CC BY
14
УДК 339.924
ГЛОБАЛЬНИЙ 1ННОВАЦ1ЙИИЙ ПРОСТ1Р: ПЕРЕДУМОВИ, СПЕЦИФ1КА Й 1НСТРУМЕНТИ Ф0РМУВАННЯ
® 2017 ДОВГАЛЬ о. А., ДОВГАЛЬ Г. В.
УДК 339.924
Довгаль О. А., Довгаль Г. В. Глобальний шновацшний простiр: передумови, специфша й iнструменти формування
Мета cmammi полягае у дотджент передумов, специф/ки й 'тструмент'ю формування глобального шновацшного простору в сучасних умовах розви-тку. На основi узагальнення свтових наукових наробок у статтi розглянуто процеси формування глобального шновацшного простору, актив/зацИ Шновац1йно1 полтики рзних крат, оптим/зацИ державноi нноващйно! д'тльностi як чинника конкурентоспроможностi нацональноi економки. Об-(рунтовано, що в сучасному свт дедалi бшьшуроль в'дграеглобальне технологiчне ствробтництво та партнерство, що виникае тоЫ, коли кшька рзних компанш виршують здшснити стльний проект, основною метою якого стае розвиток знань i створення тнова^йних продукт'ю або обмш науково-техтчною нформа^ею. Цей процес е одним iз шлях/в формування глобального нновацшного простору, що визначае стратегирозвитку як iнновацiйних процеав, так i глобал'вованоi економши в цмому. Зроблено висновок, що в кнцевому тдсумку процеси у сферi нновацшного розвитку мають свою логку, що вiдповiдае сучасним тенденцтм розвитку свтовоi економки. 1нновацИ, з одного боку, зближують економки рзних кран, а з 'тшого - призводять до загострення мiжнародно¡ конкуренцИу свiтi.
Ключовiслова: iнновацi¡, глобальний iнновацiйний прост'р, iнновацiйний розвиток, глобальнетехнологiчне ствробтництво iпартнерство. Табл.: 1. Б'бл.: 13.
Довгаль Олена АндрПвна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри мжнародних економЫних в/дносин, Хартський нацональний ут-верситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
Довгаль Георгш Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, професор кафедри туристичного бiзнесу, Хармвський нацональний ушверси-тет iм. В. Н. Каразта (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: g.dovgal@karazin.ua
УДК 339.924
Довгаль Е. А., Довгаль Г. В. Глобальное инновационное пространство: предпосылки, специфика и инструменты формирования
Цель статьи заключается в исследовании предпосылок, специфики и инструментов формирования глобального инновационного пространства в современных условиях развития. На основе обобщения мировых научных наработок в статье рассмотрены процессы формирования глобального инновационного пространства, активизации инновационной политики разных стран, оптимизации государственной инновационной деятельности как фактора конкурентоспособности национальной экономики. Обосновано, что в современном мире все большую роль играет глобальное технологическое сотрудничество и партнерство, возникающее тогда, когда несколько различных компаний решают осуществить совместный проект, основной целью которого становится развитие знаний и создание инновационных продуктов или обмен научно-технической информацией. Этот процесс является одним из путей формирования глобального инновационного пространства, определяет стратегии развития как инновационных процессов, так и глобализации экономики в целом. Сделан вывод, что в конечном счете процессы в области инновационного развития имеют свою логику, соответствующую современным тенденциям развития мировой экономики. Инновации, с одной стороны, сближают экономики различных стран, а с другой - приводят к обострению международной конкуренции в мире.
Ключевые слова: инновации, глобальное инновационное пространство, инновационное развитие, глобальное технологическое сотрудничество и партнерство. Табл.: 1. Библ.: 13.
Довгаль Елена Андреевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международных экономических отношений, Харь-
UDC 339.924
Dovgal O. A., Dovhal G. V. Global Innovation Space: Prerequisites, Specifics and Tools of Formation
The aim of the article is to study the prerequisites, specifics and tools of formation of the global innovation space under current conditions of development. On the basis of the generalization of the world's scientific developments, the article considers processes of formation of the global innovative space, activation of innovation policies of different countries, optimization of state innovation activity as a factor of competitiveness of the national economy It is substantiated that in the modern world an increasing role is played by global technological cooperation and partnership arising when several different companies decide to implement a joint project, which main goal is development of knowledge and creation of innovative products or exchange of scientific and technical information. This process is one of the ways to form the global innovation space, determines strategies for development of both innovation processes and globalization of the economy as a whole. It is concluded that in the final reckoning the processes in the field of innovative development have their own logic, which corresponds to the current trends in the development of the world economy. Innovation, on the one hand, brings together economies of different countries and, on the other, leads to aggravation of international competition in the world.
Keywords: innovation, global innovative space, innovative development, global technological cooperation and partnership. Tbl.: 1. Bibl.: 13.
Dovgal Olena A. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
ковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
Довгаль Георгий Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры туристического бизнеса, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: g.dovgal@karazin.ua
Dovhal Georgiy V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Tourism Business, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: g.dovgal@karazin.ua
Процеси економГчно'' глобалГзацп, формування економГки знань, тдвищення значущост шновацш як конкурентно! переваги кра'н визначае зростаючу увагу до шно-вацшних процесш, iнтегрованих у глобальну iнновацiйну сферу. Технологiчне ствробГгництво й обмiн знаннями все бГльше глобалiзуються завдяки розробцi та впровадженню нових бiзнес-моделей, нових стратегiй управлшня, тдви-щенню рiвня освiти, збГльшенню масштабов мобiльностi висококвалiфiкованих фахiвцiв, розвитку глобальних шно-вацiйних мереж. Паралельно з цим новi технологи зробили можливим i незворотнiм сам процес глобамзаци, а шно-ваци стали грати двояку роль - одночасно чинника конку-ренци i глобально! та регюнально! штеграци. Iнновацiйнi процеси набули небачених ранше масштабiв та штен-сивностГ. При цьому посилилася мiжнародна економiчна конкуренцiя, яка супроводжуеться диференщащею темпГв зростання кра'1н свГту та наростанням нерГвностГ в '1хньому технологГчному розвитку.
СвГтовий досвГд свГдчить, що шноваци вГдГграють найважливГшу роль у забезпеченш економГчного розвитку держав. Наприкшщ XX ст. на частку техшко-технолопчних, ГнформацГйних нововведень доводилося до 85 % приросту ВВП. За наявними оцшками, свГтовий ринок наукомютко! продукцГ', щорГчний оборот якого складае сьогодш близь-ко 2,5 трлн дол., через 10 роив досягне 3,5-4 трлн дол. [1]. У зв'язку з цим стае очевидним, що саме глобальш змши, зумовлеш розвитком науки, новГтшх ГнформацГйних технологш та мГжнародною конкуренцГею, надають перетво-рюючий вплив на всГ сфери життя сучасного суспГльства, багато в чому визначаючи напрямки та способи повноцш-ного включення рГзних кра'1н у глобальний ГнновацГйний простГр, що формуеться.
Проблемам розвитку шновацшного процесу в умо-вах глобамзаци присвяченГ численнГ роботи зарубГжних Г вГтчизняних дослГдникГв. Однак, незважаючи на велику увагу до вивчення ще! проблеми, особливо'! актуальной сьогоднГ набувають процеси формування глобального ш-новацшного простору, активГзацГ! шновацшно! полГтики рГзних кра'1н, оптимГзацГ! державно'! шновацшно! дГяль-ностГ як чинника конкурентоспроможностГ нащонально'! економГки. Враховуючи вищевикладене, автори зробили спробу охарактеризувати передумови, специфГку й шстру-менти формування глобального шновацшного простору в сучасних умовах розвитку.
Формування глобального шновацшного простору е результатом революцГ! у галузГ ГнформацГйних технологш, яка створила матерГальну основу глобамзаци економГки, тобто появи ново'!, вГдмшно'' вГд Гснуючо'1 ранше еконо-мГчно'1 системи. НовГ шформацшш технологи - не просто
шструмент для застосування, але й одночасно процес розвитку, внаслГдок чого якоюсь мГрою зникае рГзниця мГж ко-ристувачами та творцями. Вперше в ютори людська думка е безпосередньою продуктивною силою, а не просто пев-ним елементом виробничо'1 системи [2, с. 294].
Починаючи з кГнця ХХ ст., вГдбиваючи серйознГ зру-шення в мГжнародному економГчному розвитку, свГтове наукове ствтовариство приступило до осмислення ново'! ролГ ГнновацГй як одночасно фактора конкуренцГ' Г глобально'' та регюнально'' штеграци [3]. 1нновацГйнГ процеси, з одного боку, набули найширшого розповсюдження по всьому свт, а з шшого - посилилася мГжнародна конкуренцГя, яка супроводжуеться диференщащею темпГв зростання рГзних кра'н Г наростанням нерГвностГ в кньому технологГчному розвитку. На початку ХХ1 ст. провГдна п'ятГрка кра'н -США, ЯпонГя, НГмеччина, Франщя Г Велика БританГя - ви-трачали на НДДКР бГльше коштГв, нГж усГ ГншГ держави свГту, разом узятГ, причому частка США у зазначенш групГ перевищувала 50 % [1]. При цьому, незважаючи на очевид-не домшування розвинених держав, у цей же перюд почала проявляти себе зростаюча роль нових шдустрГальних кра'н Г ринив, що розвиваються, в ГнновацГйному розвитку. Одночасно йшов процес суттево! лГбералГзацГ' мГжнародно'' торгГвлГ та науково-техшчного обмГну пГд керГвництвом СвГтово'' оргашзаци торгГвлГ, яка сьогоднГ визначае стра-тегГю глобального економГчного розвитку. Все це разом перетворило шновацшш процеси в свГговш економГцГ на чинник поглиблення економГчно'' штеграци та на двигун загострення мГжнародно'' конкуренцГ', на необхГдну умо-ву повноцГнного виходу тдприемств Г кра'н на глобальш ринки.
У зв'язку з цим все бГльш очевидними стають кроки щодо формування глобального шновацшного простору, основу якого складае технолопчне партнерство цившза-цш, спрямоване на досягнення таких щлей:
■ об'еднання зусиль кра'н Г цившзацш для здшснен-ня в глобальних масштабах стратеги шновацшно-го прориву, що мае забезпечити великомасштабне освоення Г поширення шостого технолопчного укладу;
■ подолання сформовано'' технолопчно! поля-ризацГ' у розвитку кра'н Г цивГлГзацГй на основГ об'еднання зусиль Г розробки мехашзму трансферу високих технологш з авангардних кра'н до кра'н, що розвиваються;
■ вироблення мехашзму глобального регулювання технолопчного розвитку, реамзаци стратеги ш-новацшного прориву, обмеження наслГдкГв пану-вання ТНК у цГй галузГ;
■ формування системи технолопчного партнерства цившзацш, що потребуе чггкого науково обГрунтованого понаддовгострокового прогнозу шновацшно-технолопчного розвитку в глобальних масштабах, вибору системи прюритепв, спкьних програм i3 реалiзацГ¿ цих проектш i формування механiзму ресурсного забезпечення !х-ньо! реамзаци [4, с. 228-229].
Основш контури системи технолопчного партнерства, а також його шститути та мехашзми реамзаци роз-критi Ю. В. Яковцом [4, с. 229-234].
Певш передумови до цього поки склалися тiльки в бвропейському Союзi, де генеруеться близько третини глобального наукового знання i створюеться единий евро-пейський науково-досл^ницький простiр, орiентований на формування загальноевропейського ринку ^ей, знань, до-^джень, iнновацiй.
Найважлившими заходами у цiй сферi е ршення щодо формування так звано'' «п'ято'1 свободи» - бвропей-ського наукового простору. У зв'язку з цим рамковi про-грами 6С були переглянутi з урахуванням необх^ност формування загального наукового простору. ^м цього, були створенi такi шститути, як бвропейська дослiдницька рада i бвропейський технологiчний iнститут, на базi яких плануеться сформувати европейське наукове й шновацшне спiвтовариство свiтового класу. Ще один крок у цьому на-прямку - тдвищення координованост науково-досл^них iнiцiатив i програм всередиш 6С. З цiею метою були запу-щенi бвропейсьи технологiчнi платформи, тобто спкьш технологiчнi iнiцiативи в ключових, стратегiчно важливих сферах, яи поеднують зацiкавлених приватних i держав-них гравцш iз реамзаци довгострокових планш на прак-тицi. Серед останшх iнiцiатив, якi покладенi в основу порядку денного бвропейського досл^ницького простору до 2020 року («2020 Vision for the European Research Area»), можна зазначити заходи зi скасування бар'ерiв для циркуляр! наукових кадрiв i кар'ерного зростання, розвиток ушкальних пан'европейських досл^них установ та шфра-структур, трансфер технологш, заохочення взаемовипд-ного мiжнародного спiвробiтництва в науково-технiчнiй сферi [5].
Найважлившу роль у цих процесах в^нрае мiжна-родне поширення технологш, яи з'являються в окремих кра'нах, що стимулюеться бажанням компанiй вийти на свiтовi ринки, закрiпитися на них й отримати при цьому конкурентш переваги. Бкьш того, шновацшний розвиток е способом компанiй «гри на випередження», тобто '1х заявкою на статус вже не локального, а глобального шноватора. Формами реамзаци цього процесу е експорт шновацшно! продукци, продаж лщензш i патентiв, органiзацiя виробни-цтва шновацшно! продукцп за межами кра'ни, в яий були розробленi вiдповiднi технологи [3]. Смд зазначити, що для досягнення цього компашям-шноваторам iз шших кра!н доводиться долати опiр нацюнальних виробникiв. Однак мiжнародний досвiд св^чить, що бiльш тiсна спiвпраця екс-портерiв i iмпортерiв iнновацiй на мшдержавному рiвнi та iнтеграцiя !хнк ринкiв у цiлому полегшують шоземним ш-новацiйним компанiям дiяльнiсть у в^пов^нш кра!ш доти, поки приймаюча економiка не зможе самостiйно виробляти
продукцш, аналопчну iнновацiйнiй, внаслiдок чого конку-ренцiя мiж кра!нами неминуче загострюеться.
Слiд зазначити, що мшнародна конкyренцiя на глобальних ринках високотехнолопчно! продукцй сьогоднi мае незршнянно бкьш жорсткий характер, нiж на традицшних, що, безумовно, враховуеться при укладанш й реалiзацiï мiжнародних штеграцшних проектiв в iнновацiйнiй сферi. Однак, незважаючи на природш протирiччя нацюнальних штересш, в сучасному свiтi процес глобально! шновацшно! штеграци е незворотшм. Основними шструментами транскордонного поширення шновацш е прямi iноземнi швес-тици, головними умовами yспiшностi залучення яких е по-лiтична й економiчна стабiльнiсть, iнститyцiйне середовище в кра!ш, що приймае прямi швестици з високим шновацш-ним змютом, а також процес глобального генерування шно-вацiй ТНК, якi створюють i розвивають дослiдницькi тд-роздки в рiзних кра!нах, фiнансyють досидницьи програми по всьому свiтi. Так, якщо наприкiнцi ХХ ст. частка кошпв, витрачених на НДДКР 400 найбкьшими ТНК свiтy, стано-вила близько 23 % у свггових в^рахуваннях на до^дження i розробки, то до 2010 р. вона досягла 30-33 % [6, с. 368].
^м цього, ктотно збкьшилися потоки шоземних iнвестицiй у НДДКР. Значне зростання !х обсягiв характер-не для бiльшостi розвинених держав i зростаючого числа нових iндyстрiальних кра!н. В останнi роки на зарубшш джерела фiнансyвання доводиться все бкьша частка вну-трiшнiх витрат на досл^ження i розробки. При цьому най-бiльш емним ринком шоземних вкладень у НДДКР, порш-няно з шшими кра!нами, е США. На !хню частку припадае близько 41 % !х сукупного обсягу, на частку Шмеччини -17 %, Велико! Британи - 12 %, Японп - 5 %. За рахунок шоземних джерел фшансуеться 15 % загального обсягу про-мислових досл^жень i розробок США [7, р. 257].
Сл^ом за США можна навести приклад Шмеччини: витрати шмецьких фiрм у зарyбiжнi НДДКР у 2011 р. пере-вищили 15 млрд евро. Всього протягом 1995 - 2011 рр. вони виросли на 150 %. 1нвестицп у зарyбiжнi досл^ження зрос-тають швидше, шж iнвестицiï в нацiональнi НДДКР. Велии мiжнароднi компани також активно проводять досл^жен-ня i розробки на територп Нiмеччини. У 2011 р. сумарш витрати ТНК на НДДКР в цш краïнi склали 21,5 млрд евро [7, р. 257].
В цкому ТНК мають великий досв^ створення i поширення шновацшних продyктiв на ринках високих технологш, машинобудування та телекомушкацш, наведених на регiональномy, нацюнальному та глобальному рiвнях. Власне, для ТНК вмшня створювати та поширювати шно-ваци - найважливiша конкурентна перевага, що визначае положення компани у галyзi та перспективи ïï подальшого розвитку. Тому в кожнш ТНК склалися власнi традици генерування, збериання та поширення нового знання, велика частина з яких пов'язана iз запуском штеграцшних меха-шзмш i залученням в шновацшний процес уск структур-них одиниць компанп.
Аналiз дiяльностi ТНК зi створення i розповсюджен-ня нового знання та шновацшних продукпв дозволяе видь лити такi типи штеграци !хнк структурних одиниць:
■ «центр-свиу»: активна взаемодiя головного офiсy з уама структурними одиницями в шших крашах,
коли центр дае iмпульс структурним одиницям щодо створення iнновацiйного продукту, коорди-нуе 1х д11, а шновацшний продукт стае надбанням вск учасниюв iнновацiйного процесу;
■ «регiон-регiону»: створення шновацшного продукту структурною одиницею ТНК в окремому регiонi, коли процес штеграци запускаеться на еташ поширення iнновацiйного продукту i до нього тдключаються iншi структурнi одинищ компани;
■ «регiон-свiту»: генерування шновацшно! на рiвнi головного офюу, коли реалiзацiя здшсню-еться структурною одиницею ТНК у найбкьш сприятливому регюш [8].
При цьому вибiр конкретного типу штеграци струк-турних одиниць ТНК для виршення шновацшних завдань багато в чому залежить вiд особливостей поширення ш-формаци всерединi компани. На основi цього критерш ви-дкяють такi типи транснацюнальних компанiй:
■ «глобальний шноватор» iз iнтенсивним потоком шформаци зi структурних одиниць у головний офю i низьким рiвнем поширення шформацп у зворотному напрямку;
■ «мкцевий iнноватор» з низьким р^внем поширення шформацп мiж структурними одиницями та головним офюом;
■ «гравець-штегратор» з iнтенсивним потоком ш-формацп як з головного офiсу до структурних одиниць компани, так i в зворотному напрямку;
■ «реалiзатор» з iнтенсивним потоком шформацп з головного офку до структурних одиниць компани i низький ревень поширення шформаци у зворотному напрямку [8].
Лопчно припустити, що тип штеграци «центр-свiту», перш за все, характерний для ТНК «гра-вець-штегратор»; тип штеграци «регiон-свiту», навпаки, може бути власти-вий компани «глобальний шноватор».
Кр1м того, в сучасному свт дедалi бiльшу роль в1д1-грае глобальне технологiчне спшробггництво та партнерство, що виникае тод1, коли ккька рiзних компанш виршу-ють здiйснити спкьний проект, основною метою якого стае розвиток знань i створення шновацшних продуктов або обмш науково-техтчною шформащею. При цьому для устш-но! штеграци iнновацiйних потенцiалiв м1жнародних учас-ник1в повинн1 дотримуватися три умови: спкьний проект повинен Грунтуватися на глибокш коопераци, а не на випад-ков1й взаемоди; права власност на iнновацiйнi продукти, що створюються, зберiгаються за компанiями-учасницями; спiвпраця повинна супроводжуватися взаемним о6м1ном ноу-хау, новими технолопями та процесами.
На практищ численнi мiжнароднi комерцiйнi проекти демонструють широке розма1ття економiчних механiзмiв та шструменпв, спрямованих на зниження витрат ! макси-мiзацiю ефекту в1д спiвпрацi. Одним 1з популярних типш глобально: штеграци iнновацiйних процеав е глобальне науково-техшчне сп1вро61тництво, що полягае у спшпращ ТНК, унiверситетських досл^ницьких центрiв i лаборато-р1й. ТНК мають значний вплив на географш НДДКР у свт за рахунок контролю за перемщенням основних компо-
нентов, необх^них для здiйснення шновацшних проектов: венчурного капiталу, висококвалiфiкованих кадр!в, нових iдей i розробок. Так, опорними пунктами глобально1 д1яль-ност1 американських ТНК за кордоном служать створюва-н1 ними науково-дослiднi центри, лаборатори, чисельнiсть яких до 2010 р. досягла 206, яю дшть у 23 крашах i належать 85 американським компашям [7, р. 256]. Свгговим лiдером за шшим показником також е США, де на одну лаборато-р1ю у фармацевтичнш промисловост1 в материнськiй краШ доводиться 3,62 за кордоном [7, с. 259]. 1нш1 розвиненi економши також беруть участь у створенш глобально розподь лених науково-досл^них центров.
Все бкьш активний процес розмщення НДДКР за кордоном пов'язаний з1 зростаючою конкуренцiею на св1-тових ринках, необхiднiстю пiдвищення ефективност до-слiджень i розробок, що знижуеться тривалютю життевого циклу товар!в i переходом до менш витратних фшансових схем. У зв'язку з цим витрати на проведення досл^жень ! розробок, що об'ективно зростають щороку, у св1тл1 природного прагнення кер^вництва будь-яко1 компани приско-рити виведення нового продукту на ринок змушують ТНК вживати заход!в 1з розмiщення замовлень за кордоном, форсування НДДКР, через аутсорсинг швидко виршу-вати найпростш! завдання з максимальним використан-ням мкцевого персоналу. Останне набувае все бкьшого значення, коли компани не можуть знайти навггь у свош краМ достатню к1льк1сть квалiфiкованого персоналу для виконання наукових досл^жень. За деякими оцшками, 6в-росоюз в^чувае нестачу в 700 тис. учених та шженер^в, як1 могли б виробити продукщю обсягом до 3 % европейського ВВП [9].
Тому в найближчш перспектив! НДДКР, особливо в стратепчних галузях, будуть концентруватися у всесвгг-ньо в1домих наукових центрах i наукомiстких регiонах. Св^чення цього - компани Силжоново! долини, яи за-ймаються розробками 1з залученням передових зарубiж-них компанш. Так, «Мацусгга» - один з1 св1тових лiдерiв з виробництва побутово1 електронiки - мае на територп США близько 20 науково-дослiдних шдроздшв, багато з яких нацiленi на стратепчне партнерство з1 спкьнотою Ф1рм Силшоново! долини в ц1лях стимулювання шновацш у японських досл1дницьких центрах. Один 1з найсучасш-ших - PanasonicDigitalCenter, який почав створюватися ще наприкiнцi 1998 р. [10].
Поряд 1з оптимiзацiею географiчноl структури гло-бальних дослiджень всесвiтнi iнновацiйнi проекти все час-тiше реалiзуються в рамках таких спещальних структур, як шновацшш консорц1уми, стратегiчнi альянси, сшльш тд-приемства й 1н. На наш погляд, стратепчш альянси е пер-спективним iнструментом реамзаци всесвишх шновацш-них процеав i на перспективу в силу низки причин:
■ проведення стльних науково-досл^них робгг знижуе фiнансовi витрати з постшно зростаючою вартiстю розробок;
■ партнери за проектом отримують можливкть об-м1ну вже накопиченими знаннями й шформащею, що одержуеться в ход1 досл^жень;
■ велика в1рог1дн1сть виходу на мiжнародний ри-нок i кращi перспективи ефективного сп1льного
освоення нового сегмента ринку при виходi на нього з принципово новим товаром або послу-гою;
■ синергетичний ефект для вск учасникш проекту за рiзними напрямками наукових досл^жень.
Найбкьш яскравий приклад глобалiзацiï в цьому в^-ношеннi знову-таки демонструють Японiя, США та Зах^на бвропа. Тiльки з 1980 р. до 1998 р. американсьи, японсью та европейськi компанй спiльно сформували майже 9 тис. стратегiчних технолопчних альянсш. Найбкьшу кiлькiсть таких мгжнародних структур було створено у 1980-ri рр. в комп'ютернiй, телекомунiкацiйнiй галузях, а також у мь кроелектрошщ [10].
На сьогоднi створення стратепчних альянсш у сферi м1жнародних НДДКР е вже досить поширеним явищем. На це вказуеться в матерiалах Маастрихтського економiчного дослiдного iнституту з шновацш та технологш (МЕШТ), де зосереджеш данi за 10 тис. стратепчних технолопчних
Як видно з даних таблищ, компанп Захiдноï бвро-пи, США та Японп активно ствпрацюють iз зарyбiжни-ми партнерами, причому близько половини мiжнародних науково-техшчних альянсiв - американськi.
Постiйна взаемодiя ТНК iз партнерами, конкурентами, консалтинговими компашями, yнiверситетами, наyково-дослiдними шститутами закладае основу для формування шновацшних мереж (innovation networks) -сшвдружност учасниив iнновацiйноï дiяльностi, що нада-ють iнформацiйнy, консyльтацiйнy, освiтню та оргашзацш-ну пiдтримкy один одному з метою отримання i поширення нових знань та шновацшних продукпв [13]. На думку експерпв, до основних переваг шновацшних мереж можна взнести регулярний обмш шформащею мiж суб'ектами ш-новацiйного процесу, консультацшну допомогу та технiчнi ресурси, що надаються один одному в тимчасове користу-вання [13].
Виникненню цього явища сприяли процеси глобаль зацп, iнтенсивнiсть яких iз розвитком сучасних шформа-цiйних технологiй рiзко зросла наприкiнцi ХХ ст. Розвиток
альянав, якi були органiзованi 3500 ТНК в перюд з 1968 р. по 1998 р. З 1991 р. по 2001 р. зазначалося значне зростання ккькост нових мшнародних технолопчних альянсш мiж пров^ними свiтовими компанiями та бiльш потужними, порiвняно з тими десятьма тисячами, що виникли в перь од до 1998 р. Ккьисть таких найпотужнших альянсiв за десять роив зросла з 339 до 602, говориться в документах МЕШТ. За даними шституту, зазначаеться прискорене зростання ккькост альянав на контрактуй основi - з 265 до 545, тодi як кiлькiсть альянсш, створених шляхом погли-нань i злиттш, скоротилася з 74 до 57. Домшуюче становище в таких альянсах займають американськi ТНК, хоча 1хня частка i знизилася з 80 % в 1991 р. до 73 % у 2001 р., у той же час поступово зростае частка ТНК краш, що не входять до «трiади» (США, 6С, Япошя) [11].
Сучасну ситуащю, що стосуеться стратепчних альян-ав у мшнародному бiзнесi в рядi новiтнiх галузей, в^обра-жено в табл. 1 [12, с. 281].
подiбних технологiй також пiдстьобнyло зростання ринкш високотехнологiчноï продукцй, якi пережили справжнш бум на рyбежi ХХ-ХХ1 ст., що стало iншим чинником, при-скорившим появу iнновацiйних мереж. Стрiмкий розвиток iнформацiйних технологш дозволив оргашзащям iз рiзних краш легше налагоджувати контакти один iз одним, а зростаючi ринки забезпечили стимул для розвитку бiзне-су у сферi високих технологiй, обмш знаннями та шформащею у свт значно прискорився.
Отже, виходячи на новi ринки, налагоджуючи новi зв'язки, iнiцiюючи та реалiзовyючи сшльш проекти, беру-чи участь у створенш iнновацiйних мереж, ТНК стирають державш кордони, 1х дiяльнiсть виходить на новий гло-бальний ршень i сприяе yспiшнiй мiждержавнiй штеграци в шновацшнш сферi в напрямку формування глобального шновацшного простору.
Таким чином, процеси у галyзi шновацшного розвитку мають свою логжу, що в^пов^ае сучасним тенденщям розвитку свггово'1 економiки. 1нновацй, з одного боку, збли-жують економiки рiзних кра'1н, а з iншого - призводять до
Таблиця 1
Частка мiжфiрмових угод ТНК у сферi НДДКР на мiжнародному та нацюнальному piBHqx, 2011 р., %
Види угод 1нформацшн1 технологГ! Бютехнологм Виробництво нових матер1ал1в
Miжнароднi:
■ США - Захщна Европа 12 12 11
■ Захщна Европа - Японiя 4 3 4
■ Япошя - США 9 7 8
США 20 18 21
Захщна Европа 17 14 15
Япошя 12 10 12
Нацюнальш:
США 14 21 13
Захiдна Европа 11 11 9
Япошя 1 4 7
Всього: 100 100 100
загострення мiжнародноí конкуренцп. У свт формуеться глобальний iнновацiйний npocTip, що визначае стратеги розвитку як шновацшних процеав, так i глобамзовано! економiки в щлому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Миндели Л., Заварухин В. Глобальные процессы в сфере науки и инноваций. URL: http://old.nasledie.ru/global/17_2/ article.php?art=4
2. Кастельс М. Могущество самобытности // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология/под ред. В. Л. Иноземцева. М.: Academia, 1999. С. 292-308.
3. Archibugi D., lammarino S. The Globalization of Technological Innovation: Definition and Evidence. Review of International Political Economy. March 2002. № 9. URL: http://citeseerx. ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.557.9703=rep1&type= pdf.
4. Яковец Ю. В. Глобальные экономические трансформации XXI века. М.: Экономика, 2011. 382 с.
5. 2020 Vision for the European Research Area. URL: https:// ec.europa.eu/research/era/pdf/2020-vision-for-era_en.pdf
6. Цветков В. А. Корпоративный бизнес: теория и практика. СПб.: Нестор-История, 2011. 504 с.
7. Bellman L., Webster J., Jeanes A. Knowledge Transfer and the Integration of Research, Policy and Practice for Patient Benefit. Journal of Research in Nursing. 2011. № 16. P. 254-270.
8. Kasper H., Lehrer M., Müller B. Integration-Responsiveness and Knowledge-Management Perspectives on the MNC. Journal of Leadership & Organizational Studies. 2009. Vol. 15 (3). P. 287-303.
9. Innovative Asia: how spending on research and development is opening the way to a new sphere of influence // Financial Times. 2005. 9 June.
10. Dunning J., Narula R. Multinationals and Industrial Competitiveness: A New Agenda. URL: https://www.researchgate.net/ publication/281656506.
11. United Nations University - Maastricht Economic and Social Research Institute on Innovation and Technology. URL: http://www.merit.unu.edu/research/index.htm
12. Мильнер Б. З., Орлова Т. М. Организация создания инноваций: монография. М.: ИНФРА-М, 2013. 288 с.
13. Mytelka L., Farinelli F. Local Clusters, Innovation Systems and Sustained Competitiveness (2005). URL: http://xcsc.xoc.uam. mx/apymes/webftp/documentos/biblioteca/localclusters.pdf
REFERENCES
Archibugi, D., and lammarino, S. "The Globalization of Technological Innovation: Definition and Evidence" http://cite-seerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.557.9703=rep1 &type=pdf
Bellman, L., Webster, J., and Jeanes, A. "Knowledge Transfer and the Integration of Research, Policy and Practice for Patient Benefit"Journa/ of Research in Nursing, no. 16 (2011): 254-270.
Dunning, J., and Narula, R. "Multinationals and Industrial Competitiveness: A New Agenda" https://www.researchgate.net/ publication/281656506
"Innovative Asia: how spending on research and development is opening the way to a new sphere of influence" Financia/ Times, June 09, 2005.
Kastels, M. "Mogushchestvo samobytnosti" [The power of identity]. In Novaya postindustria/naya vo/na na Zapade: Anto/ogiya, 292-308. Moscow: Academia, 1999.
Kasper, H., Lehrer, M., and Muller, B. "Integration-Responsiveness and Knowledge-Management Perspectives on the MNC"Journa/ of Leadership & Organizationa/ Studies vol. 15 (3) (2009): 287-303.
Mindeli, L., and Zavarukhin, V. "Globalnye protsessy v sfere nauki i innovatsiy" [Global processes in the sphere of science and innovation]. http://old.nasledie.ru/global/17_2/article.php?art=4
Milner, B. Z., and Orlova, T. M. Organizatsiya sozdaniya innovatsiy [The organization of innovation]. Moscow: INFRA-M, 2013.
Mytelka, L., and Farinelli, F. "Local Clusters, Innovation Systems and Sustained Competitiveness (2005)" http://xcsc.xoc.uam. mx/apymes/webftp/documentos/biblioteca/localclusters.pdf
Tsvetkov, V. A. Korporativnyy biznes: teoriya ipraktika [Corporate business: theory and practice]. St. Petersburg: Nestor-Istoriya, 2011.
"United Nations University? Maastricht Economic and Social Research Institute on Innovation and Technology" http://www. merit.unu.edu/research/index.htm
"2020 Vision for the European Research Area" https:// ec.europa.eu/research/era/pdf/2020-vision-for-era_en.pdf
Yakovets, Yu. V. G/oba/nyye ekonomicheskiye transformatsii XXI veka [Global economic transformations of XXI century]. Moscow: Ekonomika, 2011.
