CC BY
10
СВ1ТОВА ЕКОНОМ1КА ТА М1ЖНАРОДН1
В1ДНОСИНИ
УДК 339.977
1НСТИТУЦ1ЙН1 ЗАООБИ ЗАБЕЗПЕНЕНИЯ ТЕХИОЛОПННОГО Л1ДЕР0ТВА Н1МЕЧЧИНИ
В Економ1чн1й систЕм! СС
® 2017 ДОВГАЛЬ 0. А., ТАРАН А. Ю.
УДК 339.977
Довгаль О. А., Таран А. Ю. Iнституцiйнi засоби забезпечення технолопчного лiдерства №меччини в економiчнiй CMCTeMi €С
Метою cmammi е анал'в iнституцшних засоб'в забезпечення технологчного лдерства Шмеччини в економ'ннш системi ЕС. Основною iдеею Bcix про-грам i стратегй Европейського Союзу е забезпечення конкурентоспроможного та динамiчного розвитку. Н'шеччина займае пров'дне мсце за багать-ма показниками i на европейському, i на свтовому ринку технологй, що пов'язано з наявшстю потужного наукового потенфлу кра!ни та високого р'вня витрат на НДДКР. У статт'1 проведено пор'вняння завдань нацонально! високотеxнологiчно! стратегиФРНi стратеги 1нновацйного Союзу ЕС. Узагальнено функцИосновних складових системи наукових об'еднань ФРН, як! е дквим нструментом реал'ваци державно! полтики в галузi ннова-цйного швестування. Запропоновано шдюд до яшсно! оцжи р'юня тформацшно)'взаемоди суб'ект'в системи 'шститут'ю науково-дослдно! д'тльнос-т'> та поширення технологй на основi критерю iнформацiйноíкомуткативност! Перспективами подальшого дослдження з дано! проблематики е комплексний анал'в основних складових iнновацiйноí стратеги Шмеччини в економiчнiй системi ЕС. Ключовiслова: тexнологiчнeл'дерство, економiчна система, шновацшна д'тльн'кть, нацональна eкономiка. Табл.: 3. Ббл.: 16.
Довгаль Олена АндрП'вна - доктор економiчниx наук, професор, професор кафедри мжнародних економЫних в/дносин, Хартський нацональний ут-верситет !м. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Укра!на) E-mail: е.а.до^да1@дтаИсот
Таран Антон Юрйович - аспрант, кафедра мжнародних економЫних в/дносин, Хартський нацональний ушверситет !м. В. Н. Каразж (пл. Свободи,
4, Харюв, 61022, Укра!на)
E-mail: antontaran6886@gmail.com
УДК 339.977
Довгаль Е. А., Таран А. Ю. Институциональные средства обеспечения технологического лидерства Германии в экономической системе ЕС
Целью статьи является анализ институциональных средств обеспечения технологического лидерства Германии в экономической системе ЕС. Основной идеей всех программ и стратегий Европейского Союза является обеспечение конкурентоспособного и динамичного развития. Германия занимает ведущее место по многим показателям и на европейском, и на мировом рынке технологий, что связано с наличием мощного научного потенциала страны и высокого уровня расходов на НИОКР. В статье проведено сравнение задач национальной высокотехнологичной стратегии ФРГ и стратегии Инновационного Союза ЕС. Обобщены функции основных составляющих системы научных объединений ФРГ, которые являются действенным инструментом реализации государственной политики в области инновационного инвестирования. Предложен подход к качественной оценке уровня информационного взаимодействия субъектов системы институтов научно-исследовательской деятельности и распространения технологий на основе критерия информационной коммуникативности. Перспективами дальнейшего исследования по данной проблеме является комплексный анализ основных составляющих инновационной стратегии Германии в экономической системе ЕС.
Ключевые слова: технологическое лидерство, экономическая система, инновационная деятельность, национальная економика. Табл.: 3. Библ.: 16.
UDC 339.977
Dovgal O. A., Taran A. Yu. Institutional Means for Ensuring the Technological Leadership of Germany in the EU Economic System
The article focuses on the analysis of institutional means for ensuring the technological leadership of Germany in the economic system of the EU. The main idea of all the programs and strategies of the European Union is to ensure competitive and dynamic development. Germany occupies a leading position in many respects both in the European and global technology market, which is due to the country's strong scientific potential and the high level of spending on R&D. The article compares the tasks of the national hightech strategy of the FRG and the strategy of the EU Innovation Union. There generalized the functions of the main components of the system of scientific associations of the Federal Republic of Germany, which are an effective tool for implementing the state policy in the field of innovation investment. An approach to qualitative assessment of the level of information interaction of the subjects in the system of R&D institutes and the diffusion of technologies using the criterion of information communication is proposed. A prospect for further research on this issue is a comprehensive analysis of the main components of Germany's innovation strategy in the EU economic system. Keywords: technological leadership, economic system, innovation activity, national economy. Tbl.: 3. Bibl.: 16.
Dovgal Olena A. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
Довгаль Елена Андpеевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
Таран Антон Юрьевич - аспирант, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: antontaran6886@gmail.com
Taran Anton Yu. - Postgraduate Student, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: antontaran6886@gmail.com
Вступ. Основною ^еею вйх програм i стратегш 6в-ропейського Союзу е забезпечення конкурентоспромож-ного та динамiчного розвитку, заснованого на економiчних законах. Одшею з кра!н европейсько! економiчно! системи е Шмеччина, яка займае пров^не мюце за багатьма по-казниками i на свгговому ринку технологiй. Це пов'язано з наявшстю потужного наукового потенцiалу кра!ни, висо-кого рiвня витрат на НДДКР, а також илькоста отриманих патентш на душу населення.
Традицшно сила шмецько! економiки Грунтувалася на швидкому розповсюдженнi нових технологiй. Однак у мiру того, як шновацшш цикли стають все коротшими, ця перевага Шмеччини стрiмко скорочуеться. ^м того, численнi конкуренти з европейських кра!н та iнших кра!н свггу становлять загрозу основним позицiям шмецьких пiдприемств, а !х технологiчний рiвень дозволяе успiшно вести боротьбу за традицшш нiмецькi ринки збуту. Це обу-мовлюе необхiднiсть дослiдження шституцшних засобiв забезпечення регiонального технологiчного л^ерства Ш-меччини в европейськiй економiчнiй системi.
Розвитку рiзних аспектш досл^ження тeхнологiчного лiдepства держав пpисвячeнi науковi пpацi багатьох учених, як заpубiжних (А. Антипин, Д. Бpeзнiц, Д. Ворш, П. Дpагос, Дж. Као, Р. Ко, М. Поpтep) [1-7], так i вггчизня-них (О. БЬ^ус, Д. Лук,янeнко, А. Поpучник, 6. Савeльев, Ю. Пахомов, В. Тpофiмова, С. Юpiй) [8-12].
Пpовeдeний аналiз дозволив виявити pозходжeння в шдходах до дослiджeння iнституцiйних засобiв забезпечення регiонального технологiчного л^ерства рiзних груп кра!н. Тому метою статт е аналiз iнституцiйних засобiв забезпечення регiонального технологiчного л^ерства №меч-чини в економiчнiй системi 6С.
Виклад основного матepiалу. Ще в 2000 р. основою майбутнього розвитку економiчно! системи 6С стала Ль сабонська стратегiя, одним iз основних пунктiв яко! була тдтримка дослiджень i розробок, що забезпечують тех-нологiчний розвиток спiвдружностi кра!н. Але внаслiдок того, що до намiченого термiну (2010 р.) основш цiлi стратеги все ще не були досягнут^ ця стратепя була замiнена новою - Стратепею «бвропа 2020», основною iдеею яко! став розвиток за трьома основними параметрами: розумне зростання (забезпечення ефективних швестицш в освггу, дослiдження та розвиток шновацш), стiйке зростання (пе-редбачае використання технологiй, спрямованих на еколо-гiчний розвиток iз ефективним використанням ресурйв) i всеосяжне зростання (орiентацiя на подолання безробiття та викоршення бiдностi).
Засобом досягнення стратеги розумного зростання на всш територп 6С стало створення Iнновацiйного Союзу, який об'еднав нащональш шновацшш системи вйх кра!н-членш 6С. Суть побудови 1нновацшного Союзу по-лягае у шдтримщ дослiджень i наукових розробок по всш бврош для полшшення науково-техшчно! бази та збкь-шення конкурентоспроможностi 6С у прюритетних наукових галузях, попутно виршуючи такi соцiально-економiчнi завдання, як створення робочих мкць, полiпшення освiти, залучення молодi в науку, створення шновацшних про-дуктш i послуг, вдосконалення системи охорони здоров'я, транспортно'1 шфраструктури, а також пiдвищення енерго-ефективносп, економiя природних ресурсiв i турбота про навколишне середовище [13].
Необх1дно зазначити, що ця стратегiя 6С включае виршення будь-яких завдань, спрямованих на шновацшш та технолопчш змши. А саме: полiпшення системи охорони здоров'я передбачае не збкьшення илькоста персоналу або лiкарняних лiжок, а впровадження яисних технологiчних змiн: нового устаткування, нових методiв боротьби iз за-хворюваннями; нових енергозберiгаючих технологш, тех-нологiй створення нових джерел енерги i т. д. Об'еднання зусиль усiх краш-членш 6С у досмдженнях i наукових роз-робках у рамках 1нновацшного Союзу передбачае оргаш-зацiю iнновацiйного партнерства в бврош, яке повинно сприяти шдвищенню рiвня розвитку кра!н. Також 1ннова-цiйний Союз виконуе функцц политично! координацц д1й бiзнесу, унiверситетiв, наукових центрш, якi утворюють ш-новацшну систему, що об'еднуе всi кра!ни 6С i забезпечуе доступнiсть фшансування не ткьки на рiвнi окремих кра!н, але й у масштабi всього бвросоюзу [13]
Основою для формування Iнновацiйного союзу 6С е програми i стратег!! розвитку шновацш на нацюнальному рiвнi. У той же час кнуе i зворотна залежшсть - 1ннова-цiйний Союз на европейському ршш спрямований на сти-мулювання розвитку високих технологш в кра!нах-членах Союзу, визначаючи показники технолоичного розвитку на рiвнi бкьш розвинених у технологiчному планi кра!н 6С. Таким чином, може бути в^значено наявнiсть двосторон-нього зв'язку мгж загальноевропейською та нащональни-ми стратепями високотехнологiчного розвитку. З одного боку, загальноевропейська стратегiя високотехнологiчного розвитку е сукупшстю нацiональних стратегiй, а з шшого -!! положення е орiентиром для формування завдань i цкей стратегiй нацiонального рiвня. Тому отриманi результати реалiзацll програм нащональних стратегiй у сферi шнова-цiйного та технологiчного розвитку формулюють новi цiлi
та завдання подальшого високотехнологiчного зростання загально! стратеги бвропи [14].
З метою шдвищення ршня технологiчного розвитку Федеральним мшютерством освiти i наукових до^джень ФРН у 2006 р. було розроблено Стратегш високотехноло-гiчного розвитку «High Tech Strategy 2020 for Germany», уточнено у редакцп 2010 р. i 2014 р. Стратепя Шмеччи-ни, як i стратепя всього бвросоюзу, орieнтована на до-сягнення поставлених цкей до 2020 р., який стане часом шдведення тдсумив та корекцп майбутнього розвитку. «High Tech Strategy 2020 for Germany» - перша всеосяжна стратепя високотехнолопчного розвитку краши з зазна-ченням щлей, завдань, iнструментiв i методiв стимулю-
Сукупнiсть завдань, поставлених нацюнальною i за-гальноевропейською стратеиями, утворюють головну мету, до яко! прагне i Нiмеччина, i вся бвропа - пдна вiдповiдь на глобальш виклики: змiни клiмату, нестачу природних ресурсш, демографiчнi змiни, забезпечення високого рiвня життя шляхом розвитку високих технологш, що сприяють виршенню виникаючих проблем подальшого розвитку бС i становленню сильно!, конкурентоспроможно! економжи.
Головна мета стратеги високотехнологiчного розвитку ФРН - тдвищити свою конкурентоспроможшсть, досягти економiчного зростання та добробуту, тдвищити яисть життя, виробляти новггш товари та послуги, повер-нути позицiю провiдного експортера, забезпечити ефек-тивне використання ресурсш, захищати навколишне се-редовище, встановити високий рiвень розвитку медицини й шформацшних технологiй. Основна мета, яка закладена у стратегш технолопчного розвитку Шмеччини, визначае i прiоритетнi на цей час показники, досягнення яких за до-помогою розвитку високих технологш е найбкьш значу-щими для подальшого розвитку краши [15].
Мета, яка сформульована в стратеги бС, досить за-гальна, але саме сильна i конкурентоспроможна економжа,
вання шновацш, а також ключових напрямш i галузей, якi стануть основою для високотехнолопчного розвитку вйе! економжи [15].
Будучи тiсно пов'язаною з глобальною ^еею побудо-ви 1нновацшного Союзу в бврош, нацiональна стратепя високотехнолопчного розвитку Шмеччини мае схожi iз за-гальноевропейською стратегiею цш i завдання. При цьому Шмеччина - не тiльки один iз членiв Iнновацiйного Союзу, а л^ер технологiчного розвитку за багатьма галузями еко-номiки. Про це св^чать поршняння цкей i завдань нацю-нально! стратегй Нiмеччини та 1нновацшного Союзу бС, що характеризуе едину стратегш високотехнолопчного розвитку бвропи (табл. 1).
яка здатна вкповкати на сощальш, економiчнi або еко-лопчш глобальнi виклики пiд час реалiзацï¿ нацiональних стратегiй високотехнологiчного розвитку вск його членш, е основним напрямком розвитку бвросоюзу. Для виконан-ня кожно! задачi, яка заявлена у стратеги, розроблена окре-ма програма, як на нацюнальному, так i на европейському рiвнях. I, як показуе анамз, цш та завдання шмецько! i за-гальноевропейсько! стратегш концептуально збиаються, що обумовлено важливктю побудови iнновацiйного партнерства заради досягнення високого рiвня конкуренто-спроможност як прiоритетного напряму розвитку економжи бвросоюзу.
Подiбними за спрямовашстю та змiстом е i програ-ми вирiшення задач iнновацiйного розвитку. Формуеться можливють отримання фiнансування, як на нацюнальному, так i на европейському рiвнях, а також можливкть участ у великiй кiлькостi рiзноманiтних проектiв i пошуку партне-рiв не тiльки всерединi однiеï краши, а на всьому просторi бС, що може суттево пiдвищити яисть дослкницько! ро-боти та ймовiрнiсть розробки та подальшого впроваджен-ня шновацш не ткьки в Шмеччиш, але i в бврош в цкому (табл. 2).
Таблиця 1
nopiBHqHHq завдань нацiональноï високотехнологiчноï стратеги ФРН та стратеги 1нновацшного Союзу СС
Стратепя €С (1нновацшний Союз) Стратег1я ФРН
1нвестицп в освiту, НДДКР Збтьшення iнвестицiй на НДДКР, залучення приватних Ывести-цiй
Kоординацiя нацiональних i загальноевропейсько! шнова-цiйних стратегiй Нацiональна шновацшна полiтика - частина глобально! та европейсько! пол^ики
Mодернiзацiя системи освгги, створення унiверситетiв високого класу, залучення квалiфiкованих фахiвцiв з-за кордону Пiдготовка i перепщготовка кадрiв у прiоритетних галузях високотехнолопчного розвитку
Забезпечення доступу до отримання фшансування вщ £в-ропейського регюнального фонду розвитку, особливо для малих i середнiх пiдпри£мств Створення умов для розвитку середнього i малого високотехнолопчного бiзнесу
Встановлення зв'язку науки i бiзнесу: iнновацiйнi ще! повиннi легко втiлюватися на практицк Легкий доступ до реестрацп прав штелектуально! власностi Об'еднання економти i знаньдехнологп повиннi мати практичне застосування, сптьна робота пiдпри£мств, вищих навчальних за-кладiв, науково-дослiдних фондiв
Розвиток партнерських вщносин на европейському та глобальному рiвнях проведення рiзних дослiджень i розробок Допомога вiтчизняним компанiям у встановленн партнерських вiдносин iз високотехнологiчними пщприемствами провiдних кра!н
Витрати на НДДКР повинш скласти 3 % ВВП £С до 2020 р. Витрати на НДДКР повинш скласти 3 % ВВП ФРН до 2020 р.
Джерело: [14; 15]
Таблиця 2
В^повщшсть програм i3 рiзних напряммв iнновацiйного розвитку ФРН i СС
Програми €С Програми ФРН
ERA (European Research Area): збтьшення наукового та технолопчного потен^алу краш-члешв £С; пiдвищення ефек-тивносп нацiональних дослiдницьких систем; спiльна робота тдприемств в iнновацiйних кластерах Innokom-ost: розвиток iнновацiйного потенцiалу схщноымець-ких земель
Unternehmen region: пщвищення конкурентоспроможност реп-ошв шляхом y4acTi i'x пiдпpи£мств в iнновацiйних кластерах
Eurostars, EUREKA: програма пiдтримки iнновацiйного розвитку малих i середнiх тдприемств; доступ до фiнансування; стимулювання до мiжнародного спiвробiтництва, створення майданчикiв для сптьноТ роботи пiдпри£мств з рiзних кра'н Zentrale Innovationsprogramm Mittelstand, KMU-innovativ: допомога пщпри£мствам у розвитку iнновацiй (фшансування, консультаций участь у кластерах, виведення продутв/послуг на ринок)
EXIST, Invest: стимулювання стартатв працювати у високотехно-логiчномy сeктоpi; доступ до ризикового капралу
LEIT (The Leadership in Enabling and Industrial Technologies): розвиток високотехнолопчних сектсрв; доступ до фшансу-вання; стимулювання дослiджень, допомога у виведенн на ринок Industrie 4.0: пiдтpимка галузей високотехнолопчного сектора, прюритетних для ФРН (бютехнологп, iнфоpмацiйнi технологи, космiчна галузь та ш.)
Джерело: [15; 16]
Bei програми бС е складовою частиною восьмо! рамково! програми «Горизонт 2020», яка забезпечуе фь нансування Beix ключових iнiцiатив, заявлених Стратегiею «бвропа 2020», та програм Iнновацiйного Союзу. Програми бвропейського Союзу всеоxоплюючi та спрямованi на досягнення стльно! мети - розвиток високих технологш у всix кра!нах-членах бС, на вГдмшу вiд Нiмеччини, якi вГдпо-вiдають завданням високотеxнологiчного розвитку, засно-ваних на характерних економiчниx особливостях кра!ни. До таких особливостей шмецько! економiки вiдносяться: наявнiсть великого числа малих i середнix пiдприемств, що складають кiстяк 'й економiки, розрив у рiвнi економiчного розвитку мiж регiонами схГдно! i захГдно! частини №меч-чини, лiдируючi позицГ! i необxiднiсть !х змiцнення в таких галузях, як бiотеxнологГ¿, мiкроелектронiка, авiакосмiчнi технологй, iнформацiйнi технологи тощо. Таким чином, на-цiональнi програми високотехнолопчного розвитку бГльш конкретнi та чии, проте повнГстю вiдповiдають цГлям irn-цiатив бС, будучи частиною глобального проекту зГ ство-рення високорозвиненого та високотехнолопчного регюну пГд назвою «бвропа 2020».
бвропейський Союз усвГдомив важливГсть висо-котехнологГчного розвитку в сучасному свт. Розвиток ГнновацГй - ядро поточно! стратеги «бвропа 2020». Саме впровадження ГнновацГй i розвиток технологш вГдповГдно до стратеги повинш стати драйвером для зростання i бла-гополуччя бвросоюзу. Незважаючи на сучасний потенщ-ал - наявшсть великих пГдприемств-лГдерГв в аерокосмГч-нш, енергетичнГй, телекомунГкацГйнГй, бГотехнологГчнГй галузях та низку провГдних науково-дослГдних ГнститутГв, яисну освГту, бС все ще поступаеться США i ЯпонГ' в ш-новацГйному розвитку. Тому стратегГя шновацшного розвитку бвропи та И ГнновацГйна полГтика формують модель шновацшного та технолопчного розвитку Шмеччини, метою яко! е виведення саме Шмеччини на лГдируючГ позицГ! в шновацшному та технологГчному розвитку не тГльки бвропи, а й свГту.
1сторично в Нiмеччинi була сформована складна структура системи досл^жень та шновацшно! дiяльностi, яка включае безлiч органiв i вiдомств, що обумовлено подь лом функцiй управлшня НДДКР м1ж федеральним урядом i урядами земель. З 1972 р. у ФРН функщонуе Мiнiстерство наукових дослiджень i технологiй, що займаеться загальни-ми питаннями науково-технолопчно! полiтики, плануван-ням i керiвництвом вйею сферою науково-технолопчно! дiяльностi (за винятком уншерситетш), органiзацiею до-слiджень у галузi атомно'1 енерги, космiчноl техшки, шфор-матизаци, нових матерiалiв тощо. Також завдання науково-технологiчного розвитку виршуються в рамках функщ-онування ряду iнших федеральних Мiнiстерств (освiти, оборони, внутрiшнiх справ). Фiнансування та контроль за досл^женнями та шновацшною дiяльнiстю здiйснюеться урядами земель.
Узгодження роботи Федерального уряду ФРН з урядами федеральних земель здшснюеться з допомогою На-уково'1 ради та оргашзацп «Громадська наукова конферен-цiя», яка з 2008 р. замшила Комгаю по взаемоди федера-цп з федеральними землями. Науковий рада на прохання Федерального уряду атестуе федеральш оргашзацп у сферi НДДКР, яи в цей перiод отримали найвищi оцiнки.
Зростаючу роль у шдтримщ НДДКР вiдiграе бвро-пейська Комгая (Нiмеччина е одним iз найбкьших донорiв 6С), яка спрямовуе велию фiнансовi кошти на науковi до-слiдження i розробки в бврош.
Складна структура державного управлiння НДДКР в Шмеччиш не дозволила впровадити модель управлшня, засновану на реамзацц стльних програм науково-тех-нолопчного розвитку. Тому в ФРН набули поширення галу-зевi програми у найважливших областях НДДКР (енерге-тика, охорона навколишнього середовища, тощо).
У мiрi формування шновацшно! полiтики Шмеччини в нш видiлився ряд характерних особливостей, до числа яких взноситься широко розвинена мережа шновацшних центрш. На сьогоднi налiчуеться понад 400 таких центрш,
в яи входить понад 5000 шновацшних фiрм, науково-дослiдних iнститутiв i оргашзацш, якi надають послуги з упровадження шновацшних розробок. 1нновацшш цен-три, що працюють у ткному спiвробiтництвi з промисло-вими компашями, е основою нацiональноï та штернащо-нально'1 кооперативно! системи, спрямовано'1 на тдтримку iнновацiйних проектiв, найбiльш важливих для структурно: реоргашзацп економши Нiмеччини [15].
Одне з головних завдань шновацшних центрш -тдтримка малих високотехнологiчних фiрм. У 1988 р. була створена федеральна асощащя технолопчних та ш-новацiйних центрiв - ADT, яка сьогоднi включае понад 200 членш. Асощащя оргашзуе взаемодш нiмецьких центрш мiж собою, а також з аналопчними центрами в iнших крашах [15].
У ФРН сформована ефективна система наукових об'еднань, яи е дiевим шструментом реалiзацiï державно'1 полiтики в галузi iнновацiйного iнвестування. Найбiльш вь домi з них — Шмецьке науково-дослiдницьке товариство, Товариство iменi Макса Планка, Товариство iменi Фраун-гофера, Сшвтовариство iменi Гельмгольца та ш. [15].
Нiмецьке дослiдницьке спштовариство (DFG), що кнуе на правах самоврядування, включае у себе: 69 про-в^них унiверситетiв, 16 мiжвузiвських науково-досл^них центрiв, 8 академiй, 3 наукових союзи. Фшансування DFG здшснюеться у таий пропорцш 58 % фшансуе федерацiя i 42 % - федеральш землi. На цей час воно щорiчно видь ляе на потреби майже 20 000 рiзних науково-досл^них проектiв бiльш нiж 1,2 млрд евро. DFG е центральною са-моврядною установою шмецько'1 науки й основним партнером для зарубiжних науково-досл^них органiзацiй, що сприяе сшвпращ мiж ученими, пiдтримуе молодих учених i мiждисциплiнарнi дослiдження, а також створення мереж у сферi наукових досл^жень [15].
Товариство тдтримки наукових дослiджень iме-нi Макса Планка (MPG) е засновником рiзних науково-дослiдних iнститутiв i включае близько 80 пров^них науково-дослiдних установ Шмеччини, i надае тдтримку фундаментальним до^дженням у сферi природничих наук (переважно бюлопчних), якi не вмщуються в уншерситет-ськi рамки або вимагають наявностi особливо великих тех-нiчних установок. Значна увага в суспiльствi придiляеться також гуманiтарним наукам [15].
Ушверситети в ФРН вк1грають велику роль у про-веденш НДДКР: на них припадае близько 20 % вск вико-нуваних науково-досл^них робiт i близько 30 % зайнятого в НДДКР персоналу. Крш того, ушверситети Шмеччини мають високий стутнь автономп i свободи в прийнятт рiшень щодо фшансування та проведення тих чи шших науково-досл^них програм, у самостiйному виборi прю-ритетних напрямш наукового пошуку.
Товариство iменi Фраунгофера е важливою сполуч-ною ланкою м1ж наукою i виробництвом. Товариство за-ймаеться прикладними досл^женнями. У свок 56 шститу-тах воно проводить тдрядш дослiдження в галузi природничих наук для потреб промисловосп, тдприемств сфери послуг i держави [15].
Сшвтовариство шмецьких науково-дослiдних цен-трiв iменi Гельмгольца (HGF) об'еднуе 15 великих досл^них
установ, що утворюють велику науково-досл^ну органiза-цiю поза уншерситетами, яка на 90 % фшансуеться феде-ральним урядом i на 10 % - пею землею, де розташоваш цi заклади. До сфери завдань шститутш входять досл^ження у галузi елементарних частинок, авiацп та космонавтики, онкологй, навколишнього середовища, клiмату, розробки ключових технологш тощо [15].
У ФРН кнуе ряд академш наук - у Дюссельдорфа Геттингенi, Гейдельберзi, Лейпцигу, Майнщ, Мюнхенi, а також Берлiнско-Бранденбурзька академiя. Вони, тiсно сп1впрацюючи з ушверситетами у сферi науки, служать центрами обмшу науковою iнформацiею i тдтримують переважно довгостроковi проекти в галузi гуманiтарних наук, наприклад, випуск енциклопедш та академiчних наукових видань. Шмецька академiя натуралiстiв «Леопольдiна» в Галле е ствтовариством учених у сферi природничих наук i медицини [15].
Значну роль у науково-технолопчному розвитку Шмеччини в^грають великi науковi фонди, такi як Фонд iменi Фрiца Тiсена i Фонд концерну «Фольксваген». Щ фонди, а також Об'еднання засновниив фондiв нiмецькоï науки, популярш як спонсори унiверситетських наукових досл^жень [15].
У ФРН, на в^мшу вiд багатьох iнших краш, надання стипендiй знаходиться поза компетенцию ун1верситет1в. Видiленням стипендiй, а також фшансуванням окремих науково-дослiдних проектiв займаеться щлий ряд спецi-альних установ. Так, Шмецька служба академiчних обмшш (DAAD) сприяе розвитку мiжнародних зв'язив шляхом об-мiну студентами, астрантами та вченими. Подiбнi функцй виконуе Фонд iменi Олександра Фон Гумбольдта. У його завдання входить фшансування наукових в^ряджень у Ш-меччину для висококвалiфiкованих науковц1в з-за кордону, вш яких не перевищуе 40 роив. Фонд присуджуе також премп за видатш досягнення в галузi науки. Особливiсть його дiяльностi - iндивiдуальна опiка вчених, яи при'1хали в Нiмеччину по лшп Фонду, зокрема допомога новоприбу-лим у вивченш нiмецькоï мови. Фонд оцшюе унiверситети Нiмеччини в плаш 1х привабливостi для провiдних шозем-них учених i публiкуе результати в 1нтернеп [15].
Стипендй та iншi форми фiнансування пропонують також Оргашзащя з пiдготовки квалiфiкованих кадрш i пiдвищення квалiфiкацiï, Фонд концерну «Фольксваген», iншi громадськi органiзацiï, державш вiдомства i приватнi фонди. ^м того, iснують окремi проекти, як, наприклад, ELFI (Консультацшний центр електронно'1 iнформацiï з пи-тань фшансування наукових досл^жень). ELFI - це постш-но обновлювана база даних, в яку внесет ва оргашзацп, що надають стипендй та фшансування. Кожен користувач може скласти свш шдив^уальний запит i отримати всю необх^ну iнформацiю [15].
Питання збереження Шмеччиною провiдного мiсця у свт технологiй розглядаеться у краïнi значно ширше, шж проста пiдтримка перспективних досл^жень i розробок. Виходячи з тези, що наука е нев^'емною i найважлившою складовою нiмецькоï культури, що вiд загального визнання якосп нiмецькоï технологй залежить м1жнародний авторитет краши - i як один iз насл^кш - ïï мiсце на свiтовому ринку, тдтримання високого рiвня вiтчизняноï науки вхо-
дить у систему державних прюритетш Шмеччини. В ФРН активно розвиваються досл^ження в таких iнновацiйних галузях, як нанотехнологп, новi матерiали, 1КТ, мжроелек-тронiка, бiотехнологi¿, тобто фактично реалiзуeться тенден-цiя розвитку NBIC-технологiй. Академiчний сектор в Н1К ФРН представлений, в основному, университетами, де ве-дуться як прикладнi, так i фундаментальнi до^дження.
При дослiдженнi мехашзму забезпечення техно-логiчного лiдерства як сукупност рiзних iнститутiв, якi стльно i кожен окремо вносять свш внесок у створення i поширення нових технологiй, виявлено, що до теперш-нього часу вiдсутнiй тдид до яисно! оцiнки рiвня шфор-мацшно! взаемодп суб'ектш системи шститупв науково-досл^но! дiяльностi та поширення технологш як шформа-цшно! системи. Тому нами запропоновано тдид до яисно! оцiнки рiвня шформацшно! взаемоди суб'ектш системи iнститутiв науково-досл^но! дiяльностi та поширення технологiй на основi критерiю шформацшно! комунжа-тивностi. Основний критерш, що характеризуе стратегiчну функщю науково-досл^но! дiяльностi та поширення технологш, - штегратившсть i забезпечуе ll цiлiснiсть. Виявлено наявшсть прямо! залежностi мiж комунiкативнiстю суб'ектш системи iнститутiв науково-досл^но! дiяльностi та поширенням технологiй i стратегiчною ефектившстю впровадження нових технологiй та формуванням техноло-гiчного лiдерства Нiмеччини на ринку 6С як економiчноl системи, при цьому виявлено домiнуючi завдання шститу-цiйного забезпечення нiмецького технолопчного лiдерства (табл. 3). Данi таблиц являють собою матрицю в^повь дальност суб'ектш системи iнститутiв у виршенш завдань iнституцiйного забезпечення технологiчного л^ерства ФРН на ринку 6С.
Висновок. Таким чином, визначаючи основнi аспек-ти реамзаци цкей забезпечення технолопчного л^ерства Нiмеччини в 6С, нащональна iнновацiйна стратегiя про-понуе заходи в п'яти ключових м1жсекторальних галузях:
(1) полшшити взаемозв'язок м1ж наукою i промисловiстю,
(2) пiдвищити НДДКР та шновацшну роботу у приватному секторi економiки, (3) забезпечити розповсюдження нових прогресивних технологiй в економщ, (4) здiйснити штер-нацiоналiзацiю наукових досл^жень, розробок i впровадження нових технологш i (5) сприяти розвитку та просу-ванню таланпв.
Всi цi запропонованi стратегiею високотехнолопчно-го розвитку Нiмеччини заходи спрямоваш на спрощення та скорочення шляху в^ iдеl до впровадження шновацш, що й надалi забезпечуватиме технолопчне лiдерство ФРН в економiчнiй системi 6С.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антипина О. Н. «Новая макроэкономика» в США: поиск нeдостающих мотиваций. США, Канада: экономика, политика, культуpа. 2007. № 11. С. 57-76.
2. Breznitz D. Innovation and the State: Political Choice and Strategies for Growth in Israel, Taiwan, and Ireland. New Haven and London: Yale University Press, 2007. 262 p.
3. Warsh D. Knowledge and the Wealth of Nations: A Store of Economic Discovery. N.Y.: W.W. Norton, 2007. 435 p.
4. Drahos P., Braithwaite J. Information feudalism: Who Owns the Knowledge Economy? N.Y.: New Press, 2002. 253 p.
5. Kao J. Innovation Nation: How America is Losing Its Innovation Edge, Why It Matters, And What We Can Do To Get It Back. N.Y.: Free Press, 2007. 306 p.
6. Koo R. C. The Holy Grail of Macroeconomics: Lessons from Japans Great Recession. Singapore: Wiley, 2008. 296 p.
7. Porter M. U.S. Competitiveness 2001: Strengths, Vulnerabilities and Long-Term Priorities. Council on Competitiveness, 15 February 2009. 86 p.
8. Глобальний конкуpeнтний пpостip: моногpафiя/кep. авт. кол. i наук. peд. О. Г. Бiлоpус. Ки'в: KHEy, 2007. 680 с.
9. У^авлЫня мiжнаpодною конкуpeнтоспpоможнiстю в умовах глобалiзацN eкономiчного pозвитку: моногpафiя: у 2 т./за заг. peд. Д. Г. Лук'янeнка, А. М. Поpучника. Ки'в: KHEy, 2006. 592 с.
10. Eкономiчнi пpоблeми ХХ1 столптя: мiжнаpодний та уфаТнський вимipи/за peд. С. I. Юpiя, £. В. Савeль£ва. Ки'в: Знан-ня, 2007. 595 с.
11. Цивилизационнью модeли совpeмeнности и их истоpичeскиe ^ни/под peд. Ю. Н. Пахомова. Киюв: Наук. думка, 2002. 632 с.
12. Tpофимова В. В. Стpатeгiя тeхнологiчного лiдepства США та мeханiзми його досягнeння. URL: http://ukrmodno.com. ua/health/trofimova-v-v-strategiya-tehnologichnogo-liderstva-ssha-ta-meh/main.html
13. Право Европейского Союза. Новая европейская стратегия «Европа 2020». URL: http://eulaw.ru/content/307
14. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union. URL: https://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/innovation-union-communication-brochure_en.pdf
15. The new High-Tech Strategy Innovations 2020 for Germany. URL: https://www.google.com.ua/search?q=High+tech +strategy+for+Germany&oq=High+tech+strategy+for+Germany &gs_l=psyab.12..0i22i30k114.652399.652399.0.653673.1.1.0.0.0.0.1 68.168.0j1.1.0....0...1.1.64.psy-ab..0.1.167....0.fHIm5B4TXKE
16. Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation. URL: https://ec.europa.eu/programmes/ horizon2020/
REFERENCES
Antipina, O. N. ««Novaya makpoekonomika» v SShA: poisk nedostayushchikh motivatsiy« [«New macroeconomics» in the USA: the search for missing motivations]. SShA, Kanada: ekonomika, politika, kultupa, no. 11 (2007): 57-76.
Breznitz, D. Innovation and the State: Political Choice and Strategies for Growth in Israel, Taiwan, and Ireland New Haven and London: Yale University Press, 2007.
Drahos, P., and Braithwaite, J. Information feudalism: Who Owns the Knowledge Economy? New York: New Press, 2002.
Ekonomichni ppoblemy XXI stolittia: mizhnapodnyi ta ukpain-skyi vymipy [Economic problems of the XXI century: international and Ukrainian dimensions]. Kyiv: Znannia, 2007.
«Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union« https:// ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/innovation-union-communication-brochure_en.pdf
Hlobalnyi konkupentnyippostip [Global Competitive Space]. Kyiv: KNEU, 2007.
«Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation« https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/
Таблиця 3
Функцн та завдання суб'екпв системи забезпечення технолопчного лщерства ФРН в еконопнчжй систем! СС
№ Суб'екти системи ¡нститулв нацюнальноТ ¡нновацшноТ системи Завдання ¡нституцшного забезпечення технолог1чного лщерства ФРН
Розробка державно'Г стратеги Формування нормативно-правового середовища Селекцт наукових, технол.та ¡нновацшних прюрителв Мобш1зац1я \ розподш фшансових ресурсш Поширення технолопй Стимулювання ¡нновацшноТ дтльносл Проведения структурних реформ Кадрове забезпечення ¡нновацшноТ дтльносл Контроль за реал1зацкю стратеги технол. та ¡нновацшного розвитку
1 Державний сектор
1.1. Органи по розробц1 \ координаци стратеги
а) Уряди федеральних земель (16 урядв) ВО ВО У ВО У ВО У Н ВО
б) Федеральний уряд ВО ВО У ВО У ВО У Н ВО
в) ёвропейська комюя во во У во У во У н во
1.2. Фшансов1 органвацм
а) Федеральн1 мшктерства У У У во У У У У У
б) Фонди У н У во н У У У У
2 Товариства \ сгплки н н У У У У У У У
3 Пщприемницький сектор н н н У У У У У У
4 Науковий сектор
4.1. Науков1 та науково-досл1дн1 органвацм У У У У во У У У У
4.2. Учбов1 та навчальн1 органвацм У н У У во У У У У
5 Сектор трансферу ¡нновацш н н У У во н во н У
б Сектор громадськихорганвацш н н н н У н н н У
7 Сектор заруб1жних партнер^ н н н У У У У У У
г> га н' о
(Б Ж О х о г
г
■о
о
13
=1 "о
о а ь ф
Ф Ж О X
о г
5"
5
Примята: «ВО» - високий р1вень в1дпов1дальност1; «У» - бере участь; «Н» - не бере участь. Джерело: сформовано авторами на основ1 [14-16]
ю о
1э х
о
Koo, R. C. The Holy Grail of Macroeconomics: Lessons from Japans Great Recession Singapore: Wiley, 2008.
Kao, J. Innovation Nation: How America is Losing Its Innovation Edge, Why It Matters, And What We Can Do To Get It Back New York: Free Press, 2007.
«Pravo Yevropeyskogo Soyuza. Novaya yevropeyskaya strategiya «Yevropa 2020»« [The right of the European Union. The new Europe 2020 strategy]. http://eulaw.ru/content/307
Porter M. U. S. Competitiveness 2001: Strengths, Vulnerabilities and Long-Term Priorities. Council on Competitiveness, 15 February 2009. 86 p.
Trofymova, V. V. «Stpatehiia tekhnolohichnoho lidepstva SShA ta mekhanizmy yoho dosiahnennia« [Strategy of technological leadership of the USA and mechanisms of its achievement]. http://ukrmodno.com.ua/health/trofimova-v-v-strategiya-tehno-logichnogo-liderstva-ssha-ta-meh/main.html
«The new High-Tech Strategy Innovations 2020 for Germany« https://www.google.com.ua/search?q=High+tech+strategy+f or+Germany&oq=High+tech+strategy+for+Germany&gs_l=psya b.12..0i22i30k1l4.652399.652399.0.653673.1.1.0.0.0.0.168.168.0j1. 1.0....0...1.1.64.psy-ab..0.1.167....0.fHIm5B4TXKE
УДК 662.75
АНАЛ13 Д0СВ1ДУ К0МЕРЦ1АЛ13АЦ11ТЕХН0Л0Г1Й ЗР1ДЖЕННЯ ВУГ1ЛЛЯ В НЕПРЯМИЙ СП0С1Б У СВ1Т1
® 2017 РУДИКА В. I.
УДК 662.75
Рудика В. I.
Анал1з досв1ду комерц1ал1зацп технолог1й зр1дження вуг1лля в непрямий споаб у св1т1
У статт'1 об(рунтовано, що згШно з1 св/товими тенденцями розвитку паливно-енергетичних комплекав у найближчш перспективI затребуваним напрямком використання твердих горючих копалин стане не просте спалювання, а 1'х поглиблена термохжчна переробка, з отриманням в к:нц: ви-робничого процесу готових енергетичних продукт'в -замшнишв природного газу, електроенерги I синтетичних аналогю вуглеводтв. Проанал/зовано зарубжний досв1д ¡з комерц1ал1зацИтехнологш газифкацп вугшля у непрямий споаб, з-пом:ж яких видляються технологитрадицйноI1 плазмовоI газифшацп. Систематизовано переваги та недол'жи цих технологш I висунуто гтотезу щодо перспективностI технологи плазмовоI газифшацп вугшля пор/вняно з традицшними аналогами, що спираються на процес Фшера-Тропша. Ключов'1 слова: синтетичнердке паливо, газиф1кац1я вугшля, плазмова газифтац1я, конверся вуглеводтв. Табл.: 4. Ббл.: 12.
Рудика Вктор 1ванович - кандидат економЫних наук, директор, Державний ¡нститут по проектуванню тдприемств коксох/м/чноI промисловостI «Гипрококс» (вул. Сумська, 60, Хармв, 61002, Укра'ша)
УДК 662.75
Рудыка В. И. Анализ опыта коммерциализации технологий сжижения угля косвенным способом в мире
В статье обосновано, что согласно мировым тенденциям развития топливно-энергетических комплексов в ближайшей перспективе востребованным направлением использования твердых горючих ископаемых станет не просто сжигание, а их углубленная термохимическая переработка с получением в конце производственного процесса готовых энергетических продуктов - заменителей природного газа, электроэнергии и синтетических аналогов углеводородов. Проанализирован зарубежный опыт по коммерциализации технологий газификации угля косвенным способом, среди которых выделяются технологии традиционной и плазменной газификации. Систематизированы преимущества и недостатки этих технологий, и выдвинута гипотеза о перспективности технологии плазменной газификации угля по сравнению с традиционными аналогами, опирающимися на процесс Фишера-Тропша. Ключевые слова: синтетическое жидкое топливо, газификация угля, плазменная газификация, конверсия углеводородов. Табл.: 4. Библ.: 12.
Рудыка Виктор Иванович - кандидат экономических наук, директор, Государственный институт по проектированию предприятий коксохимической промышленности «Гипрококс» (ул. Сумская, 60, Харьков, 61002, Украина)
UDC 662.75
Rudyka V. I. The Analysis of the Experience in Commercialization of Indirect Coal Liquefaction Technologies in the World
It is substantiated that, taking into account the world trends in the development of fuel and energy complexes, in the near future the most preferable direction in using solid fossil fuels will become not just their burning but advanced thermochemical processing, which will result in obtaining such end products as substitutes for natural gas, electricity, and synthetic analogues of hydrocarbons. There analyzed foreign experience on commercialization of indirect coal gasification technologies, among which the technologies of traditional and plasma gasification are singled out. The advantages and disadvantages of these technologies are systematized, and the hypothesis about better prospects for using the technology of plasma gasification of coal in comparison with the traditional analogues that are based on the Fischer-Tropsch process is put forward.
Keywords: synthetic liquid fuel, gasification of coal, plasma gasification, hydrocarbon conversion. Tbl.: 4. Bibl.: 12.
Rudyka Viktor I. - Candidate of Sciences (Economics), Director, State Institute for designing enterprises of coke oven and by-product industry «GIPROKOKS» (60 Sumska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
