ЦИФРОВА ЕКОНОМіКА: КОНТРОВЕРСіЙНіСТЬ ЗМіСТУ і ВПЛИВУ НА ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.341.62

цифрова економ1ка: контроверс1йн1сть зм1сту i впливу

на господарський розвиток

© 2017 колом1ЕЦЬ Г. М., ГЛУШАЧ Ю. С.

УДК330.341.62

Коломкць Г. М., Глушач Ю. С. Цифрова економша: контроверсiйнiсть 3MicTy i впливу на господарський розвиток

Перетворення технологчного устрою сучасного господарства зумовили появу цифрово: економки, яка в'дкривае суттевi можливостi та, разом з тим, породжуезагрози. Мета статт'>- показати методологiчнi тдходи до трактування цифровоi економши, суперечнсть можливихрезультата i'iрозвиткуiфункцюнуваннятапрактичнезначеннядоМженьцьогофеномена. Цифроваеконом'жатрансформуегосподарськвзаемоди;зни-щуе довгiланцюги посереднищ прискорюе укладання рзних угод; усувае просторов'> обмеження при доступ до ринтв; дае конкуренты! переваги компатям незалежно вiд ix розм!р!в; дозволяе створити ефект масштабу i реал'вувати його позитивну вiддачу, знижуючи витрати. Разом з тим, у розвинених кранах i галузях, що легко тддаються автоматизацИ, рзко скорочуеться потреба в пра^вниках з низькою i середньою квалiфiкацiею. Формуеться економ'жа, заснована б'шьшою м!рою на неповнш зайнятост'>, на короткострокових стосунках !з фрилансерами, якi не охоплюються системою со^ального забезпечення. Ц процеси створюють загрози стаб'шьност'> доход'ю iрозвитку нацонально: економки. Для пор'вняльного анал'ву процеав розвитку цифровоi економки використовуються шдекси, якiможуть стати основою форсайта нацонально: економки. Ключов'! слова: цифрова економка, суперечливкть результат!в формування цифровоi економки, шдекси розвитку цифровоi економки. Рис.: 10. Табл.: 1. Ббл.: 22.

^OMiei{b Ганна Миколавна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економiчноf теорИ та економiчних метод'в управл'тня, Хармвський нацональний ушверситет 'шет В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: gkolomiets@karazin.ua

Глушач Ютя Станiславiвна - старший викладач кафедри статистики, облку та аудиту, Харювський нацональний унверситет '1мен'1 В. Н. Кара-зна (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: 4guli65@gmail.com

УДК 330.341.62 Коломиец А. Н., Глушач Ю. С. Цифровая экономика: контроверсионность содержания и влияния на хозяйственное развитие

Преобразования технологического уклада современного хозяйства обусловили появление цифровой экономики, которая открывает существенные возможности и, вместе с тем, порождает угрозы. Цель статьи - показать методологические подходы к трактовке цифровой экономики, противоречие возможных результатов её развития и функционирования и практическую значимость исследований этого феномена. Цифровая экономика трансформирует хозяйственные взаимодействия; уничтожает длинные цепи посредников; ускоряет заключение разных соглашений; устраняет пространственные ограничения при доступе к рынкам; дает конкурентные преимущества компаниям независимо от их размеров; позволяет создать эффект масштаба и реализовать его положительную отдачу, снижая затраты. Вместе с тем, в развитых странах и отраслях, легко поддающихся автоматизации, резко сокращается потребность в работниках с низкой и средней квалификацией. Формируется экономика, основанная в большей степени на неполной занятости, на краткосрочных отношениях с фрилансерами, которые не охватываются системой социального обеспечения. Эти процессы создают угрозы стабильности доходов и развития национальной экономики. Для сравнительного анализа процессов развития цифровой экономики используются индексы, которые могут стать основой форсайта национальной экономики. Ключевые слова: цифровая экономика, противоречивость результатов формирования цифровой экономики, индексы развития цифровой экономики.

Рис.: 10. Табл.: 1. Б'бл.: 22.

Коломиец Анна Николаевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет имени В. Н. Кара-зина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: gkolomiets@karazin.ua

Глушач Юлия Станиславовна - старший преподаватель кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: 4guli65@gmail.com

О

UDC 330.341.62

Kolomiyets G. M., Glushach U. S. The Digital Economy: Controversity of Content and Impact on Economic Development

The transformations of the technological structure of current economy have led to the emergence of digital economy that offers significant opportunities and, at the same time, creates threats. The article is aimed at displaying methodological approaches to interpretation of digital economy, contradiction of the possible results of its development and functioning, and the prac- CD tical relevance of research into this phenomenon. The digital economy transforms economic interactions; destroys long chains of intermediaries; speeds QQ up the conclusion of different agreements; eliminates spatial constraints in access to markets; offers competitive advantages to companies regardless of o their size; enables to create a scale effect and materialize its positive impact by reducing costs. At the same time, in developed countries and industry sectors that can easily be automated, the need for low-and medium-skill work- X ers is severely reduced. A more part-time economy is being formed, with engagement of freelancers who are not covered by the social security system on a short-term basis. These processes threaten the stability of incomes and the development of the national economy. A comparative analysis of the development of digital economy uses the indices that can form the basis of the national economic foresight. Keywords: digital economy, contradictoriness in results of formation of digi- o tal economy, digital economy development indices. ©

Fig.: 10. Tbl.: 1. Bibl.: 22.

Kolomiyets Ganna M. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) ^^

E-mail: gkolomiets@karazin.ua

Glushach Uliya S. - Senior Lecturer of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: 4guli65@gmail.com

о ш

Технолопчш основи сучасного господарства швидко змшюються. Драйвером змш е широке розповсюдження 1нтернету (рис. 1). Наслцком цього процесу е якiснi перетворення господарських вцносин.

Намагання осмислити шдуцшованш перетворення на теоретичному рiвнi привели до появи концепцiй «постiндустрiального суспкьства» [2], «шформацшно-го суспкьства» [3], «економiки знань» [4], «мережево! економiки» [5]. Грунтовний аналiз теорш шформацшно-го суспкьства, шформацшно! економжи здiйснено в до-слiдженнях д-ра екон. наук А. О. Маслова [6].

Нерозвинуткть головних властивостей дослджу-ваного феномена обумовило недостатнiсть цих концепций, занадто загальний характер висвплення його приро-ди, гiперболiзацiю одше! з його складових i спонукало до розвитку бкьш глибокого наукового осмислення змксту i головних трендiв сучасного етапу господарського розвитку. Останшм часом значно шдвищилась увага до розвитку цифрово! економiки та ll концептуалiзацil як шдстав для полiтичних рiшень. Всесвгтнш економiчний форум започаткував iнiцiативу дослцження «digital economy» як провiдного напряму майбутнього розвитку суспкь-ства. «Оцифровування перетворюе бiзнес-моделi, поль тичний ландшафт та сощальш норми. Метою Системно: шщативи Всесвiтнього економiчного форуму «Форму-вання майбутнього цифрово! економiки та суспкьства» е сприяння розробцi загального цифрового середовища, що створюе довiру, яке е рушiйною силою штеграци, еко-номiчного розвитку та сощального прогресу» [7].

Англомовна система GOOLE SCHOLAR ткьки за першу половину 2017 р. зарееструвала понад 120 науко-вих публiкацiй за щею проблемою [8]. Разом з тим укра-iномовнi дослiдження продовжують нацкюватися на iнформацiйну економiку, що дещо спотворюе орiентири i не сприяе врахуванню сучасних трендiв ново! техноло-гiчноi революци.

Метою статтi е вивчення пiдходiв до тлумачен-ня цифрово! економжи, висвiтлення суперечливостей можливих результатiв ll розвитку i функцюнування та визначення практичного значення дослцження цього новiтнього феномена, який може стати основою форсайту нацюнально! економiки.

Термiн «цифрова економiка» вперше застосував науковець Массачусетського унiверситету в 1995 р. Hi-колас Негропонте (N. Negroponte) [9]. Але до сьогоднш-нього дня змiст цього поняття чггко не визначено, iнодi

мае мiсце ототожнення його з шформацшною економь кою, мережевою економжою.

Переважае опис проявiв цифрово! економши. Гос-подарство завжди розвивалося на основi iнформацi!. Iнформацiя i знання були рушiйною силою розвитку економши. Дiгiталiзацiя (оцифровування) iнформацi! надала змогу збирати, накопичувати, систематизувати значш обсяги шформаци з уск сфер життедшльносй суспкьства, визначила змiстовнi перетворення в !! вико-ристаннi, створеннi ново! шформаци та знань. Водночас технолог!!, яю привели до ккьюсних змш доступно! до аналiзу iнформацi!, обумовили змiни в прийняттi рiшень i поведiнцi господарських суб'ектiв. Тому цифрову еконо-мiку можна розглядати як новий етап розвитку шформацшно! економiки. Що стосуеться мережево! економши -вона стае важливою властивктю цифрово! економiки i провiдною формою комуншацш у цифровiй економiцi.

Усе бкьшого поширення набувае усвiдомлення, що цифрова економша - це господарсьи вiдносини, якi вибудовуються на основi кiберфiзично! системи, тобто iнтегровано! взаемодГ! реально! та вiртуально! складових виробничого комплексу [10].

Загалом цифрова економша - це не ткьки т в1д-носини, якi опосередковуються 1нтернетом, сткь-никовим зв'язком, 1КТ, - вони в них кнують. Це спрямляе господарськi взаемодГ!; знищуе довгi ланцюги посередникiв; прискорюе переби рiзноманiтних угод (кредиту, оренди, кушвльпродажу, сплати податкiв, розрахункiв тощо); долае перешкоди доступу на ринки, усуваючи просторовi обмеження i створюючи аль-тернативнi комерцiйнi майданчики; надае конкуренты переваги компанiям незалежно в1д '!х розмiрiв; дозволяе створити ефект масштабу i реалiзувати його позитивну выдачу, знижуючи витрати. З'являються новi бiзнес-практики, якi вiдображаються в появi гiг-економiки, фркансерства, краудфандингу, краудшвестингу, крауд-сорсингу, краудкастингу, краудлендингу [11].

Методолопчною основою поглибленого досл-дження цифрово! економши може стати Грунтовш працi К. Перес. Ще наприкшщ ХХ ст. у статтi, яка стала на-уковою подiею в економiчнiй спiльнотi, були визначенi таю положення:

+ суттевi змiни технолопчного устрою продуку-ють швидке зростання новiтнiх видiв дiяльностi та, разом з тим, тривалий перiод омолодження традицшних;

ф

Z

а _

ф о

т

JE о

и

S

а

о

1С

2006 2007 2008 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 PiK Рис. 1. Кшьккть KopMCTyBa4iB 1нтернету у CBiTi (млрд oci6)

Джерело: складено авторами за [1].

+ економ1чним тригером технолопчних перетво-рень е суттеве зменшення витрат на вироблен-ня сировини, виробничих ресурс1в; + технологiчнi змiни потребують в1дпов1дних 1н-ституцiйних перетворень [12].

Проявом розвитку новпгах технологiй е лавино-подiбне зростання кiлькостi iнтерактивних взаемодш (рис. 2).

4785

218 601 п

2015 2020 2025 PiK

Рис. 2. Кшьккть iнтерактивних взаeмодiй на душу населення в день (2020 р., 2025 р. - прогноз) Джерело: складено за [13].

У досл1дженн1, проведеному компанiями Seagate i IDC, в1дзначаеться, що за дев'ять рокiв обсяг циф-рових даних у свт виросте в десятки разiв. У 2016 р. обсяг даних вимiрювався 16 Збайт, а до 2025 р. цей по-казник зб1льшиться до 163 Збайт. Приблизно 60% ц1е! щформаци у свiтi будуть генерувати компан!!. Завдяки концентрац!! величезно!' кiлькостi даних у керiвникiв оргашзацш з'явиться безлiч корисних можливостей для зростання i розширення бiзнесу.

У IDC очкують, що до 2025 р. близько 20% вс1е!' щформаци в глобальнш iнфосферi гратимуть критично важливу роль в повсякденному житт1, а приблизно 10% цих даних будуть «надкритичними».

Кр1м того, прогнозуеться, що у 2025 р. майже 20% генерованих даних будуть являти собою щформащю, що отримуеться в режимi реального часу. При цьому велика частина шформац!! (95%) прийдеться на «1нтернет речей».

Як зазначае генеральний директор Seagate Ст1в Луццо (Steve Luczo), «досл1дження тдтверджуе, що епо-ха великих даних знаходиться на порозi розквiту. Однак основна щншсть даних не в тому, що ми знаемо, а в тому, чого ми не знаемо - i цей потенщал ми на сьогодншнш день серйозно недоощнюемо» [13].

Що стосуеться традицшних видiв дiяльностi, то можна видiлити змктовш етапи "х омолодження (рис. 3).

С початку цифровi технолог!! мали обмежене ви-користання. Поступово вдосконалюючись, вони ставали основою досягнення стратепчних цiлей. У сучасних умовах вони стали чинником появи нових бiзнес-моделей. Але 1снуюч1 види д1яльност1 знаходять-ся на р1зних етапах перетворень, обумовлених цифро-вими технологiями.

Те, як суспкьство опановуе цифров1 технологи, св1дчить фундаментальний зсув, що проявляеться у: + все б1льш1й ор1ентац!! цифрових технологш на виробнич1 види д1яльност1, а не т1льки на сферу розваг (рис. 4); + переход! в1д використання цифрових техноло-г1й для нагромадження ретроспективних даних до онлайнових не т1льки б1знесор1ентованих, а й г1перособист1сних, не т1льки структурованих, а й неструктурованих, як1 не т1льки п1двищують життевий р1вень, а е критично важливими для життя;

+ рус1 в1д оцифровування окремих сфер до всю-дисущого цифрового суспкьства [13].

За оц1нками анал1тик1в, кожен долар, 1нвестований в щфраструктуру, принесе додатково 5 долар1в у ВВП до 2025 р. (рис. 5).

Оцифровування шформацй' зробило господарську д1яльн1сть, що вибудувана на н1й, значно уразливою (рис. 6).

Цифрова економка нер1вном1рно розвиваеться у св1товому господарському середовищ1 (рис. 7).

В окремих нацюнальних економ1ках р1зношвид-к1сно, але неминуче зм1нюються процес труда, трудов! в1дносини, зайнят1сть. У кранах з розвиненою економ!-кою i в галузях, що легко шддаються автоматизац!!, за останн1 20 рок1в скоротилася частка прац1вник1в серед-ньо!' квамфжаци [16].

Штучний 1нтелект i технолог!!, заснован1 на робо-тотехшщ, все краще справляються з виконанням розу-мових i ф1зичних завдань. Вибудовуеться економка, яка все б1льшою м1рою Грунтуеться не на зайнятост1 повний робочий час, а на короткострокових в1дносинах з фр!-лансерами, як1 не охоплюються системою сощального

цифров1 технолог!! як допом1жш

•

цифров! технолог!! стали важливим чинником досягнення бвнес-результалв

цифров! технолог!! -основа забезпечення бвнес-стратегп

цифров! технолог!! перевизначають б!знес-модель

Рис. 3. Етапи перетворень кнуючих видiв дiяльностi з розвитком цифрових технологш Джерело: авторська розробка.

1 - Банкшг та безпека 2 - Виробництво

3 - Комуыкацп: мед1а-служби та природы ресурси

5 - Страхування 4 - Державний сектор

7 - Комунальн послуги 6 - Роздр1бна торпвля

9 - Медичи послуги 8 - Транспорт

11 - Осв1та 10 - Оптова торпвля

Рис. 4. Види дiяльностi свiтового господарства, якi найбiльше використовують цифровi технологи у 2016 р., % Джерело: складено за [14].

2016 р. 3 дол.

^2020р^ 3,7

дол

Рис. 5. Збiльшення ВВП при збшьшенш iнвестування в iнфраструктуру 1КТ на 1 дол. США (2020 р., 2025 р. - прогноз) Джерело: складено за [15].

Захист, % 100

50

Т/ОЧ А г

У и и •

2015

2020

2025 Р!к

Не потребуе захисту □ Потребуе захисту □ Забезпечення безпеки

Рис. 6. Динамша складових оцифровано!' шформацп стосовно ТТ захисту, %

Джерело: складено за [13].

забезпечення, що мштить медичне страхування, опла-чувану в^пустку, страхування за мiсцем роботи, пен-сiйнi вiдрахування i передбачувану заробггну плату, якi фiнансуються переважно працедавцем. Ц процеси, ш-дуцшоваш розвитком цифрових технологiй, створюють загрози стабкьност доходiв i розвитку нащонально! економiки, але не повною мiрою усвiдомлюються [17].

Розвиток цифрово! економки розглядаеться сьо-годнi полiтичною та експертною спiльнотою як iмпе-

ратив економiчного розвитку, тому зiставленню досяг-нень нацiональних господарських систем придмяеться значна увага. Розраховуються iндекси, яю висвiтлюють i окремi аспекти розвитку цифрово! економiки, i цей феномен загалом. Здшснюеться узагальнення iндексiв шформацшного суспiльства та !х порiвняльний аналiз [18]. Разом з тим, деяю з цих iндексiв лише дотично характеризуют динамiку цифрово! економки, а остан-нiм часом з'являються новi iндекси, якi безпосередньо

0

ГНвшчна Америка

Африка

Азт

£вропа

Австралт

Близький Cxifl

Латинська Америка

Рис. 7. 1ндекс проникнення 1нтернету по perioHaM CBiTy на березень 2017 р. Джерело: складено за [1].

спрямоваш на порiвняльну оцшку розвитку цифрово! економiки.

У 2015 р. в бвропейському Союзi вперше був роз-рахований Digital Economy and Society Index (DESI) з метою виявлення напрямiв прiоритетних швестицш у створеннi цифрового ринку i сприяння кра!нам 6С по-кращити цифрову продуктивнiсть [19]. Вiн складаеться з п'яти субiндексiв, якi вимiрюють розвиток:

1. 1нфраструктури - можливост пiдключення до широкосмугового 1нтеренету (l:).

2. Ультраструктури - розвиток людського капiталу

(I2).

3. Використання 1нтернету (l3).

4. Iнтегрованiсть цифрованих технологш у бiзнес

(I4).

5. Охоплення цифровими технолотми пу6л!чно-го сектора (l5).

Роль змiн, що оцшюеться субiндексами, неоднако-ва в досягненш цифрово! продуктивностi та вимiрюеть-ся з урахуванням коефщента вагомостi кожного з них (табл. 1).

Таблиця 1

Структура iндeксy цифрово! економши та сyспiльствa

Субшдекс DESI Питома вага, %

'1 25

|2 25

|3 15

4 20

5 15

Джерело: складено за [19].

За абсолютними показниками i темпами !х змiн було виокремлено чотири групи кра!н. До групи кра!н з найсучаснiшою цифровою економжою в 6С за цим шдексом вiднесенi Данiя, Фiнляндiя, Швецiя та Шдер-ланди. До групи з найнижчими результатами - Румунiя, Болгарiя, Грецiя та Iталiя.

У 2016 р. найбiльшi темпи змiн (бкьше 0,04 у по-рiвняннi iз середнiм значенням по 6С на рiвнi 0,028)

продемонстрували Словаччина та Словенш. У Порту-гали, Латви та Hiмеччинi спостерiгалося невелике зрос-тання (нижче 0,02).

Aналiз даних, отриманих у процей дослiдження, свiдчить, що хоч европейсью кра!ни займають високi мiсця в аналопчних свiтових рейтингах, проте поступаються Япони, Пiвденнiй Коре! та США.

Компанш Huawei четвертий рiк поспкь дослiджуе тенденци розвитку цифрово! економжи за допомогою розробленого ll фахiвцями глобального iндексу мере-жево! взаемоди (Global Connectivitylndex (GCI)). Вони зазначають, що зростання шдексу свiдчить про шдви-щення рiвнiв конкурентоспроможностi, шновацшносй та продуктивностi в нацiональнiй економщ (рис. 8).

Д конкурентоспроможнст1 на 2,1%

Д нацюнальних ¡нновац1й на 2,2%

Д продуктивное^ прац¡ на 2,3%

Рис. 8. Змши в eкoнoмiцi при пiдвищeннi iндeксy GCI на 1 п. п. Джерело: складено за [15, с. 6].

Дослцжуючи динамку шдексу глобально! ме-режево! взаемоди за останш два роки по трьох групах кра!н, об'еднаних за рiвнем ВВП на душу населення i ступенем розвитку цифрових технологш (лцери, послi-довники, початкiвцi), анали^ки компанй Huawei дiйшли висновку, що цифрова диференщацш досить швидко стае цифровою прiрвою (рис. 9), осккьки, хоча почат-кiвцi i здшснюють розвиток цифрових технологiй, але темпи його вдвiчi нижчi, нiж у лiдерiв, i розрив мiж кра!-нами зростае.

Hовелiзацiя новiтнiх процесiв у провк,них кра!нах дозволяе визначити формування нацюнальних моделей цифрово! економжи:

•f «шдустрш 4.0» в Hiмеччинi; •f «промисловий 1нтернет» у США; f «усепроникне сусп!льство» (ubiquitous society) в Япони.

Укра!на теж посилюе розвиток цифрово! економь ки (рис. 10).

Певним кроком в цьому напрямку е презентацш наприкшщ 2016 р. у Мiнiстерствi економiчного розвитку проекту «Цифровi адженди Укра!ни - 2020».

Ключовою умовою цифровiзацii нацiонального господарства е формування внутршнього попиту на цифровi технолог!! та використання !х громадянами, бiзнесом, галузями економiки, державою. Стимулюва-ти економiку, залучати швестици, закласти основу для трансформацй секторiв економiки в конкурентоспро-

Приркт

Рис. 9. Темпи приросту шдексу GCI з 2015 по 2017 рр. по групах краТн Джерело: складено за [15, с. 3].

О

ш СП

о ^

о =п X

Q_ О в

<

Ш

PiK

2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008

J 64 (134)

« 71 (143)

J 81 (148)

J 73 (144) _J 75 (142)

J 90 (138)

82 (133)

\2Z

J 62 (134)

* 70 (122)

20

40

60

80

100 Мкце

□ Мкце УкраТни в рейтингу серед оцшюваних господарських систем

Рис. 10. Змша рейтингу УкраТни за шдексом мережевоТ готовностi, 2008-2016 рр. Джерело: складено за [20; 21].

можш й ефективш - таю стратепчш цiлi проекту «Циф-ровий порядок денний Укра'ни - 2020», презентованого на зайданш комiтету електронних комушкацш при ТПП Украши. Його iмплементацiя покликана здiйснити бiльш системш та цiлеспрямованi дГ1 щодо реалГзацГ! державно! полiтики у сферi iнформацiйно-комунiкацiйних тех-нологГй, збГльшити кГльюсть та якГсть надання послуг, активiзувати процеси входження Укра'1ни в европей-ський простГр. ВтГлення цифрово'1 адженди - 2020 спря-моване на шдвищення конкурентоспроможностГ Укра'1-ни на глобальному ринку [22, с. 3].

ВИСНОВКИ

Змкст категорГ! «цифрова економжа» не е загаль-но визнаним. 1нодГ вона використовуеться як синошм «шформацшно! економГки». Такий пГдхГд з розвитком нового технолопчного устрою перешкоджае виявлен-ню i дослГдженню сучасних господарських трендГв. Ви-никнення нових видГв дшльностГ, оновлення старих на основГ цифрових технологГй перетворюе господарсью вГдносини, породжуючи амбГвалентнГ наслГдки для нащ-онально'1 економГки. Уряди багатьох краш розробляють програми сприяння переходу нацюнальних господарств на цифровГ технологи. Швидюсть розповсюдження но-вГтнього технолопчного устрою стае ключовою конку-

рентною перевагою. ВимГрюванню цих трансформацш останнГм часом придГляють значну увагу аналГтики. До Гндексу мережево'1 готовностГ додалися европейський Гндекс цифрово'1 економГки i суспГльства, глобальний Гндекс включеностЬ НерГвномГрнГсть розвитку цих про-цесГв i '1х темпГв у рГзних кра'1нах породжують зростаючу прГрву мГж ними. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Internet World Stats: Usage and Population Statistics. March 31, 2017. URL: http://www.internetworldstats.com

2. Bell, D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. N. Y.: Basic Books, 1973.

3. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США. М.: Прогресс, 1966. 464 с.

4. Kelly K. New Rules for the New Economy. WIRED. September, 1997. URL: http://www.wired.om/wired/0.09/newrules.html

5. Material gains from virtual world. From CNN's Kristie Lu Stout. October 26, 2004. URL: http://edition.cnn.com/2004/ TECH/10/21/spark.virtual.economy/index.html

6. Маслов А. О. Теорiя шформацмно!' економнки та и шституцшно-со^альш витоки. Теоретичн та прикладн пи-тання eKOHOMiKu: зб. наук. пр. 2012. Вип. 27. Т. 3. С. 110-118.

7. Системная инициатива ВЭФ. URL: https://www.weforum. org/system-initiatives/the-digital-economy-and-society

8. Google Sch^ar Website. URL: http^/google. schоlar.соm.

ua/

0

9. Negroponte, N. Being Digital. N. Y.: Knopf, 1995. 256 p.

10. Ужинский И. Цифровая экономика. Как виртуальный мир влияет на развитие экономики? URL: https://postnauka.ru/ video/74646

11. Ещенко Е. О. Сетевые сообщества - драйверы институциональных трансформаций глобальной хозяйственной системы. Экономика и Финансы. 2014. № 10. C. 3-9.

12. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал. Динамика пузырей и периодов процветания/пер. с англ. Ф. В. Маевского. М.: Издательский дом «Дело», 2011. 232 с.

13. Data Age 2025: The Evolution of Data to Life-Critical. Don't Focus on Big Data; Focus on the Data That's Big. URL: http:// www.seagate.com/www-content/our-story/trends/files/Seagate-WP-DataAge2025-March-2017.pdf

14. IT Industry Outlook 2016/Research report. URL: https:// www.comptia.org/resources/it-industry-outlook-2016-final

15. Harnessing the Power of Connectivity. URL: http:// www.huawei.com/minisite/gci/files/gci_2017_whitepaper_ en.pdf?v=20170421

16. World Economic Outlook, April 2017: Gaining Momentum? URL: http://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/ 2017/04/04/world-economic-outlook-april-2017

17. Sundararajan A. The Future of Work. Finance & Development. June 2017. Vol. 54, No. 2. URL: http://www.imf.org/exter-nal/pubs/ft/fandd/2017/06/pdf/sundararajan.pdf

18. Кононова Е. Ю., Ковпак Э. А. Статистические профили информационного общества: сравнительный анализ е-индексов. Ефективна економ'ша. 2015. № 5. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4111

19. Digital Economy and Society Index (DESI) 2017. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/digital-econ-omy-and-society-index-desi-2017

20. The Global Information Technology Report 2015. ICTs for Inclusive Growth. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ Global_IT_Report_2015.pdf

21. The Global Information Technology Report 2016. Innovating in the Digital Economy. URL: https://www.weforum.org/ reports/the-global-information-technology-report-2016

22. Вттення цифровоТ адженди-2020 зробить УкраТну конкурентною на глобальному ринку. URL: https://ucci.org. ua/press-center/ucci-news/vtiliennia-tsifrovoyi-adzhiendi-2020-zrobit-ukrayinu-konkurientnoiu-na-global-nomu-rinku

REFERENCES

Bell, D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. New York: Basic Books, 1973.

"Data Age 2025: The Evolution of Data to Life-Critical. Don't Focus on Big Data; Focus on the Data That's Big". http://www. seagate.com/www-content/our-story/trends/files/Seagate-WP-DataAge2025-March-2017.pdf

"Digital Economy and Society Index (DESI) 2017". https:// ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/digital-economy-and-society-index-desi-2017

Eshchenko, E. O. "Setevyye soobshchestva - drayvery insti-tutsionalnykh transformatsiy globalnoy khozyaystvennoy sistemy" [Network communities - drivers of institutional transformations of the global economic system]. Ekonomika i Finansy, no. 10 (2014): 3-9.

"Google Scholar Website". http://google.scholar.com.ua/

"Harnessing the Power of Connectivity". http://www.huawei. com/minisite/gci/files/gci_2017_whitepaper_en.pdf?v=20170421

"Internet World Stats: Usage and Population Statistics". http://www.internetworldstats.com

"IT Industry Outlook 2016". Research report. https://www. comptia.org/resources/it-industry-outlook-2016-final

Kelly, K. "New Rules for the New Economy". WIRED. http:// www.wired.om/wired/0.09/newrules.html

Kononova, E. Yu., and Kovpak, E. A. "Statisticheskiye pro-fili informatsionnogo obshchestva: sravnitelnyy analiz e-indeksov" [Statistical profiles of the information society: a comparative analysis of e-indices]. Efektyvna ekonomika. 2015. http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=4111

"Material gains from virtual world. From CNN's Kristie Lu Stout. October 26, 2004". http://edition.cnn.com/2004/TECH/10/21/ spark.virtual.economy/index.html

Maslov, A. O. "Teoriia informatsiinoi ekonomiky ta yii insty-tutsiino-sotsialni vytoky" [The theory of information economy and its institutional and social origins]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky. Vol. 3, no. 27 (2012): 110-118.

Makhlup, F. Proizvodstvo i rasprostraneniye znaniy v SShA [Production and dissemination of knowledge in the US]. Moscow: Progress, 1966.

Negroponte, N. Being Digital. New York: Knopf, 1995. Peres, K. Tekhnologicheskiye revolyutsii i finansovyy kapital. Dinamika puzyrey i periodov protsvetaniya [Technological revolutions and financial capital. Dynamics of bubbles and periods of prosperity]. Moscow: Delo, 2011.

Sundararajan, A. "The Future of Work". Finance & Development. http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2017/06/pdf/ sundararajan.pdf

"Sistemnaya initsiativa VEF" [The systemic initiative of the WEF]. https://www.weforum.org/system-initiatives/the-digital-economy-and-society

"The Global Information Technology Report 2015. ICTs for Inclusive Growth". http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_ IT_Report_2015.pdf

"The Global Information Technology Report 2016. Innovating in the Digital Economy". https://www.weforum.org/reports/ the-global-information-technology-report-2016

Uzhinskiy, I. "Tsifrovaya ekonomika. Kak virtualnyy mir vli-yayet na razvitiye ekonomiki?" [Digital economy. How does the virtual world affect the development of the economy?]. https:// postnauka.ru/video/74646

"Vtilennia tsyfrovoi adzhendy-2020 zrobyt Ukrainu kon-kurentnoiu na hlobalnomu rynku" [Implementation of the digital Adzgenty 2020 will make Ukraine competitive on the global market]. https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/vtiliennia-tsifro-voyi-adzhiendi-2020-zrobit-ukrayinu-konkurientnoiu-na-global-nomu-rinku

"World Economic Outlook, April 2017: Gaining Momentum?". http://www.imf.org/en/Publications/WE0/Issues/2017/04/04/ world-economic-outlook-april-2017

О

LU

QQ

О ^

О =n X

CL

о

e

<

о

Ш