ФАКТОРИ РОЗВИТКУ НАЦіОНАЛЬНИХ іННОВАЦіЙНИХ СИСТЕМ АВСТРії ТА НіМЕЧЧИНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.23:330.341.1](436+430) JEL: O32; O38

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ НАЦ1ОНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ АВСТРИ ТА Н1МЕЧЧИНИ

©2019

ДУНА Н. Г., ЯРМАК Т. е.

УДК 338.23:330.341.1](436+430) JEL: O32; O38

Дуна Н. Г., Ярмак Т. €. Фактори розвитку нацюнальних шновацшних систем Австрм та Жмеччини

Досв'д соц1ально-економ1чного розвитку Шмеччини та АвстрИсв'дчить, що нновацшна складова набувае виршального значения для забезпечен-ня х конкурентоспроможностi та економЫного зростання. Мета статт'> - виявлення сучасних фактор'ю розвитку нацюнальних iнновацшних систем АвстрИ та Hiмеччини. Показано, що ц крани демонструють ефективн модел'> стйкого шновацшного розвитку. Визначено основт складовi державноI iнновацiйноiполтики в цих кранах. Розкрито роль iнновацiйноi¡нфраструктури та мехатзму державно-приватного партнерства у функцiонуваннi нацональних iнновацiйних систем. На основi проведеного дослдження зроблено висновок, що ключовими факторами формування та розвитку iнновацiйноi системи АвстрИ та Шмеччини е сторично сформованi передумови ведення нацонального бiзнесу, ефек-тивна державна полтика у сферi фiнансування та стимулювання iнновацiйноi дiяльностi, дiева iнновацiйна iнфраструктура, яка базуеться на взаемодИ держави, бiзнесу, науки та освiти.

Ключов'! слова: тнова^я, нацональна iнновацiйна система, стратегiя, iнновацiйна полтика, державно-приватне партнерство. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-43-47 Рис.: 4. Ббл.: 11.

Дуна Наталiя ГеннадИвна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри мiжнародноl економки та свiтового господарства, Хармвський нацо-нальний утверситет ¡м. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: duna.nataliya@gmail. com

Ярмак Тетяна бвгешвна - магктрант, Хармвський нацональний утверситет ¡м. В. Н. Каразта (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: yarmak.yarmak97@gmail. com

УДК 338.23:330.341.1](436+430) JEL: O32; O38

Дуна Н. Г., Ярмак Т. Е. Факторы развития национальных инновационных систем Австрии и Германии

Опыт социально-экономического развития Германии и Австрии свидетельствует о том, что инновационная составляющая приобретает решающее значение для обеспечения их конкурентоспособности и экономического роста. Цель статьи - определение современных факторов развития национальных инновационных систем Австрии и Германии. Показано, что эти страны демонстрируют эффективные модели устойчивого инновационного развития. Определены основные составляющие государственной инновационной политики в этих странах. Раскрыта роль инновационной инфраструктуры и механизма государственно-частного партнерства в функционировании национальных инновационных систем. На основе проведенного исследования сделан вывод, что ключевыми факторами формирования и развития инновационной системы Австрии и Германии являются исторически сложившиеся предпосылки ведения национального бизнеса, эффективная государственная политика в сфере финансирования и стимулирования инновационной деятельности, действенная инновационная инфраструктура, основанная на взаимодействии государства, бизнеса, науки и образования.

Ключевые слова: инновации, национальная инновационная система, стратегия, инновационная политика, государственно-частное партнерство. Рис.: 4. Библ.: 11.

Дуна Наталия Геннадиевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: duna.nataliya@gmail. com

Ярмак Татьяна Евгеньевна - магистрант, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: yarmak.yarmak97@gmail. com

UDC 338.23:330.341.1](436+430) JEL: O32; O38

Duna N. H., Yarmak T. Ye. The Factors of Development of the National Innovation Systems of Austria and Germany

The experience of the socio-economic development of Germany and Austria testifies that the innovation component is crucial to ensure their competitiveness and economic growth. The article is aimed at defining the modern factors of development of the national innovation systems of Austria and Germany. It is shown that these countries demonstrate effective models of sustainable innovation development. The main components of the State innovation policy in these countries are defined. The role of the innovative infrastructure and the mechanism of public-private partnership in functioning of the national innovation systems is disclosed. On the basis of the carried out research it is concluded that the key factors of formation and development of the innovative system of Austria and Germany are the historically formed preconditions of national business, the efficient State policy in the sphere of financing and stimulating of innovative activity, effective innovative infrastructure based on interaction of the State, business, science and education. Keywords: innovation, national innovation system, strategy, innovation policy, public-private partnership. Fig.: 4. Bibl.: 11.

Duna Nataliia H. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: duna.nataliya@gmail. com

Yarmak Tetiana Ye. - Graduate Student, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: yarmak.yarmak97@gmail. com

Досв^д соцiально-економiчного розвитку Hi-меччини та Австрй св^дчить, що шновацшна складова набувае виршального значення для чення 1х конкурентоспроможносп та еко-

номiчного зростання. Засновниками концепци на-щонально! шновацшно! системи стали зах^дш вчеш Б.-А. Лундвал, Дж. Меткалф, Р. Нельсон, К. Фрiман. Досл^дженню досв^у формування та функцюну-

вання нацюнальних шновацшних систем Австри та Шмеччини присвячено HayKOBi працi таких вчених, як Бабич Л. М., Мушеник I. М., Андрощук Г. О., Михайлова А. А. ВГддаючи належне науковим доробкам, слГд вГдзначити, що новiтнi чинники розвитку нацюнальних шновацшних систем цих кра'ш потребують подальшого наукового дослГдження.

Саме це визначило мету стати - виявлення сучасних фaкторiв розвитку нацюнальних шновацшних систем Австри та Шмеччини.

В Австри з 2011 р. реaлiзyeться «Стрaтегiя дослГджень, технологiй та iнновaцiй». Згiдно з

даною стрaтегieю ключовими напрямками ш-новaцiйноi полiтики стали:

1) реформування наукових установ;

2) розвиток системи державних закушвель як шструменту стимулювання шновацш;

3) iнтенсифiкaцiя використання сучасних ш-формaцiйних технологiй у державнш шфраструкту-рi (електронна система уряду та електронна система охорони здоров'я);

4) розвиток шструменпв фшансування шд-приемств з високим iнновaцiйним потенщалом.

За формування та реaлiзaцiю iнновaцiйноi по-лiтики на державному рiвнi вiдповiдaють два мшш-терства - Федеральне мШстерство науки й наукових дослГджень (BMWFW), яке у 2017 р. профшансувало 77,4% державних витрат на науково-дослГдну дГяль-нiсть, а також Федеральне мшктерство транспорту, шновацш та технологш (BMVIT), яке профшансувало 16,5% аналопчних витрат [10].

КрГм оргaнiв державного yпрaвлiння, шновацш-ну систему Австрii також утворюють: f вищi нaвчaльнi заклади; f Австрiйськa aкaдемiя наук; f Асоцiaцiя Людвiгa Больцмана; f Асоцiaцiя дослГджень Крiстiaнa Доплера; f 1нститут науки i технологiй; f Австрiйський технолопчний iнститyт; f Асоцiaцiя спiвробiтництвa науково-дослГд-них iнститyцiй економiки Австри.

Державш iнiцiaтиви в iнновaцiйнiй сферi реалГ-зуються у трьох ключових програмах: COMET, Bridge та COIN.

5%

48%

31%

COMET функцюнуе з 2006 р. i фшансуеться Федеральним мшктерством транспорту, iнновaцiй i технологш, Федеральним мшктерством науки i до-слiджень та федеральними землями, суб'екти яких е бенефщарами програми. Головною метою дано! програми е розвиток партнерства економiчного та наукового секторiв у гaлyзi найб1льших науково-до-слГдних проектiв.

За даними TAFTIE Expert Session, у 2017 р. загаль-на сума витрат на фшансування головних про-екпв COMET склала 1,65 млрд евро. Найб1льше профшансовано проектiв у сферi машинобудування (38%), хiмii (18%), електронiки й електротехшки (13%) та iнформaцiйних технологiй (9%). Гaлyзi видобувно! промисловостi та металурги, фармаци, фармакологи та токсикологи, а також хГмГчно! iнженерii, технологш переробки пального та нaфтопродyктiв займають по 3% у структурГ фшансування. Найменша частка у фГнансуваннГ належить проектам еколопчних дов-гострокових дослГджень - лише 2% [9].

Структуру основних джерел фшансування програми COMET у 2017 р., за даними TAFTIE Expert Session, наведено на рис. 1.

В Австри було шщшовано у 2005 р. програму з шдтримки зв'язшв мГж науковою та економГчною сферами - Bridge: Wissenschaftstransfer. Метою програми е збГльшення потенщалу дослГдницьких робГт i фундаментальних дослГджень на основГ впрова-дження результатГв наукових дослГджень в реальне економГчне середовище, залучення сектора малих i середнГх шдприемств до дослГджень, сприяння про-цесам передачГ знань та стимулювання розвитку ви-сокоякГсних дослГджень у сферГ новГтнГх технологГй. БенефГцГарами програми можуть стати консорщуми, якГ складаються принаймш з одного пГдприемства та одного наукового партнера та працюють над проектом Гз реальним потенцГалом комерщалГзаци.

COIN (Cooperation & Innovation) - програма, яка створена з Шщативи Мшктерства науки, дослГджень i економжи та МГнГстерства транспорту, ГнновацГй i технологГй. Метою реалГзаци COIN е сприяння процесу трансформаци результатГв наукових дослГджень та розробок у технолопчш шноваци.

□ Федеральне фшансування

■ Провшцшне фшансування

■ Корпоративн партнери

■ Науков1 партнери

16%

Рис. 1. Структура джерел фшансування програми COMET, 2017 р.

Джерело: складено за [9].

Дана програма функцюнуе у виглядг двох проекйв: Programmlinie Aufbau та Programmlinie Kooperation & Netzwerke та спрямована на стимулювання гннова-цшно! дiяльностi в секторi малих i середшх тдпри-емств (МСП).

Programmlinie Aufbau шдтримуе науково-дон слiднi органiзацГi, що орiентуються на впровадження результатiв дослджень у сферг МСП. Programmlinie Kooperation & Netzwerke сприяе розвитку шновацш-но'1 дгяльностг шдприемств у секторг МСП через поши-рення кооперацшно! активностг з державними та мГж-народними партнерами. Обсяги фшансування у формГ гранту проектГв Aufbau та Kooperation & Netzwerke сягають 2 млн евро та 500 тис. евро вгдповгдно [5].

Фшансування фундаментальних дослгджень та шновацшно! дгяльностг економгчних суб'ектгв здгй-снюють:

1) Фонд наукових дослгджень (FWF);

2) Австршське агентство з промоцй наукових дослгджень (FFG),

3) Банк розвитку (AWS).

Фонд наукових дослгджень реалгзуе сво'' цгл1 у трьох ключових напрямках:

+ шдтримка дослгджень найвищо'' якостг f розвиток людських ресурав; f зв'язок науки г сусшльства.

Фшансування всгх шщатив здгйснюеться з державного бюджету.

Австршське агентство з промоцй' наукових дослгджень е шститущею, яка вгдповгдае за поширення прикладних дослгджень та 1хне практичне впровадження. Воно надае широкий спектр шформацшних г консультацшних послуг на-уково-дослгдним шститутам, окремим вченим г шд-приемствам.

Агентство FFG координуе програми, що фшан-суються з бюджету бвросоюзу та держбюджету, на-самперед проекти COMET, Bridge та COIN. Ц1 програми зосередженГ на дослГдженнях у галузГ природ-ничих наук, у сферГ ГнформацГйних i комунГкацГйних технологГй, охорони навколишнього середовища та енергетики [5].

Банк розвитку (AWS) функцюнуе з 2002 р. Його д1яльн1сть спрямована на змщнення шновацшного потенцГалу економГчних суб'ектГв через надання гран-тГв, позик Гз мГнГмальною процентною ставкою, бан-к1вськ1 гаранти та консультацГйнГ послуги. У 2009 р. Банк заснував фонд для шдтримки м1жнародно1 д1-яльностГ МСП у 80 млн евро на перюд до 2025 р. Кр1м того, у 2013 р. за Шщативи Федерального мГ-нютерства економ1ки, ам1 та молод1 та Федерального мШстерства ф1нанс1в було створено фонд для шдтримки старташв. Ресурси цього фонду нал1чують 65 млн евро на перюд до 2026 р. Банк також надае 1н-струменти фшансування суб'ектам шдприемництва, як1 створен1 за участю бвропейського 1нвестиц1йного фонду. Бюджет, визначений для реал1заци цГе': мети, становить 22,5 млн евро [4].

Характерною рисою австр^^ко:' нацюнально1 ГнновацГйно: системи е швидке зростання витрат на науково-досл1дницьку д1яльн1сть (рис. 2).

За даними Оргашзаци економ1чного сшвроб1т-ництва та розвитку (ОЕСР), в Австри з 2000 по 2016 рр. спостер1галося стр1мке зростання частки витрат на НДДКР у структур! ВВП. Це е результатом пол1тики держави у сфер1 шновацш, що проявляеться у ф1нан-суванн1 р1зноман1тних програм, спрямованих на розвиток наукового потенщалу, впровадження шновацш та нових технологш у виробництво, а також у шдго-товку висококвал1ф1кованих кадр1в.

Витрати, % Bifl ВВП

3,5

3 2,5 2 1,5

1

0,5

2,955 3,048

2,373

2,418

2,597 2669

2,915

3,069 3,087

1,992

2,175

2,726

2,359

2,569

1,886

2,066 2,166

^ ^ ^ -SF ^ ¿S? ¿ST <xV

~1-r~

^<0 сЛ

cS

~r

О „О

PiK

Рис. 2. Витрати на НДДКР в Австри за 2000-2016 рр., % вщ ВВП

Джерело: складено за [8].

0

Таким чином, основою шновацшного розвитку Австри е державно-приватне партнерство. Завдяки ефективнiй державнiй пiдтримцi iнновацiйноi сфери Австри вдалося за доволi короткий час переорiенту-вати свою економiку на шновацшний шлях розвитку.

Досвiд функщонування та розвитку нащональ-ноi шновацшно! системи Нiмеччини заслуговуе на особливу увагу.

На нащональному рiвнi реалiзуеться «Стра-тегiя високих технологiй», яка визначае 17 основних прюритетних сфер технолопч-ного та iнновацiйного розвитку. Зокрема, це сфера енергетики (насамперед в^дновлювальш види енерги, енергозбереження), охорона здоров'я, захист довкл-ля, безпеки, автомобке-, судно- та лiтакобудування, нано- та бютехнологи, новiтнi матерiали для вироб-ництва тощо. Для кожно! iз визначених прюритет-них сфер подготовлено графiки реалiзацii заходiв, як пов'язанi з покращенням рамкових умов дiяльностi та наданням належно! фшансово! пiдтримки з боку держави. Загалом, на реалiзацiю заходiв у рамках ви-значено! стратеги запланованi видатки обсягом по-над 15 млрд евро.

Ключову роль у державнш системi шдтримки iнновацiйноi дiяльностi в^дграють Мiнiстерство освь ти i досл^джень i Мiнiстерство економiки i техноло-г1й, якi забезпечують координацiю реал1зацИ стратеги на федеральному р1вн1.

Компонентом загальнодержавно! системи шд-тримки науково! та шновацшно! д1яльност1 е також розгалужена мережа публ1чно-правових i державних науково-досл1дних закладiв рiзноманiтного спряму-вання, що фiнансуються за рахунок ресурав земель-них i федерального бюджетш (науковi товариства 1м. Гельмгольца, Лейбнща, Макса Планка, Фраунгофера) та ор!ентуються, насамперед, на прикладнi досл1-дження за замовленням приватного та державного сектор!в економiки. Данi заклади е активними учас-никами iнiцiативи «Пакт заради розвитку досл^джень та iнновацiй», яка була започаткована федеральним i земельними урядами [1].

У Шмеччиш реал!зовано банкоцентричну модель фiнансування шновацш. Тобто, саме банки нада-ють допомогу корпоративним структурам, як1 мають стратепчне значення для економiки. Поряд 1з ушвер-сальними банками, як1 нацiленi на п1дтримку та подальше вдосконалення прюритепв iнновацiйноi д1-яльност1 та розвитку, в кра!ш iснуе ряд спещ^зова-них банив, як1 займаються п1дтримкою iнновацiйних проекйв у окремих галузях. Так, Umwelt Bank AG по-зицiонуеться як «зелений банк», тому програми кре-дитування нацелено виключно на фшансування про-ектiв, що пов'язанi з еколопею та навколишнiм серед-овищем [11]. Кредитнi програми Landwirtschaftliche Rentenbank спрямоваш на стимулювання шновацшно! д1яльност1 та розвитку пiдприемств агропромис-лового комплексу (АПК) [6].

За даними National Science Board, у 2015 р. част-ка тдприемницького сектора у фшансуванш науко-во-досмдних i досвiдно-конструкторських розробок склала 65,6%, частка державного фшансування -27,9%, шоземного швестування - 0,4%, iншi джерела займають 6,2% у фшансуванш (рис. 3).

0,4% 6,2%

27,9%

□ Б1знес

■ Держава

■ 1ноземы ¡нвестори

■ 1нш1 джерела

65,6%

Рис. 3. Структура джерел фшансування НДДКР у Ымеччиш у 2015 р. Джерело: складено за [7].

За даними ОЕСР, у Шмеччиш за перюд з 2000 по 2016 рр. спостеркаеться стабкьне зростання частки витрат на НДДКР у структурi ВВП (рис. 4).

3 метою шдвищення ефективносп дослiдницькоi

дiяльностi реалiзуються тематичнi програми,

орiентованi на використання мехашзму державно-приватного партнерства. Серед них можна виокремити урядовi Шщативи пiдтримки наукових дослiджень та шновацш у Шмеччиш:

1) шщативи вдосконалення системи вищо! освь ти («Шщатива: квалiфiкацiя для Нiмеччини», «Просу-вання через освiту: вiдкритi ушверситети» та 1н.);

2) iнiцiативи у сферi регiонального розвитку та створення шновацшних кластерiв («Iнновацiйна кон-центращя», «Центри iнновацiйного регiонального росту», «Потенщал центрiв росту», «Iнновацiйнi фо-руми», «Конкурс передових кластерiв», «Iнновацiйнi альянси», «Пiдприемницькi регiони» та ш.);

3) Шщативи шдтримки та розвитку молодих талантш («Ыщатива переваг», «Спiльна Шщатива в областi дослiджень та шновацш», «Квалiфiкащйна iнiцiатива», «Пiдвищенi стипенди», спкьш програми з рiзноманiтними фондами та ш.) [2].

Крiм названих iнiцiатив, у Нiмеччинi застосо-вуються додатковi механiзми та iнструменти, такi як фшкальш стимули для створення бкьш сприятли-вого середовища у сферi фiнансування стартапiв та iнновацiйних малих i середнiх пiдприемств на раншх стадiях розвитку; механiзм державних закушвель iнновацiйноi продукци; створення правово! основи для забезпечення постшного спiльного фшансування ВНЗ Федеральним урядом та землями та iншi [3].

Таким чином, сталий шновацшний розвиток Шмеччини базуеться на визначених державою прю-ритетах шновацшно! дiяльностi, дiевому мехашз-

Витрати, % Bifl ВВП

3,5

2,5

1,5

0,5

2,386 2,457 2,423 2,446

2,726

2796 2,821 2,917

2,714

2,868 2,873 2,939

2,392 2,415 2,421 2,456 2,597

^ çô4 ^ # # ^ ^ ^ PiK

f f f f f f f f f f f f f f f f f

Рис. 4. Витрати на НДДКР у Жмеччиш за 2000-2016 рр., % вщ ВВП

Джерело: складено за [

Mi державно-приватного партнерства, бажанш та здатностi суб'екпв бiзнесу впроваджувати iнновацiï, участi банив у фшансуванш iснуючих прiоритетiв.

ВИСНОВКИ

На основi проведеного дослiдження можна зро-бити висновок, що ключовими факторами форму-вання та розвитку ефективно'1 iнновацiйноï системи Австрй' та Шмеччини е iсторично сформованi пере-думови ведення нацiонального бiзнесу, ефективна державна полiтика у сферi фшансування та стиму-лювання iнновацiйноï дiяльностi, дiева iнновацiйна iнфраструктура, яка базуеться на взаемоди' держави, бiзнесу, науки та освiти. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Андрощук Г. О. Програма шновацмного розвитку економ^и Нiмеччини: стратегiя високих технолога. Наука та тновацИ. 2009. № 3. С. 72-88.

2. Бабич Л. М. Аналiз та значення шмецькоТ шно-вацмноТ модeлi для трансформацп' перехщноТ eкономiки Укра'ши. Всник Хмельницького нацонального yHiBepcumemy. Серiя «EKOHOMÎ4HÎ науки». 2017. № 2. Т. 1. С. 15-21.

3. Михайлова А. А. Особенности инновационной политики развитых стран Балтийского региона. Янтарный мост. 2015. № 2. С. 83-128.

4. Мушеник I. М. Закордонний досвщ формування репональних шновацмних систем (на прикладi Австрй). На-yKOBi записки Нацонального ушверситету «Острозька ака-демiя». Серiя «ЕконOMiка». 2017. № 5. С. 72-77].

5. FFG - Die Österreichische Forschungsförderungsge-sellschaft. URL: https://www.ffg.at/en/comet-competence-cen-ters-excellent-technologies

6. Landwirtschaftliche Rentenbank. URL: www.renten-bank.de

7. National Science Board. Science & Engineering Indicators. URL: https://nsf.gov/nsb/sei/

8. Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: http://www.oecd.org/

9. Starzer O. Experiences from the Austrian COMET Programme. Competence Centres and their Future. TAFTIE Expert Session 1. 2017. URL: http://www.taftie.org/sites/default/ files/20170222_COMET_TACR.pdf

10. Statistik Austria. Bundesanstalt Statistik Österreich. URL: https://www. statistik.at

11. Umweltbank. URL: http://www.umweltbank.de/

REFERENCES

Androshchuk, H. O. "Prohrama innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Nimechchyny: stratehiia vysokykh tekhnolohii" [Germany's Innovative Economic Development Program: A High-Tech Strategy]. Nauka ta innovatsii, no. 3 (2009): 72-88.

Babych, L. M. "Analiz ta znachennia nimetskoi innovatsi-inoi modeli dlia transformatsii perekhidnoi ekonomiky Ukrainy" [Analysis and significance of the German innovation model for the transformation of the transition economy of Ukraine]. Vis-nyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Ekonomi-chninauky», vol. 1, no. 2 (2017): 15-21.

"FFG - Die Osterreichische Forschungsforderungsge-sellschaft". https://www.ffg.at/en/comet-competence-centers-excellent-technologies

Landwirtschaftliche Rentenbank. www.rentenbank.de Mikhaylova, A. A. "Osobennosti innovatsionnoy politiki razvitykh stran Baltiyskogo regiona" [Features of the innovation policy of the developed countries of the Baltic region]. Yantarnyy most, no. 2 (2015): 83-128.

Mushenyk, I. M. "Zakordonnyi dosvid formuvannia re-hionalnykh innovatsiinykh system (na prykladi Avstrii)" [Foreign experience in the formation of regional innovation systems (for example, Austria)]. Naukovizapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Ekonomika», no. 5 (2017): 72-77.

National Science Board. Science & Engineering Indicators. https://nsf.gov/nsb/sei/

Organisation for Economic Co-operation and Development. http://www.oecd.org/

"Statistik Austria. Bundesanstalt Statistik Osterreich". https://www.statistik.at

Starzer, O. "Experiences from the Austrian COMET Programme". Competence Centres and their Future. TAFTIE Expert Session 1.2017. http://www.taftie.org/sites/default/files/ 20170222_G3MET_TACR.pdf

Umweltbank. http://www.umweltbank.de/

3

2

0