ІНСТИТУЦіЙНИЙ РЕіНЖИНіРіНГ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ЦИФРОВіЙ ЕКОНОМіЦі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338:004.912:316.772.5

1НСТИТУЦ1ЙНИЙ РЕ1НЖИН1Р1НГ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ЦИФРОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1

®2018 колом1£ць г. м., меленцова о. в., гузненков ю. г.

УДК338:004.912:316.772.5

Коломicць Г. М., Меленцова О. В., Гузненков Ю. Г. Iнституцiйний реiнжинiрiнг ризик-менеджменту

в цифровш економiцi

Всеосяжна пенетрац!я цифрових технологш трансформуе господарську систему. Запорукою ефективного господарювання е дотдження нових законом!рностей и функцюнування. Теоретичне усв!домлення суттевих, прискорених зм'ш обумовлюе необх!дшсть перебудови процесу управ-л'шня в цшому i ризик-менеджменту зокрема. Оприлюднен! осучаснен! стандарти ISO 31000:2018 тдображають HoeimHi чинники, як! мае вра-ховувати орган/зац/я завалом. Разом з тим, парадигмальний nepexid до домшування глобальних процеав над нафнальними, змши актуальноi структури ризикопороджуючих чинниж nid еплиеом переходу до цифрово/ економши потребуе суттевих трансформацш iHcmumymie управл'шня ризиками - шституцшного ре'шжитр'шгуризик-менеджменту, пропонування певного алгоритму його зд'шснення. Ключовi слова: iнституцшний ре'шжитринг, ризик-менеджмент, глобальт штернет-комушкаф. Рис.: 11. Б1бл.:15.

Колом1ець Ганна Миколшвна - доктор економЫних наук, професор, професор кафедри економ'нно! meopif та економЫних Memodie управл'шня, Харжський нацюнальний ynieepcumem /м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, XapKie, 61022, Украша) E-mail: gkolomiets§karazin.ua

Меленцова Ольга Володимир1вна - кандидат економЫних наук, доцент кафедри економЫно} meopif та економЫних Memodie управл'шня, Хармвський нацюнальний ynieepcumem /м. В. Н. Караз'ша (пл. Свободи, 4, XapKie, 61022, Украша) E-mai\: omelentsova§karazin.ua

Гузненков Юрш Георгшович - старший викладач кафедри економЫно! юбернетики та прикладное економши, Харжський нафнальний ynieepcumem iM. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, XapKie, 61022, Украша) E-mai\: huznenkov§karazin.ua

УДК338:004.912:316.772.5 Коломиец А. Н., Меленцова О. В., Гузненков Ю. Г. Институциональный реинжиниринг риск-менеджмента в цифровой экономике

Всеобъемлющая пенетрация цифровых технологий трансформирует хозяйственную систему. Залогом эффективного хозяйствования является исследование новых закономерностей ее функционирования. Теоретическое осознание существенных, ускоренных изменений обусловливает необходимость перестройки процесса управления в целом и риск-менеджмента в частности. Обнародованные осовремененные стандарты ISO 31000:2018 отражают новейшие факторы, которые должна учитывать организация в целом. Вместе с тем, парадиг-мальный переход к доминированию глобальных процессов над национальными, изменения актуальной структуры рископорождающих факторов под влиянием перехода к цифровой экономике требуют существенных трансформаций институтов управления рисками - институционального реинжиниринга риск-менеджмента, предложения определенного алгоритма его осуществления. Ключевые слова: институциональный реинжиниринг, риск-менеджмент, глобальные интернет-коммуникации. Рис.: 11. Библ.:15.

Коломиец Анна Николаевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Карази-на (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: gkolomiets§karazin.ua

Меленцова Ольга Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Карази-на (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: omelentsova§karazin.ua

Гузненков Юрий Георгиевич - старший преподаватель кафедры экономической кибернетики и прикладной экономики, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: huznenkov§karazin.ua

UDC 338:004.912:316.772.5 Kolomiyets G. M., Melentsova O. V., Huznenkov Yu. G. The Institutional Reengineering ofRisk Management in the Digital Economy

The comprehensive penetration of digital technologies transforms the economic system. The key to effective management is researching of new regularities of its functioning. The theoretical awareness of significant, accelerated changes necessitates the restructuring of management process in general and risk management in particular. The published updated standards ISO 31000:2018 reflect the latest factors that should be considered by an organization as a whole. At the same time, paradigmal transition to dominance of global processes over national, changes of current structure of risk-bearing factors under the influence of transition to digital economy require significant transformations ofrisk-management institutions - an institutional reengineering of risk management, proposal of a certain algorithm ofits implementation.

Keywords: institutional reengineering, risk management, global Internet

communications.

Fig.: 11. Bibl.:15.

Kolomiyets Ganna M. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)

E-mail: gkolomiets§karazin.ua

Melentsova Olga V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of EconomicTheory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: omelentsova§karazin.ua

Huznenkov Yuri G. - Senior Lecturer of the Department of Economic Cybernetics and Applied Economics, N. Karazin Kharkiv National University (4 SvobodySquare, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: huznenkov§karazin.ua

Ризик-менеджмент став нев^д'емною складовою сучасного процесу управлшня. Нагромаджений досв^д управлшня узагальнено в мiжнародних стандартах ISO 31000:2018 з ризик-менеджменту [1].

Утвореш мiжнароднi шституци в^дстежують змши в^пов^дних практик i працюють над удосконаленням стандарпв. Розвиваються теоретичш основи управлшня ризиками, яш досить енергшно вплюються

в навчальних матерiалах. Аналiз фокусуеться на менеджмент мiкрорiвня окремих галузей господарсько! дiяльностi - ризикiв фшансових технологiй, ризикiв банкiвськоi дiяльностi, валютних ризикiв тощо [2-4]. Понад десять роюв виокремлюеться система глобаль-них ризиюв, здiйснюеться '!х монiторинг i поглиблю-еться методологiя дослiдження глобальних ризикiв [5].

Разом з тим, швидкозмшювана господарська реальнiсть пiд впливом четверто! iндустрiальноi революци [6] потребуе переосмислення процесу управлшня ризиками загалом, його шституцшного реiнжинiрингу. Ризики стають усе бкьш складними, що обумовлюе !х переоцiнку для досягнення стш-костi, - пiдкреслюе Роналд Купер - радник з питань складносп, сталосп перехiдних процесiв ВЕФ, ств-робiтник Оксфордського унiверситету [5, р. 54-55]. Мiжнароднi експерти звертають увагу на необх^д-нiсть консолiдацii зусиль полiтичноi, громадянсько!, професiйноi та бiзнес-спiльнот щодо змiни норм шд-вищення безпеки функцiонування iнтернету й про-активного регулювання пов'язаних з ним ризишв [7].

Мета статтi - розглянути необх^дшсть i змiст кардинально'1 перебудови системи норм управлiння ризиками в цифровш економiцi.

Oстаннiми роками в^дбулися еволюцiйнi змiни як у формах i видах ризикiв, так i в характе-рi управлшня ними. Як насл^док, характеристики багатьох нових форм ризишв часто не дозво-ляють використовувати традицшш методи оцiнки

ризикiв та управлшня ними або традицшну полiтику, яка застосовуеться на шституцшному рiвнi. Осшльки iнформацiйнi технологи стали нормою життя в гло-балiзованому свiтi, але ще не мають адекватних норм регулювання, необхдш спiльнi зусилля по формуван-ню вiдповiдних глобальних шститупв.

Експерти всесвiтнього економiчного форуму вже понад десять роив тому запропонували аналiзу-вати фундаментальну структуру ризикопороджую-чих чиннишв i 11 змши, виокремлюючи щорiчно най-б1льш ймовiрнi та впливовi (рис. 1, рис. 2), згрупував-ши !х таким чином: + економiчнi; + оточуючого середовища; + соцiальнi; + геополiтичнi; + технологiчнi.

З 2012 р. у складi найб1льш ймовiрних чиннишв були виокремленi технологiчнi, пов'язанi з розвитком шберпростору [5].

Ризикопороджукш чинники взаемопов'язаш, впливають один на одного, тдсилюючи !х наслiдки [5].

Експерти ВЕФ виокремили найбкьш важливi тенденци, якi будуть, за 1х думкою, вливати в наступи 10 роив на глобальний розвиток i ризики, що вини-кають у зв'язку з цим. Одна з пров^дних тенденцш -швидко прогресуюча на основi цифрових технологiй, пов'язана з всеохоплюючою взаемозалежшстю. II дескриптором е шдвищення цифрового взаемозв'язку людей, речей та оргашзацш.

Рис. 1. Найбшьш ймовiрнi ризикоnороджуючi чинники [5]

Рис. 2. Ризикопороджуючi чинники за силою впливу [5]

Умовнi позначення:

Економ1чн1 чинники Чинники оточуючого середовища Соц1альн1 чинники Геопол1тичы чинники Технолопчы чинники

<

<

2 ш

ЕК0Н0М1КА

МЕНЕДЖМЕНТ! МАРКЕТИНГ

от

я

а а

- — д ГО

® п п

ГО 43 го го 43

го >

о а

В

да

я

да

№ 43

я 3

о ^

5 О Р

3 о

а о

Ё- Я

3 о

£ >

5 да

X 43

з-*

5

й -К £

2 ё о 5

н

з<

Я

о Й

С " я >

о >

да 43 о №

го Я

д ртз

^ Я

о №

X

* я

а ^

ч я 04 §

>-а Ж о

го

Я

а

Я

I

*

ж"

М ГО М к

Я Я< > 2 Я о

Я 43

о о ч о

43

о н

1-3 го а о а

Я >

я

а да го

а о

а' >

о

5 §

§ 1 з §

а » Л £

-54 §

5 £

го о

5 о

£ £ о

а ® Я

Я

го Ж О

ОТ *

го Я

СТ\ Я да чз

СО рз

„ О Я- Я а °

§ Е.

да я я<

3 >

я

X

-а

да

да • < го 43 Я |" ►е- го'

К' .5

РЗ ^

я го

С- > Я< о го ч да

£ 3 а

да >

да

а *

да го

* 5

д №

я; го

43

го 43

СП го >

с= 43

£

о

го го 1-3 43

•а

н

43

о а да Я

о *

>

да го

В.

ч

да >'

го Я ч Я

И^ К'

да

в

>

о а я £

.Р

Д

го го

ж >

да >

Я

►та я

со

я *

Я

Я

о а л"

со да

в.

со

>

О Ч

со го

а о

о 43

я *

о

о >

я

го

а

Я

>

я

43

я

я

да >

да

ч о а о

ж о Я о ¡2 К' я

я

и X т го 43 го н « Ч ГО 43

1 ■ 1 о а о Я со

43

X ГО ГО

е Я я л

о ■О л « го Я

сг с а О

¥2. =5' .С Я

ю СП Г го' О а я

5" м Я го' Я

р Ь о ч № го ч да

а> 00 Я

я

да

я'

>

я

а >

з-

я

о

43 а' Я

я я

да да чз > К' го

Э ^о

в. *

"©Г а

43 Я

г Р

% я

да Л

' > о Я

п я

я -Р

Я ]>

о да

а 43

да го

1-3 №

Я *

го о

5 я £ да

> 43

я

3"

о а

го >

я

го Я

да >

о 5

го ^

Я 2

>' Я

^ Я

я 3

22.

а\

я й

43 О

О -Я

Й о ё

го ? №

а 2:

й > ? Я

л на

е я

"В:

г' К'

да 5 -Ё.

§ 1 > со О Я

л' а'

43

Я 43

ш О

Я со

« а Я я

|-а Ж о

я ь

го го > >

К го

а «

& ч ►2

я о

я

о

> а

. >

го «

I 8

да 43

> да

43

о

Я ц

го Я

2 я ® *

^ 43

5

й я

СП В

рз ^

>

з-Я

О

а я

§ £ Я

^ я

43 Я

со

я *

О

43 Я

со

я *

Я

а Я я

я *

да

3 н

Я

да

а го

а'

я а да Я я

43 -

О

43

Я ж

" го

ГЬ ро

я

о

>

о „ «

го го

да >

з-

го' №

Л «

: В

43 Я

а а'

а

о а да X

Я

го

О

го о

СП >

я

а.

го' 1-3 №

43 Я

со

я

43

О со

я

О >

«

С. О Я >

я; я

2= со'

я а

да ___

2 Я

а Р

Хэ

X п>

■о

ф

О

13

г £

О

Ш

13

Л)

I

о

а

о\ Л)

■с

ш

"С

н

73

л>

I

ъ

ы

73 \

О \

п \

Ч \

01 \

I А 1

I /\

Я / \

7! / \

<3\ / \

Л> / \

73 / \

Ы /

01 /

^

п>

X

х

о

п

ч

т;

ai

ф s

тз W

ш s

h ш т;

т;

i' -е- ~о s

о W

тз s

s т;

ш ^

о

тз

I -<

о. Е

ф

Ï' -е- i i ai

тз

ш 7Ñ

п тз

h s

тз h

-< s

т; -с

н i

-< о

тз

s

~о

I s

ш W

-< s

т; т;

О го О I ф п

H ^

ф тз

X s

-С* I о -1 за s го

о s

X

^

тз о I ш о

—1 тз ь

ф ь'

п ^

-< го'

Q § * S

43 я

я

»

-а S

а. в

ал да

го X

43 43

да да

H Я<

да го

sí * К 43 ^ S Оо H -—' S

л

I

о. X о

43

S да В я<'

Я

о.

X

43

да

43 S

со

S

- «

да

я

43 го

ГО го

ГО я

43

Я

»

-3

>

Я

со

Я

да

го

>

>

*

Я

1-3

го

X

Я

о

>

о

^

2'

я

о

^

о

я

43

О

s >

го Я

Я

»

S

ai

да >

го *

X

О го

го Я

43 »

* ГО

X

О

H

да *

S

I

го H

s

H H

s

> X

3"

о

го H

о ч'

S

X

го H

42.

да' >

з-X

О

от о X

S -ä

ж- 43

со да

го X

-С го №

Я 43

Я ^

^ ™

J3 СО

tr ~ о со

: X

Я

о >

да 43

го

SF «

О ГО

• Я

S >

Я да 43 43

О ГО

>

X

0 го S

1 S

го ч H J—

S ш

да »

43

О го

Я *

о S

» g

3 S

Я 43

да s

> H

го S

О 43

го H

S

го

S

го м

CJ рз

Л

О

ГО 43 43 Я

Ч G W"

i-U

« о

Я о

►е- «

о о

43 Ж

S I

СО П5

s а

* я

го 5

го

43 »

>

ГО H

н да

да 43

О

Д

О

Я

»

H

s

Я я S 43

--< о

да £ tq

* £ s.

0 О ~

g л я

я ^

з" S -g.

43 -И" о

я. ° S

го Я

1 й

«

о

43

S £? Я Я 43

да а g4 ^

О *

Я

да

со

я *

о

43 Я

го H

о со

со да ч я

я

о

со

со Я

1-3 «

я'

►е-

о

43

S да -С я< я о

й я го ° -С Я

43 > '-«S » т

я я

со

£

О го 1-3

со о

43

3 3

1-3 сг

43

О

tr ^ ГО 43 » О

Я ►©-

го рз

да

ал «

го »-j

£ я

-Е. я

я

о -е-

о

a» S о

43

-Я

я< я я<

СП

О

я

ьЗ Й со

со tj4 м

РЗ ж

Я 2

Я да -а.

Рис. 4. Актуальна структура рiвнiв ризимв

i проявляеться в iнверсГi рiвнiв домiнантностi розвит-ку. У системi всесвiтнього господарства вiдбуваеться кардинальна змша внутрiшньо- i зовншньоеконо-мiчних залежностей i закономiрностей. Внутршньо-економiчнi процеси втрачають властиву !м протягом багатьох столiть первиннiсть по вiдношенню до зо-внiшньоекономiчних.

Biдбуваеться парадигмальний перейд вiд прюри-тетностi нацiональних акторiв на свiтових ринках до свиових гравцiв (мультинацiональних, транснацiональних, мультилокальних компанiй, регю-нальних, трансрегiональних об'еднань i мiжнародних економiчних органiзацiй) на нацюнальних полях.

Глобальнi небезпеки - ризикопороджукш чин-ники трансформують ризики мета-, макро-, мезо- та мiкрорiвнiв, змшюючи фундаментальну структуру релевантних ризишв економiчноi дiяльностi в акту-альну та коректуючи 1х змiст.

1нверая рiвня домiнант сучасного нацюнально-го економiчного розвитку обумовили суттевi змши i в системi господарських ризиюв. Так само, як глобальна господарська система стае визначальною для розвитку нацюнальних економш, так i в актуальнш структурi ризикопороджуючих чинникiв i ризикiв провiдну роль починають вщгравати саме глобальнi ризики, котрi все бкьше привертають увагу вчених, експерпв i практикiв [9].

Саме глобальш ризикопороджуючi чинники, граючи основну роль в актуальнш структурi ризикiв,

обумовлюють змшт i po3MipM крашових, галузевих i фiрмових ризикiв у систем! Разом з тим управлiння ризиком на р!зних рiвнях мае бути комплементар-ним. Залежно вiд масштабiв дц ризикопороджуючих чинникiв i обсяпв ix наслiдкiв доцiльно узагальнити в1дпов!дальшсть суб'ектiв у формi моделi (рис. 5).

Удадомлення ново!' актуально! структури ри-зикiв i ix комплiментарностi визначае необхiднiсть i алгоритм шституцшного реiнжинiрингу ризик-ме-неджменту.

Очевидно, що необxiднi скоординованi ди глобального регулювання та заxодiв нацiонального р!в-ня, в iнтересаx бiзнес-середовища.

ПоЫдовне реформування iнститутiв, за роз-робками експерпв ВЕФ, потребуе таких заходыв, що вiдображають алгоритм шституцшного реiнжинiрингу ризик-менеджменту. Першо-черговим е формування проактивного середовища трансформаци ризик-менеджменту (рис. 6). Наступ-ним мае стати створення на основi новел!заци свь тового досвiду мiжнародниx норм функщонування кiберпростору та узгодження з ними нацюнальних норм (рис. 7). У подальшому необх^дне доопрацюван-ня мiжнародниx норм з урахуванням мiжнародниx i нацiональниx практик (рис. 8).

Швидкий розвиток глобального д!дж!тал-сус-шльства та запiзнення з формуванням адекватного шституцшного середовища [11] призводить до збкь-шення витрат суб'ектiв мкро-, мезо- i макрорiвнiв, а iнодi i до значних втрат.

За даними «Лаборатори Касперського», у 2017 р. частка фшансового фiшингу досягла рекордного р!в-ня - антифiшинговi технолог!! виявили 246 231 645 спроб.

Бкьше половини (54%) вах фшингових атак довелося на р!зш сайти, так чи шакше пов'язанi з фь нансовими послугами: банки, плапжш системи, ш-тернет- магазини i т. п. Роком ранiше цей показник становив 48%, а ще рашше (у 2015 р.) - 34% (рис. 9, рис. 10).

Зпдно з! звггом м!жнародно! компанй IDC i На-цiонального ушверситету Сiнгапуру, майже дв! тре-тини витрат компанш, а саме - 315 млрд дол. США, будуть спрямоваш на боротьбу з цкьовими йберата-ками. Частка витрат на шформацшну безпеку в IT-бюджетах досягла майже чверт (23%) [12].

Ризики За масштабами охоплення

За обсягом наслщмв iдiосинкратичний системний

незначний • фвичш особи та домогосподарства • держава та мжнародне сшвтовариство

значний • оргашзафШкроргёня та пщсистеми мезорiвня • держава та м1жнародне спiвтовариство

Рис. 5. Матриця власнимв ризику

Джерело: складено за [10].

Q_ <

<

ш

¡ри ^

Розробка заходiв зi змщнення довiри

Усвщомлення, що кiберпростiр потребуе \ мiжнародного регулювання I

Рис. 6. Необхщш перетворення глобального iнституцiйного середовища на сучасному етапi Джерело: складено за [6].

Приведення у вщповщнкть нацюнальних законiв

1мплемента^я мiжнародних ^бернорм

Розвиток мiжнародних кiбернорм

3

3

Рис. 7. Необхщш перетворення глобального iнституцiйного середовища в наступнi 2-5 ромв Джерело: складено за [6].

Обов'язковкть мiжурядових угод

Удосконалення мiжнародних законiв

3 3

Рис. 8. Необхщш перетворення глобального iнституцiйного середовища в подальшому Джерело: складено за [11].

го

I-

и <о т

з х га

2016

Рис. 9. Динамта частки фiнансових фiшингових атак Джерело: складено за [12].

Втрати в1д кiберiнцидентiв також зростають. Так, за даними «Лаборатори Касперського», у 2017 р. лшв^ащя наслiдкiв одного шбершциденту обшшла-ся компанiям середнього та малого бiзнесу у 87,8 тис. дол. Рш тому цей показник становив 86,5 тис. дол. У випадку з корпоращями цифра зросла ще сильшше -з 861 тис. дол. до 992 тис. дол. (рис. 11).

Однак зростання вкладень бiзнесу в шбербез-пеку не можна вважати достатшм на сучасному еташ

Банки 27%

lншi 46%

Пла^жы системи 16%

1нтернет-магазини 11%

Рис. 10. Розподш фшингових атак у 2017 р. Джерело: складено за [12].

розвитку. Загрозу несе як пасивне сприйняття державами шбер-ризишв, так i перекладання в^пов^аль-ностi на бiзнес i громадянське сусп1льство.

У 2004 р. у межах ООН 15 держав на рiвнi урядо-вих експерпв розпочали розробку норм регулювання

Суб'ект атаки

Корпорацп

СМБ

87,8

86,5

992

961

200 400 600 800

■ 2017 р. ■ 2016 р. Рис. 11. Витрати на подолання наслщмв одного мбершциденту

1000 1200 Витрати, тис. дол.

Джерело: складено за [12].

функщонування глобального йберпростору. У 2016 р. склад учаснишв збкьшився до 25. Були шдготовлеш 5 звтв, але консенсусу не було досягнуто [13].

Розрiзненi заходи суб'екпв мiкро-, мезо- та макрорiвнiв суттево не знижують ризики розвитку штернет-технологш, а лише шдштовхують окремих суб'ектiв до самостiйних контраверсшних дiй [14].

ВИСНОВКИ

Прискоренi змши господарського середовища, детермiнованi трансформащею технологiчного устрою, обумовили змiни домшуючих рiвнiв розвитку господарсько! системи, фундаментально! струк-тури ризикопороджуючих чиннишв. Прiоритетне значення набувають глобальнi ризики штернет-про-стору, якi потребують стльних зусиль мiжнародних органiзацiй, узгодження позицш усiх держав з фор-мування шститупв функцiонування глобального ш-тернет-простору й адаптацИ до них нацюнальних ре-гламентуючих систем. Без усвщомлення цих процесiв i iнституцiйного решжишрингу ризик-менеджменту будуть зростати витрати на шбербезпеку i втрати суб'ектiв уск рiвнiв. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. ISO 31000:2018 (en). Risk management - Guidelines. URL: https://www.iso.Org/obp/ui#iso:std:iso:31000:ed-2:v1:en

2. Старостина А. О., Кравченко В. А. Ризик-менедж-мент: теорiя та практика. Кив : Кондор; Полгехшка, 2009. 199 с.

3. Савчук В. Риск-менеджмент. Базовые принципы и современные технологии. Кив : Companion Group, 2014. 304 с.

4. Вяткин В. Н., Гамза В. А., Маевский Ф. В. Риск-менеджмент. М. : Юрайт, 2015. 353 с.

5. The Global Risks Report 2018. URL: http://www3. weforum.org/docs/WEF_GRR18_Report.pdf

6. Шваб К. Четвертая промышленная революция. М. : Эксмо, 2016. 138 с.

7. Коломкць Г. М. Ризик-менеджмент як фактор ста-лого розвитку свтово! економ^и. Актуальнi проблеми еко-номiки. 2015. № 3. С.43-49.

8. Kaljurand M., Lewis J. Finding New Rules for the Stability of Cyberspace. URL: https://www.orfonline.org/wp-con-tent/uploads/2017/11/Our-Common-Digital-Future.pdf

9. Коломкць Г. М., Гузненков Ю. Г. Категорiя «ризи-ш» в дискурсi сучасно! економiчноí теорп. Всник ХНУ iменi В. Н. Каразiна. Економiчна серiя. 2010. № 4. С. 29-34.

10. Меленцова О. В. Ризик-менеджмент у виборi вектору шституцмних трансформацм зовнiшньоекономiчних вщносин. ШвестицИ:практика та досвiд. 2016. № 24. С. 47-52.

11. Риски и возможности - управление рисками в интересах развития // Всемирный банк. 2013 год. Доклад о мировом развитии 2014. Вашингтон, округ Колумбия. URL: siteresources.worldbank.org

12. Ciglic K. Why we urgently need a Digital Geneva Convention. URL: https://www.weforum.org/agenda/2017/12/ why-we-urgently-need-a-digital-geneva-convention

13. Financial cyberthreats in 2017. February, 2018. URL: www.kaspersky.com

14. Schmitt M., Vihul L. International Cyber Law Politicized: The UN GGE's Failure to Advance cyber norms. URL: https://www.justsecurity.org/42768/international-cyber-law-politicized-gges-failure-advance-cyber-norms/

15. Can state cyber attacks be justified under international law? URL: https://www.weforum.org/agenda/2018/04/can-offensive-cyber-attacks-be-justified-under-international-law

REFERENCES

"Can state cyber attacks be justified under international law?". https://www.weforum.org/agenda/2018/04/can-offen-sive-cyber-attacks-be-justified-under-international-law

Ciglic, K. "Why we urgently need a Digital Geneva Convention". https://www.weforum.org/agenda/2017/12/why-we-urgently-need-a-digital-geneva-convention

0

"Financial cyberthreats in 2017. February, 2018". www. kaspersky.com

"ISO 31000:2018 (en). Risk management - Guidelines". https://www.iso.Org/obp/ui#iso:std:iso:31000:ed-2:v1:en

Kaljurand, M., and Lewis, J. "Finding New Rules for the Stability of Cyberspace". https://www.orfonline.org/wp-content/ uploads/2017/11/0ur-Common-Digital-Future.pdf

Kolomiiets, H. M. "Ryzyk-menedzhment yak faktor staloho rozvytku svitovoi ekonomiky" [Risk management as a factor in the sustainable development of the world economy]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 3 (2015): 43-49.

Kolomiiets, H. M., and Huznenkov, Yu. H. "Katehoriia «ryzy-kiv» v dyskursi suchasnoi ekonomichnoi teorii" [The category of "risks" in the discourse of modern economic theory]. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Ekonomichna seriia, no. 4 (2010): 29-34.

Melentsova, 0. V. "Ryzyk-menedzhment u vybori vektoru instytutsiinykh transformatsii zovnishnyoekonomichnykh vid-nosyn" [Risk management in the choice of the vector of institutional transformations of foreign economic relations]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 24 (2016): 47-52.

"Riski i vozmozhnosti - upravleniye riskami v interesakh razvitiya" [Risks and opportunities - risk management for development]. Vsemirnyy bank. Doklad o mirovom razvitii. 2014. sitere-sources.worldbank.org

Savchuk, V. Risk-menedzhment. Bazovyyeprintsipy i sovre-mennyye tekhnologii [Risk management. Basic principles and modern technologies]. Kyiv: Companion Group, 2014.

Schmitt, M., and Vihul, L. "International Cyber Law Politicized: The UN GGE's Failure to Advance cyber norms". https:// www.justsecurity.org/42768/international-cyber-law-politi-cized-gges-failure-advance-cyber-norms/

Shvab, K. Chetvertaya promyshlennaya revolyutsiya [The Fourth Industrial Revolution]. Moscow: Eksmo, 2016.

Starostyna, A. 0., and Kravchenko, V. A. Ryzyk-menedzh-ment: teoriia ta praktyka [Risk Management: Theory and Practice]. Kyiv: Kondor; Politekhnika, 2009.

"The Global Risks Report 2018". http://www3.weforum. org/docs/WEF_GRR18_Report.pdf

Vyatkin, V. N., Gamza, V. A., and Mayevskiy, F. V. Risk-menedzhment [Risk management]. Moscow: Yurayt, 2015.

CL

<C

< £

o

u

446 BI3HECIHQOPM № 5 '2018

www.business-inform.net