CC BY
35
УДК 330.131.7:658
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЛАНЦЮГ1В ПОСТАЧАННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВО1 ЕКОНОМ1КИ
®2018 В1ТЛ1НСЬКИЙ В. В., СК1ЦЬКО В. I.
УДК 330.131.7:658
В^лшський В. В., Скщько В. I. Ризик-менеджмент ланцюгiв постачання в умовах цифрово!' економти
Проанатзувавши низку сучасних публкацй щодо достджувано:' проблемы, автори cmammi сформулювали основн поняття ризик-менеджменту та описали основн кроки ризик-менеджментуланцюгiв постачання ф'вично:, фiзично-цифрово¡та цифровоi продукцп в умовах цифровоi економь ки. Ризикланцюга постачання ф'вично'1 продукци в умовах цифрово: економки - це економiчна категор'т, яка в'дображае особливостi сприйняття менеджментом тдприемств - учаснит ланцюга постачання об'ективно снуючих небезпек i загроз, ненадйностi рзних засоб'в та технологй, рiвня знань, невизначеностi та конфл'жтностi, в'дсутностi вичерпно:'iнформацi: на момент прийняття ршень у процесах переб^у матер'шль-ного та супроводжуючих його iнформацiйних потошв в усьому ланцюз постачання. Для ланцюгiв постачання цифрово: та фiзично-цифрово¡ продукцпзазначенеозначенняризику будеаналогiчнимзуточненням, щоматер'шльний пот'ш будемати в'дпов'дно цифровета фiзично-цифрове представлення. У статт'1 окреслет також джерела ризику, визначено суб'ект та об'ект ризику; суб'ект i об'ект ризик-менеджментуланцюгв постачання ф'вично¡, фiзично-цифрово¡, цифрово: продукцп. Отриман': результати доМжень можуть бути використан': Ыд час розробки та впровадження системи ризик-менеджменту ланцюга постачання або адаптаци кнуючо: з метою пiдвищення ефекmивноcmi здшснення управ-лшня ризиками та врахування сучасного тренду розвитку економ'жи.
Ключов'! слова: цифрова економка, ланцюг постачання, ризик, штучний нтелект, когктивн технологи. Табл.: 1. Ббл.: 32.
Втлнський Вальдемар Володимирович - доктор економ'нних наук, професор, зав'дувач кафедри економко-математичного моделювання, Ки:в-ський нацональний економiчний унверситет :м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки:в, 03057, Укра:на) E-mail: [email protected]
Скщько Володимир 1ванович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економко-математичного моделювання, Ки:вський нацо-нальний економiчний ушверситет :м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки:в, 03057, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.131.7:658 Витлинский В. В., Скицко В. И. Риск-менеджмент цепей поставок в условиях цифровой экономики
Проанализировав ряд современных публикаций по исследуемой проблеме, авторы статьи сформулировали основные понятия риск-менеджмента и описали основные шаги риск-менеджмента цепей поставок физической, физически-цифровой и цифровой продукции в условиях цифровой экономики. Риск цепи поставки физической продукции в условиях цифровой экономики - это экономическая категория, которая отражает особенности восприятия менеджментом предприятий - участников цепи поставок объективно существующих опасностей и угроз, ненадежности различных средств и технологий, уровня знаний, неопределенности и конфликтности, отсутствия исчерпывающей информации на момент принятия решений в процессах течения материального и сопровождающих его информационных потоков во всей цепи поставки. Для цепей поставок цифровой и физически-цифровой продукции указанное определение риска будет аналогичным с уточнением, что материальный поток будет иметь соответственно цифровое и физически-цифровое представление. В статье обозначены также источники риска, определены субъект и объект риска; субъект и объект риск-менеджмента цепей поставок физической, физически-цифровой, цифровой продукции. Полученные результаты исследований могут быть использованы при разработке и внедрении системы риск-менеджмента цепи поставок или адаптации существующей с целью повышения эффективности осуществления управления рисками и учета современного тренда развития экономики. Ключевые слова: цифровая экономика, цепь поставок, риск, искусственный интеллект, когнитивные технологии. Табл.: 1. Библ.: 32.
Витлинский Вальдемар Владимирович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономико-математического моделирования, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
Скицко Владимир Иванович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономико-математического моделирования, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.131.7:658 Vitlinskyi V. V., Skitsko V. I. The Risk-Management of Supply Chains in the Conditions of Digital Economy
Having analyzed a number of recent publications on the researched problem, authors of the article have formulated the basic concepts of risk-management and have described the basic steps of risk-management of supply chains of physical, physical-digital and digital production in conditions of digital economy The risk of the supply chain of physical products in the conditions of digital economy is an economic category that reflects the features of management of enterprises - participants in the supply chain of objectively existing hazards and threats, unreliability of various means and technologies, level of knowledge, uncertainty and conflict, absence of comprehensive information at the moment of decision-making in the processes of material flow and accompanying its information flows throughout the chain of supply. For the supply chains of digital and physical-digital products, the indicated definition of risk will be similar, specifying that the material flow will have a digital and physical-digital representation, respectively. The article also identifies the sources of risk, defines the subject and the object of risk; subject and object of risk-management of supply chains of physical, physical-digital, and digital products. The obtained results of researches can be used at development and introduction of system of risk-management of supply chains or adaptation of an existing one for the purpose of increase of efficiency of implementation of risk management and consideration of modern trend of economy development.
Keywords: digital economy, supply chain, risk, artificial intelligence, cognitive
technologies.
Tbl.: 1. Bibl.: 32.
Vitlinskyi Valdemar V. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of economic and mathematical modeling, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
Skitsko Volodymyr I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic and Mathematical Modeling, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Урядом Украши 17 ачня 2018 року було ухвале-но Концепцiю розвитку цифрово! економiки та сусп1льства Украши впродовж 2018-2020 рр., згiдно з якою «цифрова економiка» означае д1яль-нiсть, в якiй основними засобами (чинниками) ви-робництва е цифровi (електроннi, вiртуальнi) данi -як числов1, так i текстовi» [1]. Цифрова економжа е економiкою, шдгрунтям функцiонування яко! е циф-ровi технологи та сервiси, що створюються, впрова-джуються та обслуговуються цифровою промисло-вiстю, яку також називають 1Т-сектором або сферою iнформацiйно-комунiкацiйних технологш (1КТ) [2, с. 38; 3]. 1нколи цифрову економiку називають 1н-тернет-економiкою, електронною економiкою, веб-економжою, новою економiкою [4]. Основою цифрово! економжи е данi, знання, шформащя в цифровому вигляд1. Завдяки цифровiй економiцi процеси традицшно! економiки, виконання яких пов'язано з генеруванням, обробкою, аналiзом i збер1ганням да-них, стають бiльш ефективними, зокрема зменшуеть-ся кiлькiсть помилок i час виконання таких процеав, вартiсть !х здiйснення тощо. Цифрова економка зу-мовлюе структурнi зрушення та розвиток як економжи загалом, так i рiзних ринк1в, зокрема логiстики.
Завдяки логiстицi учасники економiчних в1д-носин можуть ефективно взаемодгяти один з одним, узгоджуючи виробничi та збутовi процеси через лан-цюги постачання тощо. Використання 1КТ на р1з-них етапах ланцюга постачання сприяе шдвищенню ефективносп перемiщення готово! продукцГ! вiд ви-робника до кiнцевого споживача, створюе новГ мож-ливостГ щодо розвитку як такого ланцюга в цглому, так г його компонент окремо, дозволяе покращити як1сть логГстичних послуг тощо.
1нновацГ! в цифровГй економ1щ зумовлюють ви-никнення нових Г змшу сутностГ деяких Гснуючих ри-зикГв, якими учасникам економГчних в1дносин треба вмГти управляти на рГзних економГчних рГвнях у межах в1дпов1дного ризик-менеджменту. Тобто, з метою збереження стГйкостГ, покращання результатГв функ-цГонування ланцюгГв постачання в умовах цифрово! економжи необхГдно також умГти ефективно управляти ризиками таких ланцюгГв.
Джерела, використаш у шдготовщ статтГ, можна розподГлити на таю: 1) публжаци, присвяченГ ризик-менеджменту ланцюгГв постачання в умовах цифрово! економжи, 1ндустрГ! 4.0, використання шнова-цГйних цифрових технологГй, а також шбер-ризику ланцюгГв постачання як одного Гз основних ризикГв ново! економжи; 2) публГкацГ!, присвяченГ рГзним зм1-нам у функцГонуваннГ ланцюгГв постачання внасл1док використання сучасних шновацш та перспективи !х (ланцюгГв) розвитку; 3) публжаци, присвяченГ ризик-менеджменту в цифровГй економ1щ (без прив'язки до ланцюгГв постачання); 4) публжаци, присвяченГ цифровГй економщГ, 1ндустрГ! 4.0 у цглому. З шшого боку, джерела можна розподГлити на: публжаци науковщв;
публГкацГ! фахГвцГв у рГзних видах дшльносп; звГти мГжнародних органГзацГй та компанГй, якГ вГдобража-ють думки власних фахГвцГв, та опитування фах1вщв Гз рГзних кра!н свГту.
КатарГною ДГдрГх (К. В1ейт1ск) у пращ [5] було зроблено грунтовний аналГз публГкацГй, якГ присвяченГ рГзним аспектам ризик-менеджменту в ланцюгах постачання за перюд з 2000 р. по червень 2017 р. На !! думку, уа досл1джуван1 нею публГкацГ! можна розподГлити на таи, в яких розглядаються: 1) р1зн1 аспекти ризик-менеджменту Гснуючих ланцюгГв постачання, що орГентуються на майбутне; 2) аспекти управлшня майбутшми ризиками у випадках, коли учасники ланцюгГв постачання приймають ршення щодо !х ураху-вання у сво!й роботГ; 3) новГ можливостГ ризик-ме-неджменту ланцюгГв постачання в умовах цифрово! економжи; 4) майбутш аспекти ризик-менеджменту ланцюгГв постачання.
Проведений К. Д1др1х аналГз робГт показав, що переважна бГльшГсть Гз них описуе кроки процесу ризик-менеджменту ланцюгГв по-стачання, якГ можна звести до ГдентифГкацГ! та оцГню-вання ризикГв, застосування заходГв щодо знижен-ня впливу негативних наслГдкГв можливого прояву таких ризикГв, Г лише невелика частина публГкацГй присвячена використанню в ризик-менеджментГ Гн-новацГйних засобГв та технологГй, завдяки яким Г вГд-буваеться ГмплементацГя з цифровим свГтом. Напри-клад, у пращ [6] описаш етапи управлГння ризиками ланцюгГв постачання (ГдентифГкацГя, аналГз, оцГню-вання, обробка, мониторинг ризику) для рГзних стадш розвитку концепцГ! «1ндустрш 4.0» (комп'ютеризацгя, взаемозв'язок з використанням 1нтернету, видимГсть у мережГ, прозорГсть, передбачуванГсть подГй, здат-нГсть пристосовуватись (адаптацГя). На основГ уза-гальнення актуальних публГкацГй рГзних авторГв щодо впливу технологГй цифрово! економГки на ризик-ме-неджмент ланцюгГв постачання в [7] отримано такий висновок: завдяки цифровим даним, збГльшенню !х обсягу (велик дан1), сучасним шформацшно-комуш-кацГйним засобам Г технологГям, тГснГй взаемодГ! мГж учасниками ланцюга постачання ризик-менеджмент стае ефективн1шим, що, зокрема, дозволяе шдвищи-ти видимГсть, гнучкГсть та прибутковГсть таких лан-цюгГв постачання.
У публ1кацГ! [8] на шдстав1 опитування рес-пондентГв Гз всього свГту дослГджуються фГнансовГ ризики в цифровГй економГцГ з метою визначення тенденцГй розвитку ризик-менеджменту в цифрову еру, виокремлення критичних моментГв з метою до-помогти менеджменту установ фГнансового сектора здшснювати перетворення бгльш ефективно. Низку аспект1в, як1 висв1тлено у прац1 [8], можна в1днести й до шших економГчних ризик1в, зокрема ризик1в лан-цюгГв постачання.
Автори [9] наголошують на актуальносй про-блеми ризик-менеджменту в ланцюгах постачання i на тому, що особливо! уваги потребують юбер-ри-зики, що пов'язаш з втручанням в апаратне забез-печення функцiонування ланцюга постачання та ви-користання шкiдливого програмного забезпечення, яке здатне несанкцюновано передавати шформацго, змiнювати iснуючi реальнi даш на фiктивнi тощо. Проблемi управлшня кiбер-ризиком у ланцюзi постачання присвячена також публкащя [10].
Сучасш тренди та майбутнi змiни в ланцюгах постачання в умовах цифрово! економки досль джують такi автори, як В. Лехмачер (W Lehmacher), Ф. Бетп (F Betti), П. Бiчер (P Beecher), К. Гротемеер (С. Grotemeier), М. Лорензен (M. Lorenzen) [11], П. Ал-кантара (P Alcantara), Г. Рил^ти (G. Riglietti), Л. Агуада (L. Aguada) [12], В. Керстен (W. Kersten), М. Сейтер (M. Seiter), Б. фон Зее (B. von See), Н. Хаю-ус (N. Hackius), Т Маурер (T Maurer) [13], С. Шрауф (S. Schrauf), Ф. Бертрам (P Berttram) [14], А. Мусомелi (A. Mussomeli), Д. Гш (D. Gish), С. Лаапер (S. Laaper) [15], К. Алке (K. Alicke), Д. Рексхаузен (D. Rexhausen), А. Сейферт (A. Seyfert) [16], проте вони придкяють недостатньо уваги проблемi управлшня ризиками ланцюпв постачання.
Опрацювавши рiзнi джерела за тематикою стат-ri, можна дшти висновку, що наразi публкацш, в яких системно дослкжували б ризик-менеджмент ланцюпв постачання в умовах цифрово! економки, обмаль, а в Укра'М публiкацiй з дано! проблеми майже немае. Зауважимо, що багатограншсть, перспектившсть та актуальнiсть проблеми управлiння ризиками ланцюпв постачання цифрово! економки мштить велику ккь-кiсть аспектiв, яю потребують ретельних дослiджень.
Мета стати полягае в аналiзi та уточненш шну-ючих засад ризик-менеджменту ланцюпв постачання в умовах цифрово! економки та формулювання влас-ного бачення щодо дано! проблеми.
Ризики ланцюпв постачання займають перше мшце серед дкових ризикiв уже к1лька ро-кiв поспiль за версieю щорiчних дослiджень Allianz Risk Barometer [17-22] (табл. 1). Ризик, який пов'язаний з рiзними кiбер-подiями, (кiбер-ризик), упевнено рухаеться вгору в топ-10 дкових ризикiв i посiдаe друге мкце згiдно з останнiми дослкження-ми (див. табл. 1), що вкповкае тенденцГ! практично повсюдного використання шформацшно-мережних засобiв i технологiй у бiзнесi. З кiбер-ризиком у контекст цифрово! економiки тГсно пов'язаний ризик нових технологш, який також рухаеться вгору в рейтингу дкових ризиюв. На нашу думку, така тенденщя буде збериатися ще деякий час, i в найближчi роки щ три ризики будуть складати топ-3 дкових ризи-кГв. ОкрГм того, вже наразi iснуe потреба в уточненш поняття ризику ланцюпв постачання в умовах ново! економки, що зумовлено шнуючими та майбутшми змшами в ланцюгах постачання.
Основна трансформацгя ланцюгiв постачання, котра е характерною для цифрово! економiки та вкбуваеться вже зараз, пов'язана з переходом вк лiнiйних ланцюпв постачання до динамгч-них взаемопов'язаних вккритих систем постачання, якi називаються цифровими мережами постачання (Digital Supply Network - DSN) i в яких центр альне мгсце займають цифровi данi [15; 16]. До основних характеристик ланцюга постачання цифрово! економг-ки (або цифрово! мережi постачання) можна вкнести таю [15; 16]:
+ гнучкiсть процесiв доставки буде полягати в тому, що навгть у процесi здгйснення доставки буде можлива оперативна змгна параме-трiв тако! доставки (наприклад, мгсця та часу доставки);
f взаемопов'язана спiльнота учасникiв (спглку-вання учасникiв один з одним вкбуваеться безпосередньо); + iнтелектуальна оптимiзацiя (у прийняттi рг-шень умiння людей посилюються штучним iнтелектом. Системи управлiння, яю здатнi самостiйно навчатися, зможуть без залучен-ня людини визначати ризиковi ситуаци в ро-ботi ланцюга постачання та змгнювати про-цеси з метою зниження вгдповгдних ризикгв); f цкковита прозоргсть (зацгкавленг учасники мереж мають доступ до повно!, актуально!, оперативно! гнформацГ! щодо ргзних аспектгв постачання в мережг. Перебгг шформацшних потокГв е безперервним Г водночас доступ-ним для ус1х зацгкавлених учасникгв мережг. Це дае змогу частково уникнути ргзних проблем i затримок у роботг, яю притаманнг тра-дицгйним ланцюгам постачання); f комплексне прийняття обгрунтованих опера-тивних ргшень (усг учасники ланцюга постачання пгд час прийняття ргшень можуть мати актуальну, оперативну та достовгрну гнфор-мацгю щодо всього ланцюга постачання. Це повинно сприяти пгдвищенню ефективностг таких ргшень i досягнути, зокрема, пгдвищен-ня балансу мгж пропозицгею та попитом); f скорочення термгну доставки за допомогою бгльш ефективного розподглу споживчих товаргв. Це досягаеться завдяки зростан-ню точностг прогнозгв попиту споживачгв з урахуванням ргзних чинникгв. Завдяки рацг-ональним г надгйним ланцюгам постачання значно зростуть продажг товаргв; f перехгд вгд надання стандартних послуг доставки продукцг! до задоволення гндивгду-альних потреб окремого споживача; f широке використання роботгв тощо; f зменшення експлуатацгйних витрат та обся-ггв запасгв товаргв, зростання маневреностг ланцюггв.
Таблиця 1
Мкце глобальних дiлових ризимв зпдно з Allianz Risk Barometer у рейтингах за 2013-2018 рр.
Ризик PiK
2013 2014 2015 2016 2017 2018
Ризик переривання бiзнес-процесiв, у т. ч. лопстичних ланцюгiв постачання 1 1 1 1 1 1
№бер-ризики, якi пов'язанi з мберзлочиншстю, збоями в роботi iнформацiйних систем та технолога апаратного та програмного характеру, шпигунство, збiй даних тощо 8 5 3 3 2
Природы катастрофи (шторм, повшь, землетрус) 2 2 2 4 4 3
Розвиток ринку (волатильшсть, зростання конкуренцп, стагнацiя ринку) 2 2 4
Змiни законодавства та регулюючих нормативних докуменлв (економiчнi санкцп, протекцiонiзм i т. п.) 4 4 4 5 5 5
Пожежа, вибух 3 3 3 8 7 6
Новiтнi технологи 11 10 7
Втрата репутаци пiдприeмства (компани, корпораци тощо) або вартостi бренда 10 6 6 7 9 8
Полiтичнi ризики (вмна, тероризм, полiтичнi та соци альн перевороти тощо) 9 9 8 9
Змiна клiмату / зростання мшливосл погоди 10
Макроекономiчнi поди (програми жорстко! економи, зростання цш, iнфляцiя/дефляцiя) 6 6
Крадiжка, шахрайство, корупцiя 9 10 10
Заслй чи занепад ринку 8 5 7
Посилення конкуренцп 5 7 8
Недолш в якостi продукцГ!, можливi дефекти i т. п. 6 10
Ринковi коливання (курс обмiну валют, вiдсотковi ставки тощо) 7
Можливiсть порушення £врозони 9
Джерело: побудовано за даними [17-22].
Можна припустити, що в умовах цифрово! еко-номши будуть шнувати:
+ класичнi (традицiйнi) ланцюги постачання фiзичноI продукци вiд джерела сировини до кшцевого споживача, в яких будуть широкого використовуватись рiзнi шновацшш засо-би та технологи.
Це ланцюги постачання, в яких матерiальний потш мае фiзичне представлення на усьому шляху його руху в^ сировини до готово! продукцп, а в ланках такого ланцюга здшснюються традицшш ло-пстичш та iншi операци. Наприклад, постачальник сировини постачае матерiальну (фiзичну) сировину в^д джерел появи чи збернання сировини до вироб-ника, який здшснюе фiзичне виготовлення продукци, котра спрямовуеться оптовиками, дистрибуторами, логiстичними центрами до мшць продажу продукци, де кшцевий споживач може безпосередньо И придба-ти. У такому ланцюзi iнформацiя набуде цифрового вигляду, а регламентований доступ до не! зможуть
мати Bei учасники ланцюга постачання. Використан-ня шновацш дозволяе пришвидшити рiзнi логiстичнi процеси насамперед завдяки зменшенню помилок пiд час обробки шформацГ!;
f ланцюги постачання цифрово! продукци, завдяки яким буде вгдбуватися доступ спожи-вачiв до готово! цифрово! продукци або доставка вгд мгсць зберiгання готово! цифрово! продукци' (деякг каталоги, бази даних тощо) до електронного пристрою споживача (ноутбук, смартфон, телевiзор тощо) чи до мгсця, яке вкаже споживач (наприклад, електронна пошта споживача чи iнше сховище власних даних споживача).
У цьому разi можна говорити про електронний (цифровий) матерiальний потгк, пiд яким можна ро-зумiти сукупнiсть продукцГ! в електронному виглядг, до яко! застосовуються рiзнi лопстичш операцГ! (збе-рiгання, передача, розповсюдження тощо) електро-нно! логгстики, зокрема й операцГ! кгберзахисту, в за-даному часовому гнтервалг [23];
+ нов1 ланцюги постачання ф1зично! продукцГ!, в яких матерГальний потГк буде мати деякГ особливост1, пов'язан1 з технолог1чними про-цесами виготовлення готово! продукцГ! з ви-користанням ГнновацГйних засобГв, зокрема 3Б-принтер1в.
У цьому випадку ланцюг постачання можна описати таким чином. Сировина доставляеться без-посередньо до м1сця розташування 3Б-принтера в деякому спецГальному мГсцГ або в кГнцевого спожи-вача, здГйснюеться передача до друкарки за запитом споживача файлу, котрий е цифровим вГдображенням готово! продукцГ!, та вГдбуваеться друк (виготовлен-ня) готово! продукцГ! у фГзичному виглядГ. Тут можна говорити про гГбридний фГзично-цифровий матерГ-альний потГк.
Попри р1зномаштшсть ланцюг1в постачання, функцГонування кожного Гз них буде сприя-ти досягненню основно! мети логГстики, що полягае у доставцГ потрГбно! продукцГ! в будь-якГй формГ (фГзичнГй чи цифровГй) у потрГбному обсязГ, належно! якостГ, за узгодженою цГною, в узгоджене мГсце (в реальному чи цифровому свГтГ) та в замов-лений споживачем час. Можна припустити, що осно-вн1 поняття ризик-менеджменту також будуть мати спгльш риси. Спираючись на шнукш тлумачення понять ризику в загальному випадку, ризику ланцюг1в постачання, логГстичного ризику, ризик-менеджмен-ту, наведемо далГ авторське бачення щодо основних понять ризик-менеджменту рГзних ланцюгГв поста-чання в цифровГй економГцГ.
Ризик ланцюга постачання ф1зично! продукцГ! в умовах цифрово! економ1ки - це економ1чна катего-рГя, яка вГдображае особливостГ сприйняття менеджментом п1дприемств - учасник1в ланцюга постачання об'ективно Гснуючих небезпек Г загроз, ненадГйностГ рГзних засобГв Г технологГй (зокрема, й цифрових Гн-формац1йно-комун1кац1йних), р1вня знань, невизна-ченост1 та конфл1ктност1, в1дсутност1 повно! (вичерп-но!) шформацГ! на момент прийняття р1шень у проце-сах переб1гу матер1ального та супроводжуючих його ГнформацГйних потокГв у всьому ланцюзГ постачання.
Для ланцюгГв постачання цифрово! та фГзично-цифрово! продукцГ! надане вище означення ризику буде аналогГчним з уточненням, що матерГальний по-тГк буде мати вГдповГдно цифрове та фГзично-цифро-ве представлення.
Об'ектом ризику для усгх зазначених ланцюг1в постачання буде ланцюг постачання, а суб'ектом ризику - менеджмент шдприемств - учасник1в ланцюга постачання.
Ланцюг постачання можна розглядати як узго-джену взаемод1ю р1зних його ланок, тобто шдпри-емств, якГ е окремими суб'ектами господарювання та виконують певнГ основнГ функцГ! в ланцюзГ постачан-ня. ЦГ функцГ! можуть у рГзних пГдприемствах не спГв-
падати. Наприклад, у ланцюзГ постачання фГзично! продукцГ! виробник в1дпов1дае виключно за вироб-ництво продукцГ!, а лог1стична компанГ! - за доставку продукци; у ланцюз1 постачання цифрово! продукци також може Гснувати виробник, тобто деяка компа-нГя, яка буде створювати таку продукцГю, а доставка тако! продукцГ! буде компетенцГю низки компанГй, що надають послуги доступу та передач1 ГнформацГ! (1н-тернет-провайдери). Тому об'ектом ризику в ланцюзГ постачання може бути як ланцюг постачання в цГлому, так Г окрема його ланка, тобто деяке пГдприемство.
Джерелами ризику ланцюга постачання ф1-зично! (цифрово! та фГзично-цифрово!) продукцГ! в умовах цифрово! економГки е чинники (процеси, яви-ща), якГ зумовлюють виникнення небезпек Г загроз ефективного функцГонування ланцюга постачання, ненадГйнГсть цифрових технологГй (що пов'язана, зокрема, з генеруванням, збереженням Г передачею ГнформацГ!, !! коректнГстю тощо), невизначенГсть результатГв прийняття рГшень та конфлГктнГсть мГж учасниками ланцюга постачання та пГдприемствами, якГ не е учасниками дослГджуваного ланцюга поста-чання, але можуть певним чином взаемодГяти з його учасниками, окремГ особи (групи осГб), котрГ схильнГ нашкодити з тих чи Гнших причин, або й без причин.
Можна висунути гшотезу, що в умовах циф-рово! економГки сутнГсть ризику ланцюгГв постачання пГд впливом розвитку та ви-користання ГнновацГйних технологГй та засобГв буде змГнюватися. Зокрема, наразГ ризик насамперед пов'язаний зГ ставленням осГб, що приймають рГшен-ня, до можливого його прояву, а суб'ектом ризику е менеджмент пГдприемства, проте в умовах цифрово! економ1ки, 1ндустрГ! 4.0 значна к1льк1сть лог1стичних операцГй будуть здГйснюватися без втручання люди-ни, зокрема й прост1 управлшськ1 дГ!. Тому в умовах цифрово! економГки доречно ризик пов'язувати як з особами, якГ приймають рГшення, так Г з системами штучного Гнтелекту, якГ можуть приймати рГшення без втручання людини, а !х основою е, зокрема, ма-шинне навчання, когнГтивне обчислення, Гнтелекту-альний аналГз даних тощо.
В умовах цифрово! економки прийняття будь-яких рГшень може вГдбуватися з використанням великого обсягу оперативно!, достовГрно! та бГльш повно! ГнформацГ!, що може сприяти зниженню не-визначеностГ та вГдповГдних ризикГв. Усе обладнання на виробництвГ та складах, автомобГлГ, пристро!, якГ нас оточують в побутГ та використовуються в бГзнесГ, шдив1дуальш комун1кац1йн1 засоби тощо будуть шд-ключен1 до 1нтернету Речей для миттевого обмшу ГнформацГею мГж ними. Це буде сприяти, зокрема, зростанню швидкост1 прийняття в1дпов1дних р1шень. Наприклад, здГйснюючи постГйний монГторинг ситу-ацГ! на дорогах, система може обрати оптимальний маршрут перемГщення продукцГ!, що значно скоро-
тить час i вартгсть ii доставки, вгдповгдно, знизиться транспортний ризик.
Можна припустити, що в цифровiй економщ невизначенiсть, пов'язана з iнформацieю, що вико-ристовуеться у прийняттi ршень, з одного боку, буде зведена до допустимих меж, а з шшого - зростати-ме внаслГдок ущiльнення потоку змiн, збурень, кон-флiктностi. Проте наявнiсть великого обсягу даних не гарантуе якосп прийнятих ршень. Це пов'язано, зокрема, з тим, що шформащя може бути неструкту-рованою чи слабо структурованою, не унiфiкованою, неадекватною, суперечливою тощо. Тому тут дореч-но використовувати заходи Видобутку даних (Data Mining). Невизначешсть буде пов'язана в основному з майбутшм, в якому буде отримано результат прийня-того наразi ршення, бо мiнливiсть майбутнього буде притаманна й цифровш економiцi.
У цифровш економiцi в усьому ланцюзi (мережГ) постачання людина може бути вГдсутня вза-галi, окрiм першого етапу (формування замов-лення) та останнього (отримання продукци та корис-тування нею). Проте можуть бути ситуацГ!, коли за-мовлення здiйснюеться автоматично, без втручання людини, але на останньому еташ людина все ж таки мае бути присутня, щоб шдтвердити виконання за-мовлення, яюсть продукцГ! та надання послуги тощо. НеобхГдно враховувати також i ризик змши ц1лей у процесi виконання замовлень.
Ризик-менеджмент в ланцюгах постачання цифрово! економши - це система управлшня ризи-ками як окремого шдприемства - учасника ланцюга постачання, так i ланцюга в щлому, яка затверджу-еться, органiзовуеться, контролюеться вищим ке-рiвництвом пiдприемств, функцюнуе безперервно в координаци з шшими сферами дiяльностi шдпри-емств з метою сприяння стшкосп функцiонування та життездатност такого ланцюга в реальному (фГзич-ному) просторГ та вiртуальному (цифровому, кiбер-) просторГ одночасно.
Об'ектом управлшня е об'ект ризику ланцюга постачання, а суб'ектом управлшня - суб'ект ризику ланцюга постачання. В умовах цифрово'! економки для рГзних ланцюпв постачання справедливими також будуть загальноприйнятГ таю кроки процесу ри-зик-менеджменту (як наведено, зокрема, в стандарт [24]): 1) визначення оточення або контексту ризикГв; 2) ощнювання ризикГв (ГдентифГкацГя, аналГз та кГль-кГсне оцГнювання ризикГв); 3) обробка ризикГв з метою зниження !х ступеня; 4) мошторинг ризикГв.
Перший крок ризик-менеджменту «Визначення оточення або контексту ризикГв» для ус1х описаних вище ланцюгГв постачання цифрово! економши, по сутГ, буде однаковим. На цьому крощ формулюють-ся основнГ засади системи ризик-менеджменту, його стратепчш (глобальнГ), тактичнГ (конкретш завдан-ня) та оперативнГ (щоденш або такГ, що вГдносяться
до кожно! окремо! поставки продукцГ!) цш; визнача-ються чинники можливих ризикГв; вивчаеться попе-реднГй досвГд шдприемств - учасникГв ланцюга постачання щодо управлГння ризиками тощо.
Сутшсть ГдентифГкацГ! ризикГв для ланцюгГв постачання фГзично!, фГзично-цифрово!, цифрово! продукцГ! е подГбною, проте перелк ризикГв, якГ входять до сфери впливу ризик-менеджменту в ланцюгу постачання, е рГзним. Зокрема, у ланцкш постачання фГзично! продукцГ! цифровГзацГя стосу-еться насамперед процесГв генерування, передачГ та зберГгання ГнформацГ!, супроводжуючо! поставку продукцГ!. Тому в такому ланцкш ризики, пов'язаш безпо-середньо з фГзичною продукцГю, е первинними, а ризики, пов'язаш з цифровою шформащею, - вторинними. У ланцюзГ постачання фГзично-цифрово! продукцГ! од-наково важливими будуть традицшш ризики (ризики фГзичного свГту) та цифровГ ризики. Для ланцюга постачання цифрово! продукцГ! можна постулювати, що цифровГ ризики будуть первинними, а ризики фГзичного свГту будуть вторинними, i пов'язаш вони будуть, насамперед, з апаратним забезпеченням перемщення цифрового матерГального та шформацшного потоюв. АналГз ризикГв по суп також буде однаковим для всх ланцюгГв постачання, результатом проведення якого буде отримання всебГчного опису ризикГв. Для оцГнювання ризикГв усх ланцюгГв постачання можуть ви-користовуватися як традицшш методи та моделГ, так i новГ, якГ здатш враховувати швидко та надГйно велию обсяги оперативно! актуально! цифрово! ГнформацГ!, що побудоваш, зокрема, з використанням алгоритмГв колективного штучного Гнтелекту.
Колективний (ройовий) штучний Гнтелект (англ. - Swarm Intelligence) - це формалГзацГя комплексного колективного поводження децентралГзова-но! системи, яка здатна до самооргашзаци, у вигля-дГ вГдповГдних алгоритмГв, якГ називаються також поведшковими, метаевристичними, натхненними (ГнспГрованими) природою, багатоагентними, по-пуляцГйними [25; 26]. До алгоритмГв колективного штучного Гнтелекту вГдносять метод рою часток, алгоритм косяка риб, бджолиний алгоритм, алгоритм мурах, алгоритм кажашв тощо. Використання таких алгоритмГв в ощнюванш ризикГв наразГ мае значш перспективи, зокрема тому, що за прийнятний для дослГдника час вони спроможнГ надати задовГльний результат Г повною мГрою вГдображають одну Гз осо-бливостей цифрово! економши - и мережевГсть. 1з деякими концептуальними засадами використання алгоритмГв колективного штучного Гнтелекту в моде-люваннГ логГстичного ризику можна ознайомитися, зокрема, в дослГдженнях авторГв статтГ [27].
Зниження ступеня ризикГв ланцюгГв постачання будь-яко! продукцГ! може здшснюватися рГзними способами, наприклад: страхування; розподГлення ризи-ку мГж шдприемствами - учасниками ланцюга поста-
чання; формування резерв1в та запас1в матер1альних 1 ф1нансових ресурс1в; захист ф1зичних матер1альних ресурс1в та продукци; к1берзахист цифрових ресурс1в та продукцЦ', який е «сукупн1стю орган1зац1йних, пра-вових, шженерно-техшчних заход1в, а також заход1в криптограф1чного та техн1чного захисту шформаци, спрямованих на запобГгання кГберГнцидентам, вияв-лення та захист вГд кГбератак, лГквГдацГю !х наслГдкГв, вГдновлення сталостГ та надГйностГ функцГонування комун1кац1йних, технолог1чних систем» [28]; шдви-щення над1йност1 збереження цифрово! шформаци за допомогою використання хмарних технологГй та тех-нологГ! блокчейн тощо. Важливою е також розробка нових метод1в прогнозування.
Процеси мон1торингу ризик1в для ланцюг1в по-стачання фГзично!, фГзично-цифрово! та циф-рово! продукцГ!, по сутГ, будуть подГбними та полягатимуть у постГйному спостереженнГ за проце-сами ризик-менеджменту та анал1з1 !хшх результат1в, зокрема з використанням когштивних обчислень, як1, на думку фах1вц1в, е д1евим засобом в обгрунту-ванн1 р1шень та збкьшенн ккькосп спостережень, а також знаходження вГдомих Г невГдомих ризикГв [29]; зд1йснення коригувань у систем1 управл1ння ри-зиками з метою шдвищення 11 ефективност1; досл1-дження економГчного середовища, в якому функцГо-нуе ланцюг постачання, щодо структурних зрушень, впровадження нових технолог1й, як1 можуть зумови-ти появу нових ризикГв та вплинути на ГснуючГ.
У цифровш економ1ц1 передбачаеться викорис-тання рГзноманГтних сенсорГв та датчикГв для збору р1зно! шформаци, яка може оперативно оброблятись та аналГзуватись, що дозволить здГйснювати монГто-ринг ризику в таких умовах за деякими аспектами до-сить швидко (майже миттево) та ефективно. З шшого боку, широке розповсюдження рГзних засобГв здобу-вання та обробки ГнформацГ! може зумовити деяке зниження невизначеностГ в контекстГ доступностГ, повноти, актуальностГ та достовГрностГ ГнформацГ! у прийняттГ рГшень, що зумовить трансформацГю сфор-мульованого ранше у статт1 поняття ризику. Можна висунути гшотезу, що акцент зм1ститься в1д невизна-ченостГ та конфлГктностГ в бГк загроз, можливих збит-кГв, вГдхилення вГд цГлей та нормального функцГону-вання ланцюга постачання, зниження р1вня безпеки. Але майбутне завжди залишатиметься невизначеним.
Зг1дно з концепц1ею розвитку економ1ки 1нду-стрГ! 4.0 однГею зГ складових частин ново! економГки е к1берф1зичн1 системи, в яких здшснюеться поед-нання «розумних деталей (компонент)» 1 «розумно-го виробництва», де кожен робочий пристрГй само-стГйно визначае дГ!, якГ йому необхГдно здГйснити у процес1 виробництва [30; 31]. Можна стверджувати, що кГберфГзичнГ системи будуть присутнГ також у ланцюгах постачання, що зумовить замГщення людей у бГльшостГ логГстичних процесГв, зокрема й у при-йнятт1 ршень.
Широке застосування кiберфiзичних систем у цифровш економщ може зумовити потребу в уточ-ненш поняття ризику в контекста сприйняття ними (кiберфiзичними системами) ризику. Чи все ж таки поняття ризику пов'язане виключно з людьми? Зали-шимо це дискусшне питання вккритим.
ВИСНОВКИ
Цифрова економка е незворотним майбутшм, яке твориться вже сьогоднi й инорувати яке не до-цкьно, щоб не втратити конкурентнi переваги. Це шдтверджуе i той факт, що у свiтi частка традицшно'1 економiки скорочуеться, натомiсть зростае частка цифрово'1 економiки [32]. Однiею iз основних скла-дових функцiонування як традицшно'1, так i цифрово'1 економки е ланцюги постачання, ризики перериван-ня яких займають перше мкце не один рiк поспiль за вераею щорiчних звiтiв [17-22]. Тому в контекст цифрово'1 економiки досл^дження рiзних аспектiв ри-зик-менеджменту в ланцюгах постачання е актуаль-ним i перспективним напрямком.
У данш статтi нами окреслено змiни ланцюпв постачання, представлено власне бачення щодо сут-ностi поняття ризику ланцюга постачання в цифровш економщ, його об'екта та суб'екта, а також описаш основш кроки вiдповiдного ризик-менеджменту, показано вплив шновацшних цифрових технологш на основнi поняття ризик-менеджменту.
Вбачаемо доцкьним у подальшому аналiзува-ти (вiдслiдковувати) ситуацiю щодо використання цифрових технологш у ланцюгах постачання з метою своечасного та адекватного уточнення джерел ризику, об'ектш i суб'екйв ризику, кроюв управлшня ри-зиком тощо.
На нашу думку, доречно зосередитись на вико-ристаннi алгоритмiв колективного штучного iнтелек-ту та когштивних обчислень в оцшюванш ризишв i прийняття рiшень в ланцюгу постачання, яш обтяже-нi ризиком. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Розпорядження Кабшету mîhîctpîb УкраТни «Про схвалення Концепцп' розвитку цифрово'1 економiки та су-спiльства УкраТни на 2018-2020 роки та затвердження плану заходiв щодо ТГ реалiзацiï» вiд 17 ачня 2018 р. № 67-р. URL: Ь|Ир://2акоп3.^а.доу.иа/1а\МБ/5Ьюш/67-2018-р
2. Цифрова адженда УкраТни - 2020. Проект // Офщм-ний сайт Торгово-промисловоТ палати Украши. URL: https:// ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
3. Ф^ук В. Цифрова економiка - це реально. Новое время. Бiзнес. 18 штня 2017р. URL: https://biz.nv.ua/ukr/ experts/fichuk/tsifrova-ekonomika-tse-realno-1001102.html
4. Цифрова економiка // Втьна енциклопедiя «Вiкiпе-дiя». URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Цифрова_економiка
5. Diedrich K. Framework for Digitalized Proactive Supply Chain Risk Management. Proceedings of the Hamburg International Conference of Logistics (HICL). Digitalization in
Supply Chain Management and Logistics. 2017. P. 381-403. URL: https://tubdok.tub.tuhh.de/bitstream711420/1459/1/die-drich_framework_digitalized_supply_chain_hicl_2017.pdf
6. Schlüter F., Henke M. Smart Supply Chain Risk Management - A Conceptual Framework. Proceedings of the Hamburg International Conference of Logistics (HICL). Digitalization in Supply Chain Management and Logistics. 2017. P. 361-380. URL: https://tubdok.tub.tuhh.de/bitstream/11420/1469/1Z schl%c3%bcter_henke_smart_supply_chain_risk_hicl_2017.pdf
7. Schlüter F., Diedrich K., Güller M. Analyzing the Impact of Digitalization on Supply Chain Risk Management // 26th IPSERA Conference. 2017. URL: https://www.researchgate.net/ publication/315619880_Analyzing_the_Impact_of_Digitaliza-tion_on_Supply_Chain_Risk_Management
8. The Future of Risk Management in the Digital Era. October 2017 / Portilla A., Vazquez J., Harreis H. at al. Editor: M. Staples. URL: https://www.mckinsey.com/~/media/McK-insey/Business%20Functions/Risk/0ur%20Insights/The%20 future%20of%20risk%20management%20in%20the%20digi-tal%20era/Future-of-risk-management-in-the-digital-era-IIF-and-McKinsey.ashx
9. Camillo M., Overton M. Cyber Risks and Your Supply Chain. 03/29/2017. URL: https://www.aig.com/knowledge-and-insights/k-and-i-article-cyber-supply-chain
10. Moss C. Cybersecurity in the Digital Supply Chain: Managing Third-Party Risk Through Verified Trust. URL: http:// www.digitalistmag.com/digital-supply-networks/2017/03/14/ cybersecurity-in-digital-supply-chain-managing-third-party-risk-through-verified-trust-04958505
11. Lehmacher W., Betti F., Beecher P., Grotemeier C., Lorenzen M. Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. October 2017. URL: http://www3.weforum.org/ docs/WEF_Impact_of_the_Fourth_Industrial_Revolution_on_ Supply_Chains_.pdf
12. Alcantara P., Riglietti G., Aguada L. BCI Supply Chain Resilience Report 2017 / Business Continuity Institute. Nov 2017. URL: https://www.thebci.org/news/bci-supply-chain-resilience-report-2017.html
13. Kersten W., Seiter M., von See B., Hackius N., Maurer T. Trends and Strategies in Logistics and Supply Chain Management. BVL Study on Digital Transformation Opportunities. DVV Media Group GmbH, Bremen. 2017. 71 p. URL: https://lo-gistiktrends.bvl.de/en
14. Schrauf S., Berttram P. Industry 4.0: How digitization makes the supply chain more efficient, agile, and customer-focused. PwC Strategy&. September 7, 2016. URL: https:// www.strategyand.pwc.com/reports/industry4.0
15. Mussomeli A., Gish D., Laaper S. The rise of the digital supply network. December 01, 2016. URL: https://www2. deloitte.com/insights/us/en/focus/industry-4-0/digital-trans-formation-in-supply-chain.html
16. Alicke K., Rexhausen D., Seyfert A. Supply Chain 4.0 in consumer goods. Operations as a competitive advantage in a disruptive environment. McKinsey & Company. 2017. P. 41-51. URL: https://www.mckinsey.com/industries/consum-er-packaged-goods/our-insights/supply-chain-4-0-in-consum-er-goods
17. Allianz Risk Pulse: Focus on Business Risks 2013. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-RP-Risk%20Barometer%20Jan2013.pdf
18. Allianz Risk Barometer on Business Risks 2014. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-Risk-Barometer-2014_EN.pdf
19. Allianz Risk Barometer: Top Business Risks 2015. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-Risk-Barometer-2015_EN.pdf
20. Allianz Risk Barometer: Top Business Risks 2016. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/AllianzRisk-Barometer2016.pdf
21. Allianz Risk Barometer: Top Business Risks 2017. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz_ Risk_Barometer_2017_EN.pdf
22. Allianz Risk Barometer: Top Business Risks For 2018. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Alli-anz_Risk_Barometer_2018_EN.pdf
23. Скщько В. I. Аспекти функцюнування лопстики в умовах ЧетвертоТ промислово! революцп // Маркетинг та лопстика в менеджменту : тези доповщей XI Мiж-народно! науково-практично! конференцп. Львiв : Видавни-цтво НУ «Льввська полгехшка». 2016. C. 267-268.
24. Risk management - Risk assessment techniques. International Standard. IEC/ISO 31010, 2009.
25. Карпенко А. П. Популяционные алгоритмы глобальной поисковой оптимизации. Обзор новых и малоиз-вестних алгоритмов. Информационные технологии. 2012. № 7. Приложение. С. 1-32.
26. Колективний штелект // Втьна енциклопедiя «Bi-кiпедiя». URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Колективний_iн-телект
27. В^лшський В. В., Скщько В. I. Концептуальн аспекти моделювання лопстичного ризику шформацмно-ме-режно! економш з використанням шструментарт природ-них обчислень. Проблеми економiки. 2016. № 4. C. 231-237.
28. Закон УкраТни «Про основы засади забезпечен-ня мбербезпеки УкраТни» вщ 05.10.2017 р. № 2163-VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2163-19
29. Why cognitive computing is a game changer for risk management. URL: https://www2.deloitte.com/global/en/pag-es/risk/articles/cognitive-computing.html
30. Жемлиханов Т. «Индустрия 4.0»: революция без потерь? Электротехнический рынок. 2015. № 5-6. С. 32-36.
31. Индустрия 4.0: производственные процессы будущего. Интервью с профессором Вольфгангом Вальстером. Тенденции в автоматизации. 15 апреля 2014 г. URL: http:// www.up-pro.ru/library/opinion/industriya-4.0.html
32. Риженко О., Фщук В. Як цифрова економ^а зми нить УкраТну. Економiчна правда. 2018. 16 ачня. URL: https:// www.epravda.com.ua/columns/2018/01/16/633057/
REFERENCES
Alcantara, P., Riglietti, G., and Aguada, L. "BCI Supply Chain Resilience Report 2017" Business Continuity Institute. Nov 2017. https://www.thebci.org/news/bci-supply-chain-re-silience-report-2017.html
"Allianz Risk Pulse: Focus on Business Risks 2013". http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-RP-Risk%20Barometer%20Jan2013.pdf
"Allianz Risk Barometer on Business Risks 2014". http:// www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-Risk-Ba-rometer-2014_EN.pdf
"Allianz Risk Barometer: Top Business Risks 2015". http:// www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-Risk-Ba-rometer-2015_EN.pdf
"Allianz Risk Barometer: Top Business Risks 2016". http:// www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/AllianzRiskBarom-eter2016.pdf
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 4 '2018
www.business-inform.net
"Allianz Risk Barometer: Top Business Risks 2017". http:// www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz_Risk_Ba-rometer_2017_EN.pdf
"Allianz Risk Barometer: Top Business Risks For 2018". http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz_ Risk_Barometer_2018_EN.pdf
Alicke, K., Rexhausen, D., and Seyfert, A. "Supply Chain 4. 0 in consumer goods. Operations as a competitive advantage in a disruptive environment. McKinsey & Company. 2017". https:// www.mckinsey.com/industries/consumer-packaged-goods/ our-insights/supply-chain-4-0-in-consumer-goods
Camillo, M., and Overton, M. "Cyber Risks and Your Supply Chain. 03/29/2017". https://www.aig.com/knowledge-and-insights/k-and-i-article-cyber-supply-chain
Diedrich, K. "Framework for Digitalized Proactive Supply Chain Risk Management" Proceedings of the Hamburg International Conference of Logistics (HICL). Digitalization in Supply Chain Management and Logistics. 2017. https://tubdok.tub. tuhh.de/bitstream/11420/1459/1/diedrich_framework_digital-ized_supply_chain_hicl_2017.pdf
Fishchuk, V. "Tsyfrova ekonomika - tse realno" [The digital economy is real]. Novoye vremya. Biznes. https://biz.nv.ua/ukr/ experts/fichuk/tsifrova-ekonomika-tse-realno-1001102.html
"Industriya 4. 0: proizvodstvennyye protsessy budush-chego. Intervyu s professorom Volfgangom Valsterom" [Industry 4. 0: the production processes of the future. Interview with Professor Wolfgang Wahlster]. Tendentsii v avtomatizatsii. 15 aprelya 2014 g. http://www.up-pro.ru/library/opinion/industri-ya-4.0.html
"Kolektyvnyi intelekt" [Collective intelligence]. Vilna en-tsyklopediia «Vikipediia». https://uk.wikipedia.org/wiki/KoneK-TUBHUi/MHTeneKT
Karpenko, A. P. "Populyatsionnyye algoritmy globalnoy poiskovoy optimizatsii. Obzor novykh i maloizvestnykh algorit-mov" [Population algorithms of global search engine optimization. Review of new and little-known algorithms]. Informatsion-nyye tekhnologii, no. 7. Attachment (2012): 1-32.
Kersten, W. et al. "Trends and Strategies in Logistics and Supply Chain Management". BVL Study on Digital Transformation Opportunities. DVV Media Group GmbH, Bremen. 2017. https://logistiktrends.bvl.de/en
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/2163-19
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-p
Lehmacher, W. et al. "Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. October 2017". http://www3.we-forum.org/docs/WEF_Impact_of_the_Fourth_Industrial_Revo-lution_on_Supply_Chains_.pdf
Moss, C. "Cybersecurity in the Digital Supply Chain: Managing Third-Party Risk Through Verified Trust". http://www. digitalistmag.com/digital-supply-networks/2017/03/14/cy-bersecurity-in-digital-supply-chain-managing-third-party-risk-through-verified-trust-04958505
Mussomeli, A., Gish, D., and Laaper, S. "The rise of the digital supply network. December 01, 2016". https://www2. deloitte.com/insights/us/en/focus/industry-4-0/digital-trans-formation-in-supply-chain.html
Portilla, A. et al. "The Future of Risk Management in the Digital Era. October 2017". https://www.mckinsey.com/~/me-dia/McKinsey/Business%20Functions/Risk/Our%20Insights/ The%20future%20of%20risk%20management%20in%20 the%20digital%20era/Future-of-risk-management-in-the-digi-tal-era-IIF-and-McKinsey.ashx
Risk management - Risk assessment techniques. International Standard. IEC/ISO 31010, 2009.
Ryzhenko, O., and Fishchuk, V. "Yak tsyfrova ekonomika zminyt Ukrainu" [How the digital economy will change Ukraine]. Ekonomichna pravda. 2018. https://www.epravda. com.ua/columns/2018/01/16/633057/
Schluter, F., Diedrich, K., and Guller, M. "Analyzing the Impact of Digitalization on Supply Chain Risk Management" 26th IPSERA Conference. 2017. https://www.researchgate.net/ publication/315619880_Analyzing_the_Impact_of_Digitaliza-tion_on_Supply_Chain_Risk_Management
Schluter, F., and Henke, M. "Smart Supply Chain Risk Management - A Conceptual Framework" Proceedings of the Hamburg International Conference of Logistics (HICL). Digitalization in Supply Chain Management and Logistics. 2017. https://tub-dok.tub.tuhh.de/bitstream/11420/1469/1/schl%c3%bcter_ henke_smart_supply_chain_risk_hicl_2017.pdf
Skitsko, V. I. "Aspekty funktsionuvannia lohistyky v umo-vakh Chetvertoi promyslovoi revoliutsii" [Aspects of the operation of logistics in the conditions of the Fourth Industrial Revolution]. Marketynh ta lohistyka v systemi menedzhmentu. Lviv: Vyd-vo NU «Lvivska politekhnika», 2016. 267-268.
Schrauf, S., and Berttram, P. "Industry 4.0: How digitization makes the supply chain more efficient, agile, and customer-focused" PwC Strategy&. September 7, 2016. https://www. strategyand.pwc.com/reports/industry4.0
"Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020. Proekt" [Digital Advent Ukraine - 2020. Project]. Ofitsiinyi sait Torhovo-pro-myslovoi palaty Ukrainy. https://ucci.org.ua/uploads/files/ 58e78ee3c3922.pdf
"Tsyfrova ekonomika" [Digital economy]. Vilna entsyklo-pediia «Vikipediia». https://uk.wikipedia.org/wiki/^^poBa_ eKOHOMiKa
Vitlinskyi, V. V., and Skitsko, V. I. "Kontseptualni aspekty modeliuvannia lohistychnoho ryzyku informatsiino-merezhnoi ekonomiky z vykorystanniam instrumentariiu pryrodnykh ob-chyslen" [Conceptual aspects of modeling the logistic risk of information-network economy using the tools of natural calculations]. Problemyekonomiky, no. 4 (2016): 231-237.
"Why cognitive computing is a game changer for risk management". https://www2.deloitte.com/global/en/pages/ risk/articles/cognitive-computing.html
Zhemlikhanov, T. "«Industriya 4. 0»: revolyutsiya bez pot-er?" ["Industry 4. 0": a revolution without losses?]. Elektrotekh-nicheskiy rynok, no. 5-6 (2015): 32-36.
