CC BY
6
УДК 334.71:[33.02+316.4.063]
1ННОВАЦ1ЙН1 ВАЖЕЛ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛ1ВЕКТОРНОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИ6МСТВ: ДОСВ1Д ЕкОНОМ1чНО РОЗВИНуТИх КРА1Н
© 2016 Д1ДИК а. м.
УДК 334.71:[33.02+316.4.063]
Дщик А. М. lнновацiйнi важелi забезпечення полiвекторного розвитку пщприемств: досвiд eKOHOMi4HO розвинутих краУн
Метою cmammi е узагальнення досв1ду економчно розвинутих кралн свту у сферi формування i використання ¡нновацшних важел'в забезпечення пол'векторного розвитку пдприемств. Об(рунтовано доцЛьнсть розгляду uieiпроблеми з огляду на низький рвень ефективностi ¡нновацшно! полтики в УкраЫ. Розглянуто основт iнноваuiйнi iнiuiативи £С, що реалiзованi останнiми роками та визнанi дiевими для активiзаuii iннова-Uiйноi активнот ттеграишного утворення. Звернено увагу на чималу тдтримку малих i середшх тдприемств £С у напрямку розвитку iХньоi iнноваuiйноiдiяльностi. Викладено змст основнихпроект'ю ЕС, Канади, Китаю, ЯпонИта США, спрямованихнарозвитокнауковихдоЫджень та впровадження iнноваuiйних технологй. Наголошено на важливостi венчурного капталу та «ангелiв» бiзнесу для фiнансування високоризикових iнноваuiйних проектiв в економ'нно розвинутих кранах свту. Розкрито роль, значення та практичну значущсть формування i розвитку ¡нно-ваuiйноi iнфраструктури для вдосконалення iнноваuiйних важел'в забезпечення полiвекторного розвитку пiдприемств. Перспективи подальших розвiдок за проблемою повиннi полягати в детальному розглядi умов та можливостей використання вищезазначених iнноваuiйних важел'в в умовах економ'жи Украни.
Ключов'! слова: економiчно розвинутi кра'ни, iнноваuiйний важль, iнноваuiйний розвиток, пiдприемство, полiвекторний розвиток. Ббл.: 15.
Дiдик Андрй Миколайович - кандидат економчних наук, здобувач, кафедра менеджменту i мiжнародного пiдприемниuтва, Наuiональний ушвер-ситет «Львiвська полiтехнiка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: Andrii.M.Didyk@gmail.com
УДК 334.71:[33.02+316.4.063] Дидык А. Н. Инновационные рычаги обеспечения поливекторного развития предприятий: опыт экономически развитых стран
Целью статьи является обобщение опыта экономически развитых стран мира в сфере формирования и использования инноваuионных рычагов обеспечения поливекторного развития предприятий. Обоснована uелесообразность рассмотрения этой проблемы с учетом низкого уровня эффективности инноваuионной политики в Украине. Рассмотрены основные инноваuионные иниuиативы ЕС, реализованные за последние годы и признанные эффективными для активиза^и инноваuионной активности интеграuионного образования. Обращено внимание на большую поддержку малых и средних предприятий ЕС в направлении развития их инноваuионной деятельности. Изложено содержание основных проектов ЕС, Канады, Китая, Японии и США, направленных на развитие научных исследований и внедрение иннова-uuонных технологий. Подчеркнута важность венчурного капитала и «ангелов» бизнеса для финансирования рисковых инноваuионных проектов в экономически развитых странах мира. Раскрыты роль, значение и практическая значимость формирования и развития инноваuионной инфраструктуры для совершенствования инноваuионных рычагов обеспечения поливекторного развития предприятий. Перспективы дальнейших исследований по проблеме должны заключаться в детальном рассмотрении условий и возможностей использования вышеупомянутых инноваuионных рычагов в условиях экономики Украины. Ключевые слова: экономически развитые страны, инноваuионный рычаг, инноваuионное развитие, предприятие, поливекторное развитие. Библ.: 15.
Дидык Андрей Николаевич - кандидат економических наук, соискатель, кафедра менеджмента и международного предпринимательства, На-Uиональный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Банде-ры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: Andrii.M.Didyk@gmail.com
UDC 334.71:133.02+316.4.063] Didyk A. M. Innovative Levers for Ensuring the Polyvector Development of Enterprises: the Experience of Economically Developed Countries
The article is aimed at generalization of experience of the economically developed world countries in the sphere of formation and use of innovative levers for ensuring the polyvector development of enterprises. The expediency of consideration of this issue has been substantiated in view of the low level of efficiency regarding the innovation policy in Ukraine. The main innovative initiatives of the EU, implemented in the recent years and accepted as effective for intensifying innovation activity of integrative education, have been considered. Attention is drawn to the greater support to small and medium-sized enterprises in the EU towards the development of their innovation activities. The major projects in the European Union, Canada, China, Japan and the United States, aimed at the development of scientific research and implementation of innovation technologies, has been reviewed. The importance of venture capital and business «angels» for financing the risky innovation projects in the economically developed world countries has been emphasized. The role, meaning and practical significance of formation and development of the innovation infrastructure to improve innovative levers for ensuring polyvector development of enterprises has been disclosed. Prospects for further researches on the topic should be consisted in a detailed consideration of the conditions and opportunities for use of the above-mentioned innovative levers in terms of the economy of Ukraine.
Keywords: economically developed countries, innovation lever, innovative development, enterprise, polyvector development. Bibl.: 15.
Didyk Andrii M. - PhD, Applicant, Department of Management and International Business, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: Andrii.M.Didyk@gmail.com
Проблема застосування co^aAbHO-eKOHOMi4HMx важелiв для забезпечення полшекторного розвитку шдприемств активно розглядаеться в еко-номiчно розвинутих крашах свпу. Це пов'язано з тим, що в умовах динамiчного середовища суб'екти господар-сько! дшльност саме через використання рiзних важелiв мають змогу реагувати на потреби ринку, вцповцати на
новi виклики, розвиватися, а також здобувати стшю конкуренты позици. Водночас, сл1д зауважити, що бiзнес в економiчно розвинутих крашах свпу (як, зрештою, i в УкраМ) на сьогодншньому еташ перебувае шд впливом нових виклиюв, якими е шдвищення рiвня безробггтя, скорочення циклу економiчного зростання, нестабкь-шсть середовища функцюнування, послаблення швес-
тицшно! активносй, криза мираци, посилення проблем вшськового характеру тощо. Очевидно, що бкьшою чи меншою мiрою це впливае на формування i використан-ня соцiально-економiчних важелiв для забезпечення по-лiвекторного розвитку пiдприемств.
Чи не найпрюритетнше мiсце в системi сощально-економiчних важелiв забезпечення полiвекторного розвитку пiдприемств в економiчно розвинутих кра'1нах свiту займають шновацшш важелi. Це очевидно з огля-ду на те, що в умовах посилено'1 конкуренци здобудуть успи у конкурентнiй боротьбi насамперед т компани, що пропонуватимуть ринку шновацшну продукцiю, а також впроваджуватимуть рiзнi управлiнськi шноваци. Як доведено економiчно розвинутими кра'1нами свь ту, саме шноваци та iнновацiйна дiяльнiсть стимулюють економiчний розвиток бiзнесу. Вцтак, у таких кра!нах е чимало успiшних напрацювань у зазначенiй сфер^ якi потребують детального вивчення та дiагностування на предмет можливостi використання у в^чизнянш еконо-мiчнiй системЬ
Вагомий внесок у розроблення теоретико-при-кладних положеньполiвекторногорозвиткупiдприемств на засадах використання шновацшних важелiв зроби-ло чимало вггчизняних i зарубiжних науковцiв, серед яких варто виокремити працi I. Александрова, I. Алексеева, Б. Ашейма, I. Балабанова, В. Бандурова, Б. Бур-кинського, С. Вовканича, В. Гееця, Н. Гончаровой Ю. Гончарова, А. Ейсмонта, О. Кузьмша, О. Лапко, О. Мороза, М. Окландера, О. Орлова, В. Павлова, Й. Петровича, Ж. Поплавсько!, О. Редькша, М. Римара, А. Савчука, I. Скворцова, Л. Федулово'1, П. Харiва, Н. Чухрай, I. Шко-ли, А. Яковлева та ш.
Попри чималу кiлькiсть напрацювань у зазначе-нш сферi, низка важливих завдань iз вказано'1 тематики досi не знайшла свого розв'язання. Так, лише фрагментарно розглянуто досвц економiчно розвинутих кра!н свiту у формуваннi та використанш iнновацiйних соцiально-економiчних важелiв забезпечення полiвекторного розвитку пiдприемств, що особливо щкаво для Укра!ни, адже у вичизнянш економiцi, попри декларатившсть iнновацiйних рiшень, усе ж станом на сьогодш е небагато. Разом з тим, шоземний до-свiд свiдчить, що саме шноваци е основним рушiем розвитку економiчноl системи будь-якого рiвня. Натомкть, як свiдчать реалГ1, виробничо-господарський розвиток в УкраМ забезпечуеться, здебкьшого, дешевою робочою силою i аж нiяк - iнновацiями (досвiд успiшних краш свцчить, що така конкурентна перевага швелюеться уже через деюлька роив). Проблема ще бкьше актуа-лiзуеться за умов вiдсутностi системно! та комплексно! шновацшно! полiтики в УкраМ з боку оргашв державно! влади, коли вцсутш дiевi стимули шновацшних пе-ретворень, забезпечуеться низький рiвень захисту прав iнтелектуально! власносп, неефективно використову-ються податковi мехашзми стимулювання шновацшно-го розвитку, на низькому рiвнi здiйснюеться спiвпраця мiж бiзнесом, з одного боку, та осв^ою i наукою, - з ш-шого. Як свiдчить досвц економiчно розвинутих кра!н, рано чи шзно цi проблеми слiд усувати.
Метою стати е узагальнення досвцу eKOHOMi4HO розвинутих кра!н свпу у сферi формування i використання шновацшних важелiв забезпечення полiвектор-ного розвитку шдприемств.
Cлiд зауважити, що в економiчно розвинутих кра-!нах свiтy держава максимально сприяе впрова-дженню пiдприемствами iнновацiйних важелiв забезпечення !хнього полiкритерiального розвитку. Так, наприклад, у 6С в межах схвалено! стратеги «бвропа 2020» для промисловост розроблено одну з двох Мщ-атив пiд назвою «Союз шновацш», що передбачае ство-рення кращих умов для бiзнесy, а також гарантування шдприемствам доступу до фшансування дослiджень та iнновацiй, щоб шновацшш це! трансформувались у новi продукти та послуги, яю, своею чергою, забезпечать економiчне зростання i створення нових робочих мiсць [13, с. 3]. Серед шших державних Мщатив, що сприяють впровадженню пiдприемствами шновацшних важелiв забезпечення свого полiвекторного розвитку, у 6С слiд вiдзначити таю [8; 13, с. 5]:
f таблиця резyльтатiв дослiджень та шновацш -таблиця, у якш здшснено порiвняння результа-тiв iнновацiйноï дiяльностi yсiх кра!н 6С; f вiртyальна платформа «Social Innovation Europe» - ресурс, метою якого е шдтримка шновацшних цей, що е актуальними для суспкь-ства i допомагають формувати новi сyспiльнi вiдносини;
f бвропейська рада л^ддав для дизайну (European Design Leadership Board) - утворена у 2011 р. структура, метою яко! е надання рекомендацш щодо шдвищення ролi дизайну в iнновацiйнiй полiтицi бвропи на загальнодержавному, регю-нальному чи локальному рiвнях; f ресурс «Регюнальне спостереження шнова-ц1й» - джерело шформаци про регiональнy по-лiтикy iнновацiй у кра!нах 6С; f бвропейська мережа пiдприемств (Enterprise Europe Network) - мета ще! мережк пiдтримка малих i середнк пiдприемств у сферi ведення бiзнесy та iнновацiй, у т. ч. роз'яснення в1дпов1д-них правових норм, надання допомоги у здш-снення зовнiшньоекономiчноï дiяльностi тощо; f проект «Europe Innova» - передбачае реалiза-цш низки заходiв для створення i тестування нового шструментарш шдтримки шновацшно-го розвитку бiзнесy; f проект «PRO INNO Europe» - проект, що ак-центуе увагу на важливост iдентифiкyвання найбкьш ефективних рiшень створення та шд-тримки iнновацiй; f проект «Екоiнновацiï», у який залучено в 6С близько 3,4 млн ойб тощо.
В аналiзованомy аспектi цiкавим е також досвц США, якi, як вцомо, е одними з лiдерiв у свт за ккь-кiстю впроваджених iнновацiйних рiшень у бiзнесi. Так, у цш краïнi iснyе чимало швестицшних фондiв для фЬ-нансування iнновацiй на кожному етапi шновацшного процесу. Вiдтак, перед пiдприемцями розкриваються
бкьш ширшi альтернативи залучення необхiдних фшан-сових ресурсiв й у необхцнш кiлькостi (у т. ч. додатковi можливостi у випадку вiдмови одного з фондiв) [11].
Згiдно з прогнозними розрахунками завдяки шве-стуванню в шноваци та дослiдження 3 % ВВП 6С очiкуе уже у 2020 р. створити додатковi 3,7 млн робочих мiсць i збкьшити величину ВВП до 2025 р. на 800 млрд евро [14, с. 12]. Взагалi сл1д зауважити, що у 6С кнуе думка, згiдно з якою майбутне бвропи (у т. ч. майбутне европейських пiдприемств) безпосередньо пов'язане з !! здатнiстю впроваджувати iнновацi!. На-приклад, у роботi [14, с. 3] зазначений «ланцюг» цього процесу аж до перетворення шновацшних цей у нову продукцiю (товари, роботи, послуги). Завдяки шнова-цiйнiй активност суб'екти пiдприемницько! дiяльностi мають змогу не ткьки забезпечувати свiй полжрите-рiальний розвиток, а й виршувати рiзнi соцiальнi про-блеми (енергозбереження, забезпечення питною водою, охорона навколишнього природного середовища, бо-ротьба з алкоголiзмом тощо). Варто додати, що з 2014 р. у 6С стартував проект «Горизонт 2020», що фактично вважаеться найбкьшою рамковою угодою щодо науко-вих дослiджень та шновацш, спрямованою на розвиток наукових дослцжень та впровадження iнновацiйних технологш. На такi цiлi в межах проекту передбачено ш-вестувати протягом 2014-2020 рр. близько 80 млрд евро [3]. Завдяки проекту шдприемства мають змогу шдви-щити рiвень свое! iнновацiйностi, фiнансово! ефектив-ност та конкурентоспроможностi.
У межах проекту «Горизонт 2020» особливе мкце выводиться малим i середнiм пiдприемствах, яю мо-жуть як самостiйно брати участь у реалiзацi! вцповц-них iнiцiатив, так i у складi рiзних консорцiумiв. Для цiе! категори суб'ектiв пiдприемницько! дiяльностi проектом передбачено щонайменше 3 млрд евро [10]. О^м того, як свцчить вивчення теори та практики, проект «Горизонт 2020» - це також сприятлива можливкть для бiзнесу залучити фiнансування пiд рiзнi високоризиковi шновацшш проекти, на якi не завжди вдаеться отрима-ти «традицiйнi» фiнансовi ресурси (наприклад, кредити чи кошти iнвесторiв). Доцкьно звернути увагу i на те, що проект «Горизонт 2020» не е першою такою рамко-вою угодою. Протягом 1984-2013 рр. у 6С реалiзовано подiбних 7 рамкових програм, метою яких е шновацш-ний розвиток як 6С загалом, так i окремих суб'ектiв шд-приемницько! дшльносп [14, с. 5].
Цiкавим е досвц економiчно розвинутих кра!н свь ту у формуваннi умов залучення шдприемцями для свого полiвекторного розвитку венчурного кашталу та «анге-лш» бiзнесу. Як вiдомо, доступ суб'екйв шдприемниць-ко! дiяльностi до венчурного кашталу е важливою перед-умовою устшност реалiзадi! нових бiзнес-проектiв, яю характеризуються вищим рiвнем ризиковостi. О^м того, венчурний капiтал - це також одне з визначальних джерел фшансування iнновацiйних проектш в розвинутих кра!нах. Своею чергою, «ангелами» бiзнесу, як вiдомо з теори i практики, називають iндивiдуальних iнвесторiв, що готовi iнвестувати капiтал у високоризиковi проекти незначних масштабiв, якi здебкьшого не знаходять
зацгкавлення серед класичних венчурних фондiв (через такий низький рiвень масштабностi).
В аналiзованому аспектi цiкавим е те, що в еко-номiчно розвинутих кра!нах перспективи подальших iнновацiйних перетворень пов'язують перш за все з нетехнологгчними чинниками, зокрема креативнiстю, творчгстю, новими способами ведення пгдприемниць-ко! дiяльностi та iнновацiйними технологiями управлгн-ня. Наприклад, як визначено у матерiалах [9], США вже бГльше десяти рокiв активно iнвестують у цг сегменти, трактуючи !х як стратеггчно важливi для полгвекторно-го розвитку пгдприемств. Це ж саме можна сказати i про Китай, Швденну Корею, Iндiю та ще чимало кра!н свiту.
Iнновацiйний напрям розвитку задекларований як пргоритетний ще в однгй економiчно розвинутiй кра!-нi - ЯпонГ!. Суб'екти шдприемницько! дiяльностi цiе! кра!ни можуть розвивати шновацшш важелi забезпе-чення свого полiвекторного розвитку завдяки проектам «Гранти на модершзацш суспГльства» (з 2004 р.) i програмi «Проекти промислового кластера» (акцентуе увагу на необхгдностг формування промислових класте-рiв для поеднання iнновацiйних розробок iз венчурним капiталом) [2, с. 71]. Як зазначено у роботг [7, с. 49-50], активiзування iнновацiйно! дiяльностi в ЯпонГ! здгйсню-еться багато в чому саме завдяки багатовгковгй тради-цГ! формування кластергв. Вони дгють як бГля великих бгзнес-центргв, так i на теренах сГльських мгсцевостей, а також як у високотехнологгчнш сферг, так i у традицгй-них галузях (наприклад, кластери Tsubame, Kawasami, Toyota, Hiroshima, Shibuya та гн). Об'еднуються в ЯпонГ! у кластери також чимало малих i середнГх пiдприемств. Загалом, завдяки ефективнгй iнновацiйнiй полгтицг та шновацшним рiшенням суб'ектiв пiдприемницько! дг-яльностг вже сьогоднг в економiцi вгдоме явище т. зв. «японського дива», що посилюе позицг! японського бгз-несу на ргзних свгтових ринках. Як, зокрема, визначено у робой М. Агафоново! та О. Расторгуево! [1, с. 182], свгд-ченням високого промислового та науково-технгчного розвитку Япош! е !'! стшю позицг! як свгтового експорте-ра машинобудгвно! та наукомгстко! продукцГ!.
Проблема використання шновацшних важелгв забезпечення полгвекторного розвитку особливо актуалгзуеться для малих i середнГх пгдпри-емств, яким без допомоги бгзнес-середовища та органгв державно! влади здебГльшого складно самостгйно зна-ходити ресурси для здгйснення швестицш у дослгджен-ня та розвиток, проводити власними силами шновацш-нг дослгдження, реалгзовувати всг етапи шновацшного процесу, Грунтовно оцгнювати ризики шновацш, фор-мувати шновацшну стратеггю тощо. Разом з тим, еко-номгчно розвинутг кра!ни свгту мають чималий досвгд у виргшеннг цих та гнших подгбних проблем, який може також бути корисним для стимулювання шновацшно! активностг малих i середнгх пгдприемств в Укра!нг (наприклад, шновацшш кластери, бгзнес-гнкубатори, цен-три трансферу технологш, шновацшнг банки, венчурнг фонди, промисловг зони, мережг знань, гндустргальнг парки, шдприемницью унгверситети тощо).
Цгкавим е також досвгд Канади у сферi стимулю-вання впровадження бiзнесом iнновацiй та використан-ня шновацшних важелiв забезпечення полiвекторного розвитку пгдприемств. Так, у зв'язку з обмеженгстю внутргшнгх ресурсiв iнновацiйного розвитку влада цге! кра!ни вдосконалила механiзми залучення зовнiшнього iнновацiйного капiталу. Як результат, темпи фгнансу-вання iноземними компанiями iнновацiйних проектiв за останнi 3 десятилгття в Канадi становили 1560 % у по-рiвняннi iз 700 % з боку канадських компанiй [5, с. 32].
Важливим е i те, що в економiчно розвинутих кра!-нах свгту органи державно! влади та iншi гнсти-туцг! вживають чимало заходiв для формування гнновацшно! свiдомостi бiзнесу та пропагування гнновацшно! культури шдприемництва, у т. ч. уже з моменту заснування суб'екта шдприемництва. Для досягнення цге! мети пгдприемцям роз'яснюються !хнг можливостi в напрямку шновацшного розвитку бiзнесу, ведеться робота для нгвелювання рiзних бар'ерiв-перешкод (у т. ч. особистiсного характеру), поширюеться iнформацiя про успiшнi шновацшш проекти, проводяться заходи для максимального взаемозв'язку елементгв гнновацшно! iнфраструктури, формуеться сприятливе iнновацiйне середовище, створюються структури, основною метою яких е пгдтримка iнновацiйних рiшень, тощо. Одним з найпрюритетнгших завдань у цiй сферi е створення умов для максимально! спгвпрацг пiдприемств iз ргз-ними шновацшними структурами (центри трансферу технологш, iнжинiринговi компанГ!, технологiчнi парки, бiзнес-iнкубатори тощо). Саме вгдкритгсть бгзнесу на спгвпрацю з цими структурами та гнновацгйна свгдо-мгсть дае змогу стверджувати про динамгчнгсть шновацшних перетворень в економгчнгй системг.
Взагалг, за останнг роки значна увага в теорг! та практицг звернена на проблему дгево! взаемодг! ргзних елементгв гнновацшно! гнфраструктури для подальших шновацшних перетворень в економгцг. Зокрема, вгдомою не тгльки у США (де гдея виникла), а й в гнших кра!нах свг-ту е модель шновацшного розвитку за принципом «по-тргйно! спгралг» (triplehelix), автор яко! - професор Стен-фордського унгверситету Генрг 1цковгц - виокремлюе в межах цге! моделг три основнг елементи [4; 6; 12]:
• академгчне середовище (academy);
• бгзнес (industry);
• державний апарат (state).
На думку автора, для формування шновацш слгд враховувати те, що кожна з цих трьох сфер не мае чгт-ких меж.Своею чергою, на кожнгй з цих меж дгють по-середники, якг i «зв'язують» вищезазначенг елементи (наприклад, виконують функцг! трансферу технологш, налагодження бгзнес-контактгв тощо), формуючи тим самим «розмитгсть». Важливо i те, що модель «потргй-но! спiралi» акцентуе також увагу на тому, що академгч-не середовище, бгзнес та державний апарат, окргм сво'!х безпосереднгх функцгй, виконують також функцг! гнших елементгв. Наприклад, на думку автора, унгверситет пгд час взаемодг! з бгзнесом бере на себе функцгю його пгд-роздглу дослгджень та розвитку.
Варто наголосити i на тому, що в економiчно розвинутих кра!нах свпу особливi привке! мають не просто шдприемства-шноватори, а органiзацГ!, чия шновацшна дiяльнiсть також позитивно впливае на навколишне середовище. Вiдтак, т. зв. шноващйно-економiчш важелi по-особливому сприяють полiвекторному розвитку шд-приемств i заохочуються державою. Наприклад, у 6С бвропейська Комiсiя уже реалiзувала чимало шщатив, що мають своею метою стимулювання обрання шдпри-емствами саме еколопчних альтернатив з-помiж уси варiантiв рiшень (завдяки монетарним, податковим, кредитним та шшим iнструментам). Так, щороку в 6С (м. Брюссель) оргашзовуеться екологiчний захiд - Зеле-ний тиждень, щорiчно визначаеться бвропейська еко-логiчна столиця року (2010 р. - м. Стокгольм, 2011 р. -м. Гамбург, 2012 р. - м. Вжторш-Гастейс, 2013 р. - м. Нант, 2014 р. - м. Копенгаген, 2015 р. - м. Брктоль, 2016 р. -м. Любляна), вцзначаються окремi шдприемства за !х-нш внесок в охорону навколишнього природного серед-овища тощо [15, с. 6-7]. Взагал^ тематика екоiнновацiй е особливо популярною в сучасних умовах серед еконо-мiчно розвинутих кра!н, а шдприемства, що впроваджу-ють ршення у цiй сферi, мають змогу залучити значнi обсяги фiнансування на таю цш.
висновки
Таким чином, економiчно розвинутi кра!ни свiту мають чималий досвiд у вирiшеннi проблем формування i використання шновацшних важелiв забезпечення полiвекторного розвитку шдприемств, який може також бути корисним для стимулювання шновацшно! активност економiки в Укра!нi. Зокрема, принесли дь евий результат для бiзнесу в розвинутих кра!нах такi заходи, як створення умов доступу до фшансування до-слiджень та шновацш (у т. ч. пiд високоризиковi шнова-цiйнi проекти), надання комплексно! шформацшно! шд-тримки iнновацiйного розвитку, поеднання шновацш та виршення сощальних проблем, розвиток iнновацiйно! iнфраструктури, взаемозв'язок бiзнесу та науки, шдви-щення обiзнаностi бiзнес-середовища про напрями ш-новацiйного розвитку, формування методiв поширення знань щодо трансферу технологiй тощо.
Перспективи подальших розвцок за проблемою повинш полягати в детальному розглядi умов та мож-ливостей використання вищезазначених iнновацiйних важелiв в умовах економжи Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Агафонова М. С. Япония - причины лидерства в экономическом развитии / М. С. Агафонова, О. В. Расторгуева // Международный журнал експериментального образования. -2011. - № 8. - С. 182-183.
2. Атанов Н. И. Стратегические подходы Японии и Республики Корея к развитию регионов: уроки, полезные для России / Н. И. Атанов, А. Б. Мункодугарова, Ф. В. Семенов // Вестник Бурятского государственного университета. - 2014. - № 2. -С. 70-76.
3. Горизонт 2020: наука ближче до сусптьства [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.fp7-ncp.kiev.ua/ assets/Horizont_2020/ H0RIZ0N-20201.pdf
4. Ицковиц Г. Тройная спираль. Университеты - предприятия - государство. Инновации в действии : монография / Пер. с англ. под ред. А. Ф. Уварова. - Томск : Том. гос. ун-т систем упр. и радиоэлектроники, 2010. - 237 с.
5. Морева Е. Л. Проблемы инновационной деятельности предпринимательского сектора в условиях развитой экономики (опыт Канады) / Е. Л. Морева // Транспортное дело России. -2013. - № 3. - С. 32-35.
6. Романовський О. О. Роль моделi «потршно'Г сшралЬ Г. 1цковща i пщприемницьких ВНЗ у розвитку шновацш / О. О. Романовський // Актуальш проблеми економки. - 2012. - № 1 (127). - С. 32-43.
7. Bochañczyk-Kupka, D. Klastry w Japonii / D. Bochanczyk-Kupka // Problemy gospodarki rynkowej. Polska i swiat. - Red. U.Zagóra-Jonszta. - Katowice, 2013. - S. 49-63.
8. Design for Growth & Prosperity / Report and Recommendations of the European Design Leadership Board [Electronic resource]. - Mode of access : http://spfp.org.pl/uploads/2013/03/ Design_for_ Growth_and_Prosperity_PL22.pdf
9. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union / Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions [Electronic resource]. - Mode of access : https://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/innovation-union-communication_en.pdf
10. HORIZON 2020[Electronic resource]. - Mode of access : https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/sites/hori-zon2020/ files/H2020_PL_KI0213413PLN.pdf
11. Konkel, M. Obudzsi^ z amerykanskiegosnu [Елек-тронний ресурс] / M. Konkel, M. Ludwinski. - Режим доступу : http:// coaching.focus.pl/zycie/obudz-sie-z-amerykanskiego-snu-224
12. Melnyk, O.G. Anticipatory enterprise management based on weak signals / O. G. Melnyk, M. Y. Adamiv // Actual Problems of Economics. - 2013. - № 1 (139). - P. 32-41.
13. The EU explained: enterprise. - Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2014. - 16 p.
14. The EU explained: research and innovation. - Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2014. - 12 p.
15. The EU explained: environment. - Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2014. - 12 p.
REFERENCES
Agafonova, M. S., and Rastorguyeva, O. V. "Yaponiya -prichiny liderstva v ekonomicheskom razvitii" [Japan - the reasons for leadership in economic development]. Mezhdunarodnyy zhur-nal eksperimentalnogo obrazovaniya, no. 8 (2011): 182-.
Atanov, N. I., Munkodugarova, A. B., and Semenov, F. V. "Strategicheskiye podkhody Yaponii i Respubliki Koreya k razvitiyu regionov: uroki, poleznyye dlya Rossii" [Strategic approaches of Japan and the Republic of Korea to the development of the regions: lessons useful for Russia]. Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta, no. 2 (2014): 70-76.
Bochanczyk-Kupka, D. "Klastry w Japonii". In Problemy gospodarki rynkowej. Polska i swiat, 49-63. Katowice, 2013.
"Design for Growth & Prosperity". http://spfp.org.pl/ uploads/2013/03/Design_for_Growth_and_Prosperity_PL22.pdf
"Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union". https:// ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/innovation-union-communication_en.pdf
"Horyzont 2020: nauka blyzhche do suspilstva" [Horizon 2020: science closer to society]. http://www.fp7-ncp.kiev.ua/as-sets/Horizont_2020/HORIZON-20201.pdf
"HORIZON 2020". https://ec.europa.eu/programmes/hori-zon2020/sites/horizon2020/files/H2020_PL_KI0213413PLN.pdf
Itskovits, G. Troynaya spiral. Universitety - predpriyatiya - gosu-darstvo. Innovatsii v deystvii [Triple Helix. Universities - Enterprises -State. Innovation in action]. Tomsk: TUSUR, 2010.
Konkel, M. "Obudzsie z amerykanskiego snu". http://coach-ing.focus.pl/zycie/obudz-sie-z-amerykanskiego-snu-224
Moreva, E. L. "Problemy innovatsionnoy deyatelnosti pred-prinimatelskogo sektora v usloviyakh razvitoy ekonomiki (opyt Kanady)" [The problems of innovative activity of the business sector in a developed economy (Canadian experience)]. Transportnoye delo Rossii, no. 3 (2013): 32-35.
Melnyk, O. H., and Adamiv, M. Ye. "Antysypatyvne upravlin-nia pidpryiemstvamy na zasadakh slabkykh syhnaliv" [Anticipative management of enterprises on the basis of weak signals]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 1 (139) (2013): 32-41.
Romanovskyi, O. O. "Rol modeli «potriinoi spiralis H. Itsko-vitsa i pidpryiemnytskykh VNZ u rozvytku innovatsii" [The role of models "triple spiral" by G. Itskovits and entrepreneurial universities in promoting innovation]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 1 (127) (2012): 32-43.
The EU explained: enterprise. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2014.
The EU explained: research and innovation. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2014.
The EU explained: environment. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2014.
E?
CQ О О
О
CL О
<c
со
<
о
ш
