CC BY
9
УДК 330.101
УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВАЖЕЛ1 РЕГУЛЮВАННЯ «НОВО1 ЕКОНОМ1КИ»
ЯК СУЧАСНОГО ФЕНОМЕНА
© 2017 ГОНЧАРОВА С. Ю., БУРЯК I. В.
УДК 330.101
Гончарова С. Ю., Буряк I. В. Умови формування та важелi регулювання «ново! економши» як сучасного феномена
Статтю присвячено досл'дженню етатв формування та розвитку феномена «ново/ економ'жи». Розглянуто трактування поняття «новоi еко-ном/ки» якзаруб'жними, такi втчизняними вченими, визначено кторичне походження термна «нова економка» та досл'джено принципи ii формування. Використано звти Всесвтнього банку (The World Bank) про рвень розвитку економ'жи, що заснована на знаннях. Наведено два зведених iндекси - iндекс економки знань (The Knowledge Economy Index) та iндекс знань (The Knowledge Index), а також супроводжуючий ix рейтинг кран свту. Виявлено фактори, що визначають розвиток шновацшного процесу: економiчнi, теxнологiчнi, пол'тичш, правов'>, сощально-психологнт, культурт, органiзацiйнi та управл'шсью. Визначено проблеми становлення нацюнальноiiнновацiйноiсистеми в УкраЫта запропоновано шляхи iх подолання. Розроблено та представлено граф'мно схему умов формування та важел'в регулювання «новоi економки». Ключов'! слова: нова економ'ша, економка знань, iнформацiйна економка, шдексзнань, шноваци, 1нтернет, комунiкацii, глобалiзацiя. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 29.
Гончарова Свтлана Юрнвна- кандидат економiчниx наук, доцент кафедри управлння персоналом та економки працi, Хармвський нацональний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: [email protected]
Буряк 1рина Володимирiвна - астрантка кафедри управл'тня персоналом та економ'жи прац1 Харювський нацональний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.101
Гончарова С. Ю., Буряк И. В. Условия формирования и рычаги регулирования «новой экономики» как современного феномена
Статья посвящена исследованию этапов формирования и развития феномена «новой экономики». Рассмотрена трактовка понятия «новой экономики» как зарубежными, так и отечественными учеными, определено историческое происхождение термина «новая экономика» и исследованы принципы ее формирования. Использованы отчеты Всемирного банка (The World Bank) об уровне развития экономики, основанной на знаниях. Приведены два сводных индекса - индекс экономики знаний (The Knowledge Economy Index) и индекс знаний (The Knowledge Index), а также сопровождающий их рейтинг стран мира. Выявлены факторы, определяющие развитие инновационного процесса: экономические, технологические, политические, правовые, социально-психологические, культурные, организационные и управленческие. Определены проблемы становления национальной инновационной системы в Украине и предложены пути их преодоления. Разработана и представлена графически схема условий формирования и рычагов регулирования «новой экономики».
Ключевые слова: новая экономика, экономика знаний, информационная экономика, индекс знаний, инновации, Интернет, коммуникации, глобализация. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 29.
Гончарова Светлана Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
Буряк Ирина Владимировна - аспирантка кафедры управления персоналом и экономики труда, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.101
Goncharova S. Yu., Buryak I. V. The Conditions of Formation and the Regulation Levers of the «New Economy» as a Modern Phenomenon
The article is concerned with studying the stages of formation and development of phenomenon of the «new economy». Interpretation of the concept of «new economy» by foreign and by domestic scholars has been considered, the historical origin of the term of «new economy» has been defined, principles of its formation have been explored. The authors used reports by the World Bank on the level of development of the knowledge-based economy. Two combined index - the Knowledge Economy Index and the Knowledge Index have been provided, together with the accompanying rating of the world countries. The factors, determining the development of innovation process: economic, technological, political, legal, socio-psychological, cultural, organizational, and managerial, have been identified. Problems of establishing the national innovation system in Ukraine have been defined and ways of overcoming them have been suggested. The authors have developed and graphically presented the scheme of the conditions of formation and the regulation levers of the «new economy».
Keywords: new economy, knowledge economy, information economy, index of knowledge, innovations, Internet, communications, globalization. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 29.
Goncharova Svitlana Yu. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Personnel Management and Labour Economics, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Buryak Iryna V. - Postgraduate Student of the Department of Personnel Management and Labor Economics, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Востанш десятилггтя в eKOHOMÍ4Hrn наущ все ча-стше та активнше використовуеться термш «нова економжа», за допомогою якого робляться спроби сформулювати бкьш адекватш принципи функ-цюнування економiчно! системи, вцобразити новиш змши в економiчнiй теори та практищ. Потреба появи ново! термшологи пов'язана з неможливктю кнуючих
економiчних теорш впевнено пояснити деяю явища сучасного економiчного життя стосовно сощально! та еко-номiчно! ситуащ! у свт.
Вивчення феномена ново! економжи е досить важливим, осккьки воно може допомогти в розумшш механiзмiв зростання економжи Í3 зовйм шшим змк-том, обумовленим впровадженням шформацшних тех-нологш [1].
Як результат четверто! промислово! революцГ! з'являеться феномен ново! економiки. Вiн Грунтуеться на широкому впровадженнi в практику сучасно! госпо-дарсько! дiяльностi нов^нк iнформацiйних та комуш-кацiйних технологш, становленнi мережево! економiки, формуваннi економГки високих технологiй та економГки знань. Данi сфери переплiтаються мiж собою, е взаемопов'язаними та забезпечують розвиток одна одно!. При цьому кожна з цих сфер виконуе свою шдивГду-альну функцiю у загальнш господарськiй дiяльностi [2].
¡нформацшний простiр, як наслiдок дiяльностi су-часного суспкьства, може iснувати самостшно, розви-ватися та формувати людське життя. Саме ця «наступна ланка еволюцГ! людства може вивести наше суспкьство на новий рiвень розвитку, несучи в собi глобальнi змши в самих вимогах до всього, що його оточуе» [3].
Основна складшсть у вивченнi ново! економь ки в Укра!нi полягае в тому, що, незважаючи на велику защкавлешсть даною проблемою, досi не сформовано комплексну теорш ново! економГки, яка б знайшла шдтримку в науковiй спiльнотi. На сьогодш не iснуе единого теоретичного шдходу до визначення змiсту та сутност ново! економiки, Г! особливостей, кторичного мiсця, характерних рис тощо. ВтГм, ученi-економiсти у сво!х дослiдженнях констатують появу економiки нового типу, для позначення яко! широко використовуються такi термши, як: «економiка знань», тобто економжа, заснована на знаннях; «iнформацiйна економжа», тобто економiка, заснована на шформаци; «нова економiка».
Сучаснi трансформацiйнi процеси в економщ до-слiдники намагаються описати з рiзних сторiн, зокрема, як «постiндустрiальне суспкьство» (Д. Белл) [4], «ш-формацiйне суспкьство» (Р. Катц, М. Порат, Й. Масуда та ш.) [5], «технотронне суспкьство» (З. Бжезинський) [6], «постмодернiзм» (Л. Мейер, Е. Пдденс, Л. ФГдлер, С. Крук) [7], «третя хвиля цивiлiзацi!» (О. Тоффлер) [8], «посткашталктичне суспкьство» (П. Дракер) [9]. За-значенi пiдходи в цкому поеднуються в теорiю постш-дустрiального суспкьства, авторами яко! можна вважа-ти Д. Белла i О. Тоффлера [10].
СлГд вiдмiтити, що в наукових колах багатьох кра!н зазначену проблематику сприйняли як сучасну новГтню наукову концепцш, тому дослiдження в цьому науково-му напрямку е вельми актуальними.
Метою дано! роботи е вивчення сутносп поняття «нова економжа» та визначення особливостей розвитку та принцишв формування ново! економжи.
Основною передумовою, яка пГдштовхнула до усвь домлення явища «ново! економГки», стала сукуп-нiсть iсторичних еташв, що вiдбулись у свггово-му господарствi в останнiй третинi ХХ столГття - етапи розвитку технологш, шформацшна, комунiкацiйна та фiнансова революцГ!. Серед iнших важливих передумов переходу до ново! економжи слiд видкити лiбералiзацiю ринкгв; посилення мобiльностi катталу; глобалiзацiю мiжнародних економiчних вiдносин; появу нового гнфор-мацiйного простору як ново! комушкацшно! моделi.
Термiн «нова економжа» виник на початку 1980-х роив у США, проте вживався вш здебкьшого у сферi
послуг. Нова економжа швидко увiйшла в оби як дко-во! сфери, так i науки, хоча на початкових етапах була сприйнята науковою спкьнотою з певною часткою скептицизму. Також варто вГдзначити й те, що на сьогодш окремi економкти не визнають факту ново! еконо-мiки, вважаючи !'! абсолютною утошею [11].
Стосовно економiки, засновано! на високих тех-нолог1ях, то поняття «нова економжа» почали вжи-вати у 1990-х роках в США, тобто «нова економжа» з'являеться в момент процесу масово! шформатизаци сусп!льства, зокрема появи нових шформацшних тех-нологiй, 1нтернету i т. ш. [12]. Коли розвиток економжи та iнформатизацi! мали вражаюче висою результати на фонi зниження безробптя, виникла гiпотеза про наяв-шсть причинно-наслiдкового зв'язку мiж розвитком ш-формацiйних технологiй та стiйким зростанням еконо-мiки США. Цей феномен американсью економiсти i назвали «новою економжою». Дане визначення з'явилося як узагальнююча назва для тих галузей, якi пов'язанi з виробництвом, передачею та обробкою шформаци.
На сьогодншнш день термш «нова економжа» використовуеться як одна зi стадш i як синонiм постiндустрiально!, постекономiчно! стадГ! розвитку людсько! цившзащ!, в якГй новГ елементи штегру-ються в традицiйний сектор економжи, внаслiдок чого вся система набувае яюсного та нового вигляду.
Науковець А. О. Пороховський визначае «нову економжу» як безсумнiвний фундамент iнформацiйно! ери, до складу якого входить сукупшсть певних галузей нацюнального господарства, в яких виробляються комп'ютерне та комушкацшне обладнання, операцiйне забезпечення, а також система формування, оброблен-ня, збериання, поширення та отримання iнформацi!, значною мГрою побудована в мережi 1нтернет [13; 14].
Дон Тапскотт визначае нову економжу як «еко-номжу нових галузей, таких як телекомушкаци, комп'ютери, програмне забезпечення, нанотехнолог!!, бютехнологи» [15].
Кевiн Келлi визначае нову економжу як мережеву. Таким чином прирiвнюе !х мГж собою та вказуе на таю !! аспекти: глобальний масштаб технологiчних перетво-рень, «вiртуалiзацiя» благ (перш за все шформацшних) [11; 16].
В. А. Кузнецов розрiзняе деккька пГдходГв щодо трактування дефiнiцi! «нова економiка»:
+ економiка, яка здатна мати розвиток вГдносно високими темпами при низькому рГвш ГнфляцГ! та безробiття; + галузi народного господарства, якГ пов'язанi зГ створенням Г розповсюдженням шформаци, що застосовують новпш ГнформацГйнГ технологи та реалГзують новГ мережевГ можливостГ для розвитку бГзнесу; ^ процеси глобалГзацГ!, що змГнюють умови д1яль-ностГ нацГональних економГк та бГзнес-моделей (аутсорсинг, управлГння знаннями, використан-ня нанотехнологш) Г, своею чергою, вимагають чГтко! координацГ! економГчно! полГтики рГзних кра!н [14; 17].
Академк В. Л. Макаров сформулював термш «нова економжа» як «тип економжи, де сектор техно-логiчноï матерiалiзацiï знань вiдiграe вирiшальну роль, а виробництво знань е джерелом економiчного зростан-ня» [18].
При збкьшенш соцiально-економiчноï ролi науки та при становленн виробництва знань, як найголовш-шого фактора економiчного зростання, економжу знань стали вважати особливим типом економжи. Знання ста-ють цшним товаром, а найголовнiше - одним iз голов-них факторiв виробництва.
Звичайно, у сощальному контекстi, технологи, що е важливими з точки зору науки, сприятимуть покращен-ню демократичних процедур щодо прийняття ршень. Постае можливiсть пiдвищення результатiв управлшня та безперервного навчання суспкьства протягом усього життя. В економiчному ж контекст мова йде про фор-мування феномена «економiки знань» [2].
Основоположниками «економжи знань» е випуск-ники Вiденського унiверситету Й. Шумпетер, Ф. Хайек i Ф. Махлуп.
«Економiку знань» як дисциплшу з асновуе Ф. Мах-луп, автор книги «Виробництво i поширення знань в США» [2]. Рашше при використанш термша «економiка знань» мали на увазi один iз секторiв економiки.
Для позначення змш, що вiдбуваються в останш десятилiття у свiтовiй економщ, захiднi науковцi почали широко використовувати два термши: «knowledge economy» - «економжа знань» та «information economy» -«шформацшна економiка».
Узагальнюючи вищенаведенi визначення, можна по-мггити еднiсть вчених щодо основних характеристик ново! економiки: економiки знань, штернет-технологш та iнновацiйних процейв, використання яких дае змогу забезпечити лидерство та конкурентоспромож-нiсть. Розглянемо щ характеристики докладнше.
Всесвiтнiй банк (The World Bank) опублжував дан про рiвень розвитку економiки, що беруть за основу знання, у крашах i регюнах свпу у 2005 р. У контекст до-слiдження розраховувалися два зведеш iндекси - iндекс економiки знань ( The Knowledge Economy Index) та шдекс знань (The Knowledge Index), а також супроводжуючий !х рейтинг краш свiту [19]. До першо! десятки краш, якi отримали найвищi оцiнки в рейтингу The Knowledge Index, що показуе загальний науково-техшчний потен-цiал держави, увшшли: Швецiя (9,25 бала), Фiнляндiя (9,11), Данш (9,08), Швейцарiя (8,84), Великобританiя (8,80), Iсландiя (8,76), Нiдерланди (8,71), Австралш (8,70), Норвегiя (8,65) i США (8,58 бала). З пострадянських держав найбкьш високим потенщалом володiе Естонiя (22 мiсце) - 8,05 бала. Литва на 32 мкщ (7,26), Латвiя - на 33 (7,06), Рот - на 41 (5,97), Украша - на 49 мкщ [19; 20].
За даними 2012 р. основш лцери майже на змши-лися, до першо'1 десятки краш увiйшли (табл. 1) [21].
Виходячи з рейтингу краш, в Украïнi за 7 роив зна-чно зменшилися дослцжуваш iндекси розвитку еконо-мiки знань (або ново'1 економiки). Згiдно з даними Все-свiтнього банку рейтинг краш свпу за рiвнем витрат на НДДКР показуе, що Украша знаходиться на 36 мкщ се-
ред 91 з витратами 0,86%. Рiвень нащональних витрат на НДДКР розшифровуеться як вцносна величина сукуп-них робiт, для розрахунку яко! необхiдно взяти загальний обсяг державних i приватних витрат на НДДКР протягом року (державш бюджети на вс1х рiвнях, бюджети комерцiйних органiзацiй, гранти та пожертвування в1д приватних фондiв i неурядових органiзацiй). Рiвень витрат на НДДКР виражаеться у вцсотках в1д валового внутрiшнього продукту (ВВП). Його показники розра-ховуються за статистичними даними та даними зi звтв мiжнародних органiзацiй, джерелом яких е бази даних 1нституту статистики Оргашзаци Об'еднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури (ЮНЕСКО) [20; 21].
Таблиця 1
1ндекс економши знань краш CBiTy
Рейтинг Тренд Кража 1ндекс економши знань 1ндекс знань
1 0 Швецы 9,43 9,38
2 6 Фшляндт 9,33 9,22
3 0 Дашя 9,16 9,00
4 -2 НЛдерланди 9,11 9,22
5 2 Норвепя 9,11 8,99
6 3 Нова Зеландт 8,97 8,93
7 3 Канада 8,92 8,72
8 7 Ымеччина 8,90 8,83
9 -3 Австралт 8,88 8,98
10 -5 Швейцары 8,87 8,65
...26... 7 Чехт 8,14 8,00
...38... -3 Польща 7,41 7,20
.55. -1,7 Рост 5,78 6,96
-2 Украша 5,73 6,33
Найважливiшою умовою розвитку шформацшно! ринково! iнфраструктури свнового господарства ви-знано 1нтернет-технологи. 1нтернет-ресурси - це одна з можливостей збкьшити економiчний розвиток домогосподарств, хоча на даному еташ не ва суб'екти господарсько! дiяльностi можуть це використати саме для економiчного зростання. Ситуацш, яка склалася, можна порiвняти з тим, як у XIX ст. не кожен ми отри-мати свою вигоду з розвитку залiзниць. Перш за все з'являеться необхiднiсть у розвитку вцповцно! шфра-структура та створеннi необхцних iнститутiв. Прикладом може служити розвиток ново! економжи у США, яка стрiмко пiшла вперед лише тод^ коли комп'ютерами та доступом до глобально! мережi 1нтернет було забез-печено майже половину домогосподарств. I хоча для такого прискореного розвитку необхцне зростання комп'ютерно! шфраструктури (як однie! зi складових результативно! дшльноси мережi), сьогоднi навiть в1д-сталi економiчно регiони мають можливкть користува-тися прiоритетами, якi дають !м комп'ютерна революцiя та 1нтернет [22].
Для того, щоб уявити весь мехашзм даного про-цесу, необхiдно розглянути динамiчну складову проник-нення електронного бiзнесу на ринки краш свггу.
Всесвiтнiй економiчний форум (World Economic Forum) опублжував 1ндекс мережево'1 готовност 2015 року (Networked Readiness Index 2015), який характеризуемся рiвнем розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) у свт, та показав його вплив на кон-курентоспроможнiсть держави. У доповщ «Глобаль-ний звiт про розвиток шформацшних технологiй-2015» (The Global Information Technology Report 2015: ICTs for Inclusive Growth) представлен даш про розвиток 1КТ у 143 крашах свiту [23].
1ндекс вимiрюе рiвень розвитку 1КТ по 53 параметрах, об'еднаних у три основш групи:
f наявнiсть умов для розвитку 1КТ; f готовшсть громадян, дiлових кк i державних
органiв до використання 1КТ; f рiвень використання 1КТ у громадському, ко-мерцiйному та державному секторах [23].
За наведеними даними можна побачити, що перше мксце у рейтингу розвитку 1КТ займае Сшгапур. До першо'1 десятки найбкьш розвинених у цьому контекстi краш увiйшли: Фiнляндiя, Швецiя, Нiдерланди, Норве-гiя, Швейцарiя, Сполученi Штати Америки, Великобри-танiя, Люксембург i Японiя [23].
Китай займае 62 мкце, Украша - 71, Бразилiя - 84, Iндiя - 89 [23]. У даних державах виникають проблеми, яю не дозволяють активно впроваджувати i викорис-товувати 1КТ, вони зазнають труднощiв зi здiйсненням сво!х намiрiв з реалiзацiï певного потенщалу. До основ-них факторiв, яю стримують розвиток iнновацiйноï дЬ-яльносп, можна вiднести такi: недостатнiй рiвень ква-лiфiкацiï населення, нерозвиненi шститути, полiтична
нестабiльнiсть, соцiальна нерiвнiсть, несприятливий бiзнес-клiмат. Однак якщо поглянути з шшого ракурсу, то можна навести приклади краш, у яких був певний стратепчний погляд щодо розвитку потенщалу 1КТ та, наразi, вони показують бкьш позитивну динамiку, !х позици в рейтингу за останш роки значно зросли. Серед них, зокрема, Об'еднаш Арабськi Емiрати (23 мiсце), Латвiя (33), Мавриюй (45), Македонiя (47), Вiрменiя (58) i Грузiя (60) [23].
Визначальну роль у формуваннi ново! економжи вь дiграe дiяльнiсть з розвитку шновацшних техно-логiй, яка завжди була пов'язана з певними ризи-ками як загальноекономiчними, так i специфiчними для iнновацiй. До цих ризикiв, якi необхiдно мiнiмiзувати з боку держави, можна вцнести: податки, шфляцш, кре-дитнi ставки, бюджетне фiнансування, права власностi, включаючи штелектуальну [24]. Макрооточення шно-вацiйних компанш необхiдно формувати та регулювати державЬ Зокрема, до цих завдань належить i пiдготовка висококвалiфiкованих кадрiв, фахiвцiв i менеджерiв, го-тових працювати в iнновацiйнiй економiцi [24].
Для впровадження шновацш в практичну дшль-нiсть пiдприeмства необхiдно врахувати чинники, що можуть загальмувати або прискорити шновацшний процес розвитку. До основних факторiв, що впливають на розвиток шновацшного процесу, можна вiднести таю (табл. 2).
Серед проблем, яю постають при впровадженнi iнновацiйних систем в УкраМ, що вимагають участ i держави i бiзнесу, Ыд видкити такi:
+ вiдсутнiсть певного мехашзму для послцовно-го переходу в1д фундаментальних дослiджень до НДДКР i до комерцiйних технологiй;
Таблиця 2
Фактори, що визначають розвиток iнновацiйного процесу
Фактори Фактори, що перешкоджають розвитку шновацшноТ дiяльностi Фактори, якi сприяють розвитку шновацш
Економнчы, технолопчш Недостатнв фiнaнсувaння шновацшноТ дiяльностi, мaлорозвиненiсть науковоТ та техычноТ баз, першочерговi iнтереси поточного виробництва Фiнaнсувaння iнновaцiйноï дiяльностi, приватних винaходiв, нaнотехнологiй; розвинута наукова шфраструктура
Полiтичнi та npaBOBi Недосконала податкова система стосовно шновацшноТ дiяльностi, зaконодaвчi про-галини Удосконалена законодавча система, вiдсутнiсть податкового тиску на шнова-цiйну пiдпри£мницьку дiяльнiсть
Соцiaльно-психологiчнi, культуры Несприйняття змш спiвробiтникaми, змiнa статусу, необхщысть у нaвчaннi, переквaлiфiкaцiï Моральне заохочення учасниюв шнова-цiйного процесу, статус, можливiсть до реaлiзaцiï потенцiaлу пра^вника, сприят-ливий психологiчний клiмaт у трудовому колективi
Оргашзацшно-управлшсью Узвичавна оргашзацшна структура фiрми, непомiрнa центрaлiзaцiя, авторитарний стиль управлшня, зaмкнутiсть вищоТ ланки управлшня, проблеми у мiжгaлузевих взa£модiях, орi£нтовaнiсть на короткостро-кову окупшсть Можливiсть гнучкоТ оргаызацшноТ струк-тури, демократичний стиль управлшня, для деяких оргаызацш - можливiсть виконання роботи точково (тобто, у час, коли це зручно для ствробтика), доступшсть iнформaцiï, самопланування, децентрaлiзaцiя
Джерело: складено за [25].
+ вцсутшсть цкьових державних програм; f присутнiсть певного податкового тиску на ш-
новацiйнi компанГ!; f шдприемницький сектор оргентований в основному на гмпорт технологш, обладнання, що веде до використання значних ресурсгв поза шновацшно! дгяльностг [25; 26].
Розвиток «ново! економжи» е одшею з основних умов, що забезпечить стргмке та якгсне зростання еко-номгки кра!ни, здшснення якого певним чином вгд-буватиметься не за рахунок збкьшення традицшних факторгв виробництва (сировинних ресурсгв, чисель-ностг зайнятих i обсягу основного кашталу), а на основг, з одного боку, зростання числа винаходгв i !х активного впровадження в економгку через венчурний бгзнес, а з шшого боку, - через широке використання нових ш-формацшних i комушкацшних технологш [27].
Прикладом може служити досвгд кра!н свпових лiдерiв. Так, у США поширеним явищем е венчурний бГзнес, тобто iнвестування або фшансування проектiв стартап (start-up). 1ншими словами, можна сказати, що такий вид дГяльност використовуеться на початковш стадГ1 розробки продукту та створення дослгдного зраз-ка. Малi шдприемства, яю займаються наукомiсткими розробками, усе частше звертаються саме до венчурного кашталу. Основа ринкового усшху цих фГрм - у !х швидкому зростаннi. У подальшому малi пiдприемства можуть захопити бкьшу частку ринку, особливо якщо це пов'язано з новггнши технологiями [27].
Отже, в основг розвитку ново'1 економки лежать iнформацiйноемнi продукти, знання, що, своею чергою, не ткьки пгдвищуе ефективнiсть шдприемницько! д1яльносй, але й створюе простр для формування нових товарiв та послуг. Ось чому в основГ ново'1 моделi економiчного зростання лежать швестищ! в людський та iнтелектуальний капiтал, в економгку знань [28]. Щ зусилля повинш бути пiдкрiпленi формуванням нацюнально! шновацшно! системи, нарощуванням шно-вацшного потенщалу шформацшно! економки та сектора нанотехнологш.
Значна роль при цьому выводиться державГ, яка, своею чергою, потребуе шновацшних впроваджень саме у промислову галузь [29]. Вона повинна сформува-ти стратеичний розвиток, прюритетом якого мае бути сощально-економГчне зростання, та взяти на себе певну частку фшансування, забезпечити правову базу шновацшних перетворень та стимулювати ri чи шш1 види шд-приемницько'1 д1яльност1
Вищенаведеш мГркування про роль та значен-ня ново'1 економГки в розвитку кра'1н свГту дозволяють навести схему умов формування та регулювання ново1 економки (рис. 1).
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи, можна сказати, що феномен ново'1 економки асоцюеться з такими аспектами, як: 1нтернет-економка, мережева економка, вГртуальна економЬ-ка, економка знань та шформацшне суспкьство. Вона
формуе HOBi передумови для eK0H0Mi4H0r0 зростання, осккьки базуеться на знаннях i вткюе в co6i найостан-нiшi досягнення людства в технолопчному ракурсi.
Cлiд пiдкреслити рiзноманiтнiсть передумов, фак-торiв та важелiв, що породжують «нову еконо-мку». Поняття ново! економiки надзвичайно складно звести до узагальненого або единого визначен-ня через те, що воно включае в себе безлiч функцюналь-них i наукових сфер. Автори вважають, що зведення цього явища до едино! дефшщи е не зовам коректним, осккьки в процесi формулювання обмеженого описо-вого поняття може бути втрачений сам глибокий i ба-гатостороннiй сенс цiе! категори. Ткьки !хня спiльна характеристика може дати дшсно наукове трактування «ново! економки». ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Проблеми теорГГ i практики управлiння. «Нова економка: мiф та реальысть». URL: http://vasilievaa.narod.ru/3_6_01. htm
2. Нова eKOHOMiKa. URL: http://nadoest.com/nova-ekonomika
3. Михалькова Ю. Е. Рыночный механизм новой экономики: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.01. М., 2004. 163 с.
4. Теория постиндустриального общества. URL: http:// www.grandars.ru/college/sociologiya/postindustrializm.html
5. Поняття «шформацшне сусптьство» у класичних i сучасних концеп^ях. URL: http://social-science.com.ua/article/ 1042
6. Концеп^я шформацшного (технотронного) суспть-ства Збiгнeвa Бжезинського. URL: http://studopedia.su/ 17_16043_kontseptsiya-informatsiynogo-tehnotronnogo-suspilstva-zbigneva-bzhezinskogo.html
7. Постмодерызм. URL: https://www.slideshare.net/ ssuserfbefd2/ss-48962109
8. Управлшня персоналом в умовах eкономiки знань: мо-ногрaфiя/кол. авт.; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л. К. Сeмiв. Ки!в: УБС НБУ, 2011. 406 с.
9. Постiндустрiaлiзм i формування концепцп шформа-цiйного суспiльствa. URL: http://ito.vspu.net/ENK/Inf_Syspilstvo/ lec_2.htm
10. Тeорiя постiндустрiaльного розвитку Белла. URL: http://www.studfiles.ru/preview/5393126/page3/
11. Белоцерковец В. В. Новая экономика: терминологическая перспектива и современность. ВестникКГУ им. Н. А. Некрасова. 2012. Том 18, № 6. С. 26-29.
12. Дьяченко О. В. К сущности категории «новая экономика». URL: http://cyberleninka.ru/article/n/k-suschnosti-kategorii-novaya-ekonomika
13. Пороховский А. А. Феномен «новой экономики» и функции государства. Российский экономический журнал. 2002. № 9. С. 63-72.
14. Грибанова Н. Л. «Новая экономика» и ее ресурсный потенциал. Вестник Белорусского национального технического университета. 2006. № 1. С. 73-76.
15. Доклад «Новая экономика». URL: http://www.studfiles. ru/preview/1926551/
16. Чумаченко Н. Э. Информационная экономика и новая экономика: общее и особенное, понятийный аппарат и содержание. Вестник Саратовского государственного социально-экономического университета. 2014. № 3 (52). С. 36-39.
17. Кузнецов В. А. Особенности новой экономики: зарубежный опыт и этапы развития. Вестник Челябинского государственного университета. 2008. № 1. С. 33-41.
s:
Рис. 1. Умови формування та регулювання ново! економши Джерело: складено за [9; 13; 14; 16; 20; 26; 27].
18. Губарев В. Чаепитие в Академии: экономика счастья есть. URL: https://www.pravda.ru/science/academy/15-09-2011/1086539-economics-0/
19. Исследование Всемирного банка: индекс экономики знаний в 2005 году. URL: http://gtmarket.ru/news/state/ 2006/08/30/197
20. World Bank Open Data Free and Open Access to Global Development Data. URL: http://data.worldbank.org/
21. Рейтинг стран мира по уровню расходов на НИОКР. URL: http://gtmarket.ru/ratings/research-and-development-expenditure/info
22. Новая экономика как тенденция развития мирового хозяйства. URL: http://www.evolutio.info/content/view/481
23. Всемирный экономический форум: индекс сетевой готовности 2015 года. URL: http://gtmarket.ru/news/ 2015/04/17/7128
ЕЕ о_ о
ш I—
С
=П
=г
о
<
о
ш
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 3 '2017
www.business-inform.net
24. Новая экономика - путь к экономическому росту в России. URL: http://zdamsam.ru/a43694.html
25. Инновационная деятельность МП. URL: http://www. dist-cons.ru/modules/innova/sectionl.html
26. Назарова Г. В., Гончарова С. Ю., Затейщикова О. О. Розвиток та використання управлшського персоналу - страте-пчний пщхщ: монографiя. Харкiв: РВВ ХНЕУ, 2012. 192 с.
27. Экономическая сущность венчурного предпринимательства. URL: http://finances.social/franchayzing_705/tema-1ekonomicheskaya-suschnost-venchurnogo-25882.html
28. «Нова економка» як шновацшночнформацшна модель економiчного зростання. URL: http://works.doklad.ru/view/ TdJwUHqWJak/2.html
29. Гончарова С. Ю., Буряк I. В. Науково-методичнi пщ-ходи щодо визначення сутносп домогосподарства та його ролi в економiцi. Вкник Одеського национального унверситету. Сер.: Економка. 2016. Т. 21, вип. 4 (46). С. 135-139.
REFERENCES
Belotserkovets, V. V. "Novaya ekonomika: terminologicheska-ya perspektiva i sovremennost" [The new economy: terminological perspective and modernity]. Vestnik KGU im. N. A. Nekrasova. Vol. 18, no. 6 (2012): 26-29.
Chumachenko, N. Ye. "Informatsionnaya ekonomika i novaya ekonomika: obshcheye i osobennoye, ponyatiynyy apparat i soder-zhaniye" [Informational economy and the new economy: the General and the particular, the conceptual apparatus and the content]. Vestnik Saratovskogo gosudarstvennogo sotsialno-ekonomicheskogo universiteta, no. 3 (52) (2014): 36-39.
Dyachenko, O. V. "K sushchnosti kategorii «novaya ekonomika»" [The essence of the category "new economy"]. http://cyber-leninka.ru/article/n/k-suschnosti-kategorii-novaya-ekonomika
"Doklad «Novaya ekonomika»" [The report "the New economy"]. http://www.studfiles.ru/preview/1926551/
"Ekonomicheskaya sushchnost venchurnogo predprinima-telstva" [The economic essence of venture business]. http://financ-es.social/franchayzing_705/tema-1ekonomicheskaya-suschnost-venchurnogo-25882.html
Gribanova, N. L. "«Novaya ekonomika» i yee resursnyy poten-tsial" [The "new economy" and its resource potential]. Vestnik Be-lorusskogo natsionalnogo tekhnicheskogo universiteta, no. 1 (2006): 73-76.
Gubarev, V."Chayepitiye v Akademii: ekonomika shchastya est" [Tea party at the Academy: Economics of happiness]. https://www. pravda.ru/science/academy/15-09-2011/1086539-economics-0/
Honcharova, S. Yu., and Buriak, I. V. "Naukovo-metodychni pidkhody shchodo vyznachennia sutnosti domohospodarstva ta yoho roli v ekonomitsi" [Scientific and methodological approaches to defining the essence of the household and its role in the economy]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Ekonomika vol. 21, no. 4 (46) (2016): 135-139.
"Issledovaniye Vsemirnogo banka: indeks ekonomiki znaniy v 2005 godu" [The world Bank study: the index of knowledge economy in 2005]. http://gtmarket.ru/news/state/2006/08/30/197
"Innovatsionnaya deyatelnost MP" [Innovation MP]. http:// www.dist-cons.ru/modules/innova/section1.html
"Kontseptsiia informatsiinoho (tekhnotronnoho) suspilstva Zbihneva Bzhezynskoho" [The concept of information (Technotronic) Zbigniew Brzezinski]. http://studopedia.su/17_16043_ kontseptsiya-informatsiynogo-tehnotronnogo-suspilstva-zbigne-va-bzhezinskogo.html
Kuznetsov, V. A. "Osobennosti novoy ekonomiki: zarubezh-nyy opyt i etapy razvitiya" [Features of the new economy: foreign
experience and development stages]. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta, no. 1 (2008): 33-41.
Mikhalkova, Yu. E. "Rynochnyy mekhanizm novoy ekonomiki" [The market mechanism of the new economy]. Dis.... kand. ekon. nauk: 08.00.01, 2004.
"Nova ekonomika" [The new economy]. http://nadoest.com/ nova-ekonomika
"Novaya ekonomika kak tendentsiya razvitiya mirovogo khozyaystva" [The new economy as the development trend of the world economy]. http://www.evolutio.info/content/view/481
"Novaya ekonomika - put k ekonomicheskomu rostu v Rossii" [The new economy - way to economic growth in Russia]. http://zdamsam.ru/a43694.html
Nazarova, H. V., Honcharova, S. Yu., and Zatieishchykova, O. O. Rozvytok ta vykorystannia upravlinskoho personalu - stratehich-nyi pidkhid [The development and use of managerial personnel -a strategic approach]. Kharkiv: RVV KhNEU, 2012.
"«Nova ekonomika» yak innovatsiino-informatsiina model ekonomichnoho zrostannia" [The "new economy" as an innovative information model of economic growth]. http://works.doklad.ru/ view/TdJwUHqWJak/2.html
"Postindustrializm i formuvannia kontseptsii informatsiinoho suspilstva" [Post-industrialism and the formation of the concept of the information society]. http://ito.vspu.net/ENK/Inf_Syspilstvo/ lec_2.htm
"Problemy teorii i praktyky upravlinnia. «Nova ekonomika: mif ta realnist»" [Problems of the theory and practice of management. "The new economy: myth and reality"]. http://vasilievaa. narod.ru/3_6_01.htm
Porokhovskiy, A. A."Fenomen «novoy ekonomiki» i funktsii go-sudarstva" [The phenomenon of "new economy" and the functions of the state]. Rossiyskiy ekonomicheskiy zhurnal, no. 9 (2002): 63-72.
"Poniattia «informatsiine suspilstvo» u klasychnykh i su-chasnykh kontseptsiiakh" [The concept of "information society" in classical and modern concepts]. http://social-science.com.ua/ article/1042
"Postmodernizm" [Postmodernism]. https://www.slideshare. net/ssuserfbefd2/ss-48962109
"Reyting stran mira po urovnyu raskhodov na NIOKR" [Rating countries on level of expenditure on R & d]. http://gtmarket.ru/rat-ings/research-and-development-expenditure/info
"Teoriia postindustrialnoho rozvytku Bella" [The theory of post-industrial development Bella]. http://www.studfiles.ru/ preview/5393126/page:3/
"Teoriya postindustrialnogo obshchestva" [Theory of postindustrial society]. http://www.grandars.ru/college/sociologiya/postin-dustrializm.html
Upravlinnia personalom v umovakh ekonomiky znan [Personnel management in the knowledge economy]. Kyiv: UBS NBU, 2011.
"Vsemirnyy ekonomicheskiy forum: indeks setevoy go-tovnosti 2015 goda" [World economic forum: networked readiness index 2015]. http://gtmarket.ru/news/2015/04/17/7128
"World Bank Open Data Free and Open Access to Global Development Data". http://data.worldbank.org/
