглядаючи свiтовий контекст реалiзацiï державних стратегш розвитку, необхкно враховувати особливост парадигми суперництва й «архггектури» глобального еконо-мiчного лiдерства в умовах постшно'1 iнновацiйноï гонки, що породжуе i новi детермiнанти розвитку [9]. При цьому конкуренщя мiж розвинутими крашами та крашами, що розвиваються, вкбуваеться дуже суперечливо, i знання перетворюються на шструмент експансп та домiнyвання. Розвиненi краши спецiалiзyються на високотехнологiчних сегментах глобальних виробничих мереж, наукомктких послугах i НДДКР. Краши, що розвиваються, спецiалiзy-ються на сегментах з бкьш низькою доданою вартютю. Вони залежнi в технолопчному оновленнi, що фактично блокуе 1х конкyрентоспроможнiсть, призводить до закрь плення сировинно'1 спецiалiзацiï та загострюе проблеми нееквшалентного обмiнy, знецiнення активiв, посилення бiдностi, вiдтокy ресyрсiв. Розвинеш краши та краши, що розвиваються, з самого спочатку нерiвнi у володшш зна-ннями та необхкним потенцiалом.
Аналiз показниюв наyково-технiчноï дiяльностi (ва-ловi внyтрiшнi витрати на НДДКР, чисельшсть дослкни-юв, створення штелектуально'1 власностi, обсяг i частка високотехнолопчного експорту, кiлькiсть мiжнародних наукових публшацш) розвинених краш i краш, що розвиваються, довш велику асиметричшсть свiтового господарства, в тому чи^ нерiвномiрний розподiл наукових ресур-сiв (людських i фшансових). Це пiдтверджyеться спещаль-ними показниками науково-техшчно'1 резyльтативностi: коефiцiент винахiдницькоï активност (кiлькiсть патентш, виданих резидентам, що припадають на 1 млн жителш -КВА); патентна штенсившсть (ккьисть патентш, виданих резидентам, що припадають на 1 млн ВВП - П1); коефщент самозабезпеченостi (вiдношення юлькоста патентiв, виданих резидентам, до загально'1 кiлькостi патентiв - КСАМ); коефщент залежностi (вiдношення кiлькостi патентш, виданих нерезидентам, до загально'1 юлькоста патентш -КЗАЛ); конверсiя патентних заявок на патенти (вкношен-ня ккькост патентiв, виданих резидентам, до ккькост по-даних ними патентних заявок - КОНПЗ). Результати роз-рахункш наведенi в табл. 1.
За основу дослкження взято два шдходи видкення типiв стратегiй науково-техшчного розвитку, якi визначають позищю у свiтовомy прогресi, характер взаемодп з мiжнародним середовищем i вплив зовншнк факторш. За основними джерелами знань (шновацш, технологш) можна видкити такi типи стратеги [10]: стратепя «перене-сення»; стратегiя «запозичення»; стратепя «нарощування». Першi два типи стратегш засноваш на переважному отри-манш рiзних видiв знань ззовнi, третш тип - не виключае цього, але передбачае орiентацiю на первинш знання.
За характером активностi можна видкити таи типи стратегш науково-техшчного розвитку: 1) прогресивно-
Таблиця 1
Результати розрахункiв показникiв науково-техжчноТ результативностi
Краши Роки
2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015
США КВА 252,56 348,45 348,54 385,44 422,49 453,98 439,30
П1 0,0057 0,0072 0,0070 0,0075 0,0080 0,0083 0,0078
КСАМ 0,52 0,49 0,48 0,4781 0,48 0,48 0,47
КЗАЛ 0,48 0,51 0,52 0,52 0,52 0,52 0,53
конпз 0,36 0,45 0,44 0,45 0,46 0,51 0,49
Hiмеччина КВА 310,21 271,26 271,43 267,14 287,79 292,83 300,29
П1 0,0089 0,0065 0,0058 0,0061 0,0062 0,0061 0,0073
КСАМ 0,8654 0,8457 0,8612 0,8715 0,8509 0,84 0,85
КЗАЛ 0,13 0,15 0,14 0,13 0,15 0,16 0,15
КОНПЗ 0,53 0,47 0,46 0,46 0,49 0,49 0,52
Япоыя КВА 869,42 1461,99 1545,72 1762,27 1769,95 1396,57 1154,22
П1 0,0234 0,0328 0,0321 0,03626 0,0437 0,0367 0,0335
КСАМ 0,90 0,84 0,83 0,82 0,81 0,78 0,77
КЗАЛ 0,0964 0,1592 0,1709 0,1815 0,1859 0,2175 0,2250
КОНПЗ 0,3019 0,6455 0,6871 0,7836 0,8301 0,6683 0,5670
Пiвденна Корея КВА 1108,62 1037,33 1446,98 1674,52 1897,06 1917,24 1496,01
П1 0,0595 0,0470 0,0601 0,0687 0,0733 0,0690 0,0552
КСАМ 0,73 0,75 0,76 0,74 0,75 0,75 0,75
КЗАЛ 0,27 0,25 0,24 0,26 0,25 0,25 0,25
КОНПЗ 0,44 0,39 0,52 0,57 0,60 0,59 0,46
Китай КВА 15,88 59,62 83,59 106,45 105,77 119,27 192,15
П1 0,0091 0,0131 0,0148 0,0168 0,0149 0,0155 0,0238
КСАМ 0,39 0,59 0,65 0,66 0,69 0,70 0,73
КЗАЛ 0,61 0,41 0,35 0,34 0,31 0,30 0,27
КОНПЗ 0,22 0,27 0,27 0,27 0,20 0,20 0,27
lндiя КВА 1,22 0,98 0,62 0,57 0,46 0,56 0,63
П1 0,0017 0,0007 0,0004 0,0004 0,0003 0,0004 0,0004
КСАМ 0,32 0,17 0,15 0,17 0,18 0,12 0,14
КЗАЛ 0,68 0,83 0,85 0,83 0,82 0,88 0,86
КОНПЗ 0,30 0,14 0,09 0,08 0,06 0,06 0,07
Бразилiя КВА 1,33 1,60 1,91 1,82 1,90 1,83 2,23
П1 0,0003 0,0001 0,0001 0,0001 0,0002 0,0002 0,0003
КСАМ 0,10 0,10 0,11 0,13 0,13 0,14 0,13
КЗАЛ 0,06 0,07 0,08 0,08 0,08 0,08 0,10
КОНПЗ 0,06 0,07 0,08 0,08 0,08 0,08 0,10
Польща КВА 28,01 37,59 53,44 50,65 63,99 68,35 67,24
П1 0,0035 0,0030 0,0038 0,0039 0,0046 0,0048 0,0054
КСАМ 0,42 0,47 0,64 0,75 0,84 0,88 0,94
КЗАЛ 0,58 0,53 0,36 0,25 0,16 0,12 0,06
КОНПЗ 0,53 0,45 0,52 0,44 0,57 0,66 0,55
Джерело: розраховано на основi даних WIPO та World Вапк
активна стратегiя; 2) послiдовна стратегiя; 3) пасивна стратепя; 4) шертна. Закономiрно, що краши, якi дотримують-ся перших двох типiв стратегш, активно взаемодшть iз мiжнародним середовищем. Краши третього та четверного типш - практично залежать вiд екстерналш i зовнiшньоï пiдтримки, будучи рецитентами знання.
Розглянемо стратегй та полiтико-iнститyцiйнi аспек-ти переходу ряду розвинених краш i найбкьш потужних краш, що розвиваються, яи демонструють рух до ЕЗ.
Розвиненi краши досить гомогенш в особливостях становлення ЕЗ. Такий перех^ е концентричним виразом високого рiвня розвитку науки, освiти та технологiй. БЬ\ь-шiсть розвинених краш дотримуються iнновацiйноï моделi економiчного зростання. Також розвиненi краши зберГга-ють переважний контроль над глобальними ланцюжками створення цiнностей (ГЛЦ), концентруючи у себе створен-ня знань та шновацш. Для цього посилюеться державне управлшня i шдтримка науки та шновацш.
Розвинеш краши вк1грають головну роль в свпо-вому науковому прогреа та iнновацiйномy процесi, утво-рюють «iнтелектyальний центр» свiтy, утримуючи також л^ерство у створеннi сми^в i масово'1 культури. Саме розвинеш краши визначають сьогодш глобальний «порядок денний», надаючи визначальний вплив на основш напрямки наукового прогресу, освiти та технологiй. Розвинеш краши повнiстю перебудовують свою економшу за рахунок ïï iнтелектyальноï складово'1, тому е лiдерами у так званих цифрових трансформащях. Вiдмiнною особливк-тю полiтики розвинених краш е акцент на людському та сощальному розвитку в уах його проявах. Особлива ува-га придiляеться якост освiти, тiсно пов'язанiй з наукою та шновацшним пiдприемництвом. Людський розвиток у рамках становлення ЕЗ ткно пов'язаний з високим рш-нем розвитку внутршнього ринку i проявляеться у шд-вищеннi якостi попиту. Це сприяе оптимiзацiï включення в свiтовi ринки.
Розвиненi краши характеризуються високим рiвнем згyртованостi, в бкьшоси свош демонструють активну стратегiю в переходi до ЕЗ. У той же час група розвинених краш залишаеться внутршньодиференцшованою. Окремi розвинеш краши видкяються в групу л^ерш iз моделлю випереджального, iнвенцiонального розвитку (прогресивно-активна стратепя науково-техшчного розвитку), iншi е 1х послiдовниками (послiдовна стратегiя, що не виключае л^ерства в окремих областях). Розвиненi краши демонструють високий рiвень вiдкритостi економши, мо-жуть запозичувати досягнення у шших краш, але iмiтацiй-ш дц в цiломy вториннi. У розвинених крашах переважае стратегiя нарощування щодо власного науково-техшчного потенщалу. Ц краши реалiзyють iнклюзивний пiдхiд, не зосереджуючись виключно на певних шноващях, а пере-ходять до комплексних шдходш.
Спiльними проблемами переходу розвинених кра-ш до ЕЗ е таи: 1) брак дешевих штелектуальних ресyрсiв; 2) повiльнiсть перебудови економши, що знаходиться на високому ршш розвитку i складностi; 3) зростання безро-бiття та iншi сощальш ризики в резyльтатi трансформацiй;
4) «невизначешсть майбутнього» в планi моделi економiки;
5) збереження глибоких структурних i фшансових дисба-
лансш в економщь Ряд краш вiдчyвае дефщит iнвестицiй, активно залучаючи його ззовш.
Аналiз полiтики США, 6С, Шмеччини, Францй, Да-нй, Фiнляндiï, Швецп, Японй, П1вденно1 Коре'1, Сiнгапyрy, 1зра'1лю дозволив отримати такi результати. В розвинених крашах шституцшно пiдтримyеться перех^ до ЕЗ. Ця кон-цепщя yвiйшла до сфери державного управлшня, що веде до нового структурування державно'1 полiтики. У вс1х крашах-лiдерах спостерiгаеться високий рiвень державно'1 yчастi та пiдтримки наyково-технiчноï, освиньо! та iнновацiйноï д1-яльностi, активне стратепчне yправлiння розвитком скла-дових ЕЗ. Ключовi напрямки перетворень економши в^по-вiдають сучасним технологiчним трендам. Найважлившим iмперативом при переходi до ЕЗ стае штенсивний розвиток знань за рахунок передово'1 науки та 1х yсyспiльнення за рахунок утворення та шформатизацп. Основною рушш-ною силою розвитку е шновацшний бiзнес, iнтегрований з наукою. Побудова ЕЗ ткно пов'язана з побудовою ново'1 iндyстрiï. Незважаючи на ктотну диференцiацiю розвинених кра'1н, оргашзащя окремих складових ЕЗ бiльш-менш ушверсальна i вiдображае глобальнi тренди. Рух розвинених краш до ЕЗ, враховуючи також динамшу статистичних показниюв, можна вважати синхронним.
У стратепях розвинутих краш важливi й ушверсаль-нi такi напрямки:
■ нова iндyстрiалiзацiя;
■ розвиток науки й освiти;
■ пiдвищення iнновацiйноï активносп бiзнесy, вдо-сконалення iнновацiйних систем;
■ розвиток мГжнародного наyково-технiчного спш-робiтництва.
«Розвинений свiт» залишаеться монолггною надсут-нiстю в сучасному свт, гомогенною, згуртованою, що ви-ражае загальш iнтереси домiнyвання. Це спостеркаеться, незважаючи на внyтрiшню диференцiацiю, завдяки сл^у-ванню за краïнами-лiдерами, яи мають величезний розрив iз бкьшктю кра'1н, що розвиваються, i значний - з шшими розвиненими державами. З шшого боку, розвиненi краши беруть на себе бкьшу частину витрат на фшансування наукового прогресу та висои ризики (при цьому, звичайно, i отримують основну штелектуальну ренту та переваги). Прогрес науки, що супроводжуеться шдвищенням ршня освiти, так чи iнакше пересл^уе iнтереси всього людства. Нацiональнi науков^ освiтнi й iнновацiйнi системи розвинених краш все бкьше схильш до взаемно'1 iнтеграцiï, що в^пов^ае потребам наукового прогресу.
Кра'1ни, що розвиваються, - це в щлому краши з пе-реважаючими екстрактивними шститутами. Рiвень якостi ринкових шститутш, економiчнi можливостi, науково-технiчний потенщал е нижчими, нiж у розвинених краш. У крашах, що розвиваються, переважае сировинна (ресурсна) модель економiчного зростання з високим рiвнем експортно'1 оршнтацп, а також рентний (нешновацшний) тип пiдприемництва. Б1льш того, шсля кризи спостерiга-еться значний в^тж капiталy i посилення сировинно'1 спе-цiалiзацiï. Кра'1ни, що розвиваються, не контролюють ГЛЦ i в значнш частиш включенi в щ ланцюжки як джерела си-ровини та робочо'1 сили. При цьому «свгг, що розвиваеть-ся», в^чувае технологiчнy залежнiсть вiд розвинених краш.
У цЬмму в yмoваx пеpеxoдy дo ЕЗ мoжна гoвopити пpo збе-pеження паpадигми залежнoгo poзвиткy. Гoлoвним факто-poM залежнocтi e дефщит у знанняx та oбмеженi мoжли-вocтi ïx генеpyвання. Iннoвацiйна пoлiтика у кpаïнаx, щo poзвиваютьcя, недocтатньo активна абo xаpактеpизyeтьcя паcивнicтю та iнеpцieю, а cтpатегiя e пеpеважнo адаптив-нoю i pеакцiйнoю щoдo дocягнень poзвинениx кpаïн. imí-тацшш дц мають пеpвинний xаpактеp. ^аши, щo poзвива-ютьcя, вiдiгpають дpyгopяднy poль у cвiтoвoмy наyкoвoмy й iннoвацiйнoмy пpoцеci. ЦЬ кpаïни виступають пеpеважнo cпoживачами знань, як «Ьнтелектуальна пеpифеpiя». ToMy екзoгеннi фактopи, ocoбливo мiжнаpoдне cпiвpoбiтництвo, i пpивнеcенi ^титу™ та кoнцепцiï для ниx важливЬ. В yMo-ваx глoбалiзацiï ^аши, щo poзвиваютьcя, cтають вcе бЬльш вiдкpитими, xoча зoвнiшнiй вплив e дуже cyпеpечливим i неoднoзначним.
Оcнoвними пpoблемами пеpеxoдy дo ЕЗ, якЬ cтoять пеpед кpаïнами, щo poзвиваютьcя, e: 1) бpак дocвiдy ето-нoмiчниx тpанcфopмацiй та iннoвацiйнoгo менеджменту на cвiтoвoмy pинкy; 2) низький piвень активнocтi та куль-тypи iннoвацiйнoгo пiдпpиeмництва; 3) дефЬцит штелекту-альниx pеcypciв, невиcoка чиcельнicть вченж, ïx вЬдплив;
4) бpак ф^антов^ pеcypciв, пpизначениx на науку i ocвiтy, а такoж дoвгocтpoкoвиx iнвеcтицiй в iннoвацiйний cектop;
5) ^py^ypra пpимiтивнicть, cиpoвинний xаpактеp екoнo-мЬки, вiдcyтнicть пoпитy на iннoвацiï; б) низька ефектив-нicть cиcтеми деpжавнoï влади; та Ьн. З oглядy на мнoжин-нicть i cкладнicть циx пpoблем такий тип екoнoмiки, як ЕЗ, важкo накладаeтьcя на pеалiï кpаïн, щo poзвиваютьcя.
Рoзглядаючи cтpатегiï кpаïн, щo poзвиваютьcя, ^o6-xiднo зазначити:
■ пеpеважання cтpатегiй пеpенеcення i запoзичен-ня, лише деякЬ мoжyть co6i дoзвoлити наpoщyван-ня влаcнoгo наyкoвo-теxнiчнoгo пoтенцiалy;
■ велика илькгсть кpаïн Ьз паcивнoю та iнеpтнoю cтpатегiями, piдше пocлiдoвнoю; Ьштащйш та адаптацшш нocять пеpвинний xаpактеp, пoв'язанi Ьз зoвнiшньoю теxнoлoгiчнoю залежнicтю;
■ пoeднання cиpoвиннoï мoделi зpocтання, iмпopт-нoï та теxнoлoгiчнoï, щo ycкладнюe cтанoвлення ЕЗ, а татож замкненocтi у багатьox cфеpаx.
В цiлoмy для кpаïн, щo poзвиваютьcя, актyальнoю залишаeтьcя пpoблема виpoблення ефективниx cтpатегiй poзвиткy, вpаxoвyючи пpиcкopення тpанcфopмацiйниx пpoцеciв у cвiтoвiй екoнoмiцi.
Пpoведений аналЬз cтpатегiй i пoлiтики pядy кpаïн (Китай, 1ндЬя, МалайзЬя, Бpазилiя, ПАР, Мекcика) пiдтвеp-джye, щo в гpyпi найбЬльш пoтyжниx кpаïн, щo poзвива-ютьcя, cпocтеpiгаютьcя пpoцеcи пеpеxoдy дo ЕЗ, якЬ так чи Ьнакше пocтyпаютьcя poзвиненим кpаïнам, пpoте значнo випеpеджають ЬншЬ кpаïни, щo poзвиваютьcя, i pазoм yтвo-pюють великий тpанcфopмацiйний ешелoн у cвiтoвoмy гocпoдаpcтвi, який пpямye за лoкoмoтивoм кpаïн-лiдеpiв. У деpжавниx cтpатегiяx фopмальнo зафiкcoванi завдання, напpями та заxoди, пoв'язанi з фopмyванням i poзвиткoм cкладoвиx ЕЗ.
Багато в 4oMy завдяки pyxy в py^i тpанcфopмацiï cвiтoвoгo гocпoдаpcтва, цЬ кpаïни, накoпичивши значнЬ мoжливocтi в пoпеpедньoмy циклЬ, вxoдять в нoвий цикл змЬнами. НавЬть за pаxyнoк ефективнoгo запoзичення
та ЬмЬтацп, але вге бЬльше за pаxyнoк влаcнoгo наyкoвo-теxнiчнoгo пoтенцiалy, пpoаналiзoванi кpаïни poзшиpюють пoзицiï у глoбальнoмy ландшафтЬ. Важливo, щo пеpеxiд дo ЕЗ ri^o пoв'язаний з пoдальшoю iндycтpiалiзацieю в pам-каx cyчаcниx мoделей. Глoбальна кoнкypентocпpoмoжнicть кpаïн, щo poзвиваютьcя, пoчинаe залежати вЬд швидкocтi пеpеxoдy дo ЕЗ.
Свiтoвi змЬни e фактopoм мoдифiкацiï нацioнальниx cтpатегiй, змушують кpаïни веcти пoшyк нoвиx мoделей екoнoмiчнoгo зpocтання. Неoбxiднo зафiкcyвати pяд o6-cтавин: пo-пеpше, в Tpym найбЬльш пoтyжниx кpаïн, щo poзвиваютьcя, в пoбyдoвi ЕЗ пеpеважають пiдxoди та мoде-лЬ (напpиклад, у пoбyдoвi iннoвацiйниx cиcтем i цифpoвoï екoнoмiки), щo ЬмЬтують аналoгiчнy пoлiтикy poзвинениx кpаïн, але це не виключаe неoбxiднocтi poзpoбки m^xo-дЬв для бiднiшиx кpаïн; cпецифiка cтpатегiй пpoявляeтьcя тЬльки на piвнi бачення cвoгo майбyтньoгo та пpактичниx заxoдiв; пo-дpyге, пpи збеpеженнi важливocтi oкpемиx еле-ментЬв затвеpджyeтьcя кoмплекcний п^Ьд у пoбyдoвi ЕЗ; pезyльтатiв дocягають тЬ кpаïни, якЬ квалЬфЬкують i фopмy-ють пoвнoцiннi нацioнальнi шстеми знання; пo-тpетe, вci пpoаналiзoванi ^аши, щo poзвиваютьcя, активнo вито-pиcтoвyють мoжливocтi екзoгенниx фактopiв, poзшиpю-ють cпiвpoбiтництвo з кpаïнами-лiдеpами, демoнcтpyють шиpoкy абcopбцiю знань Ьз мiжнаpoднoгo cеpедoвища; пpи цьoмy наpoщyвання влаcнoгo наyкoвo-теxнiчнoгo пoтен-цЬалу e пpинципoвим пунктом ycix cтpатегiй; пo-четвеpте, cпocтеpiгаeтьcя зpocтаючий piвень iнтеpнацioналiзацiï cиcтем науки, ocвiти та iннoвацiй, кoнфiгypацiя циx шстем icтoтнo пpoдиктoвана глoбалiзацieю; пo-п'яте, cтанoвлен-ня ЕЗ у кpаïнаx, щo poзвиваютьcя, cyпpoвoджyeтьcя бЬльш глибoкими cтpyктypними змЬнами, oxoплюючи науку та пpoмиcлoвicть; iнфpаcтpyктypнi функцп пpи цьoмy чаcтo забезпечyютьcя за pаxyнoк мiжнаpoдниx отстем.
На cвiтoвoмy piвнi poзвиненi та пеpедoвi кpаïни, щo poзвиваютьcя, yтвopюють «ядpo» cтанoвлення ЕЗ i пopo-джують незвopoтнi глoбальнi змЬни. ^вшам, щo poзви-ваютьcя, дoцiльнo шукати взаeмoвигiднi напpямки та poз-шиpювати cпiвpoбiтництвo в cфеpi пеpеxoдy дo ЕЗ, дЬючи cпiльнo, пpи цьoмy не диcтанцiюватиcя вЬд poзвинениx ^ат, якЬ залишаютьcя джеpелoм великиx poзpoбoк. Пе-pеxiд кpаïн, щo poзвиваютьcя, та poзвинениx кpаïн дo ЕЗ e неcинxpoнним, пpoте cвiтoве гocпoдаpcтвo в чаcтинi пo-бyдoви ЕЗ cтаe бЬльш кoнcoлiдoваним i гoмoгенним. Щoдo цьoгo у poзвинениx ^ат i найбЬльш пoтyжниx кpаïн, щo poзвиваютьcя, e шиpoкий кoнcенcyc, щo дoзвoляe cтвopю-вати вiдкpитy шстему вiднocин.
У тoй же чаc велика чаcтина кpаïн, щo poзвиваютьcя, не демoнcтpye пpoгpеcy в пoбyдoвi ЕЗ, в найбЬльш бiдниx кpаïнаx cпocтеpiгаeтьcя аpxаïзацiя, iгнopyвання дocягнень cвiтoвoгo пpoгpеcy. У циx кpаïн вдоутш здiбнocтi здшоти-ти такЬ змЬни на цьoмy етапЬ, щo пopyшye питання пpo цЬле-cпpямoванy пiдтpимкy з бoкy cвiтoвoï cпiльнoти.
Мoжна з yпевненicтю cказати, щo вiднocнo ycпiшним кpаïнам, щo poзвиваютьcя, дoцiльнo пoeднyвати елементи eвpoпейcькoгo (пocтyпoве «виpoщyвання» нoвиx цiннoc-тей, coцiальниx пpактик, фopмyвання iнcтитyтiв знизу, poзвитoк cпiвpoбiтництва, cтимyлювання шщЬатив бЬзне-cy) i азiатcькoгo (пpoвiдна poль деpжави в ш^аля^! нoвиx iнcтитyтiв i пpактик, акцент на poзвиткy великиx кopпo-
рацш) шляху. Дiевiсть i особливостi европейського шляху тдтверджуються досвiдом низки перехкних економiк, наприклад, Польщi, Естонп, Латвп та Литви, якi вступили до 6С. Найбiльш яскравими прикладами переходу до ЕЗ е: Польща (в успках ново'1 iндyстрiалiзацiï) i Естошя (в yспiхах iнформатизацiï. У цих крашах каттамзм дав значний по-штовх в iнновацiях. Проте в шших постсощалютичних державах його моделi виявилися пiд сумшвом i поки не стали в нагодь Тому ряд краш, наприклад Бкорусь бкьшою мь рою зберегли сощалютичну модель iнновацiйного процесу, при цьому дотримуючись вектора переходу до ЕЗ.
Державш стратеги переходу до ЕЗ реалiзyються в умовах тюного взаемозв'язку глобальних i нацюнальних перетворень. Одним iз найпотужнших чинникiв струк-турних змiн на вск рiвнях е макроiнновацiï, якi пов'язанi з прогресом науки i технологш, переходом до бкьш ш-клюзивних моделей зростання, сощальною органiзацiею та змшою суспкьних устро'1в. Доповнюючи наявнi теорп iнновацiй та довгих циклш (Д. Кондратьев, С. Кузнець, А. Пригожин, Ф. Кентен та ш.), пропонуеться видкити три види макрошновацш, яи обумовлюють циклiчнiсть розвитку та глибои стрyктyрнi змiни свiтового господарства. Такими макрошноващями е:
1) науково-парадигмальт шноваци, пов'язаш зi змiною наукових парадигм, висуванням нових те-
орш, що замiщyють емпiрико-евристичнi пiдходи або швенцп i розширюють можливостi наукового обгрунтування i розробок;
2) структурт шноваци, пов'язаш зi змiною сис-темно'1 органiзацiï сyспiльного виробництва, створенням нових виробничих систем за раху-нок шформацшних платформ для yправлiння та взаемодп мiж розробниками та виробниками продукцп, виробниками i споживачами, а також мiж споживачами; такi шноваци пов'язаш з переходом до нових моделей виробництва (дрiбно-сершне, гнучке, iндивiдyалiзоване, локалiзоване, iнновацiйне, цииичне та iн.);
3) трансформацшт шноваци передбачають змшу суспкьного устрою, сощальних yкладiв, зокрема iнститyцiональнi, оргашзацшш, кyльтyрнi та, можливо, полiтичнi аспекти; основою для таких шновацш вбачаються концепцп ЕЗ i суспкьства знань.
Наведеш види iнновацiй стратегiчно пов'язанi, роз-глядаються в едностi, розкриваючи мехашзм iсторичного процесу i мегатренди свпогосподарського розвитку. Пе-ретин макроiнновацiй, який визначае системи зовншшх взаемодiй i зовнiшньоекономiчнy стратегiю, наведено на рис. 1.
■ розвиток системи знань
■господарське мислення
■ нов: продукти i технологиf Науково-парадигмальн1 ■ система управлшня
■ економiчна полiтика
■ соЦ^ЛЬШ ¡нститут^ J ТрансформаЦ1йн1 ¡нновацй'
; ■ економiчна органiзацiя суспiльства
■ модель економтного Структурнi \ зростання
шноваци 1 . ,
у ■ системнi форми
зайнятостi
■ соцтльно-економты
^'''-.^¡ДНОСИНИ
Зовнiшньоекономiчна стратегiя i политика держави
Зовнiшнi зв'язки та участь у свгтових
Рис. 1. Взаемозв'язок науково-парадигмальних, структурних i трансформацшних 1нновац1й
Всi наведенi види макроiнновацiй тiсно пов'язанi з технологiчними та сощальними змiнами, а також змша-ми бiзнес-моделей. В часi таи шноваци неодноркш та не можуть бути пояснеш на основi досвку. Процеси розроб-ки таких шновацш переважно вккрип як фундаментальна наука, передбачають залучення широко'1 громадськостi та бiзнесy. Макроiнновацiï породжують значнi сощальш й iн-ститyцiйнi ризики.
Висновки. Таким чином, провкш кра'1ни свггу, як розвиненi, так i краши, що розвиваються, у контексп нових мегатрендш розвитку свiтового господарства та нового довгого циклу здшснюють перехк до ЕЗ. Це визначаеться яисною i структурною спрямованiстю державних стратегш розвитку загальнодержавного чи секторального рiвня. Основними напрямами трансформацй е: неоiндyстрiалiза-цiя, побудова цифрово'1 економши, удосконалення систем науки, освiти й шновацш. Велике значення для цього мае
мiжнародне спшробпництво та взаемодiя з глобальним середовищем ЕЗ. Розвинеш краши та краши, що розвиваються, мають специфiчнi грyповi проблеми переходу до ЕЗ. Особливо гострими вони е у краш, що розвиваються, навггь найбкьш економiчно потужних. Зокрема, це вима-гае шдтримки найбiднiших кра'1н. На розробку вкповкних пропозицiй будуть спрямованi подальшi дослкження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сiденко В. Модифта^я cbîtoboï економiки пiд впли-вом hobîthîx факторiв глобально!' трансформацiйноï кризи. Еко-номш Украни. 2012. № 5. С. 18-31.
2. Белорус О. В. Мировой структурный кризис и трансформации глобальной финансовой системы. Економ'чний часопис-XXI. 2014. № 7-8 (1). С. 4-7.
3. Белорус О. В . Воспроизводственная эволюция и структурная трансформация глобального капитала. Економ'чний часопис-XXI. 2015. № 155 (11-12). С. 4-9.
4. von Weizsäcker E., Wijkman A. Come on! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet: A Report to the Club of. New York: Springer, 2018. 220 p.
5. Новий свтэвий економiчний порядок та глобальш виклики для Укра'ни: монографiя/наук. ред. А. Крисоватого, £. Савельева. Тернопть: ТНЕУ, 2014. 504 с.
6. Caliari Th., Chiarini T. Knowledge Production and Economic Development: Empirical Evidences. Journal of the Knowledge Economy. 2016. P. 1-22.
7. Фштенко А. С. Продуктивна спроможшсть нацш: теорш i методолопя // Продуктивна спроможшсть нацш: матерiали: приклад Укра'ни: матер'ши М'жнар. наук. конф. (м. КиТв, 29 червня 2017 року). Ки'в: 1MB КНУ iM. Тараса Шевченка, 2017. С. 13-14.
8. Гальчинський А. С. Полiтична нооекономта: начала оновлено''' парадигми економiчних знань. Ки'в: Либiдь, 2013. 472 с.
9. Каленюк i. С., Цимбал Л. I. Форми прояву штелек-туального лщерства. Економка УкраТни. 2016. № 3. С. 29-40.
10. Бтозубенко В. С. 1нновацмна система Свропейського Союзу: особливостi формування та розвитку: монографiя. Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. 456 с.
REFERENCES
Belorus, O. V. "Mirovoy strukturnyy krizis i transformatsii globalnoy finansovoy sistemy" [The global structural crisis and the transformation of the global financial system]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, no. 7-8 (1) (2014): 4-7.
Belorus, O. V. "Vosproizvodstvennaya evolyutsiya i struktur-naya transformatsiya globalnogo kapytala" [Reproductive evolution and structural transformation of global capital]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, no. 155 (11-12) (2015): 4-9.
Bilozubenko, V. S. Innovatsiina systema Yevropeiskoho Soiuzu: osoblyvosti formuvannia ta rozvytku [Innovation system of the European Union: peculiarities of formation and development]. Donetsk: DonNUET, 2012.
Caliari, Th., and Chiarini, T. "Knowledge Production and Economic Development: Empirical Evidences" Journal of the Knowledge Economy (2016): 1-22.
Filipenko, A. S. "Produktyvna spromozhnist natsii: teorii i metodolohiia" [Productive capacity of nations: theories and methodology]. Produktyvna spromozhnist natsii: materialy: pryklad Ukrainy. Kyiv: IMV KNU im. Tarasa Shevchenka, 2017. 13-14.
Halchynskyi, A. S. Politychna nooekonomika: nachala onov-lenoi paradyhmy ekonomichnykh znan [Political economics: the beginning of a renewed paradigm of economic knowledge]. Kyiv: Lybid, 2013.
Kaleniuk, I. S., and Tsymbal, L. I. "Formy proiavu intelektual-noho liderstva" [Forms of manifestation of intellectual leadership]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (2016): 29-40.
Novyi svitovyi ekonomichnyi poriadok ta hlobalni vyklyky dlia Ukrainy [The New World Economic Order and Global Challenges for Ukraine]. Ternopil: TNEU, 2014.
Sidenko, V. "Modyfikatsiia svitovoi ekonomiky pid vplyvom novitnikh faktoriv hlobalnoi transformatsiinoi kryzy" [Modification of the world economy under the influence of the latest factors in the global transformational crisis]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2012): 18-31.
von Weizsacker, E., and Wijkman, A. Come on! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet: A Report to the Club of New York: Springer, 2018.
