CC BY
8
УДК 338.242.2+330.3
ДИНАМ1ННИИ АНАЛ1З СКЛАДОВИХ ЕКОНОМ1КО-1ННОВАЦ1ИНОГО РОЗВИТКУ КРА1Н СВ1ТУ
© 2017 СКОРОБОГАТОВА Н. £., КУХАРУК А. Д., ПИШНОГРАСВ I. О.
УДК 338.242.2+330.3
Скоробогатова Н. €., Кухарук А. Д., Пишнограев I. О. AMHaMi4H^ аналiз складових економiко-iнновацiйного
розвитку краТн CBiTy
Статтю присвячено розвитку наукових положень щодо визначення складових економшочнновацшного розвитку кран свту. Дотдження проведено з використанням методологи неприбутковоi оргаюзацИ «Свтовий центр данихз гео'шформатики та сталого розвитку», згiдно з якою сталий розвиток кра/ни визначаеться через розрахунок адитивного показника, котрий включае сукупшсть одиничних показниюв, зокрема шдекс макроекономiчно'i ¡нфраструктури та шдекс iнновацiйноi активности Проведено анал'в динамiки зазначених iндексiв для виб'рки кра/н свту (Шве^я, Норвегiя, Дашя, Велика Бриташя, Н'шеччина, Франтя, Пвденна Корея, Китай, Япон'т, Болгар'т, Польща та Украна). Детал'вовано динамку вихiдних показниюв за пер'юд 2005-2015 рр., що використовуються для визначення р'вня iнновацiйноiактивностi та еконошiчноiiнфраструктури, а також обсягу витрат на розвиток освти. Проведене дотдження надало шожливкть 'дентиф'шувати особливостi еконош'шо-iнновацiйного розвитку скандинавських, европейських, азйських та постсо^алшичних кра/н, визначити л'дер'в за складовиши такого розвитку та передушови форшування /х еконошшо-тновацшного потен^алу.
Ключов'! слова: iнновацiйна актившсть, iнновацiйний розвиток, еконошiчна 'тфраструктура, сталий розвиток, витрати на розвиток освти. Рис.: 1. Табл.: 3. Формул: 2. Б'бл.: 21.
Скоробогатова Наталя бвгешвна - кандидат економ'тих наук, доцент, доцент кафедри шiжнародноiеконош'ши, Нацональний техтчний уш-верситет Укра/ни «Ки/вський полтехтчний 'тститут iменi Iгоря йкорського» (пр. Перемоги, 37, Ки/в, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
Кухарук Анна Дмитрiвна - кандидат економ'тих наук, доцент, доцент кафедри шiжнародноi еконошiки, Нацональний техтчний ушверситет Укра/ни «Ки/вський полтехн'тий 'нститут '¡мен 1горя йкорського» (пр. Перемоги, 37, Ки/в, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
Пишнограев 1ван Олександрович - кандидат ф'вико-математичних наук, асистент кафедри математичного моделювання еконошiчних систем, Нацональний технчний ушверситет Укра/ни «Ки/вський полтехн'тий 'нститут менi 1горя йкорського» (пр. Перемоги, 37, Ки/в, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.242.2+330.3 Скоробогатова Н. Е., Кухарук А. Д., Пышнограев И. А.
Динамический анализ составляющих экономико-инновационного развития стран мира
Статья посвящена развитию научных положений относительно составляющих экономико-инновационного развития стран мира. Исследование проведено с использованием методологии неприбыльной организации «Мировой центр данных по геоинформатике и устойчивому развитию», согласно которой устойчивое развитие страны определяется путем расчета аддитивного показателя, включающего совокупность единичных показателей, в частности индекс макроэкономической инфраструктуры и индекс инновационной активности. Проведен анализ динамики указанных индексов для выборки стран мира (Швеция, Норвегия, Дания, Великобритания, Германия, Франция, Южная Корея, Китай, Япония, Болгария, Польша и Украина). Детализирована динамика исходных показателей за период 2005-2015 гг., которые используются для определения уровня инновационной активности и экономической инфраструктуры, а также объема расходов на развитие образования. Проведенное исследование позволило идентифицировать особенности экономико-инновационного развития скандинавских, европейских, азиатских и постсоциалистических стран, определить лидеров по составляющим такого развития и предпосылки формирования их экономико-инновационного потенциала. Ключевые слова: инновационная активность, инновационное развитие, экономическая инфраструктура, устойчивое развитие, затраты на развитие образования. Рис.: 1. Табл.: 3. Формул: 2. Библ.: 21.
Скоробогатова Наталья Евгеньевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
Кухарук Анна Дмитриевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
ПышнограевИванАлександрович-кандидатфизико-математических наук, ассистент кафедры математического моделирования экономических систем, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.242.2+330.3 Skorobogatova N. Ye., Kukharuk A. D., Pyshnograiev I. O. The Dynamic Analysis of the Economic and Innovation Development in the World's Countries
The article is concerned with the development of scientific provisions on the components of economic and innovation development of the world's countries. The study was conducted using the methodology of the non-profit organization «World data center for Geoinformatics and Sustainable Development», according to which the sustainable development of a country is determined by the calculation of an additive indicator comprising a set of single indicators, in particular the macroeconomic infrastructure index and the innovation activity index. An analysis of dynamics of these indices for a selection of the world's countries (Sweden, Norway, Denmark, Great Britain, Germany, France, South Korea, China, Japan, Bulgaria, Poland and Ukraine) was carried out. The dynamics of the baseline indicators for the period of 2005-2015, which are used to determine the level of innovation and economic infrastructure, as well as the level of expenditure on development of education, has been worked out in detail. The conducted study helped to identify the economic and innovative development of the Scandinavian, European, Asian and post-socialist countries, determine leaders by the components of such development and the preconditions for building their economic and innovation potential. Keywords: innovation activity, innovation development, economic infrastructure, sustainable development, expenditure on development of education. Fig.: 1. Tbl.: 3. Formulae: 2. Bibl.: 21.
Skorobogatova Natalia Ye. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute» (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
Kukharuk Anna D. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute» (37 Peremohy Ave, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
Pyshnograiev Ivan O. - PhD (Physics and Mathematics), Assistant of the Department of Mathematical Modeling of Economic Systems, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute» (37 Peremohy Ave, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
На сучасному еташ суспкьного розвитку в!дбу-ваються докоршш зрушення у структурi глобального виробництва та споживання. За своею суттю такi змши полягають у поступовому замiщеннi то-варiв, котрi мають речову форму, товарами нематерiаль-но! природи. За таких умов фундаментального значення набувае здатшсть суб'екйв комерц1йно1 дiяльностi до накопичення на мкро- та макрорiвнi iнтелектуального капiталу - основи розвитку сфери нематерiального виробництва. Це обумовлюе необхiднiсть сталого розвитку кра!н, галузей та пiдприемств за шновацшною моделлю, де прiоритетне значення мае новаторство та шновацшна активнiсть. Разом з тим, можливкть стабкьного ство-рення та впровадження iнновацiй на шдприемствах цк-ком залежить в!д специфiки економiчних умов, за яких функцiонуе суб'ект шновацшно! дiяльностi. Свггова фь нансова криза останнк роив справила суттевий вплив на стабкьшсть роботи пiдприемницького сектора та фь зичних осiб у багатьох кра!нах свiту, що призвело до ви-дозмiни глобального економiчного простору та його еко-номiчних пiдсистем. Зазначене обумовлюе актуальшсть обрано! теми дослдження та визначае доцiльнiсть по-дальших наукових пошукiв системних зв'язкiв тих явищ або процесiв, котрi забезпечують формування складових економiко-iнновацiйного розвитку кра!н свiту.
Проблеми забезпечення iнновацiйного розвитку кра!н свiту висвiтлено в наукових працях багатьох вп1-чизняних i зарубiжних авторiв. Зокрема, Бабич В. Д. дослцжуе сучаснi пiдходи до формування державно! шновацшно-швестицшно! политики та доводить об'ективну необхiднiсть забезпечення стратепчно! шновацшно-швестицшно! трансформаци нащонально! економки [6]. Чужиков В. I. визначае особливост еко-номiчного розвитку рiзних кра'1н свiту та вплив глоба-лiзацiйних процесiв на формування нащонально! еко-номiки держави [20]. Аналiз досвiду европейських кра'1н щодо формування ефективно'1 шновацшно! системи та видкення проблем на шляху iнновацiйного розвитку Украши здiйснено Федуловою Л. I. [19]. Характеристику шновацшного розвитку кра!н свiту представлено також в аналпичних мiжнародних звiтах, зокрема «Doing Business» [1], «Global Competitiveness Index» [2] та «Global Innovation Index» [3].
Наявш науковi та аналiтичнi доробки мають тео-ретичне та прикладне значення, охоплюють актуальш проблеми iнновацiйного розвитку глобально! економь ки та суб'ектiв виробничо-комерцшно! дшльностЬ Разом з тим, залишаються такими, що потребують подаль-шого дослiдження, складовi економiко-iнновацiйного розвитку краш свпу з урахуванням економiчного укладу та географiчноl локалшаци.
Метою стати е розвиток наукових положень щодо визначення iмперативiв економiко-iнновадiйного розвитку краш свиу. Досягнення мети забезпечуеться ви-рiшенням такого завдання: ккьюсний та якiсний аналiз шдикаторш функцiонування кра'lн свiту, котрi характеризуют особливостi !х економiко-iнновацiйного розвитку.
Ккьюсш результати дослiдження отримано з ви-користанням методологи неприбутково! оргашзащ! «Свiтовий центр даних з геошформатики та сталого
розвитку» (далi - СЦД) [13], що спещалшуеться на 36opi та обробцi даних щодо економ!чно!, сощально! та еколо-гнно! складових сталого розвитку кра!н свпу. Загальна структурно-логiчна схема розрахунку комплексного по-казника сталого розвитку, зщно з такою методологieю, передбачае розрахунок часткового шдексу шновацшно-го розвитку (INN), котрий, своею чергою, е адитивним: його може бути отримано шляхом сумування одиничних показникiв з урахуванням коефщенпв вагомостi згiдно з такою формулою:
INN = 0,3CUI + 0,4TRD + 0,3 PAP, (1) де CUI - плата за використання штелектуально! влас-носп, тис. дол. США;
TRD - ккьюсть технiчних аналiтикiв, що залучеш у НДДКР, осiб на млн оаб;
PAP - кiлькiсть отриманих охоронних документiв.
Змiну значень показника CUI за крашами свiту за перюд 2005-2015 рр. вiзуалiзовано на рис. 1.
Зщно з рис. 1 найбкьший обсяг витрат (плати) за
використання штелектуально! власност у 2015 р.
спостериався в Кита!. Проте аналiз даного показника в динамщ дае можливiсть стверджувати, що до 2013 р. стшким лидером за показником CUI була Японiя. Китай характеризуеться найбкьш стрiмким зростанням значення CUI за проаналiзований перiод. Найменшим даний показник е в Болгари. Одним iз факторiв, що ви-кликав такий розподк, е вiдмiннiсть кiлькостi отриманих охоронних докуменпв, якi щороку рееструються в кра!нах. Так, аналiз динамки показника PAP за аналопч-ний перюд на основi iнформацi!, надано! СЦД, показав таку кiлькiсну специфку охорони iнтелектуально! влас-ностi в досл!джуваних кра!нах:
1. Лiдером за ккьюстю отриманих охоронних документ е Китай, де протягом останнк рокiв в!дбува-еться стрiмкий розвиток економки за рахунок реал!за-щ! ефективно! нацiонально! стратег!!.
2. Серед зах!дноевропейських кра!н лiдером за показником PAP е Шмеччина, що пояснюеться штенсив-шстю дослiджень та !х результативнiстю, а також висо-кими законодавчими вимогами до охорони авторського права.
3. Варто вкмпити под!бшсть значень проаналь зованого показника у двох групах кра!н - скандинав-ських i постсоцiалiстичних. Укра!на в межах групи в!д-рiзняеться стабiльнiстю реестращ! авторських прав на об'екти штелектуально! власностi, зокрема в перiод економко-полпично! невизначеностi 2013-2015 рр., що св!дчить про незначний вплив погiршення економiчних умов функцiонування кра!ни на рiвень внутршньо! ш-новацiйно! активностi.
У ход! досл!дження виявлено, що для деккькох кра!н виб!рки характерним е стшке зростання ккькост науково-техшчних пращвниюв (TRD), а саме: для Франц!!, Н!меччини, Великобритан!!, П!вденно! Коре!. Не-значними коливаннями та позитивною динамкою в!д-р!зняеться за цим показником Польща. Решта кра!н мае або нестабкьний р!вень залучення техшчних аналииюв у досл!дження (Данш, Швецш), або стшке зниження р!в-
О
X
•С
с
ш
^
н <
K Ф 3
с и
Ф
н с
_х о
ч
z и
X S
ш H
H
и "н
s u
а О
о X
K u
s ш
m с
гс m
m
te
H
Ш
г
С
20000000
15000000
■= 10000000
5000000
7
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 PiK
1 - Швецт
2 -Францт
3 -Японт
4 - Болгарт
5 - Норвепя
6 - Великобритант
7 - ГНвденна Корея
8 - Украша
9 - Ымеччина
10 - Китай
11 - Гольща
Рис. 1. Динамка показника CUI за кранами свггу, тис. дол. США
Джерело: складено за [13].
0
ня цього показника (Украша, Болгарш, Японш). Негативна тенденщя в таких крашах, як Украша та Болгарш, пов'язана зокрема з вцтоком кадрiв науково-техннно! спещгшзаци у краши Зах1дно1 бвропи та Польщу.
Як показали результати попереднк дослiджень, у розвинених кра'1нах iснуe щкьний зв'язок мiж розвит-ком макроекономiчноí шфраструктури та iнновацiйною активнiстю. 1ндекс економiчноí iнфраструктури (INR) визначаеться за формулою [13]:
INR = 0,2 AGV + 0,3INV + 0,5WBG, (2) де AGV - iндекс розвитку скьського господарства за доданою вартiстю, дол. США;
INV - шдекс розвитку промисловост за доданою вартiстю, дол. США;
WBG - ВВП на душу населення, дол. США.
Осккьки значення показника INR бкьшою мiрою формуеться за рахунок шдексу ВВП на душу населення (ваговий коефщент при WBG е найвищим), то крайни, котрi характеризуються бкьшим обсягом ВВП на душу населення, матимуть вище значення iндексу INR, що пiдтверджуеться результатами проведеного аналiзу статистичних даних. Найбкьше значення та позитивна динамка показника ВВП на душу населення характерш для Норвеги. Разом з тим, Китай та Украша поадають найнижчi позици за рiвнем iндексу WBG у межах в1дпо-вiдних груп, що в цкому пояснюеться вiдносно малими обсягами суспкьного виробництва (у випадку Украши) або значною кiлькiстю населення (Китай).
Водночас лидерами розвитку промисловостi за створеною доданою вартiстю е Китай та Японш. Варто шдкреслити, що суттева перевага Китаю порiвняно з ш-шими кра'1нами вибiрки за часткою у свгговому ВВП ви-кликана стрiмкою розбудовою та вдосконаленням азш-
сько'1 економiки протягом останнк десятилiть (явище, що отримало назву «економiчне диво»).
Серед групи захкноевропейських кра'1н лiдером за створеною доданою вартктю скьськогосподарським сектором е Франщя. У групi скандинавських кра'1н станом на 2015 р. найвищий рiвень iндексу АОУ спостериа-еться в Норвеги. Разом з тим, дана краша дещо посту-палася Швеци з 2006 р. до 2013 р. За групою постсоща-лiстичних кра'1н варто вiдмiтити подiбнiсть розвитку Украши та Польщi, а також порiвняно низький рiвень створено'1 додано'1 вартостi скьськогосподарськими господарствами Болгари.
Cлiд пiдкреслити особливiсть розподку краш АзГ1 за динамiкою проаналiзованого показника. Леером за рiвнем шдексу АОУ е Китай, який значно випереджае Японш та Корею. У цкому скьськогоспо-дарське виробництво за крашами свггу зростае, що свк,-чить про збкьшення обсягiв суспкьного споживання продукци вiдповiдного типу. Деталiзацiя динамiки осно-вних макроекономiчних показниюв кра'1н свiту надае пiдстави стверджувати про високий рiвень економiчно-го зростання Китаю та краш Зах1дно! бвропи. Також за результатами дослцження можна сформулювати висно-вки щодо шновацшно! спрямованостi азiйських кра'1н та Украши, незважаючи на присутнiсть дестабшзуючих чинникiв глобального економiчного середовища.
Разом з тим, для забезпечення вищого рiвня ш-формативностi результатiв дослдження, доцкьно де-талiзувати данi щодо розвитку одного з головних дви-гунiв iнновацiйного прогресу та складово'1 нацюнально! шновацшно! системи - сфери освiти. Наприклад, змiст та причини вкнайдених ранiше обернених залежностей
мiж рiвнем економiчного розвитку та шновацшною ак-тивнiстю Укра!ни обгрунтовуються на рiвнi шститущ-онального забезпечення нацюнально! шновацшно! си-стеми. У даному контекст iнновацiйнi процеси доцкьно розглядати в дiалектичному взаемозв'язку iз процесами розвитку освiти, що, своею чергою, е рушiйною силою переходу держави до ново! суспкьно! формаци. За основу деталiзованого аналiзу Укра!ни як винятку з вибiрки дослцжених кра'1н доцкьно прийняти кiлькiснi та яюсш показники розвитку освiти та науки, а також шновацшно! дiяльностi пiдприемств (табл. 1).
Середнiй абсолютний прирiст державних витрат на освггу (РБЕ) у кризовий перюд в УкраМ складае 0,31 од., що свцчить про мобiлiзацiю фшансових ресурсiв та спрямування !х у стратепчно важливу галузь.
Зурахуванням того, що за перюд 2008-2009 рр. об-сяг ВВП зменшився на 34,7 млн грн [12], позитивна динамка фшансування освгги вказуе на спрямова-нiсть державно! полiтики в бк переходу до iнновацiйно! моделi розвитку. Разом з тим, державш витрати на ш-новацiйну дiяльнiсть пiдприемств у середньому станов-лять лише 1,6 %, а основним джерелом (73 % у середньому за перюд) фшансування впровадження шновацшних розробок е власш кошти суб'екйв господарювання. За-значене служить шдставою для висновку щодо розбу-дови iнституту фiнансування iнновацiйно! дшльност в Укра!нi, що е стимулятором стабкьного функцюнуван-ня нацiонально! шновацшно! системи. Для порiвняння iндекс обсяпв витрат на розвиток освiти (РБЕ) кра!нами свiту представлено в табл. 2.
Таблиця 1
Розвиток освгги, науки та iнновацiиноl дiяльностi пщприемств в Украlнi за перiод 2005-2015 рр.
№ з/п Показник Р!к
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
1 РВЕ 6,058 6,209 6,151 6,430 7,311 7,311 6,152 6,661 6,661 6,661 6,661
2 П 8,2 10,0 11,5 10,8 10,7 11,5 10,8 13,6 13,6 12,1 15,2
3 В 5752 6160 10821 11994 7943 8046 14334 11481 9563 7696 13814
у т. ч.
Вы. 88 85 74 61 65 59 53 64 73 85 97
Вд 0,5 1,9 1,3 2,8 1,6 1,1 1,0 2,0 0,3 4,5 0,4
В1, 2,7 2,9 3,0 1,0 19,0 30,0 0,4 8,7 13,1 1,8 0,4
Прим1тка: РВЕ - державш витрати на освпу; - питома вага шдприемств - суб'екпв iнновацiйноí дiяльностi, % до загального обсягу;
- загальна сума витрат на шновацп, млн грн; Витрати на фшансування шновацшно! дiяльностi у % до загального обсягу: в - за раху-нок власних кош™; Вд - за рахунок держбюджету; В.. - за рахунок шоземних швестицм.
Джерело: складено та розраховано за [12; 13].
Таблиця 2
1ндекс обсягу витрат на розвиток освгги кражами свггу 2005-2010 рр.
Кра1на Ик Середне
2005 2006 2007 2008 2009 2010
Краши Зах/'дно/'Свропи
Британт 5,19 5,25 5,16 5,12 5,31 5,95 5,33
Францт 5,50 5,44 5,45 5,44 5,74 5,68 5,54
НЛмеччина 4,2 4,28 4,35 4,42 4,89 4,92 4,57
Скандинавськ краши
Швецы 6,56 6,41 6,22 6,39 6,86 6,62 6,51
Норвепя 6,97 6,49 6,66 6,40 7,24 6,87 6,77
Дант 8,08 7,73 7,61 7,49 8,49 8,62 8,00
Азйськ краши
Китай
Японт 3,48 3,46 3,46 3,44 3,44 3,78 3,51
Корея 3,90 3,97 3,95 4,46 4,67 4,67 4,27
Постсоцюпктичт кра'ши
Болгарт 4,19 3,99 3,75 4,31 4,43 4,02 4,11
Польща 5,46 5,23 4,87 5,07 5,03 5,10 5,13
Укра!на 6,06 6,21 6,15 6,43 7,31 7,31 6,58
Е? со о о
о ^
о <
со
<
о
ш
Джерело: складено та розраховано за [12; 13].
Як свцчать даш табл. 2, лидером за обсягом витрат на розвиток освпи е Данiя, де середне значення шдексу РБЕ за перюд 2005-2010 рр. становить 8,0. Наступш по-зици за обсягом таких витрат займали Норвегiя (6,77) та Украша (6,58). Осккьки данi щодо обсягу витрат на освiту в Кита! вiдсутнi, однозначнi висновки щодо впли-ву 1х на шновацшний розвиток ще! кра'1ни сформулю-вати неможливо. Разом з тим, аналiз юлькост осiб, що отримують освпу рiзних рiвнiв у цiй краМ, дозволяе стверджувати про порiвняно невисокий рiвень розви-тку цього сектора. Лидером за рiвнем розвитку освiти третього рiвня е Пiвденна Корея. Наступш позищ! в рейтингу за середшм значенням iндексу 8ЕТ пойдають Данiя та Укра'1на. Отриманi результати надають шдстави стверджувати про стшюсть державно'1 полiтики в Укра'1-ш щодо забезпечення розвитку уск рiвнiв освiти, що е
позитивним чинником формування економжи знань та шновацшно! активностi.
Проведене дослiдження надало можливкть ви-значити характер розвитку дванадцяти краш свiту в таких аспектах, як: економiчнi умови для ведення бiзнесу, iнновацiйна активнiсть, рiвень еконо-мiчноl свободи, розвиток економiчноl шфраструктури. Отриманi результати та '1х графiчна вiзуалiзацiя дозво-ляють сформувати висновки про подiбнiсть або в^дмш-шсть кра!н вибiрки за характером впливу економiчних чинникiв на впровадження шновацш та умовами ведення бiзнесу потенцiйними новаторами. Окрiм того, доцкьно узагальнити особливостi економiчного укладу проаналiзованих кра!н, що забезпечить можливiсть !х комплексного порiвняння (табл. 3).
Таблиця 3
Особливостi економiчного та iнновацiйного розвитку краУн свiту
Кражи
Економiчний розвиток
lнновацiйний розвиток
2
3
4
Е?
СО
о о
о ^
о_
о <
со
<
2 ш
Швецт
з
'<з о.
со а х з
X
5
Дант
Норвепя
Скандинавськ кражи мають схожу економтну модель: високий р1вень ВВП на душу населення, найвищий р1вень заробино! плати та оподатку-вання, значний соц1альний захист, включаючи безкоштовну освпу та медицину. Зазначен кражи також £ лщерами за ¡ндексом сталого розвитку та вщрвняються високим р1внем технолопчносп та ¡нновацшносп. Осшьки даш кражи вщносяться до постждустр1альних, значна частина додано!' вартост у них припада£ на нематер1альне вироб-ництво - сферу послуг, банювський сектор, страхову справу, транспорт. Стьське господарство займа£ лише 2-4%, проте в1дрвня£ться високою продуктивною
Основна частина фжансування НДДКР припада£ на державний сектор. Особливктю ¡нновацшно! системи £ вщносно невелика шьюсть науково-дошдних установ. Ушверситети викону-ють три функци: освгга, фундаментальн дошдження, вза£модт з бвнесом. Активно тдтриму£ться малий бвнес, що займа£ться розробками та Тх впроваджен-ням. Особливктю ¡нновацшно''' системи ШвецГТ £ розвинута система регюнальних ¡нновацшних кластера.
Як \ у Швецп, стввщношення витрат на дошдження та розробки до ВВП значно випереджа£ середню величину по £С та Балтшському регюну. 1стотну роль у стимулюванш ¡нновац|йноТ' дтльносп в1д1грають високоризиков1 ¡нвестицй' в компанп, як займаються розробкою нових продукт^ або технологш
Фжансування дошджень здшсню£ться порхну державою та бвнесом. Основними розробниками ¡нновацшних технологш ви-ступають ушверситети та коледжь об'£днан в асоц1ац1ю
з .X
'с &
'3 ш с
о &
ш о X Я5
РО
Ымеччина
Сптьною рисою захщно£вропейських економк та метою 'х ¡нновацмного розвитку £ пщвищення р|вня якосп життя населення, що досяга£ться шляхом вза£мозв'язку ¡нформацшно! економки з глобальними фжансовими ринками, оркнтованими на споживачв розроблених технологш. Високий ступжь економтного розвитку та добробуту за рахунок протекцюшстсько! полиики держави щодо нацюнальних розробок. В економщ реалвована нацюнальна ¡нновацшна полника, спрямована на створення та пщтримку високотехнолопчних компанш у промисловосп. За-безпечуючи привабливе середовище для вщкриття та функцюнування б|знесу, кражи нарощують обся-ги виробництва високотехнолопчно! продукцГ''
Ымеччина належить до категори «¡ннова-цшний лщер». Основний акцент щодо розвитку науки, проведення дошджень, розробки нових технологш та 'х впровадження у виробництво зроблено на приватний сектор. Держава спочатку виступа£ основним замовником та ¡нвестором ¡нновацшних проект^. Активна протекцюшстська полита з боку держави, використання механвм1в податкового стимулювання та сприятливих умов кредитування, захист авторських прав, стимулювання розвитку малого та середнього бвнесу в ¡нновацшному напрямку
1
Продовження табл. 3
1 2 3 4
Франтя Францiя належить до категори «шнова-цiйний послiдовник». У краин спостер^а-вться суттвва державна пщтримка шнова-цiйноТ дiяльностi як на законодавчому, так i на виконавчому рiвнях (безпосереднв фiнансування, надання рiзного роду пiльг, а також придтення особливо'' уваги сферi освпи). Визначальним моментом в зв'язок освпи, науки та виробництва
Великобританiя Великобританiя завжди займала лщирукч позици серед кра'н-шноватсрв, що забезпечувться розвитком академiчноl' науки та винаходами, стратепчною метою яких в комерцiалiзацiя наукових розробок. Держава також виступав основним iнвестором фунда-ментальних дослiджень. lнновацiйна система Великобритани заснована на створеннi наукових парюв при навчальних закладах
Китай Високий ступшь державно''' диктатури та контролю несприятливо позначавться на розвитку пщпривмницького сектора. Виступаючи «майстер-нею iмiтацiйноl' економiки», кража робить акцент на виготовленш суттвво дешевших товарiв не завжди високо''' якостi Характерна незначна кшьюсть власних оригiнальних розробок, запозичення та адапта^я передових свiтових технолога. На даний час активно запроваджувться державна програма з переходу Китаю до iнновацiйно оркнтовано''' держави до 2020 р.
3 '<3 '5 •о и ;з Пiвденна Корея За рахунок активно!' державно!' пiдтримки науки ^вденна Корея перетворилася з краТни, що розвивавться, у промислово-розвинену крашу шляхом впровадження стратеги iмпортозамiщення, пщтримки нацiонального ви-робника та збтьшення обсягiв експорту Створенню власно''' шновацшно''' системи сприяли значш вкладення державних кош^в у розвиток наукових ресурсiв та на проведення НДДКР. Державна пщтримка науки з метою розробки стратеги iмпортозамiщення визначила провщну роль сформованого науково-техычного комплексу краши в розвитку держави
Япоыя Завдяки розвитку базових галузей (чорна металурпя, електротехнiчне та транспортне машинобудування, хiмiчна промисловiсть) було вщновлено економiчний баланс у кран Японiя стала одним з лiдерiв на свiтовому ринку суднобу-дування, чорно''' металурги, автомобiлебудування, робототехнiки та електрошки, побутово''' технiки тощо Важкий пклявовнний стан пкля Друго''' свтово''' вiйни та ос^вне розташування краши пiдштовхнули и до активного запозичення та впровадження свiтових наукових розробок, використовуючи стратегiю «слiдування за лщером». Проте на початку 1980-х рр. Япошя активiзу£ НДДКР, розроб-ку власних шновацшних товарiв на основi новiтнiх технологiй
3 'с 3 § .1 Э- !3 § Польща У результат застосування «шоково'' терапи» на початку 1990-х роюв досягнуто суттввих структур-них зрушень в економiцi, викликаних швидкою приватизацi£ю об'£ктiв державно'' власносп, залу-ченням прямих iноземних швестицм, посиленою експансi£ю провiдних ТНК у селективш галузi нацюнально''' економiки тощо. Частка стьського господарства Польщi займав бiльшу частину ВВП порiвняно iз середньоввропейським рiвнем. По-ступово Польща, крiм спецiалiзацГ'' на виробництвi та експорт сировинних товарiв, переходить до бтьш високотехнолопчно''' продукци Постсоцiалiстичнi кра'ни не вщзначаються суттввим рiвнем iнновацiйного розвитку. Будучи членом £С, Польща прагне до-сягти бiльш активного розвитку науково-iнновацiйного сектора, плануючи збтьшити сво'' витрати на НДДКР до 3 % ВВП у 2020 р.
Болгарiя Це шдус^ально-аграрна крана, основними галузями економiки виступають машинобудiвна та металообробна, харчова, хiмiчна, текстильна промисловiсть та промисловiсть конструкцiйних матерiалiв. Вiдзнача£ться низька частка високотехнолопчних галузей у загаль-ному обсязi експорту краши, а також найнижча продуктившсть працi серед кра'н £С 1нновацшысть бiзнесу в краин не вiдрiзня-вться високим рiвнем. Приватний сектор не активно розвивав iнновацiйну дiяльнiсть. Через недостатнв фшансування НДДКР пiдпри£мства вiдчувають недостатнiсть квалiфiкованого персоналу, прикладних розробок та шновацм
Е? со о о
о ^
о <
со
<
о
ш
Заштення табл. 3
1 2 3 4
Укра!на На даний час економка Укра!ни перебувае пiд впливом дестабiлiзуючих економiчних i полiтичних факторiв, що спричиняе нега-тивну ланцюгову реакцiю основних важелiв економiчного механiзму. Тривала вщсутшсть збалансовано! стратеги розвитку кра!ни призвела до негативних соцiально-економiчних ефектiв Несприятливе макроекономiчне середови-ще, полiтична нестабiльнiсть, анексiя Криму та вiйськовi дГГ на сходi кра!ни пояснюють недостатнiсть фiнансування iнновацiйних проектiв як на мГкрорГвш, так i на за-гальнодержавному рГвнГ. Проте с^мке погiршення економiчного стану в кра!ш стимулюе активiзацiю iнновацiйних процесiв. Водночас шновацшна дГяльнГсть вГтчизняних пiдпривмств характеризуемся дисбалансом технологiчно!, економiчно! та тонально! складових
Джерело: складено за [4; 5; 7-11; 14-18; 21].
ВИСНОВКИ
За результатами дослцження виршено завдання з обгрунтування наукових положень щодо аналiзу шдика-TopiB економко-шновацшного розвитку краш свiту та ощнювання впливу економiчних та соцiальних умов на рiвень !х шноващйно! активность
Елементом науково'1 новизни е виявлена залеж-нiсть мiж показниками шновацшного, сощально-еко-номiчного та освiтнього процейв у групах кра'1н, сфор-мованих за регiональною ознакою, та визначена тенден-цiя !х економiко-iнновацiйного розвитку.
Проведене дослдження надало можливiсть ^ен-тифiкувати особливостi iнновацiйно-економiчного розвитку скандинавських, европейських, азiйських та пост-соцiалiстичних кра'1н з урахуванням шдексу шновацш-ного розвитку, економiчно! шфраструктури та витрат на фiнансування науки й освпи. Отриманi результати до-зволяють визначити специфiчнi чинники шновацшно-економiчного прориву кра'1н, а саме: державна шдтрим-ка науки (для вск груп кра'1н), щкьний взаемозв'язок мiж наукою та виробництвом, мотивацiя залучення висококвалiфiкованих наукових кадрiв до розробки та шдтримки нацiональноl шновацшно! системи (захцно-европейськi, скандинавськi, азшсью кра'1ни), своечасне використання передового досвцу та запровадження власних розробок на його основi (азiйськi кра'1ни) тощо. Виявленi iнструменти формування нащонально! шнова-цшно! системи та ll вплив на економiчний устрiй дер-жави дозволяють сформувати прiоритети державно! програми шдтримки шновацшного розвитку Украши з урахуванням сучасних геополiтичних процесiв.
Перспективними напрямами подальших досль джень е розробка методолопчних положень стратеги формування шновацшно орiентовано! економiки Укра!-ни з використанням досвцу передових краш свiту щодо визначення прiоритетних завдань НДДКР та поеднання !х результат з практичною дiяльнiстю суб'ектiв госпо-дарювання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Doing Business 2017: Equal Opportunity for All/The World Bank Group. URL: http://www.doingbusiness.org/reports/case-studies/2016/gc-legal-rights
2. Global competitiveness report 2016-2017/World Economic Forum, 2016. URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR2016-2017/05FullReport/TheGlobal CompetitivenessReport2016-2017_ FINAL.pdf
3. Global Innovation Index 2016/World Intellectual Property Organization. URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_ pub_gii_2016.pdf
4. OECD Reviews of Innovation Policy. Sweden: 2012, 2013. URL: http://www.vinnova.se/upload/EPiStorePDF/OECDReviews-0fInnovationPolicySweden2012.pdf
5. Technicians in R&D (per million people)/The World Bank Group. URL: http://data.worldbank.org/indicator/SP.POP.TECH.RD.P6
6. Бабич В. Д. Сучасш пщходи до формування державно! шновацшно-швестицшно! полггики. Б/'знес 1нформ. 2015. № 3. С. 117-121.
7. Багхерст Д. Если у вас есть власть, просто сделайте это. Инновацинные тренды. 2011. № 6. С. 5-7.
8. Гаврилова Н. М. Современный опыт инновационного развития Германии и возможности его использования в России. Вестник Финансового университета. 2011. № 6. URL: http:// cyberleninka.ru/article/n/sovremennyy-opyt-innovatsionnogo-razvitiya-germanii-i-vozmozhnosti-ego-ispolzovaniya-v-rossii
9. Козлова А. I. 1ндикатори шновацшного розвитку еко-номки i промислових п^приемств. Ефективна економка. 2014. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3760
10. Королева А. Китайские инновации. Эксперт. 2017. URL: http://expert.ru/2011/05/6/kitajskie-innovatsii/
11. Михайлова А. А. Особенности инновационной политики развитых стран Балтийского региона. URL: http:// abfund.org/osobennosti-innovatsionnoj-politiki-razvity-h-stran-baltijskogo-regiona/
12. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!-ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
13. Офщшний сайт неприбутково! оргашзацп «Свгговий центр даних з геошформатики та сталого розвитку». URL: http:// wdc.org.ua/uk
14. Пономаренко €. В., Анненкова О. В. Теоретичний пщхщ до вибору моделей шновацшного розвитку кра!н свпу. Економ'шарозвитку. 2012. № 1 (61). С. 35-41.
15. Прощаликша А. М. Формування нацюнальних шно-вацшних систем у кра!нах iз трансформацшною економкою. Актуальн'1 проблемиеконом1ки. 2010. № 6. С. 72-77.
16. Салiхова О. Б., Крехiвський О. В. П'ять кромв до ство-рення та успiшно! реалiзацГí нацiонально! шновацшно! стратеги. Досвд Европи. Економ'ша та держава. 2010. № 1. С. 9-15.
17. Салiхова О. Досвщ Францп та Нiмеччини щодо ство-рення умов для пiднесення рiвня нацiональних високотехноло-гiчних виробництв. Економкт. 2001. № 11. С. 67-70.
18. Удальцова Н. Л., Кожанов Е. Н., Горбулина Д. В.
Инновационный успех Японии: миф или реальность? Вопросы инновационной экономики. 2015. Том 5. № 2. С. 37-46.
19. Федулова Л. I. 1нновацшшсть економки £С та УкраТ-ни: напрями скорочення розриву. Економ'чний часопис-ХХ1. 2016. № 156 (1-2). С. 22-25.
20. Чужиков В. I. Економка зарубiжних краТн: навч. по-ci6. КиТв: КНЕУ, 2005. 308 с.
21. Южная Корея - самая инновационная страна 2015 года. URL: http://www.inno-mir.ru/south-korea/176--2015
REFERENCES
Babych, V. D. "Suchasni pidkhody do formuvannia der-zhavnoi innovatsiino-investytsiinoi polityky" [Modern approaches to formation of the state innovation and investment policy]. Biznes Inform, no. 3 (2015): 117-121.
Bagkherst, D. "Esli u vas yest vlast, prosto sdelayte eto" [If you have the power, just do it]. Innovatsionnyye trendy, no. 6 (2011): 5-7.
Chuzhykov, V. I. Ekonomika zarubizhnykh krain [Economy of foreign countries]. Kyiv: KNEU, 2005.
"Doing Business 2017: Equal Opportunity for All/The World Bank Group". http://www.doingbusiness.org/reports/case-studies/2016/gc-legal-rights
Fedulova, L. I. "Innovatsiinist ekonomiky YeS ta Ukrainy: napriamy skorochennia rozryvu" [The innovativeness of the economy of the EU and Ukraine: directions for closing the gap]. Ekono-michnyichasopys-XXI, no. 156 (1-2) (2016): 22-25.
"Global competitiveness report 2016-2017" World Economic Forum, 2016. http://www3.weforum.org/docs/GCR2016-2017 /05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2016-2017_FI-NAL.pdf
Gavrilova, N. M. "Sovremennyy opyt innovatsionnogo raz-vitiya Germanii i vozmozhnosti yego ispolzovaniya v Rossii" [The modern experience of innovation development of Germany and the possibility of its use in Russia]. Vestnik Finansovogo universiteta. http://cyberleninka.ru/article/n/sovremennyy-opyt-innovatsionno-go-razvitiya-germanii-i-vozmozhnosti-ego-ispolzovaniya-v-rossii
"Global Innovation Index 2016" World Intellectual Property Organization. http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_ gii_2016.pdf
Kozlova, A. I. "Indykatory innovatsiinoho rozvytku ekonomiky i promyslovykh pidpryiemstv" [Indicators of innovative development of economy and industrial enterprises]. Efektyvna ekonomika. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3760
Koroleva, A. "Kitayskiye innovatsii" [Chinese innovation]. Ek-spert. http://expert.ru/2011/05/6/kitajskie-innovatsii/
Mikhaylova, A. A. "Osobennosti innovatsionnoy politiki raz-vitykh stran Baltiyskogo regiona" [Features of developed countries innovation policy in the Baltic region]. http://abfund.org/osoben-nosti-innovatsionnoj-politiki-razvity-h-stran-baltijskogo-regiona/ Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait neprybutkovoi orhanizatsii «Svitovyi tsentr danykh z heoinformatyky ta staloho rozvytku». http://wdc.org.ua/uk "OECD Reviews of Innovation Policy. Sweden: 2012, 2013" http://www.vinnova.se/upload/EPiStorePDF/OECDReviews-OfInnovationPolicySweden2012.pdf
Proshchalykina, A. M. "Formuvannia natsionalnykh inno-vatsiinykh system u krainakh iz transformatsiinoiu ekonomikoiu" [The formation of the national innovation systems in countries with transformational economy]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 6 (2010): 72-77.
Ponomarenko, Ye. V., and Annenkova, O. V. "Teoretychnyi pidkhid do vyboru modelei innovatsiinoho rozvytku krain svitu" [A theoretical approach to the selection of innovative develop-
ment models of the countries of the world]. Ekonomika rozvytku, no. 1 (61) (2012): 35-41.
Salikhova, O. "Dosvid Frantsii ta Nimechchyny shchodo stvorennia umov dlia pidnesennia rivnia natsionalnykh vysokotekh-nolohichnykh vyrobnytstv" [The experience of France and Germany to create the conditions for lifting the level of national high-tech industries]. Ekonomist, no. 11 (2001): 67-70.
Salikhova, O. B., and Krekhivskyi, O. V. "Piat krokiv do stvorennia ta uspishnoi realizatsii natsionalnoi innovatsiinoi stratehii. Dosvid Yevropy" [Five steps to creating a successful national innovation strategy. The Experience Of Europe]. Ekonomika ta derzhava, no. 1 (2010): 9-15.
"Technicians in R&D (per million people)" The World Bank Group. http://data.worldbank.org/indicator/SP.POP.TECH.RD.P6
Udaltsova, N. L., Kozhanov, E. N., and Gorbulina, D. V. "Inno-vatsionnyy uspekh Yaponii: mif ili realnost?" [Innovative success Japan: myth or reality?]. Voprosy innovatsionnoy ekonomiki. Vol. 5, no. 2 (2015): 37-46.
"Yuzhnaya Koreya - samaya innovatsionnaya strana 2015 goda" [South Korea is the most innovative country in 2015]. http:// www.inno-mir.ru/south-korea/176--2015
E?
QQ О О
О
CL О
<c
CO
<
о
Ш
